Аналіз впливу абіотичних чинників на розвиток мікроводоростей у гіпергалінному Куяльницькому лимані (Україна, Північно-Західне Причорномор’я)

Размещено на http://allbest.ru

Аналіз впливу абіотичних чинників на розвиток мікроводоростей у гіпергалінному Куяльницькому лимані (Україна, Північно-Західне Причорномор'я)

Г.М. Шихалєєва Г.М. Шихалєєва, к. х. н., пров. наук. співроб., Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини МОН України та НАН України, Одеса , А.А.-А. Еннан А.А.-А. Еннан, д. х. н., проф., директор, Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини МОН України та НАН України, Одеса ,

П.М. Царенко П.М, Царенко, чл.-кор. НАН України, д. б. н., проф., пров. наук. співроб.1,2 зав. відділу3 Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини МОН України та НАН України, Одеса Институт ботаніки ім. В. Шафера Польської АН, Краків, Польща Институт ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ , Г.М. Кірюшкіна Г.М. Кірюшкіна, ст. наук. співроб., Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини МОН України та НАН України, Одеса

Анотація

За результатами польових та лабораторних досліджень, проведених в екосистемі Куяльницького лиману у багатоводний період (2004--2007 рр.), аналізується зв'язок між видовим різноманіттям, кількісними характеристиками (біомаса, чисельність) мікроводоростей та абіотичними чинниками середовища, в якості яких розглядається комплекс гідрофізичних (температура та прозорість води, концентрація у воді завислих часток), метеорологічних (сума опадів), гідрологічних (рівень води) та гідрохімічних (солоність, вміст неорганічних сполук азоту, фосфору та силіцію, розчиненого у воді кисню, легкоокиснюваних органічних сполук тарН) показників у різні сезони вегетаційного періоду. Показано, що біомаса мікроводоростей лиману у вегетаційний сезон з квітня по жовтень 2004--2007рр. найтісніше пов'язана з рівнем (r = -0,69) і солоністю (r = 0,71) води та вмістом фосфору мінерального (r = 0,77) в лимані, а з іншими абіотичними чинниками щільність зв'язку суттєво змінюється залежно від сезону року.

Ключові слова: Куяльницький лиман, структурні характеристики, мікроводорості, абіотичні чинники, кореляційний аналіз.

Вступ

Гіпергалінний Куяльницький лиман відноситься до групи закритих лиманів Північно-Західного Причорномор'я. Особливістю цієї водойми, як і всіх безстічних гіпергалінних водойм, є значна сезонна та міжрічна мінливість водного режиму [3, 6, 7, 9, 12, 16]. З початку XIX ст. до теперішнього часу зміни рівня води в лимані досягали 6 м, а солоності -- 395 %о. Діапазон змін солоності дуже великий: від 21,9--38,2 %о (1942-- 1947 рр.) і 36,6--56,7 %о (1932--1938 рр.) до 314 %о (1920 р.) та вже у наш час -- від 49,9--62,4 %о у 2003--2005 рр. до 360 %о (2002 р.) і 400 %о та вище (2012--2016 рр.) [6, 11, 12].

З метою відновлення гідрологічного режиму Куяльницького лиману з кінця грудня 2014 р. стартував проект із закачування води з Чорного моря через спеціально обладнаний магістральний трубопровід, але він не дав очікуваних результатів, а дозволив лише на якийсь час припинити деградаційні процеси, і то тільки в пониззі лиману [6, 7, 9].

Проведені в цей багаторічний період (2001--2018 рр.) систематичні сезонні комплексні дослідження альгофлори Куяльницького лиману охоплювали різні за водністю періоди: 2004 р.-- весна 2007 р. -- багатоводний; 2001--2002 рр. і літо 2007 р.-- 2014 р. -- маловодний та 2015-- 2018 рр. -- також маловодний період, але з подачею морської води [6,9]. Упродовж 2001--2018 рр. в акваторії лиману зареєстровано 121 вид (123 ввт) водоростей -- представників 64 родів, 48 родин, 25 порядків, 8 класів і 5 відділів [6, 7].

