Фазові рівноваги і кристалічні структури сполук у системах R2X3–Cu2X–ZX2 (R–Y, Pr, Ho; Z–Si, Ge; X–S, Se) та споріднених

Характеристика основних методів побудови ізотермічних перерізів. Ознайомлення з кристалічними структурами сполук, які утворюються в споріднених системах. Розгляд результатів рентгеноспектрального аналізу для встановлення кількісного складу монокристалів.

Рубрика Химия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.01.2016
Размер файла 212,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ужгородський національний університет

УДК 546: 548.3: 546.22.23: 539.26: (549.281: 546.65)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук

Фазові рівноваги і кристалічні структури сполук у системах R2X3-Cu2X-ZX2 (R-Y, Pr, Ho; Z-Si, Ge; X-S, Se) та споріднених

02.00.01 - неорганічна хімія

Личманюк Ольга Сергіївна

Ужгород - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загальної та неорганічної хімії Волинського державного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України, м. Луцьк.

Науковий керівник:кандидат хімічних наук Гулай Любомир Дмитрович, Волинський державний університет імені Лесі Українки, старший викладач кафедри загальної та неорганічної хімії.

Офіційні опоненти:доктор хімічних наук, доцент Барчій Ігор Євгенович, Ужгородський національний університет, професор кафедри неорганічної хімії;

кандидат хімічних наук, доцент Галаджун Ярослав Володимирович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри безпеки життєдіяльності.

Захист відбудеться 19.10.2007 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.03 в Ужгородському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 88000 м. Ужгород, вул. Підгірна, 46, хімічний факультет, ауд. № 306.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Ужгородського національного університету (м. Ужгород, вул. Капітульна, 9).

Автореферат розісланий 14.09.2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Сухарева О.Ю.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним з головних завдань сучасної хімії є синтез нових речовин з наступною перспективою створення важливих функціональних матеріалів. Вивчення характеру взаємодії у багатокомпонентних системах, дослідження кристалічної структури і властивостей сполук веде до створення матеріалів з якісно новими характеристиками. На сьогодні особливу увагу привертають квазіпотрійні системи R2X3 - A2X - ZX2 (R - РЗМ; A - Cu, Ag, Au; Z - Si, Ge, Sn; X - S, Se, Te), утворені бінарними сполуками, які мають широке практичне використання. Сесквіхалькогеніди РЗМ володіють унікальними оптичними, люмінесцентними, електро- і магнетооптичними, п'єзо- і фотоелектричними властивостями. Бінарні халькогенідні сполуки d-елементів I групи та р-елементів IV групи періодичної системи є важливими матеріалами для напівпровідникової техніки, нелінійної оптики, акустооптики, електрооптики тощо. Перехід до більш складних сполук значно розширює спектр фізико-хімічних характеристик. Відомо, що тернарні та тетрарні халькогенідні матеріали є перспективними завдяки своїм специфічним електричним, оптичним і магнітним властивостям.

На даний час квазіпотрійні системи за участю халькогенідів РЗМ, d-елементів I групи та р-елементів IV групи майже не вивчені. Ізотермічні перерізи діаграм стану при 870 К побудовані лише для систем Y2S(Se)3 - Cu2S(Se) - SnS(Se)2. Інформація про систематичне дослідження систем типу R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - РЗМ; Z - Si, Ge; X - S, Se) відсутня. У вказаних системах кристалічні структури в основному вивчені для сполук, які утворюються на обмежуючих сторонах R2X3 - Cu2X і Cu2X - ZX2. Тому дослідження фазових рівноваг у системах R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - Y, Pr, Ho; Z - Si, Ge; X - S, Se) і деяких споріднених, визначення кристалічних структур тернарних (системи R2X3 - ZX2) і тетрарних халькогенідів є актуальним, оскільки розширить теоретичні відомості про системи даного типу, сполуки, які в них утворюються, дасть змогу розвинути технологічні роботи, пов'язані із синтезом нових функціональних матеріалів. Дослідження взаємодії компонентів у квазіпотрійних системах, де R - Y, Pr, Ho, цікаве тим, що за властивостями Y і Ho є подібними, хоча за електронною будовою і характером заповнення орбіталей відрізняються (d-елемент і f-елемент). Pr і Ho є лантаноїдами, але за властивостями відносяться до різних підгруп (церієва та ітрієва). Тому вивчення систем із РЗМ, які мають різну будову і властивості, має ще й порівняльну мету, а також дозволить виявити певні закономірності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі загальної та неорганічної хімії Волинського державного університету імені Лесі Українки у відповідності до науково-тематичних програм Міністерства освіти і науки України за науковим напрямком 6 “Пошук нових сполук та матеріалів”, відповідно до плану держбюджетних тем “Нові тетрарні халькогенідні речовини: синтез, фазові рівноваги, технологія монокристалів, властивості та застосування” (№ ДР 0103U000274) і “Синтез, вирощування монокристалів, кристалічна структура та властивості нових ефективних складних халькогенідних матеріалів для електронної і оптоелектронної техніки та нелінійної оптики” (№ ДР 0106U000272). Внесок здобувачки: дослідження фазових рівноваг у квазіпотрійних системах R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - Y, Pr, Ho; Z - Si, Ge; X - S, Se), Sm2S3 - Cu2S - - SiS2 та Er2S3 - Cu2S - GeS2, визначення кристалічних структур сполук Cu2GeSe3, R3Si1,25S7 (R - Y, Pr, Ho), R3Si1,25Se7 (R - Pr, Nd, Sm), R3Ge1,25S7 (R - Y, Ho), R6Si4S17 (R - Pr, Nd, Sm), R3CuSiS7 (R - Y, Ce, Pr, Nd, Sm, Tb, Dy, Ho, Er), R3CuSiSe7 (R - Y, La, Ce, Pr, Nd, Sm, Gd, Tb, Dy, Ho), R3CuGeS7 (R - Y, Ce, Pr, Nd, Sm, Gd, Tb, Dy, Ho, Er), R3CuGeSe7 (R - Y, Ce, Pr, Nd, Sm, Gd, Tb, Ho).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження фазових рівноваг у квазіпотрійних системах R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - Y, Pr, Ho; Z - Si, Ge; X - S, Se) і деяких споріднених, побудова ізотермічних перерізів при 870 К, вивчення кристалічних структур сполук, які утворюються в досліджуваних і споріднених системах. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні задачі: провести аналіз літературних даних, синтезувати зразки у повному концентраційному інтервалі для систем R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - Y, Pr, Ho; Z - Si, Ge; X - S, Se) і деяких споріднених, побудувати ізотермічні перерізи даних систем, визначити кристалічні структури сполук, які утворюються в досліджуваних і споріднених системах.

