Фармакогностичне дослідження рослин роду тополя

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОСЛИН РОДУ ТОПОЛЯ

БОРОДІНА НАТАЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА

Київ - 2007

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

тополя дубильний кислота флавоноїд

Актуальність теми. У арсеналі лікарських засобів наукової та народної медицини рослини та препарати з них займають провідне місце. Зараз відчувається відродження застосування фітотерапевтичних засобів у комплексному лікуванні захворювань, оскільки у вік синтетичних препаратів з'явилась потреба у ліках з доброю переносимістю, мінімумом побічних ефектів, можливістю приймати їх тривалими курсами. До ліків, що містять природні сполуки, людина еволюційно призвичаєна, тому пошук рослин з достатньою сировинною базою, раціональне і комплексне використання сировини, створення на їх основі нових лікарських засобів - актуальне завдання сучасної фармації. Особливої уваги заслуговують рослини, що здавна використовуються у народній медицині.

До таких рослин належать тополі. На планеті зростає близько 110 видів тополь та, крім того, величезна кількість різновидностей і гібридів. В Україні зустрічаються біля 30 видів тополь. Лікарське значення мають кора, бруньки та листя рослин роду тополя, які залишаються невикористаними для медичної промисловості, хоч і містять за попередніми даними значну кількість різних класів біологічно активних речовин (БАР) таких, як фенологлікозиди, флавоноїди, дубильні речовини, органічні кислоти, вітаміни, терпеноїди. Однак хімічний склад, біологічна дія і морфолого-анатомічна будова представників цього роду вивчені недостатньо або безсистемно.

Отже дослідження, спрямовані на вивчення біологічно активних речовин рослин роду тополя, розробка способів виділення фармакологічно активних комплексів і контролю якості сировини та створення на їх основі лікарських засобів є актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету (НФаУ) за темою “Створення нових лікарських препаратів на основі рослинної та природної сировини, зокрема продуктів бджільництва, для дорослих і дітей” (номер державної реєстрації №0198U007008) і проблемної комісії “Фармація” МОЗ та АМН України.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є виділення та вивчення біологічно активних речовин трьох видів роду тополя флори України (Populus tremula L., Populus alba L., Populus nigra L.) та створення на їх основі лікарських засобів.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:

провести попереднє фітохімічне вивчення трьох видів роду тополя на вміст різних груп БАР, виділити та встановити структуру отриманих сполук;

визначити кількісний вміст основних БАР в рослинах роду тополя;

визначити найбільш перспективний вид та сировину для одержання біологічно активних субстанції та провести їх стандартизацію;

встановити морфолого-анатомічні ознаки досліджуваної сировини;

розробити технологію одержання комплексів БАР та вивчити їх фармакологічну активність;

розробити аналітичну нормативну документацію (АНД) на сировину та одержану субстанцію.

Об'єкти дослідження: кора, листя, бруньки видів роду тополя і групи БАР - амінокислоти, мікроелементи, ліпофільні речовини і фенольні сполуки, що обумовлюють фармакологічну активність досліджуваної сировини.

Предмет дослідження. Виявлення, кількісне визначення, виділення і встановлення структури БАР; розробка технології одержання комплексів БАР та вивчення їх фармакологічної активності; визначення морфолого-анатомічних ознак перспективних видів тополі.

