Проблеми збереження різноманітності флори та червонокнижної рослинності в лісових системах Ічнянського національного природного парку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ніжинський національний університет імені Миколи Гоголя

Проблеми збереження різноманітності флори та червонокнижної рослинності в лісових системах Ічнянського національного природного парку

Федорко Микола Русланович

Анотація

рослинний світ лісовий природний

В статті розглянемо проблеми та виклики, пов'язані із збереженням та відновленням різноманітності рослинного світу в лісових екосистемах парку. Проаналізуємо стан місцевих популяцій рідкісних видів рослин, визначимо ключові проблеми та запропонуємо стратегії для підтримки стійкості та біорізноманіття в лісових системах Ічнянського національного природного парку.

Ключові слова: Ічнянський парк, Червона книга, Біорозмаїття.

Збереження різноманітності природи - це важлива мета, особливо в умовах змін в екосистемах. Проте формування сітки природоохоронних територій ускладнюється через господарську діяльність, яка зазвичай не враховує екологічні аспекти. Це може призводити до трансформації екосистем і негативно впливати на біорізноманіття.

Більшість природо-заповідних об'єктів не завжди успішно виконують завдання з збереження різноманіття через різноманітні причини, що ставить під сумнів ефективність концепції абсолютної заповідності. Тому важливо впроваджувати регулюючі заходи для підтримання стану природних резерватів і забезпечення їх стійкості.

Однією з ключових проблем сучасності є збереження різноманіття природи. Особливу актуальність це питання набуває в умовах значних змін у природних екосистемах, що виникають через вплив антропогенної діяльності. Проте, вирішення завдань збереження природи та структурно-функціональної стійкості екосистем стає викликом через складність формування природоохоронних територій.

Головною проблемою є недооцінка екологічних аспектів у господарській діяльності, що призводить до трансформації екосистем. Інтенсивне лісове господарство, використання інтродукційних видів чи осушення місцевостей може призвести до негативних змін у природних умовах. Також важливо враховувати, що зазнали змін харчові ланцюги та трофічні піраміди, що може призвести до порушень у продукційно-деструктивних процесах.

Незважаючи на існуючі природо-заповідні об'єкти, виявляється, що багато з них не виконують свої завдання щодо збереження різноманіття. Це піддає сумніву ідею абсолютної заповідності, яка розглядалася у класичних роботах вітчизняних захисників природи. Тому сучасні об'єкти природно-заповідного фонду в Україні вимагають регулюючих заходів, спрямованих на підтримання стану резерватних екосистем та забезпечення їх стійкості.

Одним з ключових викликів для природо-заповідних об'єктів є не лише збереження різноманіття життя, але й вивчення динаміки природних процесів на різних рівнях - від окремих популяцій до біоценозів.

У відповідності до теорії управління, розробленої Норбертом Вінером, стан будь-якої системи, включаючи екологічну, визначається комплексом значень її ключових змінних. На жаль, в сучасний час нам відсутній чіткий підхід до управління природними процесами в умовах заповідних режимів. Важливим є збір та обробка необхідної інформації про стан заповідних екосистем як цілісних структурно-функціональних одиниць та їхньої динаміки.

Стратегічним напрямком розвитку заповідної справи слід визнати охорону не лише окремих видів чи груп, але й повноцінних сукцесійних систем, які володіють здатністю до самовідтворення. Це виправдовує наявність ділянок із зовсім обмеженим доступом, які служать моніторинговими полями для вивчення основних тенденцій та темпів змін в резерватних біогеоценозах. Проте, враховуючи значущий антропогенний вплив на природні екосистеми, особливо в староосвоєних регіонах, таких як Ічнянщина, необхідно приділити особливу увагу розробцііндивідуальних схем регуляції для кожного конкретного заповідного об'єкта.

У 2019 році флора Ічнянського національного природного парку (НІ II І) вражає різноманіттям, налічуючи 672 види судинних рослин, які відносяться до 347 родів, 101 родини, 6 класів та 5 відділів. Судинні спорові та голонасінні складають лише 2,8%, а провідну роль відіграють Mаgnоliоphytа з 97,2%.

Зокрема, Liliopsida та Magnoliopsida представлені відповідно 23,2% та 74,0%. Флора демонструє високий рівень біорізноманіття та подібність до флор Середньої Європи.

