Чисельність окремих груп ґрунтової мікробіоти за дії гербіциду, регулятора росту рослин і мікробного препарату в ризосфері нуту

Дослідження впливу гербіциду Панда на формування мікробіоти бобово-ризобіального апарату нуту сорту Пам'ять. Встановлення найбільш ефективного внесення регулятора росту рослин Стимпо і мікробного препарата Ризобофіт для збільшення продуктивності посіву.

Рубрика Биология и естествознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.04.2024
Размер файла 1,5 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Черкаська філія ДУ «Держґрунтохорона»

Чисельність окремих груп ґрунтової мікробіоти за дії гербіциду, регулятора росту рослин і мікробного препарату в ризосфері нуту

О.О. Коробко, к. с.-г. н., ст. викладач

О.Г. Зубенко, к.б.н., ст. викладач

Т.П. Новікова, к. с.-г. н., викладач

Ю.В. Мелешко, в.о. директора

Анотація

У статті наведено результати з дослідження впливу різних норм гербіциду Панда, регулятора росту рослин Стимпо і мікробного препарату Ризобофіт на формування площі ґрунтової мікробіоти посівів нуту сорту Пам'ять. З'ясовано, що загальна чисельність бактерій ризосфери нуту варіює в залежності від погодних умов та від використання різних норм гербіциду Панда окремо і в комплексі з біологічними препаратами. В результаті проведених досліджень встановлено найбільш ефективне поєднання препаратів, що забезпечує істотне збільшення активності ґрунтової мікробіоти і як наслідок якості продуктивності посіву нуту.

Ключові слова: нут, ґрунт, мікробіота, мікроорганізми, гербіцид, регулятор росту рослин, мікробний препарат.

Annotation

О.О. Korobko, T.P. Novikova, O.G. Zubenko, U.V. Meleshko. The number of certain groups of soil microbiota under the influence of herbicide, plant growth regulator and microbial preparation in the rhizosphere of chickpea

Introduction. The article presents the results of the study of the influence of different rates of the herbicide Panda, plant growth regulator Stimpo and microbial preparation Rizobofit on the formation of the area of soil microbiota of chickpea crops of the Pamyat variety. As a result of the research, the most effective combination of products was identified, which provides a significant increase in the activity of soil microbiota and, as a result, the quality of chickpea productivity.

Methods. The study plan included variations with the use of Panda herbicide at the rates of 3.0; 4.0; 5.0; 6.0 l / ha (active substance - pendimethaline) separately and on the background of the plant growth regulator (PPP) Stimpo at a rate of0.0251 /1 (biologically active substances complex), microbial preparation (MBP) Rizobofit at the rate of 1.0 l/t (bacteria of Rhizobiacea genus ST 282 ) and the combination of growth regulator Stimpo and microbial preparation Rizobofit at the same rates for chickpea cultivar Pamyat'.

Measurement and examination of the density of leaves and grain yield were carried out according to the methods described by Z.M. Gritsiyenko and his co-workers. Statistical processing of the research results was carried out according to the methods of dispersion analysis, presented by B.A. Dospekhovy.

Results. On average, over three years of research, under the action of Panda herbicide at norms of 3.0, 4.0, 5.0, 6.0 l/ha, the number of cellulosolytic microorganisms in the rhizosphere of chickpea increased by 16, 17, 7 and 1%, ammonifying microorganisms - by 1, 3, 2 and 4%, nitrifying microorganisms - by 19, 13, 13 and 13%. The application of Panda herbicide at the same rates against the background of the use of Stimpo plant growth regulator (0.025 l/t) ensured the growth of cellulosolytic microorganisms by 18; 29; 28; 32%, ammonifying microorganisms by 4; 11; 5 and 8%, nitrifying microorganisms by 19; 13; 13 and 13%. Against the background of the use of the microbial preparation Rhizobophyt (1.0 l/t), when Panda herbicide was applied at the same rates, the number of cellulosolytic microorganisms increased by 33; 73; 42; 43%, ammonifying microorganisms - by 17; 26; 13 and 21%, nitrifying microorganisms - by 38; 94; 25; 19%. The complex use of the plant growth regulator Stimpo (0.025 l/t) with the microbial preparation Rhizobophyt (1.0 l/t) and the application of the herbicide Panda at rates of 3.0, 4.0; 5.0 and 6.0 l/ha caused an increase in the number of cellulosolytic microorganisms in the rhizosphere of chickpea by 37, 93, 49 and 44%, ammonifying - 24, 45, 31 and 21%, nitrifying - 44, 100, 50 and 44%, respectively, compared to control I.

