Об'ємні методи осадження

Розгляд деяких методів титрування хлоридів. Загальна характеристика методів осадження. Сутність методу Мора та Фольгарда. Приклади титрування розчинами солей срібла (аргентометрія) і роданідів (раданометрія). Меркурометрія - титрування деяких аніонів.

Рубрика Химия
Вид лекция
Язык украинский
Дата добавления 29.10.2013
Размер файла 18,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лекція. Об'ємні методи осадження

Загальна характеристика методів осадження

Реакції осадження відносно рідко використовують при прямому титруванні. При утворенні осадів часто спостерігається явище адсорбції робочого розчину, яке заважає точному встановленню точки еквівалентності. Осад, що випадає, заважає спостереженню за кольором індикатора.

Найбільш часто застосовують титрування солями срібла(аргентометрія) і солями радонідної кислоти(радонометрія). Ці методи дають можливість встановити вміст галогенід-іонів та деяких інших аніонів. Вони ж дозволяють визначати вміст срібла в його мінералах та сплавах.

У цій лекції будуть розглянуті деякі методи титрування хлоридів. Вибір того чи іншого методу залежить перш за все від концентрації водневих іонів в аналізуємому розчині і від присутності.

Сутність методу Мора

Визначення хлоридів у нейтральному середовищі (метод Мора) базується на утворенні осаду хлориду срібла:

Ag+ + Cl- = AgCl (1)

У якості індикатора беруть хромат калію, який після досягнення точки еквівалентності утворює з надлишком срібла червоно-цегляний осад хромату срібла:

2 Ag+ + CrO2-4 = Ag2CrO4 (2)

Ag2CrO4 як сіль слабкої кислоти розчиняється при збільшені кислотності розчину. Саме тому метод застосовують для титрування нейтральних розчинів хлоридів. Кислі розчини можна нейтралізувати лугом по фенолфталеїну, а потім приливати оцтову кислоту до знебарвлення індикатора.

Метод неможливо застосовувати також у присутності ряду інших аніонів (наприклад CO32-, PO43- і т.д.), які реагують зі сріблом з утворенням осадів в нейтральному середовищі.

Випадіння Ag2CrO4 відбувається після зв`язування усіх іонів Cl-. Це пояснюється дещо кращою розчиністю хромату срібла у порівнянні з хлоридом:

P AgCl = [ Ag+ ] = [ Cl- ]

Сутність методу Фольгарда

титрування хлорид осадження аргентометрія

Іноді необхідно визначати концентрацію хлоридів в кислих розчинах. У цьому випадку титрування ведуть за методом залишків (зворотнє титрування ). Цей метод називають методом Фольгарда, або роданометією.

До розчину, що аналізується, додають фіксований надлишок нітрату срібла( AgNO3(екв. + надл.))

AgNO3 + NaCl = AgCl + NaNO3 + AgNO3(надл) (3)

Ag+(екв + надл) + Cl- = AgCl + Ag+(надл) (4)

Надлишкове срібло титрують другим робочим розчином, а саме розчином роданіду калію або амонію. При цьому відбувається реакція:

AgNO3(надл) + NH4SCN = AgSCN + NH4NO3 (5)

Ag+(надл) + SCN - = Ag SC (6)

У якості індикатора застосовують розчин заліза (3), для приготування якого беруть нітрат або залізні галуни. Після точки еквівалентності з'являється надлишок роданід-іонів, які із залізом утворюють забарвлений в червоний колір комплекс:

Титрування залишку нітрату срібла роданідом у присутності осаду хлориду срібла викликає деякі труднощі. Порівняння відповідних величин добутків розчинності ПРAgCL = 10 -12 показує, що надлишок роданіду, хоча й повільно, може реагувати з осадом AgCL. Тому у особливо точних випадках аналізів осад перед титруванням відфільтровують. Оскільки осад роданіду містить звичайно деяку кількість адсорбованих іонів срібла, то титрувати треба, отримуючи осад, до появи забарвлення, яке не зникає.

