Главная Коллекция "Otherreferats" Химия Вплив монтморилоніту на синтез, структуру і властивості поліціануратів

Вплив монтморилоніту на синтез, структуру і властивості поліціануратів

Дослідження особливостей процесів сіткоутворення і формування структури поліціанурату у присутності мінерального наповнювача монтморилоніту або реакційноздатного модифікатора політетраметиленгліколю, та вплив наповнювача на властивості нанокомпозитів.

Рубрика	Химия
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	14.08.2015
Размер файла	56,2 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут хімії високомолекулярних сполук

УДК 54-126:547.491:678.046

02.00.06 - хімія високомолекулярних сполук

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата хімічних наук

Вплив монтморилоніту на синтез, структуру і властивості поліціануратів

Бей Ірина Миколаївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України

Науковий керівник: доктор хімічних наук, професор Файнлейб Олександр Маркович Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, провідний науковий співробітник відділу хімії гетероланцюгових полімерів та взаємопроникних полімерних сіток

Офіційні опоненти:

- доктор хімічних наук, старший науковий співробітник Тодосійчук Тамара Тимофіївна Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, завідувач відділу фізикохімії полімерів

- доктор хімічних наук, професор Михальчук Володимир Михайлович Донецький національний університет, завідувач кафедри фізичної хімії

Захист відбудеться "17" березня 2010 р. о 16⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.179.01 Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України за адресою: 02160 м. Київ, Харківське шосе, 48; тел. (044) 559-13-94, факс (044) 292-40-64

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України (м. Київ, Харківське шосе, 48)

Автореферат розісланий "10" лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.О. Бровко

Анотації

Бей І.М. Вплив монтморилоніту на синтез, структуру і властивості поліціануратів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.06 - хімія високомолекулярних сполук. - Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, Київ, 2010.

В роботі досліджено особливості процесів сіткоутворення і формування структури поліціанурату у присутності мінерального шаруватого наповнювача монтморилоніту і/або гнучколанцюгового реакційноздатного модифікатора політетраметиленгліколю, а також вплив наповнювача на властивості нанокомпозитів на основі гомо- і гібридних поліціануратних сіток. Вперше було застосовано комбіновану модифікацію поліціануратів за допомогою органічного реакційноздатного полімеру і неорганічного алюмосилікатного наповнювача, вивчено особливості перебігу реакції поліциклотримеризації диціанового естеру у присутності модифікатора і наповнювача. в роботі вперше встановлено, що модифіковані поліціанурати характеризуються наногетерогенністю при модифікації як олігомером, так і монтморилонітом. Вперше зафіксовано формування гібридної структури з подвійною наногетерогенністю: за рахунок нанофазового розподілу в гібридній поліціанурат-поліетерній сітці, а також за рахунок присутності нанонаповнювача. Встановлено, що застосування подвійної модифікації поліціануратів дозволяє отримати матеріали, що характеризуються високими значеннями механічного модуля.

Ключові слова: полімерні нанокомпозити, монтморилоніт, поліціанурат, модифікація.

Bei I. Effect of montmorillonite on synthesis, structure and properties of polycyanurates. - Manuscript.

Thesis for a Candidate of Chemical Science Degree in speciality 02.00.06 - Chemistry of macromolecular compounds. - Institute of Macromolecular Chemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

Peculiarities of the polycyanurate network- and structure formation due to the presence of mineral layered filler montmorillonite and/or reactive modifier poly(thetramethylene glycol) were investigated. Moreover, effect of the filler on properties of nanocomposites based on homo- and hybrid polycyanurate networks was stadied. For the first time combined modification of polycyanurates by organic reactive polymer and inorganic alumosilicate filler was employed, and effect of the filler and reactive modifier on dicyanate monomer polycyclotrimerization was studied. It was shown that using of polyether or montmorillonite resulted in nanoheterogeneity of the modified polycyanurates. Furthermore it was discovered that formation of the dual nanoheterogeneity took place in hybrids filled with montmorillonite due to the presence of the nanofiller and nanophase-separation in polycyanurate/polyether network. Using of such combined modification was revealed to result in polymer composites with high elastic modulus.

Key words: polymer nanocomposites, montmorillonite, polycyanurate, modifiсation.

Бей И.Н. Влияние монтмориллонита на синтез, структуру и свойства полициануратов. - Рукопись.

Дисcертация на соискание научной степени кандидата химических наук по специальности 02.00.06 - химия высокомолекулярных соединений. - Институт химии высокомолекулярных соединений НАН Украины, Киев, 2010.

Полицианураты (ПЦ) являются ценными материалами для различных отраслей промышленности благодаря соединению высокой термо- и теплостойкости, адгезии к разным субстратам, диэлектрических свойств. С целью улучшения механических свойств ПЦ (снижение хрупкости) их комбинируют с гибкоцепными полимерами или олигомерами за счет химического встраивания, образования взаимопроникающих полимерных сеток. Как правило, такая модификация сопровождается ухудшением других полезных свойств (например, теплостойкости) материала. В последнее время значительно возрос интерес к применению при синтезе полимерных композитов так называемых нанонаполнителей, что объясняется усилением свойств конечных копозитов при низком содержании наполнителя. К таким наполнителям также относятся силикатные материалы слоистого строения, введение которых в полимерную матрицу способствует повышению термо- и теплостабильности композитов, улучшению механических характеристик и др.

В данной работе изучены особенности полимеризации дицианового мономера, структурообразование и свойства композитов на основе гомо- и гибридных полициануратов, содержащих слоистый минеральный наполнитель - монтмориллонит. В ходе выполнения работы диссертантом использовались такие методы исследования: инфракрасная спектроскопия, рентгенографический анализ, электронная микроскопия, дифференциальная сканирующая калориметрия, динамический механический термический анализ и др.

Были исследованы особенности образования полицианурата в присутствии реакционноспособного полимерного модификатора политетраметиленгликоля (ПТМГ) и наполнителя. Показано, что полиэфир встраивается в полициануратную сетку с образованием так называемых гибридных сеток за счет реакции между функциональными группами цианового мономера и модификатора. В свою очередь, присутствие монтмориллонита способствует ускорению реакции полициклотримеризации цианатного мономера.

Впервые для регулирования свойств ПЦ была использована одновременная модификация сетчатого полимера при помощи реакционноспособного полиэфира ПТМГ и алюмосиликатного наполнителя. Показано, что композиты на основе модифицированных полициануратов характеризуются наногетерогенной структурой, обусловленной нанофазовым разделением в гибридной полицианурат-полиэфирной сетке, а также эскфолиацией (расслаиванием) наполнителя. Результатом такой наногетерогенности является множественность температур релаксационных переходов в этих системах, что может иметь практическое значение: с одной стороны, наличие релаксационных переходов при температурах ниже основной температуры стеклования обеспечивает определенную микропластичность при нагрузке уже при комнатной температуре. При этом наличие доменов сетки, характеризующихся более высокой температурой релаксации, позволяет ожидать сохранение в таких материалах стойкости к малым деформациям при повышенных температурах эксплуатации (вблизи 200°С). Исследования меанических свойств синтезированных композитов показали, что присутствие наполнителя обеспечивает существенное увеличения модуля упругости композитов (в 5-8 раз в зависимости от состава композита) при повышенных температурах.

