Реакційна здатність 3-оксамоїл- та 3-сукциноїл-заміщених N-фенілантранілових кислот

Сфера використання похідних N-R-антранілових кислот. Дослідження реакційної здатності N-фенілантранілових кислот в рівноважних умовах. Вивчення їх кислотно-основних властивостей методом потенціометричного титрування у змішаному розчиннику діоксан-вода.

Рубрика Химия
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.04.2019
Размер файла 14,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реакційна здатність 3-оксамоїл- та 3-сукциноїл-заміщених N-фенілантранілових кислот

Аналіз літературних даних свідчить про широке використання похідних N-R-антранілових кислот у медицині, фармації, промисловості та різних галузях науки [1]. Ці сполуки мають фармакологічний потенціал. Тому дослідження реакційної здатності 3-оксамоїл- та 3-сукциноїлзаміщених N-фенілантранілових кислот має безперечний науковий та практичний інтерес. Проведено дослідження реакційної здатності N-фенілантранілових кислот (16 сполук) в рівноважних умовах, вивчено їх кислотно-основні властивості методом потенціометричного титрування у змішаному розчиннику діоксан-вода:

n = 0,2;

R = Н, 2'-СН3, 4'-СН3, 3',4'-(СН3)2, 4'-ОС2Н5, 2'-СІ, 4'-СІ;

R1 = Н, СН3, СН2СН2ОН, С3Н7-і, С4Н9

3-оксамоїл- та 3-сукциноїлзаміщені N-фенілантранілових кислот одержані за реакцією Ульмана взаємодією амідів 3-карбокси-2-хлороксанілової(сукцинанілової) кислот з ариламінами у твердій фазі без розчинника у присутності мідного каталізатора та калію карбонату [2]. Кислотно-основні рівноваги досліджувано методом потенціометричного титрування [3]. Титрант - 0,05 М водний розчин КОН, звільнений від СО2. Концентрація розчинів, що титрують - 0,005 М у точці напівнейтралізації.

Попередними дослідами було доведено, що 3-оксамоїл- та 3-сукциноїл-заміщені N-фенілантранілових кислот є одноосновними кислотами (відсутність другої точки перегибу на експериментальних кривих титрування). Значення одержаних рКа наведені у таблиці.

Таблиця. Константи іонізації (рКа) 3-оксамоїл(сукциноїл)заміщених N-фенілантранілових кислот у бінарному розчиннику діоксан-вода (60 об. % діоксану) при 25оС

R1

R

Н

2'-СН3

4'-СН3

3',4'-(СН3)2

4'-ОС2Н5

2'-СІ

4'-СІ

CONH2

6,02

CONHCH3

6,11

6,09

6,15

5,92

5,91

CONHC3H7

6,12

СONHC4H9

6,14

CH2CH2CONHCH3

6,14

6,12

6,16

6,19

5,94

CH2CH2CONHCH2CH2OH

6,13

6,13

6,16

Дані таблиці свідчать, що 3-оксамоїл- та 3-сукциноїлзаміщені N-фенілантранілових кислот є досить слабкими кислотами, сила яких залежить від природи та положення замісників в неантраніловому фрагменті молекули. Введення електроноакцепторних замісників (2'-СІ, 4'-СІ) дещо підсилює дисоціацію сполук через більшу стабілізацію аніону. Електронодонорні замісники викликають протилежний вплив. Введення до молекули N-фенілантранілової кислоти у положення 3 оксамоїламідного або сукциноїламідного фрагменту призводить до закономірного зниження сили кислот на ~ 0,6 одиниць. Для 3-оксамоїл- та 3-сукциноїлзаміщених N-фенілантранілових кислот вплив замісників в амідному фрагменті молекули у межах похибки експерименту відсутній. Вирогідно, це пов'язано як з віддаленістю цих замісників від реакційного центру, так з незначною різницею в електронодонорних властивостях замісників, що входять до амідного фрагменту молекули (СН3, СН2СН2ОН, С3Н7-і, С4Н9-н). Цікаво відзначити, що рКа відповідних похідних 3-оксамоїл- та 3-сукциноїл- заміщених N-фенілантранілових кислот в межах похибки експерименту співпадають.