Методи дослідження. БАР вивчали фармакопейними методами аналізу, а також використовуючи тонкошарову і паперову хроматографію, газорідинну (ГРХ) хроматографії з застосуванням приладів “Альфа плюс” і “Хром-5”. Для виділення БАР з рослинної сировини застосовували колонкову хроматографію на поліамідному сорбенті та препаративну хроматографію на папері і в тонкому шарі сорбенту. Хімічну будову виділених речовин встановлювали хімічними методами та за допомогою УФ-, ІЧ-, ПМР-спектрів. Кількісний вміст БАР визначали за допомогою спектрофотометрії, газорідинної хроматографії, атомно-абсорбційної спектроскопії та ін. Тривимірні спектри флюоресценції ліпофільних сполук записували на спектрофлюориметрі Hitachi F4010. Температуру плавлення фенольних сполук визначали на блоці Кофлера- Franz Kustner nqch K:G:Dresden; N.K. 70/3314k. Для анатомічного дослідження листків представників роду тополя використовували мікроскопи МБР-1 і МБР-2, препарати фотографували апаратом ФЕД-5 на плівку “Мікрат-200”, “Мікрат-300”. Фармакологічні дослідження проводили in vivo та in vitro.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведене комплексне фітохімічне дослідження вегетативних та генеративних органів трьох видів роду тополя. Встановлено наявність в них амінокислот, вуглеводів, ліпофільних речовин (хлорофілів, каротиноїдів, токоферолів, жирних кислот), карбонових кислот, мікроелементів, фенольних сполук (флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, фенологлікозидів, кумаринів, дубильних речовин). В індивідуальному стані виділено і встановлено структуру 38 речовин: 6 агліконів флавоноїдів, 8 глікозидів флавоноїдів, 6 гідроксикоричних кислот, 2 галоїльні похідні, 3 кумарина, 7 похідних бензойної кислоти, 2 простих феноли, 3 фенологлікозиди. Такі фенольні сполуки як тирозол, фенол, метилбензоат, метилгалат, умбеліферон, скополетин, ізоскополетин, астрагалін, кверцитрин, ізокверцитрин, гіперозид, рутин, мірицетин, мірицитрин, апігенін-4'-O-в-D-глюкозид, ізохлорогенова кислота, неохлорогенова кислота, хлорогенова кислота, епікатехін, катехін раніше не описані для тополі тремтячої.

Вперше був проведений аналіз різних ліпофільних речовин з екстрактів із кори, листків, бруньок видів тополі, порівняльний амінокислотний і мікроелементний аналіз декількох зразків роду тополя та екстрактів з них.

Вперше визначений кількісний вміст полісахаридів, хлорофілів, амінокислот, жирних кислот, гідроксикоричних та гідроксибензойних кислот, суми поліфенолів, що окиснюються, флавоноїдів у видах роду тополя, що досліджувались.

Вперше проведено визначення вмісту біологічно активних речовин кори та листя тополі тремтячої в залежності від строку заготівлі і місця зростання рослини.

При проведенні анатомічних досліджень листків та кори тополі тремтячої були встановлені діагностичні ознаки.

Розроблено технологію одержання біологічно активних комплексів кори тополі тремтячої, які виявляють антимікробну, репаративну, протизапальну, анальгетичну та діуретичну активність (патент України №73209, МПК7, А61К35/78. від 15.06.05. - Бюл. №6.)

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено технологію одержання біологічно активних комплексів кори осики, які виявляють антимікробну, репаративну, протизапальну, анальгетичну та діуретичну активність. Розроблено проекти АНД: “Листя тополі тремтячої”, “Кора тополі тремтячої”, “Сухий екстракт кори тополі тремтячої” та “Інструкція із заготівлі та сушки кори тополі тремтячої”.

Результати досліджень впроваджені в навчальний процес кафедр медичної ботаніки і фармакогнозії НФаУ, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, Запорізького державного медичного університету, Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького, Івано-Франківського державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача:

проведений аналіз літературних даних ботанічної характеристики, поширення, хімічного складу і використання рослин роду тополя;

встановлені основні групи БАР, визначено їх кількісний вміст;

виділено й ідентифіковано БАР з кори та листя тополі тремтячої;

визначена динаміка накопичення основних груп БАР у сировині тополі тремтячої та оптимальні терміни ії заготівлі;

розроблена і обґрунтована технологія одержання сухого екстракту з кори тополі тремтячої;

вивчена морфолого-анатомічна будова кори та листя тополі тремтячої;

розроблені проекти АНД на листя, кору тополі тремтячої та сухий екстракт з кори тополі тремтячої.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи викладені в доповідях та обговорені на V Національному з'їзді фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи ії розвитку у новому тисячолітті” (Харків, 1999); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вчені України - вітчизняній фармації” (Харків, 2000); науковій конференції молодих вчених та студентів (Харків, 2000); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фармація XXI століття” (Харків, 2002); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків 2003); науково-практичній конференції “Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” (Тернопіль, 2004); науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародної участю (Вінниця, 2004); всеукраїнському науково-практичному семінарі “Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії”(Харків, 2004); міжвузівській студентській науковій конференції (Харків, 2004); VI Національному з'їзді фармацевтів України “Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”(Харків, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 22 наукових праці, у тому числі 8 статей у наукових фахових виданнях, 1 патент України, 13 тез доповідей.

