Шкідливість акацієвої вогнівки (Etiella Zinckenella Treitschke, 1832) на сої у східному лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ШКІДЛИВІСТЬ АКАЦІЄВОЇ ВОГНІВКИ (ETIELLA ZINCKENELLA TREITSCHKE, 1832) НА СОЇ У СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Лутицька Н.В.,

аспірантка кафедри зоології та ентомології імені Б.М. Литвинова,

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва Станкевич С.В., к.с.-г.н,

доцент кафедри зоології та ентомології імені Б.М. Литвинова,

Соя є основною зернобобовою культурою в світі. Її зерно збалансоване за протеїном та амінокислотами. Серед небезпечних шкідників сої науковці виділяють акацієву (бобову) вогнівку (Etiella zinckenella Tr. 1832.). Дослідження на посівах сої проведено нами протягом 2018-2020 рр. у ДП «ДГ Елітне» Харківського району Харківської області. Обстежено рослини за наявністю гусені акацієвої вогнівки та пошкоджених бобів. Усі отримані результати оброблено та внесено до таблиць. Кількість гусені на рослинах сої у 2018 році коливалася від 2 до 29 екз./100 рослин, у 2019 році - від 2 до 22 екз./100 рослин, у 2020році - від 2 до 21 екз./100 рослин. Під час обстеження рослин сої виявлено також пошкодження бобів і насіння. У 2018році відсоток пошкодження бобів становив від 0,3 % до 3,7%>, у 2019році - від 0,2 % до 0,9 %>, у 2020році - від 0,6% до 1,8 %>. Відсоток пошкодженого насіння становив: у 2018році - від 0,2 % до 3,4 %>, в 2019році - від 0,1 % до 0,8 %>, в 2020році - від 0,6% до 1,8 %>. У нашому дослідженні проведено досліди щодо пошкодженого насіння акацієвою вогнівкою в лабораторних умовах Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААНУ. Проаналізовано вміст жирів та білків у насінні. В середньому за період 2018-2020 роки отримано такі результати: непошкоджене насіння містило білка 37,05%, жиру - 21,10%, пошкоджене - 38,61 % та 19,75 %о відповідно. Протягом 2018-2020 рр. проведено моніторинг посівів сої щодо наявності гусені акацієвої вогнівки та обприскано інсектицидами найбільш заселені сорти. У 2018 році найбільшу технічну ефективність на 3 добу показав препарат Нурел Д, 55% к. е. (1,0 л/га) - 28%, на 7 добу - Антигусінь 50% к.с. (0,15 л/га) -59%, на 14 добу - препарат Кораген, 20%о к.с. (0,2 л/га) - 82%>. У 2019 році найкращу технічну ефективність на 3 добу показав препарат Антигусінь 50 %к.с. (0,15 л/га) - 33 %, на 7 добу - також препарат Антигусінь 50%о к.с. (0,15 л/га) - 53%, на 14 добу - препарат Кораген, 20%о к.с. (0,2 л/га) - 73 %>. У 2020 році найкращу технічну ефективність на 3 добу показав препарат Хлорпірівіт-агро, 55% к.е.(1,0 л/га) - 29%, на 7 добу - препарат Антигусінь 50% к.с. (0,15 л/га) - 52%>, на 14 добу препарат Кораген, 20%о к.с. (0,2л/га) - 81 %>.

Ключові слова: зернобобові культури, соя, шкідники, акацієва вогнівка, шкідливість, пошкодження.

Lutytska N.V., Stankevych S.V.

Harmfulness of pea pod borer (Etiella Zinckenella Treitschke 1832) on soybeans in the Eastern Forest - Steppe of Ukraine.

