Перша знахідка Macrobrachium nipponense (De Haan, 1849) в українській частині дельти Дунаю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перша знахідка Macrobrachium nipponense (De Haan, 1849) в українській частині дельти Дунаю

М.Є. Жмуд¹, К.Є. Зоріна-Сахарова², А.В. Ляшенко²,

В.І. Юришинець², І.І. Абрам'юк²

¹ - Danube Delta Institute of Ecology and Development - Research NGO

² - Інститут гідробіології НАН України

Пониззя Дунаю завжди було регіоном активного проникнення видів вселенців в Україну та їхнього подальшого розповсюдження через Європейський «південний інвазійний коридор», що з'єднує басейни Чорного та Північного морів. Впродовж попереднього сторіччя сюди різними шляхами потрапили, а з часом і натуралізувались, десятки видів рослин та тварин, переважно наземних та морських (Zaitsev, Mamaev, 1997; Zaitsev, Ozturk, 2001). За останніми свідченнями у прісноводних екосистемах української частини дельти Дунаю вже зареєстровано 17 видів безхребетних (Юришинець, Корнюшин, 2001; Lyashenko et al., 2005; Lyashenko, Makovskyi, 2011; Sanzhak et al., 2012; Zorina-Sakharova, Lyashenko, 2020), тому поява нових видів гідробіонтів-вселенців у цьому регіоні є доволі очікуваною. Саме тому одночасні численні реєстрації масових скупчень крупних екземплярів незнайомих ракоподібних, що систематично відзначалися з серпня 2020 р. в основному руслі ріки та окремих прибережних водоймах між містами Вилкове та Ізмаїл, викликали велику зацікавленість, як пересічних мешканців, так і науковців. За словами місцевих жителів - ловців раків - перші поодинокі знахідки невідомого ракоподібного сталися роком раніше, влітку 2019 р., коли їх виявили в пастках з мілкою сіткою в районах 32 та 80 км Дунаю.

Співробітникам експедиції Інституту гідробіології НАН України, що працювала в дельті в листопаді, були передані заморожені та живі екземпляри ракоподібних для ідентифікації, крім того науковці провели обстеження можливих місць локалізації безхребетних за методикою дражних ловів з сіткою з 10 мм вічком з моторного човна (табл. 1, рис. 1).

Таблиця 1

Місця ловів та знахідок креветок

ракоподібний macrobrachium nipponense креветка

Встановлені діагностичні ознаки та будова роструму виявлених ракоподібних відповідали наведеним в літературі описам Macrobrachium nipponense (DeHaan, 1849) - східна (або японська) прісноводна (річкова) креветка (Hanamura et al., 2011; Афанасьев и др., 2020). Вид походить з індо-тихоокеанського регіону, де широко поширений в лиманах та прісних водах Японії, Китаю, Кореї, В'єтнаму, М'янми та Тайваню (Хмелева и др., 1997; Yakovleva, Yakovlev, 2010; De Grave, Ghane, 2006; Yu, Miyake, 1972; Cai, Ng, 2002). На території Росії природними регіонами існування креветок є водойми Далекого Сходу і Кавказу. Неодноразово, починаючи з 60-х років минулого століття, вони з'являлись в центральній частині Росії, Білорусі, Молдови та України, де натуралізувались в багатьох водних об'єктах, чому сприяла широка толерантність виду до багатьох чинників середовища і, зокрема, спроможність існувати тривалий час при температурах води у 2-4°С (Леонтьев, 2015; Stepanok, 2014; Alekhnovich, Kulesh, 2001; Хмелева и др., 1988; Son et al., 2020). У 80-х роках минулого сторіччя креветка була акліматизована у Кучурганському лимані в пониззі Дністра, і з того часу за інформацією як місцевих рибалок, так і науковців, періодично зустрічалась в річках Турунчук, Дністер та в районі Царьградського гирла Дністровського лиману (Stepanok, 2014; Son et al., 2020; Филипенко, 2014; Шекк, Астафуров, 2017), що дає підстави стверджувати про її успішну натуралізації в басейні Дністра.

Рис. 1. Карта-схема з місцями дражних та пасткових ловів ракоподібних 02.11-06.11.2020 р. (білі трикутники - вид зареєстровано під час власних ловів, сірі трикутники - вид зареєстровано місцевими рибалками, нумерація станцій згідно табл. 1).

