Перспективи використання лаванди вузьколистої в озелененні Поділля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи використання лаванди вузьколистої в озелененні Поділля

Г.В. Панцирева, канд. с.-г. наук, доцент

М.В. МАТУСЯК, канд. с.-г. наук, доцент, Вінницький

Р.О. М'ЯЛКОВСЬКИЙ, доктор. с.-г. наук, професор

О.І. ПЕТРИЩЕ, канд. с.-г. наук, доцент, ЗВО

У статті наведено науково-експериментальні дослідження з вивчення перспектив використання лаванди вузьколистої (Lavandula angustifolia Mill.) в умовах Поділля. Доведено екологічне та декоративне значення лаванди для сучасного озеленення. Здійснено системний літературних аналіз джерел та узагальнено відомості про поширення, морфо-біологічні особливості лаванди вузьколистої в Україні та світі. На основі одержаних даних розроблено наукові основи введення в культуру перспективних таксонів та особливості розмноження, встановлено їх продуктивний потенціал, а також запропоновано шляхи практичного використання у сучасному зеленому будівництві. Доведено, що для створення сучасних садових композицій в умовах Поділля найбільш доцільними у використанні є культивари лаванди вузьколистої (Gem, Alba, Munstead, Rosea), які добре адаптувались до умов вирощування, практично не пошкоджувались шкідниками та не уражувалися хворобами, були достатньо стійкими до несприятливих факторів навколишнього середовища. Розроблено рекомендації щодо їх культивування, встановлено особливості біології цвітіння та перспектив використання в озелененні. Висока їх оцінка за комплексом критеріїв свідчить про перспективність та придатність для вирощування в умовах Поділля, а також цінність для різних варіантів використання лаванди вузьколистої: клумбах, рабатках, міксбордерах, композиціях ландшафтного типу та їх зменшених варіантах, що імітують природні угрупування. В умовах Поділля вперше розроблено біолого-екологічні основи вирощування лаванди вузьколистої внаслідок, чого збагачено видове різноманіття культурфітоценозів та розширено асортимент нових квіткових рослин за рахунок їх введення у культури. лаванда вузьколиста поділля

Ключові слова: лаванда вузьколиста, культурфітоценози, варіанти використання, озеленення, асортимент.

ANNOTATION PROSPECTS OF THE USE OF NARROW-LEAFED LA VENDER IN LANDSCAPING OF THE PODILLIA REGION

Постановка проблеми

Питання збагачення та оновлення асортименту декоративних рослин є одним з визначальних задля поліпшення стану культурфітоценозів та збільшення біорізноманіття для будь якої країни світу, у тому числі і для нашої держави. Введення у широку виробничу практику нових перспективних видів таких, як рослин лаванди вузьколистої, відібраних в результаті багаторічних експериментальних досліджень, залишається одним з основних завдань для сучасної ботанічної науки [1, 3, 10].

Серед числа великої кількості квітниково-декоративних рослин найпитомішими є непримхливі та екологічно пластичні рослини, стійкі до лімітуючих факторів навколишнього середовища, з тривалим декоративним виглядом впродовж вегетаційного періоду рослини лаванди вузьколистої. У сучасну епоху лаванда вузьколиста займає одне з почесних місць у світовому асортименті декоративних культур світової флори. Випробування даних рослин і їх впровадження є досить актуальними, а отримані результати досліджень здійснюють вагомий внесок для сучасної ботанічної науки. Саме завдяки високим декоративним якостям і широким можливостям застосування досліджуваних рослин, встановлено вагомий інтерес для озеленення, в якості цінного джерела для поповнення асортименту квітниково-декоративних рослин [2].

Лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia Mill.) - одна з основних ефіроолійних культур, що вирощуються в Україні. Ефіроолійна продукція лаванди (ефірна олія, конкрет, абсолют, біоконцентрат) знаходить широке застосування в парфюмерно-косметичній, харчовій та фармацевтичній промисловості. Згідно даних опрацьованих літературних джерел відомо, що ефірна олія має бактерицидні та радіопротекторні властивості, містить біологічно активні речовини, амінокислоти, мікроелементи [1, 2].