Об'єкт дослідження: квазіпотрійні системи R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - Y, Pr, Ho; Z - Si, Ge; X - S, Se) і деякі споріднені.

Предмет дослідження: ізотермічні перерізи квазіпотрійних систем R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - Y, Pr, Ho; Z - Si, Ge; X - S, Se) і деяких споріднених при 870 К у повному концентраційному інтервалі, кристалічні структури сполук, які утворюються в досліджуваних і споріднених системах.

Методи дослідження: рентгенофазовий та рентгеноструктурний аналізи для встановлення фазового складу зразків, побудови ізотермічних перерізів і дослідження кристалічних структур сполук; локальний рентгеноспектральний аналіз для встановлення якісного та кількісного складу монокристалів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше побудовано ізотермічні перерізи діаграм стану систем R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - Y, Pr, Ho; Z - Si, Ge; X - S, Se), Sm2S3 - Cu2S - SiS2 та Er2S3 - Cu2S - GeS2 при 870 К у повному концентраційному інтервалі. У досліджених і споріднених системах рентгенівськими методами монокристалу та порошку вивчені кристалічні структури 49 сполук (з них 16 синтезовано вперше). Виявлено новий структурний тип Cu2GeSe3.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження фазових рівноваг у системах R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - Y, Pr, Ho; Z - Si, Ge; X - S, Se), Sm2S3 - Cu2S - SiS2 та Er2S3 - Cu2S - GeS2 при 870 К, вивчення кристалічних структур тернарних і тетрарних сполук збагачує знання про характер взаємодії у багатокомпонентних системах, становить основу для пошуку нових перспективних матеріалів. Отримані експериментальні дані дозволяють прогнозувати характер взаємодії в системах-аналогах, використовувати запропоновану методику синтезу для одержання тернарних і тетрарних халькогенідів у монокристалічному та полікристалічному стані, дають можливість ідентифікувати фази при розробці нових матеріалів, служити довідниковим матеріалом для спеціалістів у галузі неорганічної хімії, матеріалознавства та кристалохімії. Частина досліджених сполук поповнила міжнародну базу даних Inorganic Crystal Structure Database (ICSD): Y3CuSiS7 (152792), Y3CuSiSe7 (152793), Y3Ge1,25S7 (154625), Y3CuGeS7 (154626), Ce3CuGeSe7 (154743), Pr3CuGeSe7 (154744), Nd3CuGeSe7 (154745), Sm3CuGeSe7 (154746), Gd3CuGeSe7 (154747), Tb3CuGeSe7 (154748), Ce3CuGeS7 (155073), Pr3CuGeS7 (155074), Nd3CuGeS7 (155075), Sm3CuGeS7 (155076), Gd3CuGeS7 (155077), Tb3CuGeS7 (155078), Dy3CuGeS7 (155079), Er3CuGeS7 (155080).

Особистий внесок здобувачки. Аналіз літературних джерел, експериментальні роботи по дослідженню взаємодії компонентів у системах R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - Y, Pr, Ho; Z - Si, Ge; X - S, Se), Sm2S3 - Cu2S - SiS2 та Er2S3 - Cu2S - GeS2 виконані авторкою дисертації самостійно згідно з вказівками наукового керівника. Масиви експериментальних інтенсивностей з більшості полікристалічних зразків для дослідження кристалічних структур сполук одержані авторкою самостійно. Масиви експериментальних інтенсивностей монокристалів і окремих полікристалічних зразків отримані в Інституті низьких температур і структурних досліджень ПАН (м. Вроцлав, Польща) спільно з науковим керівником к.х.н. Гулаєм Л. Д., доктором Стемпень-Дамм Ю., проф. Петрашко А., доктором Волцижем М. і доктором Дашкевичем М. Визначення кристалічних структур сполук проводилось дисертанткою спільно з науковим керівником. Обговорення результатів досліджень, формулювання основних висновків і положень роботи проведено з науковим керівником к.х.н. Гулаєм Л. Д. та проф., д.х.н. Олексеюком І. Д.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу ВДУ імені Лесі Українки (м. Луцьк, 2005, 2006), на III Всеукраїнській Конференції молодих вчених з актуальних питань хімії (м. Харків, 2005), конференції “Львівські хімічні читання” (м. Львів, 2005), VII Всеукраїнській конференції студентів та аспірантів „Сучасні проблеми хімії” (м. Київ, 2006), конференції “Relaxed, Nonlinear and Acoustic Optical Processes; Materials - Growth and Optical Properties” (м. Луцьк, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 робіт: 1 стаття у вітчизняному, 7 статей у закордонних фахових журналах, 4 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних у роботі літературних джерел і додатку. Робота викладена на 174 сторінках, містить 74 таблиці (з них 19 в додатку), 59 рисунків. Список використаних літературних джерел нараховує 112 назв.

Зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету та задачі досліджень, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів. ізотермічний монокристал рентгеноспектральний

У першому розділі наведено літературні дані про діаграми стану систем R - S (R - Y, Pr, Ho), R - Se (R - Y, Pr, Ho), Cu - S(Se), Si - S(Se), Ge - S(Se), R2S3 - Cu2S (R - Y, Pr, Ho), R2Se3 - Cu2Se (R - Y, Pr, Ho), R2S3 - SiS2 (R - Y, Pr, Ho), R2Se3 - SiSe2 (R - Y, Pr, Ho), R2S3 - GeS2 (R - Y, Pr, Ho), R2Se3 - GeSe2 (R - Y, Pr, Ho), Cu2S(Se) - SiS(Se)2, Cu2S(Se) - - GeS(Se)2, кристалічні структури сполук, які в них утворюються, відомості про дослідження кристалічних структур тернарних сполук у споріднених системах R2S(Se)3 - SiS(Se)2 і R2S(Se)3 - GeS(Se)2, а також тетрарних сполук у системах R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - РЗМ; Z - Si, Ge; X - S, Se).

У другому розділі приведені характеристики вихідних речовин, описані методи синтезу та дослідження синтезованих зразків.

