Динаміка формування вегетативної маси гірчиці сарептської за різних варіантів поєднання норми висіву та ширини міжрядь

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка формування вегетативної маси гірчиці сарептської за різних варіантів поєднання норми висіву та ширини міжрядь

М.О. Кириченко, А. О. Рожков

У статті представлені результати трирічних досліджень щодо визначення впливу різних варіантів поєднання норми висіву насіння з міжряддями 15, 30 і 45 см на повітряно-суху масу рослин гірчиці сарептської сортів Пріма і Феліція в різні фази росту та розвитку. Повітряно-суха маса рослин з 1 м² в сортів Пріма і Феліція в усі досліджувані фази найбільшою була на варіантах поєднання норми висіву насіння 2,2 млн шт./га з міжряддями 15 см. Разом з тим, у фази цвітіння та утворення стручків істотної різниці за повітряно-сухою масою рослин з 1 м² між варіантами поєднання норми висіву насіння 2,0 і 2,2 млн шт./га з міжряддями 15 см на посівах обох сортів не було. На відміну від повітряно-сухої маси рослин з 1 м², повітряно-суха маса однієї рослини, навпаки, з підвищенням норми висіву насіння зменшувалася. З часом, вплив норми висіву на мінливість цього показника зростав. Так, з її підвищенням від 1,4 до 2,2 млн шт./га, повітряно-суха маса однієї рослини в середньому по сортах і ширині міжрядь у фазах розетки, бутонізації, цвітіння і утворення стручків зменшувалася на 0,03 г (5,9 %), 0,14 г (9,0 %), 0,75 г (23,1 %) і 1,32 г (28,3 %) відповідно. Вплив досліджуваних варіантів міжрядь на мінливість повітряно-сухої маси однієї рослини був значно менший. У фазі розетки істотної різниці між показниками повітряно-сухої маси однієї рослини взагалі не встановлено. У фазах бутонізації, цвітіння і утворення стручків вплив міжрядь відмічали лише за норм висіву 2,0 і 2,2 млн шт./га. Разом з тим, істотної різниці за повітряно-сухою масою рослин між варіантами з міжряддями 15 і 30 см при цьому не відмічено. Це свідчить про те, що в досліджуваному діапазоні норми висіву насіння варіанти з міжряддями 15 і 30 см є фактично рівнозначними, тобто не відбувається значного збільшення конкуренції і, відповідно, істотного зменшення повітряно-сухої маси однієї рослини.

Ключові слова: гірчиця сарептська, норма висіву насіння, сорти, ширина міжрядь, повітряно-суха маса, фази росту та розвитку, елемент продуктивності.

DYNAMICS OF VEGETATIVE MASS OF SAREPTSKY MUSTARD UNDER DIFFERENT OPTIONS OF COMBINATION OF SOWING RATE AND ROW SPACE WIDTH

N.A. Kirichenko, А. A. Rozhkov

State Biotechnological University

When growing Sarepta mustard, the density of plants and their evenness of placement on the feeding area are extremely important. These parameters are determined by the rate of sowing seeds in combination with the width of the rows. The amount of moisture, carbon dioxide and light with which they will be provided during the growing season depends on the density of plants and the nature of their distribution over the feeding area.

With an increase in the rate of sowing seeds, the uniformity of the distribution of plants within the row decreases due to a decrease in the

preservation indicator, as well as the feeding area deteriorates. Increasing the rate of sowing seeds provides an increase in yield due to a larger number of plants, while the individual productivity of plants will decrease. When a certain limit is reached, a larger number of plants per unit area will no longer cover the decrease in individual plant productivity.

In sparse sowing, the land area is used irrationally, and the problem of weed control is exacerbated. In addition, at low seed sowing rates, plants branch more strongly, which, with a lack of moisture and nutrients, can lead to the formation of a significant proportion of unproductive branches.

Taking into account the prospects of Sarepta mustard and the need to develop varietal technologies for its cultivation in order to increase the competitiveness of its cultivation, the purpose of our research was to determine the influence of seed sowing rates with different methods of sowing on the dynamics of the formation of air-dry vegetative mass of modern high-yielding varieties of Sarepta mustard with different duration of vegetation in the condition of the North-Eastern Steppe of Ukraine. гірчиця сарептська висів насіння

The experiments was conducted in 2020-2023 on the basis of the «KYRYCHENKO M» farm located in the central part of the Borivsky district of the Kharkiv region. The predecessor of Sarepta mustard was winter wheat. After its collection, peeling and disking in two tracks were carried out immediately. At the end of September, the field was plowed to a depth of 2225 cm. Sowing was carried out after warming the soil at a depth of6-8 cm

to 5-6 °C with a SZD-360 V variation seeder to a depth of 2-3 cm.