Ключевые слова: полимерные нанокомпозиты, монтмориллонит, полицианурат, модификация.

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Синтез полімерних композитів є альтернативним шляхом створення нових полімерних матеріалів з комплексом властивостей, що відповідає потребам і вимогам різних областей застосування. Пошук нових, а також комбінування відомих модифікаторів і (або) наповнювачів різної природи, які забезпечують можливість регулювати кінцеві властивості матеріалів, є актуальною проблемою розвитку хімії високомолекулярних сполук. До перспективних мінеральних наповнювачів для синтезу полімерних композитів належать шаруваті алюмосилікати, закрема монтморилоніт (ММТ), які здатні утворювати так звані нанокомпозити за рахунок процесів інтеркаляції (проникнення полімерних ланцюгів у міжшаровий простір наповнювача) або ексфоліації (повне розшарування впорядкованого стосу шарів). Одним з типів термостійких полімерів, що можуть бути застосовані як матриці в композиційних матеріалах, є поліціанурати, завдяки комплексу цінних властивостей (високі термо- і теплостійкість, адгезія до різних субстратів, низькі значення діелектричних втрат і водопоглинання). Однак практичне застосування поліціануратів обмежується їх високою крихкістю, яку можна зменшити шляхом фізичної або хімічної модифікації.

Таким чином, актуальність даної роботи обумовлена необхідністю розробки нових шляхів модифікації поліціануратів із застосуванням модифікаторів різної природи і спрямованості дії, що можуть бути використані для регулювання властивостей термостійких поліціануратів і композитів на їхній основі з метою забезпечення відповідності зростаючим вимогам високотехнологічних галузей промисловості України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках дослідження ІХВС НАН України згідно з темою "Синтез і дослідження взаємопроникних полімерних сіток та їхніх композитів на основі гідроксиакрилатів, модифікованих поліціануратів, фторвмісних поліуретанів і циклоаліфатичних епоксидів" (2004-2006), номер державної реєстрації РК 0104U000070.

Мета і завдання роботи. Метою роботи було встановлення закономірностей формування поліціануратної сітки у присутності реакційноздатного олігомерного модифікатора політетраметиленгліколю та шаруватого алюмосилікатного наповнювача - монтморилоніту, а також комплексне дослідження структури і властивостей поліціануратвмісних гібридних сіток та нанокомпозитів на основі гомо- та гібридних поліціануратів і монтморилоніту.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

- синтез гібридних полімерних сіток на основі поліціанурату і гідроксилвмісного олігомера, та їх композитів з алюмосилікатним наповнювачем;

- дослідження кінетичних особливостей формування поліціануратної сітки у присутності олігомерного модифікатора і наповнювача;

- визначення впливу вмісту модифікатора і наповнювача на структуру сформованих гібридних сіток та композитів;

- визначення впливу модифікатора і наповнювача на релаксаційні, теплофізичні, механічні та інші властивості синтезованих поліціануратних систем.

Об'єкт дослідження. Створення нових композиційних полімерних матеріалів шляхом регулювання властивостей термостійких сітчастих полімерів із використанням модифікаторів різної природи і характеру дії.

Предмет дослідження - синтез полімерних композитів на основі поліціанурату, модифікованого реакційноздатним олігомером з кінцевими гідроксильними групами (політетраметиленгліколем), органомодифікованим монтморилонітом, а також політетраметиленгліколем у комбінації з органомодифікованим монтморилонітом; аналіз впливу модифікаторів на кінетику формування поліціануратної сітки, її структуру і властивості.

Основні результати роботи були одержані за допомогою сучасних методів дослідження: кінетику реакцій і хімічну структуру вичали за допомогою інфрачервоної спектроскопії (ІЧ-спектроскопія), фазову структуру і морфологію композитів досліджували за допомогою рентгеноструктурного аналізу, трансмісійної електронної мікроскопії (ТЕМ) та диференційної сканувальної калориметрії (ДСК), для визначення релаксаційних характеристик використовували методи динамічного механічного аналізу (ДМА) та спектроскопії швидкості малих деформацій (СШМД). поліціанурат монтморилоніт нанокомпозит

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше було застосовано комбіновану модифікацію поліціануратів за допомогою органічного реакційноздатного олігомеру і неорганічного алюмосилікатного наповнювача, вивчено особливості перебігу реакції поліциклотримеризації диціанового естеру у присутності політетраметиленгліколю і монтморилоніту. в роботі вперше встановлено, що модифіковані поліціанурати характеризуються наногетерогенністю при модифікації як олігомером, так і монтморилонітом. Вперше зафіксовано формування гібридної структури з подвійною наногетерогенністю: за рахунок фазового розподілу в гібридній поліціанурат/поліетерній сітці, а також за рахунок присутності нанонаповнювача. Встановлено, що застосування подвійної модифікації поліціануратів дозволяє отримати високомодульні матеріали.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання для вдосконалення полімерних систем на основі поліціанурату за рахунок введення алюмосилікатного наповнювача та одержання матеріалів з покращеними фізичними характеристиками для клеїв, покриттів, композиційних матеріалів конструкційного призначення, герметиків.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто отримував полімерні зразки, досліджував особливості кінетики поліциклотримеризації в модифікованих системах, брав участь в аналізі та обговоренні результатів, написанні статей, підготовці доповідей. Дослідження структури синтезованих композитів проводили у співробітництві з к.х.н. Ю. Гомзою (ІХВС НАН України) та в лабораторії полімерних матеріалів і біоматеріалів університету ім. Клода Бернара, (м. Віллербан, Франція). Діелектричні, теплофізичні і механічні властивості поліціануратвмісних систем були досліджені за допомоги співробітників факультету фізики Національного технічного університету м. Афін (Греція). Релаксаційні характеристики синтезованих матеріалів досліджували спільно з групою д.ф.-м.н. В. Берштейна (Фізико-технічний інститут Російської академії наук, м. С.-Петербург, Росія).

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень за темою дисертації були представлені на наукових конференціях: 40^thIUPAC World Polymer Congress "MACRO 2004" (Paris, France, July 4 - 9, 2004), конференція молодих вчених "Современные проблемы науки о полимерах" (С.-Петербург, Россия, 1 - 3 февраля 2005), International Conference on Knowledge-based Materials and Technologies for Sustainable Chemistry (Tallinn, Estonia, June 1 - 5, 2005), European Polymer Congress 2005 (Moscow, Russia, June 27 - July 1, 2005), 3^rd International Conference on Materials for Advanced technologies ICMAT 2005 (Singapore, July 3 - 7, 2005), 4^th Conference of International Dielectric Society and 9^th International Conference "Dielectric and Related Phenomena" IDS &DRP 2006 (Poznan', Poland, Sept. 3 - 7, 2006), 15^th World Forum on Advanced Materials "Polychar-15" (Buzios - Rio-de-janeiro, Brazil, April, 16 - 20, 2007), 6^th International Symposium on Advanced Composites, COMP07 (Corfu, Greece, May 16 - 18, 2007), International Conference on Composite materials, ICCM-16 (Kyoto, Japan, July, 08 - 13, 2007), Baltic Polymer Symposium (Druskininkai, Lithuania, Sept. 19 - 21, 2007), ХI Українська конференція з високомолекулярних сполук (Дніпропетровськ, 1 - 5 жовтня 2007).