Для синтезу зразків використовували елементи наступної чистоти: рідкісноземельні метали - 0,999 і вище мас. част. відповідного металу, кремній - 0,9995 мас. част. Si, германій - КГО-1А97, мідь електролітична - 0,9999 мас. част. Cu, сірка - 0,999 мас. част. S, селен - 0,99997 мас. част. Se. Зразки масою 1г виготовлялись сплавлянням шихти, яка складалась із вихідних компонентів, зважених на аналітичних терезах ВЛР-200 з точністю до 0,0001г, у вакуумованих до тиску 0,01 Па кварцевих ампулах. Максимальна температура синтезу становила 1420 К (витримка при цій температурі 3 години). Гомогенізуючий відпал тривав 240 годин при 870 К. Відпалені зразки загартували в холодній воді без попереднього розбивання ампул.

Рентгенофазовий аналіз проводився на основі дифрактограм, одержаних з допомогою дифрактометра ДРОН-4-13 (CuK випромінювання) в інтервалі 10280 з кроком сканування 0,05, час експозиції в точці становив 1 с.

Для вивчення кристалічних структур сполук рентгенівським методом монокристалу використані масиви експериментальних інтенсивностей, отримані з допомогою чотирикружного дифрактометра KUMA diffraction KM-4, обладнаного камерою CCD, з використанням графіт-монохроматизованого MoK випромінювання ( = 0,071073 нм). Контроль складу монокристалів проводився методом локального рентгеноспектрального аналізу за методикою і з використанням обладнання “EDAX” фірми “Siemens”. Дослідження монокристалів проводились в Інституті низьких температур і структурних досліджень ПАН, м. Вроцлав, Польща. Моделі кристалічних структур отримані з допомогою Патерсонівських методів і уточнені повноматричним методом найменших квадратів з використанням програм SHELXS-97 та SHELXL-97.

Для визначення кристалічних структур сполук рентгенівським методом порошку використані масиви експериментальних інтенсивностей, отримані з допомогою дифрактометрів ДРОН-4-13 (CuK випромінювання, 102100, крок сканування 0,05, час експозиції в точці 20 с) і Siemens D5000 (CuK випромінювання, 102100, крок сканування 0,02, час експозиції в точці 20 с) (дослідження проводились в Інституті низьких температур і структурних досліджень ПАН, м. Вроцлав, Польща). Всі розрахунки, пов'язані з розшифровкою та уточненням структур сполук, проводились з використанням програм CSD та DBWS-9411.

У третьому розділі представлені результати дослідження взаємодій компонентів у квазіпотрійних системах R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - Y, Pr, Ho; Z - Si, Ge; X - S, Se), Sm2S3 - Cu2S - SiS2 та Er2S3 - Cu2S - GeS2 при 870 К, визначення кристалічних структур тернарних і тетрарних сполук, які утворюються в даних квазіпотрійних системах і споріднених.

Результати експерименту. У системі Y2S3 - Cu2S - SiS2 (28 тетрарних зразків, рис 1а) при 870 К підтверджено існування сполук Y3Si1,25S7 та Y3CuSiS7.

У системі Y2Se3 - Cu2Se - SiSe2 (12 тетрарних зразків, рис 1б) при 870 К виявлено існування сполуки Y3CuSiSe7.

У системі Y2S3 - Cu2S - GeS2 при 870 К підтверджено існування сполуки Y3Ge1,25S7 та виявлено існування сполуки Y3CuGeS7.

У системі Y2Se3 - Cu2Se - GeSe2 при 870 К виявлено існування сполуки Y3CuGeSe7.

У системі Pr2S3 - Cu2S - SiS2 при 870 К підтверджено існування сполук Pr2SiS5, Pr4Si3S12 і Pr3CuSiS7, а також виявлено існування сполуки Pr6Si4S17.

У системі Pr2Se3 - Cu2Se - SiSe2 при 870 К підтверджено існування сполуки Pr3CuSiSe7 та виявлено існування сполуки Pr3Si1,25Se7.

У системі Pr2S3 - Cu2S - GeS2 при 870 К підтверджено існування сполук Pr3Ge1,25S7, Pr4Ge3S12 і Pr3CuGeS7.

У системі Pr2Se3 - Cu2Se - GeSe2 при 870 К підтверджено існування сполуки Pr3CuGeSe7 та виявлено існування сполуки Pr3Ge1,25Se7.

У системі Ho2S3 - Cu2S - SiS2 при 870 К підтверджено існування сполуки Ho3CuSiS7 та виявлено існування сполуки Ho3Si1,25S7.

У системі Ho2Se3 - Cu2Se - SiSe2 при 870 К виявлено існування сполуки Ho3CuSiSe7.

У системі Ho2S3 - Cu2S - GeS2 при 870 К підтверджено існування сполуки Ho3Ge1,25S7 та виявлено існування сполуки Ho3CuGeS7.

У системі Ho2Se3 - Cu2Se - GeSe2 при 870 К виявлено існування сполуки Ho3CuGeSе7.

У системі Sm2S3 - Cu2S - SiS2 при 870 К підтверджено існування сполук Sm4Si3S12 і Sm3CuSiS7 і виявлено існування сполук Sm3Si1,25S7 і Sm6Si4S17.

У системі Er2S3 - Cu2S - GeS2 при 870 К підтверджено існування сполуки Er3CuGeS7. У системах R2S3 - SiS2 і R2Se3 - SiSе2 виявлено утворення тернарних сполук R6Si4S17 (R - Nd, Sm) і R3Si1,25Se7 (R - Nd, Sm).

У системах R2S3 - Cu2S - SiS2 підтверджено існування тетрарних сполук R3CuSiS7 (R - Ce, Nd, Tb, Dy, Er).

У системах R2Se3 - Cu2Se - SiSe2 підтверджено існування тетрарних сполук R3CuSiSe7 (R - La, Ce, Nd, Sm, Gd, Tb, Dy).

У системах R2S3 - Cu2S - GeS2 підтверджено існування тетрарних сполук R3CuGeS7 (R - Ce, Nd, Sm, Gd, Tb, Dy).

У системах R2Se3 - Cu2Se - GeSe2 підтверджено існування тетрарних сполук R3CuGeSe7 (R - Ce, Nd, Sm, Dy). Також виявлено утворення 2 нових сполук R3CuGeSe7 (R - Gd, Tb).

Досліджені кристалічні структури сполук: Cu2GeSe3, R3Si1,25S7 (R - Y, Sm, Ho), R3Si1,25Se7 (R - Pr, Nd, Sm), R3Ge1,25S7 (R - Y, Ho), R6Si4S17 (R - Pr, Nd, Sm), R3CuSiS7 (R - Y, Ce, Pr, Nd, Sm, Tb, Dy, Ho, Er), R3CuSiSe7 (R - Y, La, Ce, Pr, Nd, Sm, Gd, Tb, Dy, Ho), R3CuGeS7 (R - Y, Ce, Pr, Nd, Sm, Gd, Tb, Dy, Ho, Er), R3CuGeSe7 (R - Y, Ce, Pr, Nd, Sm, Gd, Tb, Ho). Кристалографічні характеристики даних сполук наведені в табл.1.

