дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата хімічних наук

Київ - 2008

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, викладено мету роботи та задачі дослідження, визначено новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі дисертації проаналізовано основні літературні джерела, що висвітлюють механізм темплатного синтезу мезопористих кремнеземів, а також дані щодо їх термічної, гідротермічної і механічної стабільністі. Представлено основні сучасні підходи до синтезу мезопористих кремнеземів із контрольованою морфологією частинок. Розглянуто відомі способи синтезу кремнеземів із сферичною морфологією частинок. Проведено систематичний аналіз впливу умов синтезу і співвідношень вихідних компонентів на морфологію і розмір частинок, а також на ступінь впорядкованості структури мезопористих кремнеземів. З аналізу опублікованих в літературі даних зроблено висновки та вибрано напрям дисертаційного дослідження.

У другому розділі описано методи дослідження, матеріали, хімічні реагенти та розчинники, що застосовувались при виконанні дисертаційної роботи. Для одержання мезопористих кремнеземів як силікатний прекурсор використовували тетраетоксисилан (ТЕОS), як міцелярний темплат гексадецилтриметиламонійбромід (СТAB). Каталізаторами реакцій гелеутворення були концентровані розчини аміаку та соляної кислоти. Синтез мезопористих кремнеземів проводили також при використанні полііоенену типу 1-4 MePh (синтезовано д.х.н. проф. Бурмістром М.В. і к.х.н. Сухим К.М., Український технічний університет хімічних технологій, Днепропетровськ). Як пористий нанореактор для проведення темплатних синтезів було використано силікагель (питома поверхня 103 м²/г, розмір пор 30-50 нм). Синтезовані зразки були охарактеризовані методами низькотемпературної ад (де) сорбції азоту при 77 К, рентгенофазового аналізу, трансмісійної та скануючої електронної мікроскопії, ІЧ-спектроскопії дифузного відбиття, термогравіметричного аналізу. ІЧ-спектри синтезованих зразків реєстрували в області 4000-600 см^-1 на Фур'є_спектрофотометрі з використанням методу дифузного відбиття. Рентгенофазовий аналіз проводили на дифрактометрі ДРОН-4-07 із застосуванням CuK_б випромінювання. Ад (де) сорбційні вимірювання були здійснені на установці ASAP-2000 фірми Micromeritics (азот, 77 К). Форму синтезованих матеріалів ідентифікували методом скануючої електронної мікроскопії (Superprobe-733 JEOL), для дослідження структури використовували трансмісійну електронну мікроскопію (JEM-1OOCXII).

У третьому розділі запропоновано методики синтезу мезопористих кремнеземів із сферичною морфологією частинок як в основному, так і в кислому середовищах. В основному середовищі синтез здійснювали модифікованим методом Штобера при використанні ТЕОS як прекурсору кремнезему і СТАВ як супармолекулярного темплату. Синтез проводили при різних мольних співвідношеннях СТАВ/ТЕОS в ізопропанолі та етанолі (ROH). Склад компонентів суміші має наступне мольне співвідношення 1TEOS: ХСТАВ: 11NH₃ : 144H₂O: 58ROH, де Х = 0,1, 0,2 та 0,3. Синтез в кислому середовищі проводили при використанні TEOS, СТАВ і розчину соляної кислоти при мольному співвідношенні реагентів 0,1TEOS: 0,1СТАВ: 0,45HCl: 100H₂O.

Ізотерми адсорбції азоту кремнеземами, синтезованими в основному середовищі з використанням етанолу при різних мольних співвідношеннях СТАВ/TEOS мають відносно крутий підйом при p/p_s=0,20,4, що відповідає об'ємному заповненню в мезопорах, а невелика ширина підйому є ознакою однорідності пор; вираженої петлі гістерезису не спостерігається, оскільки діаметр пор є меншим за 3 нм. За розрахунками з рівняння БЕТ питома поверхня синтезованих матриць складає 700-1200 м²/г. На кривих розподілу пор за розміром, визначених DFT-методом, наявні максимуми в діапазоні розмірів пор 2,5-3,0 нм.

