Метаболічні зміни в екстрацелюлярному матриксі печінки щурів за умов моделювання хронічного алкогольного гепатиту
Вивчення біохімічних маркерів метаболізму міжклітинного матриксу печінки щурів за умов моделювання хронічного алкогольного гепатиту. Пошук патогенетичних засобів терапії, скерованих на встановлення нових ланок патогенезу хронічного алкогольного гепатиту.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.09.2024 |
| Размер файла | 25,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Полтавський державний медичний університет
Метаболічні зміни в екстрацелюлярному матриксі печінки щурів за умов моделювання хронічного алкогольного гепатиту
А.О. Микитенко
Полтава, Україна
Анотація
Патогенез хронічного алкогольного гепатиту є багатофакторним. Незважаючи на десятиліття досліджень, все ще існує клінічна порожнеча у високоефективному лікуванні алкогольного гепатиту, тому і пошук патогенетичних засобів терапії повинен бути скерований на встановлення нових ланок патогенезу хронічного алкогольного гепатиту.
Мета роботи вивчити біохімічні маркери метаболізму міжклітинного матриксу печінки щурів за умов моделювання хронічного алкогольного гепатиту.
Методи: експерименти виконані на 30 білих статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар, вагою 180-220 г. Тварини були розділені на 2 групи: І контрольна (n=6); ІІ група група хронічної алкогольної інтоксикації, до якої входили тварини, яким моделювали алкогольний гепатит (n=24) методом примусової переривистої алкоголізації за методом Степанов Ю. М. Виведення тварин з експерименту відбувалося на 35, 42, 49 та 56 добу шляхом кровопускання під тіопенталовим наркозом.
У гомогенаті печінки щурів визначали загальну концентрацію глікозаміногліканів та їх фракції (гепарин-гепаранову, кератан-дерматанову та хондроїтинову), концентрацію вільного оксипроліну та сіалових кислот.
Результати: ми встановили, що найбільшої деполімеризації зазнають протеоглікани екстрацелюлярного матриксу печінки на 35 день моделювання хронічного алкогольного гепатиту, а на 56 день експерименту загальна концентрація глікозаміногліканів знижується нижче контрольних значень за рахунок зменшення концентрації гепарин-гепаранової фракції глікозаміногліканів на тлі збільшення вмісту хондроїтинової та кератан-дерматанової фракцій глікозаміногліканів. Найвища інтенсивність колагенолізу спостерігається на 42 добу хронічної алкогольної інтоксикації, про що свідчить максимально високий вміст вільного оксипроліну в печінці. Глікопротеїни зазнають найбільшого катаболізму на 56 добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту, про що свідчить вірогідне зростання сіалових кислот у печінці досліджуваних тварин.
Висновок. За умов розвитку хронічного алкогольного гепатиту відбувається порушення ремоделювання екстрацелюлярного матриксу печінки, що супроводжується посиленням колагенолізу та десіалізацією глікопротеїнів.
Ключові слова: алкогольний гепатит, глікозаміноглікани, сіалові кислоти, оксипролін, гепарин, дерматансульфат, хондроїтинсульфат.
Summary
Metabolic changes in the extracellular matrix of rat liver under the conditions of chronic alcoholic hepatitis modeling
A.O. Mykytenko, Poltava State Medical University, Ukraine
The pathogenesis of chronic alcoholic hepatitis is multifactorial. Despite decades of research, there is still a clinical void in the highly effective treatment of alcoholic hepatitis, therefore the search for pathogenetic means of therapy should be directed at establishing new links in the pathogenesis of chronic alcoholic hepatitis.
The purpose of this work was to study the biochemical markers of the metabolism of the extracellular matrix (ECM) of rat liver under the conditions of chronic alcoholic hepatitis modeling.
Methods: experiments were performed on 30 white male Wistar rats, weighing 180-220 g. The animals were divided into 2 groups: І control (n=6); ІІ group chronic alcoholic hepatitis (n=24) group modelled by the method of forced intermittent alcoholization. Animals were removed from the experiment on days 35, 42, 49 and 56 by bloodletting under thiopental anesthesia.
In the homogenate of rat liver, the total concentration of glycosaminoglycans and their fractions (heparin-heparan, keratan-dermatan and chondroitin), the concentration of free oxyproline and sialic acids were determined.