Soybean is the main leguminous crop in the world. Its grain is balanced in protein and digestible amino acids. Among the dangerous pests of soybeans, scientists distinguish pea pod borer (leguminous) (Etiella zinckenella Tr). Our research on soybean crops was conducted in 2018-2020 in the Experimental Field «Experimental Farming Elitne», Kharkiv district, Kharkiv region. Plants were examined for the presence of pea pod borer caterpillars and damaged beans. All obtained results were processed and put in tables. The number of caterpillars on soybean plants in 2018 ranged from 2 to 29 specimens/100 plants, in 2019 - from 2 to 22 specimens/ 100 plants, in 2020-from 2 to 21 specimens/100 plants. When examining soybean plants, damage to beans and seeds was also found. In 2018, the percentage of damage ranged from 0.3 % to 3,7%, in 2019 - from 0.2 % to 0.9 %, in 2020 - from 0.6 % to 1.8 %. The percentage of damaged seeds was: in 2018 - from 0.2 % to 3.4 %, in 2019 - from 0.1 % to 0.8 %,in 2020 - from 0.6 %o to 1,8%. In our study we have conducted experiments on damaged seeds by pea pod borer under the laboratory conditions of V. Ya. Yuriev Institute of Plant Cultivation of NAAS. We have done seeds analysis for fat andprotein content. On average, for the period of2018-2020, the following data were obtained: undamaged seeds contained 37.05 % protein, 21.10 % fat, and damaged seeds - 38.61 % and 19.75 %, respectively. In 2018-2020, soybean crops were monitored for the presence of pea pod borer caterpillars, and the most populated varieties were sprayed with insecticides. In 2018, the greatest technical efficiency on the 3rd day was shown by Nurel D, 55% emulsion concentrate (1.0 l/ha) - 28%, on the 7th day - Antygusin' 50% suspension concentrate (0.15 l/ha)-59 %, on the 14th day -preparation Koragen, 20 % suspension concentrate. (0.2 l/ha) - 82 %; in 2019, the best technical efficiency on the 3rd day was shown by the drug Antygusin'50% suspension concentrate (0.15 l/ha) - 33%, on the 7th day - also preparation Antygusin' 50% suspension concentrate (0.15 l/ha) - 53%, on the 14th day - preparation Koragen, 20 % suspension concentrate (0.2 l/ha) - 73 %; in 2020, the best technical efficiency on the 3rd day was shown by Chlorpyrivit-agro, 55 % emulsion concentrate (1.0 l/ha) - 29 %, on the 7th day by Antygusin ' 50 % suspension concentrate (0.15 l/ha) - 52 %, on the 14th day by preparation Koragen, 20 % suspension concentrate (0.2 l/ha) - 81 %.

Key words: legumes, soybeans, pests, pea pod borer, harmfulness, damage.

Постановка проблеми

Соя належить до найважливіших культур світового землеробства й успішно використовується для вирішення проблеми збільшення виробництва рослинного білка та олії. Акацієва вогнівка (Etiella zinckenella Tr.) - це шкідник, здатний знищити врожай сої на 90 %. Шкідливість акацієвої вогнівки полягає у зменшенні врожаю зерна (насіння пошкодженого бобу виїдене частково або повністю), у поширенні на пошкодженому зерні збудників бактеріальних і грибних хвороб.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Акацієва вогнівка (Etiella zinckenella Tr.) є небезпечним шкідником на посівах сої. Активному заселенню сприяє близьке розміщення посівів до посадок жовтої та білої акації. Ареал акацієвої (бобової) вогнівки (Etiella zinckenella Tr.). охоплює середню частину Росії (переважно у степовій зоні та південній частині лісостепу європейської частини), Північний Кавказ, південний Сибір, Далекий Схід, країни Балтії, Білорусь, Україну, Молдову, Закавказзя, Казахстан, Середню Азію, Західну Європу (до півдня Фінляндії), Північну Америку, малу Азію, Близький та Середній Схід, Індію, Китай, Корею, Японію, Південно-Східну Азію. Шкідник також завезений до Австралії та Америки [6, р. 208; 9, р. 399].

