Фармакогностичне вивчення тифону

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 615.32:582.683.2:54.06

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ТИФОНУ

Зінченко Ірина Геннадіївна

Харків - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України

Науковий доктор фармацевтичних наук, професор керівник: КИСЛИЧЕНКО ВІКТОРІЯ СЕРГІЇВНА

Національний фармацевтичний університет, завідуюча кафедрою хімії природних сполук

Офіційні доктор фармацевтичних наук, старший науковий співробітник опоненти: МАРТИНОВ АРТУР ВІКТОРОВИЧ ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України», НАМН, вчений секретар доктор фармацевтичних наук, доцент ТЕРНИНКО ІННА ІВАНІВНА ДЗ «Луганський державний медичний університет», доцент кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії

Захист відбудеться «20» травня 2013 року о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою:

61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий «___» квітня 2013 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор О.А. Рубан

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом останніх десятиріч все більше зростає попит на лікарські засоби природного походження зважаючи на їх виражену активність при низькій токсичності для організму. Перш за все привертають увагу саме ті рослини, які мають достатню сировинну базу або можуть легко культивуватися у відповідності до вимог GACP в Україні. Тому поглиблене вивчення сільськогосподарських культур є актуальною проблемою фармакогностичної науки на сучасному етапі.

В Україні традиційно сільське господарство займало провідне місце в економіці. Завданням землеробства є постачання зерна, плодово-овочевих культур, кормів для тварин тощо, серед яких понад 60% вирощеного обсягу безпосередньо йде на споживання, а близько 40% відправляється на відходи, з яких велика частина постачається для тваринництва. Тваринництво ж займається постачанням м'яса, молока, вовни та інших продуктів населенню. Оскільки засвоєння людиною тваринного білка значно відрізняється від засвоєння рослинного білка (93-96% проти 62-70%), якість м'яса відіграє важливу роль.

Традиційні корми - силос, солома, сіно - мають досить низьку продуктивність та поживну цінність, що зумовлює необхідність переходу до використання нових високоврожайних культур, які дають високий збір біомаси та збалансовані за основними показниками (рівень вмісту сирого протеїну, сирої клітковини, цукрів тощо).

Таким чином, основним завданням кормовиробництва є безперебійне забезпечення тварин зеленими кормами з ранньої весни до пізньої осені. Для вирішення цього завдання використовують інтродуковані рослини та гібриди рослин, до яких відноситься і тифон.

Протягом багатьох років селекціонери займаються створенням нових гібридів рослин для вигодовування свійських тварин, які б мали виражену анаболічну активність, низьку токсичність та легко культивувалися.

Оскільки кафедра хімії природних сполук НФаУ протягом десятиріччя співпрацює з Інститутом тваринництва НААН України та успішно проводить спільні дослідження сільськогосподарських рослин (сої, амаранту, кукурудзи та ін.), нам було запропоновано дослідити нову кормову культуру - тифон (Brassica campestris f. biennis DC. x B. rapa L.). Це новий гібрид китайської капусти та турнепсу, який впродовж декількох років вирощується на ДП ДГ «Гонтарівка» (Харківська обл.), де було доведено його позитивний вплив на приріст маси тіла у телят. Саме тому поглиблене фітохімічне вивчення тифону є актуальним і створює перспективи розробки на його основі кормових та дієтичних добавок анаболічної дії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії «Фармація» МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Національного фармацевтичного університету «Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження» (номер державної реєстрації 0103U000476).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було комплексне фармакогностичне вивчення сировини тифону (Brassica campestris f. biennis DC. Ч B. rapa L.), розробка фітозасобів на його основі, а також стандартизація лікарської рослинної сировини та одержаних фітозасобів.

Для досягнення цієї мети було поставлено такі задачі:

• провести інформаційний пошук щодо походження, ботанічної характеристики, хімічного складу представників родини капустяних, зокрема тифону, їх використання у медицині та сільському господарстві;

• провести попередні фітохімічні дослідження якісного складу сировини тифону;

• виділити в індивідуальному стані біологічно активні речовини (БАР) та встановити їх структуру;

• визначити кількісний вміст БАР у сировині тифону;

• визначити технологічні параметри рослинної сировини тифону, розробити технологію одержання фітозасобів на її основі та обрати основні критерії їх стандартизації;

• розробити проекти методик контролю якості (МКЯ) на рослинну сировину та екстракт листя тифону;

• підтвердити перспективність створення нових фітозасобів на основі сировини тифону, визначивши їх фармакологічну активність.

Об'єкт дослідження: фармакогностичне вивчення листя та коренів тифону.

Предмет дослідження: виявлення, визначення вмісту, виділення і встановлення структури БАР з сировини тифону, одержання та стандартизація екстракту та полісахаридного комплексу листя тифону.

Методи дослідження: якісний склад та кількісний вміст БАР визначали фармакопейними методами за допомогою тонкошарової (ТШХ), паперової (ПХ), високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ), газової хроматографії (ГХ), хромато-мас-спектрометрії, титриметрії, атомно-абсорбційної спектроскопії, спектрофотометрії. Ліпофільні фракції досліджували з використанням ТШХ та спектрофлуориметрії. Для розділення БАР використовували адсорбційну хроматографію на поліаміді, силікагелі, целюлозі, препаративні ПХ та ТШХ. Хімічну будову виділених сполук встановлювали на основі їх хімічних перетворень, температури плавлення та даних УФ-, ІЧ-, ПМР-спектрів. Анатомічну будову сировини встановлювали на препаратах з поверхні та поперечних зрізах за допомогою мікроскопу. Фармакологічні дослідження проводили in vitro та in vivo. Статистичну обробку результатів досліджень проводили з використанням персонального комп'ютера та програмного забезпечення Microsoft Excel 7,0.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне вивчення БАР листя та коренів тифону. В них встановлено наявність вуглеводів, карбонових кислот, амінокислот, кумаринів, флавоноїдів, дубильних речовин, стероїдних сполук, каротиноїдів, хлорофілів, токоферолу, сірковмісних сполук.