Сполука Pr6Si4S17 (метод монокристалу). Структ. тип Ce6Si4S17, символ Пірсона aP54, прост. група P, a = 0,8902(1) нм, b = 0,9934(1) нм, c = 1,4206(2) нм, = 82,19(1), = 86,94(1), = 89,40(1), R1 = 0,0389, wR2 = 0,0450. Параметри атомів: Pr1 (2i) 0,02082(5) 0,76845(4) 0,45982(3), Uекв102 = 0,0136(1) нм2; Pr2 (2i) 0,44724(5) 0,73922(4) 0,00091(3), Uекв102 = 0,0120(1) нм2; Pr3 (2i) 0,89404(5) 0,61553(4) 0,18256(3), Uекв102 = 0,0123(1) нм2; Pr4 (2i) 0,08279(5) 0,07956(4) 0,16641(3), Uекв102 = 0,0128(1) нм2; Pr5 (2i) 0,62945(5) 0,93289(4) 0,32561(4), Uекв102 = 0,0163(1) нм2; Pr6 (2i) 0,33040(5) 0,41263(4) 0,34215(3), Uекв102 = 0,0143(1) нм2; Si1 (2i) 0,7684(2) 0,5614(2) 0,9015(1), Uекв102 = 0,0126(5) нм2; Si2 (2i) 0,7490(2) 0,9410(1) 0,0771(1), Uекв102 = 0,0124(5) нм2; Si3 (2i) 0,2739(2) 0,0577(2) 0,3945(1), Uекв102 = 0,0133(5) нм2; Si4 (2i) 0,7498(2) 0,4997(1) 0,4156(1), Uекв102 = 0,0132(5) нм2; S1 (2i) 0,9590(2) 0,8518(1) 0,0474(1), Uекв102 = 0,0148(5) нм2; S2 (2i) 0,3406(2) 0,0006(1) 0,0573(1), Uекв102 = 0,0130(5) нм2; S3 (2i) 0,6153(2) 0,7887(1) 0,1614(1), Uекв102 = 0,0118(5) нм2; S4 (2i) 0,1843(2) 0,9807(1) 0,5325(1), Uекв102 = 0,0129(5) нм2; S5 (2i) 0,9299(2) 0,8554(1) 0,2785(1), Uекв102 = 0,0143(5) нм2; S6 (2i) 0,9858(2) 0,5051(1) 0,3770(1), Uекв102 = 0,0148(5) нм2; S7 (2i) 0,2998(2) 0,9109(1) 0,3021(1), Uекв102 = 0,0158(5) нм2; S8 (2i) 0,1058(2) 0,2004(1) 0,3448(1), Uекв102 = 0,0123(5) нм2; S9 (2i) 0,2570(2) 0,8837(1) 0,8508(1), Uекв102 = 0,0138(5) нм2; S10 (2i) 0,3220(2) 0,4815(1) 0,9562(1), Uекв102 = 0,0130(5) нм2; S11 (2i) 0,2955(2) 0,3088(1) 0,5407(1), Uекв102 = 0,0159(5) нм2; S12 (2i) 0,0087(2) 0,3722(1) 0,1141(1), Uекв102 = 0,0165(5) нм2; S13 (2i) 0,3102(2) 0,6349(1) 0,4619(1), Uекв102 = 0,0132(5) нм2; S14 (2i) 0,6452(2) 0,4700(2) 0,2920(1), Uекв102 = 0,0204(5) нм2; S15 (2i) 0,2475(2) 0,6153(1) 0,1676(1), Uекв102 = 0,0148(5) нм2; S16 (2i) 0,6321(2) 0,7162(1) 0,8331(1), Uекв102 = 0,0150(5) нм2; S17 (2i) 0,4829(2) 0,1531(1) 0,3975(1), Uекв102 = 0,0183(5) нм2.

Таблиця 1 Кристалографічні характеристики сполук систем R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - Y, Pr, Ho; Z - Si, Ge; X - S, Se) і споріднених

Сполука

Структ.

тип

Прост.

група

Періоди комірки, нм

Метод

a

b

c

1

2

3

4

5

6

7

Y3Si1,25S7

Dy3Ge1,25S7

P63

0,97449(2)

-

0,56985(2)

п

*Sm3Si1,25S7

Dy3Ge1,25S7

P63

0,99558(4)

-

0,57069(4)

п

*Ho3Si1,25S7

Dy3Ge1,25S7

P63

0,97306(2)

-

0,57001(2)

п

*Pr3Si1,25Se7

Dy3Ge1,25S7

P63

1,05268(3)

-

0,60396(3)

п

*Nd3Si1,25Se7

Dy3Ge1,25S7

P63

1,04760(6)

-

0,60268(6)

п

*Sm3Si1,25Se7

Dy3Ge1,25S7

P63

1,04166(3)

-

0,59828(3)

п

Y3Ge1,25S7

Dy3Ge1,25S7

P63

0,9730(1)

-

0,5826(1)

м

Ho3Ge1,25S7

Dy3Ge1,25S7

P63

0,9686(1)

-

0,5819(1)

м

*Pr6Si4S17

Ce6Si4S17

P

0,8902(1)

= 82,19(1)

0,9934(1)

= 86,94(1)

1,4206(2)

= 89,40(1)

м

*Nd6Si4S17

Ce6Si4S17

P

0,8880(1)

= 82,11(1)

0,9903(1)

= 87,04(1)

1,4168(2)

= 89,31(1)

м

*Sm6Si4S17

Ce6Si4S17

P

0,88300(8)

= 82,126(8)

0,9779(1)

= 87,338(7)

1,4047(1)

= 89,018(8)

м

Cu2GeSe3

Cu2GeSe3

Cm

0,6772(1)

0,39560(8)

= 125,83(3)

0,39580(8)

м

Y3CuSiS7

La3CuSiS7

P63

0,9854(1)

-

0,5656(1)

м

Ce3CuSiS7

La3CuSiS7

P63

1,0236(1)

-

0,5767(1)

м

Pr3CuSiS7

La3CuSiS7

P63

1,01615(2)

-

0,57474(2)

п

Nd3CuSiS7

La3CuSiS7

P63

1,0116(1)

-

0,5725(1)