Російські науковці А.Н. Фролов та М.І. Саулич [1; 4, с. 80] склали ареал поширеності акацієвої вогнівки та зони її шкідливості, в межах якого виділена зона середньої шкідливості (південь України, Краснодарський та Ставропольський край, Ростовська область, Нижнє Поволжя), де втрати врожаю зернобобових культур у середньому можуть складати 5-6 %. Зона слабкої шкідливості, де втрати врожаю зазвичай нижче 5 %, знаходиться в європейській частині колишнього СРСР та охоплює територію вирощування зернобобових, а в азіатській частині - територію вирощування сої із середньою температурою липня не нижче 20 °С. В Україні цей вид поширений повсюдно, але більш чисельний та шкідливий в Степу і на півдні Лісостепу. Шкідник пошкоджує горох, сочевицю, квасолю, сою, люпин, білу та жовту акацію, гледичію, у Закарпатті - фундук, насіння кавуна. Чисельність акацієвої вогнівки та її шкідливість збільшується в посушливі роки. Більшому пошкодженню бобів сприяє близькість до посівів сої рослин жовтої і білої акації. За даними В.І. Січкар та О.А. Грикун [7, р. 69], в Одеській, Миколаївській, Кримській та інших областях вогнівка спричинює втрату зерна до 1-2 ц/га та суттєво знижує його якість.

Гусінь цього шкідника живе в бобах, харчується молодим насінням, переходячи з одного бобу на інший. У цьому регіоні за весняно-літній період акацієва вогнівка зазвичай дає два покоління: перше розвивається на жовтій акації, гороху, друге - на сої та білій акації. Ураховуючи значну шкідливість вогнівки, проведено дослідження варіабельності пошкодження залежно від генотипу рослин і погодних умов, а також деяких механізмів стійкості. Подібні дослідження мексиканського квасолевого жука, бавовникової совки, листокрутки та інших шкідників проводять у США та Бразилії [9, р. 25; 11, р. 581; 12, р. 313]

В якості вихідного матеріалу використовували великий набір колекційних сортових зразків сої із різних куточків світу, а також перспективні селекційні номери, створені у Всесоюзному селекційно-генетичному інституті (м. Одеса). Для достовірної оцінки створений фон, сприятливий для збільшення кількості шкідника. Дослідну ділянку розташовували біля насаджень жовтої та білої акації (не більше 100 м), які є природніми резерваціями акацієвої вогнівки. За периметром висівали декілька рядків гороху, що дозволило створити високу щільність першого покоління шкідника. Зразки досліджували протягом трьох і більше років. Ступінь пошкодження вираховували в основному у фазі повної стиглості в лабораторії. Пошкоджені боби відкривали та підраховували кількість повністю або частково ушкоджених насінин. Динаміку польоту метеликів другого покоління вивчали в польових умовах. Для цього протягом 20-30 діб спостерігали за льотом шкідника за допомогою світлової пастки ПРК-4. Відловлювали метеликів кожен день або через добу залежно від активності льоту, а також погодних умов (у дощову погоду світлову пастку не вмикали) [8, с. 165].

Постановка завдання. Мета дослідження - моніторинг заселеності посівів сої акацієвою вогнівкою, встановлення рівня пошкодження бобів і зерна сої.

Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідження на посівах сої проведено протягом 2018-2020 рр. у ДП «ДГ Елітне» Харківського району Харківської області. Проведено обстеження рослин за наявністю гусені акацієвої вогнівки та відсотка пошкодження бобів і насіння [3, с. 137; 4, с. 87].

На полі представлено всього 26 сортів української та канадської селекції. Сою висівали в три строки посіву, тому мали змогу відстежити розвиток і шкідливість акацієвої вогнівки на рослинах у різні фази вегетації. Визначали методом відбору 10 рослин в 10 місцях (проба 100 рослин) на кожному сорті та робили підрахунки. Всі отримані результати оброблено та внесено до таблиць [2, с. 74; 5, с. 116].

За маршрутного обстеження посівів сої проведено моніторинг рослин щодо наявності гусені акацієвої вогнівки на бобах. Результати багаторічного спостереження представлені на табл. 1.

Таблиця 1. Заселеність сортів сої гусінню акацієвої вогнівки залежно від строку посіву в 2018-2020 рр. у ДП «ДГ Елітне» ІР ім. В.Я. Юр'єва НААнУ (Харківський район Харківської області)

За даними таблиці 1, найменшу кількість гусені акацієвої вогнівки у 2018 році зафіксовано на сортах Спритна СК, Мальвина РС (ІІІ декада квітня), Райдуга СК, ES Ментор РС (ІІ декада травня) - 2 екз./100 рослин, а найбільшу - на сорті Мальвина РС (ІІІ декада травня) - 29 екз./100 рослин.

