Види-символи, дні та роки тварин у природознавчих заходах та діяльності музеїв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Види-символи, дні та роки тварин у природознавчих заходах та діяльності музеїв

Ігор Загороднюк¹,

Катерина Очеретна^{2 3},

Сергій Харчук⁴,

Марина Коробченко¹

1 Національний науково-природничий музей НАН України (Київ, Україна)

2 Інститут зоології ім. Івана Шмальгаузена НАН України (Київ, Україна)

3 Києво-Печерський Ліцей № 171 «Лідер» (Київ, Україна)

4 Українське теологічне товариство НАН України (Київ, Україна)



Symbol species, days and years of animals in natural history events and museum activities. -- I. Zagorodniuk, K. Ocheretna, S. Kharchuk, M. Korobchenko.

The paper presents an analytical review of focal animal species as those that are important in sharing natural history knowledge and in the development of environmental initiatives. A detailed analysis of the history and experience of using such animals in the practice of education and museology in the world and in Ukraine is presented. Among the most famous areas of the topic are as follows: 1) attention to wild animals versus attention to domestic ones, 2) formation of a pool of zoo-mascots for different activities and increase the ranking of such species or groups of species, 3) development of zoosymbolism in all forms of activities related to nature (scientific societies, publications, schools-seminars, natural history museums), 4) formation and development of the idea of years of animals (mammal of the year, bird of the year, insect of the year), and 5) formation, share, and development of ideas of special days (bat night, lark day, etc.). The analysis of world and Ukrainian experience showed that the most effective forms of dissemination of knowledge are as follows: 1) production of various small printed products (stickers, calendars, envelopes, stamps, prints), 2) production of more complex forged or minted products (badges, coins, medals), 3) use of paraphernalia on various consumer goods (caps, T-shirts, mugs, balloons, fountain pens, notebooks), 4) holding special promotions, quizzes, contests or quests on thematic days (European Bat Night, International Bird Day, Whale Protection Day), and 5) production and participation in the production of special media products or initiation of social networks (social advertising, documentaries, round tables on the radio and flash mobs on social networks). All these forms of activity can be developed within the “background” work of natural history museums, among them the simplest and least expensive are the days and years of certain animal species that can be performed within the existing exhibitions, complementing such events with interactive forms of work with visitors (competitions, excursions, lectures, presentations of thematic paraphernalia). All this is aimed at sharing knowledge and increasing social attention to the issues of biological diversity, sustainable nature and sustainable community development.

Key words: focal species, symbol species, fauna protection, knowledge dissemination, natural history museum.



Вступ

Зі світу тварин людина походить, з ним активно взаємодіє, за його рахунок виживає і з нього черпає величезну кількість образів для культури кожного народу. Значення тварин і їхніх образів у житті людей важко переоцінити. По-перше -- це ресурсне значення тварин і значення тварин як факторів виживання людської популяції, включно зі свійськими тваринами, мисливською фауною, «дарами» природи й видами, з присутністю яких людина завжди або боролася, або мирилася (хижі, шкідники, коменсали, паразити). По-друге -- це тварини, які стали образами добробуту, вмінь, боротьби, ощадливості, охайності, ніжності тощо. Це тотеми, герої епосів і казок, символи всього духовного (родів, віри, мужності, військової потуги) або й матеріального (достатку, праці, тепла, затишку).

Ці цінності й значимості сьогодні -- це данина історії, спробам перенесення властивостей тварин (часом надуманих, але відповідних до наявних образів) на людський досвід і людські культурні шари та практику використання тварин як ресурсу і життя в їх оточенні. Проте цей ресурс виснажився, а оточення вкрай збідніло і перейшло у стан «сірої біоти», мало цікавої для людини й тим паче мало привабливої для будь-яких природоохоронних ініціатив. Та й зв'язок людини з дикою природою фактично перервався і левова частка людської популяції знає про дику фауну лише з книжок, медійних проектів, зоопарків або природничих музеїв, а також -- з досвіду випадкових і часом небажаних зустрічей із синантропами, у т.ч. їжаками, кажанами чи голубами, а також безпритульними псами та котами.

Слід також не забувати про невипадковий інтерес у природничих музеях до зоологічних експозицій -- тут відвідувачів завжди на порядок більше, ніж у геологічних чи ботанічних відділах, навіть якщо опудала значно гіршої якості за муляжі рослин чи колекції мінералів. Те саме стосується і різноманітних приватних колекцій, які беруть початок з дитячих зібрань мушель, пір'я, комах, зубів, черепів. По суті всі небайдужі до природи люди такими і є (Roe 1951). Зокрема й аматори та відвідувачі природничих музеїв.

Ослаблення зв'язків з природою -- майже гарантоване кидання дикої фауни напризволяще у середовищі, зміненому не на її користь і з численними фактичними «заборонами» на її існування та запобіжниками на її навіть тимчасове перебування в територіях, контрольованих людиною. Потреби їхньої охорони не можуть забезпечуватися лише заповідними об'єктами, площа яких складає 1-5 % всієї території, яка колись була доступна дикій фауні (~12,5 % суші та ~1.2 % Світового океану станом на 2013 рік (Levin 2013)). Потрібні програми співіснування, терпимості, поступливості, сприяння дикій природі.

Тут розглянемо тварин як види-символи. Цей аспект взаємин людини з дикою природою покликаний звернути увагу суспільства на потреби охорони дикої фауни, на незворотність співіснування з нею, якщо виходити з завдань збереження спільного з дикою фауною середовища існування, в якому кожний з видів є не гостем, а іманентною частиною екосистеми й, понад те, сам виконує важливі середовищетвірні функції.

Мета цього аналітичного огляду -- узагальнення накопиченого досвіду роботи з видами- символами та маскотами, а також акціями типу «тварина року» або «день певного виду» для формування позитивних образів, поширення природничих знань та привернення уваги суспільства до потреб охорони окремих видів як складових природного біорізноманіття.



1. Базові положення

1.1 Зображення тварин як знаки й символи

Символи -- це знаки, які несуть чимало інформації, значно більше за ту, що вкладена в 'їхню графіку. Про значення чи цінність подій, про традицію, про емоції. Ними можуть бути пам'ятні зображення, сувеніри, значки, емблеми, логотипи, наклейки, календарі, акроніми. Цьому, поза сумнівом, сприяє той факт, що багато хто з науковців, а надто біологів, змалку є колекціонерами (Roe 1951).

