Аналіз фіторізноманіття за станом рослинності ландшафтного заказника "Петропавлівський лиман" та його околиць

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз фіторізноманіття за станом рослинності ландшафтного заказника "Петропавлівський лиман" та його околиць

А.А. Білушенко,

кандидат біологічних наук, старший викладач кафедри загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Abstracts. Ландшафтний заказник «Петропавлівський лиман» та його околиці зазнають значного антропічного впливу внаслідок людської діяльності. Саме тому аналіз фіторізноманіття є важливим з метою отримати уявлення про рівень трансформації території заказника. У ході роботи здійснили екоморфо- логічний аналіз флори, та виявили антропічний вплив на фітоценози. Складено список рослин з біоекологічною паспортизацією, які виявлені в ході досліджень. Для проведення досліджень обрали три пункти. На цих пунктах у ході роботи проведено по 16 описів з різним проективним вкриттям рослинністю впродовж вегетаційного періоду двічі. Флора вирізняється незначним різноманіттям 94 види вищих судинних рослин, які належать до 33 родин. До основних родин, які мають найбільшу насиченість видами відносяться Айстрові (Astracaea), Тонконогові (Poacaea) та Шипшинові (Rosacaea). Серед кліматоморф переважають гемікриптофіти, серед екоморф - види, що частково вимогливі до світла. Бі- оморфи характерзуються домінуванням полікарпіків (багаторічні рослини). У гігіроспектрі флори переважають види гігіроомезофіти та ксерофіти. Види із середніми умовами зволоження складають 16 %. Частка ксерофітів в умовах помірного зволоження становить 7 %. Види, які проявляють широку толерантність до умов зволоження складають 2%. Серед трофоморф повністю переважають мезотрофні види. Ценоморфна структура представлена переважно типовими видами лук. В усіх описах присутня рудеральна фракція, а також види що частково або факультативно належать до цієї групи. У звязку з очевидним антропічним впливом (засмічення, яке є наслідком рекреаційної та господарської діяльностей, розорювання, випасання худоби, присутні ознаки техногенного навантаження) рослинні асоціації слабко розвинені. Загальна фракція адвентивних видів складає 29%, з яких 14% видів утворюють стійку фракцію в досліджених фітоценозах. Виявлено два види, які вважаються карантинними. Видів деревних і чагарникових рослин незначна кількість, і складає менше ніж 5% від усієї флори і перебуває в стані дегресії. Територія досліджень потребує подальших спостережень за станом трансформаційних змін рослинності, яка відбувається на цьому етапі.

Ключові слова: рослинність, фіторізноманіття, адвентивні види, антропічний вплив. рослинність фіторізноманіття екоморфологічний флора

Bilushenko A. (2023)

ANALISIS OF PHITODIVERSITY ACCORDING TO THE STATE OF VEGETATION PF THE PETROPAVLOVSK ESTUARY LANSCAPE RESERVE AND ITS SURROUNDINGS.

Abstract. The Petropavlovsk estuary landscape reserve and its surroundings are subject to significant anthropogenic influence as a result of human activity. That is why the analysis of phytodiversity is important in order to get an idea of the level of transformation of the territory of the reserve. In the course of the work, an ecomorphological analysis of flora was carried out and anthropogenic influence on phytocenoses was revealed. A list of plants with bio-ecological certification, which were discovered during research, was compiled. Three points were chosen for research. During the work, 16 descriptions were made at these points, with different projective cover by vegetation twice during the growing season. The flora is characterized by a small variety of species - 94 higher vascular plants belonging to 33 families. Astracaea, Poacaea, and Rosacaea are among the main families with the greatest abundance of species. Hemicryptophytes predominate among climate morphs, and species that are partially lightdemanding among ecomorphs. Biomorphs are characterized by the dominance of polycarps (perennial plants). Hygromesophyte and xerophyte species predominate in the hygrospectrum of the flora. . Species with medium moisture conditions make up 16%. The share of xerophytes in conditions of moderate moisture is 7%. Species that show wide tolerance to moisture conditions make up 2%. Among trophomorphs, mesotrophic species completely dominate. The coenomorphic structure is mainly represented by typical types of bows. In all descriptions there is a ruderal fraction, as well as species that partially orfacultatively belong to this group. Due to the obvious anthropogenic influence (fouling which is a consequence of recreational and economic activities plowing, livestock grazing, there are signs of technogenic load), plant associations are poorly developed. The total fraction of adventitious species is 29%, of which 14% of species form a stable fraction in the investigated phytocenoses. There are two species, that are considered to be quarantined. Tree and shrub vegetation is very poorly developed and makes up less than 5% of the entire flora and is in a state of degression. The research area needs further observations of the state of transformational changes in vegetation that are occurring at this stage.