Originality. The main goal is to demonstrate physiological, biochemical, microbiological and production changes in chickpea plants and planting soil at different rates of herbicide and biologic preparations.

Conclusions. The total number of chickpea rhizosphere bacteria varied depending on weather conditions and the use of different rates of Panda herbicide separately and in combination with biological products. The highest number of chickpea rhizosphere bacteria was formed in the variant of integrated use of soil herbicide Panda at a rate of 4.0 l/ha, plant growth regulator Stimpo (0.025 l/t) and microbiological preparation Rhizobophyt (1.0 l/t), where the excess compared to control, I was 106%. The number of microbiotas of individual ecological and trophic groups in the rhizosphere of chickpea depended on weather conditions and the use of the studied preparations, but its most intensive development was observed with the integrated use of the herbicide Panda at a rate of 4, 0 l/ha, the plant growth regulator Stimpo (0.025 l/t) and the microbiological preparation Rhizobophyt (1.0 l/t), where the excess of cellulosolytic, ammonifying and nitrifying microorganisms averaged 45-100%.

Key words: chickpea, soil, microbiota, microorganisms, herbicide, plant growth regulator, microbial preparation.

Постановка проблеми

Аналіз останніх публікацій. Низка досліджень присвячена з'ясуванню механізму формування симбіотичний комплекс із бульбочковими бактеріями виду, формуючи азотфіксувальні бульбочки і здатні засвоювати молекулярний азот. Багаті на азот кореневі залишки, солома нуту добре розкладаються у поверхневому шарі ґрунту, збагачуючи його поживними речовинами [1, 2]. Знаходячись під впливом різного за часом, інтенсивністю, масштабом ксенобітичного навантаження, ґрунт має зміни перебігу ґрунтових процесів, що призводять до порушення у функціонуванні мікробних угруповань. Кількісний та якісний склад ґрунтової мікробіоти віддзеркалює ступінь антропогенного навантаження, тому може використовуватися як діагностичний показник при оцінці екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення [3].

Як відмічають науковці [4, 5, 6], зниження фітотоксичності гербіцидів на бобово-ризобіальний апарат може бути досягнуто в результаті інтегрованого їхнього застосування з регуляторами росту рослин та мікробними препаратами. Ряд вчених відмічали позитивну дію біологічних препаратів стосовно підвищення стресостійкості посівів та в зростанні активності бобово-ризобіального апарату [4-5]. Однак пошук механізму, який визначає ризосферну взаємодію макро- і мікроорганізмів, активізацію метаболічних процесів у рослинах, підвищення виділення нею ексудатів у ґрунт, стимулювання розвитку мікроорганізмів для утилізації кореневих ексудатів та посилення мікробіологічної активності ґрунту має зайняти чільне місце [7].

Зважаючи на це, важливим напрямком дослідження інтегрованої дії хімічних і біологічних препаратів є з'ясування активності мікробних угруповань, які формують корисну мікробіоту ґрунту та беруть учать у перетворенні речовин у доступні форми для живлення рослини.

Мета: з'ясувати вплив різних норм гербіциду Панда, внесених окремо та по фону обробки насіння біологічними препаратами - регулятором росту рослин Стимпо і мікробним препаратом Ризобофіт, на формування мікробіоти бобово-ризобіального апарату нуту сорту Пам'ять.

Матеріали та методи дослідження. Експериментальну частину роботи виконано упродовж 2015-2017 рр. у польових умовах навчально-виробничого відділу та науково-дослідної лабораторії кафедри мікробіології, біохімії і фізіології рослин Уманського національного університету садівництва. Схема досліду включала варіанти з використанням гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га (діюча речовина - пендиметалін [8] ) окремо і по фону обробки насіння - регулятором росту рослин (РРР) Стимпо у нормі 0,025 л/т (комплекс біологічно-активних сполук [9] ), мікробним препаратом (МБП) Ризобофіт у нормі 1,0 л/т (бактерії родини Rhizobiacea штаму ST 282 [10] ) та сумішшю регулятором росту рослин Стимпо і мікробним препаратом Ризобофіт у тих же нормах у посівах нуту сорту Пам'ять [11, 12]. Площа облікової ділянки складала 42 м2, повторення досліду - триразове з систематичним розміщенням варіантів. Фактор А - вплив гербіциду Панда в різних нормах (3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га), Фактор В - вплив біологічно активних речовин (регулятор росту рослин Стимпо та мікробний препарат Ризобофіт [13].