Вперше з сировини, що досліджувалась, виділено 4 карбонові кислоти, 4 гідроксикоричні кислоти, 2 кумарини, 10 флавоноїдів, 5 терпеноїдів та 1 похідне сечовини. Визначено наявність 19 макро- та мікроелементів, 18 амінокислот та 12 жирних кислот.

Вперше для сировини тифону визначено кількісний вміст карбонових кислот, цукрів, стероїдних та летких сполук, а також вивчено фракційний склад полісахаридів та їх кількісний вміст.

Розроблено спосіб одержання густого екстракту листя тифону, встановлено параметри стандартизації рослинної сировини листя тифону та одержаного екстракту, для якого визначено гостру токсичність та анаболічну активність. З листя тифону було одержано та стандартизовано полісахаридний комплекс, для якого визначено імуномодулюючу дію. Розроблено склад кормової добавки з полісахаридним комплексом листя тифону «Кормова добавка імуномодулюючої дії».

Новизна досліджень підтверджена заявкою на патент України на корисну модель «Засіб анаболічної дії на основі густого екстракту з листя тифону» № u 2012 12329 від 29.10.2012.

Встановлено анатомо-діагностичні ознаки листя та коренів тифону, які було використано для ідентифікації лікарської рослинної сировини та розробки відповідного розділу МКЯ на листя тифону.

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблено спосіб одержання густого екстракту листя тифону з анаболічною активністю та полісахаридний комплекс імуномодулюючої дії. Розроблено проекти МКЯ: «Тифону листя», «Екстракт тифону листя густий» та проект ТУ У «Кормова добавка імуномодулюючої дії». Використання густого екстракту листя тифону було апробовано на великій рогатій худобі на базі ДП ДГ «Гонтарівка» (Харківська обл.).

Результати досліджень впроваджено в навчальний процес кафедр фармацевтичної хімії та фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, кафедри фармакогнозії, фармакології та ботаніки Запорізького державного медичного університету, кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії Луганського Державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:

- інформаційний пошук за темою дисертації, аналіз сучасних досліджень за проблематикою, що вивчалась;

- встановлено наявність та визначено кількісний вміст вуглеводів, карбонових кислот, амінокислот, кумаринів, флавоноїдів, дубильних речовин, стероїдних сполук, каротиноїдів, хлорофілів, токоферолу, сірковмісних сполук, мінеральних речовин;

- виділено та ідентифіковано 26 сполук;

- вивчено анатомічну будову листя та коренів тифону;

- розроблено спосіб одержання густого екстракту листя тифону та проведено його стандартизацію;

- одержано та стандартизовано полісахаридний комплекс з листя тифону;

- розроблено проекти МКЯ на тифону листя, екстракт тифону листя густий та проект ТУ У «Кормова добавка імуномодулюючої дії».

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено та обговорено на науково-практичних конференціях різного рівня: VIII съезд фармацевтических работников республики Беларусь (Витебск, 2010); XVII Российский Национальный конгресс «Человек и лекарство» (Москва, 2010); Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (Харків, 2010); Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених, присвячена 200-річчю з дня народження М.І. Пирогова «Молодь - медицині майбутнього» (Одеса, 2010); VI Регіональна науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Фармацевтична наука: історичні аспекти формування та шляхи вдосконалення» (Луганськ, 2010); VII Національний з'їзд фармацевтів України (Харків, 2010); The 2nd International Symposium on Medicinal Plants, Their Cultivation and Aspects of Uses (Petra, 2010); Всероссийская научно-практическая Интернет-конференция с международным участием «Современные аспекты разработки и совершенствования состава и технологии лекарственных форм» (Курск, 2011); The 15th International Congress «Phytopharm 2011» (Nuremberg, 2011); 4-а науково-практична конференція з міжнародною участю «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 2011); II Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Здобутки та перспективи розвитку фармацевтичної та медичної галузі в сучасному світі» (Луганськ, 2012); II Международная научно-практическая конференция «Кластерные подходы фармацевтического союза: образование, наука и бизнес» (Белгород, 2012); ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Хімія природних сполук» (Тернопіль, 2012); The 3rd International Symposium on Medicinal Plants, Their Cultivation and Aspects of Uses (Petra, 2012).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 19 наукових робіт, з яких 5 статей у наукових фахових виданнях, 14 тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 179 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, трьох розділів експериментальних досліджень, загальних висновків, 10 додатків, списку використаних літературних джерел. Обсяг основного тексту роботи складає 127 сторінок. Робота ілюстрована 23 рисунками та 31 таблицею. Список використаних джерел літератури включає 205 найменувань, серед яких 87 кирилицею та 118 латиницею.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Ботанічна характеристика, розповсюдження, хімічний склад, застосування в медицині та сільському господарстві тифону та його попередників - китайської капусти та турнепсу (огляд літератури). В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, відомості про хімічний склад та розповсюдження китайської капусти та турнепсу, їх використання у медицині та сільському господарстві. Проведений аналіз літературних даних показав, що хімічний склад тифону вивчено недостатньо. Літературні джерела наводять інформацію лише про його поживну цінність як кормової культури. Це створило передумови для більш поглибленого фармакогностичного вивчення даної кормової культури та перспективи для створення фітозасобів на її основі для використання як в тваринництві, так і в медицині.

Вивчення хімічного складу листя та коренів тифону з виділенням та встановленням структури біологічно активних речовин. Об'єктом наших досліджень було листя та корені тифону, заготовлені в ДП ДГ «Гонтарівка» (Харківська обл.) у 2009 - 2012 роках.

За допомогою якісних реакцій, ПХ і ТШХ у водних, водно-спиртових, спирто-водних, спиртових, хлороформних витяжках листя та коренів тифону було встановлено наявність вуглеводів, карбонових кислот, амінокислот, кумаринів, флавоноїдів, дубильних речовин, стероїдних сполук, каротиноїдів, хлорофілів, сірковмісних сполук.

Для комплексного дослідження листя тифону нами було одержано ліпофільну фракцію, вихід якої склав 2,6 % від абсолютно сухої сировини. Для вивчення якісного складу одержаної ліпофільної фракції було використано метод тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру, що дало змогу виявити наявність простих фенольних сполук, агліконів флавонів та хлорофілів.