Структура дисертації. Дисертаційна робота виконана на 191 сторінках і складається з вступу, огляду літератури, чотирьох розділів з результатами експериментальних досліджень, списку використаних літературних джерел і 13 додатків. Обсяг основного тексту дисертації складає 125 сторінок. Робота ілюстрована 33 рисунками, 45 таблицями. Список використаних літературних джерел складає 189 найменувань, з них 41 - іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Коротка ботанічна характеристика, розповсюдження, хімічний склад та застосування рослин роду тополя

В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, відомості про хімічний склад і застосування найбільш поширених на України видів роду Populus L. Аналіз літературних даних показує, що рослини роду Populus L. є широко розповсюджені, мають достатню сировинну базу на Україні, проявляють різноманітну фармакологічну дію за рахунок біологічно активних речовин, але вивчені вони нерівномірно і недостатньо. Фармакогностичне дослідження цих рослин з метою створення нових ефективних лікарських засобів має теоретичний та практичний інтерес. Згідно літературних даних та попередніх досліджень особливу увагу при подальшому вивченні, ми вважаємо, слід приділити сировині найбільш перспективної лікарської рослини Populus tremula L.

Попереднє визначення, виділення та хімічне вивчення біологічно активних речовин рослин роду Populus L.

Об'єктами для фітохімічних досліджень були кора, бруньки та листя представників роду тополя зібрані в 2000-2005 роках у Харківській, Полтавській, Чернігівській і Львівській областях України та у Криму.

Вперше проведено комплексне фітохімічне дослідження кори та листя деяких представників роду тополя: Populus tremula L., Populus alba L., Populus nigra L. Якісними реакціями і хроматографічними методами аналізу визначена наявність різних груп БАР: простих фенолів, дубильних речовин, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, кумаринів, сапонінів, амінокислот, хлорофілів, каротиноїдів, токоферолів. Результати попередніх фітохімічних досліджень дозволяють вважати тополю тремтячу найбільш перспективним джерелом для отримання біологічно активних речовин. Для виділення БАР і розділення їх на індивідуальні сполуки використовували методи рідинної екстракції, колонкової адсорбційної хроматографії, рехроматографії на поліаміді і силікагелі, препаративної хроматографії на папері та в тонкому шарі сорбенту. На основі фізико-хімічних властивостей речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії, порівнянням з вірогідними зразками з кори та листя тополі тремтячої ідентифіковані 38 речовин: прості феноли: тирозол, фенол; фенологлікозиди: салідрозид, саліцин, триандрин; похідні бензойної кислоти: п-гідроксибензойна кислота, протокатехова кислота, метилбензоат, галова кислота, метилгалат, саліцилова кислота, метилсаліцилат; кумарини: умбеліферон, скополетин, ізоскополетин; похідні коричної та хінної кислоти: n-кумарова кислота, кофейна кислота, ферулова кислота, хлорогенова кислота, неохлорогенова кислота, ізохлорогенова кислота; флавоноїди: кемпферол, астрагалін, популін, кверцетин, ізокверцитрин, гіперозид, кверцитрин, рутин, мірицетин, мірицитрин, апігенін, апігенін-4'-O-в-D-глюкозид, лютеолін, хризин; катехіни: (+)-катехін, (-)-епікатехін; в-ситостерин.

Вперше виділені з кори та листя тополі тремтячої: хлорогенова, неохлорогенова, кофейна кислоти, гіперозид, рутин, кверцитрин, (-)-епікатехін, (+)-катехін; з кори - скополетин, умбеліферон, ізоскополетин, з листя - астрагалін, популін, ізокверцитрин, апігенін-4'-O-в-D-глюкозид, метилбензоат, фенол, тирозол, галова кислота, метилгалат, метилсаліцилат, кверцитрин. Фізико-хімічні властивості виділених речовин наведені у табл. 1.

Таблиця 1. Фізико-хімічні властивості речовин, виділених з Populus tremula L.