У родинному склaдi три провідні родини, а саме Аstеracеaе (10,7%), Poacеaе (8,2%) та Cypеracеaе (6,1%), становлять 25% від усіх видів. Загалом, 10 провідних родин охоплюють понад половину видів і родів флори НІ II І. що вказує на високий рівень рослинного різноманіття.

Щодо родового спектру, три перші позиції посідають роди Сагех, V^rt та Vеronica. Значна кількість бореальних родів, таких як Заііх та Ranunculus, також свідчить про особливості географічного розподілу рослинного складу.

Загальна картина свідчить про високий екологічний потенціал території та важливість збереження її природного багатствазважаючи на те що флористичні дослідження Ічнянського національного природного парку виявили 15 видів судинних рослин, які внесені до Червоної книги України. Нижче наведено коротку характеристику цих видів:

Lycopodium апиоїіпит L. - Вразливий палеарктичний вид, що в Україні відомий з Карпат, Розточчі, Малого Полісся, Волинської височини, Полісся та Лісостепу. Зростає у вологих лісах. Знайдено на двох локалітетах в районі с. Коломійцево та с. Хаєнки.

Salix starkеana Willd. - Реліктовий бореальний вид, який в Україні росте спорадично на Поліссі, Розточчі-Опілля, в Передкарпатті, Карпатах та Лісостепу. Знайдено лише на одному місці - між м. Ічня та с. Хаєнки.

Аldrovanda vеsiculosa L. - Голарктичний вид з фрагментами ареалу в субтропічних і тропічних регіонах. В Україні трапляється спорадично, знайдено на території заказника “Жевак” в Ічнянському районі.

ШпсШапа тіпог L. - Голарктичний, диз'юнктивноареальний вид, який виявлено на двох місцях у північній частині НІ IIІ та в ставі поблизу с. Дзюбівка.

Lilium martagon L. - Вид з диз'юнктивним ареалом, що скорочує своє поширення. Знайдено на шести локалітетах у північній та центральній частинах парку поблизу сіл Хаєнки та Кікали. Росте групами в старих дубових насадженнях та в околицях оз. Мисливське.

Galanthus mv8lis L. - Європейсько-середземноморський вид, який зустрічається на сході свого ареалу. В Україні розповсюджений головним чином в Правобережному Лісостепу, Карпатах, Передкарпатті, Західному Поділлі, Розточчі, менш поширений на Правобережному Поліссі та рідше - в Лівобережному Лісостепу. Зростає в листяних лісах, на галявинах та в чагарниках. На території Ічнянського національного природного парку перебуває на крайній східній межі ареалу. Знайдено 5 локалітетів, найбільші з яких розташовані поблизу сіл Августівка та Дзюбівка в середньовікових листяних лісах переважно в асоціаціях Carpinеto-Quеrcеtum coryloso-caricoso (pilosaе)-galеobdolosum, C.-Q. galеobdolosum, ВеШ^їо^иетсеШт coryloso-galеobdolosum. Популяції можуть займати великі площі, проективне покриття G. птубій коливається від 5 до 15%, щільність може сягати 30 особин на м2. За останні роки проведено дослідження ценопопуляцій, виявлено їхню інсуляризацію та зміни в просторовій структурі. Під впливом антропогенних факторів, таких як вирубка лісу та створення зон відпочинку, популяції підсніжника білосніжного втрачають свою домінантну позицію.

Dactylorhiza іпсатпаїа (L.) Soo - Євразійський поліморфний вид, в Україні поширений в Карпатах, лісовій зоні, Лісостепу, Степу (зрідка) та Гірському Криму. Зростає на болотах, у вологих лісах, на болотистих та торф'янистих луках, у вологих чагарниках. На території парку виявлено популяції на справжніх луках поблизу с. Хаєнки в заплаві р. Іченьки та вздовж болота Удай на північ від с. Заудайка. Також виявлено, що вид спільно існує з Dactylorhiza m^eHs (Роіі) Hurt еt Summ. Популяції володіють досить високою щільністю та проективним покриттям на окремих ділянках, створюючи характерні зарості на вологих болотах і луках.