Дослідженнями, проведеними впродовж 2018-2020 рр. встановлено натуралізацію M. nipponense в басейні Сухого лиману, максимальна щільність поселень креветок становила 3-4 екз./м² (дорослі особини, в тому числі самки з яйцями) (Son et al., 2020). На думку авторів, ці креветки мають доволі широке поширення на півдні Одещини, наразі за неперевіреними свідченнями можуть населяти й риборозвідні ставки поблизу міста Сарата, а звідти через однойменну річку, потрапивши в Сасицьке водосховище та канал Дунай-Сасик, мають можливість поширення в водних об'єктах басейну Дунаю. На нашу думку, такий шлях може бути досить вірогідним, хоча локалізація перших знахідок та найбільш щільних поселень на 32 км, тобто вище витоку каналу з Дунаю викликає певні сумніви.

Дослідження показали, що протягом 2019-2020 рр. прісноводна креветка M. nipponense стала звичайним елементом донної фауни Кілійського рукава Дунаю. Про це свідчать регулярні реєстрації скупчень креветки на різних ділянках рукава (від 32 до 80 км основного русла) починаючи з літа 2019 р. Очевидно, що поширенню та чисельному розвитку M. nipponense сприяла аномально тепла зима 2019-2020 рр. У 2020 р. на 32 км Кілійського рукава Дунаю цей вид став траплятися у пастках з малим вічком частіше за звичайного Pontastacus leptodactylus (Eschscholtz, 1823). Ще більшою була чисельність креветки у розташованій в цьому районі мілководній прибережній водоймі «Ліски-1».

За свідченнями ловців раків з району 80 км Дунаю в 2020 р. цей вид також став звичайним, особливо восени. Опитування, чи оригінальні облови на ділянці річкового русла вище 80 км нами не проводились. Щодо мешкання креветки на ділянці нижче 32 км Дунаю, то проведені в листопаді 2020 р. лови виявили лише одну особину в затоні Базарчук, що знаходиться на 18 км Дунаю. Прискіпливі дослідження ракоподібних за допомогою відповідних пасток безпосередньо в районі м. Вилково та вниз за течією до моря не підтвердили вилову жодної креветки, хоча біотопи для її мешкання в цьому районі є цілком прийнятними. Гідробіологічні дослідження в листопаді 2020 р. не виявили цю креветку й у інших рукавах української частини дельти Дунаю (рукави Бистрий, Восточний, Циганка, Старостамбульський). Влітку 2019 р. експедиція Інституту гідробіології також не виявила цей вид на цій ділянці, виконуючи лови пастками з відповідним вічком.

Такий розподіл реєстрацій прісноводної креветки в українській частині Дунаю дозволяє зробити припущення про те, що шляхом проникнення цього виду було не розселення через лиманні та морські біоценози Дунай-Дністровського межиріччя, а проникнення з лімнічних прісноводних екосистем (імовірно, придунайські озера), в яких цей вид могли неконтрольовано вселити (неперевірені дані). Опосередковано це підтверджується відсутністю цього виду у виловах креветок Дунай-Дністровського межиріччя попри знахідки у Дністровському лимані (С. Бушуєв, персональне повідомлення).

Для з'ясування цього питання потрібні пошуки M. nipponense далі вверх за течією Дунаю та у придунайських озерах (Кугурлуй, Картал та Кагул), які включатимуть як гідробіологічні дослідження адекватними методами, так і опитування місцевих рибалок та рибогосподарників.

Незалежно від шляху проникнення креветки M. nipponense у водойми української частини дельти Дунаю, факт її мешкання в цих екосистемах може свідчити як про адаптацію виду до існування за межами температурного оптимуму, так і про значні регіональні кліматичні зміни, які таке існування зробили можливим.

Таким чином, у результаті проведених досліджень вперше достовірно ідентифіковано чужорідну креветку M. nipponense - східна (або японська) прісноводна (річкова) креветка - у водних об'єктах української частини дельти Дунаю. Описаний факт виявлення цього виду може засвідчувати як природне його поширення з інших водних об'єктів Північно-Західного Причорномор'я, так і неконтрольоване навмисне вселення. Хоча виявлені факти свідчать про ненавмисне вселення в районі близькому до придунайських озер, обидві гіпотези потребують подальших досліджень та перевірки. У разі реєстрацій у наступні роки, подальші гідробіологічні дослідження дадуть змогу встановити інвазійний потенціал M. nipponense до поширення Південним Європейським інвазійним коридором.

Література

Афанасьев Д. Ф., Живоглядова Л. А., Небесихина Н. А., Магомедов М. А., Муталлиева Ю. К., Велибекова Б. Д., Мирзоян А. В. Обнаружение японской креветки Macrobrachium nipponense (De Haan, 1849) в нижнем течении реки Терек (бассейн Каспийского моря) // Российский журнал биологических инвазий, 2020. - № 2. - С. 2-9.

Леонтьев В. В. Локализация пресноводной креветки Macrobrachium nipponense (De Haan, 1849) в Заинском водохранилище // Инновации и инвестиции, 2015. - № 3. - С. 232-234.