Приклади титрування розчинами солей срібла (аргентометрія) і роданідів (раданометрія)

Нітрат срібла завжди містить деяку кількість домішок ( до 0,25% ). Тому частіш за все готують приблизно 0,05 н його розчин, а потім встановлюють точну концентрацію AgNO3 за допомогою стандартної речовини хлориду натрію. NaCl попередньо очищають від домішок перекристалізацією і висушують при 500-600 СО. З цього препарату готують 0,05 н розчин. Оскільки еквівалентна маса для NaCl дорівнює молярній, то для 1 л розчину необхідно взяти наважку 58,45*0,05 = 2,9225 г солі.

При визначенні хлоридів по Мору необхідно, щоб реакція розчину була близькою до нейтральної. Про вплив вільної кислоти вже говорили однак, визначенню заважають як забарвлені катіони Ni2+, Co2+, Cu2+ (перешкоджають спостереженню за зміною забарвлення в точці еквівалентності), так і катіони Ва2+ і Рв2+ ( утворюють з К2CrO4) та Al3+, Fe2+, Fe3+, останні в наслідок гідролізу дають кислу реакцію розчину. Вже згадувалось, що заважають титруванню багато аніонів: та інші.

Отже метод Мора має обмежене застосування.

Деталі кількісного визначення хлоридів прямим титруванням описані в методичних вказівках.

При визначенні цим методом галогенів у кислому розчині треба мати два робочих титрованих розчина: нітрату срібла і роданіду калію або амонію. Приготування першого з них описано раніше. Роданіди також не можуть застосовуватись у якості стандартної речовини, оскільки ці солі сильно гідроскопічні. Тому спочатку готують розчин роданіду приблизної концентрації, а точну його концентрацію встановлюють за розчином нітрату срібла. При цьому розчин AgNO3, підкислений азотною кислотою, титрують розчином NH4SCN або КSCN, приливаючи його повільно, при постійному струшуванні реакційної суміші в колбі. Під кінець титрування відбувається коагуляція колоїдного розчину роданіду срібла, і мутний розчин стає прозорим. Поверхня осаду адсорбує деяку кількість іонів срібла, тому забарвлення, яке утворюється в наслідок реакції (7), з'являється дещо раніше досягнення точки еквівалентності. Однак, це забарвлення згодом зникає. Тому титрування припиняють тільки після появи незникаючого при енергійному перемішуванні коричнево-рожевого забарвлення розчину.

За допомогою прямого титрування срібла роданідом визначають його вміст в сплавах ( звичайно після переведення його в розчин і відповідної підготовки останнього.

Зворотнім титруванням визначають розчинні хлориди. Наважку хлориду беруть з таким розрахунком, щоб удержати 3 проби по25-50мл приблизно 0,05 н розчину.

До розчину, який містить хлорид 5-10 мл 6н HNO3, приливають з бюретки надлишок робочого розчину AgNO3, і суміш сильно збовтують. Необхідно ввести такий надлишок AgNO3, щоб на наступне його титрування йшло не менше 10-15 мл розчину NH4SCN. У противному випадку стає помітною похибка визначення внаслідок помилок у відліку об'єму по бюретці. Потім осад хлориду срібла відфільтровують для попередження реакції між роданідом та осадом.

Залишок AgNO3 титрують розчином NH4SCN або КSCN, притримуючись правил, описаних в методиці визначення нормальності роданідів. Масу хлорид-іонів обчислюють за формулою:

MCL- = ( N AgNO3 * V AgNO3 -- V__ NH4SCN * N NH4SCN ) ECL-

Подібні формули застосовують завжди у випадку зворотнього титрування.

Короткі відомості про інші методи осадження

З деяких інших методів осадження відносне поширення має меркурометрія - титрування деяких аніонів, зокрема хлорид-іонів у природній і технічній воді. У порівнянні з аргенто- і роданідометрією метод не потребує витрати цінних препаратів срібла; крім того, визначення виконується у кислому середовищі прямим титруванням, а не методом залишків.