Символи нерідко маркують певні події, надто повторювані, наприклад, з року в рік. Тут мова йтиме насамперед про графічну символіку. Звісно, спектр наукової символіки значно ширший і охоплює, зокрема й коди у формі вербальних символів (від акронімів типу НАНУ до фразеологізмів, приказок, кліше і мемів). Символи, за О. Лосєвим, «вказують на певний предмет, що виходить за межі його безпосереднього змісту. Під символом розуміють свого роду відображення, але вже у свідомості та мисленні» (Лосев 1995: 20). У бізнесі сформувалося поняття айдентики -- сукупності візуальних складових проекту або компанії, створених для підвищення їхньої пізнаваності, при тому з низкою візуальних обмежень в дизайні, часто з виразними елементами стилізації (серед класики -- авто Ford Mustang з силуетом коня, ОС Linux з пінгвіном на ім'я Tux, авіакомпанія Lufthansa з силуетом журавля, кінокомпанія Metro Goldwyn Mayer з левом).

Тварини є найпоширенішими, а тому й найбажанішими символами в позначеннях природоохоронних установ та акцій (наприклад, панда) та в іншій символіці, аж до гербів міст і родових знаків і державних символів (Наріжний 1997). Наукові товариства також розробляють і використовують символіку (Загороднюк 2007).

Тварини є об'єктами зображень у різних формах знання і діяльності людини -- в астрології (зодіакальні знаки, позначення сузір'їв), в ілюстраціях природи, сакральних знаках, коштовностях (зокрема й скіфському золоті), геральдиці, на монетах, поштових конвертах і марках. Людина здавна використовує зображення тварин як символи -- сили, могутності, цінності, добробуту. Очевидною є популярність тварин як об'єктів зображення: в малюнках передають більше інформації, ніж лише морфологічну, використовуючи додаткові символи: пози, емоції, оточення. (Про монети далі: п. 4.3).

1.2 Увага до диких проти уваги до свійських

Одним з важливих завдань, на думку авторів, є посилення уваги суспільства саме до дикої фауни. Сумно усвідомлювати те, що значна частка містян не уявляє собі дику фауну, яка існує навколо міст, де саме живуть види, занесені до Червоної книги, чим вони живляться, як переживають негоду тощо. Особливо важливим є привернення уваги до загрожених тварин, що потерпають через прямі впливи людини (Martin 2019).

Понад те, одним із важливих завдань екопросвіти автори вважають зміщення уваги від численних і не загрожених синантропів на дику фауну. Суспільство витрачає величезні людські, фінансові й організаційні ресурси на створення сприятливих умов для колись безпритульних свійських тварин, і ці ресурси незрівнянно більші за витрати на підтримку дикої природи, диких тварин.

Останні живуть в умовах постійного, переважно негативного впливу людини -- гинуть на дорогах, від безпритульних «свійських» хижих, у різноманітних антропогенних пастках, гинуть від отрутохімікатів, голодують, замерзають, втрачають природні і створені ними, проте зруйновані людиною, сховища (Загороднюк 2006).

Фактично при аналізі «твариноохоронних» активностей мова має йти про «вкрадену» увагу, про невиправдано зміщені акценти в інформаційному супроводі природоохоронних ініціатив. «Синдром котиків» наразі захопив значну частину багатьох соціумів. Тому єдиним заходом можна вважати використання тих же емоцій -- підготовку сторінок про малечу різних диких тварин, зокрема й диких котових і загалом хижих, з обов'язковим супроводом такої інформації про умови їхнього виживання у трансформованому людиною середовищі. Такий підхід активно використовують у медійному просторі такі інформаційні гіганти, як Бі-Бі-Сі, зокрема на ютуб-каналі BBC Earth із 8,22 млн підписників, у т. ч. в циклі Cutest Baby Animals та в циклі тематичних програм, зокрема й стосовно Девіда Аттенборо (Richards 2013). Чимало інформації про тварин як героїв фільмів є й у спеціальних монографіях (Burt 2004; Mills 2017).

Власне, така активність дозволяє повернути суспільство до дикої природи саме шляхом подолання попереднього періоду -- із фактичним забуттям дикої фауни і випадіння такої інформації з поля уваги, і надмірною увагою до свійських тварин, включно з:

* пестовими тваринами -- тваринами-забавками і тваринами, яких просто цікаво утримувати в неволі,

* безпритульними колись свійськими тваринами, надто хижими (коти, пси),

* надчисельною групою «вармінтів» -- умовно шкідливих і потенційно шкідливих синантропів -- від тарганів до шпаків.

Проведення природоохоронних акцій дозволяє посилювати увагу суспільства до потреб охорони видів, які щонайменше не є шкодочинними і можуть існувати поруч з людиною, як ось численні акції, не раз проведені в Україні стосовно білого лелеки або й акції стосовно його більш таємничого родича -- лелеки чорного. В останньому випадку дослідники вміло поєднують завдання вивчення біології цього виду, можливості сприяння його популяціям та екопросвітницьку роботу з місцевими громадами, на підставі чого також пропонується План дій з охорони виду (напр. Бокотей 2017).



1.3 Маскоти, тотеми та їх варіанти

Прем'єра французької оперети La Mascotte Едмона Одрана відбулася 29 грудня 1880 року. Наступного року слово з'явилося в англійській мові. Французьке mascotte походить від masco -- «відьма» на південному французькому діалекті. Спочатку слово маскот означало щось, що приносить удачу й не позначало власне вид талісмана (Cresswell 2014). Однак нині маскоти -- це людина, тварина чи предмет, прийнятий групою як символічна фігура, особливо для того, щоб принести удачу. Маскот це розпізнавальний знак для бренду в загальному розумінні, тобто для компанії, товару, міста, регіону, події чи установи. Наприклад, маскотами літніх Олімпійських ігор 2000 року були кукабара Оллі (від «олімпіада»), качконіс Сід (від «Сідней») і єхидна Міллі (від «міленіум»). А маскотом літніх Олімпійських ігор 1980 року (проходила в Москві, однак футбольні матчі відбувалися й у Києві), був «олімпійський Мішка».

За інформаційними сайтами, маскот персоніфікує бренд, показує його цінності, говорить про культуру, формує ставлення до бренду. Логотип -- це більш стилізований варіант мас- коту, картинка, яка символізує бренд. Хоча бренд -- це переважно економічне поняття, до певної міри наукові інститути та наукові товариства й інші спільноти -- це також бренди. І 'їхня пізнаваність залежить від символіки. Теріошкола не одразу прийшла до своїх маскотів і логотипів, шлях був по-суті стихійним, оскільки від початку такої мети не було. Проте в процесі розвитку наших акцій, семінарів та іншої активності виробилася й символіка.