Не виявлено в зазначений період таксони з відділів бурих, червоних, дінофітових і евгленових водоростей, які зазначались раніше у роки розпріснення лиману (1932--1938 рр., 1945-- 1947 рр.) [11]. Цього і слід було чекати в умовах ізоляції від Чорного моря і гіпергалінізації лиману, так як представники перших трьох зазначених відділів водоростей є практично типовими морськими організмами, а останнього -- мешканцями прісноводних стоячих водойм. Доречно зазначити, що і в останні роки (2017--2018 рр.) в періоди подачі морської води з Одеської затоки відзначено появу дінофітових водоростей в обростаннях водозапускних лотків морської води в лиман з Одеської затоки [4]. Найрізноманітніше альгофлора була представлена у багатоводний період 2004 р. -- весна 2007 р.: за градієнта солоності води 49,9--170,9 %о кількість видів коливалась у межах 55--96 видів, а у маловодний період 2008--2018 рр. за градієнта солоності води 194--340 %о -- в межах 2--12 видів. При солоності ~340 % живі клітини водоростей не виявлені [7,26]. Отримані нами [6,7,22,26] результати свідчать про закономірне зниження кількості видів зі збільшенням мінералізації води, що підтверджується і даними авторів досліджень ряду гіпергалінних озер Канади, Австралії, Північної Америки, Кенії та Кримського п-ова [1,14,21,23,24,27, 28].

Тенденцію зниження біомаси гідробіонтів зі збільшенням солоності спостерігали, зокрема, на озерах Канади [24, 25]. Крім того, при дослідженні фітопланктону Кримських гіпергалінних озер встановлена чітка залежність первинної продукції фітопланктону від концентрації загального фосфору у воді [19]. Причому, у міру зростання солоності вище 55--58 % в озерах відбувається чергування домінування водоростей планктону і бентосу. При солоності 100 % первинні продуценти представлені переважно донними макроводоростями, що забезпечує переважання бентосного трофічного ланцюга. Зі збільшенням солоності до 184--340 % структура первинних продуцентів змінюється, вони представлені виключно водоростями планктону. Трофічний планктонний ланцюг гранично спрощується, в озерах живе лише артемія [1]. Доречно зазначити, що всі солоні водойми -- практично безстічні басейни і для них характерні масштабні варіації рівня води і, як наслідок, її солоності, що динамічно змінюється і визиває зміни гідробіологічного режиму [1,14,26--28]. Проте ключові фактори, що впливають на трофодинаміку екосистем солоних водойм, досі ще недостатньо вивчені.

Метою цієї роботи є дослідження впливу абіотичних чинників на інтенсивність багаторічного і сезонного розвитку мікроводоростей гіпергалінного Куяльницького лиману у багатоводний період 2004--2007 рр.

Матеріал і методика досліджень

Матеріалом для цієї роботи слугували результати оригінальних досліджень альгофлори, проведених на 15 станціях постійного моніторингу в акваторії Куяльницького лиману у багатоводний період 2004--2007 рр. [6,7,9] (рис. 1). Проби відбирали щомісячно в період з квітня по жовтень. Відбір проб водоростей та їхню фіксацію проводили за стандартними методиками [ 2, 5]. Чисельність розраховували за допомогою лічильної камери, біомасу встановлювали розрахунково-об'ємним методом [13]. Номенклатура таксонів водоростей наведена відповідно до [20].

Синхронно зі збором зразків водоростей визначали основні фізико-хімічні характеристики води за стандартними методиками в атестованій в галузі метрологічного контролю природних компонентів випробувальній лабораторії «Моніторинг» ФХІЗНСІЛ МОН і НАН України. Проби води для гідрохімічних аналізів відбирали з поверхневого горизонту. Серед основних абіотичних чинників, які обумовлюють склад та біорізноманіття альгофлори водойм, нами вибрані: серед гідрофізичних параметрів -- температура, завислі частки, прозорість; гідрологічних -- рівень води; метеорологічних -- сума опадів; гідрохімічних -- водневий показник, солоність води, БСК5 (як опосередкований показник нестійких органічних сполук [10]), вміст розчиненого у воді кисню та мінеральних форм азоту, фосфору і розчиненого у воді силіцію (NH+, мг N/дм³; NO-, мг N/дм³; NO-, мг N/дм³; PO₄^3-, мг Р/дм³; Бірозч мг/дм³).

Температуру та кислотність середовища вимірювали в момент відбору проби за допомогою скляного термометра ТЛ-4 зі шкалою розподілу 0,1 °С та рН-метра з автономним живленням рН-150 МІ, рівень води -- на гідрологічному посту (див. рис. 1, ст. 8).

