Колекційний потенціал рослин роду Syringa l. У дендропарку "Олександрія" НАН України

До сьогодні серед дослідників немає одностайної думки щодо часу введення бузків у культуру в Європі, зважаючи на те, що природним ареалом переважної більшості видів роду Syringa є азіатська частина континенту.

Починаючи з XVI ст., завдяки невибагливості до ґрунту, витривалості до доволі суворих, на той час, погодно-кліматичних умов та наявність високодекоративних властивостей, ароматних суцвіть, бузок швидко розповсюджується Середньої Європою [3]. З кінця XVIII - поч. XIX ст., бузки з'являються і у парках Східної Європи, спочатку в імператорських резиденціях, згодом і у панських маєтках.

Першими видами бузку, інтродукованими в Україні, стали Syringa vulgaris L. (XVII ст.) і S. chinensis Willd. (1809 р.) [4]. Широкому поширенню бузків сприяли різні фактори - це багаторічні кущі з високими декоративними властивостями та невибагливістю в культурі. Чуттєвий вигляд та сентиментальний образ бузку цілком відповідав духові того часу, характеру художньої культури кінця XVIII - поч. XIX ст., епохі панування романтизму. І, вже до середини XIX ст., починається масове захоплення культурою Бузку на всій території сучасної України.

Окремі відомості щодо асортименту рослин ми зустрічаємо у мемуарах сучасників тієї епохи, особистому листуванні, малюнках, літографіях і фотодокументах. Перші згадки про бузок у парку «Олександрія» графів Браницьких (сучасний Державний дендропарк «Олександрія» НАН України), заснованого у 1887 р. у місті Біла Церква - належать до початку XIX ст.: у листуванні Августа Пеллет'є де ла Гарда (1811 р.) [8].

Наприкінці XIX ст. згадку про бузок в «Олександрії» знаходимо у праці «Slownik Geograficzny Krolestwa ...» [9]. Також про це пише R. Aftanazy в «Materialy do dziejow rezydencji» [6]. Які саме види бузку росли у парку «Олександрія», через відсутність документів, наразі невідомо. Проте, зберігся Перелік дерев і чагарників, акліматизованих у дочірньому володінні графів Браницьких наприкінці ХІХ ст. (15 таксонів роду Syringa) [5], тому можемо припустити, що не менша колекція бузку була і у самій «Олександрії» - центральній садибі графів Браницьких.

У першій половині ХХ ст. (1918 - 1944 рр.) фонд рослин парку сильно постраждав: багато рослин було знищено. Науковець та дослідник рослинності парку «Олександрія» І.Г. Дерій у 1956 р. згадує на наявність у парку 7 видів і 8 сортів бузку такого віку: S. amurensis Rupr. - 50 років, S. chinensis Willd. - 60 років, S. josikaea Jacq. - 6 років, S. reflexa Schneid. - 7 років, S. robusta Nakai - 7 років, S. villosa Vahl. - 6 років, S. vulgaris L. - 60 років, S. vulgaris: Andenken an Ludwig Spaeth' - 12 років, 'Congo' - 12 років, 'Charles Joly' - 12 років, 'Charles X' (S. rubra major) - 12 років, 'Mad. Casimir Perier' - 1 2 років, 'Mrs. Edwig Harding' - 1 2 років, 'Perle von Teltow' - 12 років, 'President Grevy' - 12 років (назву таксонів наведено за оригіналом [1]).

У 1946 році було закладено сучасну колекцію бузку в дендропарку «Олександрія». Вікові екземпляри, про які згадує І.Г. Дерій, на сьогодні не збереглися; найстаріші екземпляри датуються близько 50-ми роками ХХ ст.

До 1985 р. колекція бузку в дендропарку «Олександрія» складалася з 2 видів та 22 сортів S. vulgaris. Слід зазначити, що сортовий бузок було висаджено лише на колекційній ділянці «Фрутіцетум», а види - у паркових композиціях [1]. У 1985 році, на частині ділянки гарноквітучих чагарників, було створено моносад бузку - «Сірінгарій» площею 0,46 га, де було представлено тільки сорти виду S. vulgaris. У наступні десятиліття, шляхом залучення матеріалу з ботанічних установ і приватних колекцій України та світу, колекція бузку у дендропарку «Олександрія» постійно збільшувалася, і, станом на 2021р., вона

нараховувала 22 види та гібриди у паркових насадженнях та 45 сортів на ділянці «Сірінгарій».