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи опубліковано в 7 статтях у наукових журналах і 6 тезах доповідей на міжнародних і українських наукових конференціях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, 5 розділів, висновків, списку використаної літератури; викладена на 138 сторінках машинописного тексту, містить 48 рисунків і 9 таблиць. Список використаних джерел складається з 171 найменування.

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання досліджень.

У першому розділі проведено аналіз і узагальнення літературних даних щодо методів синтезу полімерних нанокомпозитів, що містять шаруваті алюмосилікати, впливу таких наповнювачів на структуру і властивості композитів, а також модифікації поліціануратів за допомогою шаруватих наповнювачів і реакційноздатних олігомерів.

У другому розділі подано опис вихідних реагентів, умов синтезу полімерних композитів та методів їх дослідження.

У третьому розділі розглянуто особливості формування сітчастого поліціанурату у присутності реакційноздатного олігомерного модифікатора, досліджено структуру і властивості модифікованих поліціануратних сіток.

У четвертому розділі визначено вплив алюмосилікатного наповнювача на кінетику полімеризації диціанового естеру, вивчено особливості структури і властивості наповнених поліціануратів.

У п'ятому розділі представлено результати дослідження структури і властивостей поліціануратних композитів, модифікованих реакційноздатним олігомером і шаруватим наповнювачем.

Основний зміст

Гібридні полімерні сітки на основі поліціанурату і політетраметиленгліколю

В даній роботі поліціанурат (ПЦ) отримували за реакцією поліциклотримеризації диціанового естеру бісфенолу А (ДЦЕБА). Модифікацію поліціанурату гнучколанцюговими олігомерами здійснювали шляхом введення до розплаву мономера політетраметиленліколю (ПТМГ) з наступним отвердненням реакційної суміші. Були синтезовані три серії зразків ПЦ/ПТМГ композитів, що відрізняються молекулярною масою модифікатора (відповідно, 1000, 2000 і 5000), вміст поліетеру в кожній серії варіювали від 10 до 40 мас. %.

Вплив поліетеру на кінетику формування поліціануратної сітки на початковій стадії тверднення (при 150°С) було досліджено за допомогою ІЧ-спектроскопії. Глибину конверсії ціанатних груп розраховували за зменшенням інтенсивності поглинання характеристичної смуги нітрилу ціанатної групи з максимумом при 2270 см^-1. Було виявлено, що на відміну від індивідуального ПЦ, утворення якого характеризується S-подібною кінетичною кривою і тривалим періодом індукції (більше 300 хв), введення ПТМГ і збільшення його вмісту сприяє скороченню індукційного періоду, прискоренню конверсії груп -O-C?N і зростанню максимальної глибини перетворення, що досягається за даних експериментальних умов.

Отримані результати є наслідком подвійного впливу поліетеру на конверсію ціанатних груп. По-перше, скорочення індукційного періоду при зростанні вмісту ПТМГ в системі пов'язано зі збільшенням концентрації гідроксильних груп, які можуть ініціювати початок полімеризації ДЦЕБА. Зростання швидкості і глибини конверсії ціанату при збільшенні вмісту модифікатора є наслідком перебігу паралельної реакції між ДЦЕБА і ПТМГ. За рахунок цієї реакції ПТМГ може вбудовуватися до ПЦ сітки. В межах даної роботи цей процес носить назву гібридизація, а ПЦ сітки з вбудованим ПТМГ - гібридні.

Утворення побічних продуктів взаємодії вихідних компонентів була підтверджена присутністю на ІЧ-спектрах гібридних сіток смуг поглинання імідокарбонатів (>С=NН) і карбаматів (-О-СО-NН-) при 1635 і 1735 см^-1, відповідно.

Припущення про можливу гібридизацію ПЦ-сітки було підтверджено за допомогою екстракції синтезованих зразків в ацетоні. Було визначено, що золь-фракція систем ПЦ/ПТМГ складається переважно з поліетерного компонента. При цьому, як видно з табл. 1, частина ПТМГ не екстрагується внаслідок хімічного вбудовування до структури ПЦ, що підтверджує утворення гібридних сіток ПЦ/ПТМГ.

Вплив співвідношення ПЦ і ПТМГ на структуру гібридних сіток досліджували за допомогою рентгеноструктурного аналізу. Було виявлено, що індивідуальний ПЦ в інтервалі періодичності від 20 Е до 300 Е є гомогенним. На дифрактограмах гібридних систем, що містять ПТМГ з молекулярною масою 1000 і 2000, в інтервалі q 0,03 - 0,1 Е^-1спостерігали зростання інтенсивності розсіювання, що свідчить про існування статистично розподілених в матриці структурних гетерогенностей, з певним розподілом їх за розміром. При цьому системи, що містять ПТМГ-2000 характеризуються більш впорядкованою структурою. У свою чергу, гібридні сітки, що містять ПТМГ-5000, характеризується відсутністю будь-яких ознак структурування, принаймні, у досліджуваному розмірному діапазоні.

Таблиця 1. Ступінь гібридизації в отверднених ПЦ/ПТМГ сітках за даними золь-гель аналізу

Вміст ПТМГ, мас. %	Масова частка ПТМГ, що хімічно вбудовується в ПЦ-сітку, %
	ПТМГ-1000	ПТМГ-2000	ПТМГ-5000
10	97,0	91,0	97,0
20	97,0	92,0	52,5
30	85,7	58,0	55,0
40	78,8	25,0	53,8

Теплофізичні властивості гібридних ПЦ/ПТМГ сіток було досліджено за допомогою ДСК. Представлено залежності теплоємності С_р від температури для трьох гібридних сіток ПЦ/ПТМГ (80/20) з різною довжиною ПТМГ-ланцюга. Видно, що величина С_р зростає зі зменшенням молекулярної маси ПТМГ. Це можна пояснити зростанням концентрації гідроксильних груп при зменшенні молекулярної маси поліетеру, що веде до зростання частки ПТМГ, який вбудовується до ПЦ-сітки (табл. 1), і підвищення сегментальної рухливості в гібридних сітках внаслідок зменшення їх щільності. Для досліджуваних систем характерним є існування декількох стрибків теплоємності. Загалом, на термограмах досліджених систем ПЦ/ПТМГ можна виділити шість ділянок, що знаходяться в інтервалах температур від - 120 до - 80°С (І), від - 70 до - 40°С (ІІ), від - 30 до 0°С (ІІІ), від 20 до 40°С (IV), від 40 до 70°С (V), і від 70 до 140°С (VI), в межах яких спостерігається зростання С_р.