Облік і дослідження згідно методик, описаних З.М. Грицаєнко із співавторами [14]. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методами дисперсійного аналізу, викладеними Б.А. Доспєховим [15].

Результати та їх обговорення

Результати обліків загальної чисельності бактерій у ризосфері нуту показали, що вона варіювала як за роками, так і в залежності від використання різних норм гербіциду Панда, внесених окремо та на фоні обробки насіння РРР Стимпо і МБП Ризобофіт (табл. 1). Так, за дії лише гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0 і 6,0 л/га загальна чисельність бактерій у 2015 р. зростала відносно контролю І на 27; 45; 43 і 35%; за внесення гербіциду в таких же нормах на фоні використання регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) - 34; 55; 48; 45% відповідно, а на фоні використання мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) - 52; 65; 61; 54%.

За комплексного використання регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) з мікробним препаратом Ризобофіт (1,0 л/т) та внесення по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га загальна чисельність бактерій нуту зростала на 68; 108; 80 і 55% відносно варіанту без застосування препаратів (контроль І).

Аналогічна залежність із формуванням загальної чисельності мікроорганізмів у ризосфері нуту простежувалася і в 2016 та 2017 роках. Так, у 2016 р. за самостійної дії РРР Стимпо та МБП Ризобофіт збільшення кількості бактерій скдадало до контролю 21 і 26%. За сумісної дії цих же препаратів кількість бактерій у ризосфері нуту зростала на 48%. За дії біологічних препаратів сумісно з гербіцидом відмічалося максимальне зростання чисельності бактерій. Так, за дії гербіциду Панда 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га на фоні МБП Ризобофіт (1,0 л/т) + РРР Стимпо (0,025 л/т) загальна чисельність бактерій ризосфери нуту зростала на 35; 94; 40 і 30%.

У 2017 році відмічалася подібна залежність у розвитку бактерій ризосфери нуту. Так, за самостійної дії РРР Стимпо та МБП Ризобофіт збільшення кількості бактерій складало до контролю 27 і 30%, а за сумісної дії - 37%. За дії біологічних препаратів сумісно з гербіцимом відмічалося максимальне зростання чисельності бактерій. Так, за дії гербіциду Панда 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га сумісно з МБП Ризобофіт (1,0 л/т) + РРР Стимпо (0,025 л/т) загальна чисельність бактерій ризосфери нуту зростала на 70; 124; 71; 51% відповідно.

Таблиця 1

Загальна чисельність бактерій (103 КУО/г ґрунту) у ризосфері нуту залежно від застосування гербіциду Панда, РРР Стимпо і МБП Ризобофіт (фаза цвітіння)

Гербіцид

Біологічний препарат

2015 р.

2016 р.

2017 р.

Без гербіциду

без біологічних препаратів (контроль І)

773

1066

701

без біологічних препаратів + ручні прополювання (контроль ІІ)

