Залежність показників якості меду з липи від складу пилкових зерен

Размещено на http://www.allbest.ru/

ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича»

Національний університет біоресурсів та природокористування України

ЗАЛЕЖНІСТЬ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ МЕДУ З ЛИПИ ВІД СКЛАДУ ПИЛКОВИХ ЗЕРЕН

ЛАЗАРЄВА Л.М., канд. с.-г. наук,

АКИМЕНКО Л.І., канд. біол. наук,

ПОСТОЄНКО В. О., д-р с.-г. наук, проф.,

НІКІТІНА Л. М., здобувач ОНС «Доктор філософії»

м. Київ



Анотація

В статті подано результати дослідження фізико-хімічних показників якості монофлорного меду з липи в залежності від складу пилкових зерен. Виділено три групи зразків, що характеризуються вмістом пилкових зерен: 20-30%, 30-40%, 40-89%. Показано, що масова частка води складає 17,8-18,0%; діастазне число зменшується зі зростанням вмісту пилку в зразках від 21,7±1,3 до 15,9±0,3 од. Готе; масова частка відновлюючих цукрів зростає від 82,7±0,3 до 84,6±0,5%; масова частка сахарози зменшується від 3,4±0,1 до 2,9±0,1%; електропровідність є сталим показником 0,6±0,1 Мс/см. Склад пилкових зерен значно впливає на фізико-хімічні показники меду з липи, але лікувально-профілактичні властивості його залишаються на високому рівні.

Ключові слова: мед з липи, склад пилкових зерен, залежність, фізико-хімічні показники якості. мед липа пилковий зерно



Annotation

THE DEPENDENCE OF LINDEN HONEY QUALITY INDICATORS ON THE COMPOSITION OF POLLEN GRAINS

Lazarieva L. M., Akymenko L. I., Postoienko V. O., Nikitina L. M. Introduction. The positive effects of linden honey on human health are due to its immunomodulatory, regulatory, antimutagenic, antitumor properties.

The goal of the work is to determine the main physicochemical indicators of the quality of monofloral linden honey, to confirm its authenticity based on the analysis of the pollen composition.

Materials and methods of research. The research material was 78 samples of bee honey, which were examined according to quality indicators: consistency, taste, aroma, crystallization, mass fraction of water, diastase activity, reducing sugars, sucrose and proline content, electrical conductivity, fructose to glucose ratio.

Results of research. The article presents the results of the study of 78 samples of linden honey according to physicochemical parameters and their dependence on the composition of pollen grains. Three groups of samples were distinguished, characterized by the content of pollen grains: 20-30%, 30-40%, 40-89%. It is shown that the mass fraction of water is 17.8-18.0%; the diastase number decreases with increasing pollen content in the samples from 21.7±1.3 to 15.9±0.3 Goethe units; the mass share of reducing sugars increases from 82.7±0.3 to 84.6±0.5%; the mass fraction of sucrose decreases from 3.4±0.1 to 2.9±0.1%; electrical conductivity is a constant indicator of 0.6±0.1 Msec/cm.

Discussion of results. An analysis of the obtained research results was carried out in comparison with the characteristics of honey from the linden of Moldova, of the Czech Republic.

Conclusions and prospects for further research. Thus, the obtained data show the relationship between the main physicochemical quality indicators and the pollen composition of linden honey. Namely: when the content of dominant linden pollen increases, the diastase number decreases, the content of proline and sucrose, on the contrary, the index of reducing sugars increases. The ratio of fructose to glucose for monofloral linden honey with a pollen content of 20% is an average value of 1.2 ± 0.01, and the electrical conductivity indicator is an average value of 0.6 ± 0.01 Ms/cm. In order to determine the main correlation dependences of honey quality indicators on its pollen composition, it is important to collect data on the characteristics of different types of honey in the future.

Key words: linden honey, composition of pollen grains, dependence, physico-chemical quality indicators.



Вступ

І історично, і географічно так склалося, що в культурі усіх народів світу мед займає виключно важливе місце. Це натуральний продукт, який використовується як і продукт харчування, так і як профілактичний та лікувальний засіб. Він має багатий склад важливих для здоров'я людини компонентів: фруктоза і глюкоза, білки, ферменти, амінокислоти, фенольні сполуки, мінерали, вітаміни, органічні кислоти. Фармакологічна активність, хімічний профіль та фізико-хімічні властивості меду є актуальним питанням багатьох дослідників (Meo, Al-Asiri, Mahesar, Ansari, 2017; Khan, Anjum, Rahman, Ansari, Khan, Kamal, Khattak, Muhammad, Khan, 2018; Aumeeruddy, Aumeeruddy-Elalfi, Neetoo, Zengin, Blomvan Staden, Fibrich, Mahomoodally, 2019; Seraglio, Silva, Bergamo, Brugnerotto, Gonzaga, Fett, Costa, 2019; Ramsay, Rao, Madathil, Hegde, 2019; Margaoan, Topal, Balkanska, Yucel, Oravecz, Cornea-Cipcigan, Vodnar, Monofloral, 2021).

Позитивний вплив меду з липи на здоров'я людини зумовлений його імуномодулюючими, регуляторними, антимутагенними, протипухлинними властивостями (Badolato, Carullo, Cione, Aiello, Caroleo, 2017; Sarfraz AhmedSiti Amrah Sulaiman, Atif Amin Baig, Muhammad Ibrahim, Sana Liaqat, Saira Fatima, Sadia Jabeen, Nighat Shamim, Nor Hayati Othman, 2018).

M. Al-Hatamleh, M. M Hatmal, K. Sattar et al., S.Ahmad (2020) довели роль меду як потенційно ефективного натурального продукту проти COVID-19. Вони відмітили те, що біологічно активні сполуки в меді мають противірусну дію (наприклад, метилгліоксаль, кризин, кавова кислота, галангін і гесперидинін) або посилюють противірусну імунну відповідь (наприклад, левані аскорбінова кислота).

B. Olas (2020) в своїй роботі показала, що фенольні і флавоноїдні сполуки, такі як кверцетин, кемпферол, апігенін і кавова кислота, мають антиоксидантний і антитромбоцитарний потенціал, і, отже, можуть полегшити серцево-судинні захворювання за допомогою різних механізмів, наприклад, шляхом зниження окислювального стресу та інгібування активації тромбоцитів.