Сучасна колекція бузку складається з 77 таксонів (види, гібриди, сорти). Таким чином, за часом інтродукції таксонів (види, гібриди, культивари) р. Syringa L. ми умовно виділяємо 4 періоди (табл.).

Таблиця

Етапи інтродукції таксонів р. Syringa L. у дендропарку «Олександрія» НАН України, станом на 2024 р.

З 1976 р. колір квітки бузку визначали за 7-ми бальною шкалою «International Register of Cultivar Name in the Genus Syringa» [7]. Від того часу з'явилося багато нових сортів, відповідно і розширилася кольорова гама. Починаючи з 2019р., селекціонери для характеристики кольору використовують палітру з 11 основних кольорів. Сучасна кольорова гамма сортів роду Syringa у дендропарку «Олександрія» за 11-ти бальною шкалою представлена 7 групами: White - 20,2 %, Violet - 23,8 %, Blue - 3,8 %, Pink - 14,8 %, Magenta - 23,6 %, Purple - 1 2,8 %, Yellow - 1 %. Сорти бузків груп Red, Orange, Green та Cyan на сьогодні поки ще відсутні у колекції дендропарку «Олександрія». За особливостями будови квітки у нашій колекції переважають сорти з махровою квіткою (D - double flowers) - 64 %, сорти з немахровою квіткою (простою) (S - single flowers) складають 36 %. У 2024 році з просвітницькою метою та для розширення кругозору відвідувачів, на колекційно-експозиційній ділянці «Сірінгарій» ми заклали ділянку видового бузку, де представлено 9 видів

бузків з 2 природних областей [2]: Балкано-Карпатський осередок (1 вид): Syringajosicaea; Східно-Азійська область (9 видів): Syringa emodi, Syringa komarowii, Syringa oblata, Syringa persica, Syringa pubescens subsp. microphylla, Syringa reticulata subsp. amurensis, Syringa reticulata subsp. pekinensis, Syringa reticulata subsp. reticulata, Syringa tomentella subsp. sweginzowii.

Висновки

Всі досліджені таксони (види, гібриди, сорти) р. Syringa пройшли первинне інтродукційне випробування у лабораторії насінництва дендропарку «Олександрія» НАН України та є перспективними видами, рекомендованими для поширення і використання у садово-парковому господарстві та зеленому будівництві Правобережного Лісостепу України.

Список використаних джерел:

[1 ] Дерий И. Г. (1958). Дендрофлора парка «Александрия» ботанического сада АН УССР. Аклиматизация растений. К.: Изд-во АН УССР, 110-132.

[2] Горб В. К. (2008). Анотований каталог видів, різновидів, форм, сортів деревних та кущових рослин, Ч. ІІ. Бузки (Полісся, Лісостеп та Карпати України). К.: ВД «Академперіодика», 38.

[3] Золотницький М. Ф. (1992). Квіти в казках і переказах. К.: Довіра. 207.

[4] Кохно М. А., Курдюк О. М. (1994). Теоритичні основи і досвід інтродукції деревних рослин в Україні. Київ: Наук. думка. 188.

[5] Небесский А. О. (1899). Списокъ древесныхъ и кустарниковыхъ породъ растений акклиматизированныхъ въ саду графа А. Браницкаго близъ Кіева. Труды отдела ботаники императорского общества акклиматизации животных и растений. (Т. 1). С. 122-132.

[6] Aftanazy R. (1993). Materialy do dziejow rezydencji. Warszawa. (T. XI). 288.

[7] Internationallilacsociety.ВилученозURL:

https://www.internationallilacsociety.org/lilacs/

[8] Pelletier de la Garde Avgust, le comte. (1824). Voyage de Moscou a Vienne, par Kiov.

Odessa, Constantinople et Hermanstadt ou lettres addresses a Jules Griffith par le comte de Lagarde.AParis.440p.Вилученоз

https://books.google.com.ua/books?id=p1THCvg9rVEC&printsec=frontcover&hl=ru#v= onepage&q&f=false

[9] Slownik Geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich. (1880). Warshawa. (T. 1).