Кореляційні зв’язки між функціональним станом організму та конституційними характеристиками
Вплив соматотипу та компонентів маси тіла на функціональні можливості юнаків, які проживають у гірських районах Закарпаття. Встановлення кореляційних зв’язків між функціональним станом організму та конституційними характеристиками складу маси тіла юнаків.
Рубрика | Биология и естествознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.09.2024 |
Размер файла | 40,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Кореляційні зв'язки між функціональним станом організму та конституційними характеристиками складу маси тіла юнаків гірських районів Закарпаття
О.А. Дуло,
Н.М. Гема-Багина,
П.П. Брехлічук
м. Ужгород, Україна
Резюме
Аеробна і анаеробна продуктивність організму є інтегральними показниками фізичного здоров'я. Оцінка фізичного здоров'я, за показниками аеробної та анаеробної продуктивності, дає змогу охарактеризувати його не лише якісно, а й кількісно [3]. Здатність демонструвати аеробні можливості значною мірою залежить від вмісту м'язів, які є основним споживачем кисню в організмі [10]. Жир виконує роль регулятора обмінних процесів в організмі і є основним джерелом енергії при тривалій роботі малої інтенсивності, яка виконується за рахунок аеробних механізмів енергозабезпечення м'язової діяльності. Для з'ясування ступеня впливу компонентів соматотипу та компонентів маси тіла на функціональні можливості юнаків, які проживають у гірських районах Закарпаття, ми провели кореляційний аналіз. Обстежено дослідження 124 юнаків постпубертатного періоду онтогенезу віком від 17 до 21 року, жителів гірських районів Закарпатської області. Стан фізичного здоров'я оцінювали за показниками УО2m методом велоергометрії, використовуючи шкалу оцінок Я.П. Пярната[14]. Анаеробну продуктивність організму вивчали за показниками ВАнТ10 ВАнТ30, МКЗР, застосовуючи метод Вінгатського анаеробного тесту, описаного Ю. М. Фурманом зі співавторами [15] та за методикою Shogy A., Cherebetin G. [16]. Соматотип визначали за методом Хіт-Картера [17], компонентний склад маси тіла -- за імпедансним методом Body Composition Monitor «Omron BF511» [18].
У юнаків, розподілених за соматотипом, встановлено, що у представників ендомезоморфного соматотипу більші значення жирового компонента значною мірою обумовлюють нижчі значення VO (r = -0,706; p < 0,001), відповідно - нижчий рівень аеробної продуктивності. Більші значення ІМТ в юнаків ендомезоморфного та мезоморфного соматотипів обумовлюють вищі значення абсолютного показника VO2max, на що вказує кореляція (r = 0,727; p < 0,001 та r = 0,880; p < 0,001 відповідно). Ступінь розвитку компонентів соматотипу не має вагомого впливу на аеробну продуктивність юнаків різних морфологічних типів, що підтверджується кореляцією, яка не перевищує середній ступінь. Серед юнаків різних соматотипів кореляція компонентного складу тіла, ІМТ з потужністю анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення відсутня, або сила зв'язку не перевищує середню. Виявлено, що більші значення ІМТ значною мірою обумовлюють вищий рівень потужності анаеробної лактатної продуктивності організму лише у представників ендомезоморфного соматотипу, на що вказує сильна пряма кореляція (r = 0,740; p < 0,001) з показником ВАнТ30. Встановлено сильний негативний вплив відсоткового вмісту жиру в організмі на ємність анаеробної лактатної продуктивності організму в юнаків мезоектоморфного соматотипу, про що свідчить негативна кореляція (r = -0,445; p > 0,05) з показником МКЗМРв]дн. Більші значення ІМТ обумовлюють нижчий рівень анаеробної лактатної продуктивності організму в юнаків мезоектоморфного та ендомезоморфного соматотипів, що підтверджує сильна негативна кореляція з показником МКЗМР (r = -0,594, p < 0,01; r = -0,430, p < 0,01в1дн' відповідно). Крім цього, в юнаків ендомезоморфного соматотипу більші значення ІМТ обумовлюють вищі значення абсолютного показника МКЗМР (r = 0,628; p < 0,001).
Ключові слова: аеробна продуктивність, анаеробна продуктивність, фізичне здоров'я, жир, скелетні м'язи.
Annotation
Correlations between the functional state of the organism and the constitutional characteristics of the composition of body weight males the mountain districts of Zakarpattia
O.A. Dulo, N.M. Hema-Bahyna, P.P. Brekhlichuk, Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine
Aerobic and anaerobic productivity of the body are integral indicators of physical health. assessment of physical health based on indicators of aerobic and anaerobic productivity makes it possible to characterize it not only qualitatively, but also quantitatively [3]. The ability to demonstrate aerobic capabilities largely depends on the content of muscles, which are the main consumer of oxygen in the body [10]. Fat does the role of a regulator of metabolic processes in the body and is the main source of energy during long-term work of low intensity, which is performed due to aerobic energy supply mechanisms of muscle activity. To clarify the degree of influence of somatotype components and components of body weight on the functional capabilities of young men living in the mountainous districts of Zakarpattia, we conducted a correlation analysis.
Researches was conducted in 124 young men of the post-puberty period of ontogenesis aged 17 to 21 years, residents of the mountainous districts of the Zakarpattia region. Physical health status was assessed by indicators of the aerobic productivity of the body, namely, the maximum oxygen consumption was measured (VO2) using the bicycle ergometry method. To evaluate the level of aerobic productivity, the Ya. P. Pyarnat's rating scale was used [14].
Indicators of anaerobic productivity of the body were studied by: measuring the power of anaerobic alactic energy supply processes by the Peak Power Output in 10 s (WAnT10); the power of anaerobic lactic energy supply processes by the Peak Power Output in 30 s (WAnT30), using the Wingate anaerobic test described by Yu. M. Furman et al. [15].