879

1174

757

МБП Ризобофіт 1,0 л/т

992

1339

912

РРР Стимпо 0,025 л/т

884

1285

888

МБП Ризобофіт1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т

1213

1576

959

Панда 3,0 л/га

без біологічних препаратів

984

1357

956

МБП Ризобофіт 1,0 л/т

1170

1422

1003

РРР Стимпо 0,025 л/т

1039

1296

997

МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т

1298

1439

1192

Панда 4,0 л/га

без біологічних препаратів

1123

1552

1067

МБП Ризобофіт 1,0 л/т

1272

1884

1339

РРР Стимпо 0,025 л/т

1197

1665

1461

МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т

1610

2064

1570

Панда 5,0 л/га

без біологічних препаратів

1107

1384

955

МБП Ризобофіт 1,0 л/т

1241

1422

1173

РРР Стимпо 0,025 л/т

1144

1393

1105

МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т

1390

1494

1196

Панда 6,0 л/га

без біологічних препаратів

1044

1237

936

МБП Ризобофіт 1,0 л/т

1189

1333

1020

РРР Стимпо 0,025 л/т

1105

1255

1007

МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т

1195

1384

1059

НІР 05

76

85

98

У 2017 році відмічалася подібна залежність у розвитку бактерій ризосфери нуту. Так, за самостійної дії РРР Стимпо та МБП Ризобофіт збільшення кількості бактерій складало до контролю 27 і 30%, а за сумісної дії - 37%. За дії біологічних препаратів сумісно з гербіцимом відмічалося максимальне зростання чисельності бактерій. Так, за дії гербіциду Панда 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га сумісно з МБП Ризобофіт (1,0 л/т) + РРР Стимпо (0,025 л/т) загальна чисельність бактерій ризосфери нуту зростала на 70; 124; 71; 51% відповідно.

У середньому за три роки досліджень за самостійної дії МПБ Ризобофіт та РРР Стимпо спостерігалося зростання загальної чисельності бактерій у ризосфері нуту відносно контролю І на 28 і 20% відповідно. За сумісної дії МПБ Ризобофіт і РРР Стимпо загальна чисельність бактерій зростала на 48% (рис. 1).

Дія гербіциду Панда на загальну чисельность бактерій в ризосфері нуту залежала від норми внесення препарату. Так, за самостійної дії гербіциду в нормах 3,0 та 4,0 л/га кількість бактерій відносно контролю І збільшувалась в середньому на 30-47%, за норм 5,0 і 6,0 л/га - 35 та 27% відповідно.

Рис 1. Загальна чисельність бактерій у ризосфері нуту залежно від застосування гербіциду Панда, РРР Стимпо і МБП Ризобофіт (фаза цвітіння, середнє за 2015-2017 рр.)

1. Без використання біологічних препаратів і гербіциду (контроль І);

2. Без використання біологічних препаратів і гербіциду + ручні прополювання упродовж вегетації (контроль ІІ);

3. МБП Ризобофіт 1,0 л/т;

4. РРР Стимпо 0,025 л/т;

5. МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т;

6. Панда 3,0 л/га;

7. Панда 3,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т;

8. Панда 3,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т;

9. Панда 3,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т;

10. Панда 4,0 л/га;

11. Панда 4,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т;

12. Панда 4,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т;

13. Панда 4.0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т+ РРР Стимпо 0,025 л/т;

14. Панда 5,0 л/га;

15. Панда 5,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т;

16. Панда 5,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т;

17. Панда 5,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т;

18. Панда 6,0 л/га;

19. Панда 6,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т;

20. Панда 6,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т;

21. Панда 6.0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т.

За сумісної дії МБП Ризобофіт (1,0 л/т) і РРР Стимпо (0,025 л/т) та внесення по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0-4,0 л/га кількість бактерій ризосфери нуту зростала до контролю І на 55-106%. За сумісного використання МБП Ризобофіт (1,0 л/т) і РРР Стимпо (0,025 л/т) та внесення наступних норм гербіциду Панда (5,0 та 6,0 л/га) кількість бактерій ризосфери нуту зростала до контролю І на 61 і 43%.

Аналіз окремих еколого-трофічних груп мікроорганізмів у ризосфері нуту показав, що їх кількість також залежала від використання різних норм гербіциду Панда, внесених окремо і на фоні обробки перед сівбою насіння РРР Стимпо і МБП Ризобофіт (табл. 1.2). Так, за дії гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га кількість целюлозолітичних мікроорганізмів у ризосфері нуту в 2015 р. зросла до контролю І на 15; 15; 4 і 1%, кількість амоніфікувальних мікроорганізмів - на 1; 3; 2 і 2%, нітрифікувальних - 6; 8; 7 і 5%, відповідно. Застосування ручних прополювань упродовж вегетаційного періоду сприяло зростанню у ризосфері нуту целюлозолітичних мікроорганізмів на 9%, амоніфікувальних - на 6%, нітрифікувальних - на 8% відповідно до контролю І.

Внесення гербіциду Панда в таких же нормах на фоні використання регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) сприяло збільшенню кількості целюлозолітичних мікроорганізмів на 20; 40; 30; 25%, амоніфікувальних - на 3; 10; 4 і 6%, нітрифікувальних - 6; 11; 10 і 6% відповідно до контролю І.