Филипенко С. И. О появлении пресноводной восточной креветки Macrobrachium nipponense (De Haan, 1849) в Днестре. // Sustainable Use and Protection of Animal World Diversity: International Symposium Dedicated to 75th Anniversary of Professor Andrei Munteanu - Chisinau, 2014. - С. 206-207.

Хмелева Н. Н., Гигиняк Ю. В., Кулеш В. Ф. Пресноводные креветки. - Москва: Атомиздат, 1988. - 127 с.

Хмелева Н. Н., Кулеш В. Ф., Алехнович А. В., Гигиняк Ю. Г. Экология пресноводных креветок. - Минск: Беларуская навука, 1997. - 254 с.

Шекк П. В., Астафуров Ю. О. Влияние состава рациона и условий выращивания на проявление каннибализма у восточной пресноводной креветки Macrobrachium nipponense (Эе Haan, 1849) // Рибогосподарська наука України, 2017. - № 2. - С. 49-59.

Юришинець В. И., Корнюшин А. В. Новый для фауны Украины вид двустворчатых моллюсков Sinanodonta woodiana (Bivalvia, Unionidae), его диагностика и возможные пути интродукции // Вестн. зоологии, 2001. - Т 35, № 1. - С. 79-84.

Alekhnovich A. V, Kulesh V F Variation in the Parameters of the Life Cycle in Prawns of the Genus Macrobrachium Bate (Crustacea, Palaemonidae) // Russian Journal of Ecology, 2001. - 32. - P 420-425.

Cai Y, Ng P.K.L. The freshwater palaemonid prawns of Myanmar (Crustacea: Decapoda: Caridea) // Hydrobiologia, 2002. - № 487. - Р 59-83.

De Grave S., Ghane A. The establishment of the Oriental River Prawn, Macrobrachium nipponense (de Haan, 1849) in Anzali Lagoon, Iran // Aquatic Invasions, 2006. - № 1(4). - Р 204-208.

Hanamura Y., Imai H., Lasasimma O., Souliyamath P., Ito S. Freshwater prawns of the genus Macrobrachium Bate, 1868 (Crustacea, Decapoda, Palaemonidae) from Laos // Zootaxa, 2011. - № 3025. - Р 1-37.

Lyashenko A. V., Makovskiy V. V. Mollusks of the genus Corbicula in the Ukrainian section of the Danube River // Hydrobiol. Journ., 2011. - V 47. № 3. - Р. 39-47.

Lyashenko A. V, Sinitsyna O. O., Voloshkevich Ye. V. Bottom invertebrates as alien newcomers in water bodies of the lower reaches ofthe Danube // Hydrobiol. Journ., 2005. - V. 41, № 6. - Р 56-65.

Sanzhak Yu. O., Lyashenko A. V, Gontar V I. First finding of freshwater bryozoans Lophopodella carteri Hyatt, 1866 in the Kylian delta of the Danube River // Russian Journal of Biological Invasions, 2012. - № 3. - Р. 29-33.

Son M. O., Morhun H., Novitskyi R. O., Sidorovskyi S., Kulyk M., Utevsky S. Occurrence of two exotic decapods, Macrobrachium nipponense (de Haan, 1849) and Procambarus virginalis Lyko, 2017, in Ukrainian waters // Knowl. Manag. Aquat. Ecosyst, 2020. - 40 p.

Stepanok N. A. Oriental River Prawn of the Genus Macrobrachium in the Lower Reach of the Dniester River // Hydrobiol. Journ., 2014. - V 50, № 4. - Р 110-113.

Yakovleva A. V., Yakovlev V. A. Modern fauna and quantitative parameters of invasive invertebrates i n zoobenthos of upper reaches of the Kuybyshev Reservoir, Russia // Russ. J. Biol. Invasions, 2010. - № 1. - Р 232-241.

Yu H-P., Miyake S. Five species of the genus Macrobrachium (Crustacea, Decapoda, Palaemonidae) from Taiwan / / The Zoological laboratory. Fukuoka: Ohmu, 1972. - № 3. - Р. 45-55.

Zaitsev Yu., Mamaev V. Marine Biological Diversity in the Black Sea // A study of Change and Decline., New York: United Nations Publications, 1997. - 208 p.

Zaitsev Yu., U,ztbrk B. Exotic Species in the Aegean, Marmara, Black, Azov and Caspian Seas. Istanbul // Turkish Marine Research Foundation, 2001. - 267 p.

Zorina-Sakharova K. Ye., Lyashenko A. V. Macroinvertebrates-Invaders in the Kiliya Delta of the Danube River // Hydrobiol. Journ., 2020. - V 56, № 3. - Р 46-61.

Размещено на Allbest.ru