Неорганічні кислоти, луги і солі
Кислоти як хімічні речовини, їх характеристика, основні властивості, класифікація та різновиди, відмінні особливості. Асортимент, призначення, зберігання і перевезення кислот. Опис та сфери практичного використання луг та солей, їх типи та значення.
| Рубрика | Химия |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.12.2010 |
| Размер файла | 13,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1
8
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. Кислоти, їх класифікація
Кислоти - це сполуки, які при електролітичній дисоціації утворюють іони водню. У водневих розчинах кислоти дисоціюють на іони водню і кислот ний залишок. Кількість атомів водню, яка здатна заміщуватись металами з утворенням солей, визначає основність кислот. Розрізняють кислоти одноосновні (HCl, HNO3), двохосновні (H2SO4) і трьохосновні (H3PO4).
За походженням кислоти бувають органічні (оцтова, лимонна) і неорганічні (сірчана, соляна, азотна), за агрегатним станом - тверді (борна, лимонна, стеаринова та ін.) і рідкі (соляна, азотна, фосфорна, сірчана та ін.).
Серед неорганічних кислот найбільше значення мають сірчана, азотна і соляна кислоти.
Сірчана кислота (H2SO4) - важка, масляниста, безколірна, досить гігроскопічна рідина питомою вагою 1840,7 кг\м3, температура плавлення 10,45 С, температура кипіння 296,2 С. Реагуючи з водою, сірчана кислота виділяє велику кількість тепла, що супроводжується «кипінням» і розбризкуванням рідини. Тому для приготування розбавлених розчинів необхідно більш важку концентровану кислоту тонкою цівкою добавляти до води. Концентрована сірчана кислота вступає в реакцію майже з усіма металами, утворюючи кислі солі (гідросульфати) і середні солі (сульфати). Вони спричиняють сильні опіки.
Сировиною для виробництва сірчаної кислоти є пірит (сірчаний колчедан) Fe2S, гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.
Існує два промислових способи одержання сірчаної кислоти: контактний і нітрозний.
Соляна (HCl), або хлористоводнева, кислота - розчин хлористого водню у воді. Взаємодіє з багатьма металами і окисами. Соляна кислота - безколірна «димляча» на повітрі рідина (технічна соляна кислота жовтувата із-за домішок Fe, Cl2 та ін.). Максимальна концентрація соляної кислоти (при температурі 20 С) 36% за масою, питома вага такого розчину 1180 кг/м3.
Процес виробництва соляної кислоти складається з двох етапів: одержання газоподібного хлористого водню HCl і розчинення його у воді.
Азотна кислота (HNO3) - сильна кислота, яка характеризується ярко вираженими окиснюючими властивостями. За зовнішнім виглядом це безколірна рідина з різким удушливим запахом; питома вага 1520 кг/м3; температура плавлення 41,15 С; температура кипіння 84 С. При кипінні і на світлі розкладається, виділяючи NO2 і забарвлюється в бурий колір. З водою азотна кислота змішується в будь-яких співвідношеннях. Тваринні і рослинні тканини при дії на них азотної кислоти дуже швидко руйнуються. Азотна кислота, реагуючи з металами, утворює солі (нітрати).
Існують слідуючі способи одержання азотної кислоти: аміачний (промисловий), лабораторний і дуговий.
2. Асортимент, використання, зберігання і перевезення кислот
Сірчана кислота випускається наступних марок: купоросне масло (92-96% H2SO4), камерна (65% H2SO4), башенна (75% H2SO4), олеум (розчин сірчаного ангидрида SO3 в сірчаній кислоті 18-20%), акумуляторна (32-39% H2SO4), реактивна («ч» - чиста, «чда» - чиста для аналізу, «хч» - хімічно чиста, «оч» - особливої чистоти) і регенерована.
Сірчану кислоту башену, купоросне масло і олеум зберігають і транспортують в сталевих, нефутерованих баках і цистернах. Для зберігання і перевезення кислоти більш низької концентрації сталеві ємкості футеруються кислостійкими матеріалами (керамікою, свинцем, поліізобутиленом, вініпластом). Ємкості для перевезення олеума викладаються термоізоляцією для попередження замерзання. Температура зберігання олеума - не нижче 5 С.