На фоні використання мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) та внесення гербіциду Панда в таких же нормах кількість целюлозолітичних мікроорганізмів зростала на 25; 74; 37; 28%, амоніфікувальних - на 21; 31; 13 і 21%, нітрифікувальних - 33; 79; 17 і 15%, відповідно.

Комплексне використання регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) з мікробним препаратом Ризобофіт (1,0 л/т) та внесення по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0;

Таблиця 1.2

Чисельність еколого-трофічних груп мікроорганізмів у ризосфері нуту залежно від застосування гербіциду Панда, РРР Стимпо і МБП Ризобофіт (фаза цвітіння)

Гербіцид

Біологічний препарат

Чисельність мікроорганізмів, 10і КУО/г грунту

целюлозолітичні

амоніфікувальні

нітрифікувальні

2015 р.

2016 р.

2017 р.

2015 р.

2016 р.

2017 р.

2015 р.

2016 р.

2017 р.

Без гербіциду

без біологічних препаратів (контроль І)

696

842

537

142

147

119

17

17

15

без біологічних препаратів + рлчні прополювання (контроль П)

758

931

581

151

159

125

19

19

15

МБП Ризобофіт 1,0 л/т

824

985

677

170

151

127

20

20

19

РРР Стимпо 0,025 л/т

795

1020

645

155

158

128

18

18

18

МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л'т

1017

1301

705

177

154

141

22

22

22

Панда 3,0 л/га

без біологічних препаратів

799

1001

616

143

149

120

18

19

19

МБП Ризобофіт 1,0 л'т

871

1157

733

172

168

138

23

23

21

РРР Стимпо 0,025 л'т

832

976

640

146

153

123

18

19

20

МБП Ризобофіт 1,0 л'т + РРР Стимпо 0,025 л'т

897

1149

793

176

186

145

24

24

22

Панда 4,0 л/га

без біологічних препаратів

803

1047

580

146

153

122

19

19

16

МБП Ризобофіт 1,0 л'т

1212

1540

835

186

185

146

31

31

зо

РРР Стимпо 0,025 л'т

975

1019

681

156

159

138

19

20

16

МБП Ризобофіт 1,0 л'т + РРР Стимпо 0,025 л'т

1359

1581

1059

199

207

185

34

34

28

Панда 5,0 л/га

без біологічних препаратів

726

925

561

145

151

120

19

18

17

МБП Ризобофіт 1,0 л'т

954

1085

902

160

172

131

20

20

20

РРР Стимпо 0,025 л'т

903

1042

723

147

156

125

19

19

19

МБП Ризобофіт 1,0 л'т + РРР Стимпо 0,025 л'т

1074

1190

819

189

193

153

25

24

23

Панда 6,0 л/га

без біологічних препаратів

703

855

531

145

153

125

18

19

16

МБП Ризобофіт 1,0 л'т

889

1145

935

172

180

143

20

20

18

РРР Стимпо 0,025 л'т

873

1072

802

150

165

127

19

19

16

МБП Ризобофіт 1,0 л'т + РРР Стимпо 0,025 л'т

1047

1073

876

164

187

145

23

24

22

НІР05

16

14

12

4

7

5

1

2

1

Рис. 2. Чисельність еколого-трофічних груп (103 КУО/г ґрунту) у ризосфері нуту залежно від застосування гербіциду Панда, РРР Стимпо і МБП Ризобофіт (фази цвітіння, середнє за 2015-2017 рр.):

гербіцид мікробний препарат продуктивність бобовий нут

1. Без використання біологічних препаратів і гербіциду (контроль І);

2. Без використання біологічних препаратів і гербіциду + ручні прополювання упродовж вегетації (контроль ІІ);

3. МБП Ризобофіт 1,0 л/т;

4. РРР Стимпо 0,025 л/т;

5. МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т;

6. Панда 3,0 л/га;

7. Панда 3,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т;

8. Панда 3,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т;

9. Панда 3,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т;

10. Панда 4,0 л/га;

11. Панда 4,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т;

12. Панда 4,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т;

13. Панда 4,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т+ РРР Стимпо 0,025 л/т;

14. Панда 5,0 л/га;

15. Панда 5,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т;

16. Панда 5,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т;

17. Панда 5,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т;

18. Панда 6,0 л/га;

19. Панда 6,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т;

20. Панда 6,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т;

21. Панда 6,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т.