Ідея маскотів надто добре і стрімко розвивається в галузі брендингу товарів і послуг, тобто комерційних за своєю суттю проектів. Маємо усвідомлювати, що поширення знань та охорона природи ніколи не були прибутковою сферою, проте бізнес не раз намагався бути відповідальним на дику природу, і це важливо підтримувати взаємодіями з ним. Загалом це може бути важливим компонентом розвитку природоохоронних і просвітницьких ініціатив.

У давнину люди були ближчими до тваринного світу, тож не дивно, що вони стали вагомою частиною фольклору. У людей склалися певні стереотипи щодо поведінки тварин. Часто формуються характеристики-символи, які несуть емоційне навантаження: зайці боязливі, вовки жорстокі, лисиці хитрі, миші метушливі тощо. На основі цих уявлень виникло багато народних приказок, прислів'їв, загадок, казок; образи тварин додавали образності пісням. Також тварини мали й охоронне, магічне, тотемне значення. Це знайшло свій відбиток у поширенні прізвищ на основі назв тварин, бо люди колись вірили, що звірі та птахи передають свої властивості найменовуваній особі (Харчук & Харчук 2015; Фартушняк 2015).

1.4 Тварини-символи на гербах, логотипах

Найменш значуща частина зоографіки, оскільки зображення стилізовані до рівня іграшок або мультиплікаційних героїв і, як правило, не несуть жодної інформації про якийсь вид, а, отже, про його біологічні особливості чи потреби. Наприклад, пінгвін як лого популярної операційної системи «Лінукс», не несе актуальної інформації про пінгвінів як про живих істот. Подібна доля очікує й новозеландських ківі чи одеських дельфінів (нескінченна символізація їм мало допомогла).

«Священними коровами» нерідко стають найрізноманітніші види. Навіть ті, від яких у посвячених або у місцевих жителів набита оскомина, як от у одеситів від зображення дельфіна або білорусів від зображення зубра. Чому не бичок-бабка (Neogobius fluviatilis Pallas, 1814) у перших чи очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola Vieillot, 1817) у других -- питання риторичне, оскільки об'єкт уваги має бути відомим і пізнаваним, хоч 90 % громадян його могли й не бачити в деталях на власні очі.

Інколи види стають тотемами майже випадково. Наприклад, як зовсім неочікувано вдалося з'ясувати, у британському світі здавна використовували вивірку як «модель» для виготовлення скарбнички для монет, відомих як Squirrel Coin Bank. Ймовірно, саме тому на сайтах багатьох банків можна знайти вивірку. І, ймовірно, саме тому закономірно саме вивірка стає символом заощаджень (відомі й відповідні патенти для скарбничок типу Squirrel Coin Bank).

Герби міст, країн, історичних областей, родові герби тощо -- сфера давніх і часто дуже стилізованих зображень, деталі та сенси яких зрозумілі нерідко тільки з додаткових описів. З-поміж гербів областей України стилізовані тварини (не беручи до уваги грифона й дракона) присутні на гербах: Закарпатської області -- червоний ведмідь, Івано-Франківської області -- галка, Кіровоградської області -- степовий орел, Луганської області -- кінь і бабак, Львівської області -- коронований лев, Чернігівської області -- чорний двоголовий орел. Іменні й родинні герби також часто містять зображення тварин; згадаймо хоча би стилізований під тризуб силует сокола (Рапов 1968; Бєлов & Шаповалов 2008).

Цій сфері зоосимволіки присвячено величезний масив спеціальної й популярної літератури (напр. Гречило et al. 2001), проте в багатьох випадках зображення втрачають первинний зміст і є фактично частиною бренду. Прикладами тваринних символів у якості брендів є зображення великої панди (Ailuropoda melanoleuca David, 1869) на логотипі WWF (Всесвітнього фонду дикої природи), зображення пінгвіна (можливо, Eudyptula minor) на логотипі й талісмані ОС Linux, видри річкової (Lutra lutra Linnaeus, 1758) на логотипі Бернської конвенції, стилізоване зображення слона на лого Вашингтонської конвенції (рис. 1). Інколи логотипи не просто еволюціонують, але й кардинально змінюються. Так, WWF у зв'язку з переходом великої панди зі статусу «загрожений вид» у статус «вразливий» має намір змінити на лого зображення панди на зображення білого ведмедя (Richards 2016; на жаль, лого WWF заборонені до репродукції).



Рис. 1. Логотипи окремих міжнародних природоохоронних конвенцій: Вашингтонської (1973 року) про міжнародну торгівлю загроженими видами (1973 зі стилізованим зображенням слона, Бернської (1979 року) про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, Боннської конвенції (1979) про збереження мігруючих видів диких тварин (у рамках останньої підписано 7 додаткових угод та 19 меморандумів розуміння про охорону різних видів тварин, серед них і EUROBATs).

Fig. 1. Logos of some international nature protection conventions: Washington Convention (1973) on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora, Berne Convention (1979) on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats, Bonn Convention (1979) or Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals (within the framework of the latter, 7 additional agreements and 19 memoranda of understanding on the protection of various species of animals were signed, including EUROBATs).



2. Види-символи та акції наукових товариств в Україні

Досвід розробки логотипів із зображеннями видів-символів набуто і в Україні, зокрема, в рамках розвитку проекту «Теріологічна школа» та його атрибутів, видань і тематичних акцій та проектів «Ссавець року». Значний досвід проведення тематичних років набуто й українськими орнітологами, надто в циклі «Птах року». Часто зображення окремих видів стають і логотипами окремих проектів, наукових підрозділів або й установ. Наприклад, в ННПМ є логотипи відділів, у т.ч. логотип Відділу зоології з зображенням лелеки білого (Ciconia ciconia) та логотип відділу палеонтології з зображенням оленя великорогого (Megalocerosgiganteus) (рис. 2).

Рис. 2. Логотипи відділів ННПМ зоологічного спрямування (використані на буклетах та у Віснику ННПМ).

Fig. 2. Logos of zoological departments of NMNH (used on booklets and on the Proceedings of NMNH).

2.1 Логотип Теріошколи та види-символи щорічних шкіл

Теріошкола доволі швидко «вийшла» на свій вид-символ -- рись. Сталося це у період 19992003 років. По-перше, рисунок цього виду хижих у виконанні Миколи Кондакова (1908-1999) було обрано для обкладинки тому 2 «Праць Теріологічної школи» (ПТШ) (Ссавці... 1999). З 1999 р. рись як символ ми почали вміщати на різних виданнях -- обкладинках ПТШ, бюлетені Novitates Theriologicae тощо (рис. 3). З 2008 р. (вип. 9) ми перейшли на використання стилізованого зображення (Раритетна... 2008), яке відтоді використовується для позначення всіх видань та листів УТТ. Стилізований рисунок цього логотипу, що з 2003-2005 рр. використовується для сторінок веб-сайту Українського теріологічного товариства (УТТ) та документів Теріологічної школи.