Перші два стрибки теплоємності в області температур до 0°С характеризують релаксаційні переходи поліетерної складової і за своїм положеням можуть бути пов'язані з сегментальними b-релаксаціями (в інтервалі температур - 120 ч - 80°С) і склуванням (Т_с знаходиться в межах від - 70 до - 40°С) у ПТМГ-компоненті. Залежності С_р(Т) в області температур вище 0°С характеризують релаксаційні переходи в модифікованій ПЦ-сітці. Стрибок теплоємності ІІІ, вочевидь, пов'язаний зі зростанням рухливості сегментів ПТМГ, хімічно вбудованого до ПЦ сітки.

Для пояснення прояву інших релаксаційних переходів у високотемпературній області була використана залежність температури склування індивідуального ПЦ від глибини конверсії ціанатних груп. Виходячи з високої гнучкості ланцюгів ПТМГ, особливо при підвищених температурах, можна зробити припущення щодо певної еквівалентності (за впливом на Т_с) ОCN-груп, що не прореагували в чистих ПЦ сітках з неповною конверсією, та ОCN-груп, що прореагували з функціональними групами ПТМГ в гібридних сітках. Для зручності замість терміну "ступінь конверсії" використовували параметр Х_CN>PCN, який характеризує тільки ту частину ціанатних груп, що брали участь в утворенні триазинових циклів. Отже, прояв декількох температурних переходів у ПЦ-складовій можна пояснити присутністю в гібридних ПЦ/ПТМГ системах доменів з різним значенням Х_CN>PCN, тобто з різним "ступенем гібридизації" і стрибки Ср в області температур від 20 до 140°С (переходи ІV - VІ) можуть бути віднесені до склування у нанодоменах ПЦ-сітки, збагачених ПТМГ, в яких параметр X_CN>PCN змінюється від 0,55 до 0,80. Отже можна зробити висновок, що окрім структурної гетерогенності, дослідженої за допомогою рентгеноструктурного аналізу, таким системам властива також композиційна (хімічна) неоднорідність.

Динаміку релаксаційних переходів у синтезованих гібридних системах також було досліджено за допомогою метода СШМД, який поєднує у собі принципи релаксаційної спектрометрії і термічного аналізу і полягає у прецизійному вимірюванні швидкості повзучості як функції температури при незмінній (зазвичай низькій) величині навантаження. Спектри записані в режимі розтягу; навантаження підбирали експериментально для забезпечення найвищої роздільної здатності спектрів без розмивання їх контурів, а також для уникнення передчасного руйнування зразків. Наведено спектри швидкості малих деформацій індивідуального ПЦ і серії систем ПЦ/ПТМГ-1000. ПЦ характеризується невеликим максимумом у вигляді дублету при 280 і 295°С. На відміну від цього, спектри гібридних сіток є більш складними, і при температурах на 10 - 80°С вище основної температури склування демонструють декілька максимумів швидкості релаксації, що перекриваються. Виявлені додаткові релаксаційні переходи можна пояснити присутністю у структурі модифікованих сіток нанодоменів з різним ступенем конверсії ціанатних груп (X_CN>PCN).

Представлено спектри швидкості малих деформацій композитів з однаковим співвідношенням ПЦ/ПТМГ, які відрізняються за молекулярною масою поліетеру. В системі з ПТМГ-5000спостерігали лише один релаксаційний перехід з максимумом при 180°С, що узгоджується з висновком про відносно високу структурну гомогенність цих систем на нанорівні, який було зроблено раніше на підставі даних рентгеноструктурного аналізу. Гібридні сітки ПЦ/ПТМГ-1000, яким, як зазначалося раніше, властивий певний рівень структурної неоднорідності, мають більш складні спектри швидкості малих деформацій з декількома піками, що перекриваються, при 175, 185, 200 і 220°С. Нарешті, гібриди на основі ПТМГ-2000, які є найбільш структурованими серед досліджених систем, характеризуються специфічним контуром спектра швидкості малих деформацій в області температур вище 140. Він складається практично з двох піків, що розташовані при 165 і 220°С, і відповідають релаксаційним процесам (склуванню) в доменах, що характеризуються параметром X_CN>PCN = 0,84 і 0,90 відповідно.

На спектрах швидкості малих деформацій, записаних у низькотемпературній області, також було виявлено чотири або п'ять піків з Т_макс в інтервалах від - 120 до - 90°С (І), від - 60 до - 35°С (ІІ), і між - 20 і 20°С (ІІІ), які можуть бути віднесені до b-релаксацій у ланцюзі ПТМГ (І), і до кооперативного релаксаційного переходу (склування) аморфного ПТМГ-компонента (ІІ). Піки, що розташовані в області ІІІ, імовірно можна віднести до так званої "вимушеної" сегментальної динаміки сегментів ПТМГ, локалізованих поблизу триазинових циклів.

Очевидно, що виявлена широка дисперсія температурних переходів в гібридних ПЦ/ПТМГ сітках має практичне значення. Так, з одного боку, низькотемпературна гілка дисперсії сприяє зростанню малих деформацій, або мікропластичності, в сітках ПЦ/ПТМГ при високих навантаженнях вже при кімнатній температурі, на відміну від чистої поліціануратної сітки, в якій мікропластичність неможливо досягти взагалі, принаймні при температурах до 280°С. З іншого боку, велике значення має високотемпературна гілка дисперсії Т_с, що дозволяє очікувати збереження певної жорсткості і стійкості до малих деформацій при невеликих навантаженнях при температурах, що перевищують основну температуру склування.

В табл. 2 наведено результати фізико-механічних випробувань систем ПЦ/ПТМГ-1000.

Таблиця 2. Механічні характеристики гібридних сіток ПЦ/ПТМГ-1000

ПТМГ, мас. %	Е, ГПа	s, МПа	e, %
0	3,4	53	1,5
10	2,9	75	2,9
20	3,5	70	2,4
30	1,4	54	6,7
40	0,2	26	117,0

Як видно з наведених даних, при вмісті ПТМГ 10 і 20 мас. % спостерігається зростання міцності композитів у порівнянні з немодифікованим ПЦ, тоді як модуль пружності і подовження практично не змінюються. Подальше зростання вмісту ПТМГ (до 40 мас. %) викликає зростання значення подовження при розриві, при цьому значення міцності і модуля пружності знижуються. Ці результати можна пояснити проявом мікропластичності, яку було виявлено для цих гібридів за допомогою метода СШМД.