У 2019 році найменшу кількість гусені відмічено на сортах Білявка СК, Вишиванка PC,ES Ментор РС, Алігатор СК (ІІ декада травня) - 2 екз./100 рослин, а найбільшу - на бобах сорту Білявка СК (ІІІ декада квітня) - 22 екз./100 рослин.

У 2020 році відмічено найменшу кількість гусені на сорті Білявка СК та Мальвіна РС (ІІІ декада травня), Корада СК, ESC Сенатор РС (ІІ декада травня) - 2 екз./100 рослин, а найбільшу - на посівах сої сорту Спритна СК в кількості 21 екз./100 рослин.

Для визначення відсотку пошкодження бобів акацієвою вогнівкою на посівах сої проведено облік цілих та ушкоджених генеративних органів на кожному сорті і трьох строках посіву. Відбирали на кожному сорті 10 рослин в 10 місцях. Результати представлені на табл. 2, 3, 4.

Таблиця 2. Відсоток пошкоджених бобів у ДП «ДГ Елітне» ІР ім. В.Я. Юр'єва НААНУ (Харківський район Харківської області, липень 2018 року)

За даними табл. 2, на І строку посіву (ІІІ декада квітня) кількість бобів на 100 рослин сягала від 2431 шт./100 рослин (на сорті Білявка СК) до 3294 (на сорті Мальвина РС), на ІІ строку посіву (ІІ декада травня) - від 2341 шт./100 рослин (на сорті Красуня СК) до 3531 шт./100 рослин (на сорті Алігатор СК). На ІІІ строку (ІІІ декада травня) кількість бобів на 100 рослин коливалася від 2598 шт./100 рослин (сорт Спритна СК) до 2842 шт./100 рослин (на сорті Мальвина РС).

Таблиця 3. Відсоток пошкоджених бобів гусінню акацієвої вогнівки ДП «ДГ Елітне» ІР ім. В.Я. Юр'єва НААНУ (Харківський район Харківської області, липень 2019 року)

Кількість пошкоджених бобів на 100 рослин на І строку посіву (ІІІ декада квітня) становила від 8 до 18 шт./100 рослин на сортах Спритна СК та Мальвина РС відповідно; на ІІ строку посіву (ІІ декада травня) пошкоджено від 13 шт./100 рослин (Алігатор СК) до 45 шт./100 рослин (Райдуга СК). На ІІІ строку (ІІІ декада травня) пошкоджено від 69 шт./100 рослин (Спритна СК) до 95 шт./100 рослин (Білявка СК). Найменший відсоток пошкодження бобів спостерігали на І строку посіву - 0,3 % (Спритна СК), найбільший - 3,7 % (Білявка СК) на ІІІ строку посіву.

За даними табл. 3, на І строку посіву (ІІІ декада квітня) кількість бобів на 100 рослин сягала від 2541 шт./100 рослин (на сорті Білявка СК) до 3240 шт./100 рослин (на сорті Мальвина РС), на ІІ строку посіву (ІІ декада травня) - від 2374 шт./100 рослин (на сорті Красуня СК) до 3575 шт./100 рослин (на сорті Корада Ск). На ІІІ строку (ІІІ декада травня) кількість бобів на 100 рослин коливалася від 2627 шт./100 рослин (на сорті Білявка СК) до 2864 шт./100 рослин (на сорті Мальвина РС).

Кількість пошкоджених бобів на 100 рослин на І строку посіву (ІІІ декада квітня) становила від 5 до 9 штук (на сортах Спритна СК та Мальвина РС відповідно). На ІІ строку посіву (ІІ декада травня) пошкоджено від 11 шт./100 рослин (Білявка СК) до 24 шт./100 рослин (Писанка РС). На ІІІ строку (ІІІ декада травня) пошкоджено від 18 шт./100 рослин (Спритна СК) до 24 шт./100 рослин (Мальвина РС). Найменший відсоток пошкодження бобів спостерігали на І строку посіву - 0,3 % (Мальвина РС), найбільший - 0,8 % (Білявка СК та Мальвина РС ) на ІІІ строку посіву.