Вибір рисі (опис в: Загороднюк 2007) -- це вибір одного з найбільш таємничих видів з числа раритетів, одного з найкрасивіших видів ссавців і представника групи хижих як однієї з найбільш вразливих.

Підготовку тематичних логотипів Теріошколи як щорічного семінару ми започаткували 2002 року, при підготовці матеріалів 7 Теріошколи, що мала назву «Великі хижі ссавці України та прилеглих країн» (Поліський природний заповідник, 15-17 грудня 2000 р.). До того незмінними атрибутами були рись і силуети інших тварин, яких наводили як елемент дизайну.

Нижче подано огляд символів наших щорічних зібрань -- теріологічних шкіл-семінарів, проведених до цього часу, тобто за період 1994-2009 років, а по суті -- починаючи з 2000 року, коли символіка стала обов'язковим атрибутом (рис. 4). До того використання зображень тварин-символів було неповним; звичайно це були невеликі силуети тварин, без будь-яких додаткових позначень, напр. маленький силует кажана на емблемі та бейджах 5 Теріошколи (біостанція Гайдари Харківського університету, 28 вересня -- 3 жовтня 1998 р.) або силует ведмедя на емблемі та бейджах 6 Теріошколи (Біостанція Гутисько Тернопільського університету, 28 вересня -- 2 жовтня 1999 р.).

Надалі ідея набула розвитку. Після згаданої вже Поліської теріошколи (2000), що мала вовчу символіку, було розроблено «звірині» бейджі наступних трьох шкіл -- з бабаком як частиною емблеми Луганського заповідника, що був місцем проведення 8 Теріошколи (Провалля,



Рис. 3. Рись як логотип Теріологічної школи та її видань: 1999 -- обкладинка книжки «Ссавці під охороною Бернської конвенції» (випуск 2 в серії «Праці Теріологічної школи», ПТШ), 2008 -- обкладинка ПТШ № 9 (2008) з новим, стилізованим логотипом.

Fig. 3. Lynx as a logo of the Theriological School and its issues: 1999 -- cover of the book Mammals under the protection of the Berne Convention (issue 2 in the series Proceedings of the Theriological School, PTS), 2008 -- cover of PTS Vol. 9 (2008) with a new, stylized logo.

13-18 травня 2001 р.), бейдж з маскотним борсуком на емблемі 9 Теріошколи у Природному заповіднику «Розточчя» (Львівщина, 7-12 жовтня 2002 р.) (див. обкладинку цього випуску Novitates Theriologicae), бейдж та інша символіка з муфлоном для 10 Теріошколи в Криму (Прохолодне, 6-11 жовтня 2003 р.).

Подальші школи-семінари вже використовували ідеї цих попередніх семінарів на повну потужність -- для всіх їх тепер незмінно розроблялася емблема (автором усіх емблем був автор цього огляду спільно з організаторами від приймаючої сторони). Усі вони мали три основні формати використання: 1) як емблема на інформаційних листах, роздаткових матеріалах і відповідних сторінках вебсайту Теріологічної школи, 2) як наклейки, що вкладалися до папки учасника, 3) як плакати, що вивішувалися на вході до будівель, зал та інших локацій поточної Теріошколи, а також на кафедрі у залі засідань.

Загалом вибір видів-символів визначався трьома базовими критеріями: 1) вид мав бути пов'язаним з основною темою школи, бути певним символом головної теми, 2) вид мав бути характерним представником місцевої фауни або хоча би регіону проведення школи, звичайно з-поміж раритетів, 3) вид мав бути «власним» символом для організаторів поточної теріош- коли.

Таким шляхом було обрано види для емблем подальших теріошкіл: видра -- для 11 теріошколи «Дослідження гідрофільних угруповань ссавців» (Мигія, 11-16 жовтня 2004 р.), вивірка -- для 12 школи «Синантропія ссавців та фауна урбоекосистем» (Луганськ, 25-29 листопада 2005 р.), ліскулька (був варіант з еліомісом) -- для 13 школи «Раритетна теріофауна: статус, поширення, охорона» -- (Кам'янець-Подільський, 9-13 жовтня 2006 р.), свиня -- для 14 школи «Моніторинг фауни та дистанційні дослідження ссавців» (база «Екополіс», Чорнобиль, 24-28 вересня 2007 р.), мишівка -- для 15 школи «Проблемні види ссавців: діагностика, поширення, екологія» (Канівський природний заповідник, 6-11 жовтня 2008 р.).



Рис. 4. Емблеми Теріологічних шкіл-семінарів різного часу із зображеннями видів-символів як ключових об'єктів місцевого біорізноманіття, видів-символів основної теми семінару або поточного року. Верхній ряд -- логотипи 2000-2005 років (перші роки формування логотипів Теріошколи), нижній ряд -- приклади логотипів останнього десятиліття. Всі вони були представлені у трьох форматах: як емблеми, як наклейки та як плакати (за: Загороднюк 2007, з доповненнями).

Fig. 4. Emblems of Theriological schools-seminars of different times with images of symbol species as key objects of local biodiversity, symbol species of the main theme of the seminar or the current year. The top row includes logos from 2000-2005 (the first years of formation of logos for Therioschools), the bottom row presents examples of logos of the last decade. All of them were presented in three formats: as emblems, as stickers, and as posters (after: Zagorodniuk 2007, with additions).

2.2 Символи вузькоспеціальних та регіональних робочих мереж

Серед символіки Теріологічної школи особливе місце посідають кажани. Значною мірою це пов'язано з тим, що чимало колег цікавляться питаннями біології й охорони кажанів (За- городнюк та ін., 1998) і регулярно проводять різні акції, пов'язані з цими тваринами. Зокрема, починаючи з 5-ї Теріошколи в Гайдарах (1998), ми щороку на Теріологічній школі-семінарі та поза нею проводимо акцію «Ніч Кажанів» і «позашкільні» семінари. Серед останніх -- семінар з використання ультразвукових детекторів для спостережень за кажанами (Використання... 2000), конференція «Кажани Карпатського регіону» (Кажани... 2003), семінар для співробітників СЕС «Кажани і людина» (2009).