Results: We found that the proteoglycans of the liver ECM undergo the greatest depolymerization on the 35th day. On the 56th day of the experiment, the total concentration of glycosaminoglycans decreased below control values due to a decrease in the concentration of the heparin-heparan fraction of glycosaminoglycans against the background of an increase in the content of chondroitin and keratan-dermatan fractions of glycosaminoglycans. The highest intensity of collagenolysis was observed on the 42nd day, as evidenced by the highest content of free oxyproline in the liver. Glycoproteins underwent the greatest catabolism on the 56th day, which was evidenced by an increase in sialic acids.
Conclusion: Under the conditions of chronic alcoholic hepatitis development, there is a violation of remodeling of the extracellular matrix of the liver, which is accompanied by increased collagenolysis and desialylation of glycoproteins.
Keywords: alcoholic hepatitis, glycosaminoglycans, sialic acids, oxyproline, heparin, dermatan sulfate, chondroitin sulfate.
Надмірне споживання алкоголю є однією з головних причин захворювань печінки та сьомою причиною передчасної смерті в усьому світі [1]. Згідно зі звітом Всесвітньої організації охорони здоров'я, алкогольне ушкодження печінки призводить до близько 50% випадків цирозу печінки та 50% смертей, пов'язаних із захворюваннями печінки в усьому світі [2]. Незважаючи на десятиліття досліджень, все ще існує клінічна порожнеча у високоефективному лікуванні алкогольного гепатиту, тому і пошук патогенетичних засобів терапії повинен бути скерований на встановлення нових ланок патогенезу хронічного алкогольного гепатиту.
Патогенез хронічного алкогольного гепатиту є багатофакторним. Генетичні фактори, спричинене алкоголем пошкодження гепатоцитів, підвищена продукція активних форм кисню та кишкові мікробні компоненти призводять до стеатозу та рекрутування і активації імунних клітин (макрофагів і нейтрофільних лейкоцитів) у печінці. Тривалий прийом алкоголю та прозапальні цитокіни індукують активацію зірчастих клітин, що призводить до прогресуючого фіброзу [3].
Фіброгенні механізми ініціюються та підтримуються метаболізмом алкоголю. Білкові продукти, що утворюються при взаємодії з ацетальдегідом, отриманим внаслідок метаболізму етанолу в печінці, і альдегідами, що утворюються в результаті перекисного окислення ліпідів, наприклад, малоновий диальдегід, вмикають профіброгенні шляхи в активованих зірчастих клітинах печінки. Крім того, хронічне вживання алкоголю пригнічує антифіброзну функцію природних клітин-кілерів, які є цитотоксичними для активованих зірчастих клітин, прискорюючи фіброгенез печінки. Це пригнічення опосередковується TNF-пов'язаним апоптоз-індукуючим лігандом (TRAIL) та інтерфероном гамма (IFN-y) [4].
Складна регуляторна мережа факторів транскрипції, включаючи ядерний фактор каппа В (NF-kB) і рецептори, що активуються проліфератором пероксисом, керують цими сігналінгами в клітинах печінки. Активація передачі сигналів NF-kB в пошкоджених гепатоцитах може активувати експресію генів, які кодують TNF-a та інтерлейкін-6 (IL-6), які є важливими прозапальними цитокінами, а також профіброгенних цитокінів, включаючи трансформуючий фактор росту В1 (TGF-B1). TGF-B1, ключовий активатор зірчастих клітин печінки, може регулювати синтез деяких білків, пов'язаних з екстрацелюлярним матриксом (ЕЦМ), і клітинних рецепторів кількох матричних білків для подальшого сприяння пошкодженню та цитолізу гепатоцитів, а також відкладенню компонентів ЕЦМ у печінці [5]. Механізми, що лежать в основі патогенезу хронічного алкогольного гепатиту, є складними та включають досі невідомі регуляторні мережі.
Метою роботи було вивчення біохімічних маркерів метаболізму міжклітинного матриксу печінки щурів за умов моделювання хронічного алкогольного гепатиту.