The anaerobic lactic productivity of the organism was measured by the Peak Power Output (PPO) in 1 min using A. Shogy and G. Cherebetin's method [16]. The component body mass composition was determined using the impedance method with the application of Somatotype was determined by the Heath-Carter method, which provides a three-component (fat, muscle and bone) anthropometric assessment [17]. Omron BF511 Body Composition Monitor to estimate the percentage of fat mass (subcutaneous and visceral fat) and the percentage of skeletal muscle [18]. The statistical processing of the material was carried out in Excel 7.0 and SPSS version 10.0 using Student's t-test to find out the reliability of the difference between the average values.
In young men, divided by somatotype, it was established that in representatives of the endomesomorphic somatotype, higher values of the fat component largely cause lower values of VO2 max rel. to (r = -0.706; p < 0.001), correspondingly lower level of aerobic performance. Higher values of BMI in young men of endomesomorphic and mesomorphic somatotypes cause higher values of the absolute VO2 max indicator, as indicated by the correlation (r = 0.727; p < 0.001 and r = 0.880; p < 0.001, respectively). The degree of development of the components of the somatotype does not have a significant impact on the aerobic performance of young men of different morphological types, which is confirmed by a correlation that does not exceed the average degree.
Among young men of different somatotypes, there is no correlation of body composition, BMI with the power of anaerobic lactate energy supply processes, or the strength of the connection does not exceed the average. It was found that higher BMI values significantly cause a higher level of anaerobic lactate productivity of the body only in representatives of the endomesomorphic somatotype, as indicated by a strong direct correlation (r = 0.740; p < 0.001) with the WAnT30 absolute indicator.
A strong negative influence of percentage fat content in the body on the capacity of the anaerobic lactate productivity of the body in young men of the mesoectomorphic somatotype, which is evidenced by negative correlation (r = -0.445; p > 0.05) with the PPO rel. Higher values of BMI cause a lower level of anaerobic lactate productivity of the body in young men mesoectomorphic and endomesomorphic somatotypes, which is confirmed by a strong negative correlation with the PPO rel. (r = -0.594, p < 0.01; r = -0.430, p < 0.01 respectively). In addition, in young men of the endomesomorphic somatotype, higher values of BMI cause higher values of the absolute index of PPO (r = 0.628; p < 0,001).
Keywords: aerobic productivity, anaerobic productivity, physical health, fat, skeletal muscles.
Фізичне здоров'я людини залежить від здатності організму адаптуватися до умов зовнішнього середовища, зберігаючи при цьому нормальні функціональні параметри всіх фізіологічних систем [1, 2]. Інтегральними показниками фізичного здоров'я виступають аеробна та анаеробна продуктивність організму. Оцінка фізичного здоров'я за показниками аеробної та анаеробної продуктивності дає можливість характеризувати його не лише якісно, але й кількісно [3]. Формування фізичного здоров'я відбувається під впливом ендогенних та екзогенних чинників [4, 5, 6]. При цьому слід врахувати, що сукупність різних морфологічних чинників, від яких залежить соматотип (зокрема компонентний склад маси тіла), впливають як на функціональні можливості організму, так і на схильність виникнення до тієї чи іншої хвороби [7, 8, 9]. Здатність проявляти аеробні можливості значною мірою залежить від вмісту м'язів, які є головним споживачем кисню в організмі [10]. Жир відіграє роль регулятора обмінних процесів в організмі та є основним джерелом енергії при тривалій роботі низької інтенсивності, яка виконується за рахунок аеробних механізмів енергозабезпечення м'язової діяльності. Дані наукової літератури стосовно кореляції компонентного складу тіла із VO2max носять суперечливий характер. Для уточнення ступеня впливу компонентів соматотипу та компонентних складових маси тіла на функціональні можливості юнаків-мешканців гірських районів Закарпаття слід проводити кореляційний аналіз.
Тому доцільність визначення взаємовідносин між здатністю людини виконувати фізичну роботу й адаптуватися до умов зовнішнього середовища в аеробному та анаеробному режимах енергозабезпечення організму залежно від компонентного складу тіла і соматотипу дає змогу індивідуалізувати шляхи профілактики окремих захворювань, обирати ефективну лікувальну тактику, що є актуальним і соціально значимим [11, 12, 13].
Мета роботи - встановити кореляційні відношення показників аеробної та анаеробної продуктивності організму з компонентним складом маси тіла юнаків гірських районів Закарпаття різних соматотипів.
Матеріали і методи дослідження. Проведено кореляційний аналіз рівня фізичного здоров'я у 124 юнаків постпубертатного періоду онтогенезу віком від 17 до 21 років, мешканців гірських районів Закарпатської області. Рівень фізичного здоров'я оцінювали за показниками аеробної продуктивності організму, а саме визначали максимальне споживання кисню (VO2 max відн), застосовуючи метод велоергометрії. Для оцінки рівня аеробної продуктивності використовували оціночну шкалу Я.П. Пярната [14]. Показники анаеробної продуктивності організму вивчали за визначенням потужності анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення організму за максимальною кількістю роботи, виконаної за 10 с (ВАнТ), а також за рівнем потужності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення організму за максимальною кількістю роботи, виконаної за 30 с (ВАнТ), використовуючи метод Вінгатського анаеробного тесту, описаного Ю.М. Фурманом зі співавторами [15]. Для оцінки анаеробної лактатної продуктивності організму за величиною максимальної кількості зовнішньої роботи за 1 хв (МКЗР) використовували методику Shogy A., Cherebetin G. [16]. Соматотип визначали за методом Хіт-Картера, який забезпечує трикомпонентну (жирову, м'язову та кісткову) антропометричну оцінку [17]. Компонентний склад маси тіла визначали, застосовуючи імпедансний метод Body Composition Monitor «Omron BF511», за допомогою якого оцінювався відсотковий вміст жирової маси (підшкірний та вісцеральний жир) і відсотковий вміст скелетних м'язів [18]. Статистичну обробку матеріалу здійснювали за допомогою програм Excel 7.0 та SPSS версії 10.0 із використанням t-критерію Стьюдента для з'ясування достовірності різниці між середніми значеннями.