м

Sm3CuSiS7

La3CuSiS7

P63

1,00193(3)

-

0,56968(3)

п

Tb3CuSiS7

La3CuSiS7

P63

0,98897(2)

-

0,56582(2)

п

Dy3CuSiS7

La3CuSiS7

P63

0,98689(2)

-

0,56582(2)

п

Ho3CuSiS7

La3CuSiS7

P63

0,98144(2)

-

0,56422(2)

п

Er3CuSiS7

La3CuSiS7

P63

0,97929(2)

-

0,56518(2)

п

*Y3CuSiSe7

La3CuSiS7

P63

1,0269(1)

-

0,5954(1)

м

La3CuSiSe7

La3CuSiS7

P63

1,07116(1)

-

0,60754(1)

п

Ce3CuSiSe7

La3CuSiS7

P63

1,06215(2)

-

0,60386(2)

п

Pr3CuSiSe7

La3CuSiS7

P63

1,05854(2)

-

0,60367(2)

п

Nd3CuSiSe7

La3CuSiS7

P63

1,05600(2)

-

0,60313(2)

п

Sm3CuSiSe7

La3CuSiS7

P63

1,05042(2)

-

0,60244(2)

п

Gd3CuSiSe7

La3CuSiS7

P63

1,04643(3)

-

0,60240(3)

п

Tb3CuSiSe7

La3CuSiS7

P63

1,04115(3)

-

0,60132(3)

п

Dy3CuSiSe7

La3CuSiS7

P63

1,03823(3)

-

0,60192(3)

п

*Ho3CuSiSe7

La3CuSiS7

P63

1,02294(2)

-

0,59554(2)

п

*Y3CuGeS7

La3CuSiS7

P63

0,9835(1)

-

0,5765(1)

м

Ce3CuGeS7

La3CuSiS7

P63

1,0225(1)

-

0,58350(7)

м

Pr3CuGeS7

La3CuSiS7

P63

1,0168(1)

-

0,58223(7)

м

Nd3CuGeS7

La3CuSiS7

P63

1,0123(1)

-

0,57942(7)

м

Sm3CuGeS7

La3CuSiS7

P63

1,00144(1)

-

0,57714(1)

п

Gd3CuGeS7

La3CuSiS7

P63

0,99428(1)

-

0,57592(1)

п

Tb3CuGeS7

La3CuSiS7

P63

0,98863(1)

-

0,57535(1)

п

Dy3CuGeS7

La3CuSiS7

P63

0,98371(3)

-

0,57552(3)

п

*Ho3CuGeS7

La3CuSiS7

P63

0,97865(2)

-

0,57606(2)

п

Er3CuGeS7

La3CuSiS7

P63

0,97415(1)

-

0,57835(1)

п

*Y3CuGeSe7

La3CuSiS7

P63

1,02368(8)

-

0,60569(3)

п

Ce3CuGeSe7

La3CuSiS7

P63

1,0643(1)

-

0,60973(7)

м

Pr3CuGeSe7

La3CuSiS7

P63

1,0559(1)

-

0,6084(1)

м

Nd3CuGeSe7

La3CuSiS7

P63

1,0519(1)

-

0,60707(9)

м

Sm3CuGeSe7

La3CuSiS7

P63

1,04216(3)

-

0,60447(3)

п

*Gd3CuGeSe7

La3CuSiS7

P63

1,03491(8)

-

0,60395(7)

п

*Tb3CuGeSe7

La3CuSiS7

P63

1,02940(5)

-

0,60387(4)

п

*Ho3CuGeSe7

La3CuSiS7

P63

1,01978(7)

-

0,60612(6)

п

п - кристалічна структура сполуки досліджена методом порошку; м - кристалічна структура сполуки досліджена методом монокристалу; * - сполука синтезована вперше

Сполука Cu2GeSe3 (метод монокристалу). Власний структ. тип, символ Пірсона mC4, прост. група Cm, a = 0,6772(1) нм, b = 0,39560(8) нм, c = 0,39580(8) нм, = 125,83(3), R1 = 0,0348, wR2 = 0,0492. Параметри атомів: 0,67Cu/0,33Ge (2а) 0 0 0, Uекв102 = 0,0206(3) нм2; Se (2а) 0,7504(2) 0 0,2509(4), Uекв102 = 0,0137(2) нм2.

Сполука Y3Ge1,25S7 (метод монокристалу). Структ. тип Dy3Ge1,25S7, символ Пірсона hP22,5, прост. група P63, a = 0,9730(1) нм, c = 0,5826(1) нм, R1 = 0,0428, wR2 = 0,0733. Параметри атомів: Y (6c) 0,21836(8) 0,35803(8) 0,7572(3), Uекв102 = 0,0282(2) нм2; Ge1 (2а) 0 0 0,9433(9), Uекв102 = 0,017(1) нм2; Ge2 (2b) 1/3 2/3 0,3333, Uекв102 = 0,0178(3) нм2; S1 (2b) 1/3 2/3 0,9583(6), Uекв102 = 0,0194(7) нм2; S2 (6c) 0,8991(2) 0,1514(2) 0,7091(4), Uекв102 = 0,0312(6) нм2; S3 (6c) 0,4263(2) 0,9042(2) 0,4928(4), Uекв102 = 0,0206(4) нм2.

Сполука Y3CuSiS7 (метод монокристалу). Структ. тип La3CuSiS7, символ Пірсона hP24, прост. група P63, a = 0,9854(1) нм, c = 0,5656(1) нм, R1 = 0,0267, wR2 = 0,0399. Параметри атомів: Y (6c) 0,12858(5) 0,35774(5) 0,7451(4), Uекв102 = 0,0125(1) нм2; Cu (2а) 0 0 0,7012(5), Uекв102 = 0,0194(3) нм2; Si (2b) 1/3 2/3 0,3333, Uекв102 = 0,0110(5) нм2; S1 (2b) 1/3 2/3 0,9446(6), Uекв102 = 0,0134(5) нм2; S2 (6c) 0,8353(1) 0,0941(1) 0,7211(4), Uекв102 = 0,0128(2) нм2; S3 (6c) 0,4766(1) 0,8934(1) 0,4818(4), Uекв102 = 0,0121(3) нм2.

У четвертому розділі обговорені результати експерименту: проведене порівняння квазіподвійних систем R2X3 - Cu2X, R2X3 - ZX2 (R - Y, Pr, Sm, Ho, Er; Z - Si, Ge; X - S, Se) і досліджених квазіпотрійних систем між собою, розглянуті структурні типи сполук систем R2X3 - ZX2 і R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - РЗМ; Z - Si, Ge; X - S, Se) та їх особливості, охарактеризовані координаційні характеристики катіонів у структурах досліджених сполук.

В системі Pr2S3 - SiS2 утворюється більше сполук, ніж у селенідній системі. При переході від S до Se в системах Pr2X3 - GeX2 кількість сполук також зменшується. Заміна Si на Ge приводить до зменшення числа сполук у сульфідній системі Pr2S3 - GeS2, а в селенідних системах вона залишається однаковою (по одній в кожній). Системи Pr2S3 - SiS2 та Sm2S3 - SiS2 подібні між собою.

В системах Ho2S3 - ZS2 (Z - Si, Ge) утворюється по одній сполуці, а у відповідних селенідних системах існування сполук не виявлено. Заміна Si на Ge в системі Ho2S3 - SiS2 не впливає на кількість сполук. В системах з Y можна зробити аналогічні порівняння. При переході від церієвої підгрупи до ітрієвої кількість сполук зменшується як в системах з Si, так і в системах з Ge.

У кожній системі R2X3 - Cu2X - ZX2 утворюється одна тетрарна сполука складу R3CuZХ7. Всі сполуки є ізоструктурними між собою.

Серед систем з Празеодимом найбільш подібними є системи Pr2S3 - Cu2S - SiS2 і Pr2S3 - Cu2S - GeS2, а також Pr2Se3 - Cu2Se - SiSe2 і Pr2Se3 - Cu2Se - GeSe2. Порівнюючи систему Pr2S3 - Cu2S - SiS2 із відповідною з Самарієм, можна відмітити, що заміна Pr на Sm не відбивається суттєво на загальній картині фазових рівноваг. Різниця полягає в тому, що в системі з Pr є рівновага Pr3CuSiS7-Pr2SiS5, а в системі з Sm - рівновага Sm3CuSiS7-Sm3Si1,25S7.

Системи Ho2S3 - Cu2S - SiS2 і Ho2S3 - Cu2S - GeS2, а також Ho2Se3 - Cu2Se - SiSe2 і Ho2Se3 - Cu2Se - GeSe2 подібні між собою. Серед систем із Ітрієм подібні риси виявляються у сульфідних та селенідних системах з Силіцієм та Германієм. Система Er2S3 - Cu2S - GeS2 найбільш подібна до відповідної системи із Ho. Загальна картина фазових рівноваг для обох систем майже ідентична, але в системі Ho2S3 - Cu2S - GeS2 наявна ще рівновага Ho3CuGeS7-Ho3Ge1,25S7.

В системах R2S3 - SiS2 (R - РЗМ) існує певна закономірність в утворенні сполук певного складу. В системах, де R - La, Ce, Pr, Nd, існують сполуки R2SiS5 (структ. тип La2GeS5). При зменшенні іонного радіусу РЗМ склад R2SiS5 “зникає”, а натомість з'являється склад R3Si1,25S7 (R - Sm, Gd, Tb, Dy, Ho, Y). Останні сполуки мають структури типу Dy3Ge1,25S7. В споріднених системах із Er, Tm, Yb, Lu та Sc сполуки складу R3Si1,25S7 та R2SiS5 не утворюються. Сполуки, які кристалізуються в структурному типі Ce6Si4S17, існують в системах з РЗМ церієвої підгрупи (крім La). В системах із Ce, Pr, Nd, Sm, Gd утворюються також сполуки, які мають структури типу La4Ge3S12. В системах R23 - SiSе2 виявлено лише існування сполук складу R3Si1,25Se7 (R - Pr, Nd, Sm) які кристалізуються в структурному типі Dy3Ge1,25S7.

В системах R2S3 - GeS2 структурний тип Dy3Ge1,25S7 реалізується для більшої кількості сполук, у порівнянні з аналогічними системами із Силіцієм. Сполуки складу R3Ge1,25S7 існують для РЗМ церієвої підгрупи (крім La) та ітрієвої, включно до Y. В даних системах існує лише одна сполука складу La2GeS5, яка кристалізується у власному структурному типі. Для систем із Германієм існує певна закономірність, подібно до систем із Силіцієм: при зменшенні іонного радіусу РЗМ (вже при заміні La на Ce) структурний тип La2GeS5 “зникає”, проте утворюються сполуки, які кристалізуються в структурному типі Dy3Ge1,25S7. Існують також сполуки складу R4Ge3S12 (R - La, Ce, Pr, Nd, Sm, Gd), які мають структури типу La4Ge3S12. В системах R23 - GeSе2 (R - La, Pr) утворюються сполуки, які кристалізуються в структурному типі Dy3Ge1,25S7. Кількість сполук такого складу, які утворюються у відповідних сульфідних системах, значно більша.

Таким чином, утворення тернарних сполук залежить від іонних радіусів РЗМ, а також від природи решти елементів. Для РЗМ із меншими значеннями радіусів іонів (Er, Tm, Yb, Lu, Sc) утворення тернарних сполук не виявлено.

Для систем R2X3 - Cu2X - ZX2 характерне утворення сполук R3CuZX7, які кристалізуються в структурному типі La3CuSiS7. Відсутність сполук даного складу для R - Tm, Yb, Lu, Sc свідчить про вплив радіусів іонів РЗМ на існування сполук певного складу.

Кристалічна структура сполуки Cu2GeSe3 споріднена до структури сфалериту ZnS. Атоми S у структурі ZnS утворюють найщільнішу упаковку з шарами в послідовності ABC. Атоми Zn займають половину тетраедричних пустот. Кристалічна структура моноклінної Cu2GeSe3 (просторова група Cm) та ромбічної Cu2GeSe3 (просторова група Imm2) може бути описана подібним чином. Атоми Se утворюють найщільнішу упаковку з шарами в послідовністі ABC. Атоми статистичної суміші M (2/3Cu+1/3Ge) (моноклінна Cu2GeSe3) чи атоми Cu і Ge (ромбічна Cu2GeSe3) займають половину тетраедричних пустот. Укладка центрованих катіонами многогранників в кристалічних структурах сфалериту ZnS, моноклінної та ромбічної Cu2GeSe3 є подібною.