За допомогою рідинного фракціонування, адсорбційної хроматографії та дробної кристалізації з листя та коренів тифону виділено в індивідуальному стані 26 сполук. Встановлення структури виділених речовин проводили з використанням сучасних фізичних, фізико-хімічних та хімічних методів аналізу у порівнянні з референт-зразками.

Серед виділених сполук з сировини тифону - карбонові кислоти: бензойна, галова, бурштинова та лимонна; похідні коричної кислоти: кофейна кислота, хлорогенова кислота, неохлорогенова кислота, ферулова кислота; похідні кумарину: умбеліферон, скополетин; похідні флавану: (+)-катехін, (-)-епікатехін; похідні флавону: кверцетин, кемпферол; глікозиди кверцетину: ізокверцитрин, рутин, гіперозид, кверцетин-3-О-генціобіозид; глікозиди кемпферолу: нікотифлорин, кемпферол-3-О-генціобіозид; похідне сечовини: алантоїн; тритерпеноїди: в-ситостерол, олеанолова кислота, урсолова кислота; хлорофіли: хлорофіл а, хлорофіл b.

Перелік виділених речовин та джерела їх одержання наведені в табл. 1.

Таблиця 1 Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин

Сполука, її структурна характеристика	Джерело одержання сполуки	Тпл., °С	, град.
1	2	3	4
Карбонові кислоти
2.1. Бензойна кислота	Листя, корені	122-123	-
2.2. Галова кислота (3,4,5-тригідроксибензойна кислота)	Листя, корені	226-228	-
2.3. Бурштинова кислота	Листя, корені	183-184	-
2.4. Лимонна кислота	Листя, корені	152-153	-
Похідні коричної кислоти
2.5. Кофейна кислота (3,4-дигідроксикорична кислота)	Листя, корені	194-195	-
2.6. Хлорогенова кислота (5-О-кофеїл-D-хінна кислота)	Листя, корені	203-205	-32 (метанол)
2.7. Неохлорогенова кислота (3-О-кофеїл-D-хінна кислота)	Листя, корені	аморф.	+2,6 (етанол)
2.8. Ферулова кислота (4-гідрокси-3-метоксикорична кислота)	Листя, корені	168-172	-
Похідні кумарину
2.9. Умбеліферон (7-гідроксикумарин)	Листя, корені	228-230	-
2.10. Скополетин (7-гідрокси-6-метоксикумарин)	Листя, корені	202-204	-
Похідні флавану
2.11. (+)-Катехін (3,5,7,3ґ,4ґ-пентагідроксифлаван)	Листя, корені	175-176	+17,2 (етанол)
2.12. (-)-Епікатехін ((-)-цис- 3,5,7,3ґ,4ґ-пентагідроксифлаван)	Листя, корені	243-244	-60,8 (етанол)
Похідні флавону
2.13. Кверцетин (3,5,7,3ґ,4ґ-пентагідроксифлавон)	Листя, корені	310-312	-
2.14. Кемпферол (3,5,7,4ґ-тетрагідроксифлавон)	Листя, корені	276-278	-
Глікозиди кверцетину
2.15. Гіперозид (кверцетин-3-О-в-D-галактопіранозид)	Листя, корені	235-236	-58,9 (етанол)
2.16. Ізокверцитрин (кверцетин-3-О-в-D-глюкопіранозид)	Листя, корені	227-229	-12,5 (метанол)
2.17. Кверцетин-3-О-генціобіозид	Листя, корені	180-182	-24,5 (метанол)
2.18. Рутин (кверцетин-3-О-в-D-рутинозид)	Листя, корені	189-19	-32,3 (метанол)
Глікозиди кемпферолу
2.19. Кемпферол-3-О-генціобіозид	Листя, корені	208-210	-23,1 (метанол)
2.20. Нікотифлорин (кемпферол-3-О-в-D-рутинозид)	Листя, корені	220-223	-24 (метанол)
Похідне сечовини
2.21. Алантоїн (5-уреїдо-імідазолідин-2,4-діон)	Листя, корені	234-236	-
Тритерпеноїди
2.22. в-Ситостерол	Листя, корені	138-140	+37,5 (хлороформ)
2.23. Олеанолова кислота	Листя, корені	300-303	+79,0 (хлороформ)
2.24. Урсолова кислота	Листя, корені	282-283	+62,5 (хлороформ)
Хлорофіли
2.25. Хлорофіл а	Листя	-	-
2.26. Хлорофіл b	Листя	-	-

Визначення кількісного вмісту біологічно активних речовин у листі та коренях тифону. За допомогою гравіметричного, титриметричного та спектральних методів аналізу було встановлено вміст полісахаридів, карбонових кислот, фенольних сполук (гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, суми окиснюваних фенолів, дубильних речовин та поліфенольних сполук у перерахунку на кислоту галову), стероїдних сполук в листі та коренях тифону.

Результати проведених досліджень наведені в табл. 2.

Таблиця 2 Кількісний вміст БАР в сировині тифону

№ з/п	Клас БАР	Метод визначення	Кількісний вміст, %, у перерахунку на абсолютно суху сировину (m=5)
			Листя	Корені
1.	Полісахариди	гравіметричний	8,73 ± 0,36	6,52 ± 0,31
2.	Карбонові кислоти	титриметричний	8,97 ± 0,42	3,26 ± 0,15
3.	Аскорбінова кислота	титриметричний	0,48 ± 0,02	0,33 ± 0,02
4.	Гідроксикоричні кислоти	спектрофотометричний	1,96 ± 0,09	0,53 ± 0,02
5.	Флавоноїди	спектрофотометричний	0,78 ± 0,03	у слідовій кількості
6.	Сума окиснюваних фенолів	перманганатометричний	3,71 ± 0,04	1,98 ± 0,07
7.	Поліфенольні сполуки у перерахунку на кислоту галову	спектрофотометричний	3,65 ± 0,11	0,86 ± 0,03
8.	Таніни	комплексонометричний	2,23 ± 0,10	1,43 ± 0,21
9.	Стероїдні сполуки	спектрофотометричний	0,35 ± 0,01	0,23 ± 0,01

Примітка. Вірогідність похибки Р ? 0,05.

