Синтез і перетворення піразол-4-карбонових кислот та їх аналогів
Розробка підходів до отримання ряду нових піразол-4-карбонових кислот окисненням піразол-4-карбальдегідів перманганатом калію; піразол-4-оцтових кислот - гідролізом азлактонів з наступним окисненням гідрокси-піразолакрилових кислот пероксидом водню.
Рубрика | Химия |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.07.2014 |
Размер файла | 92,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний університет "Львівська політехніка"
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук
02.00.03- органічна хімія
Синтез і перетворення Піразол-4-карбонових кислот та їх аналогів
Чорноус
Віталій Олександрович
Львів 2003 р.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Піразол-4-карбонові кислоти, їх похідні та аналоги мають широкий спектр біологічної дії. Серед них знайдено препарати, які виявляють протизапальну, бактерицидну та противірусну активність. Окрім цього, вони зарекомендували себе ефективними гербіцидами, фунгіцидами та інсектоакарицидами з низькою токсичністю проти теплокровних тварин і людини. Дослідження останніх років також показали перспективність піразол-4-оцтових кислот та їх нітрилів у вирішенні важливих медичних проблем, зокрема цукрового діабету та СНІДу. Більш детальне дослідження їх властивостей, без сумніву, розкриє нові можливості використання цих типів піразолів у медицині і сільському господарстві.
Стримуючим фактором, який не дозволяє в повній мірі дослідити властивості піразол-4-карбонових кислот та їх аналогів є низька ефективність і багатостадійність методів їх синтезу. При цьому область як хімічних, так і біологічних досліджень названих систем обмежена лише піразол-4-карбоновими кислотами та їх найпростішими похідними - амідами і естерами. Тому розроблення нескладних і ефективних методів синтезу піразол-4-карбонових кислот та їх аналогів і використання їх для отримання нових 4-функціоналізованих похідних піразолу є актуальною проблемою синтетичної органічної хімії.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в рамках наукової теми кафедри медичної хімії Буковинської державної медичної академії (№ держреєстрації 0197 U 015106)
Мета і задачі дослідження.
Основна мета роботи полягала у розробленні препаративних методів синтезу піразол-4-карбонових кислот, їх алкільних та алкенільних аналогів, одержання на їх основі нових типів 4-функціоналізованих піразолів та конденсованих піразоловмісних систем.
Об'єкт дослідження: методи синтезу кислот ряду піразолу та їх похідних.
Предмет дослідження: піразол-4-карбонові-, оцтові-, пропенові- і пропанові кислоти, їх ациклічні та гетероциклічні похідні.
Методи дослідження: органічний синтез, спектральні методи (ЯМР-, ІЧ-спектроскопія), елементний аналіз, хроматографія.
Наукова новизна одержаних результатів.
Встановлено, що доступні 3-арил(гетерил)-4-формілпіразоли є зручними об'єктами для синтезу піразол-4-карбонових-, оцтових-, пропенових-, пропанових- та 2-амінопропанових кислот і розроблені оптимальні умови їх одержання.
Здійснено нову внутрішньомолекулярну циклізацію 3-(1-нафтил)-1-фенілпіразол-4-карбонової кислоти або її хлорангідриду, яка приводить до утворення 4-оксо-2-фенілфеналенопіразолу.
На основі піразол-4-карбонових кислот отримано нові 4-функціонально заміщені похідні піразолу: 4-ізоціанатопіразоли та 4-піразоїлізотіоціанати. На прикладі 3-(2-нафтил)-1-фенілпіразол-4-ізоціанату здійснено реакцію внутрішньомолекулярного карбамоїлювання, що приводить до 2Н-бензо[h]піразоло[4,3-с]ізохіноліну. Показано, що N-(4-піразолілкарбоніл)-N`-(3-метилізоксазол-5-іл)тіосечовини схильні до рециклізації в N-(3-ацетоніл-1,2,4-тіадіазол-5-іл)-4-карбоксаміди.