The plots of the first order in the conducted three-factor experiment were two varieties of Sarepta mustard (factor A): Prima and Felicia, the plots of second order were three variants of row spacing (factor B): 15 cm, 30 and 45 cm, and the plots of the third order were five variants of the sowing rate similar seeds (factor C): 1.4 million pieces/ha, 1.6, 1.8, 2.0 and 2.2 million pieces/ha.

Setting up the experiment, carrying out accompanying observations, records and analyzes were carried out according to the generally accepted method of conducting field research.

As a result of the three-year research, the peculiarities of formation of indicators of air-dry mass of mustard plants of Sarepta varieties Prima and Felitsia were established depending on different options for combining the rate of sowing seeds with the width of the rows. In all investigated phases of growth and development of both varieties of Sarepta mustard, the general regularity was an increase in the air-dry mass of plants from one m² and a decrease in the air-dry mass of one plant with an increase in the rate of sowing seeds.

Its effect on the air-dry mass of plants per unit area was adjusted by the width of rows. The general regularity was a decrease in the influence of the sowing rate on the air-dry mass of plants with the expansion of the row spacing. As the phases of growth and development progressed, the connection between these factors became more obvious. There was no significant difference in the air-dry mass of mustard plants per 1 m² during the flowering phase in the variants with a seeding rate of 2.0 and 2.2 million units/ha in wide-row sowing with 45 cm between rows. On crops of the Felicia variety with an increase in the rate of sowing seeds from 2.0 to 2.2 million units/ha, it increased by only 13 g/m² (2.8 %), and on the Prima variety it even decreased by 4 g/m² (0.8 %).

In the phase of pod formation, the effect of the interaction of seed sowing rate with row spacing on the variability of air-dry mass of mustard was even greater. In this phase, on variants with 30 cm row spacing, there was also no difference in the air-dry mass of plants from one m² when the rate of sowing seeds was increased from 2.2 million pieces/ha. On mustard crops of the Prima variety, the difference on the options with row spacing of 30 and 45 cm was only 17 and 12 g/m² (2.5 and 1.8 %), on the Felicia variety - 14 and 8 g/m² (2.4 and 1.4 %) respectively.

For all row spacings, the air-dry mass of plants was practically the same, and only on the variants with the highest seeding rate was observed a statistically unproven tendency to form a larger air-dry mass of plants per unit area on the variants with the «best» form of the nutrition area, which is provided by sowing with 15 cm row spacings. In general, according to the experiment, the largest air-dry mass of plant from one m² in the Prima and Felicia varieties in all the studied phases of development was the largest in the variants of the combination of the sowing rate of 2.2 million pcs./ha with 15 cm between rows. At the same time, in the phases flowering and formation of pods, there was no significant difference between the variants of the combination of the sowing rate of 2.0 and 2.2 million pcs./ha with the narrowest row spacing on the crops of both varieties.

The air-dry mass of one plant, in contrast to the air-dry mass of plants from one m², on the contrary, decreased with an increase in the seed sowing rate.

Over time, this difference grew, which is again related to the growth of competition between plants. Thus, with its increase from 1.4 to 2.2 million pcs./ha, the average air-dry weight of one plant by varieties and variants of row spacing in the rosette, budding, flowering and pod formation phases decreased by 0.03 g (5.9 %), 0.14 g (9.0 %), 0.75 g (23.1 %) and 1.32 g (28.3 %) respectively.

The influence of the investigated row spacing options on the change in air- dry mass of one plant was much smaller. In the rosette phase, there was no significant difference between the indicators of air-dry mass of one plant for different row spacing options. In the phases of budding, flowering and formation of pods, the influence of row spacing was noted only at sowing rates of 2.0 and 2.2 million pcs. /ha. At the same time, there was no significant difference in the air-dry mass of plants between the variants with 15 and 30 cm row spacings. This indicates that in the studied range of seed sowing rates, option with row spacings of 15 and 30 cm are actually equivalent, that is, there is no significant increase in competition and, accordingly, a significant decrease in the air-dry weight of one plant.

The role of the seed sowing rate in the variability of the air-dry mass of one plant in the rosette phase was not high - only 10.8 %, but it increased significantly in the following phases. In particular, in the flowering phase, its share was already 31.3 %. The share of inter-row in the variability of the air- dry mass of the plant, in contrast to the rate of seed sowing, decreased over time. Thus, in the rosette phase it was 12.7 %, while in the flowering phase it was 9.2 %. Statistically confirmed influence of interactions of two and three investigated technological factors has not been established. The total share of all factor interactions (AB+AC+BC+ABC) in the rosette and flowering phase was 9.4 and 7.1 %, respectively.

Key worlds: mustard, seed sowing rate, varieties, row width, air-dry mass, phases of growth and development, element of productivity.

Вступ

Впродовж останніх років в Україні спостерігається тенденція розширення посівних площ під гірчицею сизою (сарептською) насамперед у більш посушливих районах. Це логічно, адже ця культура має високу посухостійкість, легше, порівняно з іншими олійними культурами, переносить підвищену температуру повітря, характеризується високою рентабельністю за рахунок високої вартості насіння.