В ліпофільній фракції листя тифону було визначено кількісний вміст каротиноїдів (спектрофотометричним методом у перерахунку на в-каротин), хлорофілів (фотоелектроколориметричним методом у перерахунку на хлорофіл а) та токоферолу (методом газової хроматографії). Вміст каротиноїдів у ліпофільній фракції листя тифону склав 181,98 мг/г, хлорофілів - 280,04 мг/г, а токоферолів - 128,2 мг/г.

За допомогою метода газової хроматографії вивчено жирнокислотний склад листя та коренів тифону, що дозволило виявити 12 кислот, серед яких ненасичені жирні кислоти переважали в обох видах рослинної сировини, що досліджувалась. Результати проведеного аналізу наведені в табл. 3.

Таблиця 3 Жирнокислотний склад ліпофільних фракцій листя та коренів тифону

№ з/п	Жирні кислоти та їх скорочене хімічне позначення	Вміст у ліпофільній фракції, % від суми
		Листя	Корені
1.	Лауринова (С 12:0)	0,91	-
2.	Міристинова (С 14:0)	0,87	0,49
3.	Міристолеїнова (С 14:1)	0,51	-
4.	Пальмітинова (С 16:0)	20,15	21,65
5.	Пальмітолеїнова (С 16:1)	2,90	4,45
6.	Стеаринова (С 18:0)	2,73	0,93
7.	Олеїнова (С 18:1)	18,81	17,17
8.	Лінолева (С 18:2)	11,83	17,93
9.	Ліноленова (С 18:3)	38,79	33,31
10.	Гондоїнова (С 20:1)	0,43	0,33
11.	Бегенова (С 22:0)	0,34	0,26
12.	Лігноцеринова (С 24:0)	0,43	1,02
Вміст суми насичених кислот	25,43	24,35
Вміст суми ненасичених кислот	73,27	73,19
Вміст суми неідентифікованих компонентів	1,30	2,46

Визначення виходу полісахаридів за фракціями в листі та коренях тифону проводили у шроті, який залишився після одержання ліпофільних екстрактів. Було визначено вихід водорозчинних полісахаридів (ВРПС), пектинових речовин (ПР) та геміцелюлоз А та Б (ГЦ А, ГЦ Б).

Результати фракціонування полісахаридного комплексу наведені в табл. 4.

Таблиця 4 Вихід полісахаридів за фракціями з листя та коренів тифону

№ з/п	Сировина	Вихід, %, у перерахунку на абсолютно суху сировину (m=5)
		ВРПС	ПР	ГЦ А	ГЦ Б
1.	Листя	9,62±0,42	8,29±0,22	15,07±0,34	17,32±0,31
2.	Корені	7,29±0,19	6,37±0,17	23,1±0,42	18,17±0,35

За допомогою амінокислотного аналізатору T-339 Mikrotеchnа-Praha в листі та коренях тифону було визначено якісний склад і кількісний вміст вільних та зв'язаних амінокислот. Результати дослідження наведено в табл. 5.

Таблиця 5 Амінокислотний склад листя та коренів тифону

№ з/п	Амінокислота	Загальна формула	Вміст амінокислот, мг/100 мг
			Листя	Корені
			Вільні	Зв'язані	Вільні	Зв'язані
1.	Гліцин	С2Н5О2N	0,50	0,15	0,11	0,13
2.	Аланін	С4Н8О3N2	0,35	0,25	0,14	0,11
3.	Валін*	С5Н11О2N	0,45	0,22	0,15	0,15
4.	Лейцин*	С6Н13О2N	0,43	0,25	0,10	0,13
5.	Ізолейцин*	С6Н13О2N	0,30	0,17	0,08	0,10
6.	Фенілаланін*	С9Н11О2N	0,55	0,16	0,05	0,10
7.	Кислота аспарагінова	С4Н7О4N	0,90	0,20	0,50	0,25
8.	Кислота глутамінова	С5Н9О2N	1,70	0,33	0,95	0,60
9.	Лізин*	С6Н14О2N2	0,45	0,20	0,14	0,17
10.	Аргінін	С6Н14О2N4	0,40	0,17	0,03	0,17
11.	Серин	С3Н7О3N	0,50	0,09	0,13	0,10
12.	Треонін*	С4Н9О2N	0,40	0,12	0,15	0,09
13.	Тирозин	С9Н11О3N	0,35	0,12	0,06	0,11
14.	Метіонін*	С5Н11О2NS	0,35	0,07	0,05	0,10
15.	Пролін	С5Н9О2N	0,60	0,17	0,35	0,13
16.	Гістидин	С6Н9О2N3	0,30	0,06	0,06	0,07
Сума амінокислот	8,53	2,72	3,03	2,51
Сума незамінних (*) амінокислот	2,93	1,18	0,72	0,84
Вміст незамінних амінокислот від загальної суми кислот, %	34,35	43,34	23,60	33,37

Встановлено, що в листі та коренях тифону містяться 16 амінокислот як у вільному, так і в зв'язаному стані, серед яких 8 є незамінними. В листі та коренях тифону у вільному стані переважали кислоти аспарагінова, глутамінова та пролін, у зв'язаному - кислота глутамінова, аланін, валін та лейцин у листі тифону; кислота глутамінова, лізин та аргінін - в коренях. За допомогою метода К'єльдаля було визначено загальний вміст азотовмісних сполук, який склав для листя 11,42%.

За допомогою метода ВЕРХ було визначено кількісний вміст цукрів та карбонових кислот в листі та коренях тифону, а саме бурштинової та лимонної кислот, глюкози, сахарози, мальтози та фруктози. Ці дані мають велике значення, оскільки тифон є кормовою культурою, а цукри є основним джерелом поживних речовин для свійських тварин.

Хроматограми витяжок листя та коренів тифону зображено на рис. 1. Результати кількісного визначення вищевказаних сполук наведені в табл. 6.

Рис. 1. ВЕРХ витяжок: А - листя тифону; Б - коренів тифону.