Примітка. Системи розчинників: 1. н-бутиловий спирт - оцтова кислота - вода (4:1:2); 2. н-бутиловий спирт - піридин - вода (6:4:3); 3. н-бутиловий спирт - ксилол - кислота оцтова - вода (6:4:2:8); 4. 15% кислота оцтова ; 5. 2% кислота оцтова ; 6. хлороформ - формамід (9:1); 7. хлороформ - оцтова кислота - вода (13:6:2); 8. хлороформ - оцтова кислота - метанол - вода (25:4:15:2); 9. етиловий ефір оцтової кислоти - ксилол - мурашина кислота - вода (35:1:2:2).

Визначення кількісного вмісту біологічно активних речовин рослин роду Populus L. Вперше проведено кількісне визначення основних груп діючих речовин фенольної природи в корі, листях деяких рослин роду тополя: дубильних речовин, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, фенологлікозидів (табл. 2).

Таблиця 2. Кількісний вміст фенольних сполук у сировині видів роду Тополя

Результати визначення кількісного вмісту дубильних речовин перманганатометричним методом показали, що найбільша їх кількість міститься у корі тополі тремтячої(9,72±0,09%). Проведене кількісне визначення дубильних речовин комплексонометричним методом у листях та корі Populus tremula L.(3,38±0,11% і 5,17±0,08% відповідно). Найбільша кількість флавоноїдів накопичується у листях тополі тремтячої, а гідроксикоричних кислот - в листях тополі білої.

Визначення вмісту фенологлікозидів в Populus tremula L. Дані досліджень свідчать про значний вміст фенологлікозидів у сировині Populus tremula L. з різних місць зростання (табл. 3).

Таблиця 3. Кількісний вміст фенологлікозидів у корі та листях Populus tremula L.

Вивчення динаміки накопичення гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин у листях та корі Populus tremula L. З метою стандартизації, раціонального використання сировини вперше проведено вивчення динаміки накопичення флавоноїдів, дубильних речовин та гідроксикоричних кислот у листях та корі Populus tremula L. Результати визначення вмісту біологічно активних речовин у листях і корі Populus tremula L. в залежності від строку заготівлі сировини наведено на рис. 1 і 2, а місця зростання рослини наведені у табл. 4. Аналіз даних показав, що протягом вегетаційного періоду вміст фенольних сполук у листях та корі Populus tremula L. коливався, але залишався на достатньо високому рівні. У найбільших кількостях в сировині міститься сума дубильних речовин, у найменших - сума флавоноїдів.

Якщо простежити динаміку накопичення флавоноїдів, то можна побачити, що у корі їх вміст є максимальним у фазу бутонізації - 0,19%, а мінімальним у фазу цвітіння - 0,13%. У фазу плодоносіння спостерігається незначне підвищення кількісного вмісту цих БАР у корі, після чого у фазу спокою (припинення сокоруху) наближається до рівня фази бутонізації. У листях же найбільша кількість флавоноїдів накопичувалась в період розгортання та росту листової пластинки - 2,07%, а потім поступово знижувалась до 1,57%.

Результати досліджень зі встановлення вмісту гідроксикоричних кислот свідчать про значний вміст їх у сировині Populus tremula L. у липні, який склав в листі - 2.82%, у корі - 1.57%. У корі спостерігається підвищення кількісного вмісту гідроксикоричних кислот на початку сокоруху до 2,11%.

Визначення кількісного вмісту дубильних речовин перманганатометричним методом показало, що найбільша кількість цих сполук накопичувалась у корі тополі тремтячої у фазу припинення сокоруху та на початку сокоруху від 9,18 до 9,78%. Найменша кількість дубильних речовин у корі відмічена у квітні - 7,37%. У листях спостерігається збільшення дубильних речовин протягом вегетації, з незначним зниженням їх вмісту у серпні.

Враховуючі отримані результати кількісного визначення флавоноїдів, дубильних речовин та гідроксикоричних кислот у листях та корі Populus tremula L. в різні строки заготівлі ми вважаємо доцільним терміном заготівлі кори навесні на початку сокоруху. Також можливо вести заготівлю кори у фазу спокою (припинення сокоруху), коли у лісі проводять періодичні рубки тополі тремтячої. Листя можливо збирати на протязі літа в період повного розкриття листової пластинки.