Для вивчення та характеристики первинного впливу трьох сортів меду (авокадо, каштанового та поліфлорного) на фізіологічний статус клітин Staphylococ cusaureus та Escherichia coli було застосовано метод проточної цитометрії (FC) щоб виявити механізми їх антибактеріальної дії. Вплив меду на потенціал мембрани, цілісність мембрани та метаболічну активність оцінювали за допомогою різних флуорохромів протягом 180-хвилинного аналізу. Показано (CombarrosFuertes, Estevinho, Teixeira-Santos, 2020), що різні зразки меду викликають фізіологічні зміни, пов'язані з поляризацією та цілісністю бактеріальних мембран. Варто додати (Saad Almasaudi, 2021), що різні компоненти меду сприяють антибактеріальній ефективності меду: вміст цукру, поліфенольні сполуки, перекис водню, 1,2-дикарбонільні сполуки і бджолиний дефензин-1 присутні в різних концентраціях, залежно від джерела нектару, типу бджіл та терміну зберігання. Важливо відмітити, що застосування антибіотиків з медом мало кращу антимікробну дію, враховуючи синергетичний ефект проти біоплівок.

Окислювальний стрес, запалення та апоптоз є трьома найбільш важливими фізіологічними реакціями в поширеності численних захворювань (Sarfraz Ahmed, Siti Amrah Sulaiman, Atif Amin Baig, Muhammad Ibrahim, Sana Liaqat, Saira Fatima, Sadia Jabeen, Nighat Shamim, Nor Hayati Othman, 2018). Хризин та інші фенольні сполуки, виявлені в меді, можуть змінювати клінічні прояви захворювання шляхом модуляції цих механізмів і кореляції сигнальних шляхів. І саме мед має терапевтичний вплив проти різних типів раку та проліферації пухлин (колоректальний рак, рак молочної залози, рак сечового міхура, лейкемія, гліома, гепатоцелюлярний рак, рак підшлункової залози та меланома), ран, цукрового діабету, неврологічних захворювань (депресія, хвороба Паркінсона та хвороба Альцгеймера), респіраторних, шлунково-кишкових (виразкова хвороба та виразковий коліт), серцево-судинних розладів, ушкодження нирок, захворювання печінки та багатьох інших видів фізіологічних дисфункцій через різні молекулярні механізми, пов'язані з окисним стресом, запальним процесом та апоптозом.

Що стосується меду з липи, то за його допомогою можна вилікувати дерматити, загоїти шкіру при опіках, позбавиться від шкірних висипів. В ньому багато аргініну, який допомагає привести в норму обмін речовин, гістидину, з допомогою якого можна підвищити рівень гемоглобіну в крові, лізин і метіонін допоможуть позбутися зайвого жиру. До складу меду з липи входять ферменти, які сприяють оздоровленню підшлункової залози. Але більше всього цінують його седативні властивості, він допомагає при стресі, знімає нервову напругу, покращує обмінні процеси, усуває безсоння (Мед з липи: корисні лікувальні властивості, 2023). Разом з тим забороняється вживати продукт тим, у кого підвищена чутливість до пилку липи. Алергічна реакція може проявитись, провокуючи бронхіальну астму. Також мед з липи протипоказаний людям з підвищеним рівнем глюкози в крові.

Слід відмітити, що липовий мед є одним з кращих сортів меду, він володіє сильним і приємним ароматом, власним специфічним смаком, який легко розпізнається навіть у суміші з іншим медом. Колір меду білий, іноді абсолютно прозорий, нерідко світло-бурштиновий, рідше жовтуватий або зеленуватий. Справжній мед з липи буде піддаватися процесу кристалізації лише через 6 місяців після того, як його розлили.

За хімічним складом основну частину меду з липи становить фруктоза, невелику кількість глюкози та левулези, багато вітамінів, тростинного цукру, ферментів. За даними фармацевтичної енциклопедії, квіти липи містять флавоноїди (1%): акацетин-7-глюкозид (тіліанін), кемпферол, тілірозид, кверцетин, гербогастрин, рутинозид кверцетину, афцелін, кемпферитрин; тритерпеноїд тараксерол, вітамін С, фенолкарбонові кислоти, проантоціанідини (1,05%), ефірну олію 0,04%, фарнезол, вуглеводні, 2-феніл-етанол, монотерпеноїди (Державна фармакопея України 2.3, стаття «Липи квітки (Tiliae flos Lime flower)». Дослідження окремих авторів зосереджено на визначення ролі кожного з компонентів, що входять до складу меду, та їх впливу на здоров'я людини (Janiszewska, Aniotowska, Nowakowski, 2012; Leong, Show, Lim, Ooi, 2018; Silva B., Koistinen, Mena, Bronze, Hanhineva, Sahlstr0m, Kitryte, Moco, 2020). В залежності від місця збору може змінюватись колір, консистенція меду, але перелік лікувальних властивостей залишаються характерними для меду з липи. Загальною рисою є незвичайний смак з гірчинкою і запашний аромат. Виключне значення для використання з профілактичною та лікувальною метою має якість меду і його автентичність (Alvarez-Suarez, Tulipani, Diaz, Estevez, Romandini, Giampieri, Battino, 2010; Silva, da Silva, Camara, Queiroz, Magnani, de Novais, de Souza 2013; Sousa, de Souza, Marques, Meireles, Cordeiro, Gullon, Magnani, 2016; Silva,Gauche, Gonzaga, Costa, Fett, 2016; Tarapatskyy, Sowa, Zaguta, Dz'ugan, Puchalski, 2020; Atanasov, Zotchev, Dirsch, 2021). Саме характерні фізико-хімічних показники якості меду з липи, аналіз пилкового складу його є доказом автентичності і придатності для використання.



Мета роботи

Визначення основних фізико-хімічних показників якості монофлорного меду з липи, підтвердження його автентичності на підставі аналізу пилкового складу.

Матеріали і методи досліджень

Матеріалом досліджень були 78 зразків бджолиного меду. Відбір проб меду та аналіз органолептичних та фізико-хімічних показників здійснювали згідно ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови» (ДСТУ 4497:2005, 2007). Встановлено показники: консистенція, смак, аромат, кристалізація, масова частка води, діастазна активність, відновлювальні цукри, вміст сахарози та проліну, електропровідність. Дослідження на встановлення співвідношення кількості фруктози до глюкози здійснювали із застосуванням тест-систем D-Glucose/D-Fructose-UVmethod (r-Biopharm).

Отримані дані обробляли статистично з використанням програми «Microsoft Excel 15,0» для обчислення середнього арифметичного (М) та стандартної похибки (m) (Мазур, 1997).

Результати досліджень

В результаті аналізу 78 зразків меду різного ботанічного походження за органолептичними показниками було визначено 35 зразків, що відповідали вимогам до липового меду: світлий відтінок (від світложовтого до білого), здатність подразнювати слизову оболонку ротової порожнини, володіти специфічним смаком і мати своєрідний ніжний аромат квіток липи. Після органолептичного аналізу показників було проведено дослідження масової частки води на відповідність вимогам нормативних документів.

Вологість меду - один з показників його якості. Вона оцінюється через процентний вміст в меді води і регламентується в ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови». Вологість меду безпосередньо залежить від його зрілості, а також - від умов зберігання. Незрілий продукт має підвищену вологість (вище 20%), тому він непридатний до тривалого зберігання і швидко псується. Зрілий мед містить в середньому 18-20% води. Надлишок води здатний різко зменшити корисні властивості і термін зберігання меду. Процес бродіння перетворює мед в піноподібну масу. Визначений період кристалізації липового меду 4-6 місяців після викачки, швидко кристалізуватися мед може за умови відхилення нормального процентного вмісту води в меді.

Для встановлення залежності специфічних для монофлорного меду з липи фізико-хімічних показників від вмісту домінуючого пилку після дослідження органолептичних показників проведено пилковий аналіз. Визначення видового складу пилкових зерен здійснювали мікроскопічним методом. За результатами пилкового дослідження 28 зразків визначено як мед з липи, оскільки доля пилку в них складала не менше ніж 20%, що відповідає вимогам нормативних документів (Вимоги до меду, 2019). 7 зразків меду мали менше ніж 20% домінуючого пилку з липи. В 28 зразках вміст пилкових зерен з липи варіював у діапазоні від 20,0 до 89,0%, в середньому 36,8%. На підставі отриманих результатів аналізу по їх максимальному значенню визначено пропорційний склад пилків: для 9 досліджених зразків вміст пилкових зерен з липи становив більше 40%, 25% - пилок родини бобових конюшина (Trifolium spp.), горошок мишачий (Vicia cracca) 11,6%, пилкові зерна родини хрестоцвітих (Cruciferae) - 15,5%. В 2 зразках були виявлені пилкові зерна кропиви собачої (Urticadioica L.) - 9,8-13,3%, чорнокореня (Cynoglossum officiate ) - 4,8-6,9%, синяка звичайного (Echium vulgare L.) - 3,6-5,9%.

При аналізі 11 зразків, де вміст пилкових зерен з липи змінювався у діапазоні від 30,0 до 40,0%, визначено зерна мишачого горошку (Vicia cracca) - 6,3-8,2%, конюшини (Trifolium repens L.) - 7,4-15,5%, собачої кропиви (Leonurus cardiaca L.) - 5,3-8,3%, кровохлібки лікарської (Sanguisorba officinalis) - 3,2-4,6%, ваточника (Asclepias) - 3,9-5,7%, волошки (Centaurea cyanys) - 6,3-8,4%, соняшнику (Helianthus annus) менше 3%, золотарнику (Solidago canadensis) менше 3%, вероніки (Veronica officinalis) - 3,6-6,8%, верблюжої колючки (Alhagi pseudoalhagi) - 3,2-4,8%.

В результаті дослідження встановлено, що у восьми зразках вміст домінуючого пилку з липи коливався від 20 до 30%. У цих зразках виявлені пилкові зерна конюшини повзучої (Trifolium repens L.) - 17,4-29,9%, буркуну білого (Melilotus albus) - 7,8-11,8%, яснотки білої (Lamium album L.) - 7,8-11,8%, конюшини лугової (Trifoliu mpratense) - 12,3-15,6%, конюшини середньої (Trifoliu mmedium) - 9,0-13,7%, материнки (Origanum vulgare L.) - 9,1-12,6%, мишачого горошка (Vicia cracca) - 5,4-7,3%, борщівника (Heracleum sosnowskyi Manden) - до 3%, вероніки (Veronica officinalis) - 3,9-8,7%, сосни (Pfnus sylvestris) - до 3%.

При аналізі зразка меду, де вміст домінуючого пилку з липи складав 28%, до 9,6% пилкових зерен були ідентифіковані як пилкові зерна гречки посівної (Fagopyrum esculentum).

Результати дослідження основних фізикохімічних показників якості меду представлені в таблиці № 1.

Масова частка води в досліджених зразках меду з липи коливалася в межах від 16,5 до 19,6%, з середнім значенням 17,8±0,2% (табл. 1), що відповідає стандартам України.

Діастазне число залежить від кількості ферментів, які бджола виділяє при переробці нектару в мед та залежить від ботанічного походження нектару. З'ясовано, що серед досліджених 28 зразків, діастазне число коливається в межах від 14,3 до 25,3 од. Готе (табл. 1). Для порівняльної характеристики було поділено усі 28 зразків меду з липи на 3 групи для встановлення взаємозв'язку між основними фізико-хімічними показниками якості монофлорного меду з липи та їх пилковим складом:

1. Монофлорний мед з вмістом домінуючого пилку від 20 - до 30%;

2. Монофлорний мед з вмістом домінуючого пилку від 30 - до 40%;

3. Монофлорний мед з вмістом домінуючого пилку від 40 і вище...

Виявлено, що при аналізі 8 зразків меду, де вміст пилкових зерен варіював у діапазоні від 20 до 30%, діастазне число коливалося в межах від 17,1 од. Готе (вміст пилку складав 25%) до од. Готе (вміст пилку такого показника складав 28% при наявності у меді пилкових зернен гречки посівної до 9,6%, тому і діастазне число збільшилося до 25,3 од. Готе, з середнім значенням 21,7±1,3 од. Готе. Вологість меду - від 16,5 до 19,0%, з середнім значенням 18,0±0,28%.

Таблиця 1

Результати досліджень показників якості меду з липи

Вміст пилкових зерен, %	Масова частка води, %	Діастазне число, од. Готе	Масова частка відновлюючих цукрів, %	Масова частка сахарози,%	Електропровідність, Мс/см
20-30%	18,0±0,28	21,7±1,3	82,7±0,3	3,4±0,1	0,6±0,1
30-40%	17,8±0,2	18,5±0,4	82,5±0,2	3,2±0,1	0,6±0,1
40-89%	17,8±0,2	15,9±0,3	84,6±0,5	2,9±0,1	0,6±0,1

При дослідженні зразків монофлорного меду з липи за вмістом домінуючого пилку від 30 - до 40% діастазна активність коливалася від 17,2 до од. Готе, з середнім значенням 18,5±0,4 од. Готе. Виявлено, що з однаковим вмістом домінуючого пилку липи 37%, діастаза відрізняється за умови наявності різного виду вторинних пилків. У зразку з 21,4 од. Готе були виявлені зерна синяка, який дає збільшення показника діастази.

Вміст пилкових зерен з липи у 9 зразках коливався від 40 до 89%, діастазне число у таких зразках коливалося від 14,3 од. Готе (мав зразок з 89% домінуючого пилку з липи) до 17,1 од. Готе з середнім значенням 15,9±0,3 од. Готе.

Що стосується показника кількості сахарози та відновлювальних цукрів, вони характеризують мед щодо його зрілості, якості та можуть бути одним з показників ботанічного походження меду. Підвищений, порівняно з нормами, вміст сахарози вказує на те, що мед або фальсифікований, або отриманий бджолами, яких підгодовували цукровим сиропом. Вміст відновлювальних цукрів в досліджених 8 зразках меду, де вміст пилкових зерен змінювався у діапазоні 20-30%, коливався в межах від 81,6 до 83,4%, з середнім значенням 82,7±0,3%; кількість сахарози в межах 3,1-3,9%, з середнім значенням 3,4±0,1% (табл. 1). Аналіз зразків, де вміст пилкових зерен складав 30-40%, показав, що вміст відновлювальних цукрів коливався в межах від 80,6 до 83,5%, з середнім значенням 82,5±0,3%; сахарози - в межах 2,5-3,7%, з середнім значенням 3,2±0,1%. Середнє значення відновлювальних цукрів у зразках, де вміст пилкових зерен 40% та вище, становило 84,6±0,5%, середнє значення показника кількості сахарози - 2,9±0,1% (табл. 1).

Відомо, що квітковий мед має електричну провідність нижчу, ніж у медової роси, тому цей параметр можна використовувати в якості критерію для того, щоб відрізнити росу від квіткового меду. Наші дослідження показали, що за вмістом пилкових зерен у діапазоні від 20 до 30%, електропровідність меду коливалася від 0,401 Мс/см до 0,79 Мс/см. При аналізі зразків меду за наявністю вмісту пилкових зерен від 30 до 40%, електропровідність була від 0,564 Мс/см до 0,605 Мс/см з середнім значенням 0,6±0,005 Мс/см. За умови вмісту пилкових зерен від 40% і вище у зразках меду, показник електропровідності коливалася від 0,578 Мс/см до 0,665 Мс/см з середнім значенням 0,6±0,01 Мс/см (табл. 1).

За вимогами ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови» вміст проліну у меді має бути не менше ніж 300 мг/кг, за міжнародними нормативними документами має становити не менше ніж 180 мг/кг, проте значні коливання вмісту проліну в цьому продукті зумовлені в основному ботанічним походженням меду.

Отримані нами дані показують, що вміст проліну зразків меду з липи, де вміст пилкових зерен на рівні від 20 до 30%, коливався в межах від 302,0 мг/кг до 367,0 мг/кг з середнім значенням 343,0±19,8 мг/кг, а при наявності пилкових зерен від 30 до 40% середнє значення вмісту проліну 329,2±7,4 мг/кг (табл. 2).

При дослідженні зразків меду з липи, де вміст пилкових зерен був 40% та вище, вміст проліну коливався від 239,0 мг/кг до 299,5 з середнім значенням 282,7±6,5 мг/кг.

Залежно від походження медоноса змінюється вміст в меді глюкози і фруктози, що впливає на його властивості. Співвідношення кількості фруктози до глюкози у різних видах меду різниться і коливається від 0,52 до 1,60. Чим менше це співвідношення (чим більше в меді глюкози), тим більша ймовірність того, що мед (за різних умов) буде швидше кристалізуватися. Результати досліджень показали, що зразки меду, де доля пилку з липи була від 20 до 30%, співвідношення фруктози до глюкози коливалося в межах від 1,1 до 1,19. В зразки меду, де вміст пилкових зерен з липи від 30 до 40%, співвідношення фруктози до глюкози коливалося в межах від 1,16 до 1,23. За вмістом в зразках меду домінуючого пилку з липи 40% та вище, співвідношення фруктози до глюкози: 1,2-1,3. Встановлено, що не залежно від вмісту домінуючого пилку з липи для монофлорного меду з липи співвідношення фруктози до глюкози має однаково середнє значення, яке становить 1,2±0,01.

Таблиця 2

Результати досліджень показників якості меду з липи (пролін, мг/кг, співвідношення ф/г, г/л)

Вміст пилкових зерен, %	Вміст проліну, мг/кг	Співвідношення ф/г, г/л
20-30%	343,0 ± 19,8	1,2 ± 0,01
30-40%	329,2 ± 7,4	1,2 ± 0,01
40-89%	282,7 ± 6,5	1,2 ± 0,01



Обговорення результатів

Порівняльний аналіз пилкового складу досліджених зразків меду дозволив ідентифікувати 28 як мед з липи, оскільки доля пилкових зерен в меді складала не менше ніж 20%, що відповідає вимогам нормативних документів. Більшість зразків меду містила до 89,0% (у середньому 36,8%) пилкових зерен липи. Отримана нами характеристика меду з липи співпадає з даними T. Nguyen, M. Hankova, V. Kruzi'k, A. Gregrova, T. Skorpilova, P Starha, які відмітили, що відсоток специфічного пилку у меді з липи коливався від 5,9 до 31,1% (середнє значення 16,0±8,0%).

В більшості отриманих даних різних авторів щодо масової частки води в меді з липи можна відмінити незначні розбіжності. Так, в наших дослідженнях масова частка води в зразках меду з липи коливалася в межах від 16,5 до 19,6%, з середнім значенням 17,8±0,2% що відповідає вимогам нормативних документів України. За результатами дослідження меду з липи в Чехії вміст вологи в усіх зразках був нижче 20% (Nguyen, Hankova, Kruzi'k, Gregrova, Skorpilova, Starha, 2022), в той час як Р. С. Святненко, А. І. Маринін, С. І. Літвинчук, В. М. Пасічний (Святненко, Маринін, Літвинчук, Пасічний, 2023) відмічають - 20,5±0,05%, а в меді з липи різних регіонів Молдови (Chirsanova, Capcanari, Boistean, 2021) вміст води характеризувався показниками 19,89±0,13%, 18,78±0,09%, 18,70±0,89%.

Ферментна активність меду падає після довготривалого зберігання чи нагрівання, тому цей параметр можна використовувати для характеристики свіжого меду. Діастазне число як маркерний показник свіжості меду коливається в межах від 14,3 до 25,3 од. Готе за результатами наших досліджень. В залежності від вмісту пилку спостерігалась зворотна залежність: для зразків меду, де вміст пилкових зерен варіював у діапазоні від 20% до 30%, діастазне число коливалося у межах від 17,1 од. Готе до 25,3 од. Готе; для меду з липи за вмістом домінуючого пилку від 30 до 40% діастазна активність - від 17,2 до од. Готе з середнім значенням 18,5 ± 0,4 од. Готе. Для меду, де вміст пилкових зерен з липи коливався від 40 до 89%, діастазне число становило від 14,3 од. Готе до 17,1 од. Готе з середнім значенням 15,9±0,3 од. Готе. Отримані нами дані співзвучні результатам для чешських медів (Nguyen, Hankova, Kruzi'k, Gregrova, Skorpilova, Starha, 2022), де значення активності діастази становили 18,80±4,95 для липового меду. За даними Р. С. Святненко, А. І. Мариніна, С. І. Літвинчука, В. М. Пасічного діастазне число меду з липи в середньому складало 8,04±0,44 од. Готе. Діастазне число Готе є надзвичайно цінним показником якості меду, оскільки дозволяє оцінювати ще і натуральність продукту. Цей фермент відповідає за розщеплення крохмалю та інших полісахаридів на дисахариди. Оскільки діастаза взаємодіє з іншими ферментами, вона є індикатором загальної кількості ферментів у меді. До того ж цей фермент є одним з найстійкіших, що дозволяє використовувати його як показник вмісту інших ферментів у меді.

Цукри є основними компонентами будь-якого типу меду, оскільки вони надзвичайно важливі для визначення та підтвердження автентичності ботанічного походження зразків меду. Сума відновлюючих цукрів у липового меду в середньому 69,33±6,24 г/100 г (Nguyen, Hankova, Kruzi'k, Gregrova, Skorpilova, Starha, 2022). За даними Р. С. Святненко, А. І. Мариніна, С. І. Літвинчука, В. М. Пасічного масова частка сахарози меду з липи - 3,8±0,14. А в медах з липи, що досліджувались в Молдові, середня масова частка цукру становила 80,06% (74,11-83,91%), а середня масова частка сахарози - 1,043% (0,65-1,69%). Ці показники відповідають встановленим нормам: масова частка інвертного цукру не менше 60,0% і масовою часткою сахарози не більше 5,0% (Вимоги до меду, 2019): 0,84±0,01%, 1,12±0,06%, 1,41±0,12% для різних регіонів країни. За нашими даними вміст відновлювальних цукрів в досліджених 8 зразках меду, де вміст пилкових зерен змінювався у діапазоні 20-30%, коливався в межах від 81,6 до 83,4%, з середнім значенням 82,7±0,3%; сахарози в межах 3,1-3,9%, з середнім значенням 3,4±0,1%.

Аналіз зразків, де вміст пилкових зерен складав від 30 до 40%, вміст відновлювальних цукрів коливався в межах від 80,6 до 83,5%, з середнім значенням 82,5±0,3%; сахарози в межах 2,5-3,7%, з середнім значенням 3,2±0,1%.

Середнє значення відновлювальних цукрів, де вміст пилкових зерен 40% та вище - становило 84,6±0,5%, сахарози середнє значення 2,9±0,1. Слід зазначити, що швидкість гідролізу сахарози у дозріваючому меді велика, але на момент відкачування вміст сахарози може залишатися на рівні 10-25%. За подальшого зберігання вміст сахарози встановлюється на рівні 0-1,0% (Адамчук, Білоцерківець, 2015).

Наші дослідження показали, що у зразках з вмістом пилкових зерен у діапазоні від 20% до 30%, електропровідність коливалася від 0,401 Мс/см до 0,79 Мс/см. При аналізі зразків меду за наявністю вмісту пилкових зерен від 30 до 40%, електропровідність була від 0,564 Мс/см до 0,605 Мс/см з середнім значенням 0,6±0,005 Мс/см. А у зразках з вмістом пилкових зерен від 40 і вище електропровідність коливалася від 0,578 Мс/см до 0,665 Мс/см, середнє значення електропровідності складало 0,6±0,01 Мс/см. В той час як найвища електропровідність 79,8 мСм/м була визначена для чешських медів (Nguyen, Hankova, Kruzi'k, Gregrova, Skorpilova, Starha, 2022). А середнє значення електропровідності (p < 0,05) липового меду становило 65,1±13,2 мСм/м. Відмічено, що електропровідність є однією з важливих фізико-хімічних характеристик для ідентифікації монофлорного меду. Він пов'язаний із вмістом мінералів, органічних кислот, білків і поліолів і є стабільним діапазоном мінливості, який залишається майже постійним під час обробки або зберігання кожного типу меду.

Що стосується такого показника як вміст проліну, отримані нами дані показують, що вміст проліну зразків меду з липи, де вміст пилкових зерен від 20 до 30% коливався в межах від 302,0 мг/кг до 367,0 мг/кг з середнім значенням 343,0±19,8 мг/кг, а при наявності пилкових зерен від 30 до 40% середнє значення вмісту проліну 329,2±7,4 мг/кг. При дослідженні зразків меду з липи, де вміст пилкових зерен був 40% та вище, вміст проліну коливався від 239,0 мг/кг до 299,5 з середнім значенням 282,7±6,5 мг/кг. За даними Czipa N., Borbely M., Zoltan G. (2011) мед з липи характеризувався показниками вмісту проліну від 406 мг/кг до 1155 мг/кг з середнім значенням 697 мг/кг, в той час як стандартний показник 248 мг/кг.

Наступним показником, який ми розлядаємо, є співвідношення фруктози до глюкози: у зразках меду, де доля пилку з липи була від 20 до 30%, значення його відмічено в межах від 1,1 до 1,19; зразки меду, де вміст пилкових зерен з липи від 30 до 40% характеризувалися співвідношенням фруктози до глюкози в межах від 1,16 до 1,23. За вмістом домінуючого пилку з липи від 40% та вище у зразках - співвідношення фруктози до глюкози 1,2-1,3.

Встановлено, що, незалежно від вмісту домінуючого пилку, для монофлорного меду з липи, співвідношення фруктози до глюкози має середнє значення, яке становить 1,2±0,01. Середнє значення фруктози/глюкози липового меду 1,44±0,15 та 1,11±0,08 відмічено для зразків чешського меду (Nguyen, Hankova, Kruzi'k, Gregrova, Skorpilova, Starha, 2022). Автори зазначають, що суміш цукрів у меді складається в основному з глюкози та фруктози, які разом становлять не менше ніж 60 г/100 г для квіткового меду та не менше 45 г/100 г для сумішей медів. Крім вищевказаного, співвідношення фруктози/глюкози використовується як показник швидкості кристалізації.



Висновки та перспективи подальших досліджень

Отримані результати досліджень дають підстави зробити висновок про те, що пилковий склад монофлорного меду з липи впливає на основні фізико-хімічні показники якості. Так, при збільшенні вмісту домінуючого пилку з липи зменшується діастазное число, вміст проліну та сахароза, і, навпаки, збільшується показник відновлювальних цукрів. Співвідношення фруктози до глюкози для монофлорного меду з липи, що містить 20% пилку і вище, є сталою величиною з середнім значенням 1,2±0,01, як і показник електропровідності з середнім значенням 0,6±0,01Мс/см. Електропровідність, як і інші показники якості монофлорного меду з липи змінюється за умови потрапляння в склад меду вторинних пилкових зерен, які будуть впливати на фізико-хімічні показники якості, до прикладу, пилок з синяка, гречки та інші.



Список літератури

1. Адамчук Л. О., Білоцерківець Т. І. Ферментативна активність меду - ознака якості та натуральності. Біоресурси і природокористування. 2015. Т 7. № 1, 2. С. 110-114.

2. Державна фармакопея України 2.3. URL: http://sphu. org/viddil-dfu/zmist-3-go-dopovnennya-do-derzhavno%D1%97-farmakope%D1%97-ukra%D1%97ni-2-go-vidannya-dfu-2-3

3. Мазур Т. Константні методи математичної обробки кількісних показників. Ветеринарна медицинаУкраїни. 1997. № 9. С. 35-37.

4. Мед з липи: корисні лікувальні властивості. URL: http://pasikabrody.com.ua/med/lypovyj-med/lypovyj-medkorysni-likuvalni-vlastyvosti.html.

5. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 330 від 19.06.2019 «Про затвердження Вимог до меду». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0725-19#Text

6. Святненко Р. С., Маринін А. І., Літвинчук С. І., Пасічний В. М. Дослідження якості меду різних джерел ботанічного та одного регіонального походження. Науковий вісник ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького. Серія: Харчові технології. 2023. т 25. № 99. Doi: 10.32718/nvlvetf9910

7. Al-Hatamleh M.A.I., Hatmal M.M., Sattar K. et al. Antiviral and immunomodulatory effects of phytochemicals from honey against COVID-19: potential mechanisms of action and future directions. Molecules. 2020. № 25 (21):0. Doi: 10.3390/molecules25215017.

8. Almasaudi S.The antibacterial activities of honey. Saudi Journal of Biological Sciences. 2021. Apr; № 28(4). P 2188-2196. Doi: 10.1016/j.sjbs.2020.10.017 Alvarez-Suarez J. M., Tulipani S., Diaz D., Estevez Y., Romandini S., Giampieri F, Battino M. Antioxidant and antimicrobial capacity of several monofloral Cuban honeys and their correlation with color, polyphenol content and other chemical compounds. Food and Chemical Toxicology. 2010. V. 48(8-9). P. 2490-2499. Doi: 10.1016/j.fct.2010.06.021 Atanasov A. G., Zotchev S. B., Dirsch V. M. International Natural Product Sciences Taskforce, Supuran, C. T. Natural product sindrug discovery: Advances and opportunities. Nature Reviews Drug Discovery. 2021. 20(3). P 200-216. URL: https://doi.org/10.1038/s41573-020-00114-z.

9. Aumeeruddy M. Z., Aumeeruddy-Elalfi Z., Neetoo H., Zengin G., Blomvan Staden A., Fibrich B., Mahomoodally F Pharmacological activities, chemical profile and physicochemical properties of raw and commercial honey. Biocatalysis and Agricultural Biotechnology. 2019. V. 18. 101005. Doi.org/10.1016/j.bcab.2019.01.043.

10. Badolato M., Carullo G., Cione E., Aiello F, Caroleo M. C. Fromthehive: Honey, a novel weapon against cancer. European Journal of Medicinal Chemistry. 2017. № 142. Р. 290-299. Doi.org/10.1016/j.ejmech.2017.07.064.

11. Chirsanova А., Capcanari T., Boistean A. Quality Assessment of Honey in Three Different Geographical Areas from Republic of Moldova. Food and Nutrition Sciences. 2021. № 12. P 962-977. DOI: 10.4236/fns.2021.1210071 973. Food and Nutrition Sciences

12. Combarros-Fuertes P, Estevinho L. M.,Teixeira-Santos R., Rodrigues A. G., Pina-Vaz C., Fresno J. M., Eugenia Tornadijo M. Antibacterial Action Mechanisms of Honey: Physiological Effects of Avocado, Chestnut, and Polyfloral Honey upon Staphylococcus aureus and Escherichia coli. Molecules. 2020, Mar; 25(5): 1252. Doi: 10.3390/molecules25051252 Czipa N., Borbely M., Zoltan G. Proline content of different honey types. Acta Alimentaria. *August 2011. № 41(1). P 26-32. DOI: 10.1556/AAlim.2011.0002

13. Janiszewska K., Aniotowska A., Nowakowski P Free Amino Acids Content of Honeys from Poland. Polish Journal of Food and Nutrition Sciences. 2012. V. 62. Р. 85-89. URL: https://doi.org/10.2478/v10222-011-0041-5

14. Khan S. U., Anjum S. I., Rahman K., Ansari, M. J., Khan W. U., Kamal S., Khattak B., Muhammad A., Khan H. U. Honey: Single foodstuff comprises manydrugs. Saudi Journal of Biological Sciences. 2018. № 25. Р. 320-325. Doi.org/10.1016/j. sjbs.2017.08.004.

15. Leong H. Y., Show P L., Lim M. H., Ooi C. W., Ling T. C. Natural red pigments from plants and their health benefits: A review. Food Reviews International. 2018. V. 34(5). P 463-482. 10.1080/87559129.2017.1326935

16. Margaoan R., Topal E., Balkanska R., Yucel B., Oravecz T., Cornea-Cipcigan M., Vodnar D. C. Monofloral Honeys as a Potential Source of Natural Antioxidants, Minerals and Medicine. Antioxidants. 2021.10. 1023. URL: https://doi.org/ 10.3390/antiox10071023)

17. Meo S. A., Al-Asiri S. A., Mahesar A. L., Ansari M. J. Role of honey in modern medicine. Saudi Journal of Biological Sciences. 2017. № 24. Р. 975-978. URL: https://doi. org/10.1016/j.sjbs.2016.12.010.

18. Mohammad A I Al-Hatamleh, Ma'mon M Hatmal, Kamran Sattar, Suhana Ahmad, Mohd Zulkifli Mustafa, Marcelo De Carvalho Bittencourt, Rohimah Mohamud. Antiviral and Immunomodulatory Effects of Phytochemicals from Honey against COVID-19: Potential Mechanisms of Action and Future Directions. Molecules. 2020. Oct 29. 25(21). Doi: 10.3390/molecules25215017.

19. Nguyen T., Hankova M., Kruzfk V., A. Gregrova, T. Skorpilova, P Starha. Determination of volatile compound profiles and physico-chemical analysis of linden and acacia Czech honey. Journal of Apicultural Research. 2022. № 62(19). P 1-9. November. DOI: 10.1080/00218839.2022.2146346

20. Olas B. Honey and Its Phenolic Compounds as an Effective Natural Medicine for Cardiovascular Diseases in Humans? Nutrients. 2020. 12(2). 283. Doi: 10.3390/nu12020283

21. Ramsay E. I., Rao S., Madathil L., Hegde S. K., BaligaRao M. P, George T., Baliga M. S. Honey in oral health and care: A mini review. Journal of Oral Biosciences. 2019. 61. Р. 32-36. URL: https://www.unboundmedicine.com/.

22. Sarfraz Ahmed, Siti Amrah Sulaiman, Atif Amin Baig, Muhammad Ibrahim, Sana Liaqat, Saira Fatima, Sadia Jabeen, Nighat Shamim, and Nor Hayati Othman. Honey as a Potential Natural Antioxidant Medicine: An Insight into Its Molecular Mechanisms of Action. Oxidative Medicine and Cellular Longevity. 2018, Jan 18. 2018. 8367846. Doi: 10.1155/2018/8367846

23. Seraglio S.K.T., Silva B., Bergamo G., Brugnerotto P, Gonzaga L.V., Fett R., Costa A.C.O. An over view of physicochemical characteristics and health-promoting properties of honey dew honey. Food ResearchI nternational. 2019. V. 119. Р. 44-66. Doi.org/10.1016/j. foodres.2019.01.028.

24. Silva B., Koistinen V.M., Mena P, Bronze M.R., Hanhineva K., S. Sahlstr0m, V. Kitryte, S. Moco, A.-M. Aura. Factor saffecting intake, metabolism and health benefits of phenolic acids: Do we understand individual variability? European Journal of Nutrition. 2020. № 59 (4). Р. 1275-1293. 10.1007/s00394-019-01987-6

25. Silva I. A. A., da Silva T. M. S., Camara C. A., Queiroz N., Magnani, M., de Novais J.S., de Souza A. G. Phenolic profile, antioxidant activity and palynological analysis of stingless bee honey from Amazonas, Northern Brazil. Food Chemistry. 2013. V. 141(4). Р. 3552-3558. URL: https://doi. org/10.1016/j.foodchem.2013.06.072

26. Silva P M.; Gauche C.; Gonzaga L. V.; Costa A.C.O.; Fett R. Honey: Chemical composition, stability and authenticity. Food Chemistry. 2016. V. 196. Р. 309-323. DOI: 10.1016/j.foodchem.2015.09.051

27. Sousa J. M., de Souza E. L., Marques G., Meireles B., Cordeiro A. T. D., Gullon B., Magnani M. Polyphenolic profile and antioxidant and antibacterial activities of monofloral honeys produced by Meliponini in the Brazilian semiarid region. Food Research International. 2016. V. 84. Р. 61-68. URL: https://doi.org/10.1016Zj.foodres. 2016.03.012 Tarapatskyy M.; Sowa P, Zaguta G., Dzugan M., Puchalski C. Assessment of the Botanical Origin of Polish Honeys Based on Physicochemical Properties and Bioactive Components with Chemometric Analysis. Molecules. 2020. № 26. Р. 4801. https://doi.org/ 10.3390/molecules26164801



References

1. Adamchuk, L. O., & Bilotserkivets, T. I. (2015). Fermentatyvna aktyvnist medu - oznaka yakosti ta naturalnosti [Enzymatic activity of honey is a sign of quality and naturalness]. Bioresursy i pryrodokorystuvannia, 7(1,2), рр. 110-114 [in Ukrainian].

2. Al-Hatamleh, M. A. I., Hatmal, M. M & Sattar, K. (2020).

3. Antiviral and immunomodulatory effects of phytochemicals from honey against COVID-19: potential mechanisms of action and future directions. Molecules, 25(21). Doi: 10.3390/ molecules25215017

4. Almasaudi, S. (2021).The antibacterial activities of honey. Saudi Journal of Biological Sciences. Apr; 28(4), рр. 2188-2196. Doi: 10.1016/j.sjbs.2020.10.017

5. Alvarez-Suarez J. M., Tulipani, S., Diaz, D., Estevez, Y., Romandini, S., Giampieri, F, & Battino, M. (2010). Antioxidant and antimicrobial capacity of several monofloral Cuban honeys and their correlation with color, polyphenol content and other chemical compounds. Food and Chemical Toxicology, 48(8-9), 2490-2499. Doi: 10.1016/j.fct.2010.06.021

6. Atanasov, A. G., Zotchev, S. B., Dirsch, V. M., International Natural Product Sciences Taskforce, & Supuran, C. T. (2021). Naturalproductsindrugdiscovery:Advancesandopportunities. Nature Reviews Drug Discovery, 20(3), 200-216. Retrieved from: https://doi.org/10.1038/s41573-020-00114-z

7. Aumeeruddy, M. Z., Aumeeruddy-Elalfi, Z., Neetoo, H., Zengin, G., BlomvanStaden, A., Fibrich, B., & Mahomoodally, F. (2019). Pharmacological activities, chemical profile and physicochemical properties of raw and commercial honey. Biocatalysis and Agricultural Biotechnology, 18, 101005. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.bcab.2019.01.043

8. Badolato, M., Carullo, G., Cione, E., Aiello, F, & Caroleo, M.C. (2017). From thehive: Honey, a novel weapon against cancer. European Journal of Medicinal Chemistry, 142, 290-299. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j. ejmech.2017.07.064

9. Chirsanova, А., Capcanari, T., & Boistean, A. (2021).Quality Assessment of Honey in Three Different Geographical Areas from Republic of Moldova. Food and Nutrition Sciences, 12, рр. 962-977. Doi: 10.4236/fns.2021.1210071 973 Food and Nutrition Sciences.

10. Combarros-Fuertes,P, EstevinhoL. M.,Teixeira-Santos, R., Rodrigues, A. G., Pina-Vaz, C., Fresno, J. M., & Eugenia Tornadijo, M. (2020). Antibacterial Action Mechanisms of Honey: Physiological Effects of Avocado, Chestnut, and Polyfloral Honey upon Staphylococcus aureus and Escherichia coli.Molecules. Mar; 25(5): 1252. Doi: 10.3390/ molecules25051252

11. Czipa, N., Borbely, M., & Zoltan, G. (2011). Proline content of different honey types. Acta Alimentaria. August 41(1):26-32. DOI: 10.1556/AAlim.2011.0002

12. Derzhavna farmakopeia Ukrainy 2.3. [State Pharmacopoeia of Ukraine 2.3.] Retrieved from: http://sphu. org/viddil-dfu/zmist-3-go-dopovnennya-do-derzhavno%D1%97-farmakope%D1%97-ukra%D1%97ni-2-go-vidannya-dfu-2-3 [in Ukrainian].

13. Janiszewska, K., Aniotowska, A., & Nowakowski, P (2012). Free Amino Acids Content of Honeys from Poland. Polish Journal of Food and Nutrition Sciences, 62, рр. 85-89. Retrieved from: https://doi.org/10.2478/v10222-011-0041-5

14. Khan, S. U., Anjum, S. I., Rahman, K., Ansari, M. J., Khan, W. U., Kamal, S., Khattak, B., Muhammad, A., & Khan, H. U. (2018). Honey: Single foodstuff comprises manydrugs. Saudi

15. Journal of Biological Sciences. 25, рр. 320-325. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.sjbs.2017.08.004

16. Leong, H. Y., Show, P L., Lim, M. H., Ooi, C. W., & Ling T. C. (2018). Natural red pigments from plants and their health benefits: A review. Food Reviews International, 34 (5), рр. 463-482. DOI: 10.1080/87559129.2017.1326935

17. Margaoan, R., Topal, E., Balkanska, R., Yucel, B., Oravecz, T., Cornea-Cipcigan, M., & Vodnar, D. C. (2021). Monofloral Honeys as a Potential Source of Natural Antioxidants, Minerals and Medicine. Antioxidants, 10, 1023. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/antiox10071023)

18. Mazur, T. (1997). Konstantni metody matematychnoi obrobky kilkisnykh pokaznykiv [Constant methods of mathematical processing of quantitative indicators]. Veterynarna medytsyna Ukrainy, 9, рр. 35-37 [in Ukrainian].

19. Med z lypy: korysni likuvalni vlastyvosti [Linden honey: useful medicinal properties]. Retrieved from: http://pasikabrody.com.ua/med/lypovyj-med/lypovyj-med-korysni-likuvalni-vlastyvosti.html [in Ukrainian].

20. Meo, S. A., Al-Asiri, S. A., Mahesar, A. L., & Ansari, M. J. (2017). Role of honey in modern medicine. Saudi Journal of Biological Sciences, 24, рр. 975-978. Retrieved from: http:// doi.org/10.1016/j.sjbs.2016.12.010 [in English].

21. Mohammad A I Al-Hatamleh, Ma'mon M Hatmal, Kamran Sattar, Suhana Ahmad, Mohd Zulkifli Mustafa, Marcelo De Carvalho Bittencourt, Rohimah Mohamud (2020). Antiviral and Immunomodulatory Effects of Phytochemicals from Honey against COVID-19: Potential Mechanisms of Action and Future Directions.Molecules, Oct 29, 25(21). Doi: 10.3390/molecules25215017 [in English].

22. Nakaz Ministerstva ahrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrainy № 330 vid 19.06.2019 «Pro zatverdzhennia Vymoh do medu» [On approval of Requirements for honey] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-19#Text [in Ukrainian].

23. Nguyen, T., Hankova, M., Kruzfk, V., A. Gregrova, T. Skorpilova, P Starha (2022). Determination of volatile compound profiles and physico-chemical analysis of linden and acacia Czech honey. Journal of Apicultural Research, 62(19), рр. 1-9, November. DOI: 10.1080/00218839.2022.2146346 [in English].

24. Olas, B. (2020). Honey and Its Phenolic Compounds as an Effective Natural Medicine for Cardiovascular Diseases in Humans? Nutrients. Feb, 12(2), 283. Doi: 10.3390/ nu12020283

25. Ramsay, E. I., Rao, S., Madathil, L., Hegde, S. K., BaligaRao, M. P, George, T., Baliga, M. S. (2019). Honey in oral health and care: A mini review. Journal of Oral Biosciences, 61, рр. 32-36. Retrieved from: https://www.unboundmedicine. com/

26. Sarfraz Ahmed, Siti Amrah Sulaiman, Atif Amin Baig, Muhammad Ibrahim, Sana Liaqat, Saira Fatima, Sadia Jabeen, Nighat Shamim, and Nor Hayati Othman. (2018). Honey as a Potential Natural Antioxidant Medicine: An Insight into Its Molecular Mechanisms of Action. Oxidative Medicine and Cellular Longevity. Jan 18, 8367846. Doi: 10.1155/2018/8367846

27. Seraglio, S.K.T., Silva, B., Bergamo, G., Brugnerotto, P, Gonzaga, L.V., Fett, R., & Costa, A.C.O. (2019). An over view of physicochemical characteristics and health-promoting properties of honey dew honey. Food Research International, 119, рр. 44-66. Retrieved from: http://doi.org/10.1016/j. foodres.2019.01.028

28. Silva, B., Koistinen, V. M., Mena, P, Bronze, M. R., Hanhineva, K., S. Sahlstr0m, V. Kitryte, S. Moco, & A.-M. Aura. (2020). Factor saffecting intake, metabolism and health benefits of phenolic acids: Do we understand individual variability? European Journal of Nutrition, 59 (4), pp. 1275-1293. DOI: 10.1007/s00394-019-01987-6

29. Silva, I. A. A., da Silva, T. M. S., Camara, C. A., Queiroz, N., Magnani, M., de Novais, J.S., & de Souza, A. G. (2013). Phenolic profile, antioxidant activity and palynological analysis of stingless bee honey from Amazonas, Northern Brazil. Food Chemistry, 141(4), рр. 3552-3558. Retrieved from: https:// doi.org/10.1016/j.foodchem.2013.06.072

30. Silva, P M., Gauche, C., Gonzaga, L.V., Costa, A.C.O., & Fett, R. (2016). Honey: Chemical composition, stability and authenticity. Food Chemistry, 196, рр. 309-323. Doi: 10.1016/j.foodchem.2015.09.051

31. Sousa, J. M., de Souza, E. L., Marques, G., Meireles, B., Cordeiro, A. T. D., Gullon, B., & Magnani, M. (2016). Polyphenolic profile and antioxidant and antibacterial activities of monofloral honeys produced by Meliponini in the Brazilian semiarid region. Food Research International, 84, рр. 61-68. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j. foodres.2016.03.012

32. Sviatnenko, R. S., Marynin, A. I., Litvynchuk, S. I., & Pasichnyi, V. M. (2023). Doslidzhennia yakosti medu riznykh dzherel botanichnoho ta odnoho rehionalnoho pokhodzhennia [Study of the quality of honey from different botanical sources and one regional origin]. Naukovyi visnyk LNUVMB imeni S.Z. Gzhytskoho. Seriia: Kharchovi tekhnolohii, t. 25(99). DOI: 10.32718/nvlvetf9910 [in Ukrainian].

33. Tarapatskyy, M., Sowa, P, Zaguta, G., Dzugan, M., & Puchalski, C. (2020). Assessment of the Botanical Origin of Polish Honeys Based on Physicochemical Properties and Bioactive Components with Chemometric Analysis. Molecules, 26, 4801. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/ molecules26164801

Размещено на Allbest.ru