Рис. 1. Карта-схема Куяльницького лиману з позначенням станцій постійного моніторингу в його акваторії.

Аналіз метеорологічних характеристик (кількість опадів за досліджуваний період) проводили за даними Одеської ГМС. Розрахунок коефіцієнтів кореляції Пірсона (р = 0,05) здійснювали за допомогою програми Microsoft Office Excel. Дані альгологічних зборів за період 2001--2018 рр. у басейні Куяльницького лиману зберігаються у сформованій в ФХІЗНСІЛ електронній базі [8].

Результати досліджень та їх обговорення

За результатами синхронних сезонних досліджень кількісних показників мікроводоростей і абіотичних чинників гіпергалінного Куяльницького лиману у багатоводний період Всього у багатоводний період (2004--2007 рр.) у Куяльницькому лимані було виявлено 96 видів водоростей, а за весь багаторічний період (2001--2018 рр.) -- 121 (123 ввт) вид водоростей, серед яких у зазначені періоди досліджень домінують представники діатомових [6, 7].2004 р. -- весна 2007 рр. нами вперше зроблено спробу встановити взаємозв'язок між кількісними показниками (кількість видів, чисельність, біомаса) мікроводоростей і абіотичними чинниками. Результати розрахунку загальної біомаси (гістограма) мікроводоростей в Куяльницькому лимані й низки зазначених вище абіотичних чинників (криві лінії) у вегетаційний період 2004--2007 рр. представлено на рисунку 2.

Порівняльний аналіз динаміки синхронних сезонних фізико-хімічних показників води лиману і біомаси водоростей показує, що сезонна динаміка деяких із зазначених абіотичних чинників знаходиться у протифазі. Майже для всіх досліджених абіотичних чинників характерна висока динамічність у чергуванні мінімальних і максимальних значень їхніх показників (особливо для мінеральних сполук азоту, фосфору і силіцію Режим біогенних сполук у Куяльницькому лимані формується під впливом на-

ступних основних чинників: надходження з водними стоками допливів, що живлять лиман, з побутовими і сільськогосподарськими та зливними стоками із території во-дозбору, з атмосферними опадами; у результаті деструкційно-продукційних про-цесів; міграції в системі вода -- донні відклади. Вміст нітратів і нітритів змінюється також внаслідок процесів денітрифікації. Так, за даними 2005 р. валові об'єми над-ходження біогенних сполук (азоту амонійного і фосфору фосфатного) в південну ча-стину акваторії лиману тільки із Пересипських ставків склали навесні ~0,22 т/місяць, влітку 0,07, восени 0,05 т/місяць).).

Осінні максимуми вмісту мінеральних форм азоту та фосфору спостерігаються в кінці вересня -- на початку жовтня і пов'язані насамперед з процесами розкладу гідробіонтів і вивільненням фосфору при розкладі водоростей та вищих водних рослин. Зниження вмісту фосфору на початку літнього і осіннього сезонів супроводжується суттєвим зниженням біомаси, що дозволяє розглядати мінеральні форми фосфору в якості важливих чинників міжсезонної мінливості видового багатства мікроводоростей лиману.

Рис. 2. Внутрішньорічна динаміка змін біомаси мікроводоростей та ряду абіотичних чинників Куяльницького лиману: Nmi_h, Рмін, Бірозч, O2, БСК5, рН, S, прозорість, завислі частки, T води, сума опадів, рівень води (за середньомісячними даними у вегетаційний період 2004--2007 рр.)

Середньорічні концентрації мінеральних форм азоту та фосфору у багатоводний період досліджень складали відповідно: у 2004 р. -- 4,65± 1,28 мг N/дм³ і 0,080±0,036 мг Р/дм³; у 2005 р. -- 4,93±0,86 мг N/дм³ і 0,104±0,08 мг Р/дм³; у 2006 р. -- 13,73±1,78 мг N/дм³ і 0,088 ±0,008 мг Р/дм³ та у 2007 р. -- 15,14±2,14 мг N/дм³ і 0,100 ± 0,014 мг Р/дм³. Співвідношення мінеральних форм N : Р у цей період варіювали в інтервалі 47,4--151,4. Основною формою знаходження азоту мінерального в акваторії лиману є азот амонійний. Середньомісячні за зазначений вище вегетаційний період 2004--2007 рр. значення показників концентрації азоту амонійного, азоту нітритного і азоту нітратного варіювали в межах: Високі концентрації азоту амонійного в акваторії Куяльницького лиману пов'я-зані з аварійним скидом каналізаційних вод в лиман з житломасиву Котовського, що неодноразово спостерігався, та великими об'ємами паводкового стоку навесні 2003 р. і високою мінералізацією води [17, 18]. NH+ -- 3,78--17,43 мг N/дм³; NO-- 0,014--0,025 мг N/дм³; NO-- 0,046--0,647 мг N/дм³.