Гірчиця посідає друге місце в світі за обсягами виробництва олії і э третьою з основних сировинних джерел для виготовлення рослинної олії після пальмової і соєвої. Близько 38 % насіння гірчиці переробляється на олію, решта - 62 % є сировиною для виготовлення макухи яка є добрим кормом для великої рогатої худоби. Саме з універсальністю використання гірчиці, яка є важливим джерелом харчової олії і білка, зумовлена тенденція росту виробництва цієї культури у світі. Наразі Україна забезпечує близько 2 % світового виробництва насіння цієї культури, що робить її важливим гравцем на світовому ринку. До того ж насіння гірчиці вироблене в Україні більш конкурентоспроможне завдяки вищим смаковим властивостям. Найбільше насіння гірчиці експортує Німеччина, а в цілому цю продукцію купують понад 20 країн світу (Gubenko 2019).

Родючі ґрунти, сприятливі погодні умови на більшості території, а також стабільні ринки збуту є важливими аргументами для розширення посівних площ під цією культурою. Україна, без перебільшення, має всі передумови увійти до першої п'ятірки країн-лідерів з виробництва насіння цієї важливої олійної культури (Gubenko 2019). Для реалізації цього важливого завдання, враховуючи глобальні зміни клімату, недостатню вивченість культури, а також виведення нових високопродуктивних сортів, потрібно проводити дослідження щодо пошуку оптимальних варіантів складових елементів технології вирощування гірчиці сарептської для певних ґрунтово-кліматичних умов.

Важливим аргументом на користь гірчиці також є те що вона виступає добрим попередником практично для всіх польових культур. Гірчиця є відмінною альтернативою соняшнику, оскільки дає можливість значною мірою вирішити проблему погіршення стану ґрунтів без зниження валового виробництва рослинної олії шляхом заміни частини площ під соняшником. Гірчиця є культурою раннього строку сівби і, завдяки швидким темпам росту, її з успіхом можна висівати після збирання зернових культур (Lys et al. 2016, Volchovska-Kozak et al. 2010).

Незважаючи на певний прогрес, виробництво насіння гірчиці досі залишається більше хаотичним, ніж цілеспрямованим. Причинами цього є недостатній асортимент сортів із високими адаптаційними характеристиками до комплексу несприятливих абіотичних і біотичних чинників, а також слабка наукова база щодо розробки сортових технологій вирощування. У більшості випадків виробничники вимушені брати за основу застарілі рекомендації вирощування цієї культури, а іноді взагалі користуються рекомендаціями вирощування споріднених культур насамперед ріпаку (Gubenko 2019).

Підвищити зацікавленість виробничників до цієї культури можливо шляхом надання рекомендацій щодо оптимізації агротехніки вирощування здатних підвищувати рівень урожайності насіння, а отже, і привабливості культури. У цьому відношенні важливим є пошук оптимальних параметрів поєднання густоти рослин з шириною міжрядь. При цьому важливо враховувати біологічну і морфологічну індивідуальність сортів гірчиці сарептської.

При вирощуванні гірчиці виключно важливе значення належить густоті рослин і їх рівномірності розміщення по площі живлення. Ці параметри визначаються нормою висіву насіння у поєднанні з шириною міжрядь. Від густоти рослин і характеру їх розподілу по площі живлення залежить кількість вологи, вуглекислоти і світла якими вони будуть забезпечені впродовж вегетації.

Із підвищенням норми висіву насіння зменшується рівномірність розподілу рослин у межах рядка внаслідок зниження показників збереженості, а також погіршується форма площі живлення, яка в ідеалі має співвідношення сторін 1:1 (Zhernova 2012).

Підвищення норми висіву насіння забезпечує прибавку врожайності за рахунок більшої кількості рослин на одиниці площі при цьому індивідуальна продуктивність рослини буде зменшуватися. При досягненні певної межі, більша кількість рослин на одиниці площі вже не перекриватиме зниження показників індивідуальної продуктивності рослин.

У зріджених посівах неповною мірою використовується земельна площа, загострюється проблема боротьби з бур'янами. Крім того, за низьких норм висіву рослини сильніше розгалужуються, що за дефіциту вологи й елементів живлення може призводити до значної частки непродуктивних гілок (Rahman 2019).

Нині все більш популярним стає запровадження покривних культур. У цьому відношенні гірчиця вигідно відрізняється від інших культур, оскільки покращує фітосанітарний стан ґрунту, забезпечує перетворення низки елементів мінерального живлення у доступні форми для наступних культур сівозміни. На площах зайнятих гірчицею радикально знижується заселеність ґрунту дротяниками, на порядок зменшується накопичення в ґрунті кореневих гнилей зернових культур, фітофторозу, ризоктоніозу й ін. хвороб (Gubenko 2019).