Результати дослідження та їх обговорення
функціональний конституційний тіло соматотип юнак закарпаття
Дослідивши кореляцію відсоткового вмісту компонентів тіла з абсолютним та відносним показниками VO2max у юнаків, які мешкають у гірських районах Закарпаття, ми виявили позитивний вплив м'язового компонента на здатність проявляти аеробні можливості (на що вказує прямий кореляційний зв'язок) і негативний вплив жирового компонента та вісцерального жиру (на що вказує обернений кореляційний зв'язок), табл. 1.
Таблиця 1
Взаємозв'язок показників аеробної продуктивності з компонентними складовими маси тіла в юнаків гірських районів Закарпаття (n = 124)
Показники |
Жировий компонент |
М'язовий компонент |
Вісцеральний жир |
Індекс маси тіла |
|||||
r |
P |
r |
P |
r |
P |
r |
P |
||
VO 2 max |
-0,086 |
p > 0,05 |
0,060 |
p > 0,05 |
-0,021 |
p > 0,05 |
0,485 |
p < 0,001 |
|
VO, 2 max відн. |
-0,374 |
p < 0,001 |
0,272 |
p < 0,001 |
-0,278 |
p < 0,001 |
-0,228 |
p < 0,01 |
Примітки: r коефіцієнт кореляції; p рівень значущості
Водночас ступінь такого впливу незначний, оскільки сила кореляції за більшістю показників не перевищує слабку, або кореляційний зв'язок недостовірний і лише кореляція жирового компонента із відносним показником VO„ характеризується як обернена середньої сили. Отже дані кореляційного аналізу частково пояснюють причину вищого рівня VO2 max у юнаків із нижчим рівнем жирового компонента та вищим рівнем м'язового компонента.
Кореляція індексу маси тіла (ІМТ) із абсолютним показником VO2 характеризується як пряма середньої сили, що вказує на те, що більші значення ІМТ певною мірою обумовлюють вищі абсолютні значення VO. Кореляція ІМТ із відносним показником VO характеризується як обернена слабка. Отже більші значення ІМТ мають негативний вплив на відносний показник VO2 max, але сила такого впливу слабка, тому його можна не брати до уваги.
Кореляційний аналіз між показниками аеробної продуктивності організму, з одного боку, і компонентним складом маси тіла, ІМТ, з іншого, у юнаків різних соматотипів виявив, що представники різних соматотипів відрізняються за ступенем кореляції.
Дані таблиці 2 демонструють відсутність вірогідної кореляції між відсотковим вмістом жиру в організмі та абсолютним показником VO2max у представників усіх соматотипів. Між відсотковим вмістом жиру в організмі і відносним показником VO встановлено обернену кореляцію сильного ступеня у юнаків ендомезоморфного соматотипу. Такі дані вказують, що більші значення відсоткового вмісту жиру в організмі значною мірою обумовлюють нижчі значення відносного показника VO2 max
Таблиця 2
Взаємозв'язок показників аеробної продуктивності з компонентними складовими маси тіла в юнаків гірських районів Закарпаття різних соматотипів (n = 124)
Показники |
Жировий компонент |
М'язовий компонент |
Вісцеральний жир |
Індекс маси тіла |
|||||
r |
P |
r |
P |
r |
P |
r |
P |
||
ектоморфний соматотип (п = 6) |
|||||||||
VO, 2 max |
-0,048 |
р > 0,05 |
0,163 |
р > 0,05 |
-0,449 |
р > 0,05 |
0,190 |
р > 0,05 |
|
VO. 2 max відн. |
0,635 |
р > 0,05 |
0,787 |
р > 0,05 |
0,526 |
р > 0,05 |
-0,553 |
р > 0,05 |
|
мезоморфний соматотип (п = 29) |
|||||||||
VO, 2 max |
0,194 |
р > 0,05 |
-0,383 |
р < 0,05 |
0,412 |
р < 0,05 |
0,880 |
р < 0,001 |
|
VO. 2 max відн. |
0,256 |
р > 0,05 |
0,003 |
р > 0,05 |
0,004 |
р > 0,05 |
0,033 |
р > 0,05 |
|
ендомезоморфний соматотип (п = 42) |
|||||||||
VO 2 max |
0,093 |
р > 0,05 |
0,275 |
р > 0,05 |
0,090 |
р > 0,05 |
0,727 |
р < 0,001 |
|
VO, 2 max відн. |
-0,706 |
р < 0,001 |
0,556 |
р < 0,001 |
-0,549 |
р < 0,001 |
-0,564 |
р < 0,001 |
|
збалансований соматотип (п = 28) |
|||||||||
VO, 2 max |
-0,013 |
р > 0,05 |
-0,205 |
р > 0,05 |
-0,025 |
р > 0,05 |
0,633 |
р < 0,001 |
|
VO. 2 max відн. |
-0,180 |
р > 0,05 |
0,022 |
р > 0,05 |
0,124 |
р > 0,05 |
-0,052 |
р > 0,05 |
|
мезоектоморфний соматотип (п = 19) |
|||||||||
VO 2 max |
0,382 |
р > 0,05 |
-0,433 |
р > 0,05 |
0,422 |
р > 0,05 |
0,617 |
р < 0,01 |
|
VO, 2max відн. |
-0,135 |
р > 0,05 |
0,062 |
р > 0,05 |
0,174 |
р > 0,05 |
0,118 |
р > 0,05 |
Примітки: r коефіцієнт кореляції; p рівень значущості.
Дослідженням зв'язку вмісту вісцерального жиру в організмі з абсолютним показником VO виявлено пряму кореляцію середньої сили в юнаків мезоморфного соматотипу. У представників інших соматотипів зв'язок недостовірний (р > 0,05). Кореляція вмісту вісцерального жиру в організмі з відносним показником VO2 x у представників ендомезоморфного соматотипу характеризується як обернена середнього ступеня. Отже в юнаків ендомезоморфного соматотипу більші значення вмісту вісцерального жиру помірно обумовлюють нижчі значення VO2 Ш4Х відН.