Найбільший розмах коливань концентрації розчиненого у воді силіцію фіксується навесні і на початку літа, мінімальні концентрації силіцію характерні для літньо-весняних періодів, з деякими відхиленнями у певні роки Навесні 2004 р. нами, навпаки, фіксувались максимальні концентрації силіцію, але, скоріш за все, це було пов'язано зі змивом з узбережжя силікатних часток корінних порід внаслідок відміченого в травні зсуву грунту та великих обсягів русло-вого стоку під час повені 2003 р. Різке зниження концентрацій силіцію навесні 2005 р. відбувалось за рахунок його активного споживання діатомовими водоростя-ми., але з кроком відставання у часі. Такий розподіл сезонних змін концентрації силіцію визначається, найвірогідніше, динамікою змін продукційно-деструкційних процесів. Високі концентрації розчиненого у воді силіцію вказують на відсутність його активного споживання, що ми і спостерігаємо у маловодні роки при гіпергалінізації Куяльницького лиману [15]. При інтенсивному розвитку діатомових водоростей вміст силіцію знижується до мінімальних показників.

Не менш важливими характеристиками продукційно-деструкційних процесів, поряд із вмістом біогенних сполук, є показники блоку гідрофізичних властивостей води (температура, прозорість, завислі частки), метеорологічні (кількість опадів) та гідрологічні (рівень води в лимані) параметри. Прозорість корелює (r = -0,43) з температурою води. При підвищенні температури підвищується інтенсивність первинної продукції і, як наслідок, знижується прозорість води. Особливо виразні ці зміни у сезонному аспекті (див. рис. 2). Прозорість води в Куяльницькому лимані у багатоводні роки не перевищувала 0,5 м. Найбільші значення фіксувались у весняний період (від 0,05 до 0,45 м при середній 0,35 м). Влітку і восени прозорість води в основному змінювалась у межах 0,05--0,44 м. З осолоненням води внаслідок обміління і скаламучування донних відкладів спостерігається зниження прозорості води, на що вказує і коефіцієнт кореляції між солоністю і прозорістю води (r = -0,61).

Таким чином, прозорість значною мірою визначається як рівнем продукційних процесів у товщі води, так і біологічними механізмами седиментації завислих часток. Середньорічні показники рівня води в Куяльницькому лимані у багатоводний період (2004--2007 рр.) коливались у межах мінус 528 -- мінус 564 см БС, площа водного дзеркала -- у межах 49--51,6 млн. м², об'єм водної маси -- у межах 53--66,6 млн. м³, солоність води -- у межах 105-- 217 %о. Вміст кисню, органічної речовини та величина pH є результатом інтенсивності біопродукційних процесів. Максимальні біомаса і концентрація кисню та мінімальна прозорість води свідчать про високу інтенсивність продукційних процесів у цей час (див. рис. 2). Вміст кисню знижується від весни до літа і знову підвищується восени. Аналогічна картина спостерігається і для водневого показника (див. рис. 2). Загалом, у багатоводний період величина рН змінювалась у межах 6,80 (квітень 2006 р.) -- 8,07 (жовтень 2005 р.), у маловодний період 2008--2014 рр. -- у межах 6,92 (червень 2010 р.) -- 8,16 (жовтень 2012 р.), при середніх значеннях в ці періоди відповідно 7,44 і 7,27.

Аналіз кореляційних взаємозв'язків між абіотичними і біотичними та між абіотичними чинниками показує, що як компоненти біоценозу і їхнє абіотичне оточення тісно пов'язані між собою, так і чинники абіотичної групи також змінюються в певному взаємозв'язку (табл. 1, 2).

Таблиця 1

Коефіцієнти лінійної кореляції між абіотичними чинниками

Примітка. Напівжирним шрифтом виділено значущі коефіцієнти кореляції (г > 0,37 прир < 0,05)

Таблиця 2

Кореляційні зв'язки між біотичними та абіотичними показниками води Куяльницького лиману

Примітка: напівжирним шрифтом виділено найвищі коефіцієнти кореляції (прир <0,05) між кількісними показниками мікроводоростей та абіотичними умовами їх зростання.