Матеріали і методи дослідження. Експерименти виконані на 30 білих статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар, вагою 180-220 г. Тварини були розділені на 2 групи: І контрольна (n=6); ІІ група група хронічної алкогольної інтоксикації, до якої входили тварини, яким моделювали алкогольний гепатит (n=24) методом примусової переривистої алкоголізації протягом 5 діб, з повтором через дві доби шляхом внутрішньоочеревинного введення 16,5% розчину етанолу на 5% розчині глюкози, з розрахунку 4 мл/кг маси тіла [7]. До контрольної групи увійшли тварини, яким протягом усього терміну дослідження проводили аналогічні маніпуляції, але вводили фізіологічний розчин. Умови утримання тварин у віварію стандартні. Виведення тварин з експерименту відбувалося на 35, 42, 49 та 56 добу шляхом забору крові з правого шлуночка серця під тіопенталовим наркозом. Об'єктом досліджень була сироватка крові та печінка. Під час експериментів дотримувались рекомендацій «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986) відповідно до «Загальних принципів експериментів на тваринах» схвалених І Національним конгресом з біоетики, та вимогами «Порядку проведення науковими установами дослідів, експериментів на тваринах» (2012).
У гомогенаті печінки щурів визначали загальну концентрацію глікозаміногліканів (ГАГ), фракції ГАГ (гепарин-гепаранову, кератан-дерматанову та хондроїтинову), концентрацію вільного оксипроліну та сіалових кислот [8].
Статистичну обробку результатів біохімічних досліджень здійснювали, використовуючи попарне порівняння за допомогою непараметричного методу Мана-Вітні. Всі статистичні обрахунки проводились у програмі Microsoft office Excel та її розширення Real Statistics 2019. Різницю вважали статистично значущою при p<0,05.
патогенетичний печінка щур хронічний алкогольний гепатит
Результати дослідження та їх обговорення
За допомогою біохімічних досліджень печінки щурів ми встановили, що загальна концентрація ГАГ на 35, 42 та 49 добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту була підвищена відповідно в 1,45, 1,26 та 1,08 рази, а на 56 добу експерименту знижена в 1,26 рази порівняно з контролем (таблиця). На 42 добу експерименту загальна концентрація ГАГ у печінці щурів знизилась у 1,15 рази порівняно з 35 добою експерименту. На 49 добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту загальна концентрація ГАГ у печінці щурів знизилась в 1,17 рази порівняно з 42 добою експерименту. На 56 добу експерименту загальна концентрація ГАГ у печінці щурів знизилась у 1,36 рази порівняно з 49 добою експерименту.
У дослідженнях Nadanaka S та ін. (2020 р.) повідомлялося, що різні типи протеогліканів причетні до розвитку гепатиту та гепатоцелюлярної карциноми. Зокрема вони зосередилися на біглікані, який модифікований ланцюгами хондроїтинсульфату/дерматансульфату, з таких причин. Було показано, що вивільнення біглікану, члена сімейства малих лейцин-збагачених протеогліканів, з позаклітинних матриць або макрофагів може посилити запалення шляхом збільшення синтезу фактора некрозу пухлини а (TNF-а) та макрофагального білка запалення 2 (MIP-2) за допомогою Toll-like 4 рецептора (TLR4) і передачі сигналів TLR2. Крім того, біглікан безпосередньо зв'язується з TLR4 або TLR2 і передає сигнали запалення в клітини. Однак було підтверджено, що основний білок сам по собі не може трансдукувати сигнали, і, отже, не може підвищити експресію TNF-а, MIP-2 або інтерлейкіну-1В. Ці результати свідчать про те, що ГАГ біглікану містять потенційно вроджений аналог антигену [9].
Ми встановили, що концентрація гепарин-гепаранової фракції ГАГ у печінці щурів на 35 добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту була підвищена в 1,1 рази порівняно з контролем. Надалі концентрація гепарин-гепаранової фракції ГАГ знижувалась на 42, 49 та 56 добу експерименту відповідно в 2,21, 2,7 та 2,78 рази порівняно з контрольною групою щурів.