Враховуючи перспективність гірчиці сарептської з одного боку, та необхідність розробки сортових технологій вирощування з метою підвищення її конкурентоспроможності - з іншого, мета проведених досліджень полягала у визначенні впливу різних варіантів поєднання норм висіву насіння з міжряддями 15, 30 і 45 см завширшки на динаміку формування повітряно-сухої вегетативної маси рослин сучасних високопродуктивних сортів гірчиці з різною тривалістю вегетації в умовах Північно-східного Степу України.

Матеріали та методи досліджень

Дослід проводили в 2020, 2021 і 2023 рр. на базі фермерського господарства «КИРИЧЕНКО М» розташованого в центральній частині Борівського району Харківської області. Попередником гірчиці сарептської була пшениця озима. Після її збирання одразу проводили лущіння і дискування в два сліди. Наприкінці вересня поле орали на глибину 2225 см. Сівбу проводили після прогрівання ґрунту на глибині 6-8 см до 5-6 °С сівалкою зернотуковою варіаторною СЗД-360 V на глибину 2-3 см.

Ділянками першого порядку у проведеному трифакторному досліді виступали два сорти гірчиці сарептської (чинник А): Пріма і Феліція. Ділянками другого порядку були три варіанти міжрядь (чинник В): 15, 30 і 45 см і ділянками третього порядку виступали п'ять варіантів норми висіву насіння (чинник С): 1,4, 1,6, 1,8, 2,0 і 2,2 млн шт./га.

Одразу після сівби поле прикочували котками водоналивними 3КВГ для покращення контакту насіння з ґрунтом, підтягування вологи та вирівнювання поверхні поля. Перед прикочуванням поле обприскували ґрунтовим гербіцидом Тізер у нормі 3,0 л/га. У фазі 4-5-ти листків проти однорічних і багаторічних злакових бур'янів посіви обробляли гербіцидом Галера у нормі 0,3 л/га. Врожай збирали методом прямого комбайнування комбайном Case IH Axial-Flow 6130 який забезпечує якісне збирання дрібнонасінних культур.

Закладання досліду, проведення супутніх спостережень, обліків і аналізів проводили за методикою проведення польових досліджень (Dospekhov 1985).

Дисперсійний аналіз здійснювали в програмному пакеті Microsoft Excel на базі методик Доспехова Б.А.

Результати досліджень та їхнє обговорення

Аналіз матеріалів досліджень проведених у попередні роки свідчить про розбіжність думок серед науковців стосовно оптимальних параметрів густоти рослин з точки зору індивідуальної продуктивності рослин і врожайності посівів гірчиці сизої (Zhuykov 2014, Kolesnikov et al. 2012, Mazur et al. 2009, Polyakov 2016). Це пояснюється значною кількістю чинників починаючи від особливості сортів і закінчуючи ґрунтово-кліматичними особливостями місця вирощування. Крім того, досліджень у напрямі вивчення комплексного впливу норми висіву насіння у взаємодії з шириною міжрядь на біометричні показники як індивідуальних рослин, так і посівів у цілому, проведено достатньо мало. Таким чином, питання визначення оптимальних параметрів густоти посіву в комплексі з шириною міжрядь для гірчиці сарептської залишається доволі актуальним.

Науковці Інституту олійних культур при вивченні різних варіантів норми висіву насіння гірчиці сарептської віддають перевагу нормі висіву 2,0 млн шт./га за якої отримана найвища врожайність насіння на різних фонах живлення при цьому біометричні параметри індивідуальної рослини вищими була у варіантах з нормою висіву насіння 1,5 млн шт./га (Polyakov, 2016).

За результатами порівняння різних способів сівби відмічається перевага рядкового способу який забезпечив отримання вищої врожайності насіння гірчиці сарептської різних сортів порівняно з широкорядним способом за різних варіантів застосування стимулятору росту, при цьому окремі біометричні показники, навпаки, вищими були за широкорядного способу (Polyakov, 2017).

Порівнюючи рядковий і розкидний способи сівби гірчиці сарептської на різних фонах живлення на формування вегетативної маси однієї рослини, науковці Лухарш, Томар, Шарма і Каур відмічали перевагу рядкового способу. Більші показники вегетативної маси рослин з одиниці площі також були на варіантах рядкового способу сівби (Luharch et al. 2022).

У дослідах Рахмана й ін. найбільша маса сухої речовини рослин гірчиці відмічалася на посівах з міжряддями 30 см. Найменшим цей показник був на варіантах розкидного способу сівби. Рядкова сівба з міжряддями 30 см також забезпечувала і отримання найвищої врожайності насіння (Rahman 2019).

Дослідник Чаніяра й ін. найбільшу вегетативну масу рослин гірчиці сарептської також отримали на варіантах з міжряддями 30 см. Порівняно з міжряддями 10 см вона була більшою майже на 75 % (Chaniyara et al. 2002).

