Життя та дитинство Д. Менделєєва
Дослідження біографії та життєвого шляху видатного науковця Д. І. Менделєєва. Огляд років навчання, захисту магістерської та докторської дисертацій, педагогічної та громадської діяльності хіміка. Характеристика відкриття та значення періодичного закону.
Рубрика | Химия |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 10.04.2011 |
Размер файла | 374,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реферат
на тему: Життя та дитинство Д. Менделєєва
менделєєв хімік періодичний науковець
перевірив: Ганна Феліксівна
виконав: Старцун С.Р.
Хмельницький - 2011
Дмитро Іванович Менделєєв народився в лютому 1834 р. у місті Тобольську і був останньою, сімнадцятою дитиною в сім'ї директора Тобольської гімназії Івана Павловича Менделєєва і його дружини Марії Дмитрівни. До часу його народження в сім'ї Менделєєвих з дітей залишилися в живих два брати і п'ять сестер. Дев'ятеро дітей померли ще в дитячому віці, а трьом з них батьки навіть не встигли дати імена.
Навчання Дмитра Менделєєва у Петербурзі в педагогічному інституті (з 1850 р.) спочатку давалося нелегко. На першому курсі він спромігся по всіх предметах, окрім математики, одержати незадовільні оцінки. Але на старших курсах справа пішла по-іншому - середньорічний бал Менделєєва був рівний чотирьом з половиною (з п'яти можливих). Він закінчив інститут в 1855 році із золотою медаллю, одержавши диплом старшого вчителя i був направлений учителем гімназії спочатку до Сімферополя, а потім в Одесу.
У 1856 р. Дмитро Менделєєв відправився у Петербург i захистив магiстерську дисертацiю за темою "Про питомi об'єми", пiсля чого на початку 1857 р. був прийнятий приват-доцентом з кафедри хiмiї в Петербурзький унiверситет. У 1859-1861 р. вiн перебував у науковому вiдрядженнi у Нiмеччинi, у Гейдельберзькому унiверситетi. У 1860 р. Менделєєв взяв участь у роботi першого мiжнародного хiмiчного конгресу в Карлсрує. У 1861 р. Менделєєв написав перший у Росiї пiдручник з органiчноi хiмiї. Навеснi 1862 р. пiдручник був визнаний гiдним повної Демидiвської премiї. У 1863 р. Менделєєв отримав мiсце професора у Петербурзькому технологiчному iнститутi, а в 1866 р. - у Петербурзькому унiверситетi, де читав лекцiї з органiчної, неорганiчної i технiчної хiмiї.
У 1865 р. Менделєєв захистив докторську дисертацію за темою "Про сполуки спирту з водою". У 1867 р. Менделєєв перейшов у Петербурзький університет на посаду професора хімії i повинен був читати лекцiї з неорганічної хімії. Однак, на його думку, нi в Росiї, нi за кордоном не було курсу загальної хімії, котрий можна було б рекомендувати студентам. Дмитро Iванович вирiшив написати його сам. Ця робота одержала назву "Основи хiмiї" i виходила протягом декiлькох рокiв окремими випусками.
Життя не завжди було прихильне до Менделєєва: були в ньому і розрив з нареченою, і недоброзичливість колег, невдалий брак і потім розлучення. Два роки (1880 і 1881) були дуже важкими в житті Менделєєва. У грудні 1880 року Петербурзька академія наук відмовила йому в обранні академіком: "за" проголосували дев'ять, а "проти" - десять академіків.
Особливо непристойну роль при цьому зіграв секретар академії - Веселовський. Він відверто заявив: "Ми не хочемо університетських. Якщо вони і краще за нас, то нам все-таки їх не потрібно". Але не дивлячись на всі життєві труднощі, Дмитро Іванович завжди був людиною творчою, яка з захопленням працює та досягає своєї мети. Улюбленим заняттям на дозвіллі у Менделєєва протягом багатьох років було виготовлення чемоданів і рамок для портретів. Запаси для цих робіт він купував в Гостинному дворі. Одного разу, вибираючи потрібний товар, Менделєєв почув за спиною питання одного з покупців: - "Хто цей поважний пан?" - "Таких людей знати треба, - з повагою в голосі відповів прикажчик. - Це майстер чемоданових справ Менделєєв".
У 1895 році Менделєєв осліпнув, але продовжував керувати Палатою мір і вагів. Ділові папери йому зачитували вголос, розпорядження він диктував секретарю, а вдома всліпу продовжував клеїти чемодани. Професор І. В. Костеніч за дві операції видалив катаракту, і незабаром зір повернувся. Але повернемося до 1867 року. Коли взимку 1867-68 року Менделєєв почав писати підручник "Основи хімії", він відразу зіткнувся з труднощами систематизації фактичного матеріалу. До середини лютого 1869 року, обдумуючи структуру підручника, він поступово дійшов висновку, що властивості простих речовин (а це є форма існування хімічних елементів у вільному стані) і атомні маси елементів зв'язує якась закономірність. Менделєєв багато чого не знав про спроби його попередників розташувати хімічні елементи за збільшенням їх атомних мас і про виникаючі при цьому казуси. Наприклад, він не мав майже ніякої інформації про роботи Шанкуртуа, Ньюлендса і Мейера. Вирішальний етап його роздумів наступив 1 березня 1869 року (14 лютого по старому стилю). На день раніше Менделєєв написав прохання про відпустку на десять днів для обстеження артільних сироварень у Тверській губернії: він одержав лист з рекомендаціями по вивченню виробництва сиру від А. І. Ходнєва - одного з керівників Вільного економічного суспільства. У Петербурзі цього дня було похмуро і зимно.