Нанокомпозити на основі поліціанурату і монтморилоніту

У даному розділі наведено результати дослідження впливу монтморилоніту на кінетику формування ПЦ, а також структуру і властивості синтезованих композитів. Для синтезу нанокомпозитів використовували органомодифікований ММТ Cloisite 30B (Southern Clay Products, Inc., США), обмінні катіони якого були заміщені на четвертинний амін N⁺(CH₂CH₂OH)₂(CH₃)(алкіл C₁₄ - C₁₈), що забезпечує кращу спорідненість наповнювача до полімерної матриці. З метою підвищити рівномірність розподілу наповнювача у ПЦ-матриці застосовували ультразвукову обробку реакційної суміші ДЦЕБА/ММТ.

Кінетичні залежності поліциклотримеризації в системах ДЦЕБА/ММТ, побудовані за даними ІЧ-спектроскопії. Як видно, введення ММТ сприяє скороченню індукційного періоду і прискорює утворення поліціанурату у порівнянні з твердненням чистого ДЦЕБА. При цьому для композитів, що містять Cloisite 30B, цей ефект є сильнішим. Такий вплив наповнювача на швидкість реакції, ймовірно, зумовлений гідрофільною природою поверхні алюмосилікатів. Крім того, дефектність кристалічної ґратки і можливість ізоморфного заміщення зумовлює наявність на поверхні алюмосилікату катіонів Al³⁺ і Fe³⁺, які також можуть прискорювати конверсію ціанатних груп. Завдяки присутності органічного модифікатора, поверхня Cloisite 30B характеризується меншим ступенем гідрофільності, що полегшує інтеркаляцію ДЦЕБА, сприяючи у такий спосіб зростанню ефективної поверхні взаємодії мономер - наповнювач. Крім того, модифікатор Cloisite 30В також може прискорювати реакцію поліциклотримеризації внаслідок присутності у його структурі гідроксильних груп.

Структуру наповнювача у полімерній матриці було досліджено за допомогою метода рентгеноструктурного аналізу, результати якого наведено в таблиці 3.

Таблиця 3. Параметри структури нанокомпозитів ПЦ/Cloisite 30B

Вміст ММТ, мас. %	q, Е^-1	d₀₀₁, нм	w, %
2	0,28	2,26	41,2
3	0,30	2,10	27,8
4	0,30	2,10	19,9
5	0,29	2,15	21,9
Примітка. w - частка інтеркальованого ММТ

Положення характеристичного дифракційного максимуму Cloisite 30B відповідає q_m= 0,33, що є результатом дифракції рентгенівських променів системою базисних атомних площин кристалічної ґратки. Відстань між цими площинами в кристалітах, d₀₀₁, відповідно до рівняння Брегга дорівнює 1,92 нм. Кутове положення максимуму алюмосилікату на дифрактограмі композиту зсувається у бік менших кутів, що свідчить про зростання бреггівської відстані. Таке збільшення відстані між атомними шарами кристалічної ґратки Cloisite 30B є свідченням утворення нанокомпозиту за рахунок процесу інтеркаляції. Наближено частку наповнювача, що зберігає впорядковану структуру, можна оцінити при порівнянні інтегральної інтенсивності піка дифракції композиту і механічної суміші відповідного складу (механічну суміш отримували при змішуванні подрібненого індивідуального ПЦ і ММТ у відповідних співвідношеннях). Результати розрахунків частки інтеркальованого модифікованого ММТ наведено в табл. 3. Виходячи з отриманих даних, можемо зробити висновок, що в об'ємі полімерної матриці одночасно знаходяться окремі пластинки наповнювача, а також стоси інтеркальованих частинок. Отже структура синтезованих композитів може бути визначена як інтеркальовано-ексфолійована.

Безпосередньо структуру наповнювача, а саме реалізацію процесів інтеркаляції і/або ексфоліації, у композитах вивчали за допомогою ТЕМ. Представлено мікрофотографію композиту на основі ПЦ з вмістом Cloisite 30B 5 мас. %. Темні лінії на фотографії відповідають елементарним пластинкам алюмосилікату, їх товщина становить близько 1 нм. Як видно, наповнювач у поліціануратній матриці розподіляється нерівномірно, при цьому одночасно спостерігаються як окремі, статистично розподілені пластинки алюмосилікату, так і добре впорядковані стоси шарів ММТ, а також агломерати частинок наповнювача.

Підсумовуючи наведені вище дані рентгеноструктурного аналізу і ТЕМ, можна зробити висновок, що композити ПЦ/Cloisite 30B характеризуються нерівномірним розподілом частинок наповнювача в полімерній матриці. Морфологія нанокомпозитів, описана вище, пов'язана зі схильністю частинок монтморилоніту до утворення агломератів, які важко зруйнувати внаслідок сильної взаємодії між ними і обмежених зсувних зусиль під час отримання досліджуваних зразків. Слід також зазначити, що причиною обмеженої інтеркаляції мономеру або сегментів ПЦ-сітки до міжшарового простору алюмосилікату може бути каталітичний вплив наповнювача на реакцію поліциклотримеризації: внаслідок швидкого зростання в'язкості реакційної маси розшарування ММТ ускладнюється.

Теплофізичні властивості нанокомпозитів ПЦ/ММТ досліджували за допомогою ДСК. Було виявлено (табл. 4), що на відміну від ненаповненого вихідного ПЦ, що характеризується однією температурою склування Т_с = 284°С, на термограмах композитів ПЦ/ММТ можна виділити три температурні переходи (умовна нумерація за температурним положенням):

1 - слабкий але широкий релаксаційний перехід в інтервалі 40 - 150°С (Т_{с 1});

2 - основний релаксаційний перехід (Т_{с 2}), що відповідає склуванню чистого ПЦ;

3 - перехід з Т_{с 3} ? 380°С, що передує початку деструкції.

Таблиця 4. Характеристика температурних переходів в системах ПЦ/Cloisite 30B

Вміст ММТ, мас. %	Тривалість УЗ-обробки, хв.	Перехід 1	Перехід 2	Перехід 3
		T_с', °С	T_с, °С	T_с^", °С	C_P, Дж/г•°С	T_с', °С	T_с, °С	T_с^", °С	C_P, Дж/г•°С	T_с', °С	T_с, °С	T_с^", °С	C_P, Дж/г•°С
2	0	46	84	144	0,07	272	279	291	0,21	355	377	387	0,09
2	5	58	97	145	0,08	269	287	295	0,25	358	379	387	0,11
5	4	42	92	138	0,07	253	273	284	0,25	355	377	387	0,13
0	-	-	-	-	-	273	284	293	-	-	-	-	-
Примітка. T_с', T_с, T_с^" - відповідно, температури початку, максимуму, і завершення переходу

Отримані результати, можна трактувати таким чином. Введення 2 - 5 мас. % ММТ до реакційної системи, з утворенням інтеркальовано-ексфолійованої структури, не впливає на більшість ПЦ доменів і основний релаксаційний перехід 2 відповідає склуванню цих доменів. Однак, наношари наповнювача можуть заважати повній конверсії CN>PCN у деяких доменах ПЦ, що спричиняє зниження їх Т_с, яка відповідає широкому переходу 1 при 40 - 140°С. Виходячи із залежності Т_с від X_CN>PCN, ці величини Т_с відповідають неповній конверсії X_CN>PCN ? (0,65 - 0,80). У свою чергу, високотемпературний перехід 3, що є особливістю нанокомпозитів ПЦ/ММТ, може характеризувати зростання рухливості у доменах ПЦ, що межують із силікатними наношарами - сильні координаційні та ковалентні зв'язки між ПЦ і модифікованою поверхнею ММТ шарів обумовлюють обмеження рухливості сегментів сітки.