Ця активність, що починалася в рамках дослідницької групи «Український хіроптерологічний центр» (УХЦ), надалі (з 2001 р.). оформленої в секцію Українського теріологічного товариства з назвою «Український центр охорони кажанів» (УЦОК) (Загороднюк et al. 2005). Логотип групи -- емблема зі стилізованим зображенням кажана. За час існування об'єднання (1998-2011) його учасники створили й поширили (зокрема завдяки співпраці з польськими колегами та з EUROBATs) низку постерів, буклетів та наклейок із зображеннями кажанів (окремі -- накладом понад 1000 прим.). Логотип УЦОК залишився титульним зображенням на вебсайті УЦОК

Серед «тваринних» символів, пов'язаних з діяльністю наукових спільнот в Україні, у тому числі наукових і природоохоронних товариств і робочих мереж, варто згадати такі:

1) три орнітологічні журнали з відповідними логотипами -- журнал «Беркут» (приватне видання), журнал «Бранта» (Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції), журнал «Troglodytes» (видає Західноукраїнське орнітологічне товариство); титульними зображеннями є, відповідно, беркут (Aquila chrysaлtos), казарка (Branta ruficollis) та волове очко (Troglodytes troglodytes);

2) робоча група (мережа) «Вивчення птахів басейну Сіверського Дінця», які існує вже понад 20 років і проводить щорічні конференції та видає збірники наукових праць (Загороднюк 2013); логотип робочої групи -- птах рибалочка (Alcedo attis), це лого у загальній версії та в емблемі одній з конференцій представлено на рис. 5).

3) Українське товариство охорони птахів (УТОП, варіант ТОП-Україна) на своєму логотипі вмістило силует орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) в польоті.



Рис. 5. Логотип робочої мережі «Вивчення птахів басейну Сіверського Дінця» (Автор Тетяна Шупова) та емблема ювілейної ХХ конференції «Дослідження птахів басейну Сіверсько- го Дінця» (2013 рік, Луганськ, автор І. Загороднюк). Літери СД означають Сіверський Донець, птах рибалочка (Alcedo atthis) -- один з характерних емблема Ужгородських ентомологічних читань з жу видів птахів у фауні цього регіону. Праворуч ком-оленем (Lucanus cervus).

Fig. 5. Logo of the network Study of birds of the Siversky Donets basin (author Tetyana Shupova) and emblem of the XX jubilee conference Research on birds of the Siversky Donets basin (2013, Lugansk, author I. Zagorodniuk). The letters SD mean the Siversky Donets, the common kingfisher (Alcedo atthis) is one of the characteristic species of birds in the fauna of this region. On the right is the emblem of the Uzhhorod Entomological Readings with the European stag beetle (Lucanus cervus).

Врешті, більшість інших подібних об'єднань також включають у свою айдентику силуети або й повні зображення окремих видів. Як приклад, на логотипі Ужгородських ентомологічних читань (започатковано 2001 р.) і на сайті «Раритетна фауна Карпат» (започатковано 31 жовтня 2003 р., розміщено зображення рогача великого, або жука- оленя (Lucanus cervus) (рис. 5, праворуч).



2.3 Роки звірят в Україні

З 2008 року (XV Теріошкола в Канівському природному заповіднику) нами заплановано започаткувати акцію «Ссавець року», і першим таким «тотемом сучасності» обрано зубра -- вид-символ охорони природи в Україні та всіх суміжних країнах, а надто Польщі, Білорусі та Російської Федерації. Цьому виду і питанням його охорони вирішено присвятити весь наступний рік, а надалі обирати інші знакові види. Вирішено щороку обирати символом року представника іншого ряду ссавців, створивши певне «звірине коло», проте без фіксованих видів, обираючи щоразу при потребі та бажанні інший вид. Ймовірними наступними видами пропонуються (за абеткою): бобер, борсук, вивірка, видра, вовк, вовчок, їжак, кажан, ласка, сарна, свиня, сліпак, ховрах.

Вибір зубра (для 2009 р.) пов'язаний з кількома факторами: 1) у Європі прийнято «План дій з охорони зубра в Європі» (2004); 2) аналогічний план дій створено в Україні (Крижановський 2007); 3) зубра знову внесено до Червоної книги України (проект видання 2009 року), при тому з категорією «зниклий у природі», що засвідчує неефективність формальної охорони; 4) на зубра як на мисливський вид з високими трофейними цінностями дотепер діють полювання під назвою «селекційних відстрілів», чому на думку всіх колег потрібно покласти край; 5) зубр -- найбільший ссавець і загалом найбільша тварина фауни України, проте і він виявився вразливим (Парнікоза 2010).

Формами активності для років звірят запропоновано обрати:

1) підготовку тематичних сторінок на вебсайті Теріологічної школи;

2) підготовку прес-релізів для поширення інформації серед ЗМІ;

3) проведення фотоконкурсів та конкурсів дитячих малюнків;

4) проведення тематичних занять та лекцій, а також організацію локальних семінарів щодо дослідження та охорони знакових видів;

5) підготовку (або ініціювання) пам'ятної продукції про такі види у формі календарів, конвертів, наклейок, значків, пам'ятних монет.

На щорічних теріологічних школах-семінарах, які відбуваються переважно восени, пропонується робити підсумки такого року звірят, організовуючи відповідні круглі столи за схемою відпрацьованих нами акцій «Ніч кажанів», що урізноманітнить форми діяльності Теріошколи й дозволить привертати більшу увагу до потреб вивчення й охорони окремих видів, а через них -- досліджень та охорони відповідних груп тварин в цілому.

Окрім того, Українське теріологічне товариство має на меті привернути увагу суспільства саме до дикої фауни, яка залишається переважно поза увагою, позаяк значну суспільну увагу приділено опікуванню тими видами, яким мало що загрожує на рівні популяцій, зокрема здичавілим хижим ссавцям (пси, коти), які несуть переважно загрози дикій фауні. Акцентування уваги на звірах року і накопичення подібної інформації в Інтернеті, у ЗМІ та в просвітницьких програмах дозволить покращити ставлення людей до дикої фауни і суттєво послабити ставлення людей до диких звірів як до ресурсів або загроз.

«Рік кажана» був супроводжений черговими (по суті щорічними) акціями циклу «Ніч кажанів в Україні» та випуском монети «Всесвітній рік кажана» (Загороднюк 2018).

2.4 Орнітологічні символи та акції Птах року

Одними з найпоширеніших є різноманітні «пташині акції», включно з класичними днями зустрічання прильоту з вирію і випускання з неволі птахів (звичайно на день жайворонка, 1 березня), змаганнями бьордвотчерів за кількість виявлених птахів або знахідки високо раритетних видів, а останніми роками популярними «Роками птаха». В Україні роки птахів відзначають з середини 1990 років, обираючи об'єктом уваги все нові й нові види птахів (табл. 1).