Dactylorhiza mвjalis (Rchb.) P.F. Hurt еt Summеrhayеs s.l. - Це рідкісний вид рослин, поширений в регіоні середземноморсько-європейської зони, особливо на її південно-східній межі. В Україні його можна зустріти головним чином в Карпатах, на Передкарпатті, в лісових та лісостепових зонах. Рослина росте на вологих луках, узліссях і евтрофних болотах. Зафіксовано його присутність на луках біля села Хаєнка, де він співіснує з Dactylorhiza іпсатпаїа у рамках однієї асоціації, а також окремі екземпляри були виявлені біля села Буди.

Dactylorhiza тасШаїа (L.) So6 s.l. - Вразливий поліморфний євросибірський вид, розповсюджений майже по всій Європі та в Азії до Середнього Сибіру. В Україні виявлений лише на одному локалітеті серед кущів Salix сіпетеа L. у невеликому зниженні на терасі р. Іченьки в північній частині НІ II І.

Ерірасї^ hеllеborinе (L.) Стап^ - Вид, що поширений в палеарктичному регіоні, зокрема в Карпатах, в лісових, лісостепових, степових зонах, а також у гірському регіоні Криму. Зростає в різних типах лісів, у ярах, на узліссях. Знайдено 17 місцезнаходжень у різних частинах парку, основним чином у старих дубових лісах, а також у липово-грабово-дубових та інших асоціаціях. Виявлено нові локалітети, що свідчить про розширення ареалу. Найбільш потужна популяція зафіксована в урочищі Малинкове, де зростає 35 генеративних екземплярів на ділянці 25 на 6 м, а загальна чисельність популяції сягає до 150-200 особин.

Еріра^ раїшй^ (L.) Сгапїг - Європейсько-середземноморський вид, розповсюджений в Україні в Поліссі, Карпатах, Розточчі, Опіллі, Лісостепу, Степу (долини великих річок), та Гірському Криму. Цей вид росте у заторфованих долинах річок, улоговинах, заболочених схилах з мокрими та сирими торфово-болотними ґрунтами. Зафіксовано його наявність у двох різних частинах національного парку, переважно в перезволожених екотопах долини річки Іченька.

№ойіа пМш-ау^ (Лігота пташине гніздо): Зустрічається в Карпатах, Закарпатті, Поліссі, Лісостепу, Степу, і на Гірському Криму. Знайдено в асоціаціях Сагріпеїо^иегсеїит согу^о^икеїит та Сагріпеїо- Quеrcеtum gаlеоbdоlоsо-stеПаriоsum. Популяції виявлені між селами Дзюбівка та Буди та на північ від села Дзюбівка.

РМапШега bifolrn (Мокрець дволистий): Росте в Карпатах, Розточчі, Опіллі, Поліссі, Лісостепу, Степу і на Криму. Виявлений в околицях озера Мисливське та заказнику «Луги». Зустрічається в старому дубовому лісі в асоціації Quегcеtum fгаngulоsо-cоnvаИагiоsum.

Сагех bоhеmicа (Осока богемська): Євразійський вид із диз'юнктивним ареалом. Знайдено в ізольованих локалітетах на Поліссі, у Лісостепу та на Розточчі. Виявлена у невеликому висохлому озері- ліжку поблизу сіл Дзюбівка та Буди.

Рикаїіііа раїеш (L.) Mill., вразливий європейський вид, росте на околиці південної межі ареалу. Зустрічається в Україні на Поліссі, у Лісостепу та Північному Степу. Віддає перевагу лучним схилам, узліссям, лісовим галявинам та світлим сосновим та дубово-сосновим лісам класу РикаШІо-Ріпеїеа. На території Ічнянського національного природного парку популяція РикаШІа раїеш є малочисельною та згасаючою, обмежується тільки трьома особинами. Відсутнє природне насіннєве поновлення, тому виникає необхідність у проведенніінтродукції цього виду з подальшою його реінтродукцією у природні угруповання.

Загалом, поширення рідкісних видів на території парку є нерівномірним. Найбільше місцезнаходжень виявлено в старих дубових та дубово-грабових лісах, які збереглись головним чином в центральній частині парку, а також на луках вздовж річок Іченька та Удай. Загальною кількістю видів, занесених до Червоної книги України, які були виявлені в Ічнянському національному природному парку, є 22,4%. Знахідки особливо рідкісних видів, таких як Сагех bоhеmicа та иїгісиїагіа тіпог, на території парку є унікальними для Чернігівської області. Найбільші за зайнятою площею та кількістю екземплярів популяції спостерігаються у Gаlаnthus піуаі^ та №ойіа nidus^-vis, а найбільше кількість локалітетів відзначено для Ерірасїк hеИеbоrinе.