Під вітром поскрипували дерева в університетському саду, куди виходили вікна квартири Менделєєва. Ще в ліжку Дмитро Іванович випив кухоль теплого молока, потім встав, вмився і пішов снідати. Настрій у нього був чудовий. За сніданком Менделєєву прийшла несподівана думка: зіставити близькі атомні маси різних хімічних елементів і їх хімічні властивості. Недовго думаючи, на зворотному боці листа Ходнєва він записав символи хлору Cl і калія K з досить близькими атомними масами, рівними відповідно 35,5 і 39 (різниця всього в 3,5 одиниці). На тому ж листі Менделєєв накидав символи інших елементів, відшукуючи серед них подібні "парадоксальні" пари: фтор F і натрій Na, бром Br і рубідій Rb, йод I і цезій Cs, для яких відмінність мас зростає з 4,0 до 5,0, а потім і до 6,0. Менделєєв тоді не міг знати, що "невизначена зона" між явними неметалами і металами містить елементи - благородні гази, відкриття яких надалі істотно видозмінить Періодичну систему. Після сніданку Менделєєв закрився в своєму кабінеті. Він дістав з конторки пачку візитних карток і став на їх зворотній стороні писати символи елементів і їх головні хімічні властивості. Через деякий час домочадці почули, як з кабінету стало доноситися: "У-у-у! Рогата. Ух, яка рогата! Я тебе здолаю. Вб'ю!". Ці вигуки означали, що у Дмитра Івановича наступило творче натхнення. Менделєєв перекладав картки з одного горизонтального ряду в іншій, керуючись значеннями атомної маси і властивостями простих речовин, утворених атомами одного і того ж елементу. У котрий раз на допомогу йому прийшло доскональне знання неорганічної хімії. Поступово почала вимальовуватися зовнішність майбутньої Періодичної системи хімічних елементів. Так, спочатку він поклав картку з елементом берилієм Be (атомна маса 14) поряд з карткою елементу алюмінію Al (атомна маса 27,4), за тодішньою традицією прийнявши берилій за аналог алюмінію. Проте потім, зіставивши хімічні властивості, він помістив берилій над магнієм Mg. Засумнівавшись в загальноприйнятому тоді значенні атомної маси берилія, він змінив її на 9,4, а формулу оксиду берилія переробив з Be2O3 у BeO (як у оксиду магнію MgO). До речі, "виправлене" значення атомної маси берилія підтвердилося тільки через десять років. Так само сміливо діяв він і в інших випадках. Поступово Дмитро Іванович дійшов остаточного висновку, що елементи, розташовані за збільшенням їх атомних мас, виявляють явну періодичність фізичних і хімічних властивостей.
Протягом всього дня Менделєєв працював над системою елементів, відриваючись ненадовго, щоб пограти з дочкою Ольгою, пообідати і повечеряти. Увечері 1 березня 1869 року він начисто переписав складену їм таблицю і під назвою "Досвід системи елементів, заснованій на їх атомній вазі і хімічній схожості" послав її в друкарню, зробивши позначки для складачів і поставивши дату "17 лютого 1869 року" (це по старому стилю). Перший варiант перiодичної таблицi досить сильно вiдрiзнявся вiд звичної нам зi школи таблицi Менделєєва. Кiлька елементiв, як потiм виявилося, були в цьому першому варiантовi розмiщенi не за своїми мiсцями. Однак, зiставляючи властивостi елементiв, що потрапили у вертикальнi стовпчики, можна було ясно бачити, що вони перiодично змiнюються по мірі зростання атомної ваги. Це було найголовнiше вiдкриття Менделєєва.
Незбiжнiсть у своєму перiодичному рядi Менделєєв пояснив тим, що науцi вiдомi ще не всi хiмiчнi елементи. Вiн залишив у таблицi чотири незаповненi клiтинки, але спрогнозував їхню атомну вагу i хiмiчну подiбнiсть. Вiн також виправив неточно визначенi атомнi маси елементiв. Перший начерк таблицi Дмитро Iванович, згодом, пiддав корегуванню. Поряд з головними груповими елементами Менделєєв став видiляти пiдгрупи. Вiн виправив атомну вагу одинадцяти елементів i змiнив мiсце розташування двадцятьох.