Key words: vegetation, phytodiversity, adventive species, anthropogenic influence.

Вступ

Петропавлівський лиман - ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Розташований на території Дніпропетровської області, поблизу сіл Коханівка, Брагинівка, Самарське, Петрівка, Миколаївка, та селища міського типу Петропавлівка. Статус території надано для збереження цінних природних комплексів річкової заплави. За фізико-географічним районуванням територія входить до лівобережної частини Південно-Степового Придніпров'я (Manuk V.V. et al, 2011; Voloshina N.O., 2014). Заказник та його околиці зазнають значного антропічного впливу внаслідок людської діяльності. Саме тому є доцільними аналіз фіторізноманіт- тя з метою отримати уявлення про рівень трансформації території. До- слідженість за флористичним складом околиць, так само як і самого заказника не є достатньою. Про те, територія яка стосується деяких заплавних ділянок самої річки Самари, досить добре досліджена (Roschina N.O., 2016; Tarasov V.V., 2012). Достатньо вивчена флора Присамар'я (Baranovski В.О. et al., 2017, 2018, 2020). Об'єкт наших досліджень знаходиться в заплаві річки Самара. Для території заплави характерна лучна і солончакова рослинність (Manuk V.V. et al, 2011). Річка Самара має розгалужену гідрографічну мережу з 39 притоками першого порядку (більше 10 км), 142 притоками другого, третього та іншого порядків і густотою річкової мережі (з урахуванням приток)

- 0,33 км (Kochet V.M. et al., 2006; Kotovych O.V et al., 2022).

Мета роботи - дослідити фіто- різноманіття та надати біоекологічну характеристику видам рослин, виявити рослинні угруповання та антропічний вплив на місцеві фітоценози.

Для досягнення зазначеної мети визначено такі основні завдання дослідження:

1. Дослідити фіторізноманіття та проаналізувати біоекологічні особливості видів місцевої флори; 2. Виявити місцеві фітоценози, та наслідки антропічного впливу на рослинність.

Матеріали та методи дослідження

Для проведення досліджень обрали три пункти: 1 - територія навколо шахти, 2 -територія заказника, 3околиця с. Петрівка (рис.1). Координати: широта 48.3918971; довгота 36.362125. У межах пунктів досліджень заклали по 16 модельних ділянок де описи проводили впродовж вегетаційного періоду двічі (дата прведення описів: 15.05-01.06.2021). Найповнішу систематичну структуру флори будь-якої місцевості, відносно проективного вкриття, відображає відсоткове співвідношення видів з різних родин. Для визначення проективного вкриття видами рослин використано шкалу Ж. Браун-Бланке (Braun-Blanquet J., 1964).

Рис. 1. Пункти проведених досліджень

Описи рослинних угруповань виконувались на стандартних ділянках, які відповідають мінімальній площі - від 5-9 м² з різним проективним вкриттям рослинністю (для травостою інколи брали 1 м²). Їх розмір можна змінювати в залежності від меж фітоценозів. Камеральну обробку результатів досліджень проводили за допомогою програми Ficen2 (Goncharenko I.V., 2016; Parpan V.I. et al., 2016; Goryaev I.V., 2022), та стандартних програм Microsoft Excel.

Екоморфологічний аналіз проведено за основними показниками біоекологічної паспортизації видів (Baranovski В.О. et al, 2017). Як окрему фракцію, виділили адвентивні види. Латинські назви подано на основі сучасної номенклатури. Таксономія видів подана в межах родини. Класифікацію синтаксонів, які складаються з видових асоціацій (в місцях де вони були виражені, оскільки рослинні асоціації сформовані слабко через антропічний вплив) здійснили згідно загально прийнятих методик (Beregoviy P.M., 1966; Goryaev I.V., 2022).

Результати та їх обговорення

Загальна характеристика дослідженої рослинності. Флора в досліджених пунктах відрізняється незначним видовим багатством. Таксономічний склад флори складав з 94 види, що належать до 33 родин. До основних родин, які мають найбільшу насиченість видами належать Asteraceae - 17% флористичного складу, Poaceae - 14%, Rosaceae - 10% (табл.1-2).