Кількість пошкоджених бобів на 100 рослин на І строку посіву (ІІІ декада квітня) становила від 18 до 29 штук на сортах Спритна СК та Білявка СК відповідно. На ІІ строку посіву (ІІ декада травня) пошкоджено від 12 шт./100 рослин (ESC Сенатор РС) до 51 шт./100 рослин (Вишиванка РС). На ІІІ строку (ІІІ декада травня) пошкоджено від 36 шт./100 рослин (Білявка СК) до 45 шт./100 рослин (Мальвина РС). Найменший відсоток пошкодження бобів спостерігали на І строку посіву - 0,6 % (Мальвина РС та Спритна СК), найбільший - 1,5 % (Спритна СК та Мальвина РС ) на ІІІ строку посіву.

Таблиця 4. Відсоток пошкоджених бобів гусінню акацієвої вогнівки в ДП «ДГ Елітне» ІР ім. В.Я. Юр'єва НААНУ (Харківський район Харківської області, липень 2020 року)

Таблиця 5. Відсоток пошкодженого насіння гусінню акацієвої вогнівки в ДП «ДГ Елітне» ІР ім. В.Я. Юр'єва НААНУ (Харківський район Харківської області, липень 2018 року)

Задля визначення відсотку пошкодження насіння у вегетаційний період 2018-2020 років підраховували кількість насіння на одній рослині, а також кількість цілого й пошкодженого насіння та вираховували відсоток пошкодження. Всього в пробі було 100 рослин на кожному сорті. Результати представлені на табл. 5.

За даними табл. 5, на І строку посіву (ІІІ декада квітня) кількість насіння на 100 рослин складала від 4851 шт.( Білявка СК) до 6498 шт (Мальвина РС). Відсоток пошкодження коливався від 0,2 % до 0,5 %. На ІІ строку посіву (ІІ декада травня) кількість насіння на 100 рослин сягала від 4724 шт. (Білявка СК) до 7014 шт. (на сорті Алігатор СК), відсоток пошкодження коливався від 0,3 % до 1,6 %. На ІІІ строку посіву (ІІІ декада травня) кількість насіння на 100 рослин складала від 5111 шт. (Спритна СК) до 5642 шт. (Мальвина РС), відсоток пошкодження коливався від 2,4 % до 3,4%. соя гусінь шкідник вогнівка

За даними табл. 6, на І строку посіву (ІІІ декада квітня) кількість насіння на 100 рослин коливалася в межах від 5093 шт.( Білявка СК) до 6396 шт. (Мальвина РС), відсоток пошкодження коливався від 0,1 % до 0,3 %. На ІІ строку посіву (ІІ декада травня) кількість насіння на 100 рослин сягала від 4726 шт. (Красуня СК) до 7081 шт. (сорт Алігатор СК), відсоток пошкодження коливався від 0,2 % до 0,8 %. На ІІІ строку посіву (ІІІ декада травня) кількість насіння на 100 рослин сягала від 5236 шт. (Білявка СК) до 5638 шт. (Мальвина РС), відсоток пошкодження коливався від 0,6 % до 0.8%.

За даними табл. 7, на І строку посіву (ІІІ декада квітня) кількість насіння на 100 рослин коливалася в межах від 5200 шт.( Білявка СК) до 6239 шт. (Мальвина РС), відсоток пошкодження - від 0,6 % до 1,1 %. На ІІ строку посіву (ІІ декада травня) кількість насіння на 100 рослин сягала від 4695 шт. (Красуня СК) до 7345 шт. (сорт Корада СК), відсоток пошкодження коливався від 0,4 % до 1,8 %. На ІІІ строку посіву (ІІІ декада травня) кількість насіння на 100 рослин сягала від 5275 шт. (Спритна СК) до 5806 шт. (Мальвина РС), відсоток пошкодження насіння коливався від 1,3 % до 1,6 %.

У нашому дослідженні проведено досліди щодо пошкодженого насіння акацієвою вогнівкою в лабораторних умовах Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААНУ та здійснено аналіз насіння за вмістом жирів та білків. Результати аналізу представлені на табл. 8.

Таблиця 6. Відсоток пошкодженого насіння гусінню акацієвої вогнівки в ДП «ДГ Елітне» ІР ім. В.Я. Юр'єва НААНУ (Харківський район Харківської області, липень 2019 року)

Таблиця 7. Відсоток пошкодженого насіння гусінню акацієвої вогнівки в ДП «ДГ Елітне» ІР ім. В.Я. Юр'єва НААНУ (Харківський район Харківської області, липень 2020 року)

Таблиця 8. Результати аналізу вмісту білка та олії зразків сої з ДП «ДГ Елітне» ІР ім. В.Я. Юр'єва НААНУ (Харківський район Харківської області, 2018-2020 рр.)

За даними табл. 8, в середньому за 2018-2020 роки отримано такі результати: пошкоджене насіння - 38,61 % білку і 19,75 % олії; непошкоджене насіння - 37,05 % і 21,10 % олії.

Протягом 2018-2020 рр. проведено моніторинг посівів сої щодо наявності гусені акацієвої вогнівки та обприскано інсектицидами найбільш заселені сорти. Отримані результати представлені в табл. 9, 10, 11.

Таблиця 9. Технічна ефективність застосування інсектицидів під час захисту сої від гусені акацієвої вогнівки на ДП «ДГ Елітне» ІР ім. В.Я. Юр'єва НААНУ (Харківський район Харківської області в 2018 році)

За даними табл. 9, найбільша технічна ефективність на 3 добу характерна для препарату Нурел Д, 55 % к. е. (1,0 л/га) - 28 %, на 7 добу - Антигусінь 50 % к.с. (0,15 л/га) -59 %, на 14 добу - препарат Кораген, 20 % к.с. (0,2 л/га) - 82 %.

Таблиця 10. Технічна ефективність застосування інсектицидів під час захисту сої від гусені акацієвої вогнівки на ДП «ДГ Елітне» ІР ім. В.Я. Юр'єва НААНУ (Харківський район Харківської області, 2019 рік)

За даними табл. 10, найкращу технічну ефективність на 3 добу показав препарат Антигусінь 50 % к.с. (0,15 л/га) - 33 %, на 7 добу - також препарат Антигусінь 50 %к.с. (0,15 л/га) - 53 %, на 14 добу - препарат Кораген, 20 % к.с. (0,2 л/га) - 73 %.

Таблиця 11. Технічна ефективність застосування інсектицидів під час захисту сої від гусені акацієвої вогнівки на ДП «ДГ Елітне» ІР ім. В.Я. Юр'єва НААНУ (Харківський район Харківської області, 2020 рік)

За даними табл. 11, найкращу технічну ефективність на 3 добу показав препарат Хлорпірівіт-агро, 55 % к.е. (1,0 л/га) - 29 %, на 7 добу - препарат Антигусінь 50 % к.с. (0,15 л/га) - 52 %, на 14 добу - препарат Кораген, 20 % к.с. (0,2 л/га) - 81 %.