Структуру сполук, які кристалізуються в структурному типі Ce6Si4S17, можна охарактеризувати на прикладі сполуки Pr6Si4S17. Центровані Pr1 тригональні призми з'єднані між собою ребрами та формують ланцюги вздовж осі Y. Центровані Pr2 тригональні призми розташовані подібним чином. Центровані Pr3 тригональні призми з'єднані з центрованими Pr4 тригональними призмами і навпаки. Подвійні ланцюги призм, центрованих атомами Pr3 та Pr4, також розташовані вздовж осі Y. Центровані атомами Pr4 тригональні призми сусідніх ланцюгів поєднані між собою ребрами. В той же час, центровані атомами Pr3 тригональні призми сусідніх ланцюгів не сполучені між собою. Два центровані Pr5 октаедри та дві центровані Pr6 тригональні призми утворюють ізольовані кільця. Тетраедри, центровані атомами Si, розташовані між тригональними призмами, центрованими атомами Pr.

Рис. 1. Укладка центрованих атомами многогранників у структурах сполук Y3Si1,25S7 і Y3CuSiS7.

Структурні типи Dy3Ge1,25S7 та La3CuSiS7 подібні між собою. Структуру сполук, які відносяться до вказаних структурних типів, можна охарактеризувати на прикладі сполук Y3Si1,25S7 та Y3CuSiS7 (рис. 1). Положення атомів Y, Si, Si2, S1, S2, S3 в структурі сполуки Y3Si1,25S7 аналогічні положенням атомів Y, Сu, Si, S1, S2, S3 у структурі сполуки Y3CuSiS7. Атоми Y оточені деформованими тригональними призмами. Атоми Si1 в структурі Y3Si1,25S7 та атоми Сu в структурі Y3CuSiS7 розташовані в октаедрах. Атоми Si1 розміщуються практично в центрах октаедрів. В той же час, атоми Сu зміщені від центрів октаедрів і розташовані практично в площині трикутної грані цього октаедра, тобто оточення для них є трикутне. Для атомів Si (Si2) існує тетраедрична координація.

Висновки

1. Методом рентгенофазового аналізу досліджена хімічна взаємодія компонентів у системах R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - Y, Pr, Ho; Z - Si, Ge; X - S, Se), Sm2S3 - Cu2S - SiS2 та Er2S3 - Cu2S - GeS2 при 870 К та побудовано відповідні ізотермічні перерізи у повному концентраційному інтервалі.

2. В усіх досліджених системах R2X3 - Cu2X - ZX2 (R - Y, Pr, Ho; Z - Si, Ge; X - S, Se), Sm2S3 - Cu2S - SiS2 та Er2S3 - Cu2S - GeS2 при 870 К утворюються сполуки складу R3CuZX7.

3. Рентгенівськими методами монокристалу та порошку визначена кристалічна структура 12 тернарних та 37 тетрарних сполук (16 з них синтезовано вперше). Структура досліджених сполук належить до 4 структурних типів, один з яких є новим: Cu2GeSe3 (просторова група Cm, a = 0,6772(1) нм, b = 0,39560(8) нм, c = 0,39580(8) нм, = 125,83(3)). Інші досліджені сполуки кристалізуються у відомих структурних типах: Dy3Ge1,25S7, Ce6Si4S17 та La3CuSiS7.

4. Проведено порівняльний аналіз досліджуваних квазіпотрійних систем і деяких споріднених. В кожній системі утворюється одна тетрарна сполука складу R3CuZX7. Характер взаємодії компонентів у досліджених системах визначається як природою РЗМ, так і природою решти компонентів: Силіцію (Германію), Сульфуру (Селену). Найбільше спільних рис мають системи Pr2S3 - Cu2S - SiS2 та Sm2S3 - Cu2S - SiS2, Ho2S3 - Cu2S - GeS2 та Er2S3 - Cu2S - GeS2.

5. Охарактеризовано кристалохімічні особливості структурних типів Cu2GeSe3, Dy3Ge1,25S7, Ce6Si4S17 та La3CuSiS7, які реалізуються в досліджуваних та споріднених системах. Структура сполуки Cu2GeSe3 споріднена до структури сфалериту ZnS. Для сполук, які кристалізуються в структурному типі Ce6Si4S17, характерні вищі значення координаційних чисел атомів РЗМ, у порівнянні із атомами РЗМ інших досліджених сполук. Структурні типи Dy3Ge1,25S7 та La3CuSiS7 подібні між собою і відрізняються лише видами координаційних многогранників для атомів Сu та Z, які займають подібні положення. Для досліджених структур тернарних і тетрарних халькогенідів характерною є тригонально-призматична координація атомів РЗМ, октаедрична та тетраедрична - атомів Si чи Ge, трикутна - атомів Cu.

Роботи опубліковані по темі дисертації

1. Gulay L. D., Lychmanyuk O. S., Stкpieс-Damm J., Pietraszko A., Olekseyuk I. D. Crystal structures of the Y3CuSiS7 and Y3CuSiSe7 compounds // J. Alloys Comp.- 2005.- Vol. 402.- P. 201-203.

Особистий внесок дисертантки: синтез сплавів, проведення рентгенофазового аналізу, обговорення отриманих результатів.

2. Gulay L. D., Lychmanyuk O. S., Stкpieс-Damm J., Pietraszko A., Olekseyuk I. D. Isothermal section of the Y2S3 - Cu2S - GeS2 system at 870 К and crystal structures of the Y3Ge1.25S7 and Y3CuGeS7 compounds // J. Alloys Comp.- 2006.- Vol. 414.- P. 113-117.

Особистий внесок дисертантки: синтез сплавів, проведення рентгенофазового аналізу, обговорення отриманих результатів.

3. Gulay L. D., Lychmanyuk O. S., Olekseyuk I. D., Pietraszko A. Crystal structures of the R3CuGeSe7 (R = Ce, Pr, Nd, Sm, Gd, Tb and Ho) compounds // J. Alloys Comp.- 2006.- Vol. 422.- P. 203-207.

Особистий внесок дисертантки: синтез сплавів, отримання масивів даних для дослідження кристалічних структур сполук R3CuGeSe7 (R = Sm, Gd, Tb and Ho) рентгенівським методом порошку, проведення рентгенофазового аналізу, обговорення отриманих результатів.

4. Gulay L. D., Lychmanyuk O. S., Woіcyrz M., Pietraszko A., Olekseyuk I. D. The crystal structures of R3CuGeS7 (R = Ce - Nd, Sm, Gd -Dy and Er) // J. Alloys Comp.- 2006.- Vol. 425.- P. 159-163.

Особистий внесок дисертантки: синтез сплавів, проведення рентгенофазового аналізу, обговорення отриманих результатів.