Кількісну оцінку впливу замісників в неантраніловому фрагменті молекули 3-оксамоїл(сукциноїл)заміщених N-фенілантранілових кислот проводили в межах принципу ЛВЕ (лінійності великих енергій) за рівнянням Гаммета. Спочатку досліджено кореляцію для сполук, які мають замісники в мета-, пара-положенні в неантраніловому фрагменті молекули:

рКа = (6,01±0,02) - (0,46±0,06)у

n=3 s=0,158 r = 0,9874 (1)

R' = CONHCH3

рКа = (6,05±0,01) - (0,49±0,03)у

n=4 s=0,076 r = 0,9963 (2)

R' = CH2CH2CONHCH3

Включення до кореляції рКа кислот, які містять замісники в орто-положенні в неантраніловому фрагменті молекули дозволили одержати статистично значущі

рКа = (6,02±0,01) - ( 0,47 - 0,04)у

n=4 s=0,077 r = 0,9903 (3)

R' = CONHCH3

рКа = (6,05±0,01) - (0,49 - 0,03)у

n=5 s=0,060 r = 0,9955 (4)

R' = CH2CH2CONHCH3

кореляційні рівняння, що вказує на відсутність стеричних ускладнень у досліджуваних сполуках. А відсутність достовірного впливу електронодонорних замісників в амідному фрагменті молекули на їх рКа дозволяє визначити статистичні параметри залежності рКа - f(у) для всіх 3-оксамоїл- та 3-сукциноїлзаміщених N-фенілантранілових кислот:

рКа = (6,03±0,01) - (0,48±0,03)у

n=8 s=0,0480 r = 0,9955 (5)

R' = CONH2; CONHCH3; CONHC3H7-і ;СONHC4H9

рКа = ( 6,05±0,01) - (0,48- 0,02)у

n=8 s=0,0361 r = 0,9954 (6)

R' = CH2CH2CONHCH3; CH2CH2CONHCH2CH2OH

Практичне співпадання значень параметрів кореляційних рівнянь (5) і (6) дало підставу одержати єдине кореляційне рівняння (7) з надійними статистичними характеристиками, яке описує кислотно-основні властивості 3-оксамоїл- та 3-сукциноїлзаміщені N-фенілантранілових кислот з мета- , пара- і орто-замісниками в неантраніловому фрагменті молекули:

рКа = (6,03±0,01) - ( 0,50 - 0,02)у

n=16 s=0,0332 r = 0,9853 (7)

Невеликі абсолютні значення с(І) всіх кореляційних рівнянь (1-7) свідчать, що реакційний центр має низьку чутливість до впливу замісників в неантраніловому фрагменті молекули. Вирогідно, це пов'язано як з віддаленістю замісників від реакційного центру, так і з ізолюючою дією NH-групи. Цікаво відмітити, що с досліджених реакційних серій практично співпадає з с гомологічного ряду заміщених 5-аміно-N-фенілантранілових кислот.

Висновки

антраніловий кислота реакційний титрування

1. Досліджено реакційну здатність 3-оксамоїл- та 3-сукциноїлзаміщені N-фенілантранілових кислот шляхом вивчення кислотно-основних властивостей у бінарному розчиннику діоксан-вода (60 об.% діоксану) при 25оС.

2. Проаналізовано вплив природи та положення замісників у неантраніловому та амідному фрагментах молекули N-фенілантранілових кислот на їх рКа.

3. Доведена підпорядкованність досліджуваних реакційних серій рівнянню Гаммета та показано невелика чутливість реакційного центру до впливу замісників у неантраніловому фрагменті молекули і відсутність впливу електронодонорних замісників у оксамоїл- та сукциноїламідному фрагменті.

4. Розраховано єдине кореляційне рівняння рКа- f(у) для 3-оксамоїл- та 3-сукциноїлзаміщених N-фенілантранілових кислот, що дозволяє прогнозувати кислотно-основні властивості сполук цього гомологічного ряду.