Сумарна реакція титрування може бути описана рівнянням:

Hg2+ + 2 Cl- = HgCl2

Після досягнення точки еквівалентності деяку кількість надлишкових іонів Hg2+ можна виявити за допомогою індикатора дифенімсарбазону, наприклад, однією з розгалужень фторометрії, є визначення фтору у вигляді нерозчиних сполук. Як для вагового, так і об'ємного методів визначення фтору велике значення має осадження подвійної солі PbFCL. Ця сполука утворюється у вигляді осаду, що добре фільтрується, при обробці розчинних фторидів надлишок насиченого розчину хлориду свинцю. Осад PbFCL промивають і зважують або аналізують об'ємним методом, наприклад шляхом титрування розчином нітрату срібла іонів хлориду, зв'язаних в осад PbFCL.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Винаходження молярної маси, процентної та нормальної концентрації розчину. Поняття аналітичної реакції. Деякі питання титрування, поняття про чистоту та кваліфікацію хімічних реактивів. Приклади та основні умови отримання кристалічного та аморфного осаду.

    контрольная работа [168,1 K], добавлен 01.05.2010

  • Основи охорони праці під час виконання аналізів титриметричним методом. Сутність та загальні способи виконання титрування. Технологія приготування стандартних розчинів за точною наважкою вихідних речовин, а також іншого титрованого розчину з фіксаналом.

    реферат [38,0 K], добавлен 27.11.2010

  • Особливості колориметричних методів аналізу. Колориметричне титрування (метод дублювання). Органічні реагенти у неорганічному аналізі. Природа іона металу. Реакції, засновані на утворенні комплексних сполук металів. Якісні визначення органічних сполук.

    курсовая работа [592,9 K], добавлен 08.09.2015

  • Фактори, що впливають на перебіг окисно-відновних реакцій. Кількісна міра окисно-відновної здатності сполученої окисно-відновної пари. Окисно-відновні титрування: броматометричне і бромометричне. Методи редоксметрії. Редокс-індикатори. Амоній тіоціанат.

    реферат [36,0 K], добавлен 28.05.2013

  • Вимірювання рН та встановлення іонного складу біологічних рідин. Характеристика потенціалу електрода як функції активності до визначуваного компонента (пряма потенціометрія) та як функції обсягу реагенту, доданого до проби (потенціометричне титрування).

    лекция [468,5 K], добавлен 29.04.2014

  • Розгляд систем зі змішаним титруванням. Розробка методичних принципів поєднання одночасних титрометричних реакцій різних типів в єдиному титрометричному акті, виявлення переваг такого поєднання. Послідовні та одночасні титрометричні реакції різних типів.

    статья [141,8 K], добавлен 31.08.2017

  • Загальна характеристика. Фізичні властивості. Електронна конфігурація та будова атома. Історія відкриття. Методи отримання та дослідження. Хімічні властивості. Використання. Осадження францію з різними нерозчинними сполуками. Процеси радіолізу й іонізації

    реферат [102,3 K], добавлен 29.03.2004

  • Основні поняття про розчин. Розчинність рідин. Класифікація, концентрація розчинів та техніка їх приготування. Розрахунки при приготуванні водних розчинів. Фіксанали. Титрування. Неводні розчини. Фільтрування та фільтрувальні матеріали. Дистиляція.

    реферат [19,0 K], добавлен 20.09.2008

  • Розподіл катіонів на рупи за сульфідною та за кислотно-лужною класифікацією. Класифікація аніонів за розчинністю солей барію і срібла. Вивчення реакцій на катіони. Аналіз суміші катіонів різних аналітичних груп. Проведення аналізу індивідуальної речовини.

    методичка [1,3 M], добавлен 04.01.2011

  • Люмінесцентні властивості іонів рідкісноземельних елементів. Явище люмінесценції, його характеристики й класифікація. Люмінесцентні характеристики речовин. Схеми енергетичних рівнів іонів рідкісноземельних елементів, їх синтез методом хімічного осадження.

    курсовая работа [946,0 K], добавлен 28.04.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.