Сірчана кислота використовується у виробництві добрив (40%), кислот із їх солей, вибухових речовин, для очищення нафтопродуктів, виготовлення ліків і миючих засобів, фарбників, штучних волокон, пластмас, для виготовлення електролітів.
Соляна кислота виготовляється технічна синтетична і реактивна. Перша виробляється двох сортів з вмістом HCl відповідно 31,0 і 27,5%, а друга марок А - для підприємств кольорової металургії, Б - для медичної і харчової промисловості, сільського господарства та інших спеціальних цілей і В-для всіх інших споживачів. Вміст HCl відповідно 35-38%, не менше 31,5% і не менше 31,0%.
Соляна кислота транспортується в сталевих, гумованих, герметично зачиняємих цистернах, скляних бутлях або поліетиленових каністрах місткістю до 40 л.
Пари кислоти подразнюють верхні дихальні шляхи і слизову оболонку очей, в результаті чого може бути викликаний катар дихальних шляхів, замутнення роговиці очей. Під дією на шкіру кислота викликає опіки і подразнення. Тому її зберігають в добре провітрюваних приміщеннях, герметичних, захищених від корозії ємкостях.
Соляна кислота використовується в гідрометалургії і гальвінопластиці, для очищення поверхні металів при паянні і луженні, одержання хлоридів цинку, марганцю, заліза та інших металів. Оскільки соляна кислота є складовою частиною шлункового соку, розведену HCl використовують в медецині при лікуванні хворих з пониженою кислотністю.
Азотна кислота випускається двох марок: розбавлена (50-60% HNO3) і концентрована (більш високої концентрації «хч», «чда»,» ч» і «оч»). Вона є одним із крупнотонажних продуктів хімічної промисловості. ЇЇ широко використовують для одержання добрив, бездимного пороху, вибухових речовин, фарбників, пластмас, сірчаної кислоти, для травлення металів, в ракетній техніці (як окислювач) та ін.
3. Луги, їх класифікація, асортимент, використання
Лугами називають розчинюванні у воді гідрати окислів металів (гідрооксиди). В залежності від кількості гідроксильних груп ОН луги діляться на однокислотні NaOH і багатокислотні Са(ОН)2.
Найбільше значення серед лугів мають їдке калі КОН і їдкий натр NaOH.
Їдке калі - сильний луг, їдкий, напомацки мильний. Одержують її електролізом водного розчину KCl, а випускають у вигляді твердої речовини (марок А і Б) або рідини (марок В і Г) з вмістом їдких лугів в перерахунку на КОН відповідно 95, 93, 52 і 50%. Використовується для виготовлення електролітів лужних акумуляторів, виробництва рідкого мила та ін.
Тверде рідке калі - біла кристалічна речовина, яка володіє великою гігроскопічністю, легко розчинна у воді і спирті. Діє руйнівним чином на тваринні і рослинні тканини, роз» їдає скло і фарфор особливо при нагріванні, негорюче, вибухонебезпечне.
Їдкий натр (каустична сода) - сильний луг, який одержується мімічним способом або електролізом водного розчину кухонної солі (електрохімічний метод). Виготовляється рідкий і твердий, технічний і реактивний, першого та другого сортів.
Твердий NaOH - біла непрозора, досить гігроскопічна маса або луски.
Агрегатний стан і метод одержання їдкого натра відбивається в його маркуванні. Наприклад, ТХ - твердий хімічний, ТР - твердий ртутний, РР - розчин ртутний, РД - розчин діафрагмний.
Використовується у виробництві штучних волокон, корда, як обмивочний обезжирюючий засіб та ін.
Рідкі луги перевозять і зберігають в залізничних цистернах, контейнерах, сталевих або поліетиленових бочках, тверді - в барабанах із чорної кровельної сталі або в поліетиленових мішках, які вкладені в 3-4-шарні паперові мішки або в металеві барабани.