Серед елементів технології вирощування гірчиці сарептської норми висіву насіння і способи сівби є найбільш дискусійними. Рекомендована норма висіву цієї культури коливається в значному діапазоні - від 1,0 до 2,5 млн шт./га. Те саме стосується способу сівби, адже рекомендації доволі різняться - рекомендують рядковий, широкорядний й інший способи (Yunyk 2017).

При дослідженні впливу складових елементів технології вирощування важливе практичне значення має визначення повітряно-сухої маси рослин оскільки вона тісно пов'язана з урожайністю, а насіннєва продуктивність індивідуальної рослини - з її повітряно-сухою масою на різних етапах росту та розвитку. Вивчення динаміки наростання повітряно-сухої речовини є важливою складовою управління формування врожайності (Pervushin et al. 1994).

Гірчиця сарептська здатна формувати високий врожай повітряно-сухої маси, що підтверджується чисельними дослідженнями (Fursova 2008, Polyakov, 2017, Rahman 2019). Також доведено, що накопичення повітряно-сухої речовини рослинами протягом вегетації має свої особливості і значною мірою залежить від густоти рослин і характеру їх розподілу по посівній площі. Більш активно повітряно-суха маса рослин зростає в період активного росту рослин (стеблування-цвітіння), надалі - поступово сповільнюється. При цьому, протягом вегетації повітряно-суха маса рослин постійно збільшується і найбільших значень має в кінці вегетаційного періоду (Fursova 2008).

У дослідах Юника А. В. повітряно-суха маса рослин в усі досліджувані фази росту та розвитку найбільшою була на варіантах рядкового способу сівби з міжряддями 15 см. З розширенням міжрядь до 45 см повітряно-суха маса рослин гірчиці у фазі стеблування, цвітіння і дозрівання зменшувалася на 12-17 %. Ця тенденція відмічалася як за раннього, так і за пізнього строків сівби. Вплив норми висіву на наростання повітряно-сухої маси рослин залежав від способу та строку сівби. Так, на варіантах рядкового способу за ранніх строків сівби найбільша маса сухої речовини формувалася за норми висіву насіння 2,0 млн шт./га, а за пізнього строку сівби - при нормі 2,5 млн шт./га. На широкорядних посівах за ранніх строків сівби повітряно-суха маса рослин найбільшою була на варіантах з нормою висіву 1,5 млн шт./га, за пізніх - 2,0 млн шт./га (Yunyk, 2017).

У результаті проведених трирічних досліджень нами було встановлено особливості формування показників повітряно-сухої маси рослин гірчиці сарептської сортів Пріма і Феліція залежно від різних варіантів поєднання норми висіву насіння з шириною міжрядь. В усі досліджувані фази росту та розвитку обох сортів гірчиці сарептської загальною закономірністю було збільшення повітряно-сухої маси рослин з 1 м² і зменшення повітряно-сухої маси однієї рослини з підвищенням норми висіву насіння.

Серед досліджуваних чинників найбільший вплив на повітряно-суху масу рослин гірчиці сарептської мали норми висіву. У відносних показниках вплив цього чинника найвищим був у фазі розетки, з часом він поступово нівелювався. Це логічно, оскільки у більш ранні фази розміри рослин, а відповідно їх вегетативна маса є меншою, отже конкурентна боротьба у агроценозі теж е меншою. Саме тому вплив норми висіву насіння відмічається помітніше. Так, з її підвищенням від 1,4 до 2,2 млн шт./га повітряно-суха маса рослин гірчиці у фазі розетки у середньому по інших чинниках зростала на 51,7 % (від 56 до 85 г), тоді як у фазі цвітіння та утворення стручків - лише на 29,0 % (від 400 до 516 г) і 19,2 % (542 і 646 г) відповідно (табл. 1).

Тенденція впливу норми висіву насіння в досліджувані фази проявлялася по різному. У більш ранні фази, повітряно-суха маса рослин збільшувалася здебільшого пропорційно нормі висіву насіння, у більш пізні фази - з підвищенням норми висіву на прийнятий у досліді крок градації (0,2 млн шт./га) прибавка показника у відсотках зменшувалася. Зокрема, з підвищенням норми висіву насіння від 1,4 до 1,6 млн шт./га (на 14,3 %) і від 2,0 до 2,2 млн шт./га (на 10,0 %) повітряно-суха маса рослин гірчиці з 1 м² у фазі розетки в середньому за іншими чинниками зростала на 12,5 і 7,6 %, тоді як у фазі утворення стручків - на 6,0 і 2,7% відповідно. Відмічена закономірність спостерігалася і безпосередньо в розрізі досліджуваних сортів.

Вплив норми висіву насіння на варіабельність показників повітряно-сухої маси рослин з одиниці площі коригувався шириною міжрядь. Загальною закономірністю було зменшення її впливу з розширенням міжрядь.