Кореляційний аналіз між відсотковим вмістом м'язів в організмі та абсолютним показником VO2 max не виявив вірогідного зв'язку у представників усіх соматотипів (p > 0,05), окрім юнаків мезоморфного соматотипу, в яких встановлений обернений зв'язок середньої сили. Кореляція відсоткового вмісту м'язів в організмі з відносним показником VO2 недостовірна у представників більшості соматотипів, окрім юнаків ендомезоморфного соматотипу, в яких встановлений прямий зв'язок середньої сили. функціональний конституційний тіло соматотип юнак закарпаття
ІМТ краще корелює з VO2 max у юнаків різних соматотипів, демонструючи прямий сильний зв'язок у юнаків мезоморфного та ендомезоморфного соматотипів. У юнаків збалансованого та мезоектоморфного соматотипів виявлено прямий зв'язок середньої сили. Отже більші значення ІМТ обумовлюють вищі значення абсолютного показника VO2 max. Причому в юнаків мезоморфного та ендомезоморфного соматотипів така залежність проявляється найбільше, а в юнаків ектоморфного соматотипу -- відсутня. Кореляція ІМТ з відносним показником VO у представників більшості морфологічних типів відсутня, і лише в юнаків ендомезоморфного соматотипу характеризується як обернена середньої сили.
Результати кореляційного аналізу показників анаеробної продуктивності організму з компонентними складовими маси тіла та ІМТ наведені в таблиці 3. Найвищий ступінь кореляції відсоткового вмісту жиру в організмі встановлено з абсолютним показником ВАнТ30, який характеризує потужність анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення м'язової діяльності. Характеризується цей зв'язок як прямий середньої сили. Зв'язок відсоткового вмісту жиру в організмі з іншими показниками анаеробної продуктивності слабкий або недостовірний (р > 0,05). Слід зазначити, що кореляція відсоткового вмісту жиру в організмі з абсолютними показниками анаеробної продуктивності пряма, а з відносними -- обернена.
Таблиця 3
Взаємозв'язок показників анаеробної продуктивності з компонентними складовими маси тіла в юнаків гірських районів Закарпаття (n = 124)
Показники |
Жировий компонент |
М'язовий компонент |
Вісцеральний жир |
Індекс маси тіла |
|||||
r |
P |
r |
P |
r |
P |
r |
P |
||
МКЗМР |
0,173 |
р > 0,05 |
-0,040 |
р > 0,05 |
0,075 |
р > 0,05 |
0,342 |
р < 0,001 |
|
МКЗМР відн. |
-0,246 |
р < 0,01 |
0,306 |
р < 0,001 |
-0,274 |
р < 0,01 |
-0,407 |
р < 0,001 |
|
ВАнТ30 |
0,505 |
р < 0,001 |
0,042 |
р > 0,05 |
0,178 |
р < 0,05 |
0,505 |
р < 0,001 |
|
ВАнТ30 відн. |
-0,165 |
р > 0,05 |
0,390 |
р < 0,001 |
-0,089 |
р > 0,05 |
-0,165 |
р > 0,05 |
|
ВАнТю |
0,148 |
р > 0,05 |
0,042 |
р > 0,05 |
0,105 |
р > 0,05 |
0,470 |
р < 0,001 |
|
ВАнТю відн. |
-0,243 |
р < 0,01 |
0,369 |
р < 0,001 |
-0,207 |
р < 0,05 |
-0,246 |
р < 0,01 |
Примітки: r - коефіцієнт кореляції; р - рівень значущості.
Аналіз кореляції вмісту вісцерального жиру з показниками анаеробної продуктивності виявив відсутність сильного зв'язку та зв'язку середньої сили. Кореляція з абсолютними показниками пряма, а з відносними - обернена.
Відсотковий вміст м'язів в організмі не корелює з абсолютними показниками анаеробної продуктивності (р > 0,05). Кореляція з відносними показниками анаеробної продуктивності характеризується як пряма середньої сили. Такі дані вказують на те, що більші значення м'язового компонента в юнаків гірських районів помірною мірою обумовлюють вищі значення анаеробної продуктивності організму за відносними показниками.
Кореляція ІМТ з абсолютними показниками анаеробної продуктивності організму характеризується як пряма середньої сили. Зв'язок ІМТ з відносним показником МКЗМР характеризується як обернений середньої сили; з відносним показником ВАнТ - обернений слабкий; з відносним показником ВАнТ30 - відсутній (р > 0,05). Отже більші значення ІМТ певною мірою обумовлюють вищий рівень анаеробних можливостей організму юнаків гірських районів Закарпаття.
У юнаків-мешканців гірських районів Закарпаття різних морфологічних типів при проведенні кореляційного аналізу між компонентним складом маси тіла й ІМТ, з одного боку, та показниками потужності анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення м'язової діяльності, з іншого, встановлено, що ступінь кореляції відсоткового вмісту жиру в організмі з показниками ВАнТ10 у юнаків різних соматотипів відрізняється, табл. 4. Так між відсотковим вмістом жиру в організмі й абсолютним показником ВАнТ10 у юнаків ендомезоморфного, збалансованого і мезоектоморфного соматотипів встановлений прямий зв'язок середньої сили. Кореляційний аналіз між відсотковим вмістом жиру в організмі і відносним показником ВАнТ виявив недостовірний зв'язок у представників усіх соматотипів. Отже більші значення відсоткового вмісту жиру в організмі лише певною мірою обумовлюють вищі значення анаеробної алактатної продуктивності організму в юнаків ендомезоморфного, збалансованого і мезоектоморфного соматотипів.
Кореляція між вмістом вісцерального жиру в організмі та анаеробною алактатною продуктивністю має схожі тенденції. Лише з однією відмінністю - у представників збалансованого соматотипу відсутня кореляція.