У флорі заказника переважають гемікриптофіти (54%), терофіти у флористичній фракції складають 13%, а фанерофіти - 15%. За еко- морфологічними характеристиками переважають види, що частково вимогливі до світла, їх частка у рослинній фракції складає - 62%, інша частина видів рослин, відноситься до геліофітів (рослини відкритого простору). Серед біоморф, домінують рослини полікарпіки (багаторічники). Монокарпіки представлені однорічниками - 11%, та одно- дворічниками - 16%. Видів деревних і чагарникових рослин незначна кількість і складає менше, ніж 5%. Безпосередньо, деревна рослинність двох досліджених пунктів (пункти 1 та 3, рис.1) молода й несформована (дослідна ділянка біля шахти та околиця с.Петрівка). У гігроспектрі, види із середніми умовами зволоження складають - 16%. Переважають, гігроме- зофіти та ксерофіти (55%). А ксерофіти, частка яких зростає в умовах помірного зволоження складає 7%. Деякі види проявляють широку толерантність до умов зволоження (2,1%). Серед трофоморф, значно переважають види мезотрофи та оліготрофи

- 80%. Ценоморфна структура флори представлена, переважно лучними видами. Значну участь у флористичному складі відіграють рудеральні, та види що факультативно належать до цієї групи (44%). Види, що належать до типової рудеральної фракції складають 18%, що може свідчити про антропічний вплив, який супроводжується трансформацією середовища. Адвентивна фракція складає 29%, з них 14% видів утворюють стійку фракцію в досліджених фітоценозах (табл.1-2). Видів, які знаходяться під охороною держави або на міжнародному рівні не виявлено. Рослинні асоціації розвинені слабко. Детальнішу інформацію стосовно пунктів де проведені дослідження розглянемо далі.

1. Територія навколо шахти. Переважають рослини-мезофіти. Рослинні асоціації на цій ділянці слабко сформовані. Ділянка характеризується забур'яненістю. У травостої переважає озимий однорічник Anisantha tectorum - 30%. Дев'ять видів рослин відносяться до чужорідних, з яких Ambrosia artemisiifolia та Heracleum sosnowskyi відносять до карантинних. Наявність Rumex confertus з площею проективного вкриття від 5 до 20% місцями, може свідчити про закисленість грунту. Характерна забур'яненість частково пояснюється антропічним впливом (побутове засмічення, що тягне за собою біологічне забруднення - враховуючи наявність чужорідних видів рослин у фракції). На ділянках простежуються зоогенні зміни, що супроводжуються впливом тварин-землериїв. Відомо, що з діяльністю гризунів пов'язане існування багатьох видів рослин, зокрема тих що відносять до бур'янів. Поїдання гризунами коренів багаторічних злаків часто призводить до загибелі цих рослин (дерновини). Біля нір простежуються плями без рослинності. Такі ділянки перериті та піддобрені органікою тваринного походження сприятливі для поселення бур'янів, що вимогливі до пухкості ґрунту та вмісту в нім гумусу (Anisantha tectorum, Galium aparine, Myosotis stricta), що простежується в цьому місці. Разом з ними поселяються однорічні ефемери - Jacobaea vulgaris. На інших модельних ділянках переважають злаки - Poa pratensis та Elymus repens. Місцями Tanacetum vulgare+ Elymus repens утворюють асоціацію з домінуванням Tanacetum vulgare (30%), що є чужорідним видом. Інші чужорідні види Jacobaea vulgaris та Saponaria officinalis займають зовсім малу частку у фракції. Наявність таких рослин, як Vicia cracca, Taraxacum officinale свідчать про нейтральні властивості грунту. На ділянках біля шахти домінували злаки, серед яких Anisantha tectorum, а також ще два адвентивні види - Ambrosia artemisiifolia, Jacobaea vulgaris. Наявність трьох видів бобових рослин, а саме Vicca cracca, Trifolium repens, Medicago sativa, а також та T officinale, навіть у незначній кількості теоретично, може свідчити про рН грунту, що наближається до нейтрального.

Санітарно-захисна зона -- 300 м. від шахти, під відвалом. Площа проективного вкриття рослинністю, у два рази менша ніж на ділянках навколо шахти. Більшу частку, приблизно 25% займають злаки, з яких Anisantha tectorum займає не менше ніж 10% у фракції інших злаків. Типові лучні види злакових, займають меншу частку, що може свідчити про зміну рель'єфу під впливом техногенного навантаження. Приблизно 30% видів рослин в угрупованні, належать до типових рудералів. Три види, що складає 15% від фракції є адвентивними. Наявність Lepidium (cardaria) draba, говорить про можливість лужних властивостей грунтів на цьому місці.