Таблиця
Біохімічні показники метаболізму міжклітинного матриксу печінки щурів за умов моделювання хронічного алкогольного гепатиту, М±м
|
Біохімічні параметри |
Групи |
|||||
|
Контроль, n=6 |
35 доба, n=6 |
42 доба, n=6 |
49 доба, n=6 |
56 доба, n=6 |
||
|
Загальна концентрація глікозаміногліканів, мкмоль/л |
2,62±0,02 |
3,79±0,01* |
3,29±0,03*л |
2,82±0,06*л |
2,08±0,02*л |
|
|
Концентрація гепарин-гепаранової фракції ГАГ, мкмоль/л |
1,81±0,02 |
1,99±0,01* |
0,82±0,01*л |
0,67±0,01*л |
0,65±0,02* |
|
|
Концентрація кератан-дерматанової фракції ГАГ, мкмоль/л |
0,27±0,004 |
0,42±0,003* |
0,66±0,008*л |
1,03±0,02*л |
0,9±0,004*л |
|
|
Концентрація хондроїтинової фракції ГАГ, мкмоль/л |
0,59±0,009 |
1,31±0,02* |
1,95±0,03*л |
1,06±0,03*л |
0,98±0,004* |
|
|
Концентрація вільного оксипроліну, мкмоль/г |
1,28±0,02 |
2,91±0,02* |
3,26±0,1*л |
3,03±0,05* |
2,95±0,08* |
|
|
Концентрація сіалових кислот, мг/г |
1,26±0,04 |
6,95±0,05* |
8,19±0,06*л |
8,94±0,07*л |
9,52±0,11*л |
* p<0,05 порівняно з контрольною групою щурів;
л p<0,05 порівняно з попереднім терміном експерименту.
На 42 добу експерименту концентрація гепарин-гепаранової фракції ГАГ у печінці щурів знизилась у 2,43 рази порівняно з 35 добою. На 49 добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту концентрація гепарин-гепаранової фракції ГАГ у печінці щурів знизилась в 1,22 рази порівняно з 42 добою експерименту.
Концентрація кератан-дерматанової фракції ГАГ у печінці щурів на 35, 42, 49 та 56 добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту підвищилась відповідно в 1,56, 2,44, 3,81 та 3,33 рази порівняно з контролем. На 42 добу експерименту концентрація кератан-дерматанової фракції ГАГ у печінці щурів підвищилась в 1,57 рази порівняно з 35 добою експерименту, на 49 добу підвищилась в 1,56 рази порівняно з 42 добою та на 56 добу знизилась в 1,14 рази порівняно з 49 добою моделювання хронічного алкогольного гепатиту.
Концентрація хондроїтинової фракції ГАГ у печінці щурів на 35, 42, 49 та 56 добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту підвищилась відповідно в 2,22, 3,31, 1,8 та 1,6 рази порівняно з контролем. На 42 добу експерименту концентрація хондроїтинової фракції ГАГ у печінці щурів підвищилась в 1,49 рази порівняно з 35 добою експерименту. На 49 добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту концентрація хондроїтинової фракції ГАГ у печінці щурів знизилась в 1,84 рази порівняно з 42 добою експерименту.
Отже, результати наших досліджень вказують на те, що ГАГ кератан-дерматанової та хондроїтинової фракцій у динаміці зростають на фоні зниження гепарин-гепаранової фракції ГАГ, що, можливо, і виступає важливою патогенетичною ланкою розвитку хронічного алкогольного гепатиту.
ЕЦМ печінки є високодинамічним середовищем, яке підлягає постійній реконструкції, внаслідок чого синтез нових компонентів відбувається з одночасною деградацією інших. Патологічні стани, що загрожують життю, виникають, коли ремоделювання ЕЦМ стає надмірним або неконтрольованим. Серед клітин, які беруть участь у деградації ЕЦМ печінки, є зірчасті клітини, нейтрофіли та макрофаги. Матриксні металопротеїнази (ММП) є основними ферментами, відповідальними за деградацію ЕЦМ, а тканинні інгібітори матриксних металопротеїназ (ТІМП) мають здатність інгібувати ММП. Таким чином, регуляція балансу ММП-ТІМП має вирішальне значення для ефективного ремоделювання ЕЦМ [10]. Концентрація вільного оксипроліну характеризує баланс ММП-ТІМП у печінці щурів. На 35, 42, 49 та 56 добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту концентрація вільного оксипроліну підвищилась відповідно в 2,27, 2,55, 2,37 та 2,3 рази порівняно з контролем. На 42 добу експерименту концентрація вільного оксипроліну в печінці щурів підвищилась в 1,12 рази порівняно з 35 добою експерименту.