Аналіз кореляції відсоткового вмісту м'язового компонента з абсолютним показником ВАнТ10 виявив середній ступінь оберненої кореляції лише в юнаків мезоморфного та мезоектоморфного соматотипів.
Дослідження кореляції між ІМТ й абсолютним показником ВАнТ10 виявив наявність прямого зв'язку середньої сили у представників мезоморфного, ендомезоморфного та збалансованого соматотипів. У представників інших соматотипів кореляція відсутня (р > 0,05). Наявність кореляції з відносним показником ВАнТ10 виявлена лише в юнаків мезоморфного та ендомезоморфного соматотипів і характеризується вона як обернена середньої сили. Отже більші значення ІМТ певною мірою обумовлюють вищі значення анаеробної алактатної продуктивності організму в юнаків мезоморфного, ендомезоморфного та збалансованого соматотипів і нижчі значення анаеробної алактатної продуктивності організму, визначеної за відносним показником ВАнТ10, у юнаків мезоморфного та ендомезоморфного соматотипів.
Таблиця 4
Взаємозв'язок показників потужності анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення організму з компонентними складовими маси тіла в юнаків гірських районів Закарпаття різних соматотипів (n = 124)
Показники |
Жировий компонент |
М'язовий компонент |
Вісцеральний жир |
Індекс маси тіла |
|||||
r |
P |
r |
P |
r |
P |
r |
P |
||
ектоморфний соматотип (n = 6) |
|||||||||
ВАнТ10 |
0,473 |
р > 0,05 |
0,654 |
р > 0,05 |
-0,275 |
р > 0,05 |
0,074 |
р > 0,05 |
|
ВАнТ10 вщн. |
0,289 |
р > 0,05 |
0,299 |
р > 0,05 |
0,468 |
р > 0,05 |
-0,486 |
р > 0,05 |
|
мезоморфний соматотип (n = 29) |
|||||||||
ВАнТю |
0,231 |
р > 0,05 |
-0,408 |
р < 0,05 |
0,248 |
р > 0,05 |
0,631 |
р < 0,001 |
|
ВАнТ10 вщн. |
0,022 |
р > 0,05 |
0,035 |
р > 0,05 |
-0,137 |
р > 0,05 |
-0,614 |
р < 0,001 |
|
ендомезоморфний соматотип (n = 42) |
|||||||||
ВАнТ10 |
0,527 |
р < 0,001 |
-0,192 |
р > 0,05 |
0,333 |
р < 0,05 |
0,636 |
р < 0,001 |
|
ВАнТ10 вщн. |
-0,112 |
р > 0,05 |
0,079 |
р > 0,05 |
-0,223 |
р > 0,05 |
-0,388 |
р < 0,05 |
|
збалансований соматотип (n = 28) |
|||||||||
ВАнТю |
0,479 |
р < 0,01 |
-0,266 |
р > 0,05 |
0,140 |
р > 0,05 |
0,539 |
р < 0,01 |
|
ВАнТю відн. |
-0,053 |
р > 0,05 |
0,123 |
р > 0,05 |
0,119 |
р > 0,05 |
-0,363 |
р > 0,05 |
|
мезоектоморфний соматотип (n = 19) |
|||||||||
ВАнТю |
0,513 |
р < 0,05 |
-0,664 |
р < 0,01 |
0,541 |
р < 0,05 |
0,329 |
р > 0,05 |
|
ВАнТ10 відн. |
-0,197 |
р > 0,05 |
-0,047 |
р > 0,05 |
0,269 |
р > 0,05 |
-0,444 |
р > 0,05 |
Примітки: r - коефіцієнт кореляції; p - рівень значущості.
Результати дослідження впливу компонентного складу маси тіла, ІМТ на потужність анаеробної лактатної системи енергозабезпечення м'язової діяльності юнаків гірських районів Закарпаття наведені в таблиці 5. Відсотковий вміст жиру має пряму кореляцію з абсолютним показником ВАнТ30 лише в юнаків ендомезоморфного та збалансованого соматотипів, при цьому сила кореляції характеризується як середня. Кореляція з відносним показником ВАнТ30 відсутня (р > 0,05).
Вміст вісцерального жиру має пряму кореляцію з абсолютним показником ВАнТ30 лише в юнаків ендомезоморфного та мезоектоморфного соматотипів, а сила кореляції характеризується як середня. Кореляція вмісту вісцерального жиру з відносним показником ВАнТ30 відсутня (р > 0,05).
Таблиця 5
Взаємозв'язок показників потужності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення з компонентними складовими маси тіла в юнаків гірських районів Закарпаття різних соматотипів (n = 124)
Показники |
Жировий компонент |
М'язовий компонент |
Вісцеральний жир |
Індекс маси тіла |
|||||
r |
P |
r |
P |
r |
P |
r |
P |
||
ектоморфний соматотип (n = 6) |
|||||||||
ВАнТ30 |
0,018 |
р > 0,05 |
0,328 |
р > 0,05 |
-0,215 |
р > 0,05 |
-0,135 |
р > 0,05 |
|
ВАнТ30 |
0,226 |
р > 0,05 |
0,279 |
р > 0,05 |
0,285 |
р > 0,05 |
-0,438 |
р > 0,05 |
|
мезоморфний соматотип (n = 29) |
|||||||||
ВАнТ30 |
0,167 |
р > 0,05 |
-0,191 |
р > 0,05 |
0,364 |
р > 0,05 |
0,544 |
р < 0,01 |
|
ВАнТ30 відн. |
-0,036 |
р > 0,05 |
0,259 |
р > 0,05 |
0,050 |
р > 0,05 |
-0,540 |
р < 0,01 |
|
ендомезоморфний соматотип (n = 42) |
|||||||||
ВАнТ30 |
0,470 |
р < 0,01 |
-0,161 |
р > 0,05 |
0,403 |
р < 0,01 |
0,740 |
р < 0,001 |
|
ВАнТ30 відн. |
-0,066 |
р > 0,05 |
0,100 |
р > 0,05 |
-0,033 |
р > 0,05 |
-0,192 |
р > 0,05 |
|
збалансований соматотип (n = 28) |
|||||||||
ВАнТ30 |
0,581 |
р < 0,01 |
-0,371 |
р > 0,05 |
0,097 |
р > 0,05 |
0,616 |
р < 0,001 |
|
ВАнТ30 відн. |
0,049 |
р > 0,05 |
0,074 |
р > 0,05 |
0,122 |
р > 0,05 |
-0,376 |
р < 0,05 |
|
мезоектоморфний соматотип (n = 19) |
|||||||||
ВАнТ30 |
0,452 |
р > 0,05 |
-0,499 |
р < 0,05 |
0,610 |
р < 0,01 |
0,252 |
р > 0,05 |
|
ВАнТ30 відн. |
-0,214 |
р > 0,05 |
0,100 |
р > 0,05 |
0,376 |
р > 0,05 |
-0,475 |
р < 0,05 |
Примітки: r - коефіцієнт кореляції; р - рівень значущості.