4. Солі, їх класифікація, асортимент, призначення
Солями називають хімічні сполуки, які є продуктами заміщення водню металами в кислотах. Вони складаються із іона металу і кислотного залишку і поділяються на нормальні, кислі і основні. Продукти повного заміщення атомів водню в кислоті атомами металу називаються нормальними солями - CuSO4, Al(NO3)3, FeSO4, CuCl та ін. Кислотні солі є продуктами часткового заміщення атомів водню кислоти на метал NaHSO4, KH2PO4, Ca(HCO3)2, а основні - продуктами часткового заміщення гідроксильних груп в молекулах основ на кислотні залишки - Al(OH)3, Cu(OH)2 та ін.
Розрізняють також солі двойні, змішанні і комплексні.
Солі сірчаної кислоти - це сульфати, гідросульфати, купороси, квасці. Із них велике значення мають слідуючі солі:
сульфат кальцію СаSO4 в природі зустрічається у вигляді ангидрида СаSO4 і гіпса СаSO4 2Н2О; використовується при виготовленні алібастру;
мідний купорос СuSO4 5Н2О служить для виготовлення деяких мінеральних фарб, оприскування рослин і протравлення зерна;
залізний купорос FeSO4 7Н2О використовується для пропітки деревини від гниття, виготовлення чорнил, боротьби з шкідниками сільського господарства;
квасці-KCr(SO4) 12Н2О i KAl(SO4)2 12Н2О хромокалієві і алюмокалієві використовуються при дублюванні шкіри, виробництва фарб, в хімічній, текстильній, медичній, целюлозно - паперовій промисловості і водоочистці.
Солі азотної кислоти (нітрати) - тверді кристалічні речовини білого кольору, добре розчинні у воді. Солі, які утворені лужними або лужно-земельними металами, називаються селітрами (NaNO3 - чилійська, KNO3 - індійська, Ca(NO3)2 - норвезька). Вони широко використовуються в сільському господарстві в якості азотних добрив, в піротехніці і виробництві пороху (КNO3), для виготовлення вибухових сумішей, амоналів.
Крім того, в промисловості широке розповсюдження одержали наступні види солей.
Сода кальційована Na2CO3 - білий дрібний кристалічний порошок, який легко розчиняється у воді з виділенням тепла. Вміст чистого продукту - менше 98%. Питома вага 2530 кг/м3, температура плавлення 852 С. У вологому приміщенні поглинає вологу і звалюється. Розрізняють соду кальційовану, аміачну і природну. Її випускають технічною і реактивною. Використовують в хімічній, скляній, миловаренній, паперовій та в інших галузях.
Сода питна (харчова) NaНCO3 - білий порошок питомою вагою 2200 кг/м3. При нагріванні переходить в кальційовану соду. У воді розчинюється слабше, ніж кальційована.
Нашатирь NaН4Cl (хлорид амонія) - кристалічний порошок білого кольору. Легко розчинюється у воді. Використовується при пайці металів і нанесення на них покрить - цинкуванні, луженні та ін.4
Хлорне вапно СаОCl2 - білий порошок, який отримується хлоруванням гашеного вапна газоподібним хлором. Сильно поглинає вологу, легко втрачає хлор при зберіганні. Подразнює дихальні шляхи і шкіру. Використовується в якості дегазаційного і дезинфікуючого засобів.
Барій сірчанокислий аккумуляторний BaSO4 - сухий тонкодисперсний порошок білого кольору. Використовується для регенерації відпрацьованого електроліта аккумуляторів.
Біхромат калія (хромпік) K2Cr2O7 - кристали краснуватого кольору. Отруйний. Сильний окислюва. Використовується в сирниковій промисловості і піротехніці.
Бура технічна - порошок, кристали якого білого кольору. Одержують із борної кислоти і соди. Використовується в якості флюса, для очищування поверхні при зварюванні, різці і пайці, в скляній і керамічній промисловості, сільському господарстві (мікродобриво), як медичний препарат.
Нітрит натрію NaNO2 - кристали білого кольору з жовтуватим відтінком. Використовується у виробництві фарбників і в медицині.
Тринатрій фосфат Na3PO4 12H2O - кристали білого або світло-жовтого кольору. У воді добре розчиняється. Використовують для пом'якшення води і як антикорозійна присадка води, яка охолоджує дизель.