Кінцеве місце у вуглеводних ланцюгах білків і ліпідів, що входять до складу ліпопротеїнів плазми, займає сіалова кислота. Це розташування сприяє її участі в клітинних і молекулярних взаємодіях, і, отже, сіалова кислота відіграє значну роль у метаболізмі ліпопротеїнів та білків. Глікозилювання та сіалілювання ліпідів і білків відбувається в печінці. Є докази того, що зміни глікозилювання або сіалілювання білків і ліпідів відіграють важливу роль у патогенезі та прогресуванні різних захворювань печінки, в тому числі й алкогольного гепатиту [11, 12, 13]. Десіалілювання є важливою зміною у структурі білкових молекул, які спостерігаються при ураженнях печінки, що широко використовується в діагностиці алкогольної хвороби печінки та впливає на функції білків та ліпопротеїнів. Хронічне вживання етанолу змінює нормальну мікрогетерогенність трансферину внаслідок зміни вмісту сіалової кислоти. Визначення трансферину з дефіцитом вуглеводів є найбільш інформативним маркером хронічного зловживання алкоголем. Окрім трансферину багато інших білків десіалілюються при алкогольній хворобі печінки, включаючи орозомукоїд, а1-антитрипсин, церулоплазмін, тироксинзв'язаний глобулін [14].
У наших дослідженнях ми встановили, що концентрація сіалових кислот у печінці щурів на 35, 42, 49 та 56 добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту підвищилась відповідно в 5,52, 6,5, 7,1 та 7,56 рази порівняно з контролем. На 42 добу експерименту концентрація сіалових кислот у печінці щурів підвищилась в 1,18 рази порівняно з 35 добою експерименту, на 49 добу підвищилась в 1,09 рази порівняно з 42 добою та на 56 добу підвищилась в 1,06 рази порівняно з 49 добою моделювання хронічного алкогольного гепатиту.
Отже, нами встановлено, що найбільшої деполімеризації зазнають протеоглікани ЕЦМ печінки на 35 день моделювання хронічного алкогольного гепатиту, а на 56 день експерименту загальна концентрація ГАГ знижується нижче контрольних значень за рахунок зменшення концентрації гепарин-гепаранової фракції ГАГ на тлі збільшення вмісту хондроїтинової та кератан-дерматанової фракцій ГАГ. Найвища інтенсивність колагенолізу спостерігається на 42 добу хронічної алкогольної інтоксикації, про що свідчить максимально високий вміст вільного оксипроліну в печінці. Глікопротеїни зазнають найбільшого катаболізму на 56 добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту, про що свідчить вірогідне зростання сіалових кислот у печінці досліджуваних тварин.
Посилання
1. Sehrawat TS, Liu M, Shah VH. The knowns and unknowns of treatment for alcoholic hepatitis. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2020 May;5 (5): 494-506.
2. Clemente-Sanchez A, Oliveira-Mello A, Bataller R. Moderate Alcoholic Hepatitis. Clin Liver Dis. 2021 Aug; 25 (3): 537-555.
3. Hosseini N, Shor J, Szabo G. Alcoholic Hepatitis: A Review. Alcohol Alcohol. 2019 Jul 1;54(4):408-416.
4. Hyun J, Han J, Lee C, Yoon M, Jung Y. Pathophysiological Aspects of Alcohol Metabolism in the Liver. Int J Mol Sci. 2021 May 27; 22 (11): 5717.
5. Liu M, Xu Y, Han X, Yin L, Xu L, Qi Y, Zhao Y, Liu K, Peng J. Dioscin alleviates alcoholic liver fibrosis by attenuating hepatic stellate cell activation via the TLR4/MyD88/NFkB signaling pathway. Sci Rep. 2015 Dec 10;5:18038.
6. Rachakonda V, Bataller R, Duarte-Rojo A. Recent advances in alcoholic hepatitis. F1000Res. 2020 Feb 10;9:F1000 Faculty Rev-97.
7. Stepanov YuM, Didenko VI, Dynnik OB, Konenko IS, Oshmianskaia NYu, Galinsky AA. Association of morphological changes in the liver parenchyma and its rigidity under the conditions of the experimental modeling of alcoholic and toxic hepatitis. Journal of the NAMSU. 2017; 23 (3-4): 196-204.
8. Mykytenko A.O., Akimov O. Ye., Yeroshenko G.A., Neporada K.S. Influence of transcription factor Kb on remodeling of extracellular matrix of rat liver under conditions of chronic alcohol intoxication. World of Medicine and Biology. 2022; 80(2): 214-217.