Санітарно-захисна зона -- 300 м. від шахти, на відвалі. Рослинність сформована вкрай слабко. В основу травостою входять багаторічні злаки Poa pratensis та Elymus repens. Субдомінантам, виступає адвентивно-інвазійна фракція до якої входять Tanacetum vulgare+ Jacobaea vulgaris. А площа проективного вкриття не більше ніж 30%, говорить про наявність прямого антропогенного навантаження.

2. Територія заказника. Характерним є формування рослинності на основі багаторічних трав. Основу травостою становлять багаторічні злаки, осоки серед яких відмічена переважно Carex acuta. Екологічні умови, за яких формується лучна рослинність, сприяють її росту і розвитку рослин упродовж усього періоду вегетації. Чужорідні види у фракції флори не чисельні за кількістю видів, й трапляються не часто (займають приблизно 10% від усієї флори). Наявність Chelidonium majus на усіх пробних ділянках від 5 до 15%, свідчить про високу родючість ґрунту з помірним зволоженням, а також про можливий антропічний вплив, оскільки цей вид відноситься до синантропних рослин.

Окрім того, площа проективного вкриття від 90 до 95% рослинністю, підтверджує фактор помірної зволоженості. За типом геоморфології локального різновиду, ділянка річки належить до лиманних терас. Трансформація заплави під впливом антропічних чинників створила передумови для розвитку рудерально-ні- трофільних угруповань Chalidonio- Galieta. Угруповань, які характерні для слабко засолених субстратів не виявлено. Ділянка річки, яку ми дослідили характерна для екотопів обсихаючих мілководь для якої, у цьому випадку, характерне моноценотичне угруповання, яке складається із заростей очерету звичайного (Phragmites australis), що характерне для синузії першого ступеня. Занурена у воду рослинність представлена слабко сформованими поодинокими представниками роду Potamogeton (рис.2).

Деревна рослинність уздовж те- раси проходить у вигляді лісосмуги. До першого ярусу входять Quercus robur, Robinia pseudoacacia, Acer platanoides, Fraxinus pennsylvanica. Другий ярус утворюють A. tataricum, та A. negundo. У травостої домінує Carex acuta. Простежується поява таких бур'янів, як Cirsium arvense, що говорить, про межування території заказника з полем, як одним із факторів антропічного впливу. На межі заказника з полем, видовий склад флори, надзвичайно бідний. Зявляються сліди зоогенного впливу (наявність кротовин та мурашників).

1. Список та біоекологічна паспортизація рослин, які трапляються на модельних ділянках ландшафтного заказника «Петропавлівський лиман» та його околиць (1-кліматоморфи, 2- біоморфи, 3-геліоморфи) І A list of bioecological certification of the vegetation that grows in the model plots of the Peter and Paul Estuary landscape reserve and its outskirts (1-climatomorphes, 2-biomorphes, 3- heliomorphes)

Рис. 2. Фітоценотичний профіль р. Самара в межах заказника/ Phytocenotic profile of the river. Samara within the reserve:

І - Поле із сівозмінами/ Field of all kinds, ІІ - Carex acuta, ІІІ - Phragmites australis, IV- Potamogeton, УІ - Carex acuta, УІІ - Acer tataricum + Quercus robur, Robinia pseudoacacia, Acer platanoides, A. negundo.

3. Околиця с. Петрівка. Переважає лучна рослинність, домінують злаки Elymus repens + Poa pratensis. На цій ділянці помітні пасквальні зміни - часткове порушення рослинного покриву пов'язане з випасанням худоби. Але великих стадій пасквальної дигресії, не спостерігається хоча, за кількістю видів, місцями, на модельних площадках переважають одно- та дворічні бур'яни, що може бути наслідком початкової дигресії. Оскільки за рясністю переважають багаторічні злаки, то вони частково можуть стимулювати сукцесійний процес. А отже, на цих модельних площадках має місце стадія слабкого випасання. Деревна та чагарникова рослинність майже не розвинена. Відмічені поодинокі екземпляри Pyrus communis та Elaeagnus angustifolia. У травостої з'являються типові лучні види, що характерні для зволожених заплав- них ділянок (Juncus effuses, Stellaria media, Ranunculus acris та ін.). Індикаторні види рослин у значній кількості не виявлені. Адвентивно-інвазійні види виявлені в незначній кількості (приблизно 3% від усієї фракції), серед яких два види вважаються карантинними (Heracleum sosnowskyi, Ambrosia artemisiifolia). Фітоцено- тичний профіль річкової ділянки наведено нижче (рис.З).