Таблиця 4. Кількісний вміст БАР Populus tremula L. з різних місць зростання

В результаті проведених досліджень встановлено, що кількісний вміст флавоноїдів у листях тополі тремтячої, заготовлених у різних областях України, складає від 1,72 % до 1,98 %, корі - від 0,14 % до 0,18 %, кількісний вміст дубильних речовин у листях - від 5,54 % до 7,45 %, у корі - від 8,07 % до 9,72 %, гідроксикоричних кислот - від 1,65% до 2,07 % у корі та від 1,34% до 2,98 % у листях. Отримані дані показали, що вміст фенольних сполук у листях та корі Populus tremula L. залежно від місця зростання суттєво не відрізняється. Отримані дані використано для створення аналітичної нормативної документації на листя та кору тополі тремтячої та інструкції по заготівлі цієї сировини.

Якісне та кількісне визначення вуглеводів у листях та корі Populus tremula L. Вперше проведено детальне вивчення вуглеводів листя та кори Populus tremula L. Встановлено мономерний вуглеводний склад полісахаридного комплексу та пектинових речовин листя та кори тополі тремтячої. Визначені вільні цукри та цукри, що входять до складу глікозидів фенольних речовин. Встановлено кількісний вміст полісахаридних комплексів в листях та корі Populus tremula L. Результати дослідження наведені у табл. 5.

Таблиця 5. Полісахаридний склад сировини Populus tremula L.

Якісне та кількісне визначення амінокислот у листях та корі Populus tremula L. Вперше виявлено 16 амінокислот та визначено їх кількісний вміст, у тому числі 9 незамінних. Найбільш багатими за вмістом амінокислот є листя Populus tremula L. Домінуючими у листях тополі тремтячої є глютамінова кислота (4,20 %), лейцин (2,42 %), аспарагінова кислота (2,34 %) та аланін (2,08 %); у корі - глютамінова кислота (1,39 %), пролін (1,15 %), аспарагінова кислота (1,08 %) та серин (0,97 %).

Елементний склад рослин роду Populus L. Для вивчення елементного складу рослин роду тополя був використаний атомно-емісійний спектрографічний метод. Застосована методика дозволила визначити кількісний вміст у досліджуваної сировини 27 макро- та мікроелементів, серед них найважливіші - калій, кальцій, залізо, кобальт, марганець, мідь, молібден, цинк; умовно важливі - ванадій, нікель.

Для сировини тополі тремтячої можливо встановити наступний ряд елементів за зменшенням їх вмісту: у корі -

K>Ca> MgFe>Sn>Mn>Zn>Al>Sr>Cu>Pb>

Ni>V>Mo>Cr>Ag>Co>Sb>Ti>Bi>Ga>As>Ge>Cd>Hg;

у листі - K>Ca>MgFe>Mn>Al>Zn>Sr>

Cu>Ni>Pb>Sn>Cr> Mo>V>Ti>Ag>Co>Sb>Bi>Ga>As>Ge>Cd>Hg.

Результати досліджень елементного складу рослин роду Populus L. наведені в табл. 6. Таким чином, завдяки вивченню елементного вмісту у рослинах роду тополя, можна зазначити, що кількісний та якісний склад залежить від елементного обміну даних рослин, фази вегетації рослини, а також умов зростання, елементного складу ґрунту. Виявлені тенденції сезонного накопичення елементів у органах всіх вивчених рослин. Одержані дані є можливим критерієм оцінки якості сировини та дозволяють рекомендувати збирати сировину в екологічно чистих районах.

Дослідження ліпофільних речовин рослин роду Populus L. З метою комплексного дослідження сировини було отримано та вивчено ліпофільні фракції. Якісний склад ліпофільних фракцій вивчали методом тривимірної скануючії спектрофлуореметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру. Отримали тривимірні спектри флуоресценції, які мають характерний вигляд для кожної ліпофільної фракції, що дозволяє використовувати їх для ідентифікації (рис. 3, 4).

Вперше проведено дослідження динаміки накопичення суми ліпофільних речовин, хлорофілів, каротиноїдів у листях та корі Populus tremula L. Отримані дані показали, що кількісний вміст ліпофільних речовин в корі та листях Populus tremula L. залежно від місця зростання суттєво не відрізняється, на протязі вегетаційного періоду коливався, але залишався на достатньо високому рівні. Кількісний вміст токоферолів визначали методом хроматоспектро-фотометрії. Кількісний вміст суми токоферолів у перерахунку на токоферол ацетат склав: у листі тополі тремтячої - 16,10 0,14мг%, у корі - 48,30 0,07мг%. Значну частину природних ліпофільних комплексів складають жирні кислоти. Тому було проведено якісне та кількісне визначення жирнокислотного складу рослин роду тополя методом газорідинної хроматографії. Встановлено, що жирнокислотний склад органів рослин роду тополя представлений 15 насиченими та 10 ненасиченими жирними кислотами.