Для детального вивчення впливу ММТ на динаміку склування в нанокомпозитах ПЦ/ММТ були записані спектри швидкості малих деформацій в температурному інтервалі від 20 до 330°С. Видно, що спектр з одним піком склування, характерний для індивідуального ПЦ з максимумом при Т_с? 280°С, у нанокомпозитах трансформується у складні спектри швидкості малих деформацій, контури яких складаються з декількох піків, що перекриваються, і займають увесь досліджуваний температурний інтервал, а саме: поблизу основної Т_с, а також нижче і вище Т_с ПЦ-матриці. При 300°С у випадку ПЦ і 330°С у випадку композитів ПЦ/ММТ спектри перериваються внаслідок руйнування зразків.

Введення 2 мас. % ММТ до ПЦ забезпечує вищу теплостійкість (опір малим деформаціям), ніж 5 мас. % ММТ, що може бути наслідком кращої дисперності наповнювача. Деяке зростання рухливості сегментів, як при середніх, так і при високій температурах, досягається завдяки більш рівномірному розподілу наповнювача у матриці, що є наслідком застосування УЗ-обробки реакційної суміші.

Отримані дані узгоджуються з даними ДСК і безпосередньо підтверджують чітко виражену гетерогенність динаміки склування в нанокомпозитах ПЦ/ММТ. Особливий інтерес, з точки зору практичного застосування, викликає збереження високої термічної стабільності ПЦ-матриці у нанокомпозитах ПЦ/ММТ, при одночасному збереженні певної мікропластичності при кімнатній температурі як наслідок неповного зшивання в локальних доменах сітки.

Показано залежності модуля пружності Е від температури для вихідного ПЦ і нанокомпозитів ПЦ/ММТ при напруженні 0,5 МПа. Пружні властивості ПЦ в композитах залежать, певною мірою, від вмісту наповнювача і температурних умов. В діапазоні температур нижче Т_с модуль нанокомпозитів у 1,5 - 2 рази вищий від модуля індивідуального ПЦ. Найвище значення Е спостерігається для композиту ПЦ/Cloisite30B (98/2, 5 хв УЗ-обробки). В інтервалі температур склування, між 240 і 280°С, найвищим є модуль ПЦ, у порівнянні з композитами ПЦ/ММТ. Нанокомпозит з 5 мас. % Cloisite30B має найменше значення Е, що узгоджується з прискореною динамікою (зростаючою повзучістю) в нанокомпозитах у даному інтервалі температур. Нарешті, при 290 - 330 °С знову проявляється перевага нанокомпозитів над чистим ПЦ, і модуль ПЦ/Cloisite 30B (98/2, 5 хв УЗ-обробки) при 320°С є вищим, ніж модуль ПЦ при 280°С.

Таким чином, наведені результати показали, що введення шаруватого наповнювача до ДЦЕБА прискорює сіткоутворення, забезпечує покращення термічних і механічних властивостей (підвищення модуля пружності) композитів, зберігаючи при цьому певну мікропластичність ПЦ-сітки (навіть при 280°С).

Наповнені гібридні полімерні сітки на основі поліціанурату і політетраметиленгліколю

У даному розділі вивчали вплив комбінованої модифікації гнучколанцюговим поліетером і органомодифікованим монтморилонітом на структуру і властивості поліціанурату.

Структуру синтезованих гібридних конпозитів на основі ПЦ/ПТМГ-1000, наповнених ММТ, досліджували за допомогою рентгеноструктурного аналізу, результати якого наведено в таблиці 5.

Таблиця 5. Параметри структури нанокомпозитів ПЦ/ПТМГ/Cloisite 30B

ПЦ/ПТМГ, мас. %	ММТ, мас. %	q, Е^-1	d₀₀₁, нм
90/10	1	відсутній
90/10	2	0,28	2,21
90/10	5	0,31	2,01
60/40	2	відсутній

Як видно з таблиці, при концентрації Cloisite 30B 1 мас. % у гібриді ПЦ/ПТМГ (90/10) основний дифракційний максимум наповнювача не проявляється, що може бути зумовлено як недостатнім для ідентифікації вмістом ММТ, так і повним завершенням процесу разшарування наповнювача. При збільшенні вмісту Cloisite 30B до 2 мас. % на дифрактограмі має місце прояв слабкого за інтенсивністю базального максимуму ММТ при q= 0,28 - 0,30 Е^-1. Слід зазначити, що при зростанні вмісту гнучколанцюгового компонента гібридної сітки ПЦ/ПТМГ-1000 спостерігали покращення ексфоліації наповнювача. Так, при концентрації Cloisite 30B 2 мас. % у системах на основі ПЦ/ПТМГ-1000 (60/40) основний дифракційний максимум наповнювача відсутній, що свідчить про повне його розшарування, на відміну від композиту на основі гібридної сітки ПЦ/ПТМГ-1000 (90/10). Цей факт можна пояснити зростанням рухливості фрагментів гібридної сітки при збільшенні вмісту поліетеру, що, у свою чергу, сприяє інтеркаляції полімерних ланцюгів до ММТ і зростанню відстані між шарами наповнювача, до повного його розшарування.

Вплив наповнювача на положення температури склування в гібридних ПЦ/ПТМГ сітках представлено в таблиці 6.

Таблиця 6. Характеристики склування в наповнених системах ПЦ/ПТМГ-1000 (90/10)

ММТ, мас. %	T_с', °С	T_с, °С	T_с^", °С	T_с, °С	C_p, Дж/г•град
0	167	192	215	48	0,28
1	164	193	206	42	0,22
2	137	165	180	43	0,28
3	161	185	197	36	0,22
4	173	199	212	37	0,18
5	153	190	207	54	0,24
Примітка. T_с', T_с, T_с^" - відповідно, температури початку, максимуму, і завершення переходу

За даними ДСК температура склування ненаповненої системи ПЦ/ПТМГ-1000 (90/10), становила близько 192°С. Як видно з таблиці, додавання 1 мас. % модифікованого ММТ практично не впливає на величину Т_с. Зростання вмісту наповнювача до 2 мас. % викликає різке зниження температури склування до 165°С.

Подальше збільшення вмісту ММТ до 3 - 5 мас. % зумовлює поступовий зсув релаксаційного переходу в область вищих температур до рівня параметрів ненаповненої гібридної сітки ПЦ/ПТМГ-1000 (90/10). Найвище значення Т_с спостерігали для композитів, що мястять 4 мас. % наповнювача.