2. Список та біоекологічна паспортизація рослин, які трапляються на модельних ділянках ландшафтного заказника «Петропавлівський лиман» та його околиць (4- трофоморфи, 5- гігроморфи, 6- ценоморфи) / A list of bioecological certification of the vegetation that grows in the model plots of the Peter and Paul Estuary landscape reserve and its outskirts (4- trophomorfes, 5- gigromorphes, 6- cenomorphes)

Умовні позначення до таблиць 1-2: Клімаморфи: Ph - фанерофіт; HKr - гемікриптофіт; Kr - криптофіт; G - геофіт; T - терофіт. Біоморфи: Ann (Annuus) - однорічник; Bien (Biennis) - дворічник; Per (Perennis) - багаторічник; SFr (Suffrutex) - напічагарник; Fr (Frutex) - чагарник; Arb (Arbor) - дерево. Геліоморфи: He (Heliophiton) - геліофіт (світлолюби); Sc (Sciophiton) - сціофіт (тіньовитривалі); HeSc та ScHe - види частково вимогливі до світла. Трофоморфи: OgTr (Oligotroph) - оліготроф (рослина бідних на поживні речовини грунтів); MsTr (Mesotroph) - мезотроф (середніх за багатством грунтів); MTr (Megatroph) - мегатроф (рослина багатих на поживні речовини грунтів). Гігроморфи: Hy (Hydatophiton) - гідатофіт (занурений); Pl (Pleistophiton) - плейстофіт (з плаваючим листям); Hel (Helophiton) - гелофіт (повітряно- водяний); Hg (Hygrophiton) - гігрофіт (зволожених місцезростань); Ms (Mesophiton) - мезофіт (середніх за зволоженістю місцезростань); X (Xerophiton) - ксерофіт (сухих місцезростань). Ценоморфи: Aq (Aqant) - аквант (водний); Pal (Paludosus) - палюдант (болотний); Pr (Pratensis) - пратант (лучний); Sil (Silvaticus) - сільвант (лісовий); St (Stepposus) - степант (степовий); Ps (Psammophyton) - псаммофіт (вид піщаних грунтів); Pt (Petrophyton) - петрофіт (вид кам'янистих грунтів); Ru (Ruderatus) - рудерант (бур'янистий); Hal (Halophyton) - галофіт (вид засолених грунтів); Cu (Cultus) - культурант (вид, який культивується). У символі друга частина основна, перша - уточнююча.

*- Адвентивні види;

Рис. 3. Фітоценотичний профіль р. Самара - околиця с. Петрівка/ Phytocenotic profile of the river. Samara - outskirts of the village. Petrivka:

І - Poaceae, ІІ - Juncus effuses, ІІІ - Potamogeton, IV- Juncus effuses,

V - Poaceae.

Висновки та пропозиції

Досліджено флору ландшафтного заказника «Петропавлівський лиман» та його околиць. Здійснено екомор- фологічний аналіз флори. Відповідно, за результатами досліджень можна зробити такі висновки:

1. У складі флори дослідженої території виявлено 94 види вищих судинних рослин, які належать до 33 родин. Найчисельнішими є три родини, зокрема Айстрові (Astracaea), Тонконогові (Poacaea) та Розові (Rosacaea).

2. За біоекологічною характеристикою, серед кліматоморф переважають гемікриптофіти, екоморф - види, що частково вимогливі до світла. За біоморфами перевагу становлять полікарпіки (багаторічні рослини), а в гігіроспектрі - види гі- гіромезофіти та ксерофіти. Для тро- фоморфного спектру характерна повна перевага мезотрофних видів.

3. До адвентивної фракції належать 27 видів (29%) які наведені вище в таблицях, при чому деякі (14%) утворюють стійку фракцію у фітоценозах.

4. Майже в усіх випадках, рослинні асоціації слабко сформовані, що пояснюється інтенсивним антропічним впливом (пасквальні зміни, розорювання земель, утворення смітників, що є наслідком рекреації та інших видів діяльності).

5. Значна площа прективного вкриття, умовно в деяких випадках, рослинами індикаторами, в місцях антропічного впливу (територія біля шахти), свідчить про нерівномірність рН середовища ґрунту (закислення або залуження). На цій території флора характеризується більшим видовим багатством та високою здатністю до змін.

6. Виявлено два види, які вважаються карантинними - Heracleum sosnowskyi та Ambrosia artemisiifolia.

7. Видів деревних і чагарникових рослин незначна кількість і складає менше ніж 5% від усієї фракції флори, куди відносяться також культурні види дендрофлори, що перебувають у стані дигресії.

Вважаємо доцільним проведення подальшого моніторингу дослідженої території за станом трансформації рослинності і флори.

References

1. Baranovski, B.O., Karmyzova, L. А., Roshchyna, N.O., Ivanko, I.A. & Karas, O.G. (2020). Ecological-climatic characteristics of the flora of a flood plain landscapein Southeastern Europe. Biosystems Diversity. 28(1). Р. 98-112. doi:10.15421/012014

2. Baranovskiy B.O., Tarasov V.V., Ivanko I.A., Dubina A.O. (2018). Analiz raritetnoi frakcii flori proektovanogo zakaznika za- galnoderzavnogo znacheniya “Samarskiy Bair” [Analysis of the rare fraction of the flora protected reserve of national importance “Samara's Bir” (Plant world in the Red book of Ukraine: implementation of the globalstrategy for plant conservation: proceedings of the V international conference) Kherson, Ukraine: 139-142.

3. Baranovsky B.O. Maniuk V.V., Ivanko I.A. & Karmyzova L.O. (2017). Analysis of flora of the National natural park “Orilskiy”. D.: LIRA, 320p. Doi:10.154211511701.

4. Beregoviy P.M. (1966). Geobotanika. K.: Radianska shkola, 175p.

5. Braun-Blanquet, J. (1964). Pflanzensoziol- ogie. Grundzuge der vegetationskunde, 3, 865 p. Http://dx.doi.org/10.1007/978-3- 709-8110-2.

6. Goncharenko IV (2016). Quantifyng the quality phitocenotic classifscation (theoretical-metodologicaal aspect). Chornomors'k bot. z., 12(1), 41-50. Doi:10.14255/2308-9628/16.121/4.

7. Goriaev I.V & Safronova I.N. (2022). Ho- locnemetastrobilacea formation in the Caspian lowland: ecological-phitocenotic classification and characteristic plant communities. Arid ecosistems, 12(4), 414-421. Doi:10.1134/S2079096122040060.

8. Gritsan, Y. I., Sytnyk, S. A., Lovynska, V.

M. , & Tkalich, I. I. (2019) Climatogeni- creaction of Robinia pseudoacacia and Pinus sylvestris within Northern Steppe of Ukraine. Biosystems Diversity, 27(1): 16-20. doi:10.15421/011902.

9. Kochet V.M., Khristov O.O. & Zagubizenko

N. I. Problems of mine waters dischange in the Samara river and itsinfluence of biota of the ecosystem. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology, 14 (2), 8693/ Doi:http://doi.org/10.15421/010661.

10. Kotovych O.V., Yakovenko V. M. & Ry- zhenko K.I. (2022). Hidrochemical characteristics and antropogenic components of the ionic effluent of the Samara river. Ecology and noosperology, 33(2), 74-79. Doi:10.15421/032212.

11. Manuk V.V. & Manuk Vol. V. (2011) Zapo- vidni kutochki na Dnipropetrovshchini: zakazniki [Protected coners of the Dnipropetrovsk region: sanctuaries]. Dnipropetrovsk: LLC Royal Print, 120 p

12. Parpan V.I., Shumska N.V., Rudeichuk-Ko- bzeva M.J. & Mylenka M.M. (2016). Syntaxonomy of vegetation of Kalush hecsahlorbenzene toxic waste landfill (Iv- no-Frankivsk region). Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology, 24(2), 364-370. Doi: 10.15421/011648.

13. Roschina, N.O. (2016). Floracenotic diversity prisamarya's lakes comparsion with artificial revisiors. Issues of steppe forestry and forest land reclamation, 42, 97-100.

14. Tarasov V.V. (2012). Flora of the Dnepropetrovsk and Zaporozhye regions. Vascular plants with their biology-ecological characteristic. Dnepropetrovsk: Lira

15. Voloshina N.O. (2014) Comparativeanali- sis of flora of the Samara river valley lakes in Prisamarskiy Biospheric station. The journal of V.N. Karazin Kharkiv National University, Series: biology, 20, 235-241.

Размещено на Allbest.ru