Література

1. Оптимізація пошуку ефективних лікарських засобів на основі N-фенілантранілових кислот: Інформ. лист № 193-03 / склали: С.Г. Ісаєв, О.О. Павлій, І.А. Зупанець та ін. - Київ, 2003. - Вип. №13 з проблеми «Фармація» - 5 с.

2. Пат. 91422 Україна, МПК С07С 229/58, А61К 31/196, А61Р 29/00, А61Р 31/10. 3-нітро-N-(3'-нітрофеніл)антранілова кислота, що проявляє протизапальну, анальгетичну, діуретичну, та протигрибкову активність / С.Г. Ісаєв, І.А. Зупанець, О.А. Бризицький та ін.; заявл. та патентоволод. НфаУ. - № 2008 13252; заявл. 17.11.2008; опубл. 26.07.2010, Бюл. №14.

3. А. Альберт, Е. Сержент. Константы ионизации кислот и оснований. - М.: Химия, 1964. - 178 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Диссоциирование кислот на катион водорода (протон) и анион кислотного остатка в водных растворах. Классификация кислот по различным признакам. Характеристика основных химических свойств кислот. Распространение органических и неорганических кислот.

    презентация [442,5 K], добавлен 23.11.2010

  • Сущность и состав кислот, их классификация по наличию кислорода и по числу атомов водорода. Определение валентности кислотных остатков. Виды и структурные формулы кислот, их физические и химические свойства. Результаты реакции кислот с другими веществами.

    презентация [1,7 M], добавлен 17.12.2011

  • Экстракция кислот реагентами группы диантипирилметана в органические растворители; свойства реагентов; закономерности экстракции минеральных и органических кислот. Исследование совместной экстракции хлороводородной и бензойной кислот диантипирилалканами.

    дипломная работа [619,4 K], добавлен 13.05.2012

  • Применение 4-кетоноалкановых кислот в производстве смазочных материалов. Получение насыщенных кислот алифатического ряда. Расщепление фуранового цикла фурилкарбинолов. Взаимодействие этиловых эфиров 4-оксоалкановых кислот. Синтез гетероциклических систем.

    курсовая работа [167,3 K], добавлен 12.06.2015

  • Вивчення хімічного складу і структурної будови нуклеїнових кислот. Характеристика відмінних рис дезоксирибонуклеїнових кислот (ДНК) і рибонуклеїнові кислоти (РНК). Хімічні зв'язки, властивості і функції нуклеїнових кислот, їх значення в живих організмах.

    реферат [1,2 M], добавлен 14.12.2012

  • Общая теория кислот и оснований. Образование комплексных соединений. Кислотно-основное взаимодействие и реакции солеобразования. Процессы кислотно-основного взаимодействия и окислительно-восстановительные реакции. Комплексообразование по теории Усановича.

    презентация [476,1 K], добавлен 24.11.2014

  • Характеристика жирних кислот та паперової хроматографії. Хімічний посуд, обладнання та реактиви, необхідні для проведення аналізу. Номенклатура вищих насичених та ненасичених карбонових кислот. Порядок та схема проведення хроматографії на папері.

    курсовая работа [391,7 K], добавлен 29.01.2013

  • Возможность применения кислотно-основного титрования. Постепенное изменение концентрации ионов водорода. Индикаторы, обладающие свойством отдавать протоны. Проведение титрования сильных кислот сильным основанием, слабых кислот сильным основанием.

    реферат [54,3 K], добавлен 04.04.2014

  • Химические, физические свойства жирных кислот. Способы производства жирных кислот: окисление парафинов кислородом воздуха; окисление альдегидов оксосинтеза кислородом. Гидрокарбоксилирование олефинов в присутствии кислот. Жидкофазное окисление олефинов.

    контрольная работа [45,5 K], добавлен 15.03.2010

  • Классификация и разновидности производных карбоновых кислот, характеристика, особенности, реакционная способность. Способы получения и свойства ангидридов, амидов, нитрилов, сложных эфиров. Отличительные черты непредельных одноосновных карбоновых кислот.

    реферат [56,0 K], добавлен 21.02.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.