Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РеФерат

на тему: “Карбонові кислоти”

хімічний карбоновий кислота метал

Карбонові кислоти - це похідні вуглеводнів в яких один, або декілька атомів водню заміщені на карбоксильну групу.

Органічні кислоти можуть бути одержані в результаті окислення спиртів.

За фізичними властивостями карбонові кислоти є рідинами або твердими речовинами. Низькомолекулярні карбонові кислоти добре розчинні у воді. Кислоти розчинні в розчинах лугів з утворенням солей.

Хімічні властивості карбонових кислот обумовлені наявністю в молекулі карбоксильної групи. В розчинах вони дисоціюють на іони.

Це, як правило слабкі кислоти Kg у них нижче ніж у мінеральних кислотах.

1. Взаємодіють з солями важких металів в нейтральному середовищі з утворенням забарвлених сполук.

2. З спиртом утворюють складні ефіри, які мають характерний запах - реакція етерифікації.

Зворотній процес - реакція гідролізу (окислення).

Фармакологічна дія.

Введення карбоксильної групи в молекули знижує токсичність речовин (порівняно з альдегідами і спиртами). В дуже великих дозах проявляє незначну наркотичну дію. Розгалуження аліфатичного радикалу, ненасичені зв'язки, введення галогену в молекулу підвищує фармакологічну активність кислот.

За рахунок дисоціації кислот з утворенням іонів водню, вони мають подразнюючу і припікаючи дію. Накопичуючись в крові можуть викликати явище гемолізу, тому в медичній практиці застосовують солі карбонових кислот, де їх використовують як „носіїв” фармакологічно активних катіонів (Са⁺, К⁺...).

В медичній практиці застосовують:

- калію ацетат;

- кальцію ацетат;

- натрію оксібутірат;

- натрію цитрат;

- натрію гідроцитрат.

Ці препарати крім калію ацетату є похідними оксікислот.

Оксікислоти - це похідні карбонових кислот в молекулі яких поряд з карбоксильною групою є гідроксильна група.

Солі оксикислот практично не токсичні.

Кальцію лактат застосовують як і СаСl₂ (переноситься краще, не подразнює слизову шлунку).

Натрію оксібутірат - внутрішньовенно для наркозу.

Калію ацетат - при гіпокаліємії.

Тринатрієва сіль лимонної кислоти.

Одержання: нейтралізація лимонної кислоти натрію карбонатом. Для очистки від домішок натрію цитрат перекристалізовують із спирту.

Властивості: безбарвні кристали або білий кристалічний порошок, без запаху, солонуватий на смак, вивітрюється на повітрі. Розчинний у воді, практично нерозчинний у спирті. 10% розчин має рН 7,8-8,3.

Застосування: як консервант крові (попереджує згортання) в вигляді 4-5% розчинів.

Дінатрієва сіль лимонної кислоти

Властивості: безбарні кристали, або білий кристалічний порошок, без запаху, кислуватий на смак. Легко розчинний у воді, практично не розчинний у спирті. 5% розчин має рН 4,7-5,0.

Зберігання: в добре закупореній тарі (можлива втрата кристалізаційної води).

Застосування: як консервант крові (попереджує згортання) в вигляді 4-5% розчинів.

Порівняльна характеристика:

а) 200 мл 5% натрію цитрату +0,5 мл м/г - жовте забарвлення

200 мл 5% натрію гідро цитрату + 0,5 мл м/г - червоне забарвлення

б) натрію цитрат - солонуватого смаку

натрію гідроцитрат - кислого смаку

в) 10% розчин натрію цитрату - рН = 7,8-8,3

5% розчин натрію гідроцитрату - рН = 4,7-5,0

Амінокислоти - це карбонові кислоти, в молекулах яких одночасно з карбоксильною групою є і аміногрупа.

В залежності від числа - СООН груп амінокислоти поділяють на одно- і двохосновні.

В залежності від числа - NH₂ поділяють на моно- і діамінокислоти.

Наявність двох функціональних груп: - СООН кислотна і - NH₂ основна - надає амінокислотам амфотерний характер. Тому вони утворюють солі з мінеральними кислотами і лугами.

Будучи амфотерними електролітами амінокислоти існують в розчинах у вигляді біполярних іонів, і так як заряди цих іонів нейтралізують один одного, амінокислоти є внутрішніми солями, і водні розчини одноосновних маноамінокислот нейтральні на лакмус.

В залежності від положення - NH₂ і СООН груп в молекулі амінокислот можлива внутрішньомолекулярна взаємодія цих груп з утворенням циклічного амідулакталу.

Всі амінокислоти розчинні у воді, нерозчинні в органічних розчинниках.

Хімічні властивості:

1. Здатність амінокислот легко окислюватись до NH₂, СО₂, альдегіду, а при дії NaNO₂ в кислому середовищі, або НNО₃, окислення іде до молекулярного азоту і оксікислот.

2. Утворення мідних солей, в яких іон міді зв'язаний додатковими валентностями з атомами азоту утворюючи комплекс темно-синього кольору.

3. Всі амінокислоти дають реакцію з нінгідрином специфічна для амінокислот (в реакцію вступають -NH₂ і -СООН групи). Природні амінокислоти отримують гідролізом білків в кислому середовищі при температурі. Всі природні амінокислоти мають асеметричний атом вуглецю оптично активні сполуки. Всі амінокислоти є l-ізомерами - без смаку, або гіркі, j-ізомери - солодкі.

В медичні практиці застосовують:

- аміналон;

- аміноксепронова кислота;

- глютамінова кислота;

- фенібут;

- цистеїн;

- ацетилцестиїн;

- литіонін.

Амінолон застосовують при судинних захворюваннях мозку. Амінокапронову кислоту при захворюваннях ЦНС. Фенібут застосовують при порушенні процесів метаболізму в головному мозку, для покращення мозкового кровообігу. Ацетилцистеїн застосовують при загальному запаленні органів дихання (трахеїди, бронхи, пневмонії).

Размещено на Allbest.ru