У міру проходження фаз росту та розвитку зв'язок між цими чинниками ставав більш очевидним. Наприклад, повітряно-суха маса рослин гірчиці сорту Пріма з підвищенням норми висіву насіння від 1,4 до 2,2 млн шт./га під час фази розетки на варіантах з міжряддями 15 і 45 см зростала на 54,8 % і 48,4 %, тоді як під час цвітіння - на 32,3 і 21,3 %. Подібна закономірність відмічена і на посівах гірчиці сарептської сорту Феліція.

Істотної різниці за показниками повітряно-сухої маси рослин гірчиці під час фази цвітіння на варіантах з нормою висіву насіння 2,0 і 2,2 млн шт./га у широкорядних посівах з міжряддями 45 см не було. На посівах сорту Феліція з підвищенням норми висіву насіння від 2,0 до 2,2 млн шт./га вона зростала лише на 13 г/м² (2,8 %), а сорту Пріма навіть зменшувалася на 4 г/м² (0,8 %).

Таблиця 1

Повітряно-суха маса рослин гірчиці сарептської сортів Пріма і Феліція за різних варіантів поєднання норми висіву насіння і ширини міжрядь у різні фази росту та розвитку, г/м² (середнє за 2020, 2021, 2023)

У фазі утворення стручків ефект взаємодії норми висіву насіння з шириною міжрядь на мінливість показників повітряно-сухої маси гірчиці сарептської був ще більш помітний. У цю фазу, на варіантах з міжряддями 30 см також не було відмічено різниці за повітряно-сухою масою рослин з 1 м² при підвищенні норми висіву насіння від 2,0 до 2,2 млн. шт./га. На посівах гірчиці сорту Пріма різниця на варіантах з міжряддями 30 і 45 см становила лише 17 і 12 г/м² (2,5 і 1,8 %), сорту Феліція - 14 і 8 г/м² (2,4 і 1,4 %) відповідно.

Вплив досліджуваних варіантів міжрядь був значно менший особливо на більш ранніх стадіях росту та розвитку рослин. У фазі розетки істотного впливу цього чинника на мінливість повітряно-сухої маси рослин з одиниці площі взагалі не встановлено. Відмічена тенденція є логічною, оскільки на більш ранніх стадіях росту та розвитку рослин конкуренція між ними є значно меншою, ніж у пізні фази, тож і характер їх розподілу по площі живлення має менший вплив. За досліджуваних варіантів міжрядь повітряно-суха маса рослин була фактично однаковою і лише на варіантах з найбільшою нормою висіву насіння спостерігалася недоведена тенденція формування більшої повітряно-сухої маси рослин з одиниці площі на варіантах із «кращою» формою площі живлення, яку забезпечує сівба з міжряддями 15 см.

Досліджувані норми висіву насіння і ширина міжрядь в цілому забезпечували однакову закономірність впливу на мінливість повітряно-сухої маси рослин з одиниці площі обох досліджуваних сортів гірчиці сарептської. При цьому маса рослин з 1 м² в усі фази росту та розвитку на всіх варіантах поєднання норми висіву насіння і ширини міжрядь вищою була на посівах гірчиці сарептської сорту Пріма. У середньому по нормах висіву насіння і ширині міжрядь у фазах розетки, бутонізації, цвітіння та утворення стручків повітряно-суха маса з 1 м² рослин гірчиці сорту Пріма становила 78 г/м², 208, 495 і 655 г/м², що на 23,8, 5,1, 15,1 і 20,6 % відповідно більше, ніж у сорту Феліція.

У цілому по досліду, найбільша повітряно-суха маса рослин з 1 м² в сортів Пріма і Феліція в усі досліджувані фази росту та розвитку найбільшою була на варіантах поєднання норми висіву насіння 2,2 млн шт./га з міжряддями 15 см. Разом з тим, у фазі утворення стручків істотної різниці між варіантами поєднання норми висіву насіння 2,0 і 2,2 млн шт./га з найвужчими міжряддями на посівах обох сортів не було. Крім того, істотної різниці між цими варіантами також не відмічено і у фазі цвітіння.

Повітряно-суха маса однієї рослини на відміну від повітряно-сухої маси рослин з 1 м², навпаки, з підвищенням норми висіву насіння зменшувалася. З часом ця різниця збільшувалася, що знову таки пов'язано з ростом конкурентної боротьби між рослинами у агроценозі. Так, з підвищенням норми висіву насіння від 1,4 до 2,2 млн шт./га, повітряно-суха маса однієї рослини в середньому по сортах і варіантах міжрядь у фазах розетки, бутонізації, цвітіння і утворення стручків зменшувалася на 0,03 г (5,9 %), 0,14 г (9,0 %), 0,75 г (23,1 %) і 1,32 г (28,3 %) відповідно (табл. 2).