Проведений статистичний аналіз встановив високу (г>0,60) пряму достовірну кореляцію між солоністю води і концентраціями азоту амонійного (r = 0,61), фосфору мінерального (r = 0,85), розчиненого у воді кисню (r = 0,63); між концентрацією силіцію і прозорістю води (r = 0,63), між концентраціями фосфору мінерального і азоту нітритного (r = 0,72) та розчиненого у воді кисню (r = 0,75); між рН і концентраціями азоту нітритного (r = 0,64) і розчиненого у воді кисню (r = 0,60). Обернена висока достовірна кореляція встановлена між солоністю води та концентрацією азоту нітратного (r = -0,68) і прозорістю (r = -0,61); між концентрацією силіцію і величиною БСК5 (r = -0,84); між концентраціями азоту амонійного і азоту нітратного (r = -0,64); між концентраціями завислих часток і рН (r = -0,77). Виявлено, що більшість зазначених нами абіотичних чинників мають високі парні коефіцієнти кореляції між собою і солоністю води. Значущі коефіцієнти кореляції між формами азоту вказують на їхній генетичний зв'язок, між вмістом азоту амонійного і органічних сполук -- на те, що аміак поступає у воду в результаті розкладу залишків білка, і загалом кореляція між біогенними компонентами свідчить про біохімічні процеси розкладу органічних сполук. мікроводорость абіотичний куяльницький екосистема

Розрахунки коефіцієнтів кореляції між рівнем води в лимані і зазначеними вище гідрофізичними і гідрохімічними показниками вказали на наявність значущих зворотних зв'язків із солоністю (r = -0,71) та вмістом біогенних сполук: азоту амонійного (r = -0,63), фосфору мінерального (r = -0,65), силіцію (r = -0,46) і розчиненого у воді кисню (r = -0,46).

Результати розрахунку коефіцієнтів кореляції всього комплексу абіотичних чинників із структурно-функціональними показниками (кількість видів, чисельність клітин, біомаса) мікроводоростей, проведеними за середньомісячними даними у вегетаційний період з квітня по жовтень 2004--2007 рр., представлені у таблиці 2. Із наведених у таблиці 2 даних видно, що біомаса та кількість видів мікроводоростей у вегетаційний період 2004--2007 рр. найтісніше пов'язані з тими абіотичними чинниками, які виявили найтісніший зв'язок між собою, а саме: з рівнем (відповідно r = -0,69 і r = -0,77) і солоністю води в лимані (відповідно r = 0,71 і r = 0,84) та з концентрацією фосфору мінерального (відповідно r = 0,77 і r = 0,87).

Взаємозв'язок чисельності клітин мікроводоростей в цей вегетаційний період з рівнем і солоністю води слабший (відповідно r = -0,58 і r = 0,43).

В окремі сезони досліджуваного періоду кореляція між структурно-функціональними показниками мікроводоростей і абіотичними чинниками середовища їхнього зростання відрізняється. Так, біомаса мікроводоростей навесні 2004--2007 рр. окрім рівня, солоності води і вмісту фосфатів найтісніше пов'язана із вмістом азоту амонійного (r = -0,62), азоту нітритного (r = 0,87) та БСК5 (r = 0,66), а влітку -- із вмістом азоту амонійного (r = 0,83), азоту нітратного (r = -0,69), розчиненого у воді кисню (r = -0,64), температурою та прозорістю води (відповідно r = -0,67 і r = -0,64).

Висновки

За результатами проведеного кореляційного аналізу отримано низку прямих та зворотних взаємозв'язків різної сили між основними кількісними характеристиками (біомаса, чисельність, кількість видів) мікроводоростей та гідрологічними, гідрометеорологічними, гідрофізичними та гідрохімічними показниками Куяльницького лиману в багатоводний період 2004--2007 рр., що вказує на виключно високе різноманіття одночасно діючих чинників і опосередкованість їхнього впливу на альгоценоз лиману.

До числа найважливіших абіотичних чинників, які суттєво впливають на кількісні показники (кількість видів, чисельність клітин, біомаса) мікроводоростей мілководного гіпергалінного Куяльницького лиману, можна віднести рівень і солоність води, вміст фосфору мінерального та розчиненого у воді кисню.