Ізотерми адсорбції азоту кремнеземами, синтезованими в основному середовищі з використанням ізопропанолу при мольному співвідношенні СТАВ/TEOS=0,2 та 0,3, також мають виражені області капілярної конденсації при значеннях відносних тисків р/р_s=0,2-0,4. Питома поверхня синтезованих зразків складає 400-500 м²/г. Ізотерма адсорбції азоту кремнеземом, синтезованим в системі із мольним співвідношенням СТАВ/TEOS=0,1, має слабко виражену область капілярної конденсації і низьке значення питомої поверхні (170 м²/г). Максимуми на кривих розподілу пор за розмірами відповідають величинам 2,5-3,0 нм.

Дифрактограми кремнеземів, синтезованих в етанолі при мольному співвідношенні СТАВ/TEOS=0,3 та 0,2, мають три брегівських рефлекси в малокутовій області при значеннях 2и=2,5-7,0^о з індексами (100), (110) і (200), що характерні для періодичних структур із гексагональним розташуванням пор. Дифрактограми кремнеземів, синтезованих в ізопропанолі при мольному співвідношенні СТАВ/TEOS=0,3 та 0,2, мають лише один слабкий максимум. Відстань між центрами циліндричних мезопор а_о визначали за формулою

a_о=2d₁₀₀/3^0,5,

де d₁₀₀ - відстань між гранями (100).

Товщина стінок пор h була розрахована за формулою

h=a_о - d_p,

де d_p - діаметр пор, визначений DFT_методом. Значення h, розраховані для синтезованих в етанолі кремнеземів, складали 1,4-2,5 нм і вони є типовими для МСМ-41 кремнеземів (табл. 1).

Таблиця 1. Структурно-адсорбційні характеристики кремнеземів, синтезованих в основному середовищі

Результати скануючої електронної мікроскопії (СЕМ) чітко показують, що кремнеземи, синтезовані в етанол-аміачному середовищі при мольному співвідношенні СТАВ/TEOS= 0,3, складаються із однорідних частинок сферичної форми, діаметром 0,5 мкм. Синтез із використанням ізопропанолу дозволяє одержувати кремнеземи із частинками більшого розміру, але з менш вираженою сферичною грануляцією.

Ізотерма адсорбції азоту кремнеземом, синтезованим у кислому середовищі, відноситься до І типу за класифікацією IUPAC. Питома поверхня таких матриць, розрахована за методом БЕТ, складає 600 м²/г. Результати рентгеноструктурного аналізу одержаних кремнеземів свідчать про наявність на дифрактограмі лише одного рефлексу при 2 =3^o, що характеризує слабковпорядковану пористу структуру.

Результати СЕМ показали, що в кислих розчинах вдається отримати сферичні частинки кремнеземів із середнім діаметром біля 10 мкм. Цілком слушно припустити, що кінцевий розмір частинок кремнезему, синтезованого в кислих і основних середовищах, визначається швидкостями процесів гідролізу прекурсору кремнезему та наступної поліконденсації продуктів гідролізу. В основному середовищі швидкості гідролізу і поліконденсації досить високі, що забезпечує утворення однорідних сферичних частинок вже після двохгодинного перемішування. Навпаки,

низька швидкість поліконденсації кремнієвої кислоти в кислому середовищі дозволяє отримувати крупні частинки кремнезему, а їх ріст при кімнатній температурі в спокійних умовах триває протягом 10 днів.

Для порівняльного аналізу структури кремнеземів, синтезованих в основному і кислому середовищах було використано б_s_метод (табл. 2). Базуючись на даних стандартних ізотерм адсорбції, були побудовані б_s_графіки для кремнеземів, синтезованих в основному і кислому середовищах.