Дії, спрямовані на охорону, збереження, відновлення та раціональне використання природних комплексів Ічнянського НІ II І. відповідають вимогам законодавства України щодо рослинного світу, зокрема Закону «Про рослинний світ». Відповідно до положень статей 25-31 цього закону, проводяться комплексні заходи з метою збереження просторового, видового, популяційного та ценотичного різноманіття рослинного світу, а також забезпечення охорони умов їх місцезростання. Зокрема, передбачено внесення рідкісних видів, які знаходяться під загрозою, до Червоної книги України, а також встановлено обов'язок підприємств і громадян, чия діяльність пов'язана з розміщенням, будівництвом чи експлуатацією об'єктів, передбачати та реалізовувати заходи збереження умов місцезростання рослин. Для рідкісних видів рослин та природних рослинних угруповань розроблено спеціальний порядок охорони, а також визначено план господарських робіт. Рекомендовано проводити лісогосподарські заходи після виїзду спеціалістів на місце та обмежувати їх зимовим періодом для запобігання негативному впливу на унікальні рослинні комплекси.

З метою збереження та відновлення природних цінностей Ічнянського національного природного парку, рекомендується акцентувати увагу на збереженні світлих дубових лісів та лучних ділянок, що є ключовими для різноманіття рослинності в парку.

Для відновлення світлих дубових лісів рекомендується впровадження сінокосіння та випасу худоби, що сприяє підтримці та відновленню природних умов для росту рідкісних видів рослин. Зокрема, важливо дотримуватися термінів та особливостей рекреаційного використання в прилеглих населених пунктах, щоб забезпечити мінімальний негативний вплив на природні екосистеми.

Також, рекомендується вживати заходів щодо реінтродукції рідкісних видів рослин для зміцнення їх популяцій та розширення ареалу. Це важливий елемент для підтримання та відновлення різноманіття флори в парку.

Загалом, рекомендації враховують баланс між господарським використанням та збереженням природних цінностей, що є ключовим для успішного управління природними резерватами.

Усі ці заходи спрямовані на збереження та відновлення природних комплексів Ічнянського НІ IIІ та забезпечення їх сталим використанням, зменшуючи негативний вплив людської діяльності на екосистеми парку.

Взагалі, рекомендації враховують гармонійний баланс між господарським використанням та збереженням природних цінностей, що є критичним для успішного управління природним резерватом. Всі ці заходи спрямовані на збереження та відновлення природних комплексів Ічнянського національного природного парку, а також забезпечення їх сталим використанням, зменшуючи негативний вплив людської діяльності на екосистеми парку.

Джерела

1. Геоботанічне районування Української РСР. - К.: Наук. думка, 1977. - 301 с.

2. Завада М.М., Шульга О.О. Особливості заходів з поліпшення санітарного стану лісів природно-заповідного фонду за нинішніх умов. Проблеми збереження гірських екосистем та сталого використання біологічних ресурсів Карпат: матеріали міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 50-річчя організації Карпатського біосферного заповідника, м. Рахів, 12-15 жовтня 2018 р. Івано-Франківськ, 2018. С. 190-202.

3. Літопис природи Ічнянського НПП. Т. 12. 2018. 150 с.

4. Лукіша В.В., Шульга О.О. Оцінка екологічних загроз лісам природно-заповідного фонду (на прикладі Ічнянського НПП). Екологічні науки: науково-практичний журнал. 2017. № 16-17. С. 111-125.

5. Лукіша В.В., Лисенко Г.М., Шульга О.О. Оцінка сукцесій рослинного покриву Ічнянського національного природного парку в умовах змін клімату Екологічні науки: науково-практичний журнал. 2021. № 7 (34). С. 105-110.

6. Удра І.Х., Батова Н.І. Широколистяні ліси з грабом як реліктова та природоохоронна основа Ічнянского національного природного парку // Заповідна справа в Україні. - 2008. - Том 14. - Вип. 2. - С. 44-50.

7. Червона книга України. Рослинний світ / за редакцією Я.П. Дідуха. -К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.

Размещено на Allbest.ru