Більшою мірою повітряно-суха маса однієї рослини з підвищенням норми висіву насіння зменшувалася на варіантах з міжряддями 45 см. Наприклад, з підвищенням норми висіву насіння від 1,4 до 2,2 млн шт./га, повітряно-суха сама однієї рослини сорту Пріма у фазі утворення стручків на варіантах з міжряддями 15 см зменшувалася на 1,32 г (25,0 %), тоді як на варіантах з міжряддями 45 см - на 1,49 г (29,7 %) відповідно. На посівах гірчиці сарептської сорту Феліція тенденція дещо відрізнялася, а саме, - вплив норми висіву насіння за досліджуваних варіантах міжрядь був фактично однаковий.

Вплив досліджуваних міжрядь на мінливість повітряно-сухої маси однієї рослини був значно менший. У фазі розетки істотної різниці між цими показниками взагалі не встановлено. У фазах бутонізації, цвітіння і утворення стручків вплив міжрядь відмічали лише за норм висіву 2,0 і 2,2 млн шт./га. При цьому, істотної різниці за повітряно-сухою масою рослини між варіантами з міжряддями 15 і 30 см не відмічено. Це свідчить про те, що в досліджуваному діапазоні норми висіву насіння варіанти з міжряддями 15 і 30 см є фактично рівнозначними, тобто не відбувається значного збільшення конкуренції і, відповідно, істотного зменшення повітряно-сухої маси однієї рослини. Відмічена тенденція мала місце на посівах обох досліджуваних сортів гірчиці сарептської.

Варіабельність показників повітряно-сухої маси рослин гірчиці з 1 м² більшою мірою зумовлювалася нормою висіву насіння. Її частка в мінливості цього показника у фазах розетки і цвітіння становила 52,1 і 42,1 % (рис. 1).

Таблиця 2

Повітряно-суха маса однієї рослини гірчиці сарептської сортів Пріма і Феліція за різних варіантів поєднання норми висіву насіння і ширини міжрядь у різні фази росту та розвитку, г (середнє за 2020, 2021, 2023)

Рис. 1. Частки досліджуваних чинників у мінливості повітряно-сухої маси рослин гірчиці з 1 м² у фазі розетки (внутрішне коло) і цвітіння (зовнішне коло), %.

Роль сорту у варіабельності повітряно-сухої маси рослин гірчиці з часом зростала. Зокрема, у фазі розетки частка сорту в мінливості цього показника становила 6,2 %, тоді як у фазі цвітіння - 13,1 %. Серед досліджуваних технологічних чинників найменший вплив на зміну повітряно-сухої маси рослин гірчиці в усі фази мали варіанти ширини міжрядь - лише 3,8 % у фазі розетки і 9,7 % у фазі цвітіння. Разом з тим, за проведеним статистичним аналізом їх вплив був також достовірним.

Серед ефектів взаємодій досліджуваних чинників істотною була лише взаємодія сорту з нормою висіву насіння. Їх частка в мінливості повітряно сухої маси рослин з 1 м² у фазах розетки та цвітіння становила 5,3 і 6,2 % відповідно. Цей факт свідчить про певні розбіжності морфотипу сортів і про важливість індивідуального підбору норми висіву насіння під кожний сорт гірчиці сарептської. Інші взаємодії досліджуваних чинників не мали істотного впливу в мінливість повітряно-сухої маси рослин. Відмічалася лише статистично не доведена тенденція їх впливу у варіабельності цього показника.

Роль сорту у варіабельності повітряно-сухої маси однієї рослини гірчиці була значно вищою, ніж у зміні повітряно-сухої маси рослин з 1 м². Частка цього чинника у фазах розетки та цвітіння становила 36,6 і 20,9 % відповідно (табл. 2). Крім того, у фазі розетки, саме сортові особливості забезпечували найбільші зміни цього показника.

Рис. 2. Частки досліджуваних чинників у мінливості повітряно-сухої маси однієї рослини гірчиці у фазі розетки (внутрішнє коло) і цвітіння (зовнішне коло).

Роль норми висіву насіння в мінливості повітряно-сухої маси однієї рослини у фазі розетки була невисокою - лише 10,8 % проте значно зростала в наступні фази. Зокрема, у фазі цвітіння її частка вже становила 31,3 %.

Частка ширини міжрядь в мінливості повітряно-сухої маси однієї рослини, на відміну від норми висіву насіння з часом зменшувалася. Так, у фазі розетки вона становила 12,7 %, тоді як у фазі цвітіння - 9,2 %.

Статистично-підтвердженоговпливу взаємодій двох і трьох

досліджуваних технологічних чинників не встановлено. Сумарна частка всіх взаємодій чинників (АВ+АС+ВС+АВС) у фазі розетки та цвітіння становила 9,4 і % відповідно.