Аналогічна залежність із формуванням чисельності целюлозолітичних, амоніфікувальних та нітрифікувальних мікроорганізмів у ризосфері нуту простежувалася і в 2016 та 2017 роках. Проте, як і в 2015 році, найбільша чисельність целюлозолітичних, амоніфікувальних та нітрифікувальних мікроорганізмів у ризосфері нуту розвивалась за дії мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т), регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) та внесення по даному фону гербіциду Панда в нормі 3,0-4,0 л/га, де переважання до контролю І складало 36-88%; 27-41%, 41-99% відповідно у 2016 році та 48-97%; 22-55%; 47-87% - 2017 році.

У середньому за три роки досліджень за дії гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га кількість целюлозолітичних мікроорганізмів у ризосфері нуту зросла на 16; 17; 7 і 1%, амоніфікувальних - на 1; 3; 2 і 4%, нітрифікувальних - 19; 13; 13 і 13%. Внесення гербіциду Панда в таких же нормах на фоні використання регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) забезпечувало зростання целюлозолітичних мікроорганізмів на 18;29;28;32%, амоніфікувальних - на 4; 11; 5 і 8%, нітрифікувальних - 19; 13; 13 і 13%.

На фоні використання мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) за внесення гербіциду Панда в таких же нормах кількість целюлозолітичних мікроорганізмів зростала на 33; 73; 42; 43%, амоніфікувальних - на 17; 26; 13 і 21%, нітрифікувальних - 38; 94; 25; 19%.

Комплексне використання регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) з мікробним препаратом Ризобофіт (1,0 л/т) та внесення по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0 та 6,0 л/га зумовлювало зростання кількості целюлозолітичних мікроорганізмів у ризосфері нуту на 37; 93; 49 та 44%, амоніфікувальних - 24; 45; 31 та 21%, нітрифікувальних - 44; 100; 50 та 44%, відповідно до контролю І.

Узагальнюючи дані дисперсійного аналізу, можна стверджувати, що показники чисельності мікробіоти у ризосфері нуту на 59% залежали від фактору А (гербіцид Панда), 21% - від фактору В (біологічні препарати), на 6% - від взаємодії досліджуваних факторів, інші фактори (погодні умови) становили 14%. Подібні особливості формування мікробіоти ризофери зернобобових культур відмічали і інші дослідження та праці наукоців [16, 17].

Розрахунки коефіцієнта кореляції засвідчили помірний зв'язок (коефіцієнт кореляції 0.33. між показниками загальної чисельності мікроорганізмів та врожайністю посівів нуту.

Коефіцієнт кореляціїї між показниками чисельності еколого -трофічних груп мікроорганізмів та врожайністю посівів нуту складав 0,42, що підтверджує важливість мікробіологічної складової у формуванні продуктивності посівів.

Висновки

Загальна чисельність бактерій ризосфери нуту варіювала залежно від погодних умов та від використання різних норм гербіциду Панда окремо і в комплексі з біологічними препаратами.

Найбільша чисельність бактерій ризосфери нуту формувалася у варіанті інтегрованого використання ґрунтового гербіциду Панда в нормі 4,0 л/га, регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) та мікробіологічного препарату Ризобофіт (1,0 л/т), де перевищення відносно контролю І складало 106%.

Чисельність мікробіоти окремих еколого-трофічних груп у ризосфері нуту залежала від погодних умов та використання досліджуваних препаратів, але найінтенсивніший її розвиток простежувався за інтегрованого застосування гербіциду Панда в нормі 4,0 л/га, регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) і мікробіологічного препарату Ризобофіт (1,0 л/т), де перевищення чисельності целюлозолітичних, амоніфікувальних та нітрифікувальних мікроорганізмів складало в середньому 45-100%.

Список використаної літератури

1. Poljsak B. Strategies for reducing or preventing the generation of oxidative stress. Oxidative medicine and cellular longevity. Hindawi Pub. Corp. 2011. Vol. 2011. P. 1-15.

2. Січкар В Пестициди та азотфіксація зернобобових культур. Спецвипуск ж. Пропозиція. Сучасні агротехнології із застосування біопрепартав та регуляторів росту. 2015. С. 32-34

3. Туріна О.Л., Дідович С.В., Кулініч Р.О. Високопродуктивні рослинно -мікробні системи в агроценозах бобових культур Криму. Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2014. Вип. 4 (81). С. 151-155.