У 1871 р. Перiодична таблиця прийняла цiлком сучасний вигляд (рис. 1). Однак, нiхто з вiдомих європейських хiмiкiв не оцiнив важливостi зробленого Менделєєвим вiдкриття. Ставлення до Перiодичного закону змiнилося тiльки в 1875 р., коли був вiдкритий елемент галiй, властивостi якого збiгалися з прогнозами Менделєєва.
Рис. 1. Періодична система Меделеєєва
Новим трiумфом Менделєєва стало вiдкриття в 1879 р. скандiю, а в 1886 р. германiю, властивостi яких також вiдповiдали описам Менделєєва. У наступнi роки з-пiд пера Менделєєва вийшло ще кiлька основних праць з рiзних роздiлiв хiмiї. Його повна наукова i лiтературна спадщина величезна i мiстить 431 роботу. Працi Менделєєва отримали широке мiжнародне визнання. Вiн був обраний членом багатьох академiй наук, iноземних наукових товариств. Пiшовши в 1890 р. у вiдставку, Менделєєв брав активну участь у виданнi Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона, був консультантом у пороховiй лабораторiї при Морському мiнiстерствi. Провiвши необхiднi дослiдження, усього за три роки вiн розробив ефективний склад бездимного пороху. У 1893 р. Менделєєв був призначений хранителем (керуючим) Головної палати мiр i ваги. АН СРСР заснувала у 1962 р. премію і Золоту медаль ім. Д. І. Менделєєва за кращі роботи по хімії і хімічній технології. Помер вiн у лютому 1907 р. вiд запалення легень.
Джерела інформації
1. Чугаев, Л. А. Дмитрий Иванович Менделеев. Биография русского гения [Електронний ресурс] / Л. А. Чугаев. - Режим доступу : http://elementy.ru/lib/430731.
2. Менделеев, Дмитрий Иванович [Електронний ресурс] / Академик. - Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/980.
3. Менделеев и Периодический закон [Електронний ресурс] / Алхимик. - Режим доступу : http://www.alhimik.ru/read/mend01.html.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Історія відкриття періодичного закону хімічних елементів. Попередники Дмитра Івановича Менделєєва по систематизації хімічних елементів. Відкриття періодичного закону Д.І. Менделєєва. Значення періодичного закону для розвитку для розвитку хімічної науки.
реферат [27,9 K], добавлен 09.07.2008М. Складовська-Кюрі як перша жінка, яка одержала Нобелівську премію, аналіз біографії. Знайомство з особливостями докторської дисертації видатного хіміка "Дослідження радіоактивних речовин". Загальна характеристика важливіших відкриттів М. Кюрі.
реферат [3,0 M], добавлен 14.05.2014Дитинство та юність О.М. Бутлерова - видатного хіміка-експериментатора, автора теорії хімічної будови. Навчання в університеті та сімейне життя Олександра Михайловича. Основні положення теорії будови хімічних сполук. Внесок Бутлерова у розвиток хімії.
презентация [3,3 M], добавлен 26.09.2012Короткий нарис життя та творчого шляху відомого російського хіміка О.Є. Чичибабина, внесок в розвиток науки. Початок наукового шляху великого вченого, його навчання. Розвиток хімії піридинових сполук. Реакції з одержання діазосполук та гетероциклів.
курсовая работа [749,5 K], добавлен 25.10.2010Основні положення атомно-молекулярного вчення. Періодичний закон і система хімічних елементів Менделєєва. Електронна теорія будови атомів. Характеристика ковалентного, водневого і металічного зв'язку. Класифікація хімічних реакцій і поняття електролізу.
курс лекций [65,9 K], добавлен 21.12.2011Прості та складні речовини. Валентність атомів елементів. Швидкість хімічних реакцій, хімічна рівновага. Будова атома і періодична система елементів Д.І. Менделєєва. Полярний і неполярний ковалентний зв’язки. Характеристика металів. Поняття про розчини.
учебное пособие [22,0 M], добавлен 20.03.2012Місце елементів-металів у періодичній системі Д.І. Менделєєва, будова їх атомів. Металевий зв’язок і кристалічна гратка. Загальні фізичні властивості металів, їх знаходження у природі. Взаємодія лужного металу з водою. Реакція горіння кальцію в повітрі.
презентация [638,5 K], добавлен 19.11.2014Техніка експерименту в хімічній лабораторії. Атомно-молекулярне вчення. Стехіометричні закони та основні хімічні поняття. Прості та складні речовини, вивчення хімічної символіки та фізичних величин. Закон еквівалентів та рівняння Менделєєва-Клапейрона.
методичка [60,6 K], добавлен 12.12.2011Дослідження складу, оптичних, електричних властивостей нафти. Огляд особливостей використання в хімічній промисловості. Значення в'язкості для видобутку і транспортування нафтопродуктів. Технології перегонки нафти. Аналіз проблем забруднення середовища.
презентация [1,5 M], добавлен 24.12.2012Загальна характеристика. Фізичні властивості. Електронна конфігурація та будова атома. Історія відкриття. Методи отримання та дослідження. Хімічні властивості. Використання. Осадження францію з різними нерозчинними сполуками. Процеси радіолізу й іонізації
реферат [102,3 K], добавлен 29.03.2004