Висновки

За результатами трирічних досліджень встановлено особливості впливу різних варіантів поєднання норми висіву насіння з шириною міжрядь на варіабельність повітряно-сухої маси рослин з 1 м² та повітряно-сухої маси однієї рослини в динаміці росту та розвитку рослин різних за морфо-біотипом сортів гірчиці сарептської - Пріма і Феліція.

Повітряно-суха маса рослин обох сортів з 1 м² у фазах розетки і бутонізації найвищою була на варіантах поєднання норми висіву насіння 2,2 млн. шт./га з міжряддями 15 см. У фази цвітіння і утворення стручків, з ростом конкуренції між рослинами у агроценозі, підвищення норми висіву насіння від 2,0 до 2,2 млн шт./га не забезпечувало істотного її збільшення.

У досліджуваному діапазоні норми висіву насіння сівба з міжряддями 15 і 30 см забезпечувала статистично рівну повітряно-суху масу рослин з 1 м² обох сортів гірчиці сарептської. Лише за норм висіву насіння 2,0 і 2,2 млн шт./га у фазах цвітіння і утворення стручка спостерігалася статистично не доведена тенденція формування більшої повітряно-сухої маси рослин з 1 м² на варіантах з міжряддями 15 см.

Найбільша повітряно-суха маса однієї рослин гірчиці сортів Пріма і Феліція усі фази, навпаки, найбільшою була на варіантах з найменшою нормою висіву насіння - 1,4 млн шт./га в поєднанні з міжряддями 15 см. Її вплив від фази розетки до фази утворення стручків зростав. У фазі розетки вплив норми висіву насіння спостерігався лише на варіантах з міжряддями 45 см, тоді як у фазі утворення стручків, вже з підвищенням норми висіву від 1,4 до 1,6 млн. шт./га спостерігалося істотне зменшення повітряно-сухої маси однієї рослини обох сортів гірчиці за всіх досліджуваних варіантів міжрядь.

References

1. Chaniyara NJ, Solanki RM, Bhalu VB (2002) Effect of inter and into row spacing on yield of mustard. Agric. Sci. Dig. 22(1): 18-50

2. Dospekhov BA (1985) Methods of field experience. Moskva. 385 р

3. Fursova GK, Vovchenko YuV (2008) Chemical composition of mustard seeds and vegetative mass depending on the weather conditions of the growing season. Breeding and seed production. 95: 273-282

4. Gubenko L (2019) Mustard realities and prospects. Proposal. 1: 56-60

5. Kolesnikov AI, Bolyoshenko SV, Polyakov OI et al. (2012) Recommendation for growing mustard in the Zaporizhia region (scientific and practical recommendations). Zaporizhia. 16 p

6. Luharch I, Tomar V, Sharma D, Kaur S (2022) Effect of planting methods and nutrient management on growth, yield and economics of mustard (Brassica rapa L.). Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry. 11(6):25-32

7. DOI 10.22271/phyto.2022.v11.i6a.14521

8. Lys NM, Tkachuk NL, Ivanyuk RS (2016) Productivity of black mustard depending on the use of bacterial preparations. Foothill and mountain agriculture and animal husbandry. 59: 114-120

9. Mazur VO et al. (2009) Mustard. Ivano-Frankivsk: Symphony forte. 88 p.

10. Pervushin VM, Manaenkova TI (1994) New in the technology of cultivation of spring rapeseed. Agriculture. 4: 24-25

11. Polyakov OI, Vakhnenko SV, Nikitenko OV, Wendel VV (2016) Peculiarities of formation of spring mustard productivity under the influence of mineral fertilizers at different sowing rates. Scientific and technical bulletin of the Institute of oil crop of the National Academy of Sciences. 23: 155-161

12. Polyakov О!, Nikitenko OV, Wendel VV (2017) Peculiarities of productivity formation of spring mustard under the influence of growth stimulants under different methods of sowing. Scientific and technical bulletin of the Institute of oil crops of the National Academy of Sciences. 24: 181-187

13. Rahman A, Islam MN, Fatima S, Monir MR, Kirtania M (2019) Effect of different sowing methods and varieties on yield of mustard (Brassica campestris L.). International Journal of Advances in Agriculture Sciences. 4: 8-19

14. Volchovska-Kozak OE, Lys NM (2010) The effect of microbial preparations on the growth and productivity of winter rapeseed plants. Bulletin of the L'viv national agrarian university: agronomy. 1: 88-95

15. Yunyk AV (2017) Особливості формування продуктивності гірчиці сарептської. Новітні агротехнології. 5: 22-31

16. DOI 10.21498/na.5.2017.122231

17. Zhernova NP (2012) Effect of sowing methods on the productivity of Sarepta mustard. Journal Agronom

18. URL: https://www.agronom.com.ua/vplyv-sposobiv-sivby-ta-norm-vysivu-na/

19. Zhuykov OG (2014) Mustard in the Southern Steppe: agroecological aspects and growing technologies. Kherson: Gryn DS. 416 p

Размещено на Allbest.ru