Рис. б_s-Графіки для кремнеземів, синтезованих у кислому середовищі при мольному співвідношенні СТАВ/ТЕОS=1 (1) і у спиртово-основному середовищі (2) при використанні етанолу з мольним співвідношенням СТАВ/TEOS = 0,3.

Питомі поверхні було розраховано за рівнянням:

,

де S_{BET (станд.)} і V_станд. - відповідно питома поверхня (м²/г) та об'єм адсорбованого азоту (см³/г) при р/р_s=0,4 для стандартного непористого кремнезему; V_{досл.(бs=1)} - об'єм адсорбованого азоту досліджуваного зразку при значеннях відносного тиску р/р_s=0,4.

На б_s-кривій кремнезему, синтезованого в спиртово-основному середовищі, відмічається помітний стрибок у поглинанні азоту при значеннях б_s менше одиниці, що відповідає капілярній конденсації в мезопорах, а об'єм адсорбтиву при б_s= 1 на дотичній до цього нахилу відповідає зовнішній поверхні адсорбенту (S_зовн). Питому поверхню пор (S_п) визначали як різницю між загальною (S_заг) і зовнішньою поверхнею зразку. б_s-Криві дозволяють також визначити загальний об'єм пор (V_п), об'єм мікро- (V_мікро) і мезопор (V_мезо). В структурі МСМ_41, синтезованого у основному середовищі, відсутні мікропори, на що вказує те, що дотична до б_s-кривої практично проходить через початок осей координат (крива 2).

Для б_s-кривої кремнезему, синтезованого в кислому середовищі (крива 1), характерна незначна мікропористість, при цьому об'єм мікропор (V_мікро) пропорційний відрізку, що відсікається на осі ординат при екстраполяції лінійної частини ізотерми. Прийнято вважати, що пори мезопористих кремнеземів є циліндричними і однорідними за розмірами, в такому випадку значення радіусів пор (r_п) розраховують за рівнянням

.

Таблиця 2. Структурно-адсорбційні характеристики кремнеземів, синтезованих в кислому і основному середовищах.

Як було показано, крім зміни розмірів частинок, залежно від рН змінюється ступінь впорядкованості структури. Основною причиною таких відмінностей у структурі пор синтезованих матеріалів є спосіб взаємодії між темплатом і кремнеземом. Синтез матеріалів у кислому середовищі відбувався при значеннях рН, близьких до значення ізоелектричної точки кремнезему (рН=2,0-2,2), що сприяє протонізації кремнезему. В цьому випадку механізм формування структури може бути представлений як Si-OH₂⁺ Наl^- СТА⁺, тобто утворення мезофази кремнеземів, синтезованих в кислому середовищі, відбувається за рахунок галоген-аніонів Наl^- (Cl^-, Br^-), що оточують позитивно заряджені міцелярні агрегати і електростатично координують протоновані олігомери ортокремнієвої кислоти. Відомо, що координація за рахунок протийонів сприяє формуванню менш впорядкованої структури, тому дифрактограми кремнеземів, синтезованих в кислому середовищі, характеризуються наявністю лише одного рефлексу з індексом (100). В основному середовищі більш ймовірною є безпосередня взаємодія між темплатом і макроаніонами кремнієвої кислоти, що має сприяти утворенню високовпорядкованих кремнеземних структур. Дійсно, мезопористі кремнеземи, синтезовані в основному середовищі, мають впорядковану структуру гексагонально розміщених пор, про що свідчить наявність на дифрактограмах трьох рефлексів в малокутовій області із індексацією (100), (110) та (200) і є типовими для МСМ-кремнеземів із гексагональною сингонією.

У четвертому розділі досліджено структурно-направляючу роль полімеру типу 1,4-МеPh, що містить четвертинні атоми нітрогену у головному ланцюзі і має загальну структурну формулу:

Синтез проводили в спиртово-аміачному середовищі при використанні TEOS і темплатів на основі СТАВ, до яких додавали різні кількості полііонену, значення мольного співвідношення СТАВ/TEOS=0,3 залишалось постійним (табл. 3).