Лаванда - це багаторічна рослина, що характеризується протиерозійними властивостями, може вирощуватися на еродованих, малопродуктивних, кам'янистих ґрунтах. Вирощування лаванди забезпечує і такі позитивні екологічні процеси, як збільшення біорізноманіття в агро-екосистемах, очищення повітря від патогенних бактерій за рахунок виділення ефірної олії з антисептичними властивостями, естетична краса у фазу цвітіння, цінний медонос [4, 12]. Сучасний стан ефіроолійної галузі потребує розширення площ під ефіроолійними культурами, зокрема, лавандою вузьколистою. У наш час зростає попит на натуральну рослинну сировину та ефірну олію лаванди. Вирощування цієї культури є економічно вигідним [13].

Разом з тим, зараз спостерігаються кліматичні зміни. Головними наслідками кліматичних змін для сільського господарства є подовження вегетаційного періоду рослин, екстремальні умови зимового і ранньовесняного періодів, підвищення температури в літні місяці та посухи в південному регіоні. Також, відповідно до прогнозів, взимку буде менше днів зі снігом і морозом [2, 3, 13]. Згідно із дослідженнями, що представлені в офіційних документах Європейського Союзу, перспективним шляхом адаптації до кліматичних змін є вирощування нетрадиційних у минулому сільськогосподарських культур в умовах окремих регіонів [2, 8, 11].

За своїми біологічними властивостями, рослини лаванди вузьколистої, є, зазвичай, більш атрактивними об'єктами, що мають більш рясне цвітіння, значні декоративно-цінні або інші властивості, що здебільшого перевершують значущість нескладних у догляді багаторічних рослин. Відтак, однією із найбільших переваг лаванди є виняткова стійкість до посухи та приморозків[5].

На сьогодні особливо актуальними є дослідження тривалості цвітіння в умовах сучасного озеленення, комплексне оцінювання успішності інтродукції, декоративних якостей і господарсько-біологічних ознак, а також відбір перспективних культиварів для використання в озелененні Поділля, у тому числі і паркової зони Вінницького національного аграрного університету.

Аналіз досліджень і публікацій

У сучасну епоху велику стурбованість викликає зростаючий антропогенний вплив на природні екосистеми, що спричиняє зменшення біологічного різноманіття рослинного, тваринного та мікробного світу [14, 15]. Саме, розв'язання проблеми збереження і збагачення фітобіорізноманіття можливо шляхом впровадження синекологічного підходу до інтродукції рослин для збагачення штучно створених культурфітоценозів.

Відтак, ароматичні види рослин характеризуються поліфункціональними властивостями, є стійкими до різних антропогенних забруднювачів та фітопатогенних мікроорганізмів, не накопичують фітотоксичні речовини у середовищі існування, забезпечують фітосанітарний ефект в екосистемі. Види роду Lavandula L., у тому числі лаванда вузьколиста, - рослини широкого спектра використання в озелененні, спроможні впливати на навколишнє природне середовище завдяки високій алелопатичній активності [2].

Рід Lavandula L. відноситься до Порядку Губоцвіті (Lamiales) родини глухокропивових (Lamiaceae), батьківщиною якого є Центральна Америка, відноситься майже 39 видів і понад 90 форм і сортів рослин. Лаванду вузьколисту (справжню, лікарську), ще називають англійської або колосистої, широко поширена в Південній Європі, Азії та Північної Америки. У дикому вигляді росте в посушливих гірських районах Середземного моря [2, 9, 10].

За літературними джерелами відомо, що внаслідок фізіологічно активних виділень лаванди істотно покращується ґрунтове середовище, а саме: знижується кислотність ґрунтового розчину, зменшується фітопатогенне навантаження, ґрунт збагачується органічною речовиною, забезпечуються гербіцидний, фіторемедіаційний та інсектицидний ефекти [2, 14]. Крім того, рослини роду Lavandula L. Є популярними для озеленення інтродуценти з тривалим періодом цвітіння, невибагливістю до умов вирощування, високою іонізуючою та сануючою дією на атмосферу повітря.