Таблиця 6. Кількісний вміст макро- та мікроелементів в сировині видів роду Populus L.(мг/100г)

Примітки: 1 - кора P.tremula, зібрана на початку сокоруху, 2 - кора P.tremula, зібрана в червні, 3 - кора P.tremula, зібрана в липні, 4 - кора P.tremula, зібрана в серпні у Харківскої обл., 5 - кора P.tremula, зібрана у Криму, 6 - кора P.tremula, зібрана у Черніг. обл., 7 - кора P.tremula, зібрана у Полтав. обл., 8 - кора P.tremula, зібрана у Львів. обл.., 9 - листя P.tremula, зібрані в червні, 10 - листя P.tremula, зібрані в липні, 11 - листя P.tremula, зібрані в серпні у Харківскої обл., 12 - листя P.tremula, зібрані у Криму, 13 - листя P.tremula, зібрані у Черніг. обл., 14 - листя P.tremula, зібрані у Полтав. обл.,. 15 - бруньки P.tremula, 16 - сухий екстракт кори P.tremula, 17 - кора P.nigra, 18 - листя P.nigra, 19 - кора P.alba, 20 - листя P.alba.

Найбільший вміст суми насичених кислот у листях тополі білої (63,19%) і корі тополі тремтячої (58,97 %), а суми ненасичених - у листі тополі тремтячої(44,83 %). Серед насичених кислот домінують міристинова та пальмітинова кислоти, з ненасичених переважають олеїнова, лінолева та -ліноленова кислоти.

Морфолого-анатомічне дослідження кори та листя Populus tremula L.

Проведено морфолого-анатомічне вивчення кори та листя Populus tremula L. і встановлено діагностичні ознаки сировини. Результати використані для розробки проекту АНД "Кора тополі тремтячої" та "Листя тополі тремтячої".

Розробка технології одержання сухого екстракту з кори Populus tremula L. та дослідження його фармакологічної активності.

З метою комплексного використання перспективної лікарської рослинної сировини нами була розроблена технологія безвідходного способу переробки кори тополі тремтячої, в результаті чого одержують ліпофільну фракцію та фенольний комплекс. Фенольний комплекс кори тополі тремтячої виявляє однаковий діуретичний ефект у порівнянні з гіпотіазидом, має виражену анальгетичну активність, яка перевищує препарат порівняння анальгін, виражену репаративну активність, виражений протизапальний ефект і практично не поступається препарату порівняння - вольтарену. Ліпофільний екстракт кори тополі тремтячої має виражену антимікробну активність.

На спосіб одержання біологічно активних комплексів з кори Populus tremula L, які виявляють антимікробну, репаративну, протизапальну, анальгетичну та діуретичну активність отримано патент України №73209.

ВИСНОВКИ

1. Вперше проведено комплексне фітохімічне дослідження трьох видів роду тополя (Populus tremula L., Populus alba L., Populus nigra L.), визначено якісний склад і кількісний вміст основних діючих речовин, розроблено спосіб одержання екстрактів з кори тополі тремтячої, які проявляють репаративну, протизапальну, анальгетичну та діуретичну активність.

2. Вперше вивчена динаміка накопичення основних груп біологічно активних речовин у листях та корі Populus tremula L. та встановлено оптимальні терміни заготівлі цієї сировини.

3. Вперше проведено детальне вивчення вуглеводів Populus tremula L. Встановлено мономерний вуглеводний склад та кількісний вміст полісахаридних комплексів в листях та корі Populus tremula L. Вивчено якісний та кількісний вміст амінокислот у корі та листі тополі тремтячої. У сировині виявлено 16 амінокислот, у тому числі 9 незамінних. Дано порівняльну характеристику елементного складу сировини з різних місць зростання і строків заготівлі, визначено вміст 27 макро- та мікроелементів та виявлено специфічні особливості їх накопичення.

4. Ліпофільні екстракти з листя, кори та бруньок тополі тремтячої, а також кори і листя тополі білої та чорної містять жирні кислоти, токофероли, хлорофіли, каротиноїди, для яких визначено кількісний вміст. Вперше проведено дослідження динаміки накопичення суми ліпофільних речовин, хлорофілів, каротиноїдів у листях та корі Populus tremula L.

5. З кори та листя тополі тремтячої виділено та встановлено хімічну структуру 38 речовин. На основі фізико-хімічних властивостей речовин, продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії, порівнянням з вірогідними зразками ідентифіковані: прості феноли: тирозол, фенол; фенологлікозиди: салідрозид, саліцин, триандрин; похідні бензойної кислоти: п-гідроксибензойна кислота, протокатехова кислота, метилбензоат, галова кислота, метилгалат, саліцилова кислота, метилсаліцилат; кумарини: умбеліферон, скополетин, ізоскополетин; похідні коричної та хінної кислоти: n-кумарова кислота, кофейна кислота, ферулова кислота, хлорогенова кислота, неохлорогенова кислота, ізохлорогенова кислота; флавоноїди: кемпферол, астрагалін, популін, кверцетин, ізокверцитрин, гіперозид, кверцитрин, рутин, мірицетин, мірицитрин, апігенін, апігенін-4'-O-в-D-глюкозид, лютеолін, хризин; катехіни: (+)-катехін, (-)-епікатехін; в-ситостерин.

6. Проведено морфолого-анатомічне вивчення листа і кори Populus tremula L. та визначені діагностичні ознаки сировини.

7. Вперше розроблена комплексна технологія одержання фенольного комплексу і ліпофільного екстракту з кори тополі тремтячої. Проведена стандартизація фенольного комплексу кори Populus tremula L. Отримано патент України №73209 на спосіб одержання біологічно активних комплексів кори тополі тремтячої, які виявляють антимікробну, репаративну, протизапальну, анальгетичну та діуретичну активність.

8. Вивчено репаративну, діуретичну, протизапальну, анальгезуючу активність сухого екстракту з кори Populus tremula L.

9. Розроблено проекти АНД: “Листя тополі тремтячої”, “Кора тополі тремтячої”, “Сухий екстракт кори тополі тремтячої” та “Інструкція із заготівлі та сушки кори тополі тремтячої”.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бородіна Н.В., Картмазова Л.С., Ковальов С.В. Анатомічне та гістохімічне вивчення кори осики (Populus tremula) // Фармацевтичний журнал. - 2003. - №2. - С. 88 - 91. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

2. В.М. Ковальов, Н.В. Бородіна. Вивчення ліпофільних речовин Populus tremula // Вісник фармації. - 2003. - № 4 (36). - С. 55 - 59. (Особистий внесок - виконані експериментальні дослідження та узагальнені результати, участь у написанні в статті).

3. Бородіна Н.В., Ковальов С.В. Амінокислотний та мікроелементний склад Populus tremula L. // Фармаком. - 2003. - №4. - С. 32 - 36. (Особистий внесок - підготування досліджуваних об'єктів та узагальнення результатів, участь у написанні статті).

4. Бородіна Н.В., Ковальов С.В., Картмазова Л.С. Морфолого-анатомічне дослідження листя Populus tremula L. // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Зб. наук. статей. Вип. ХII, том III. - Запоріжжя.: Вид-во ЗДМУ, 2004. - С. 125 - 130. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень та узагальнення результатів, участь у написанні статті).

5. Бородіна Н.В., Ковальов В.М. Кількісне вивчення фенольних сполук Populus tremula L. // Фармаком. - 2004. - №1. - С. 75 - 78.(Особистий внесок - виконані експериментальні дослідження та узагальнені результати, участь у написанні в статті).

6. Бородіна Н.В., Ковальов В.М., Рудник А.М., Ковальов С.В.Динаміка накопичення поліфенольних речовин Populus tremula L. // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. стат. Вип. ХV, Т. 1. - Запоріжжя.: Вид-во ЗДМУ, 2006. - С. 133-137. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень та узагальнення результатів, участь у написанні статті).

7. Бородіна Н.В., Ковальов В.М., Ковальов С.В., Рудник А.М. Біологічно активні речовини роду Populus L. (огляд)// Фармаком.-2006. № 1/2.-С.110-119. (Особистий внесок - проведений аналіз літературних наукових джерел, підготовлені матеріали для написання огляду, участь у написанні статті).