Дослідженням кореляції м'язового компонента з потужністю анаеробної лактатної системи енергозабезпечення м'язової діяльності виявлено обернений зв'язок середньої сили абсолютного показника ВАнТ30 лише в юнаків мезоектоморфного соматотипу. У представників інших соматотипів кореляція відсутня (p > 0,05).
Дослідження кореляції ІМТ з абсолютним показником ВАнТ30 виявило прямий сильний зв'язок у юнаків ендомезоморфного соматотипу та прямий зв'язок середньої сили в юнаків мезоморфного та збалансованого соматотипів. Кореляція ІМТ з відносним показником ВАнТ30 виявлена в юнаків мезоморфного, збалансованого та мезоектоморфного соматотипів. Характеризується такий зв'язок як обернений середнього ступеня. Отже ми встановили наявність позитивного впливу відсоткового вмісту жиру в організмі, вмісту вісцерального жиру та індексу маси тіла на здатність проявляти потужність анаеробної лактатної продуктивності організму. Сила такого зв'язку характеризується як середня і лише в юнаків ендомезоморфного соматотипу зв'язок з ІМТ характеризується як сильний. Отже більші значення ІМТ в юнаків ендомезоморфного соматотипу значною мірою обумовлюють вищий рівень потужності анаеробної лактатної продуктивності організму. Натомість встановлений негативний вплив ІМТ на потужність анаеробної лактатної продуктивності організму, яку визначили за відносним показником ВАнТ30.
У таблиці 6 відображено результати дослідження зв'язку компонентного складу маси тіла, ІМТ з ємністю анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення м'язової діяльності. Відсотковий вміст жиру в організмі корелює з абсолютним показником МКЗМР лише в юнаків ендомезоморфного та збалансованого соматотипів. Кореляція характеризується як пряма середнього ступеня. У представників інших соматотипів кореляція відсутня.
Дослідження кореляції вмісту вісцерального жиру з ємністю анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення м'язової діяльності виявило прямий зв'язок середньої сили з абсолютним показником МКЗМР у юнаків мезоектоморфного соматотипу та обернений зв'язок середньої сили з відносним показником МКЗМР у юнаків ендомезоморфного соматотипу. У представників інших соматотипів не виявлено кореляції вмісту вісцерального жиру з абсолютним та відносним показниками МКЗМР (p > 0,05).
Кореляційний аналіз, проведений між відсотковим вмістом м'язів в організмі та абсолютним і відносним показниками МКЗМР, не виявив достовірного зв'язку в юнаків усіх соматотипів (p > 0,05).
Дослідженням кореляції ІМТ з абсолютним показником МКЗМР встановлено наявність прямого зв'язку середньої сили в юнаків мезоморфного, ендомезоморфного та збалансованого соматотипів. У представників інших соматотипів кореляція відсутня (p > 0,05). Кореляція ІМТ з відносним показником МКЗМР виявлена лише в юнаків мезоморфного, ендомезоморфного та мезоектоморфного соматотипів і характеризується вона як обернена середньої сили.
Таблиця 6
Взаємозв'язок показників ємності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення з компонентними складовими маси тіла в юнаків гірських районів Закарпаття різних соматотипів (n = 124)
Показники |
Жировий компонент |
М'язовий компонент |
Вісцеральний жир |
Індекс маси тіла |
|||||
г |
P |
г |
P |
г |
P |
г |
P |
||
ектоморфний соматотип (n = 6) |
|||||||||
МКЗМР |
0,328 |
p > 0,05 |
-0,095 |
p > 0,05 |
0,167 |
p > 0,05 |
0,074 |
p > 0,05 |
|
МКЗМР _ відн. |
-0,050 |
p > 0,05 |
-0,087 |
p > 0,05 |
0,585 |
p > 0,05 |
-0,486 |
p > 0,05 |
|
мезоморфний соматотип (n = 29) |
|||||||||
МКЗМР |
0,027 |
p > 0,05 |
-0,170 |
p > 0,05 |
0,300 |
p > 0,05 |
0,367 |
p < 0,05 |
|
МКЗМР . відн. |
0,037 |
p > 0,05 |
0,353 |
p > 0,05 |
-0,009 |
p > 0,05 |
-0,423 |
p < 0,05 |
|
ендомезоморфний соматотип (n = 42) |
|||||||||
МКЗМР |
0,567 |
p < 0,001 |
-0,256 |
p > 0,05 |
0,255 |
p > 0,05 |
0,628 |
p < 0,001 |
|
МКЗМР . відн. |
-0,122 |
p > 0,05 |
0,056 |
p > 0,05 |
-0,450 |
p < 0,01 |
-0,430 |
p < 0,01 |
|
збалансований соматотип (n = 28) |
|||||||||
МКЗМР |
0,417 |
p < 0,05 |
-0,100 |
p > 0,05 |
-0,114 |
p > 0,05 |
0,506 |
p < 0,01 |
|
МКЗМР . відн. |
-0,094 |
p > 0,05 |
0,299 |
p > 0,05 |
-0,201 |
p > 0,05 |
-0,370 |
p > 0,05 |
|
мезоектоморфний соматотип (n = 19) |
|||||||||
МКЗМР |
0,272 |
p > 0,05 |
-0,309 |
p > 0,05 |
0,521 |
p < 0,05 |
0,043 |
p > 0,05 |
|
МКЗМР . відн. |
-0,445 |
р > 0,05 |
0,347 |
p > 0,05 |
0,240 |
p > 0,05 |
-0,594 |
p < 0,01 |
Примітки: r - коефіцієнт кореляції; p - рівень значущості.