Мета роботи полягала у встановленні морфо-біологічних особливостей із проведеною оцінкою перспективності використання лаванди вузьколистої в умовах Поділля для подальшого озеленення паркової зони ВНАУ.

Для досягнення поставленої мети передбачалось вирішення наступних завдань:

• провести аналіз літературних джерел та узагальнити відомості про поширення, морфо-біологічні особливості лаванди вузьколистої;

• провести первинну інтродукційну оцінку лаванди вузьколистої;

• розробити наукові основи введення в культуру лаванди вузьколистої та особливості розмноження, встановити їх продуктивний потенціал, запропонувати шляхи практичного використання у сучасному зеленому будівництві.

В умовах Поділля вперше розроблено біолого-екологічні основи вирощування лаванди вузьколистої внаслідок, чого збагачено видове різноманіття культурфітоценозів та розширено асортимент нових квіткових рослин за рахунок їх введення у культури.

Матеріал та методи досліджень

Експериментальні дослідження щодо добору та випробування перспективних культиварів лаванди вузьколистої в умови зони Поділля, зокрема паркової зони ВНАУ.

При дослідженні інтродукованих культиварів лаванди вузьколистої вивчено адаптивні можливості інтродуцентів до нових умов використовували рекомендації М.А. Авроріна. Морозостійкість визначали візуально у фазу весняного відростання шляхом підрахунку рослин, які не загинули за зиму. Фенологічні спостереження за ростом та розвитком рослин лаванди проводили за загальноприйнятими методиками у декоративному садівництві. Онтогенетичні дослідження за рослинами проводили за загальноприйнятими методиками Ігнат'єва. Оцінку успішності інтродукції рослин здійснювали за шкалою М.А. Смолинської. При описі забарвлення квіток, листків, коренів використовували шкали кольоротонів.

У процесі росту та розвитку рослин здійснювали морфологічний опис, визначали інтенсивність цвітіння в різні строки відповідної фази, його календарні строки і тривалість життя однієї квітки. Одержані результати експериментальних спостережень здійснювали з подальшою статистичною обробкою даних за загальноприйнятими методиками та з використанням програм «Microsoft Excel». Візуалізація створеного проектного рішення на підставі цифрової моделі паркової зони ВНАУ дало змогу створити 3-вимірну модель клумби у програмі Realtime Landscaping Architect 2016 (RLA 2016) [6].

Результати досліджень та їх обговорення

Польові досліди проводили в умовах архітектурно-експозиційної ділянки кафедри лісового, садово- паркового господарства, садівництва та виноградарства Вінницького національного аграрного університету в 2018-2022 рр. Дослідні ділянки розташовані у зоні правобережного Лісостепу України. Ґрунтовий покрив представлений сірими лісовими ґрунтами з вмістом гумусу в шарі ґрунту 0-30 см на рівні 2,09. Клімат в зоні досліджень - помірно-континентальний з річною сумою опадів 418 мм та середньомісячними температурами впродовж вегетаційного періоду нуту в межах 15,5-22,8 °С. У роки проведення експериментальних дослідів вегетаційний період відрізнявся вищими (на 0,94.3 °С) температурами та дефіцитом опадів порівняно з багаторічною нормою, їх було менше на 56 мм.

Морозостійкість була одним із основних критеріїв, за яким оцінювали можливість інтродукції лаванди вузьколистої у зону Поділля. Лаванда є рослиною теплолюбною, але при цьому достатньо морозостійкою [2, 5]. Проте, як показано у роботі [2, 3, 7, 9], при дії низьких температур до -25-30 °С за відсутності снігового покриву у лаванди спостерігається пошкодження тканин. Адаптація рослин до негативних температур є складним фізіологічним процесом, що включає морфологічні й біохімічні зміни. Передусім, адаптація виявляється в пристосованості онтогенезу рослин до сезонного температурного режиму [5].

Морозостійкість визначали візуально у фазу весняного відростання шляхом підрахунку рослин, які не загинули за зиму (табл. 1).

Таблиця 1