8. Бородіна Н.В., Ковальов С.В., Рудник А.М. Дослідження вуглеводів тополі тремтячої (Populus tremula L.) // Фітотерапія.-2006. № 3.-С.49-52. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, участь у написанні статті).

9. Патент 73209, Україна МПК7, А61К35/78. Спосіб одержання біологічно активних комплексів кори осики, які виявляють антимікробну, репаративну, протизапальну, анальгетичну та діуретичну активність / Бородіна Н.В., Ковальов В.М., Дикий І.Л., Деркач Н.В., Малоштан Л.М., Волковий В.А. - опубл. 15.06.05.-Бюл. № 6. (Особистий внесок - участь у патентному пошуку, проведення експериментальних досліджень).

10. Ковальов С.В, Бородіна Н.В. Фенольні сполуки кори осики // Матеріали V національного з'їзду фармацефтів України - Х., 1999. - С. 303 - 304. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, виступ з доповіддю на конференції).

11. Ковальов В.М., Бородіна Н.В. Тополя тремтяча - нове джерело отримання фенольих сполук // Матеріали науково-практичної конференції “Вчені України - вітчизняній фармації” - Х., 2000. - С. 146 - 147. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, участь у написанні тез).

12. Дуб Я.В, Ковальов В.М, Бородіна Н.В. Фармакогностичне дослідження кори осики // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів - Х., 2000. - С. 71. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень та узагальнення результатів, участь у написанні тез).

13. Амін Біллах О.В., Ковальов В.М, Бородіна Н.В. Дослідження вегетативних та генеративних органів тополі тремтячої // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів - Х., 2000. - С. 65. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, участь у написанні тез).

14. Изучение некоторых видов биологической активности экстрактов из листьев и коры осины /Л.Н. Воронина, О.И.Набока, Л.В. Галузинская, И.В. Сенюк, В.М. Филатова, В.С. Трух, Н.В. Бородина // Материалы научно-практической конференции “Лекарства-человеку”. Т. ХV. - Х., 2001. - С. 122 - 125. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, написанні тез).

15. Волковой В.А., Деркач Н.В., Бородина Н.В. Исследование антиэкссудативной активности экстракта коры осины // Тезисы докладов IX российского национального конгресса “Человек и лекарство”, М., 2002. - С. 595. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, написанні тез).

16. Ковальов В.М., Бородіна Н.В. Вивчення ліпофільної фракції бруньок тополі тремтячої// Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фармація XXI століття”, 23-24 жовтня 2002 року, м. Харків-2002, С. 84-85. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, участь у написанні тез, виступ з доповіддю на конференції).

17. Бородіна Н.В. Фармакогностичне вивчення бруньок Populus tremulа // ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. Тези доповідей. 21 - 23 травня 2003 року. Харків. С. 54.

18. Бородіна Н.В. Вивчення хімічного складу водного екстракту кори осики // Наук. - практ. конф. “Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” - Тернопіль. - 2004.- С. 85-87.

19. Бородіна Н.В. Деякі аспекти вивчення листя осики // Матеріали до наук. конф. студентів та молодих вчених з міжнар. участю. - Вінниця, 2004. - С. 294-295.

20. Бородіна Н.В., Ковальов В.М. Вивчення ліпофільної фракції листя Populus аlba L. // Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії: матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару (26 листопада 2004 р., м. Харків). - Х.: Вид-во НФаУ, 2004. - С. 282-286. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, участь у написанні тез).

21. Юссефи Карим, Бородина Н.В. Фитохимическое изучение тополя белого // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: Тези доп. міжвуз. студ. наук. конф. (13-14 квітня 2004 р.). - Х.: Вид-во НФаУ, 2004. - С. 73. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, участь у написанні тез).

22. Ковальов В.М., Бородіна Н.В. Динамика накопичення деяких фенольних сполук в корі Populus tremula L. // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Матер. VI Національного з'їзду фармацевтів України (28-30 вересня 2005 р., м. Харків) /Ред.кол.: Черних В.П. та ін. - Х., вид-во НФаУ. - 2005. - 1008 с. - С. 718-719. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, участь у написанні тез, виступ з доповіддю на з'їзді).

Размещено на Allbest.ru