Таблиця 6 Кількісний вміст цукрів та карбонових кислот у вільному і зв'язаному стані в листі та коренях тифону

№ з/п	Сполука	Листя тифону	Корені тифону
		Час утримання, хв	Вміст, %	Час утримання, хв	Вміст, %
1.	Бурштинова кислота	7,44	0,22±0,01	7,43	0,12±0,01
2.	Лимонна кислота	7,90	0,59±0,02	7,87	0,85±0,04
3.	Глюкоза	5,40	1,79±0,08	5,38	2,17±0,10
4.	Сахароза+мальтоза	4,56	3,01±0,11	4,57	6,73±0,12
5.	Фруктоза+х-компонент	5,94	1,82±0,09	5,92	2,74±0,11

За допомогою методу газової хроматографії було проведено вивчення якісного складу та визначення кількісного вмісту карбонових кислот в листі та коренях тифону. Результати дослідження наведені в табл. 7.

Таблиця 7 Вміст карбонових кислот в листі та коренях тифону

№ з/п	Карбонова кислота	Листя тифону	Корені тифону
		Час утримання, хв	Вміст, мг/кг	Час утримання, хв	Вміст, мг/кг
1.	4-Пентенова	4,28	84,80	4,28	46,80
2.	5-Гексенова	6,03	399,60	6,04	609,80
3.	Щавлева	9,84	87,70	9,84	50,70
4.	Малонова	12,19	286,00	12,20	149,50
5.	Фумарова	12,92	88,40	12,93	42,20
6.	Бензойна	14,54	10,80	14,57	10,30
7.	3-Гідроксикапронова	-	-	16,83	126,90
8.	Фенілоцтова	17,56	27,00	17,56	57,20
9.	Саліцилова	17,80	33,00	17,80	16,70
10.	3-Гідрокси-2-метилглутарова	18,58	6,20	-	-
11.	Дигідроксикорична	19,28	23,90	19,35	638,50
12.	Яблучна	22,75	5150,00	22,73	2752,00
13.	Азелаїнова	24,93	21,70	-	-
14.	Ванілінова	32,85	40,20	32,84	67,80
15.	Ферулова	40,71	108,70	-	-
16.	Сиренєва	-	-	38,25	12,40

Як показали результати досліджень, в найбільшій кількості в сировині тифону знаходилися кислоти яблучна та лимонна. Вищезазначені кислоти здатні утворювати комплекси з макро- та мікроелементами, забезпечуючи збільшення біодоступності останніх, що підвищує удій високопродуктивної великої рогатої худоби. фітохімічний сировина тифон біологічний

Методом атомно-адсорбційної спектроскопії було визначено якісний склад та кількісний вміст мінеральних сполук в листі та коренях тифону. Результати дослідження наведені в табл. 8.

Таблиця 8 Елементний склад листя та коренів тифону

№ з/п	Елемент	Вміст елементу, мкг/100 г
		Листя	Корені
1	2	3	4
1.	Al	185,00	1,40
2.	Ca	2960,00	1140,00
3.	Cu	4,60	0,70
4.	Fe	130,00	1,40
5.	K	5550,00	4570,00
6.	Mg	555,00	430,00
7.	Mn	9,20	3,60
8.	Na	1100,00	715,00
9.	Ni	0,18	0,28
10.	P	315,00	365,00
11.	Si	1300,00	230,00
12.	Zn	3,70	2,80
13.	Sr	1,48	1,40
14.	Pb	0,18	< 0,03

Примітка. В усіх зразках Мо < 0,02 мкг/100 г; Со < 0,03 мкг/100 г; Cd < 0,03 мкг/100 г; As < 0,03 мкг/100 г; Hg < 0,03 мкг/100 г.

Встановлено наявність та визначено кількісний вміст 19 макро- та мікроелементів. В листі тифону значно переважали такі елементи, як калій, натрій, кальцій, магній, фосфор та силіцій. Вміст важких металів у сировині, що досліджувалася, знаходився у межах санітарної норми.

Методом газової хроматографії було ідентифіковано та встановлено кількісний вміст стероїдних сполук в сировині тифону. Як показало дослідження, в листі тифону містяться 5 сполук стероїдної природи, в коренях тифону - 7 сполук, серед яких значно переважав в-ситостерол (75,22% в листі та 20,77% в коренях).

Хроматограми визначення стероїдних сполук наведені на рис. 2 - 3. Результати дослідження представлені в табл. 9.

Рис. 2. ГХ витяжки листя тифону.

Рис. 3. ГХ витяжки коренів тифону.

Таблиця 9 Кількісний вміст стероїдних сполук в листі та коренях тифону

№ з/п	Сполука	Листя тифону	Корені тифону
		Час утримання, хв	Вміст, %	Час утримання, хв	Вміст, %
1.	3,5-Дигідростигмастан-2,22-дієн	-	-	41,95	2,22
2.	Стигмаста-3,5-дієн	42,14	5,48	42,15	4,10
3.	Ланол	42,33	1,23	-	-
4.	Кампестерол	43,17	16,54	43,21	3,09
5.	Стигмастерол	-	-	43,48	1,93
6.	в-Ситостерол	43,88	75,22	43,93	20,77
7.	Стигмаста-3,5-дієн-7-он	-	-	44,38	0,32
8.	Стигмаста-4-єн-3-он	44,65	9,25	44,67	2,57

Методом ГХ було ідентифіковано та визначено кількісний вміст летких сполук в листі та коренях тифону. Експериментально встановлено, що летка фракція листя тифону містить 30 компонентів, коренів - 21 компонент. В леткій фракції листа тифону серед терпеноїдів було ідентифіковано лімонен, геранілацетон, гексагідрофарнезилацетон, апіол, а також в-іонон та в-іононепоксид, при чому за кількісним вмістом переважав сквален (274,7 мг/кг). За ідентифікованими продуктами розпаду глюкозинолатів (фенілетилізотіоціанат, бензонітрил, фенілпропіонітрил) було встановлено, що в рослинній сировині тифону переважали глюкозинолати ароматичної природи.

Проведені фітохімічні дослідження рослинної сировини тифону стали передумовою для створення фітозасобів на основі листя тифону.

Для встановлення оптимальних умов екстракції сировини було визначено її технологічні параметри. Розроблено технологію одержання густого екстракту листя тифону. Вибір екстрагента, тривалість та спосіб екстракції було здійснено експериментальним шляхом, базуючись на виході екстрактивних речовин, вартості та безпечності екстрагента. Так, у якості останнього було обрано воду очищену, співвідношення сировина: екстрагент - 1:5, тривалість екстракції становила 2 год. Проведено стандартизацію листя тифону та екстракту з нього за вмістом полісахаридів та стероїдних сполук.