4. Каленська С.М., Нетупська І.Т., Новицька Н.В. Формування врожаю нуту під впливом елементів технології вирощування. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. №2. С. 21-25.

5. Бушулян О.В., Січкар В.І., Бабаянц О.В. Інтегрована система захисту нуту відбур'янів, шкідників і хвороб. Одеса: СГІ-НЦНС, 2012. 24 с.

6. Карпенко В.П., Грицаєнко З.М., Притуляк Р.М. Біологічні основи інтегрованої дії гербіцидів і регуляторів росту рослин. Умань, 2012. 357 с.

7. Січкар В Пестициди та азотфіксація зернобобових культур. Спецвипуск ж. Пропозиція. Сучасні агротехнології із застосування біопрепартав та регуляторів росту. 2015. С. 32-34

8. Гербіцид Панда, Каталог компанії UKRA.V1T КЕ.

9. Стимулятор росту Стимпо. Препарати ДП МНТЦ "Агробіотех": Каталог.

10. Добриво Ризобофіт (порошкоподібна форма) Інститут агроекології і природокористування НААН: Каталог.

11. Державний реєстр сортів рослин України. Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України. 2015.

12. Видання Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (СГІ - НЦНС), ЗАТ "Селена". Одеса, 2011. 128 с.

13. Коробко О.О. Біологічне обґрунтування застосування гербіциду, регулятора росту рослин і мікробного препарату у посівах нуту в умовах Правобережного Лісостепу України: дис. кандидата сільськогосподарських наук: 03.00.12 фізіологія рослин / Коробко Олександр Олександрович. Умань, 2019. 218 с.

14. Грицаєнко З.М., Грицаєнко А.О., Карпенко В.П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ: ЗАТ НІЧЛАВА, 2003. 320 с.

15. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта: Москва: Колос, 1973. 335 с.

16. Карпенко В.П., Мостов'як І.І., Коробко О.О., Притуляк Р.М. Біологізована технологія вирощування нуту: монографія за редакцією І.І. Мостов'яка. Умань: ВПЦ «Візаві», 2021. 125 с.

17. Карпенко В.П., Новікова Т.П., Притуляк Р.М. Формування симбіотичного апарату сочевиці за дії біологічних препаратів. Вісник УНУС. Умань. 2018. No2. С. 39-44

References

1. Poljsak B. (2011). Strategies for reducing or preventing the generation of oxidative stress. Oxidative medicine and cellular longevity. Hindawi Pub. Corp. Vol. 2011. P. 1-15.

2. Sichkar V. (2015). Pesticides and nitrogen fixation of leguminous crops. Special issue of the same. Proposal. Modern agrotechnologies for the use of biopreparations and growth regulators. С. 32 -34

3. Turina O.L., Didovych S.V., Kulinich R.O. (2014) Highly productive plant-microbial systems in the agrocenoses of legumes of Crimea. Bulletin of Agricultural Science of the Black Sea Region. Is sue 4 (81). С. 151-155.

4. Kalenska S.M., Netupska I.T., Novytska N.V. (2012) Chickpea yield formation under the influence of elements of cultivation technology. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy. №2. С. 21 -25.

5. Bushulian O.V., Sichkar V.I., Babayants O.V. (2012) Integrated system of chickpea protection from weeds, pests and diseases. Odesa: SGI-NCS, 24 с.

6. Karpenko VP, Hrytsayenko ZM, Prytulyak RM (2012) Biological bases of integrated action of herbicides and plant growth regulators. Uman, 357 с.

7. Pesticides and nitrogen fixation of leguminous crops. Special issue of the journal. Proposal. Modern agricultural technologies for the use of biological products and growth regulators. 2015. С. 32 -34

8. Herbicide Panda UKRAVIT KE: Catalog.

9. Growth stimulator Stimpo: Catalog.

10. Rizobofit: Catalog.

11. Korobko O.O. Biological substantiation of application of herbicide, plant growth regulator and microbial preparation in chickpea crops in the conditions of the Right-bank Forest-steppe of Ukraine: dis. Cand. s.-g. Science: 03.00.12. Uman, 2019. 219p.