5. Gulay L. D., Lychmanyuk O. S., Olekseyuk I. D., Daszkiewicz M., Stкpieс-Damm J., Pietraszko A. Crystal structures of the compounds R3CuSiS7 (R = Ce, Pr, Nd, Sm, Tb, Dy and Er) and R3CuSiSe7 (R = La, Ce, Pr, Nd, Sm, Gd, Tb and Dy ) // J. Alloys Comp.- 2007.- Vol. 431.- P. 185-190.

Особистий внесок дисертантки: синтез сплавів, отримання масивів даних для дослідження кристалічних структур сполук R3CuSiS7 (R = Pr, Sm, Tb, Dy, Er) і R3CuSiSe7 (R = La, Ce, Pr, Nd, Sm, Gd, Tb, Dy ), проведення рентгенофазового аналізу, обговорення отриманих результатів.

6. Lychmanyuk O. S., Gulay L. D., Olekseyuk I. D. Isothermal Section of the Y2Se3 - Cu2Se - GeSe2 System at 870 K and Crystal Structure of the Y3CuGeSe7 Compound // Polish J. Chem.- 2006.- Vol. 80.- P. 463-469.

Особистий внесок дисертантки: синтез сплавів, отримання масиву даних для дослідження кристалічної структури сполуки Y3CuGeSe7 рентгенівським методом порошку, проведення рентгенофазового аналізу, обговорення отриманих результатів, підготовка статті до друку.

7. Lychmanyuk O. S., Gulay L. D., Olekseyuk I. D., Stкpieс-Damm J., Daszkiewicz M., Pietraszko A. Investigation of the Ho2X3 - Cu2X - ZX2 (X = S, Se, Z = Si, Ge) systems // Polish J. Chem.- 2007. -Vol. 81.- P. 353-367.

Особистий внесок дисертантки: синтез сплавів, отримання масивів даних для дослідження кристалічних структур сполук Ho3CuSiS7, Ho3CuSiSe7 і Ho3CuGeS7 рентгенівським методом порошку, проведення рентгенофазового аналізу, обговорення отриманих результатів, підготовка статті до друку.

8. Личманюк О. С., Гулай Л. Д., Олексеюк І. Д. Дослідження систем Y2S3-Cu2S-SiS2 та Y2Se3-Cu2Se-SiSe2 при 870 K // Науковий Вісник ВДУ.- 2006.- № 4.- С. 118-124.

Особистий внесок дисертантки: синтез сплавів, отримання масиву даних для дослідження кристалічної структури сполуки Y3Si1,25S7 рентгенівським методом порошку, проведення рентгенофазового аналізу, обговорення отриманих результатів, підготовка статті до друку.

9. Личманюк О. С. Фазові рівноваги в системі Y2Se3 - Cu2Se - GeSe2 і кристалічна структура сполуки Y3CuGeSe7 // III Всеукраїнська Конференція молодих вчених з актуальних питань хімії.- Харків.- 2005.- С. 122.

10. Личманюк О. С., Гулай Л. Д., Стемпень-Дамм Ю., Петрашко А., Олексеюк І. Д. Кристалічні структури сполук Y3Ge1,25S7 та Y3CuGeS7 // Львівські хімічні читання-2005.- Львів.- 2005.- С. Н8.

11. Личманюк О. С., Гулай Л. Д., Олексеюк І. Д. Дослідження систем Ho2S3 - Cu2S - GeS2 і Ho2Se3 - Cu2Se - GeSe2 при 870 К // VII Всеукраїнська Конференція студентів та аспірантів “Сучасні проблеми хімії”.- Київ.- 2006. - С. 34.


Подобные документы

  • Характеристика та застосування мінеральних вод. Розгляд особливостей визначення кількісного та якісного аналізу іонів, рН, а також вмісту солей натрію, калію і кальцію полуменево-фотометричним методом. Визначення у воді загального вмісту сполук феруму.

    курсовая работа [31,1 K], добавлен 18.07.2015

  • Mac-спектрометрія є одним з найбільш ефективних експресних методів аналізу, установлення будови як індивідуальних органічних сполук, так і синтетичних, природних сполук та їхніх сумішей. Автоматичне порівняння зареєстрованого спектра з банком спектрів.

    реферат [456,8 K], добавлен 24.06.2008

  • Macспектрометрія є найбільш ефективним експресним методом аналізу й установлення будови як індивідуальних органічних сполук, так і синтетичних, природних сполук та їхніх сумішей. Поняття, теоретичні основи масспектроскопічного методу аналізу.

    реферат [873,2 K], добавлен 24.06.2008

  • Шляхи надходження в довкілля сполук купруму, форми його знаходження в об'єктах навколишнього середовища та вміст в земній корі. Запаси мідних руд. Огляд хімічних та фізичних методів аналізу. Екстракційно-фотометричне визначення купруму в природній воді.

    курсовая работа [270,8 K], добавлен 09.03.2010

  • Характеристика схильності сполук до хімічних перетворень та залежність їх реакційної здатності від атомного складу й електронної будови речовини. Двоїста природа електрона, поняття квантових чисел, валентності, кінетики та енергетики хімічних реакцій.

    контрольная работа [32,1 K], добавлен 30.03.2011

  • Особливості колориметричних методів аналізу. Колориметричне титрування (метод дублювання). Органічні реагенти у неорганічному аналізі. Природа іона металу. Реакції, засновані на утворенні комплексних сполук металів. Якісні визначення органічних сполук.

    курсовая работа [592,9 K], добавлен 08.09.2015

  • Значення і застосування препаратів сполук ртуті у сільськогосподарському виробництві, в різних галузях промисловості та побуті. Фізичні і хімічні властивості сполук ртуті. Умови, що сприяють отруєнню. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів.

    курсовая работа [34,2 K], добавлен 19.06.2012

  • Ізомерія - явище просторове і структурне, що визначається особливостями структури молекули і порядком зв'язку атомів. Фізичні константи і фізіологічні властивості геометричних ізомерів. Оптична активність органічної сполуки. Ізомерія комплексних сполук.

    реферат [124,6 K], добавлен 20.07.2013

  • Характеристика стічної води за якісним та кількісним складом. Хімічні та фізичні властивості сульфатної кислоти та її сполук. Статистично-математична обробка результатів аналізу по визначенню сульфатів комплексонометричним і турбидиметричним методом.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 13.06.2011

  • Пептидний зв’язок та утворення вільних амінокислот. Поняття про рівні організації білкових молекул. Участь різних видів хімічного зв’язку в побудові первинної, вторинної, третинної, четвертинної структури білку. Біологічне окислення органічних сполук.

    контрольная работа [20,8 K], добавлен 05.06.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.