Хімічні властивості сескван Stagnic Retisols Передкарпаття (Україна)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хімічні властивості сескван Stagnic Retisols Передкарпаття (Україна)

Паньків Зіновій Павлович

Д-р. географ. наук, проф., зав. кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Тиховська Леся Романівна

магістр кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Гончарук Петро Олександрович

аспірант кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Анотація

Встановлено, що сесквани формуються в ілювіальному та перехідному до породи горизонтах Stagnic Retisols на стінках призматичних структурних агрегатів, та вирізняються темно-бурим, близьким до чорного забарвленням, мають чітку межу із контактною поверхнею, а їх потужність становить 0,1-0,5 см. В елементному складі сескван встановлено збільшення вмісту Алюмінію у порівнянні із структурним агрегатом за приблизно однакового вмісту Феруму, що підтверджує їх формування за участі процесу опідзолення у верхній частині та переміщення продуктів руйнування у профілі. stagnic retisols ілювіальний забарвлення

Ключові слова: кутани, Передкарпаття, ґрунти, сесквани, ґенеза, ґрунтотвірні процеси.

Фоновими ґрунтами в межах ґрунтово-географічної області Передкарпаття є дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні (Stagnic Retisols), що сформувалися при участі різних за спрямованістю та інтенсивністю елементарних ґрунтотворних процесів (ЕҐП). Поширення ґрунтів у Передкарпатті зумовлено висотною зональністю, а строкатість ґрунтового покриву зумовлюють особливості рельєфу, різноманітність ґрунтотворних і підстилаючих порід, кліматичних і біологічних факторів. Дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти поширені в межах третьої та п'ятої надзаплавних ерозійно-акумулятивних та акумулятивних терасах, де вони займають давньотерасові вододіли, пологі схили горбистих передгір'їв, схили давньотерасових вододілів [2; 5]. У ґрунтознавчій науковій літературі досі ведуться активні дискусії щодо ґенези та діагностичних ознак ґрунтотворних процесів у профільно-диференційованих ґрунтах

Передкарпаття. Різкодиференційований елювіально-ілювільниий тип профілю Stagnic Retisols зумовлений формуванням в умовах надлишкового зволоження, застійно-промивного типу водного режиму на давньоалювіальних суглинкових відкладах під дубово-грабовими лісами у результаті сукупної дії процесів глеє - елювіювання, опідзолення, лесиважу, сегрегації, кислого гумусоутворення та внутрішньоґрунтового оглинення. Сукупна дія різних за інтенсивністю та спрямованістю ґрунтотворних процесів зумовлює формування подібних морфологічних ознак у ґрунтах Передкарпаття, що вимагає встановлення додаткових діагностичних критеріїв ЕҐП. Для встановлення діагностичних ознак ЕҐП більшість дослідників використовували результати морфологічних досліджень, валового хімічного складу дрібнозему та мулистої фракції [2; 7; 8], валового хімічного складу ортштейнів, нодулів і групового складу Феруму [1; 3; 4]. Проте, для встановлення генетичної природи фонових ґрунтів Передкарпаття та доповнення діагностичних критеріїв ґрунтотворних процесів доцільно вивчати особливості профільного розподілу кутан та їхні хімічні властивості, що дозволить встановити реальну картину ґрунтотворення у межах Передкарпаття.

Вперше кутани були вивчені В. Геммерлингом в 1922 р., де вони мали назву «кірочок». В 1964 р. Р. Брюєр запропонував називати такі новоутворень - «кутани». Кутани найбільш притаманні ґрунтам з елювіально-ілювіальним типом профілю. Кутани - це зміни текстури або складення на природних поверхнях у ґрунтовому матеріалі внаслідок концентрації будь -яких компонентів ґрунту або модифікації плазми in situ. За складом і будовою вони поділяються на: аргілани (глинисті кутани), аргілани-стріани, аргіло-гумани, гумани, мангани, сесквани (кутани півтораоксидів), сескво-гумани, сілани (кутани кремнезему), скелетани (кутани скелетних зерен) та солюани [9].

На основі власних польових досліджень Stagnic Retisols Передкарпаття діагностовано значну кількість скелетан в межах верхнього гумусо - елювіального горизонту; гумани - в елювіальному горизонті; дрібні мангани - в гумусо-елювіальному, елювіальному, елювіально-ілювіальному, ілювіальному слабоілювійованому горизонті; сесквани - в ілювіальному та перехідному до породи горизонтах. Стінки магістральних тріщин в елювіально-ілювіальному горизонті вкриті сескво-гуманами, а самі тріщини виповнені сіланами, які виявлені й в ілювіальному горизонті. Проте, найдоступнішими для вивчення та найбільш інформаційними в даних умовах є сесквани (кутани півтораоксидів).

На основі попередніх досліджень встановлено особливості профільного розподілу аргілан (глинистих кутан) та їхній гранулометричний склад, що стало основою для встановлення діагностичних критеріїв процесу лесиважу в профільно-диференційованих ґрунтах Передкарпаття [1]. Також проведено визначення гранулометричного складу сілан і сескван у профілі Stagnic Retisols, проте цих результатів не достатньо для достовірної діагностики ЕҐП [6]. Найбільш достовірні результати можна отримати на основі порівняння елементного складу сескван і вмісних горизонтів.

На основі детальних лабораторних та польових досліджень встановлено, що сесквани Stagnic Retisols покривають структурні призматичні окремості ілювіального та перехідного до породи горизонтів, мають чітку межу з контактною поверхнею та легко відділяється у вологому стані, паралельну поверхні залягання орієнтацію матеріалу, а їхня потужність становить 0,1 -0,5 см;

вирізняються бурим, темно-бурим, близьким до чорного забарвленням, а їхній гранулометричний склад - мулувато-легкоглинистий з помітним переважанням фракції мулу.

З метою встановлення елементного складу сесквани та виявлення відмінностей із хімічним складом структурної окремості нами за допомогою мікроренгеноспектрометричний методу закладені точки на поверхні сесквани (т. 5, 6, 7) та три точки на поверхні структурної окремості (т. 8, 9, 10) при 20 -ти кратному збільшенні (рис. 1).

Рис. 1. Розміщення точок визначення елементного складу поверхні сесквани та структурної окремості відібраної з P(i) gl горизонту при 20-разовому збільшенні.

Результати елементного складу поверхні сесквани (т. 5, 6, 7) та структурної окремості (т. 8, 9, 10) приведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Елементний склад в точках дослідження на поверхні сесквани та основи структурної окремості у дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтах

Висновки

Результати елементного складу поверхні сесквани та структурної окремості засвідчують практичну відсутність Мангану, натомість вміст Магнію коливається від 1,67 % до 1,83 %. Вміст Кремнезему в структурній окремості (т. 8, 9, 10) більший від поверхні сесквани (т. 5, 6, 7) на 2,54-3,99 %. Натомість, якщо в породі Алюміній становить 6,09-6,46 %, то його вміст в сесквані зростає до 9,72-10,61 %, проте вміст Феруму є приблизно однаковим. Збільшення вмісту Al₂O₃ в складі сесквани підтверджує формування її на основі процесу кислотного гідролізу (опідзолення) в верхній частині та переміщення продуктів руйнування у профілі. Вміст MnO як у сесквані, так і у породі практично відсутній, що не корелює із темним забарвленням сесквани. Вміст MgO незначно збільшується порівняно з структурною окремістю, проте це зростання не визначає темного забарвлення сесквани. Тому, можна зробити припущення, що темно-бурий колір сесквани обумовлений не тільки акумуляцією півтораоксидів, а й фульвокислот. Виходячи з цього припущення досліджувані кутанні новоутворення можна діагностувати як гумано-сесквани.

Список використаних джерел:

[1] Малик С., Паньків З. Морфогенез буроземно-підзолистих ґрунтів Пригорганського Передкарпаття. Монографія. Львів. 2021.210 с.

[2] Паньків З. П., Позняк С. П. Дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти північно- західного Передкарпаття. Монографія. Львів, 1998. 132 с.

[3] Паньків З. П., Калинич О. Р. Ортштейни дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтів Прибескидського Передкарпаття. //Вісник Львівського університету, серія географічна. 2020. Вип. 53. С. 277-287.

[4] Паньків З. П., Малик С. З. Ґрунтові новоутворення - як діагностичні критерії ґрунтових процесів у буроземно-підзолистих глейових ґрунтах Пригорганського Передкарпаття. //Вісник Одеського національного університету. Серія: Географічні та геологічні науки. 2019. Т. 24, вип. 1 (34). С. 108-118.

[5] Паньків З. П. Ґрунти України: навчально-методичний посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 112 с.

[6] Паньків З., Тиховська Л., Гончарук П. Гранулометричний склад кутан профільно- диференційованих ґрунтів Передкарпаття /International scientific journal «Grail of Science», № 23, 2022. С. 487-492.

[7] Польчина С. М. Гетерогенетичність профільно-диференційованих оглеєних ґрунтів Передкарпаття // Науковий вісник Чернів. ун-ту. Біологія. Чернівці. 2012. Т. 4. Вип. 2. С. 197-201.

[8] Смага І. С. Діагностика генетичної природи і встановлення номенклатурно- класифікаційної приналежності профільно-диференційованих ґрунтів Передкарпаття // Вісних ХНАУ. 2008. №1. С. 114- 118.

[9] Kubiena W. L. Zur Micromorphologie. Systematik und Entwicklung derrezenten und fossilen Lossboden. Eiszeitalter und Gegenwart. 1956. №7. Р. 27-29.

Размещено на Allbest.ru