Висновки
У юнаків, розподілених за соматотипом, встановлено, що у представників ендомезоморфного соматотипу більші значення жирового компонента значною мірою обумовлюють нижчі значення VO„ jl V тпоv тип (r 0,706; p < 0,001), відповідно нижчий рівень аеробної продуктивності. Більші значення ІМТ в юнаків ендомезоморфного та мезоморфного соматотипів обумовлюють вищі значення абсолютного показника VO2 max, на що вказує кореляція (r = 0,727; p < 0,001 та r = 0,880; p < 0,001 відповідно). Ступінь розвитку компонентів соматотипу не має вагомого впливу на аеробну продуктивність юнаків різних морфологічних типів, що підтверджується кореляцією, яка не перевищує середній ступінь.
Серед юнаків різних соматотипів кореляція компонентного складу тіла, ІМТ з потужністю анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення відсутня, або сила зв'язку не перевищує середню. Виявлено, що більші значення ІМТ значною мірою обумовлюють вищий рівень потужності анаеробної лактатної продуктивності організму лише у представників ендомезоморфного соматотипу, на що вказує сильна пряма кореляція (r = 0,740; p < 0,001) з показником ВАнТ30. Встановлено сильний негативний вплив відсоткового вмісту жиру в організмі на ємність анаеробної лактатної продуктивності організму в юнаків мезоектоморфного соматотипу, про що свідчить негативна кореляція (r = -0,445; p > 0,05) з показником МКЗМР . .
Більші значення ІМТ обумовлюють нижчий рівень анаеробної лактатної продуктивності організму в юнаків мезоектоморфного та ендомезоморфного соматотипів, що підтверджує сильна негативна кореляція з показником МКЗМРі (r = -0,594, p < 0,01; r = -0,430, p < 0,01 відповідно). Крім цього, в юнаків ендомезоморфного соматотипу більші значення ІМТ обумовлюють вищі значення абсолютного показника МКЗМР (r = 0,628; p < 0,001).
Посилання
1. Сальникова С.В., Пуздымир Н., Туник Л. Физическое состояние, как интегральный показатель физического здоровья, и определяющие его факторы. Scientific Letters Of Inlcrn:Trion:-)l Academic Society Of Michal Baludansky. 2015;3(2):22-4. [Sal'nikova S.V., Nikolaj P., Larisa T. Fizicheskoe sostojanie, kak integral'nyj pokazatel' fizicheskogo zdorov'ja, i opredeljajushhie ego factory. Scientific Letters Of International Academic Society Of Michal Baludansky. 2015;3(2):22-4].
2. Брезденюк О. Аеробні можливості студентів 17-21 року з різним вмістом жирової та м'язової тканини в організмі. Фізична активність, здоров'я і спорт. 2014;1(15):9-18. [Brezdenuk O. Aerobni mozhlyvosti studentiv 17-21 roku z riznym vmistom zhyrovoi ta m'jazovoi tkanyny v organizmi. Fizychna aktyvnist', zdorov'ia i sport. 2014;1(15):9-18].
3. Nesterova S., Sulyma A., Boyko M. Assessment of the level of physical health of the youth with different somatotypes for the ability to adapt to physical activity. Physical education, sports and health culture in modern society. 2019;2(46):35-40.
4. Furman Yu.M., Miroshnichenko V.M,. Brezdeniuk O.Yu., et al. Otsinka aerobnoyi ta anaerobnoyi produktyvnosti orhanizmu molodi 17-19 rokiv Podil's'koho rehionu [An estimation of aerobic and anaerobic productivity of an organism of youth aged 17-19 years old of Podilsk region]. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports. 2018; 22(3):136-141. (in Ukrainian).
5. Dulo O., Furman Y., Hema-Bahyna N. Gender and Somatotypological Peculiarities of Indicators of Aerobic and Anaerobic Productivity of Energy Supply of the Body in the Post-Pubertal Period of Ontogenesis in the Residents of the Zakarpattia Region. Wiadomosci Lekarskie. 2022; LXXV(10): 2359-2365.
6. Furman Y.M., Miroshnichenko V.M., Bohuslavska V.Yu., et al. Modeling of functional preparedness of women 25-35 years of different somatotypes. Pedagogy of Physical Culture and Sports. 2022; 26(2):118-125.
7. Gaul C.A., Docherty D., Cicchini R. Differences in anaerobic performance between boys and men. Int. J. Obes Relat. Metab. Disord. 2000; 24:7841-7848.
8. Ryan-Stewart H, Faulkner J, Jobson S. The influence of somatotype on anaerobic performance. PLoS ONE. 2018; 13(5): e0197761.
9. Miroshnichenko V.M., Furman Yu.M., Brezdeniuk O.Yu., et al. Correlation of maximum oxygen consumption with component composition of the body, body mass of men with different somatotypes aged 25-35. Pedagogy of Physical Culture and Sports. 2020;6: 290-297.
10. Larry Kenney W., Wilmore J.H., Costill D.L. Physiology of Sport and Exercise. Human Kinetics; 2021. 611 p.
11. Dulo O., Furman Yu., Maltseva O., et al. Physical Health of Females from the Lowland Districts of Zakarpattia According to the Metabolic Level of Aerobic and Anaerobic Energy Supply Depending on the Component Body Composition. Wiadomosci Lekarskie. 2023; LXXVI(3): 568-574.
12. Kosma M., Ellis R., Cardinal B., Bauer J., McCubbin J. Psychosocial Predictors of Physical Activity and Health-Related Quality of Life Among Adults with Physical Disabilities: An Integrative Framework. Disability and Health Journal. 2009; 2:104-109.
13. Серорез Т.В., Навка П.І. Аеробна і анаеробна продуктивність організму як фактори, що визначають рівень фізичного здоров'я. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: збірник наукових праць за ред. Єрмакова СС. 2014;6:58-61. [Serorez T.B., NavkaPI. Aerobna i anaerobna produktyvnist orhanizmu, yak faktory, shcho vyznachaiut riven fizychnoho zdorov'ia. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu: zb. nauk. pr. za red. Yermakova S.S. 2014;6:58-61].
14. Пярнат Я.П. Возрастно-половые стандарты (10-15 лет) аэробной способности человека: автореф. дис. на соискание науч. степени докт. мед. наук: спец. 03.00.13 «Физиология человека и животного». М., 1983. 44. [Pyarnat Y.A.P. Vozrastno-polovyye standarty (10-15 let) aerobnoy sposobnosti cheloveka: avtoref. dis. na soiskaniye nauch. stepeni dokt. med. nauk: spets. 03.00.13 «Fiziologiya cheloveka i zhivotnogo». M., 1983. 44].
15. Фурман Ю.М., Мірошниченко В.М., Драчук С.П. Перспективні моделі фізкультурно-оздоровчих технологій у фізичному вихованні студентів вищих навчальних закладів. Київ: НУФВСУ: Олімп. л-ра; 2013. 174. [Furman Yu.M., Miroshnychenko V.M., Drachuk S.P. Perspektyvni modeli fizkul'turno-ozdorovchykh tekhnolohiy u fizychnomu vykhovanni studentiv vyshchykh navchal'nykh zakladiv. Kyyiv: NUFVSU: Olimp. l-ra; 2013. 174].
16. Szogy A., Cherebetin G. Minutentest auf dem Fanradergometer zur Bestimmung der Annaeroben Kapazitat. J. Appl. Physiol. 1974; 33:171-176.
17. Carter J. The Heath-Carter antropometric somatotype. Instruction manual / Carter J.; [revised by J.E.L. Carter]. Department of Exercise and Nutritional Sciences San Diego State University. C.A. U.S.A., March 2003. 26 p.
18. Довгій Ю.І. Імпедансометрія як метод контролю за компонентним складом маси тіла студентів. Перспективи, проблеми та наявні здобутки розвитку фізичної культури і спорту в Україні: IV Всеукраїнська інтернет-конференція «Color of Science», 29 січня 2021 року (2021). 299-302. [Dovgiy Yu.I. Impedansometriya yak metod monitorynhu komponentnoho skladu masy tila studentiv. Perspektyvy, problemy ta nayavni zdobutky rozvytku fizychnoyi kul'tury i sportu v Ukrayini: IV Vseukrayins'ka internet-konferentsiya «Color of Science», 29 sichnya 2021 roku (2021). 299-302].
Размещено на Allbest.Ru
Подобные документы
Хімічний склад людського організму та його роль в забезпеченні життєдіяльності організму. Психосоматичні захворювання та їх поширеність у сучасному світі. Психофізіологічні механізми адаптації організму до змін навколишнього середовища. Вчення по стрес.
реферат [31,9 K], добавлен 21.06.2010Вміст заліза в морській воді, його роль у рослинному світі. Функції заліза в організмі людини, його вміст у відсотках від загальної маси тіла. Наслідки нестачі заліза у ґрунті, чутливі до його нестачі плодоовочеві культури. Умови кращого засвоєння заліза.
презентация [9,5 M], добавлен 25.04.2013Гамети чоловічого і жіночого організму. Коротка характеристика процесу запліднення. Внутрішня будова статевих органів людини. Критичні періоди вагітності. Початок нового життя. Біосоціальна основа сім'ї. Пропорції тіла людини в різні періоди життя.
презентация [6,6 M], добавлен 10.04.2014Організація організму людини як цілісної живої системи. Виокремлені рівні: молекулярний, клітинний, клітинно-органний, організменний, популяційно-видовий, біоценотичний, біосферний. Розвиток організму людини - онтогенез. Методи дослідження генетики.
контрольная работа [22,6 K], добавлен 09.01.2009Для нормальної життєдіяльності організму людини і доброго засвоєння їжі людський організм повинен одержувати усі поживні речовини у певних співвідношеннях.
реферат [12,7 K], добавлен 19.08.2005Вільні амінокислоти у регуляторних і адаптаційних процесах організму. Надходження важких металів і кадмію та пошкодження макромолекул та надмолекулярних компонентів клітини. Вплив кадмію сульфату на азотний і вуглеводний обмін в організмі щурів.
автореферат [46,9 K], добавлен 09.03.2009Клас хребетних тварин. Костисті риби як найбільш пристосовані до проживання у водному середовищі хребетні. Довжина тіла риб. Розміри головного мозку по відношенню до величини тіла. Статева система, запліднення ікри, швидкість росту і тривалість життя риб.
реферат [1,4 M], добавлен 10.02.2011Розвиток ендокринології та вивчення ролі гормонів в пристосувальних реакціях організму. Структурно-функціональні особливості та патологічні стани наднирників у ембріонів та дітей, їх дослідження в процесі старіння у зрілих людей та осіб похилого віку.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.02.2011Будова тіла молюска. Молюск живиться водяними рослинами. Він дихає киснем атмосферного повітря. Ставковик має лише один орган виділення – нирку. Ставковики – гермафродити. Беззубка. Будова тіла. Живлення. Дихання. Пресування. Беззубки роздільностатеві.
реферат [8,0 K], добавлен 23.12.2003Особливості будови тіла, класифікація та різновиди рептилій, їх відмінності. Спосіб життя та залежність температури тіла від температури навколишнього середовища. Типи розмноження та живлення даних істот, засоби та ефективність захисту плазунів.
презентация [676,5 K], добавлен 05.12.2015