Для розробки кормової добавки імуномодулюючої дії одержано та стандартизовано полісахаридний комплекс листя тифону.

На підставі проведених досліджень було розроблено проекти МКЯ - «Тифону листя», «Екстракт тифону листя густий» та проект ТУ У «Кормова добавка імуномодулюючої дії».

Вивчення гострої токсичності густого екстракту листя тифону дозволило віднести його до практично нетоксичних речовин за класифікацією К.К. Сидорова. Фармакологічними дослідженнями підтверджено анаболічний ефект густого екстракту листя тифону у дозі 100 мг/кг у порівнянні з калію оротатом у тій же дозі. Анаболічний ефект густого екстракту листя тифону було апробовано у ДП ДГ «Гонтарівка» (Харківська обл.) на молодняку великої рогатої худоби.

Експериментально встановлено, що полісахаридний комплекс листя тифону проявляє імуномодулюючі властивості у дозі 250 мг/кг.

Таким чином, проведено комплексне фітохімічне дослідження листя та коренів тифону, одержано та стандартизовано фітозасоби на основі листя досліджуваної рослини, для яких встановлено гостру токсичність та фармакологічну активність.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення для вирішення задач, поставлених для досягнення наукової мети роботи, що виявляється в комплексному фармакогностичному вивченні сировини тифону, розробці фітозасобів на його основі та встановленню їх фармакологічної активності.

1. За допомогою якісних реакцій та при використанні різних хроматографічних методів встановлено наявність вуглеводів, карбонових кислот, амінокислот, кумаринів, флавоноїдів, дубильних речовин, стероїдних сполук, каротиноїдів, хлорофілів, токоферолу, сірковмісних сполук в листі та коренях тифону.

2. З листя та коренів тифону було виділено 26 сполук в індивідуальному стані - 4 карбонові кислоти, 4 гідроксикоричні кислоти, 2 кумарини, 10 флавоноїдів, 5 терпеноїдів та 1 похідне сечовини. Встановлення структури виділених речовин проводили на основі фізико-хімічних властивостей, їх хімічних перетворень та УФ-, ІЧ- та ПМР-спектроскопії у порівнянні з референт-зразками.

3. Вперше в листі та коренях тифону було встановлено кількісний вміст таких груп БАР, як вільні цукри, полісахариди, карбонові кислоти, у тому числі кислота аскорбінова та гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, дубильні речовини, стероїдні сполуки, хлорофіли та каротиноїди. Вперше проведено фракціонування полісахаридів листя та коренів тифону та встановлено кількісний вміст кожної з фракцій (ВРПС, ПР, ГЦ А, ГЦ Б). Методом ВЕРХ було встановлено кількісний вміст 2 карбонових кислот та 4 цукрів в листі та коренях тифону. Було одержано ліпофільну фракцію листя тифону, в якій визначено кількісний вміст каротиноїдів, хлорофілів та токоферолу.

4. Вперше в листі та коренях тифону методом ГХ визначено якісний склад та кількісний вміст ряду біологічно активних речовин - жирних та карбонових кислот, стероїдних та летких сполук. В результаті проведених досліджень було виявлено 12 жирних кислот, при чому ненасичені жирні кислоти домінували в обох видах сировини тифону. Вивчення карбонових кислот показало наявність 15 кислот в листі та 14 кислот в коренях тифону, серед яких в найбільших кількостях містились кислоти яблучна та лимонна. При дослідженні стероїдних сполук в листі тифону було ідентифіковано та визначено кількісний вміст 5 сполук, в коренях - 7, серед яких домінуючим був в-ситостерол в обох видах сировини. При аналізі леткої фракції було встановлено, що листя тифону містить 30 компонентів, корені - 21.

5. Вперше визначено амінокислотний склад листя та коренів тифону, встановлено наявність 16 амінокислот як у вільному, так і у зв'язаному стані. Визначено загальний вміст азотовмісних сполук в листі тифону, який становить 11,42%. Вперше проведено визначення елементного складу сировини тифону методом атомно-адсорбційної спектроскопії, що дозволило встановити наявність 19 макро- та мікроелементів в обох зразках сировини.

6. Визначено технологічні параметри сировини тифону та встановлено їх морфолого-анатомічні ознаки. Обрано параметри стандартизації листя тифону. Розроблено технологію одержання густого екстракту листя тифону та проведено його стандартизацію. З листя тифону виділено полісахаридний комплекс та проведено його стандартизацію.

7. Проведено фармакологічне дослідження густого екстракту листя тифону, що довело його анаболічну активність. Встановлено, що полісахаридний комплекс листя тифону виявляє імуномодулюючу дію.

8. Розроблено проекти МКЯ: «Тифону листя», «Екстракт тифону листя густий» та проект ТУ У «Кормова добавка імуномодулюючої дії». Подано заявку на патент України на корисну модель «Засіб анаболічної дії на основі густого екстракту з листя тифону» та одержано пріоритетну довідку № u 2012 12329 від 29.10.2012.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гур'єва І. Г. Вивчення амінокислотного складу трави тифону (Brassica campestris f. biennis DC. Ч B. rapa L.) / І. Г. Гур'єва, В. С. Кисличенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. - 2010. - Вип. 19, кн. 3. - С. 611 - 614. (Особистий внесок - брала участь у плануванні дослідження, обробці одержаних результатів та написанні статті).

2. Зінченко І. Г. Амінокислотний склад суцвіть, листя та коренів тифону (Brassica campestris f. biennis DC. Ч B. rapa L.) / І. Г. Зінченко, В. С. Кисличенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. - 2011. - Вип. 20, кн. 3. - С. 478 - 482. (Особистий внесок - брала участь у плануванні дослідження, обробці одержаних результатів та підготовці статті).

3. Зінченко І. Г. Вивчення жирнокислотного складу трави, листя та коренів тифону / І. Г. Зінченко, В. С. Кисличенко // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 6. - С. 79 - 82. (Особистий внесок - брала участь в обробці результатів та підготовці матеріалу для публікації).