Таблиця 1. Роки птахів та роки звірів в Україні (за вебсайтами «Пернаті друзі» та «Теріологічна школа»)

Table 1. Years of birds and years of mammals in Ukraine (after web-sites Feathered Friends and Theriological School)

Рік та вид птаха	Рік та вид птаха	Рік та вид ссавця
1995 Сиворакша	2009 Ремез	2009 Рік Зубра
1996 Чайка	2010 Горобець польовий	2010 рік Видри
1997 Рибалочка	2011 Синиця блакитна	2011 рік Кажана
1998 Боривітер звичайний	2012 Одуд	2012 рік Кажана (міжнародний)
1999 Шпак звичайний	2013 Бджолоїдка	2013 рік Вовчка
2000 Лелека білий	2014 Серпокрилець чорний	2014 рік Борсука
2001 Ластівка сільська	2015 Пелікан рожевий	2015 рік Сарни
2002 Сова вухата	2016 Повзик	2016 рік Бобра
2003 Соловейко східний	2017 Канюк звичайний	2017 рік Їжака
2004 Посмітюха	2018 Припутень	2018 рік Вовка
2005 Вільшанка	2019 Грак	2019 рік Свині
2006 Синьошийка	2020 Горлиця звичайна	2020 рік Вивірки
2007 Вивільга	2021 Синиця чубата	2021 рік Ласки
2008 Жовна чорна

Зміст «пташиних» акцій (за сайтом «Пернаті друзі» Роки птахів на вебсайті «Пернаті друзі») полягає в наступному: «...Протягом року до обраного виду прикута особлива увага -- дослідникам важливо з'ясувати його чисельність, поширення, потреби й проблеми, а також якомога ширше розповісти про його життя в природі». Об'єктом такої уваги обирають вид, якого легко побачити в природі або й у синантропних місцях, що дозволяє максимально широко залучати аматорів та учнівську молодь до спостережень і поширювати серед них спеціальні знання. Сумарно в Україні проведено 27 річних акцій, що дозволило створити потужні «інформаційні поля» про 27 різних за систематикою та екологією видів птахів.

У галузі вивчення й охорони ссавців також популярними є тривалі акції циклу «Рік [певного виду] в Україні». При проведенні таких років звірят, що започатковані Українським тері- ологічним товариством і проводяться в рамках Теріологічних шкіл-семінарів, завдання більш «видоспецифічні», пов'язані насамперед зі зверненням уваги до потреби охорони тих чи інших видів, і лише в другу чергу поширення знань про них, оскільки загалом такі види є добре відомими (докладніше наступний пункт).



3. Міжнародні дні та роки тварин

3.1 Міжнародні дні окремих видів

Існує дуже висока активність щодо днів звірят в усьому світі. Людина -- сама представник класу ссавців і більшість свійських і домашніх тварин -- також ссавці. Тому невипадково значна увага до ссавців формується в усіх цивілізаційних проєктах теплого ставлення до об'єктів природи -- від червоних книг до маскотів на логотипах різних торгових марок. Проте очевидно велика роль і у стосунку до акцій типу «днів тварин».

Нами для прикладу узагальнено відомості про акції циклу «дні» та «роки» певних видів стосовно ссавців (табл. 2) та безхребетних (табл. 2).

Таблиця 2. Міжнародні дні різних видів ссавців (за: Харчук 2020, з доповненням)

Table 2. International Mammal Days (by: Kharchuk 2020, as amended)

Дата	Пояснення
15 лютого	Всесвітній день китів. Метою якого є підвищення обізнаності про цих чудових істот. Щорічне свято було засновано в Мауї, на Гаваях, в 1980 р., щоби вшанувати горбатих китів, що пливуть біля узбережжя. Це головна вітрина фестивалю китів Мауї.
27 лютого	Міжнародний день полярного ведмедя відзначається щороку щоби підвищити обізнаність про стан збереження білого ведмедя. Започаткований неприбутковою організацією «Polar Bears International».
22 березня	Міжнародний день тюленів проводиться щорічно і спрямований на підвищення обізнаності щодо проблеми незаконного полювання на тюленів. Однією з перших організацій, заснованих для припинення комерційного полювання на тюленів, був Канадський міжнародний фонд захисту тварин (IFAW).
16 квітня	День порятунку слонів заснований Фондом реінтродукції слонів. Метою є підвищити обізнаність про небезпеки, з якими стикаються слони у світі.
17 квітня	День вдячності рукокрилим започаткований Міжнародною організацією охорони рукокрилих, яка була заснована в 1982 р. групою вчених, заклопотаних рукокрилими нашої планети. Вчені виявили, що кажани важливі для того, щоби підтримувати природу в рівновазі.
27 квітня	Всесвітній день тапіра був заснований з метою захисту всіх представників цього зникаючого виду від вимирання. Вони населяють ліси або джунглі, що робить їх особливо вразливими до вирубки лісів.
27 травня	Всесвітній день видри заснований Міжнародним фондом виживання видр. Усі 13 видів видри у всьому світі все ще занесені до Червоного списку.
21 червня	Всесвітній день жираф заснований Фондом збереження жираф. Збереження та захист диких тварин уже давно стоїть на порядку денному. Жирафи, перебувають під загрозою через низку факторів, включно з браконьєрством і знищенням їхніх екосистем і середовищ існування.
29 липня	Міжнародний день тигра проводиться щорічно для підвищення обізнаності щодо збереження тигра. Започаткований 2010 р. на Петербурзькому саміті щодо збереження тигрів.
4 серпня	Міжнародний день димчастого леопарда -- це день міжнародної обізнаності про цих тварин. Організаторами є Лорен Емос та Ден Кемп, двоє охоронців хижих тварин з парку диких тварин Howletts у Кенті, які щодня працюють із цим сором'язливим та невловимим видом.
8 серпня	Міжнародний день котів відзначається щороку. Започаткований 2002 р. Міжнародним фондом захисту тварин.
10 серпня	Всесвітній день лева був заснований компанією Big Cat Rescue. Причина заснування дуже серйозна: чисельність левів різко зменшилася до того, що вид поміщений до списку зникаючих.
12 серпня	Всесвітній день слонів присвячений збереженню та захисту слонів у світі. Задуманий 2011 р. канадськими кінорежисерами Патрісією Сімсом та Майклом Кларком.
22 вересня	Всесвітній день носорога. У 2010 р. було очевидно, що тяжке становище носорога не відомо людям у всьому світі. Люди здебільшого не знали, наскільки ми близькі до повного вимирання носорогів. Тому WWF-South Africa оголосила Всесвітній день носорога.
4 жовтня	Всесвітній день тварин спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їхнього добробуту. Він щорічно відзначається у день свята Франциска Ассізі, католицького святого, покровителя тварин.
23 жовтня	Щоби підвищити рівень обізнаності про становище знакових видів, дванадцять країн Азії, де проживає кішка, оголосили 23 жовтня 2014 р. Міжнародним днем снігового барса.
24 жовтня	День прісноводних дельфінів. Оголошений на «Семінарі з питань створення заповідних територій для прісноводних китоподібних» у Східному Калімантані, Індонезія в жовтні 2009 р.
29 листопада	Міжнародний день ягуара запроваджено в березні 2018 р. щоби привернути увагу до необхідності збереження оселищних коридорів ягуарів та їхніх середовищ існування.
4 грудня	Міжнародний день гепарда започаткований засновницею Фонду збереження гепардів, Лорі Маркер.
14 грудня	День мавпи. Започаткований 2000 р. художниками Кейсі Сурдом та Еріком Міллікіним, коли вони були студентами мистецтва в Мічиганському державному університеті.