Запропоновано принципово новий підхід до конструювання тієно[2,3-d]піразольного циклу. Реакцією піразол-4-пропенових кислот з тіонілхлоридом синтезовано хлорангідриди 3-арил-4-хлор-1Н-тієно[2,3-d]піразол-5-карбонових кислот.
Виявлено, що 2-оксо-3-(піразоліл-4-)пропанові кислоти в сильнополярних розчинниках існують у вигляді таутомерних 2-гідрокси-3-(піразол-4-)пропенових кислот.
Практичне значення одержаних результатів.
Розроблено препаративно зручні методи синтезу піразол-4-карбонових-, оцтових-, пропанових- і пропенових кислот, 4-ізоціанатопіразолів та 4-піразоїлізотіоціанатів, що дає змогу використовувати їх як доступні реагенти в тонкому органічному синтезі, зокрема, для одержання біоактивних сполук.
В ряду отриманих N-(піразол-4-карбоніл)гідразонів 5-нітрофурфуролу знайдено речовини з високою бактерицидною активністю. Синтезована 3-(3-нітрофеніл)-1-фенілпіразол-4-карбонова кислота за попередніми даними має вищу гербіцидну активність, ніж відомий гербіцид 2,4-Д.
Особистий внесок здобувача. Експериментальна частина роботи, аналіз спектральних досліджень, а також висновки щодо будови отриманих сполук виконані особисто дисертантом.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на І Всеросійській конференції з хімії гетероциклів пам'яті О. М. Коста (м. Суздаль, 2000 р.), Міжнародній конференції ”Хімія азотовмісних гетероциклів” (Харків, 2000 р.), XIX Українській конференції з органічної хімії (м. Львів, 2001 р.), Міжнародному симпозіумі, присвяченому 100-річчю з дня народження академіка О.В. Кірсанова (м. Київ, 2002 р.)
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 статей та тези 5 доповідей на конференціях.
Структура і обсяг роботи.
Дисертаційна робота складається зі вступу, 4 розділів, додатку, висновків, та списку літературних джерел, що включає 156 найменувань.
У першому розділі детально проаналізована література, що стосується методів синтезу, хімічних та біологічних властивостей піразолкарбонових кислот і їх похідних. У наступних трьох розділах та додатку розглянуті власні експериментальні дослідження. Дисертація викладена на 155 сторінках машинопису і містить 40 таблиць та 11 рисунків.
Основний зміст роботи
піразол кислота окиснення водень
Синтез і реакції 3-арил(гетерил)-1-фенілпіразол-4-карбонових кислот та їх похідних
Для отримання цільових піразол-4-карбонових кислот 1 нами розроблений метод, що грунтується на окисненні альдегідної групи відповідних 4-формілпіразолів перманганатом калію в м'яких умовах. Останні синтезовані із фенілгідразонів арил(гетерил)метилкетонів в умовах реакції Вільсмейєра-Хаака.
Враховуючи специфічність будови піразол-4-карбальдегідів (низька розчинність, наявність в о-положенні до реакційного центру об'ємного ароматичного замісника) була здійснена оптимізація умов проведення реакції. Встановлено, що найкращим для цієї цілі є водно-піридинове (1:1) середовище, яке дозволяє отримувати піразол-4-карбонові кислоти 1 при кімнатній температурі з виходом 71-94%.
1 R = Ph, 4-FС6Н4, 4-ClC6H4, 3-ВrС6Н4, 4-BrС6Н4, 4-МеС6Н4, 4-EtС6Н4, 3-МеОС6Н4,
4-МеОС6Н4, 3,4-(МеО)2С6Н3, 3-NO2С6Н4, 3-NO2-4-МеОС6Н3,4-PhС6Н4, 1-нафтил, 2-нафтил, 3-піридил, 2-тієніл.