Отримані результати узгоджуються з вищенаведеними літературними даними досліджень подібних солоних озер.

Список використаної літератури

1. Балушкина Е.В., Голубков С.М., Голубков М.С. и др. Влияние абиотических и биотических факторов на структурно-функциональную организацию экосистем соленых озер Крыма. Журн. общей биологии. 2009. Т. 70, № 6. С. 504--514.

2. Водоросли: Справочник / Под. общ. ред. С.П. Вассера. Киев : Наук. думка, 1989. 608 с.

3. Гопченко Є.Д., Гриб О.М. Оцінка складових водного балансу Куяльницького лиману та визначення причин сучасного обміління. Метеорологія і гідрологія. 2010. Т. 51. С. 200--215.

4. Дерезюк Н.В. Фітопланктон Куяльницького лиману у 2015--2017 рр. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2017. Т. 27, № 1--2. С. 52--61.

5. Диатомовые водоросли СССР. Ископаемые и современные.Ленинград : Наука, 1974. Т. 1. 400 с.

6. Еннан А.А.-А., Шихалєєва Г.М., Царенко П.М. та ін. Альгофлористичні дослідження водойм басейну Куяльницького лиману (Північно-Західне Причорномор'я, Україна). Альгологія. 2022. Т. 32, № 2. С. 105--132. https://doi.org/10.15407/ alg32.02.105.

7. Енциклопедія Куяльницького лиману: у8т. гол. ред. А.А.-А. Еннан; видавнича рада: Б.Є. Патон (голова), С.Р. Гриневецький (заст. голови), А.А.-А. Еннан та ін.; ФХІЗНСІЛ МОН і НАН України. Одеса, 2018. Т. 2: Водорості / Герасимюк В.П., Еннан А.А.-А., Шихалєєва Г.М.; відп ред. П.М. Царенко, А.А.-А. Еннан. Одеса: Астропринт, 2020. 448 с.

8. Кирюшкина А.Н., Шихалеева Г.Н., Герасимюк В.П. Альгофлора Куяльницкого лимана и сопредельных водоемов (Украина, Северо-Западное Причерноморье). У кн.: Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали Міжнар. конф. молодих учених. Полтава, 2015. С. 160.

9. Лобода Н.С., Гриб О.М. Гідроекологічні проблеми Куяльницького лиману та шляхи їх вирішення. Гидробиол.журн. 2017. Т. 53, № 4. С. 95--104.

10. Осадчий В.І., Набиванець Б.Й., Осадча Н.М., Набиванець Ю.Б. Гідрохімічний довідник: Поверхневі води України. Гідрохімічні розрахунки. Методи аналізу. Київ : Ніка-Центр, 2008. 656 с.

11. Погребняк И.И. Донная растительность лиманов Северо-Западного Причерноморья и сопредельных акваторий Черного моря : автореф. дис. ... д-ра. биол. наук. Одесса, 1965. 31 с.

12. Розенгурт М.Ш. Гидрология и перспективы реконструкции природных ресурсов Одесских лиманов. Киев : Наук. думка, 1974, 221 с.

13. Топачевский А.В., Масюк Н.П. Пресноводные водоросли Украинской ССР. Киев : Вища шк., 1984. 333 с.

14. Шадрин Н.В., Ануфриева Е.В. Экосистемы гиперсоленых водоемов: структура и трофические связи. Журн. общ. биол. 2018. Т. 79, № 6. С. 418--427.

15. Шихалеев И.И., Каребин А.В., Шихалеева Г.Н. Многолетняя динамика содержания соединений кремния в поверхностных водах бассейна водосбора Куяльницкого лимана. Вісник ОНУ. Хімія. 2013. Т. 18. № 4 (48). С. 87--96.

16. Шихалеева Г.Н., Эннан А.А., Чурсина О.Д. и др. Многолетняя динамика водно-солевого режима Куяльницкого лимана. Вісн. Одес. нац. ун-ту. Хімія. 2013. Т. 18. № 3 (47). С. 67--78.

17. Шихалеева Г.Н., Эннан А.А., Шихалеев И.И., Чурсина О.Д. Динамика гидрохимических показателей поверхностных вод басейна Куяльницкого лимана. Вісн. Одес. нац. ун-ту. Хімія. 2011. Т. 16. № 13 (39). С.55--61.