12. State Register of Plant Varieties of Ukraine. State Veterinary and Phytosanitary Service of Ukraine. 2015.

13. Publishing of the Selection-Genetic Institute - National Center for Seed and Graduate Studies (SGI - NTSNS), CJSC "Selena". Odessa, 2011. 128 p. (in Ukrainian).

14. Grytsaenko Z.M., Grytsaenko A.O., Karpenko V.P. (2003). Methods of biological and agrochemical studies of plants and soils. K.: ZAO NICHLAVA, 320 p. (in Ukrainian).

15. Dospehov B.A. (1973). Field experiment technique. M.: Kolos, 335 p. (in Russian).

16. Karpenko V.P., Mostoviak I.I., Korobko O.O., Prytuliak R.M. (2021). Biologized technology of chickpea cultivation: monograph edited by 1.1. Mostoviak. Uman: VPC "Vizavi", 125 с.

17. Karpenko V.P., Novikova T.P., Prytuliak R.M. (2018). Formation of the symbiotic apparatus of lentils under the action of biological preparations. Bulletin of UNUS. Uman. No2. С. 39 -44

Размещено на Allbest.Ru


Подобные документы

  • Фази вегетації рослин. Умови росту й розвитку рослин. Ріст та розвиток стебла. Морфологія коренів, глибина і ширина їхнього проникнення у ґрунт. Морфогенез генеративних органів. Вегетативні органи квіткових рослин. Фаза колосіння у злаків і осоки.

    курсовая работа [64,0 K], добавлен 22.01.2015

  • Механізми дії регуляторів росту рослин, їх роль в підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур. Вплив біологічно-активних речовин на площу фотосинтетичної поверхні гречки, синтез хлорофілів в її листках, формування його чистої продуктивності.

    реферат [19,0 K], добавлен 10.04.2011

  • Характер зміни вмісту нітратів у фотоперіодичному циклі у листках довгоденних і короткоденних рослин за сприятливих фотоперіодичних умов. Фотохімічна активність хлоропластів, вміст никотинамидадениндинуклеотидфосфату у рослин різних фотоперіодичних груп.

    автореферат [47,7 K], добавлен 11.04.2009

  • Закономірності поширення та формування лісових масивів Пістинського лісництва. Визначення видового складу сировинних рослин у межах держлісгоспу. Виявлення основних місць зростання окремих видів корисних рослин шляхом обстеження лісових масивів.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 28.10.2022

  • Зміст та головні етапи процесу формування ґрунту, визначення факторів, що на нього впливають. Зелені рослини як основне джерело органічних речовин, показники їх біологічної продуктивності. Вплив кореневої системи на структуроутворення ґрунтової маси.

    реферат [20,8 K], добавлен 11.05.2014

  • Застосування регуляторів росту в сучасних технологіях виробництва продукції рослинництва. Роль фітогормонів в обміні речовин та морфогенезі клітини. Дослідження впливу розчину бета-індолілоцтової кислоти на морфометричні показники проростків рослин.

    статья [16,7 K], добавлен 02.12.2014

  • Шляхи розповсюдження вірусів рослин в природі та роль факторів навколишнього середовища. Кількісна характеристика вірусів рослин. Віруси, що ушкоджують широке коло рослин, боротьба із вірусними хворобами рослин. Дія бактеріальних препаратів і біогумату.

    курсовая работа [584,5 K], добавлен 21.09.2010

  • Характеристика шкідників і збудників захворювань рослин та їх біології. Дослідження основних факторів патогенності та стійкості. Аналіз взаємозв’язку організмів у біоценозі. Природна регуляція чисельності шкідливих організмів. Вивчення хвороб рослин.

    реферат [19,4 K], добавлен 25.10.2013

  • Вивчення судинних рослин правобережної частини долини р. Сула на обраній для дослідження території, встановлення її особливостей на таксономічному, екологічному і фітоценотичному рівнях. Використання матеріалів дослідження в роботі вчителя біології школи.

    дипломная работа [769,4 K], добавлен 08.05.2011

  • Дослідження значення та естетичної цінності декоративних рослин в штучному озелененні міста. Агротехніка та методика створення квітників. Класифікація рослин за температурними показниками. Таксономічний склад клумбових фітоценозів Дзержинського району.

    курсовая работа [769,0 K], добавлен 01.03.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.