Відновленням 3-(3-нітрофеніл)піразол-4-карбонових кислот гідразин-гідратом в присутності нікелю Ренея було отримано відповідні біфункціональні 3-(3-амінофеніл)піразол-4-карбонові кислоти.
За результатами проведених досліджень біологічної активності встановлено, що в концентраціях 0,02 % кислоти 1 є гербіцидами суцільної дії. При цьому 3-(3-нітрофеніл)піразол-4-карбонова кислота за всіма досліджуваними показниками має кращу гербіцидну активність, ніж відомий гербіцид 2,4-Д.
З метою синтезу піразоловмісних конденсованих гетероциклічних систем була вивчена можливість здійснення внутрішньомолекулярних циклізацій деяких із синтезованих кислот. Встановлено, зокрема, що 3-(1-нафтил)-1-фенілпіразол-4-карбонова кислота при нагріванні в поліфосфорній кислоті (ПФК) при 1800С зазнає внутрішньомолекулярного ацилювання з утворенням гетероциклічної системи 4-оксо-2-фенілфеналено[2,3-с]піразолу 2.
Сполуку 2 також отримано при циклізації хлорангідриду вказаної кислоти в умовах реакції Фріделя-Крафтса.
Піразол-4-карбонові кислоти, які містять у положенні 3 тієнільний або фенільний замісники, за цих умов декарбоксилюються з утворенням незаміщених піразолів 3.
Аr = С6Н5, 2-тієніл.
Для одержання нових похідних піразол-4-карбонових кислот, які можуть мати біологічну активність, через відповідні хлорангідриди було синтезовано ряд нових естерів 4, амідів 5, гідразидів 6, та гідразонів 7.
R1 = Ar, Het; R2, R3 = H, Alk, Ar, Het; R3 = Ar, Het
Дослідження бактерицидної активності показало, що гідразиди 6 в концентраціях 60 мкг/мл зупиняють ріст стафілокока золотистого і кишкової палички. Введення в молекулу гідразиду 5-нітрофуранового фрагменту реакцією з 5-нітрофурфуролом підвищує бактерицидну активність N-(піразол-4-карбоніл)гідразонів 7 в 1,5-2 рази.
З огляду на те, що ацилізотіоціанати знаходять широке застосування в синтезі різноманітних ациклічних і гетероциклічних сполук, у тому числі і біологічно активних речовин, реакцією хлорангідридів піразол-4-карбонових кислот 8 з солями тіоціанової кислоти були отримані 1,3-дизаміщені піразол-4-карбонілізотіоціанати 9. Їх синтез здійснювався реакцією хлорангідридів 8 з тіоціанатом свинцю в киплячому бензолі, або з тіоціанатом натрію в ацетоні при кімнатній температурі. Проте більш ефективним для отримання ізотіоціанатів 9 виявився метод із застосуванням міжфазного каталізу. Нами встановлено, що при взаємодії хлорангідридів 8 з тіоціанатом амонію в дихлорметані в присутності поліетиленгліколю (ПЕГ-600) ізотіоціанати 9 утворюються з вищими виходами.
Піразол-4-карбонілізотіоціанати 9 були використані для отримання раніше невідомих N-(піразол-4-карбоніл)тіосечовин і N-(піразол-4-карбоніл)тіосемикарбазидів 10, які є потенційними гербіцидними препаратами.
R = Н, Аr, Аlк, NН2, NНРh
При дослідженні реакції піразол-4-карбонілізотіоціанатів 9 з 3-аміно-5-метилізоксазолом виявлено перегрупування тіосечовин 11 в N-(3-ацетоніл-1,2,4-тіадіазол-5-іл)-4-карбоксаміди 12. Встановлено, що будова кінцевих продуктів і їх вихід залежить від природи ароматичного замісника в положенні 3 піразольної системи, а розчинник, що використовується, визначає умови проведення реакції. Так, при нагріванні реагентів в киплячому толуолі протягом 7 год. були виділені 1,2,4-тіадіазоли 12. В ацетонітрилі реакція завершується протягом 10 год. при кімнатній температурі. Очевидно, що тіосечовини 11, які є проміжними сполуками при одержанні тіадіазолів 12 вже в момент утворення, спонтанно перетворюються в останні, за рахунок атаки нуклеофільною тіокарбонільною групою зв'язку N-О ізоксазольного циклу.
Ar = Ph, 4-ClC6H4, 4-BrC6H4, 4-MeOC6H4
За цих умов піразол-4-карбонілізотіоціанат, що містить у положенні 3 піразольної системи 2-нафтильний замісник, утворює відповідну тіосечовину зі значно нижчим виходом, що, на нашу думку, обумовлено просторовим впливом останнього. Нездатність тіосечовини, що містить у положенні 3 3-бромфенільний замісник, перетворюватися у відповідний тіадіазол навіть при більш високій температурі (140 0С), очевидно, обумовлена конкуруючою участю групи C=S в утворенні комплексу з переносом заряду з 3-бромфенільним замісником.
З врахуванням високої фармакологічної активності 4-заміщених піразолів, синтез 4-ізоціанатопіразолів, як базових електрофільних систем для їх одержання, видається важливою задачею.
Нами запропоновано два підходи до синтезу 1,3-діарил-4-ізоціанатопіразолів 14, кожний з яких є удосконаленим препаративним варіантом реакції Курціуса. Зокрема, взаємодія піразол-4-карбонових кислот з етилхлорформіатом і азидом натрію в ацетоні дозволяє виділити проміжні піразоїлазиди 13, які при нагріванні перегруповуються до ізоціанатів 14 з виходом 45-70 %.
У другому випадку 4-ізоціанатопіразоли отримані в одну стадію з виходом 46-76% нагріванням хлорангідридів піразол-4-карбонових кислот 8 з триметилсилілазидом.
Ar = Ph, 4-ClC6H4, 4-BrC6H4, 4-EtC6H4
Необхідно відзначити, що особливістю спектрів ЯМР1Н ізоціанатів 14 є істотна відмінність хімічних зсувів протона в положенні 5 піразольного гетерокільця в залежності від природи розчинника. У полярних розчинниках, наприклад DМСО- d6, зазначений протон проявляється в області 8.90-8.75 м.д. В той же час у С6D6 спостерігається його сильнопольний зсув на 2 м.д. у діапазон 6.72-6.85 м.д.
Взаємодією 4-ізоціанатопіразолів 14 з амінами, гідразинами, спиртами, фенолами отримано відповідні N-піразолілсечовини і N-піразолілсемикарбазиди 15 та N-піразолілуретани 16.
15, R1 = Н, NН2, Alk, Ar; 16, R2 = Alk, Ar.
Реакція 4-ізоціанатопіразолів 14 з кислотами, в залежності від їх структури, приводить до утворення двох типів сполук. Встановлено, що при взаємодії 1,3-дифенілпіразол-4-ізоціанату з крижаною оцтовою кислотою основним продуктом є симетрична N, N`-дипіразолілсечовина 17. В той же час з монохлороцтовою кислотою в аналогічних умовах отримується амід 18.
Ізоціанати типу 14 належать до біфункціональних систем, в яких можливе внутрішньомолекулярне карбамоїлювання ізоціанатною групою арильного замісника в положенні 3 піразольного циклу. Нами знайдено, що така реакція протікає лише в разі активованих ароматичних замісників. Зокрема, в умовах реакції Фріделя-Крафтса 3-(2-нафтил)-1-феніл-4-ізоціанатопіразол циклізується з утворенням конденсованої системи 2Н-бензо[h]піразоло[4,3-c]ізохіноліну 19.
Будова сполуки 19 підтверджена методами ІЧ, ЯМР1Н і ЯМР13С спектроскопії.
2. 3-Арил(гетерил)-1-фенілпіразол-4-оцтові-, пропенові-, пропанові кислоти та їх похідні
Аналіз публікацій останніх років засвідчив нові можливості використання аналогів піразол-4-карбонових кислот - піразол-4-оцтових-, пропенових-, пропанових кислот а також їх похідних як перспективних фармацевтичних засобів. Як вихідні об'єкти для синтезу нових 3-арил(гетерил)-1-фенілпіразол-4-оцтових кислот та їх нітрилів нами вперше запропоновані 4-піразоліденоксазолони 20, отримані конденсацією піразол-4-карбальдегідів з гіпуровою кислотою у оцтовому ангідриді. Встановлено, що їх гідроліз у кислому або лужному середовищах приводить до сполук 21, які, згідно літературних даних, повинні бути 2-оксо-3-(піразол-4-)пропановими кислотами 21 а. Результати вимірів ІЧ та ЯМР1Н спектрів свідчать, що в сильнополярних розчинниках вони існують у вигляді таутомерних 2-гідрокси-3-(піразол-4-)пропенових кислот 21 б. Факт такого таутомерного перетворення в ряду 3-заміщених 2-оксопропанових кислот зафіксований нами вперше. Ймовірно, що його причиною є збільшення ланцюга спряження в системі типу 21б.
R = Ph, 4-ClC6H4, 4-BrC6H4, 4-MeOC6H4
Гідроліз 4-піразоліденазлактонів 20 відбувається у дві стадії, що підтверджується виділенням проміжних 2-бензоїламіно-3-(піразол-4-)пропенових кислот 22. Останні отримані при короткотерміновому (15 хв.) кип'ятінні сполук 20 з 10%-ною сульфатною кислотою в оцтовій кислоті.
В хімічному плані -гідрокси--піразолпропенові кислоти 21 б ведуть себе подібно до арилпіровиноградних кислот і у присутності лугу окиснюються пероксидом водню до піразол-4-оцтових кислот 23. При дії на -гідрокси--піразолпропенові кислоти 21 б гідроксиламіну вони перетворюються в оксими кетокислот, які були використані для отримання піразол-4-ацетонітрилів 24.
Для синтезу 3-(піразол-4-)пропенових кислот 25 була застосована конденсація Кновенагеля 4-формілпіразолів з малоновою кислотою. При цьому показано, що в класичних умовах проведення конденсації не завжди вдається отримати цільові кислоти з високими виходами, що, очевидно, обумовлено стеричним ефектом замісника в положенні 3 піразольного ядра. Тому для оптимізації умов цієї реакції нами використано метод мікрохвильової активації, який дозволяє одержувати цільові кислоти з виходами 89-96% при скороченні часу її перебігу до 5хв.
R = Ar, Het
Кислоти 25 є транс-ізомерами, що підтверджується наявністю в спектрах ЯМР1Н у діапазоні 6.36-6.53 м.д. дублету -протона подвійного зв'язку з КССВ 17-18 Гц. Дублетний сигнал -СН= протона при цьому потрапляє в область поглинання ароматичних замісників піразольного кільця.
При дії тіонілхлориду кислоти 25 були перетворені у відповідні хлорангідриди 26, які використані для отримання нових амідів і естерів піразол-4-пропенових кислот 27.
R = H, Alk, Ar; X = O, NH
При дослідженні взаємодії 3-(піразол-4-)пропенових кислот 25 з 5-ти кратним надлишком тіонілхлориду при температурі 1400С в присутності піридину (10% від еквівалентної кількості) або триетилбензиламонійхлориду (ТЕБАХ) (50% від еквівалентної кількості) нами виявлено невідому раніше в ряду піразолів реакцію утворення хлорангідридів 3-арил-4-хлор-1Н-тієно[2,3-d]піразол-5-карбонових кислот 29. Тієноанелування по положенню 5 піразольного циклу, з врахуванням літературних даних, дає підстави стверджувати, що така конденсація протікає через стадію проміжних сульфенілхлоридів 28.
Аr = Рh, 4-F-С6Н4, 4-СlС6Н4, 4-ВrС6Н4, 4-МеС6Н4.
Хлорангідриди 29 є важливими синтонами і успішно можуть бути використані при отриманні важкодоступних іншими методами кислот 30, естерів 31 і амідів 32.
Нами був опрацьований новий підхід до використання піразол-4 пропенових кислот 25 в синтезі їх гідрованих аналогів 33. Встановлено, що кислоти 25 при дії гідразингідрату в присутності каталітичних кількостей нікелю Ренея відновлюються до 3-[3-арил(гетерил)піразол-4-]пропанових кислот 33. Взаємодією кислот 33 з тіонілхлоридом отримано хлорангідриди, на основі яких синтезовані потенційні фармакоактивні похідні піразол-4-пропанових кислот - естери та аміди 34.
R1 =Рh, 4-СlС6Н4, 4-СН3С6Н4, 4-СН3ОС6Н4, 3-піридил, 3-кумарил ;
R2 = Alk, Ar; X = O, NH.
При вивченні реакції піразол-4-пропанових кислот 33 з тіонілхлоридом у присутності ТЕБАХ знайдено, що вони також циклізуються до хлорангідридів 3-хлорбензо[b]тіофен-2-карбонових кислот 29, найімовірніше, за наведеною нижче схемою.
R = Ph, 4-ClC6H4, 4-MeC6H4
Поряд із 3-(піразол-4-)пропановими кислотами 33 був здійснений синтез ряду нових 2-аміно-(піразол-4-)пропанових кислот, які є ізоструктурними аналогами природної -амінокислоти - гістидину. Для цієї цілі використовувався метод відновлення 3-(піразол-4-)2-бензоїламінопропенових кислот 22. Їх нагрівання з йодистоводневою кислотою в оцтовому ангідриді в присутності червоного фосфору приводить до амінокислот 35, які отримуються у вигляді рацематів.
Висновки
Розроблено препаративно доступні методи синтезу ряду піразолів, їх алкільних та алкенільних аналогів, функціоналізованих карбоксильною групою:
піразол-4-карбонових кислот окисненням піразол-4-карбальдегідів перманганатом калію в системі піридин-вода;
піразол-4-оцтових кислот гідролізом відповідних азлактонів з наступним окисненням -гідрокси--піразолакрилових кислот пероксидом водню;
піразол-4-пропенових кислот конденсацією піразол-4-карбальдегідів з малоновою кислотою в класичних умовах реакції Кновенагеля та при мікрохвильовій активації;
піразол-4-пропанових кислот відновленням піразол-4-пропенових кислот гідразингідратом в присутності нікелю Ренея.
Вперше на основі піразол-4-карбонових кислот здійснено синтез нових високоелектрофільних функціональних похідних - 4-ізоціанатопіразолів та 4-карбонілізотіоціанатопіразолів. Вивчені їх реакції з протоновмісними нуклеофільними реагентами. У ряду N-(4-піразолілкарбоніл)-N`-(3-метилізоксазол-5-іл)тіосечовин, виявлено їх перегрупування в N-(3-ацетоніл-1,2,4-тіадіазол-5-іл)-4-карбоксаміди.
Відкрито раніше невідомі внутрішньомолекулярні циклізації 3-(1-нафтил)-1-фенілпіразол-4-карбонової кислоти та її хлорангідриду до 4-оксо-2-фенілфеналено[2,3-с]піразолу та 3-(2-нафтил)-1-феніл-4-ізоціанатопіразолу до 2Н-бензо[h]піразоло[4,3-с]ізохіноліну.
Запропоновано новий метод синтезу хлорангідридів 3-арил-4-хлор-1Н-тієно[2,3-d]піразол-5-карбонових кислот взаємодією піразол-4-пропенових та піразол-4-пропанових кислот з тіонілхлоридом.
Здійснено синтез ряду нових 2-аміно-3-(піразол-4)-пропанових кислот, що базується на відновленні 2-бензоїламіно-3-(піразол-4-) -пропенових кислот системою фосфор-йодистоводнева кислота.
У ряду 2-оксо-3-(піразол-4-)пропанових кислот виявлено факт кето-єнольної таутомерії. ЯМР1Н та ІЧ спектроскопією підтверджено, що в сильнополярних розчинниках вони існують в єнольній формі - у вигляді 2-гідрокси-3-(піразол-4-)пропенових кислот.
На основі синтезованих піразол-4-карбонових кислот та їх аналогів отримані похідні з потенційною біоактивністю - естери, аміди, гідразиди тощо. Серед піразол-4-карбонових кислот виявлено речовини з високою гербіцидною дією. Встановлено, що N-(4-піразолкарбоніл)гідразони 5-нітрофурфуролу володіють високою бактерицидною активністю проти E.coli та St. aureus.
Список опублікованих праць
Братенко М.К., Чорноус В.А., Вовк М.В. 4-Функционально замещённые 3-гетерилпиразолы. ІІІ. 3-Арил(гетерил)пиразол-4-карбоновые кислоты и их производные // Журн.орган.хим. - 2001. - Т.37, Вып.4. - С.587-590.
Вовк М.В., Мельниченко Н.В., Чорноус В.А., Братенко М.К. 4-Функционально замещённые 3-гетерилпиразолы. VІ. 1,3-Диарил-4-изоцианатопиразолы // Журн. орган. хим. - 2001. - Т.37, Вып.12. - С.1828-1833.
Чорноус В.А., Братенко М.К., Вовк М.В., Сидорчук И.И. Синтез и антимикробные свойства гидразидов пиразол-4-карбоновых кислот и N-(4-пиразоил)гидразонов ароматических и гетероароматических альдегидов // Хим.-фарм. журн. - 2001. - Т.35, № 4. - С.26-28.
Чорноус В.А., Мельниченко Н.В., Братенко М.К., Вовк М.В. 4-Функционально замещённые 3-гетерилпиразолы. VІІ. 3-Арил(гетерил)-1-фенил-4-пиразолкарбонилизотиоцианаты // Журн.орган.хим. - 2002. - Т.38, Вып.3. - С.426-431.
Чорноус В.А., Мельниченко Н.В., Братенко М.К., Вовк М.В. 4-Функционально замещённые 3-гетерилпиразолы. Х. Взаимодействие 3-арил(гетерил)-1-фенил-4-пиразоилизотиоцианатов с 3-амино-5-метилизоксазолом // Журн.орган.хим. - 2002. - Т. 38. - Вып. 4. - С.627-629.
Братенко М.К., Чорноус В.А., Вовк М.В. Термическая циклизация 3-(1-нафтил)-1-фенилпиразол-4-карбоновой кислоты в полифосфорной кислоте // Хим. гет. соед. - 2002. - № 9. - С. 1311-1312.
Чорноус В.А., Братенко М.К., Вовк М.В., Присяжнюк П.В. Синтез пиразолил-4-карбонилизотиоцианатов и их гетероциклизации с енаминами // Труды Первой Всероссийской конференции по химии гетероциклов памяти А.Н. Коста. - Суздаль. - 2000. - С.412.
Чорноус В.О., Братенко М.К., Сидорчук І.Й., Вовк М.В. Синтез та антимікробна активність гідразидів 1-феніл-3-арил(гетерил)піразол-4-карбонових кислот і їх похідних // Праці Міжнародної конференції з хімії азотвмісних гетероциклів. - Харків. - 2000. - С.110.
Братенко М.К., Чорноус В.О., Вовк М.В. Синтез та протимікробні властивості нових піразоловмісних гідразонів 5-нітрофурфуролу та ваніліну // Праці ХІХ української конференції з органічної хімії. - Львів. - 2001. - С.270.
Вовк М.В., Мельниченко Н.В., Чорноус В.О., Братенко М.К. Синтез та властивості гетерокумуленів ряду піразолу // Праці ХІХ Української конференції з органічної хімії. - Львів. - 2001. - С.427.
Bratenko M.K., Chornous V.O., Vovk M.V., Sukach V.A., Mel'nichenko N.V. 4-Isothiocyanatofunctionalized pyrazoles // Proc. International Symposium devolted to the 100th anniversary of Professor, Academician A.V. Kirsanov. - Kyiv. - 2002. - P 104.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття карбонових кислот як органічних сполук, що містять одну або декілька карбоксильних груп COOH. Номенклатура карбонових кислот. Взаємний вплив атомів у молекулі. Ізомерія карбонових кислот, їх групи та види. Фізичні властивості та застосування.
презентация [1,0 M], добавлен 30.03.2014Основні принципи дизайну координаційних полімерів. Електронна будова та фізико-хімічні властивості піразолу та тріазолу. Координаційні сполуки на основі похідних 4-заміщених 1,2,4-тріазолів. Одержання 4-(3,5-диметил-1Н-піразол-4-іл)-4Н-1,2,4-тріазолу.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.12.2011Характеристика жирних кислот та паперової хроматографії. Хімічний посуд, обладнання та реактиви, необхідні для проведення аналізу. Номенклатура вищих насичених та ненасичених карбонових кислот. Порядок та схема проведення хроматографії на папері.
курсовая работа [391,7 K], добавлен 29.01.2013Применение 4-кетоноалкановых кислот в производстве смазочных материалов. Получение насыщенных кислот алифатического ряда. Расщепление фуранового цикла фурилкарбинолов. Взаимодействие этиловых эфиров 4-оксоалкановых кислот. Синтез гетероциклических систем.
курсовая работа [167,3 K], добавлен 12.06.2015Диссоциирование кислот на катион водорода (протон) и анион кислотного остатка в водных растворах. Классификация кислот по различным признакам. Характеристика основных химических свойств кислот. Распространение органических и неорганических кислот.
презентация [442,5 K], добавлен 23.11.2010Сущность и состав кислот, их классификация по наличию кислорода и по числу атомов водорода. Определение валентности кислотных остатков. Виды и структурные формулы кислот, их физические и химические свойства. Результаты реакции кислот с другими веществами.
презентация [1,7 M], добавлен 17.12.2011Химические, физические свойства жирных кислот. Способы производства жирных кислот: окисление парафинов кислородом воздуха; окисление альдегидов оксосинтеза кислородом. Гидрокарбоксилирование олефинов в присутствии кислот. Жидкофазное окисление олефинов.
контрольная работа [45,5 K], добавлен 15.03.2010Экстракция кислот реагентами группы диантипирилметана в органические растворители; свойства реагентов; закономерности экстракции минеральных и органических кислот. Исследование совместной экстракции хлороводородной и бензойной кислот диантипирилалканами.
дипломная работа [619,4 K], добавлен 13.05.2012Вивчення хімічного складу і структурної будови нуклеїнових кислот. Характеристика відмінних рис дезоксирибонуклеїнових кислот (ДНК) і рибонуклеїнові кислоти (РНК). Хімічні зв'язки, властивості і функції нуклеїнових кислот, їх значення в живих організмах.
реферат [1,2 M], добавлен 14.12.2012Классификация и разновидности производных карбоновых кислот, характеристика, особенности, реакционная способность. Способы получения и свойства ангидридов, амидов, нитрилов, сложных эфиров. Отличительные черты непредельных одноосновных карбоновых кислот.
реферат [56,0 K], добавлен 21.02.2009