4. Зінченко І. Г. Дослідження вмісту органічних кислот та цукрів у листі та коренях тифону / І. Г. Зінченко, В. С. Кисличенко, В. В. Поздняков // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. - 2012. - Вип. 21, кн. 4. - С. 268 - 272. (Особистий внесок - брала участь у проведенні дослідження, узагальненні результатів та підготовці публікації).

5. Зінченко І. Г. Дослідження елементного складу сировини тифону різних періодів вегетації / І. Г. Зінченко, В. С. Кисличенко // Фармацевтичний часопис. - 2012. - № 3. - С. 32 - 34. (Особистий внесок - брала участь у плануванні дослідження, узагальненні результатів та написанні статті).

6. Гурьева И. Г. Определение технологических параметров сырья: соцветий, листьев, травы и корней тифона / И. Г. Гурьева, В. С. Кисличенко // Материалы VIII съезда фармацевтических работников республики Беларусь (8-9 апреля 2010). - Витебск, 2010. - С. 93 - 96.

7. Разработка жидких лекарственных форм на основе лекарственного сырья / А. А. Кисличенко, А. С. Бондаренко, А. С. Кухтенко, И. М. Грубник, Е. А. Литвиненко, Е. В. Гладух, И. Г. Гурьева, Ю. С. Колесник // XVII Российский Национальный конгресс «Человек и лекарство» : Сборник материалов конгресса (тезисы докладов), 12-16 апреля 2010 г., г. Москва. - Москва, 2010. - С. 635.

8. Гур'єва І. Г. Визначення вмісту екстрактивних речовин у сировині тифону (Brassica campestris f. biennis DC. Ч B. rapa L.) / І. Г. Гур'єва, В. С. Кисличенко // Актуальні питання створення нових лікарських засобів : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених (21-22 квітня 2010 р.). - Х.: НФаУ, 2010. - С. 51.

9. Гур'єва І. Г. Лікарська рослинна сировина тифону як перспективне джерело отримання біологічно активних речовин / І. Г. Гур'єва, В. С. Кисличенко // Молодь - медицині майбутнього : тези доп. Міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених, присвячена 200-річчю з дня народження М. І. Пирогова (22-23 квітня 2010 року). - Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2010. - С. 84.

10. Гур'єва І. Г. Встановлення елементного складу сировини тифону / І. Г. Гур'єва, В. С. Кисличенко // Фармацевтична наука: історичні аспекти формування та шляхи вдосконалення : матеріали VI Регіональної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів (Луганськ, 29 квітня 2010 р.). - Л.: ТОВ «Віртуальна реальність», 2010. - С. 115.

11. Гур'єва І. Г. Визначення кількісного вмісту білка у траві тифону / І. Г. Гур'єва, В. С. Кисличенко // Фармація України. Погляд у майбутнє : матеріали VII Національного з'їзду фармацевтів України (Харків, 15 - 17 вересня 2010). - Харків, 2010. - Т. 1. - С. 243.

12. Gurieva I. G. Phytochemical Study of Tyfon (Brassica campestris f. biennis DC. Ч B. rapa L.) / I. G. Gurieva, V. S. Kyslychenko, Iu. S. Kolisnyk // The 2nd International Symposium on Medicinal Plants, Their Cultivation and Aspects of Uses : Abstracts book (3-4 November, 2010, Petra, Jordan). - Petra, 2010. - P. 72.

13. Зинченко И. Г. Определение качественного состава и количественного содержания органических кислот в корнях, траве, листьях и соцветиях тифона / И. Г. Зинченко, В. С. Кисличенко // Современные аспекты разработки и совершенствования состава и технологии лекарственных форм : материалы Всероссийской научно-практической интернет-конференции с международным участием (27 апреля 2011, Курск). - Курск, 2011. - С. 310 - 312.

14. The study of lipophylic substances in meadowsweet herb and roots and tyfon seeds / I. G. Zinchenko, V. S. Kyslychenko, N. Ye. Burda, I. O. Zhuravel, V. V. Pozdnyakov // The 15-th International Congress Phytopharm 2011 : Abstracts book (25-27 July, 2011, Nuremberg, Germany). - Nuremberg, 2011. - P. 118.

15. Зінченко І. Г. Встановлення кількісного вмісту флавоноїдів у листі тифону // І. Г. Зінченко, В. С. Кисличенко // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів : матеріали 4-ї наук.-практ. конф. з міжнародн. участю (29 - 30 вересня 2011, Тернопіль). - Тернопіль, ТДМУ «Укрмедкнига», 2011. - С. 38 - 39.

16. Зінченко І. Г. Встановлення кількісного вмісту поліфенолів в листі та коренях тифону / І. Г. Зінченко, В. С. Кисличенко // Здобутки та перспективи розвитку фармацевтичної та медичної галузі в сучасному світі : матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів (29 березня 2012, Луганськ). - Луганськ, 2012. - С. 89 - 90.

17. Зинченко И. Г. Определение содержания полисахаридов в сырье тифона / И. Г. Зинченко, В. С. Кисличенко // Кластерные подходы фармацевтического союза: Образование, наука и бизнес : материалы ІІ Международной научно-практической конференции (26 апреля 2012, Белгород). - Белгород, 2012. - С. 141 - 143.

18. Вивчення перспективної лікарської рослинної сировини та створення на її основі нових лікарських засобів на кафедрі хімії природних сполук НФаУ / В. С. Кисличенко, Л. В. Ленчик, І. Г. Зінченко, Д. В. Упир // Хімія природних сполук : матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (30 - 31 жовтня 2012, Тернопіль). - Тернопіль, 2012. - С. 25.

19. The search of plants with expressed therapeutic activity among the cabbage family / I. Zinchenko, G. Tartynska, Yu. Kolisnyk, V. Kyslychenko // The 3rd International Symposium on Medicinal Plants, Their Cultivation and Aspects of Uses : Abstracts book (November 21-23, 2012, Petra, Jordan). - Petra, 2012. - P. 52.

АНОТАЦІЯ

Дисертаційну роботу присвячено комплексному фітохімічному вивченню сировини тифону (Brassica campestris f. biennis DC. Ч B. rapa L.), розробці фітозасобів на його основі, а також стандартизації лікарської рослинної сировини та одержаних фітозасобів. В сировині, що вивчалася, досліджено якісний склад та визначено кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин.

З листя та коренів тифону було виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 26 сполук: 4 карбонових кислот, 4 гідроксикоричних кислот, 2 кумаринів, 10 флавоноїдів, 5 терпеноїдів та 1 похідного сечовини.

Методами ГХ, ВЕРХ, УФ-спектроскопії встановлено наявність та визначено кількісний вміст вуглеводів, карбонових кислот, фенольних сполук, терпеноїдів, а також 19 макро- та мікроелементів, 18 амінокислот та 12 жирних кислот.

Розроблено технологію одержання густого екстракту листя тифону, для якого визначено анаболічну активність та гостру токсичність. Одержано і стандартизовано полісахаридний комплекс листя тифону та встановлено його імуномодулюючу дію. Розроблено проекти МКЯ на листя тифону, густий екстракт з нього та проект ТУ У «Кормова добавка імуномодулюючої дії».

Ключові слова: тифон, листя, корені, фармакогностичне вивчення, біологічно активні речовини, густий екстракт, полісахаридний комплекс, анаболічна дія, імуномодулююча активність.

Диссертационная работа посвящена комплексному фармакогностическому изучению сырья тифона (Brassica campestris f. biennis DC. Ч B. rapa L.), разработке фитосредств на его основе, а также стандартизации лекарственного растительного сырья и полученных фитосредств. С помощью качественных реакций, БХ и ТСХ в изучаемом сырье установлено наличие углеводов, карбоновых кислот, аминокислот, кумаринов, флавоноидов, дубильных веществ, стероидных соединений, каротиноидов, хлорофиллов, серосодержащих соединений.

С помощью современных физических, физико-химических и химических методов анализа было установлено структуру 26 выделенных соединений, среди которых 4 карбоновые кислоты, 4 гидроксикоричные кислоты, 2 кумарина, 10 флавоноидов, 5 терпеноидов и 1 производное мочевины.

Для комплексного изучения листа тифона была получена липофильная фракция с выходом 2,6 %. С помощью метода трехмерной сканирующей спектрофлуориметрии были идентифицированы простые фенольные соединения, агликоны флавонов и хлорофиллы. В полученной липофильной фракции также было определено количественное содержание хлорофиллов, каротиноидов и токоферола, которое составило 280,04 мг/г, 181,98 мг/г и 128,2 мг/г соответственно.

Впервые определено количественное содержание свободных сахаров, полисахаридов, карбоновых кислот, кислоты аскорбиновой, гидроксикоричных кислот, флавоноидов, дубильных веществ, стероидных соединений. Проведено фракционирование полисахаридов листа и корней тифона и установлено количественное содержание каждой из фракций (ВРПС, ПВ, ГЦ). Методом ВЭЖХ установлено количественное содержание 2 карбоновых кислот и 4 сахаров в листе и корнях тифона.

Методом ГХ в листе и корнях тифона был определен качественный состав и количественное содержание ряда биологически активных соединений - жирных и карбоновых кислот, стероидных и летучих соединений. В результате в листе и корнях тифона было установлено содержание 12 жирных кислот, среди которых в обоих видах сырья преобладали ненасыщенные жирные кислоты. В листе тифона было выявлено 15 карбоновых кислот, в корнях - 14, среди которых в наибольшем количестве содержались яблочная и лимонная кислоты. При изучении стероидных соединений в листе тифона было идентифицировано и определено количественное содержание 5 соединений, в корнях - 7, среди которых в обоих видах сырья преобладал в-ситостерол. Анализ летучей фракции показал наличие 30 компонентов во фракции листа тифона и 21 - во фракции корней тифона.

В листе и корнях тифона было идентифицировано и определено количественное содержание 16 аминокислот в свободном и связанном состоянии. Определено общее содержание азотсодержащих соединений в листе тифона, которое составило 11,42%.

Методом атомно-адсорбционной спектроскопии установлен элементный состав листа и корней тифона. В сырье тифона было обнаружено и установлено количественное содержание 19 макро- и микроэлементов.

Определены технологические параметры сырья тифона, а также установлены его морфолого-анатомические признаки и проведена его стандартизация. Разработана технология получения густого экстракта листа тифона, а также проекты методик контроля качества на лист тифона и густой экстракт на его основе. Фармакологические исследования показали наличие анаболической активности у густого экстракта листа тифона.

Получен и стандартизован полисахаридный комплекс листа тифона, для которого было установлено иммуномодулирующее действие. Разработан проект ТУ У «Кормовая добавка иммуномодулирующего действия»

Ключевые слова: тифон, лист, корни, фармакогностическое изучение, биологически активные вещества, густой экстракт, полисахаридный комплекс, анаболическое действие, иммуномодулирующая активность.

The thesis is devoted to the complex phytochemical study of tyfon (Brassica campestris f. biennis DC. Ч B. rapa L.), creation of phytoremedies on its basis, the plant material and the obtained phytoremedies' standardization. The qualitative composition and quantitative content of the main groups of biologically active substances was determined in the plant material studied.

26 substances were isolated from tyfon leaves and roots in the individual state, and their structures were established: 4 carbonic acids, 4 hydroxycinnamic acids, 2 coumarins, 10 flavonoids, 5 terpenoids and 1 carbamide derivative.

The qualitative composition and quantitative content of carbohydrates, carbonic acids, phenolic compounds, terpenoids, 19 macro- and microelements, 18 amino acids and 12 fatty acids were determined using GC, HPLC, UV-spectroscopic methods.

The technology of the tyfon leaf thick extract obtaining was worked out, for which the anabolic effect and acute toxicity were determined. The polysaccharide complex from tyfon leaf was obtained and standardized and was proven to possess immune modulating activity. Projects of the quality control methods for the tyfon leaf, its extract and technical conditions of Ukraine “Fodder supplement with immune modulating activity” were worked out.

Key words: tyfon, leaf, root, pharmacognostic study, biologically active compounds, thick extract, polysaccharide complex, anabolic activity, immune modulating activity.

Размещено на Allbest.ru