9. Nadanaka S, Hashiguchi T, Kitagawa H. Aberrant glycosaminoglycan biosynthesis by tumor suppressor EXTL2 deficiency promotes liver inflammation and tumorigenesis through Toll-like 4 receptor signaling. FASEB J. 2020 Jun;34(6):8385-8401.
10. Mormone E, George J, Nieto N. Molecular pathogenesis of hepatic fibrosis and current therapeutic approaches. Chem Biol Interact. 2011 Sep 30;193(3):225-31.
11. Chrostek L, Cylwik B, Panasiuk A, Brodowska-Adamusiak D, Gruszewska E. Lipid-bound sialic acid (LSA) in liver diseases of different etiologies. Ann Hepatol. 2011 Apr-Jun;10(2):150-4.
12. McVicker BL, Thiele GM, Tuma DJ, Casey CA. Hepatocyte-mediated cytotoxicity and host defense mechanisms in the alcohol-injured liver. Hepatol Int. 2014 Sep;8 Suppl 2:432-8.
13. Chrostek L, Cylwik B. Zaburzenia glikozylacji bialek w chorobach watroby [The alteration of proteins glycosylation in liver diseases]. Pol Merkur Lekarski. 2011 Jul;31(181):60-4. [Polish].
14. Blomme B, Van Steenkiste C, Callewaert N, Van Vlierberghe H. Alteration of protein glycosylation in liver diseases. J Hepatol. 2009 Mar;50(3):592-603.
Размещено на Allbest.Ru
Подобные документы
Характеристика білків позаклітинного матриксу печінки. Порушення структури еластину. Будова та синтез молекули колагену. Стелатні клітини печінки як основні продуценти компонентів позаклітинного матриксу печінки. Накопичення та зберігання вітаміну А.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.03.2013Исследование основных стадий алкогольного опьянения. Характеристика измененных форм алкогольного опьянения при наличии у человека психологических расстройств. Описания особенностей протекания алкогольной интоксикации в сочетании с физическими нагрузками.
доклад [24,2 K], добавлен 01.11.2012Біоритми як загальні властивості живого. Структурні елементи біоритмів, їх класифікація. Поведінкові реакції тварин і методи їх вивчення. Методика вироблення штучного циркадного біоритму у самців щурів лінії Вістар. Проведення тесту "Відкрите поле".
дипломная работа [226,2 K], добавлен 21.03.2011Накопичення продуктів вільнорадикального окислення ліпідів і білків. Ефективність функціонування ферментів першої лінії антиоксидантного захисту. Вільнорадикальні процеси в мозку при експериментальному гіпотиреозі в щурів при фізичному навантаженні.
автореферат [84,7 K], добавлен 20.02.2009Вільні амінокислоти у регуляторних і адаптаційних процесах організму. Надходження важких металів і кадмію та пошкодження макромолекул та надмолекулярних компонентів клітини. Вплив кадмію сульфату на азотний і вуглеводний обмін в організмі щурів.
автореферат [46,9 K], добавлен 09.03.2009Вплив попереднього періодичного помірного загального охолодження щурів-самців у віці 3 та 6 місяців на формування та наслідки емоційно-больового стресу при визначенні функціонального стану церебральних механізмів регуляції загальної активності.
автореферат [58,6 K], добавлен 12.02.2014Описания специфичного комплекса уродств и пороков развития у детей, родившихся от родителей, злоупотребляющих спиртными напитками. Исследование тяжелых нарушений психического развития. Характеристика особенностей возникновения алкогольного синдрома плода.
презентация [1,6 M], добавлен 02.10.2014Обзор видов алкогольных напитков. Анализ действия алкоголя на организм человека. Степени алкогольного опьянения. Психологическая зависимость и паталогическое влечение к алкоголю. Абстинентный синдром и сильное похмелье. Библия об употреблении алкоголя.
презентация [4,6 M], добавлен 21.09.2013Общее описание эмбриологии человека. Образование внезародышевых оболочек. Описание стадий и этапов развития эмбриона. Характеристики поведения ребенка при токсических эффектах, последствий алкогольного синдрома. Синдром приобретенного иммунного дефицита.
реферат [487,7 K], добавлен 13.12.2008Анализ расстройства, возникающего вследствие употребления алкоголя матерью в перинатальный период. Обзор механизма воздействия на мозг плода. Внешние признаки фетального алкогольного синдрома. Исследование характерных физических и психических дефектов.
презентация [1,6 M], добавлен 17.03.2016