Аналогічну залежність Т_с від вмісту наповнювача також виявили за допомогою ДМТА, однак, при цьому, різниця між значеннями температур склування гібридної сітки і композитів на її основі була меншою. Найнижчу Т_с мала система з вмістом ММТ 2 мас. % (202°С порівняно з 210°С для вихідного гібриду ПЦ/ПТМГ-1000). Такий вплив вмісту ММТ на температуру склування композитів, імовірно, пов'язана з одночасним впливом двох факторів: зниження Т_с внаслідок зростання дефектності хімічної структури ПЦ сітки у присутності малої кількості анізотропних частинок наповнювача внаслідок просторових ускладнень, які перешкоджають повній конверсії ціанатних груп. Зростання температури склування при збільшенні вмісту ММТ є проявом посилюючого ефекту алюмосилікату, який починає перевищувати негативний вплив дефектів у структурі полімерної матриці.

Вплив наповнювача на сегментальну рухливість в гібридних сітках ПЦ/ПТМГ (90/10) досліджували за допомогою методу СШМД. Введення наповнювача не змінює контур спектрів швидкості малих деформацій і на кривих 3 і 4, що відповідають вмісту ММТ 2 і 5 мас. %, можна виділити 3 області релаксації, характерні для ненаповненого гібриду, однак їх інтенсивність є суттєво нижчою, у порівнянні з ненаповненим ПЦ/ПТМГ (90/10). Таке зниження швидкості деформації у наповнених полімерних системах пов'язане зі зменшенням об'єму полімерної матриці, тобто зменшенням числа місць, де можуть відбуватися зсувні переміщення. Таким чином, нижча інтенсивність спектру швидкості малих деформацій композиту з меншим вмістом ММТ (2 мас. %) може бути непрямим доказом вищого ступеня ексфоліації, завдяки чому частка об'єму, який займає наповнювач, додатково зростає у порівнянні з композитом, що містить 5 мас. % ММТ. Слід також відзначити, що композити з 2 мас. % ММТ характеризуються вищою стійкістю до повзучості - стрімке зростання швидкості деформації починається при 240°С, недалеко від основного релаксаційного переходу індивідуального ПЦ.

Представлено температурні залежності модуля пружності для ПЦ, гібридної сітки ПЦ/ПТМГ-1000 (90/10) і композитів на її основі з вмістом ММТ 2 і 5 мас. %, а також наведено температурні залежності "відносних" модулів пружності нанокомпозитів - величини E_n/E₀, розраховані як відношення модуля пружності відповідного нанокомпозиту (E_n) до величини E₀, що характеризує модуль пружності вихідної гібридної сітки ПЦ/ПТМГ-1000 (90/10). Введення гнучколанцюгового компонента до ПЦ призводить до зниження Е в усьому інтервалі температур порівняно з вихідним поліціануратом. В композитах з ММТ, спостерігається суттєве зростання модуля, порівняно з ненаповненою гібридною сіткою ПЦ/ПТМГ-1000, при чому характер змін залежить від температурної області і вмісту наповнювача. В області низьких і середніх температур (20 - 120°С) модуль композитів є майже вдвічі вищим від рівня ненаповненого гібриду і наближається до значення модуля пружності індивідуального ПЦ. Тоді як при високих температурах (200 - 250°С), присутність ММТ забезпечує стрімке зростання модуля пружності у порівнянні з ненаповненим гібридом (наприклад, у 5 - 8 разів для композиту з 2 мас. % ММТ). Слід відзначити, що більший вміст ММТ (5 мас. %) має менший ефект, що вочевидь пов'язано з нерівномірним розподілом наповнювача в полімерній матриці.

Отже, введення до гібридних ПЦ/ПТМГ-сіток мінерального шаруватого наповнювача дозволяє підвищити механічні властивості (модуль пружності) таких матеріалів при одночасному збереженні певної еластичності полімерної матриці, що забезпечується присутністю гнучколанцюгового поліетерного компонента.

Висновки

Розробка оптимальних методів модифікації полімерів із застосуванням модифікаторів різної природи і спрямованості дії, що можуть бути використані для регулювання властивостей полімерних композитів, є актуальною проблемою розвитку хімії високомолекулярних сполук, вирішення якої спрямоване на забезпечення зростаючих вимог високотехнологічних галузей промисловості. Відповідно до поставленої мети, в роботі були синтезовані полімерні композити на основі термостійкого поліціанурату з використанням двох типів компонентів-модифікаторів - гідроксилвмісного лінійного поліетеру різної молекулярної маси, а також мінерального наповнювача монтморилоніту. Проведення комплексного дослідженння одержаних полімерних композитів дозволило зробити такі висновки:

1. Вперше показано, що отримані гібридні поліціануратвмісні сітки, утворені за рахунок вбудовування поліетеру у просторову сітку поліціанурату, характеризуються наногетерогенністю, яка пов'язана з існуванням у хімічній структурі поліціануратних сіток доменів розміром більше 20 Е з різним ступенем конверсії ціанатних груп у жорсткі триазинові цикли.

2. Доведено, що виникнення додаткових температурних переходів в гібридних поліціануратах, модифікованих політетраметиленгліколем, має позитивний вплив на механічні властивості кінцевих матеріалів, розширюючи температурний інтервал їх застосування.

3. Вперше синтезовано полімерні нанокомпозити на основі монтморилоніту і модифікованого поліціанурату. Показано, що наповнювач завдяки наявності у його хімічній структурі катіонів металів сприяє скороченню індукційного періоду і прискоренню конверсії ціанатних груп, що може дозволити відмовитись від застосування традиційних каталізаторів при синтезі таких нанокомпозитів.

4. Досліджено вплив монтморилоніту на структуру і властивості індивідуального поліціанурату і гібридних поліціануратвмісних нанокомпозитів. Вперше показано, що введення монтморилоніту дозволяє зберегти мікропластичність полімерної матриці у звичайних умовах і надати таким матеріалам стійкості до повзучості при зростанні температур експлуатації.

5. Вперше показано, що нанокомпозити на основі монтморилоніту і гомо- або гібридних поліціануратних сіток характеризуються зростанням модуля пружності в широкому інтервалі температур експлуатації порівняно з відповідним показником для ненаповненої матриці.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Structural/compositional nanoheterogeneity and glass transition plurality in amorphous polycyanurate-poly(tetramethylene glycol) hybrid networks / V.A. Bershtein, L. David, V.M. Egorov, A.M. Fainleib, O.P. Grigorieva, I. Bey, P.N. Yakushev // J. Polym. Sci. Part B : Polym. Phys. - 2005. - V. 43. - P. 3261 - 3272.

2. Файнлейб О.М. Вплив монтморилоніту на кінетику тверднення диціанового естеру бісфенолу А / О.М. Файнлейб, Бей // Доповіді НАН України. - 2006, № 7. - C. 157 - 161.