18. Эннан А.А., Шихалеева Г.Н., Адобовский В.В. и др. Деградация водной экосистемы Куяльницкого лимана и пути ее восстановления. Причорномор. екол. бюл. (Одеса). 2012. № 1 (43). С. 75--85.

19. Boulion V.V., Golubkov M.S. Biological productivity of saline lakes in Crimea. Proc. Zool. Inst. Russ. Acad. Sci. 2005. Vol. 308. P. 13--20.

20. Guiry G.M., Guiry M.D. 2022. AlgaeBase. World-wide electron. publ. Nat. Univ. Ireland, Galway.http://www.algaebase.org

21. Hammer U.T. Primary production in saline lakes. A review. Hydrobiologia. 1981. Vol. 81/82. P. 47--57.

22. Ennan A.A., Shikhaleeva G.N., Gerasimyuk V.P. et al. Advances Modern Psychology: Abstr. VI Int. Conf. (Kyiv, 15--17 May, 2019). Kyiv. 2019. Р. 34--36.

23. Khan T.A. Limnology of four saline lakes in western Victoria, Australia: I. Physico-chemical parameters. Limnologica. 2003. Vol. 33, Iss. 4. P. 316--326.

24. Timms B.V. Animal communities in three Victorian lakes of differing salinity. Hydrobiologia. 1981.Vol. 81/82. P. 181--193

25. Timms B.V., Hammer U.T., Sheard J.W. A study of benthic communities in some saline lakes in Saskatchewan and Alberta, Canada. Int. Revue ges. Hydrobiologia. 1986. Vol. 71. P. 759--777.

26. Shikhaleeva G.N., Gerasimiuk V.P., Kiryushkina A.N. et al. Algofloristic studies of the Kuyalnik estuary and temporary water bodies of its vicinities (Northwestern Black Sea Coast, Ukraine). Intern. J. Algae, 2017. Vol. 19, N 3. P. 195--214.

27. Walker K.F., Studies on saline lake ecosystem. Aust. J. Freshwater Res. 1973.Vol. 24. P.21--71.

28. Williams W.D. Salinity as a determinant of the structure of biological communities in salt lakes. Hydrobiologia. 1998. Vol. 381. P. 191--201..

Abstract

Analysis of the influence of abiotic factors on the development of microalgae in the hyperhaline Kuyalnyk estuary (North-Western Black Sea coast, Ukraine)

G.M. Shykhaleeva, PhD (Chem.), Leading Researcher,

Physical and Chemical Institute for Environment and Human Protection of the MES of Ukraine and of the NAS of Ukraine, Odesa

A.-A. Ennan, Dr. Sci. (Chem.), Prof., Director, Physical and Chemical Institute for Environment and Human Protection of the MES of Ukraine and of the NAS of Ukraine, Odesa

P.M. Tsarenko, Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Dr. Sci. (Biol.), Prof., Leading Researcher Head of Department Physical and Chemical Institute for Environment and Human Protection of the MES of Ukraine and of the NAS of Ukraine, Odesa, Ukraine

IW. Szafer Institute of Botany of the Polish Academy of Sciences, Krakyw, Poland 3M.G. Kholodny Institute of Botany of the NAS of Ukraine, Kyiv

G.M. Kiryushkina, Senior Researcher, Physical and Chemical Institute for Environment and Human Protection of the MES of Ukraine and of the NAS of Ukraine, Odesa

Based on the results of field and laboratory research conducted in the ecosystem of the Kuyalnytsky estuary during the period of high water (2004--2007), the relationship between species diversity, quantitative characteristics (biomass, number) of microalgae and abiotic factors of the environment, considered as a complex of hydrophysical (salinity, temperature and transparency of water, concentration of suspended particles in water), meteorological (amount of precipitation), hydrological (water level) and hydrochemical (inorganic compounds of nitrogen, phosphorus and silicon, oxygen dissolved in water, easily oxidizable organic compounds and pH) indicators in different seasons of the growing season.

It is shown that the biomass of microalgae of the estuary in the growing season from April to October 2004--2007 is most closely related to the level (r = -0.69) and salinity (r = 0.71) of the water and the content of phosphate ions (r = 0.77) in the estuary, and with other abiotic factors, the closeness of the relationship changes significantly depending on the season.

Key words: Kuyalnyk estuary, structural characteristics of microalgae, abiotic factors, correlation analysis.

Размещено на Allbest.ru