Висновки і пропозиції

За результатами проведених дослідів можна зробити висновок, що найбільше пошкоджувалися рослини сої, висіяні в третю декаду травня, після досягнення фази наповнення зерна. Кількість гусені на рослинах сої у 2018 році коливалася в межах від 2 до 29 екз./100 рослин, в 2019 році - від 2 до 22 екз./ 100 рослин, в 2020 році - від 2 до 21 екз./100 рослин. Під час обстеження рослин сої виявлено також пошкодження бобів і насіння. У 2018 році відсоток пошкодження насіння становив від 0,3 % до 3,7 %, у 2019 році - від 0,2 % до 0,9 %, в 2020 році - від 0,6 % до 1,8 %. Відсоток пошкодженого насіння становив: у 2018 році - від 0,2 % до 3,4 %, в 2019 році - від 0,1 % до 0,8 %, в 2020 році - від 0,6 % до 1,8 %. Аналіз вмісту олії та білків у насінні показав, що за пошкодження насіння акацієвою вогнівкою дуже знижується вміст олії - вагомого показника якості насіння сої. У разі масового пошкодження бобів цим шкідником можна втратити 70-80 % урожаю (залежно від строків сівби - навіть до 90 %). Протягом 2018-2020 рр. проведено моніторинг посівів сої щодо наявності гусені акацієвої вогнівки та обприскано інсектицидами найбільш уражені сорти. У 2018 році найбільшу технічну ефективність на 3 добу показав препарат Нурел Д, 55 % к. е. (1,0 л/га) - 28 %, на 7 добу - Антигусінь 50 % к.с. (0,15 л/га) -59 %, на 14 добу - препарат Кораген, 20 % к.с. (0,2 л/га) - 82 %. У 2019 році найкращу технічну ефективність на 3 добу показав препарат Антигусінь 50 % к.с. (0,15 л/га) - 33 %, на 7 добу - також препарат Антигусінь 50 % к.с. (0,15 л/га) - 53 %, на 14 добу - препарат Кораген, 20 % к.с. (0,2 л/га) - 73 %. У 2020 році найкращу технічну ефективність на 3 добу показав препарат Хлорпірівіт-агро, 55 % к.е.(1,0 л/га) - 29 %, на 7 добу - препарат Антигусінь 50 % к.с. (0,15 л/га) - 52 %, на 14 добу - препарат Кораген, 20 % к.с. (0,2 л/га) - 81 %.

Список використаної літератури

1. Агроэкологический атлас России и сопредельных государств: сельскохозяйственные растения, их вредители, болезни и сорняки. URL: http://www.agroatlas.ru/ru/content/pests/Etiena_zinckenena/map/ (дата звернення 05.09.2019)

2. Лутицька Н. В., Станкевич С. В. Видовий склад комах-фітофагів сої у Східному Лісостепу України. Фундаментальні і прикладні проблеми сучасної екології та захисту рослин: матер. міжнар. наук.-практ. конф. ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Харків, 11-12 жовтня 2018 р. Харків, 2018. С. 74-76.

3. Лутицька Н .В., Станкевич С. В. Шкідники сої в Україні. Матеріали підсумкової наукової конференції проф.-викл. складу, аспірантів і здобувачів ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Харків, 13-14 березня 2018 р. Харків, 2018. С. 137-138

4. Лутицька Н. В., Станкевич С. В. Шкідлива ентомофауна в світі та Україні. Вісник ХНАУ. Серія: «Фітопатологія та ентомологія».2019. № 1-2. С. 79-88.

5. Лутицька Н. В., Станкевич С. В. Шкідливість акацієвої вогнівки на сої в ДП «ДГ Елітне» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААНУ.Збірник підсумкової науково - прак.конференції проф. - виклад. складу і здобувачів наукових ступенів ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Харків, 19-20 березня 2019 р. Харків, 2019. С. 115-117.

6. Lutytska, N.V., Stankevych, S.V., Zabrodina, I.V., Baidyk, H.V., Lezhenina I.P., Nakonechna, Yu.O., Molchanova, O.A., Melenti, V.O., Golovan, L.V., Klymenko, I.V., Zhukova, L.V., Romanov, O.V., Romanova, T.A. Soybean insect pests: A review of Ukrainian and world data. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. No 9(3). 208-213.

7. Сичкарь В. И., Грикун О. А.,. Различии коллекционных образцов сои повреждаемости акациевой огневкой. Научно-техн. бюл. ВСГИ. 1982. С. 67-72.

8. Сичкарь В. И., Лопатина Н. В., Грикун О. А. Морфологические особенности форм сои, устойчивых к акациевой огневке. Сельскохозяйственная биология. 1991. № 1. С. 162-169.

9. Graham L. Coming: beans that will bug the bugs. Soybean Dig. 1976. № 36.

10. Hattori M. Evidence of ammonia presence in the brush - organs of the limabean pod borer, Etiella zinckenella Treischke (Lepidoptera: Pyralidae/ Appl. Entomol. Zool. 1987. № 22. P. 399-401.

11. Schillinger J. Host resistance to insects in soybeans. World soybean Res. 1976. P. 579-584.

12. Smith C. M., Brim C. A., Resistance to Mexican been beetle and corn earworm in soybean genotypes derived from PI 227687.Crop Sci. 1979. P. 313-314.

Размещено на Allbest.ru