Література
кислота хімічний сіль
Войчак А.В. Товароведение сырья и материалов: Учеб. пособие. -
К.: Выща шк. Головное изд-во, 1989. - 279 с.
Программа, методические указания, планы практических занятий и тематика контрольных работ по курсу «Товароведение сырья, материалов, машин и оборудования» для студентов специальности 1703 заочной формы обучения /Сост. В.И. Мотяжев, А.В. Войчак. - Киев: КИНХ, 1986. - 100 с.
Технология важнейших отраслей промышленности: Учеб. для экономич. спец. вузов /А.М. Гинберг, Б.А. Хохлов, И.П. Дрякина и др.; Под ред. А.М. Гинберга, Б.А. Хохлова. - М.: Высш. шк., 1985. - 496 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вивчення хімічного складу і структурної будови нуклеїнових кислот. Характеристика відмінних рис дезоксирибонуклеїнових кислот (ДНК) і рибонуклеїнові кислоти (РНК). Хімічні зв'язки, властивості і функції нуклеїнових кислот, їх значення в живих організмах.
реферат [1,2 M], добавлен 14.12.2012Характеристика лимонної кислоти та способів її отримання. Аналіз принципів і способів отримання оцтової кислоти. Властивості і застосування ітаконової кислоти. Біологічний синтез лимонної, оцтової та ітаконової кислоти, особливості і умови даних процесів.
курсовая работа [119,9 K], добавлен 26.08.2013Вивчення вітаміну С, опис його властивостей, методик ідентифікації і кількісного визначення. Медичні та фізико-хімічні властивості аскорбінової кислоти, її біосинтез. Фармакодинаміка та фармакокінетика. Залежність між будовою і біологічною активністю.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 30.11.2014Загальна характеристика і склад нуклеопротеїдів. Нуклеїнові кислоти – природні біополімери. Структурні елементи нуклеїнових кислот: нуклеозид; нуклеотид; нуклеїнова кислота. Класифікація і будова нуклеїнових кислот. Біологічна роль нуклеїнових кислот.
реферат [35,2 K], добавлен 25.02.2009Найважливіші природні сульфати, якісна реакція на сульфат-іон. Застосування сульфатної кислоти і сульфатів в промисловості. Хімічні та фізичні властивості сульфатної кислоти, її взаємодія з металами. Розклад цукру і целюлози під дією сульфатної кислоти.
презентация [688,5 K], добавлен 30.10.2013Обзор літератури що до четвертинних амонієвих солей, їх хімія та особливості до реакційної здатності. Види випробувань даної сполуки: вимірювання температури топлення, розчинення у різних рідинах. Засоби використання солі, її властивості і зберігання.
курсовая работа [200,7 K], добавлен 11.05.2009Сучасний стан проблеми тютюнопаління у світі. Виробництво тютюнових виробів. Види та сорти тютюну та їх переробка. Хімічний склад диму і дія його на організм. Фізико-хімічні властивості ціанідної кислоти. Токсикологічна характеристика синильної кислоти.
курсовая работа [245,8 K], добавлен 18.12.2013Загальна характеристика та класифікація нестероїдних протизапальних препаратів. Лікарські речовини - похідні ароматичних кислот та амінокислот. Патофізіологія та фармакодинаміка. Метаболізм арахідонової кислоти. Фармакокінетична характеристика НПЗП.
курсовая работа [733,8 K], добавлен 21.10.2013Поняття карбонових кислот як органічних сполук, що містять одну або декілька карбоксильних груп COOH. Номенклатура карбонових кислот. Взаємний вплив атомів у молекулі. Ізомерія карбонових кислот, їх групи та види. Фізичні властивості та застосування.
презентация [1,0 M], добавлен 30.03.2014Сірчана кислота як один з основних багатотоннажних продуктів хімічної промисловості, її застосування в різних галузях народного господарства. Взаємодія сірчаної кислоти з металами та неметалами, солями та водою. Сировина для виробництва сірчаної кислоти.
реферат [32,0 K], добавлен 11.11.2010