Безхребетні тварини також не раз ставали об'єктами спеціальної уваги, надто комахи, серед яких є чимало примітних видів (великі, яскраво забарвлені, з чудернацькими морфологічними структурами тощо). Тому комахи нерідко стають об'єктами колекціонування або й живих експозицій як у приватній сфері, так і в просвітницьких центрах, зокрема й музеях, де комахи віддавна посідають чільне місце в експозиціях. На початку 20 ст. світ переживав бум з колекціонування комах, надто метеликів, що було захопленням багатьох заможних людей, колекції яких і досі зберігаються в музеях світу. Перетворення образів комах та інших безхребетних на предмети мистецтва -- монети, марки тощо, святкування днів тварин -- це одні з багатьох способів досягти кращої обізнаності людей про деякі окремі групи тварин. Приклади таких днів і акцій наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Дні безхребетних тварин згідно з різними джерелами

Table 3. Days of invertebrate animals according to various sources

Дата	Пояснення
14 березня	Національний день метеликів (США) (National Butterflies Day)
14 березня	Національний день павуків (США) (National Spider Day)
20 травня	Всесвітній день бджіл (World Bee Day)
6 червня	Всесвітній день комах (World Insect Day)
9 червня	День коралового трикутника (Coral Triangle Day), присвячений усім мешканцям
	коралових рифів
III тижд. червня	Тиждень обізнаності про комарів
21-27 червня	Всесвітній тиждень комах (дата плаваюча, наведено для 2021) (World Insect Week)
5 серпня	День устриць (Великобританія та США) (Oyster Day)
III субота серпня	Міжнародний день медоносних бджіл (National Honey Bee Day)
8 жовтня	Всесвітній день восьминогів (World Octopus Day)
8-12 жовтня	Міжнародні дні уваги до головоногих (International Cephalopod Awareness Days)
23 жовтня	Всесвітній день їстівних комах (World Edible Insect Day)

3.2 Популярні в Україні міжнародні дні тварин

Розглянемо як приклади чотири найвідоміші у світі й Україні події, пов'язані з концентрацією уваги людей на потребах підтримки й охорони тих чи інших тварин або з формуванням традицій, які загалом сприяють приязному ставленню людей до тварин. Три з них пов'язані з фенологією (день бабака, день птахів, ніч кажанів, день тварин). Одним із найвідоміших днів, присвячених тваринам, є Міжнародний день птахів. Інформація загалом є дуже популярною, добре описаною у вікіпедійних джерелах і регулярно підтримується мас-медіа. Такі феносвята є предметом дослідження ентобіологів (напр. Lantz & Turner 2003).

День Бабака (день Їжака) відзначається 2 лютого. Свято стало відоме як популярна традиція в США, проте первинно вона сформувалася в Європі, де цей день називали Candlemas -- «Днем свічок». Згідно з прикметою, якщо 2 лютого погода була ясною і сонячною, друга половина зими буде холодною. Цього дня освячені свічки роздавали людям, щоби ті захищалися від зими Відомо, що християни східного обряду того ж календарного дня, але за старим стилем, -- тобто, на Стрітення (15 лютого) -- теж святять свічки: за сайтом «Українські традиції», в цей день українці освя-чують воду та воскові свічки; його відзначають через 40 днів після Різдва. На Стрітення зима іде туди, де було літо, а літо -- де була зима.. Свято має давню історію, яку пов'язують з Давнім Римом, де 2 лютого відмічали День їжака, коли за поведінкою розбудженого їжака складали метеопрогноз на підставі чого, чи бачив він свою тінь (якщо бачив, то лякався її і ліз досипати). Цю традицію зберігали різні народи. За виданням «Міфи України» (Булашев 2003), в Україні «Байбак на Стрітення перекидається на другий бік, а на Явдохи (1 березня за старим стилем) свисне вперше і знов засне, якщо холодна погода. А коли погода тепла, то встає і починає походжати (Старобільський повіт)». У північній Німеччині, вихідці з якої заселяли Пенсильванію, у цей час від зимового сну прокидався борсук. У Північній Америці, де немає їжаків та борсуків, роль метеоролога перейшла до бабака, який і став метеорологом на Стрітення: у Пенсильванії бабак лісовий (Marmota monax) звичайно прокидається саме на Стрітення (2 лютого). Перша згадка про День Бабака датована 1841 роком. За цей час (статистика з 1886 р.) передбачення бабака Філа збулися рівно у 50 % випадків, попри це традиція захоплює американців, і щороку 2 лютого в Панксатоні у присутності тисяч глядачів рівно о 7:25 ранку Філа витягають із нори, і він робить свій прогноз Цікаво, що попри очікувану статистичну величину «вгадувань» у 50 % (аналіз 530 прогнозів у 33 місцях прогнозування бабаками) були окремі бабаки, які вгадувати або, навпаки, помилялися у 70 і більше % випадків; у кожній такій групі лідерів було по три бабаки (Ross et al. 2021).. Подія набула значної популярності у світі завдяки голлівудській романтичній комедії «День бабака» (1993). Завдяки львівським і харківським зоологам ця традиція 2009 року прийшла і в Україну, що додало популярності бабаку як мешканцю степів.