Таблиця 3. Склад міцелярних темплатів у золь-гель синтезі кремнеземів, синтезованих із використанням 1,4-MePh іонену

Адсорбція азоту кремнеземами, синтезованими при використанні як темплату СТАВ і СТАВ з невеликими кількостями іонену (1-10 %), представлена типовими ізотермами IV типу, на яких стрімкий ріст адсорбції азоту відмічається у вузькому діапазоні значень відносних тисків (p/p_s=0,2-0,4) і характеризує капілярну конденсацію в мезопорах. Питома поверхня, визначена методом БЕТ, складала 1050-1230 м²/г. На кривих розподілу пор за розміром присутні два максимуми, що характеризують наявність пор із розмірами 2,5 та 1 нм. Подальше збільшення концентрації полімеру у складі темплату (до 33 %) призводить до зменшення питомої поверхні до 700 м²/г. Область капілярної конденсації на ізотермах таких кремнеземів стає менш вираженою, що пояснюється зменшенням долі мезопор. Ізотерма адсорбції азоту кремнеземом, синтезованим з використанням як темплату чистого іонену, відноситься до ізотерми І типу. Такі матеріали мають відносно низькі значення питомої поверхні (240 м²/г).

На дифрактограмах кремнеземів, синтезованих із використанням як темплату чистого СТАВ і суміші СТАВ з невеликими кількостями іонену (до 10 %), наявні дифракційні рефлекси в малокутовій області, що відповідають індексам (100), (110) і (200) для гексагональної просторової симетрії. Дифрактограма кремнеземів, синтезованих при використанні темплату із 33 % вмістом іонену, має один рефлекс, що характеризує слабковпорядковану структуру. Кремнеземи, синтезовані при використанні чистого іонену як темплату, не мають виражених максимумів на дифрактограмі і характеризуються розвпорядкованою структурою пор.

Таким чином було показано, що введення до скаладу міцелярного темплату невеликих кількостей іонену (до 10 моль %) дозволяє синтезувати кремнеземи із більшими значеннями питомої поверхні, порівняно із кремнеземами, синтезованим при використанні чистого СТАВ. Такі матеріали мають впорядковану бімодальну структуру пор із розмірами 2,5 нм, що відповідають діаметрам утворюваних молекулами СТАВ міцел, та 1 нм, присутність яких може бути пояснена структурно-направляючою дією полііонену. Цілком ймовірно, що

молекули I,4_MePh утворюють невеликі агрегати, які виконують функцію темплатних комплексів і зумовлюють появу мікропор в кінцевому пористому матеріалі та ріст питомої поверхні. Відповідно до даних рентгеноструктурного аналізу збільшення кількості іонену (до 33 і 100 %) призводить до розвпорядкування пористої структури, зменшення питомої поверхні кремнеземів (табл. 4), водночас посилюється інтенсивність максимумів на кривих розподілу пор за розміром, характерних для пор, розміром 1 нм. кремнезем мезопористий нанореактор іонен

Такий вплив полімеру може бути пояснений як недостатньою для формування впорядковано розміщених міцел концентрацією СТАВ, так і підвищеним вмістом полімеру, що сприяє руйнуванню мезофази.

Таблиця 4. Структурно-адсорбційні характеристики кремнеземів, синтезованих при різному вмісті 1,4-MePh іонену в складі міцелярного темплату

Таким чином, встановлено, що полімер типу I,4-MePh може виконувати роль молекулярного темплату у синтезі мезопористих матеріалів, що дозволяє, варіюючи концентрацію полімеру, синтезувати кремнеземи із вищими значеннями питомої поверхні, контрольованими геометричними параметрами структури і впорядкованою гексагональною організацією пор.

У п'ятому розділі показано можливість проведення темплатного синтезу мезопористих кремнеземів в крупних порах силікагелю. Актуальність таких досліджень пов'язана з малою міцністю структури пор наноперіодичних матеріалів, що в значній мірі обмежує використання кремнеземів типу МСМ-41 в гетерогенному каталізі та адсорбції. Синтез в більш широких порах матеріалів з достатньо високою структурною міцністю може бути представлений як один із можливих способів надання таким кремнеземам механічної стійкості і дозволить відкрити нові можливості їхнього практичного використання.

Синтез мезопористих кремнеземів здійснювали шляхом поетапного введення міцелярних розчинів СТАВ і TEOS в об'єм пор силікагелю, що мав питому поверхню 103 м²/г і середній діаметр пор 35 нм. Мольне співвідношення компонентів міцелярного розчину було збережено для всіх синтезів і становило 1TEOS: 0,18CTAB: 5NH₃: 75H₂O.

Ізотерма низькотемпературної адсорбції азоту для вихідного силікагелю є ізотермою ІІІ типу і наявність петлі гістерезису в області високих значень відносних тисків свідчить про присутність в структурі матеріалу широких пор. Після проведення темплатного синтезу ізотерма зразків характеризується появою різкого підйому в області 0,3<p/p_s<0,4, що зростає після збільшення кількості проведених темплатних синтезів. На кривих розподілу пор за розмірами окрім пор, розміром 30-40 нм, характерних для силікагелю, відмічається поява максимумів, характерних для діаметрів 2,5-3 нм, які викликають суттєве зменшення загального об'єму пор, пов'язаного із заповненням пористого простору силікагелю, а також збільшення питомої поверхні від 103 до 314 м²/г (табл. 5).

Відсутність будь-яких рефлексів на дифрактограмах вихідного силікагелю підтверджує його аморфну природу. Дифрактограми чітко показують, що введення міцелярних розчинів в пори силікагелю призводить до появи рефлексів в малокутовій області. Представлені піки є досить широкими, що може бути викликане формуванням в ході темплатного синтезу слабковпорядкованої структури кремнеземів, а невисоку інтенсивність таких рефлексів можна пояснити тим, що після заповнення поруватого простору, масове співвідношення мезопористого кремнезему і силікагелю є невисоким.

За результатами термічного аналізу було визначено відносний вміст синтезованого в порах мезопористого кремнезему. ТГ-, ДТГ- і ДТА-криві мають типовий для органонеорганічних матеріалів вигляд і характеризуються чотирма вираженими ділянками втрати маси.

Початкова втрата маси (біля 4 %) спостерігається при температурі до 473 К та пов'язана із видаленням фізично адсорбованої води і аміаку. В діапазоні температур від 473 до 633 К відмічається основна втрата маси (біля 12 %), що супроводжується екзотермічним ефектом (ДТА-крива) і викликана руйнуванням темплату. Третій пік на ДТГ_кривій в інтервалі температур 633-823 К відповідає термічному окисненню залишкової органіки (7 %). При температурі вище 823 К спостерігається незначна втрата маси (2,9 %), яку можна пояснити випаровуванням води, утвореної в результаті конденсації силанольних груп. Повна втрата маси складає 25,9 %, з них біля 19 % відповідає вмісту органічного темплату. Враховуючи, що кількості СТАВ та ТЕОS у вихідному міцелярному розчині були однакові, можна стверджувати, що після проведення темплатних синтезів в порах силікагелю синтезовано мезопористий кремнезем, що складає біля 3 % від загальної маси зразку.

Таблиця 5. Структурно-адсорбційні характеристики силікагелю із синтезованим в його порах мезопористим кремнеземом

В роботі показано можливість використання міцелярних темплатів для здійснення синтезу мезопористих матриць в нанореакторах на основі крупних пор силікагелю. Враховуючи перспективність таких досліджень для підвищення механічної стійкості наноструктур, умови проведення темплатного синтезу в порах кремнеземів можуть бути в подальшому застосовані для одержання періодичних структур в порах матеріалів іншої хімічної природи.

Висновки

1. На основі аналізу літературних даних встановлено актуальність дослідження особливостей формування мезопористих матеріалів із сферичною морфологією частинок і контрольованою пористою структурою та відмічено, що важливим напрямом в області синтезу нанопористих матеріалів є підвищення їх структурної стабільності.

2. Досліджено вплив рН середовища, природи спирту і концентрації вихідних компонентів міцелярних розчинів на структурно-адсорбційні характеристики та морфологію впорядкованих кремнеземів і встановлено, що в залежності від рН середовища утворюються матеріали із однорідною сферичною грануляцією частинок та різним ступенем впорядкування структури.

3. Розроблено методику синтезу в спиртово-основному середовищі однорідномезопористих кремнеземів типу МСМ-41, що мають високу питому поверхню (550-1200 м²/г), виключно вузький розподіл пор за розмірами і складаються із однорідних частинок сферичної форми, розміром 0,5 мкм. Показано можливість контролю геометричних параметрів структури синтезованих кремнеземів залежно від співвідношення вихідних компонентів і типу спирту.

4. Показано можливість одержання впорядкованих пористих кремнеземів із високими значеннями питомої поверхні (600 м²/г) і сферичною грануляцією частинок та розміром 10 мкм, при проведенні темплатного синтезу в кислому середовищі.

5. Встановлено, що використання в спиртово-основному середовищі як міцелярного темплату суміші СТАВ і різних кількостей полііонену типу 1,4-MePh дозволяє синтезувати впорядковані кремнеземи із бімодальною пористою структурою і високими значеннями питомої поверхні (1000-1200 м²/г).

6. Запропоновано використання міцелярних розчинів СТАВ і TEOS для проведення темплатного синтезу мезопористих кремнеземів в крупних порах силікагелю.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Березовская И.С. Нанопористые кремнеземы с однородной сферической морфологией частиц / И.С. Березовская, В.В. Янишпольский, В.А. Тертых // Наноструктурное материаловедение. - 2005. - Т. 1. - С. 24-28.

2. Template synthesis of porous silica adsorbents with spherical morphology of particles / I.S. Berezovska, V.V. Yanishpolskii, V.A. Tertykh, T.F. Lobunets, A.V. Ragulya // Adsorption Science and Technology. - 2006. - V. 24, № 5. - P. 403-410.

3. Особливості синтезу однорідномезопористих та металовмісних кремнеземних матриць / В.А. Тьортих, В.В. Янишпольський, І.С. Березовська, К.В. Каток, А.М. Павленко // Фундаментальні орієнтири науки. Хімія та наукові основи перспективних технологій. - 2005. - C. 74-88.

4. Ionene role in composition of porous structure of template-synthesized silicas / I.S. Berezovska, V. V. Yanishpolskii, V.A. Tertykh, M.V. Burmistr, K.M. Sukhyy // Journal of Thermal Analysis and Calorimetry. - 2006. - V. 86, № 1. - P. 93-96.

5. Behavior of pure water and water mixture with benzene or chloroform adsorbed onto ordered mesoporous silicas / V. M. Gun'ko, V.V. Turov, A.V. Turov, V. I. Zarko, V. I. Gerda, V. V. Yanishpolskii, I.S. Berezovska, V. A. Tertykh // Central European Journal of Chemistry. - 2007. - V. 5, № 2. - P. 420-454.

6. Мезопористые кремнеземные матрицы и их применение в синтезе наноструктур / В.А. Тертых, В.В. Янишпольский, К.В. Каток, И.С. Березовская // Физико-химия наноматериалов и супрамолекулярных структур: [сб. науч. трудов / под ред. А.П. Шпака и П.П. Горбика]. - К. : Наукова думка, 2007. - Т. 1. - С. 366-393.

7. Березовська І.С. Синтез та дослідження однорідномезопористих кремнеземних матриць із сферичною морфологією частинок / І.С. Березовська, В.В. Янишпольський, В.А. Тьортих // Наукові записки. НАУКМА, Хімічні науки і технології. - 2006. - Т. 55. - С. 69-75.

8. Berezovska I.S. Template synthesis of silica adsorbents with controlled porosity and spherical morphology of particles / I.S. Berezovska, V.V. Yanishpolskii, V.A. Tertykh // 9-th Polish-Ukrainian Symposium on Theoretical and Experimental Studies of Interfacial Phenomena and their Technological Applications. - Sandomierz, Wolka Milanowska, Poland, 5-9 September 2005. - P. 22-25.

9. Березовська І.С. Синтез та дослідження нанопористих кремнеземів із сферичною морфологією частинок / І.С. Березовська, В.В. Янишпольський, В.А. Тьортих // 10-та міжнародна конференція "Фізика і технологія тонких плівок" ; Івано-Франківськ, 16-21 травня 2005 р. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 53-54.

10. Березовська І.С. Синтез та дослідження мезопористих кремнеземних матриць із контрольованою морфологією частинок / І.С. Березовська, В.В. Янишпольський, В.А. Тьортих // Всеукраїнська конференція молодих вчених "Наноматеріали в хімії, біології та медицині" ; Київ, Україна, 24-25 травня 2006 р. - К., 2006. - С. 54.

11. Berezovska I.S. Synthesis of mesoporous silica matrices with spherical morphology of particles / I.S. Berezovska, V.V. Yanishpolskii, V.A. Tertykh // International Conference "Modern Physical Chemistry for Advanced Materials" ; Kharkiv, Ukraine, 26-30 June 2007. - Kharkiv 2007. - P. 80-81.

12. Роль ионенов в темплатном золь-гель синтезе кремнеземов / И.С. Березовская, В.В. Янишпольский, В.А. Тертых, М.В. Бурмистр, К.М. Сухой, В.В. Шилов // Девятая международная конференция по химии и физикохимии олигомеров "Олигомеры - 2005" ; Одесса, Украина, 13-16 сентября 2005 г. - Одеса, 2005. - С. 190.

13. Effect of ionene on porous structure of silicas / I.S. Berezovska, V. V. Yanishpolskii, V. A. Tertykh, M. V. Burmistr, K. M. Sukhyy, V. V. Shilov //

14. 30-th International Conference on Vacuum Microbalance Techniques. - Wroclaw, Poland, 29 June - 1 July 2005. - P. 19.

15. Berezovska I.S. Ionene role in template synthesis of silicas with controlled porosity / I.S. Berezovska, V.V. Yanishpolskii, V.A. Tertykh // International Conference "Nanomaterials in Chemistry, Biology and Medicine" ; Kyiv, Ukraine, 14-17 September 2005. - Kyiv, 2005.- P. 91.

16. Berezovska I.S. Morphology control and approach to mechanical strength improvement of template-synthesized silicas / I.S. Berezovska, V.V. Yanishpolskii, V.A. Tertykh // 11-th Polish-Ukrainian Symposium on Theoretical and Experimental Studies of Interfacial Phenomena and their Technological Applications.- Krasnobrod - Zamosc, Poland, 22- 26 August 2007. - Р. 4.

17. Berezovska I.S. Template synthesis of mesoporous silicas inside large pores of silica gel and their morphology control / I.S. Berezovska, V.V. Yanishpolskii, V.A. Tertykh // NATO Advanced Research Workshop: "Sol-gel Approaches to Materials for Pollution Control, Water Purification and Soil Remediation" ; Kyiv, Pushcha-Voditsa, Ukraine, 25-27 October 2007. - Kyiv, 2007. - P. 32.

18. Berezovska I.S. Mesoporous silicas: morphology control and approach in improvement of their mechanical stability / I.S. Berezovska, V.V. Yanishpolskii, V.A. Tertykh // 31_th International Vacuum Microbalance Techniques Conference. - Izmir, Turkey, 12-14 September 2007. - P. 49.

Размещено на Allbest.ru