3. Файнлейб О.М. Нанокомпозити на основі поліціанурату і монтморилоніту: синтез і структура / О.М. Файнлейб, В. І. Штомпель, І.М. Бей // Вопросы химии и химической технологии. - 2006, № 4. - C. 92 - 97.

4. Structure-property relationships in brittle polymer networks modified by flexible cross-links / S. Kripotou, P. Pissis, E. Kontou, A. Fainleib, O. Grygoryeva, I. Bey // Materials Science (Poland). - 2006. - V. 24, No. 2/2. - P. 477 - 492.

5. Structure and dynamic/compositional heterogeneity in amorphous polycyanurate-poly(tetramethylene glycol) hybrid networks / V.A. Bershtein, V.M. Egorov, P.N. Yakushev, L. David, A.M. Fainleib, O.P. Grigoryeva, I. Bei, P. Pissis // J. Macromol. Sci., Part. B., Polym.Phys. - 2007. - V. 46. - P. 207 - 230.

6. Polycyanurate-organically modified montmorillonite nanocomposites: structure-dynamics-properties relationships / V.A. Bershtein, A.M. Fainleib, P. Pissis, I.M. Bey, F. Dalmas, L.M. Egorova, Yu.P. Gomza, S. Kripotou, P. Maroulas, P.N. Yakushev // J. Macromol. Sci., Part. B., Polym.Phys. - 2008. - V. 47. - P. 555 - 575.

7. Synthesis and characterization of polycyanurate/montmorillonite nanocomposites / G. Anthoulis, E. Kontou, A. Fainleib, I. Bey, Yu. Gomza // J. Polym. Sci. Part B : Polym. Phys. - 2008. - V. 46. - P. 1036 - 1049.

8. Synthesis of nanoscaled polycyanurates. Kinetics - conversion - structure - properties relationships / A. Fainleib, V. Bershtein, L. David, I. Bey, O. Grigoryeva // 3^rd Int. Conf. on Materials for Advanced technologies ICMAT 2005. July 3 - 7, 2005, Singapore : abstracts, symposium U, 2005. - P.12.

9. Effect of montmorillonite on structure-properties relationships for polycyanurate based nanocomposites / A. Fainleib, I. Bei, Yu. Gomza, P. Maroulas, S. Kripotou, P. Pissis, V. Bershtein, P. Yakushev // 15^th World Forum on Advanced Materials "Polychar-15", April 16 - 20, 2007, Brazil, Buzios - Rio-de-janeiro : book of abstracts. - Rio-de-janeiro, 2007, - P. 64.

10. Effects of MMT dispersion in PCN/PTMG matrices / P. Maroulas, S. Kripotou, P. Pissis, A. Fainleib, I. Bei, V. Bershtein, Yu. Gomza // 6th Int. Symp. on Advanced Composites, COMP07, May 16 - 18, 2007, Greece, Corfu : proceedings. - Corfu, 2007. - P. 1 - 10.

Страница:

автореферат "Вплив монтморилоніту на синтез, структуру і властивості поліціануратів" скачать

Подобные документы

Електрокаталітичні властивості композиту Au-поліанілін у реакціях окиснення неорганічних субстратів
Електропровідні полімери, їх властивості. Синтез функціональних плівок полі аніліну. Електрокаталітичні властивості металонаповнених полімерних композитів. Електрохімічний синтез функіоналізованої поліанілінової плівки, властивості одержаних композитів.

дипломная работа [4,1 M], добавлен 26.07.2014
Синтез, фізико-хімічні та адсорбційні властивості поліаніліну
Методи синтезу поліаніліну, характеристика його фізико-хімічних та адсорбційних властивостей, способи використання в якості адсорбенту. Електрохімічне окислення аніліну. Ферментативний синтез з використанням полісульфокислот в присутності лаккази.

курсовая работа [810,7 K], добавлен 06.11.2014
Ароматичні вуглеводні сполуки
Поняття ароматичних вуглеводних сполук (аренів), їх властивості, особливості одержання і використання. Будова молекули бензену, її класифікація, номенклатура, фізичні та хімічні властивості. Вплив замісників на реакційну здатність ароматичних вуглеводнів.

реферат [849,2 K], добавлен 19.11.2009
Фосфорилювання 1,2-дизаміщених імідазолів
Взаємодія 1,2-дизаміщених імідазолів з моно-, ди- та тригалогенофосфінами. Вплив замісника у положенні 2 імідазолу на легкість фосфорилювання. Синтез та хімічні властивості 4-фосфорильованих 1,2-заміщених імідазолів. Молекулярна структура сполуки 23а.

автореферат [339,0 K], добавлен 25.07.2015
Методи ідентифікації пластичних мас
Визначення пластичних мас, їх склад, використання, класифікація, хімічні та фізичні властивості речовини. Вплив основних компонентів на властивості пластмас. Відношення пластмас до зміни температури. Характерні ознаки деяких видів пластмас у виробах.

контрольная работа [20,1 K], добавлен 15.10.2012
Амінокислоти: одержання, властивості, роль у біології
Значення амінокислот в органічному світі. Ізомерія. Номенклатура. Шляхи отримання амінокислот. Фізичні властивості. Хімічні властивості. Біосинтез амінокислот. Синтез незамінних амінокислот. Білкові речовини клітини: структурні білки, ферменти, гормони.

реферат [20,0 K], добавлен 25.03.2007
Карбонові кислоти та їх властивості
Поняття карбонових кислот як органічних сполук, що містять одну або декілька карбоксильних груп COOH. Номенклатура карбонових кислот. Взаємний вплив атомів у молекулі. Ізомерія карбонових кислот, їх групи та види. Фізичні властивості та застосування.

презентация [1,0 M], добавлен 30.03.2014
Синтез та властивості натрій тіосульфату
Загальні властивості та історія відкриття натрій тіосульфату. Його хімічні властивості і взаємодія з кислотами. Утворення комплексів тіосульфатів. Загальні основи одержання натрій тіосульфату сульфітним, полі сульфідним та миш'яково-содовим методами.

курсовая работа [72,1 K], добавлен 04.05.2015
Електрокаталітичні властивості композиту Au-поліанілін у реакціях окиснення неорганічних субстратів
Синтез електропровідних полімерів. Основні форми поліаніліну. Синтез наночастинок золота. Електрокаталітичні властивості металонаповнених полімерних композитів. Окиснення попередньо відновленої до лейкоемеральдинової форми функціоналізованої Пан плівки.

дипломная работа [3,2 M], добавлен 09.07.2014
Вплив кадмію на живі організми
Стаціонарні та нестаціонарні джерела надходження кадмію в атмосферу. Вплив розчинної солі кадмію на ріст і розвиток озимої пшениці. Вплив металу на дихальну систему та структуру кісткової тканини людини. Гепатотоксичність найтоксичнішого важкого металу.

курсовая работа [5,7 M], добавлен 31.03.2013

Другие документы, подобные "Вплив монтморилоніту на синтез, структуру і властивості поліціануратів"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.