Особливості фітохімічного профілю ехінацеї при її культивуванні

Міщенко Олег Владиславович

здобувач вищої освіти рівня доктор філософії

Представники видів роду Ехінацея широко відомі у світі вже більше 200 років. їх хімічний склад достатньо глибоко вивчений завдяки використанню сировини у виготовленні препаратів та різноманітних харчових добавок, що володіють імуномодулюючими властивостями [9].

Серед сполук фітохімічного профілю ехінацеї, найбільш досконало вивчена група похідних гідроксікоричних кислот [6,7,9].

Вони представлені в усіх частинах і органах ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench.), ехінацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) та ехінацеї вузьколистої (Echinacea angustifolia DC.), сировина яких дозволена для використання у фармацевтичному виробництві.

Дослідженнями українських дослідників доведено, що похідні гідроксикоричних кислот (ГОКК) синтезуються і накопичуються протягом вегетації у надземній масі, здатні концентруватися у кореневій системі. Завдяки цьому вже наприкінці першого року вегетації зібрана сировина відповідає стандартам.

Найбільш високі значення вказаних речовин синтезує рослина на початку цвітіння. Саме цьому сировина, зібрана у ці строки, відповідає найвищим стандартам якості.

Доведено, що максимальна кількість похідних ГОКК визначається у суцвіттях, менше - в листках і стеблах. У кореневищах з коренями максимальні показники реєструються восени [6,7].

На ефективність накопичення і кількість ГОКК позитивно впливає рівень фосфорного і калійного живлення, забезпеченість мікроелементами, оптимальна площа живлення. Разом з цим, фізіологічні стреси, ураженість хворобами та шкідниками, порушення догляду за рослинами, невчасне збирання сировини, післязбиральне доопрацювання та ін. можуть знижувати показники якості [7].

Важливу роль у фітохімії ехінацеї відіграють полісахариди, які разом із похідними ГОКК забезпечують імуномодулюючий ефект ехінацеї. Одначе, в Україні недостатньо досліджено вміст і кількість цих речовин в частинах і органах, залежно від фаз розвитку, років життя, агротехнічних умов тощо. Це питання потребує більш глибокого вивчення, особливо для ехінацеї блідої, в сировині якої міститься велика кількість полісахаридів [9].

Відносно недавно вітчизняними дослідниками було встановлено наявність в частинах і органах ехінацеї пурпурової і ехінацеї блідої лектинів - білкових речовин неімунної природи [1-5,7]. В цьому сенсі значний інтерес заслуговують можливі полісахаридно-лектинові комплекси, як механізм дії екстрактів і витяжок із ехінацеї. За даними [3], аглютиніни ефективно виділяються із екстрактів методом низькотемпературного етанольного фракціонування, а активність аглютинації - за допомогою еритроцитів крові людини в балах [5]. лікарський рослина фармацевтичний ехінацея

У рослин першого року достатньо висока активність аглютинації спостерігалась в екстрактах кореневищ з коренями (від 4,0 до 6,5 балів) і найменша - в листових пластинках (до 0,5 балів). На другий рік вегетації достатньо високий рівень активності спостерігався в екстрактах кореневищ з коренями протягом усієї вегетації (від 6,0 до 9,0 балів). В стеблах вона також була достатньо високою навіть після достигання насіння (від 4,5 до 7,0 балів). Під час утворення суцвіть та їх цвітіння рівень аглютинуючої активності екстрактів генеративних органів достатньо високий (від 2,0 до 6,0 балів). Дослідженнями авторів встановлено, що рівень активності фітолектинів залежить від фази розвитку рослин, ураженості рослин шкідниками і хворобами, правильного зберігання сировини [1,4].

В умовах України при плантаційному вирощуванні ехінацеї сировина має високі фітохімічні параметри за умов виконання необхідних агротехнічних прийомів під час вегетаційного періоду. Збирання сировини необхідно проводити в оптимальні строки для отримання якісної продукції.