Міжнародний день птахів -- свято природи, яке відзначається щороку 1 квітня. В Україні здавна відоме як День жайворонка, який відзначали за старим стилем 9 березня (за новим 22 березня). Це одне з весняних свят, яке присвячувалось зустрічі Дня весняного рівнодення. Вважали, що саме цього дня з Вирію повертаються птахи і самими першими прилітають жайворонки. У селах традиційно випікали обрядове печиво «жайворонків» у вигляді пташок, з якими діти потім вибігали на вулицю та закликали весну. Цей день ще відомий як Сорок святих, який теж перегукується з Днем птахів. За переказами літніх людей, у цей день прилітають першими сорок жайворонків, також що пташка сорока будує гніздечко і кладе рівно 40 гілочок. У різних регіонах України печиво називали різними пташками: соловейчиками (Чернігівщина), жайворонками (Київщина, Полтавщина, Луганщина та ін.), качечками (Житомирщина), зозульками (Рівненщина), гусками (Волинь) Видатна українська вчена -- зоолог, еколог та музеолог Євдокія Решетник -- початок своєї наукової діяльності пов'язала з жайворонками; символічно, що вона народилася на День Явдохи, 1 березня (за старим стилем) і у Кошманівському р-ні Полтавської області (місце її народження) саме в цей день святкували Прихід весни, пекли жайворонків (або ластівок) -- за спогадами її сина (Коробченко 2016).. Історія міжнародного дня йде від 1 квітня 1902 року (за старим стилем -- 19 березня), коли 11 європейських держав підписали Міжнародну конвенцію з охорони птахів, корисних у сільському господарстві (International Convention for the Protection of Birds Useful to Agriculture) (Міжнародна... 1903). В Україні День птахів вперше відзначили 1928 року, до чого активно закликав й журнал «Український Мисливець і Рибалка» (розвішування шпаківень, випуск невільних птахів тощо). Відтоді День птахів -- не просто річниця Конвенції, але й потужна просвітницька та природоохоронна акція. У США День птахів започатковано як святкування дитячого свята в травні 1894 року. Популярність набув також Всесвітній день перелітних птахів (World Migratory Bird Day), його відзначають двічі на рік -- у ІІ суботу травня та жовтня.

Міжнародна (Європейська) ніч кажанів (European Bat Night) -- визначна подія, започаткована нашими польськими колегами і широко підтримана угодою EUROBATs (Угода про охорону популяцій кажанів у Європі), що діє в рамках Боннської конвенції про мігруючих тварин. Історія свята в Європі починається з 1997 року, коли до акцій долучився секретаріат EUROBATs, зацікавлений у підвищенні екологічної свідомості населення щодо збереження кажанів та в розвиткові міжнародної співпраці в цьому напрямку. Первинна офіційна дата -- ніч із 20 на 21 вересня, згодом частина країн стала проводити акції на початку вересня або й наприкінці серпня. Акція проводиться в Україні з осені 1997 р., коли нами було організовано тематичні екскурсії та круглі столи під назвою «Ніч кажанів в Україні» у форматі екскурсійних занять у Голосієво та Пирогово під Києвом та в рамках роботи V Теріологічної школи та біостанції «Гайдари» Харківського університету (Загороднюк 2018). До таких акцій організатори готували (й тепер готують) велику кількість різноманітного роздаткового матеріалу -- календарі, листівки, наклейки, диски, проводять тематичні сесії та демонстраційні обліки кажанів з використанням ультразвукових детекторів. Схему проведення акції «Ніч кажанів» для фахівців та аматорів описано в матеріалах VIII Теріошколи, що проходила 2001 р. в заповіднику «Провальський степ» (Загороднюк, 2005). Авторами та нашими колегами з Кам'янця-Подільського, Львова, Харкова та Ужгорода, Києва та Луганська набуто значний досвід проведення акцій для різних цільових груп -- студентів природничих спеціальностей, небайдужих містян, екотуристів, відвідувачів природничих музеїв, зоологічних парків тощо (Голенко 2010 та ін.).

Всесвітній день тварин (World Animal Day) відзначають щороку 4 жовтня. Це міжнародний день, що відзначається з метою привернення уваги людства до прав тварин і їхнього добробуту. Історія цього дня починається з 1925 року, коли його вперше організував у Берліні німецький письменник і зоозахисник Генріх Циммерманн. Спочатку він проводив день 24 березня, але з 1929 року переніс його на 4 жовтня. Циммерман активно поширював свою ідею, і 1931 року міжнародний конгрес прихильників руху захисту прав тварин, який проходив у Флоренції (Італія), одноголосно оголосив 4 жовтня всесвітнім днем тварин. Дата 4 жовтня була вибрана не випадково, адже це день пам'яті Франциска Ассізького (помер 3 жовтня 1226), який вважається у католиків покровителем тварин (The origin... 2018). У багатьох країнах, зокрема в Нідерландах, Австралії, Фінляндії та інших країнах свято відзначається на державному рівні.



4. Способи привернення уваги (пасивні)

4.1 Загальні положення

Розглянемо основні способи привернення суспільної уваги, включно з увагою науковців, аматорів та потенційних відвідувачів музеїв і користувачів інтернет-ресурсів, у тому числі: 1) створення вебсторінок та ведення інших медійних проектів (включно з каналами в соцмережах); 2) проведення акцій типу «тварина року» або «день кита» чи «ніч кажанів» науковими і природоохоронними товариствами й природничими музеями»; 3) виготовлення пам'ятних монет чи медалей та іншої атрибутики із зображеннями рідкісних і загалом знакових тварин; 4) тварини-символи на гербах, логотипах тощо.

Рис. 6. Плакат «Міжнародна ніч кажанів» з акції в Ужгороді 2016 р. (ліворуч) та Логотип Всесвітнього дня тварин (праворуч, Вікіпедія, ліцензія СС).

Fig. 6. International Bat Night from the action held in Uzhgorod in 2016 (left) and the Logo of the World Animal Day (right, Wikipedia, CC license).

4.2 Тематичні вебсторінки на сайтах природничих музеїв

Прикладами є: сайт «Пернаті друзі», сторінки про різні групи тварин на сайті ННПМ. Загалом на зоологічному розділі сайту ННПМ на сьогодні є 15 статей про окремі систематичні групи тварин, в т. ч. 9 груп безхребетних («Найпростіші», «Губки», «Кишковопорожнинні», «Черви», «Членистоногі», «Молюски», «Голкошкірі», «Погонофори та асцидії», «Комахи») та про 6 груп хордових («Хордові», «Риби», «Земноводні, або амфібії», «Плазуни, або рептилії», «Птахи», «Ссавці»). Серед прикладів тематичних сторінок останнього часу -- дві сторінки, підготовлені за нашою ініціативою: