Особливості рухової активності і харчового раціону дорослих жінок та іх вплив на якість їхнього життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості рухової активності і харчового раціону дорослих жінок та іх вплив на якість їхнього життя

Ріпак М.О.

кандидат наук з фізичноговиховання і спорту, доцент доценткафедритеорії і методики фізичноїкультуриЛьвівського державного університетуфізичноїкультуриім. І. Боберського

У статті висвітлено ставлення дорослих жінок до рухової активності та харчування. Установлено, що у щоденному харчовому раціоні міських жінок переважають молочні продукти (67,9%), фрукти (58,9%), овочі (58,2%), та солодощі (52,2%). Жінки сільської місцевості щодня вживають страви з картоплі (66,6%), молочні продукти (64,2%) та овочі (47,1%).

Жінки, які проживають у сільській місцевості, оцінили власний рівень рухової активності як високий та середній (25,2% і 36,1% відповідно), жінки міст - як середній (47,9%). Значна кількість жінок міської і сільської місцевості вказали на низький рівень рухової активності (28,3% і 24,7% відповідно). рухова активність харчування жінка

На думку жінок зрілого віку, найбільше на якість їхнього життя впливає матеріальне забезпечення. Жінки пенсійного віку стверджують, що стан здоров'я є найважливішим чинником, що впливає на якість їхнього життя. Проте, і в цій віковій групі достатня кількість жінок (32,8%) вважають, що матеріальне забезпечення є важливим чинником якості життя.

Ключові слова: рухова активність, раціональне харчування, якість життя, дорослі жінки.

Рипак М.А. Особенности двигательной активности и питательного рациона взрослых женщин и их влияние на качество их жизни. В статье освещено отношение взрослых женщин к двигательной активности и питанию. Установлено, что в ежедневном пищевом рационе городских женщин преобладают молочные продукты (67,9%), фрукты (58,9%), овощи (58,2%) и сладости (52,2%). Женщины сельской местности каждый день употребляют блюда с картошки (66,6%), молочные продукты (64,2%) и овощи (47,1%).

Женщины сельской местности оценили собственный уровень двигательной активности как высокий и средний (25,2% и 36,1% соответственно), городские женщины - как средний (47,9%). Значительное количество женщин сельской и городской местности указали на низкий уровень двигательной активности (28,3% и 24,7% соответственно).

Ключевые слова: двигательная активность, рациональное питание, качество жизни, взрослые женщины.

Ripak M. Specifics of motor activity and nutritional ration of adult women and their influence on the quality of their life. The article highlights the relation of adult women to motor activity and nutrition. It has been established that in the daily nutritional ration of urban women prevail dairy products (67.9%), fruits (58.9%), vegetables (58.2%) andsweets (52.2%). Women in rural areas eat potato dishes (66.6%), dairy products (64.2%) and vegetables (47.1%) every day. Violate the correct nutrition of urban women the following factors: the extremely fast tempo of modern life (26.6%), the growth of popularity of fast food products (22.1%). Women in rural areas believe that their regime of nutrition is most affected by the lack of free time (52.9%) and lack of knowledge about rational nutrition (48.2%).

Women living in rural areas rated their own motor activity levels as high and medium (25.2% and 36.1% respectively), women living in cities - as average (47.9%). A significant number of women in urban and rural areas indicated a low level of motor activity (28.3% and 24.7% respectively). It has been established that adult women prefer domestic motor activity, which takes most of the day. Instead, specially organized motor activity is not given enough attention.

Women of the first mature age consider that material security (43.6%), bad habits (35.6%) and nutrition (27.6%) most influences on the quality of their lives. Every fourth woman pointed to the impact of motor activity on quality of life. The quality of life of women of the second mature age is most influenced by the following factors: material security (36.3%), motor activity (31.0%) and bad habits (29.1%). Retirement women indicate that their health is most affected by the quality of their lives (38.7%). The following rankings are occupied by factors such as material security (32.8%) and motor activity (30.5%).

Key words: motor activity, rational nutrition, quality of life, adult women.

Постановка проблеми

Проблема зміцненняздоров'я, підвищенняруховоїактивності, покращенняякостіжиттянаселеннянашоїдержависьогодні є вкрай актуальною. Високаякістьжиттянаселеннявважаєтьсяознакоюблагополуччядержави, а досвідпровіднихкраїнсвідчить, що в стратегіїрозвиткудержавидоцільноорієнтуватися на концепціюякостіжиттялюдини. В Україні, в умовахактивізаціїпроцесівстаріння й депопуляціїнаселення, людський ресурс стаєнайдефіцитнішим ресурсом, а цесвоєючергоюзбільшуєзначущістьпроблемиякостіжиття [5, с. 54].

Аналізостанніхдосліджень і публікацій

На сьогодні у науковійлітературі є чималовизначеньпоняття «якості життя», як і методик йоговизначення [4, с. 136; 5, с. 54; 8, с. 25; 9, с. 23 та ін.].

На якістьжиттявпливаєчималочинників, важливемісцесередякихпосідаєруховаактивність та харчування. Харчування є одним ізнайвагомішихчинниківзбереженняздоров'я. За останні роки якістьхарчуваннянаселеннязначнопогіршилася і цятенденціязберігається. Змінилася структура добовихпродуктовихнаборів, зменшилосяспоживанням'ясних, молочнихпродуктів, овочів і фруктівсередрізнихгрупнаселення та збільшилосяспоживаннявисококалорійнихпродуктівхарчування з низькоюбіологічноюцінністю. Наслідками такого харчування є порушенняхарчового статусу мешканцівУкраїни, виникненнягіповітамінозів, зниженняімунітету, погіршенняпоказниківфізичногорозвитку, зростаннясерцево-судинної та ендокринноїпатології, захворюваньшлунково-кишкового тракту, дефіцитниханемій, остеопорозів та іншихнеінфекційнихзахворюваньаліментарнообумовленого характеру [1, с. 3].

Науковці [4, с. 136; 10, с. 254] наголошують, щоосновними причинами захворюваності та смертності у світі є недостатнійрівеньруховоїактивності та нераціональнехарчування. Розуміннязначенняхарчування у життєдіяльностілюдини, умінняскластираціонхарчування та поєднатийого з руховоюактивністю дозволить вирішитипроблеми, пов'язаніізнадлишковоюмасоютіла і багатьмаіншимизахворюваннями, щовпливають на активністьособистості [2, с.7; 7, с.169]. Проблема надлишковоїмаситіла є актуальною не лише у нашійдержаві, але й у світізагалом. У деякихкраїнахожиріннямають 50-60% дорослогонаселення, особливо ця проблема стосуєтьсяжінок [3, с.26; 7, с.169]. В Європіожиріннядосягломасштабівепідемії [6, с. 122]. Так, середдорослогонаселення ЄС надлишковамасатіла у 80 % випадків є причиною діабету другого типу, у 35 % - ішемічноїхворобисерця, у 55 % - гіпертонічноїхвороби [4, с. 136]. Стратегії, спрямовані на боротьбу з епідемією, повинніпропагувати як здоровехарчування, щопередбачаєзменшенняспоживанняжирів і цукру та збільшенняспоживанняфруктів і овочів, так і підвищенняруховоїактивності [6, с. 124].

З огляду на вищезазначене, вивченняпитанняособливостейхарчування і руховоїактивностідорослихжінок та їхвплив на якістьїхньогожиття є актуальним.

Зв'язокроботи з науковимипрограмами, планами, темами. Дослідженнявиконановідповідно до теми НДР кафедритеорії і методики фізичноїкультуриЛьвівського державного університетуфізичноїкультури на 2017-2020 рр. «Теоретико-методичніаспектиоптимізаціїруховоїактивностірізнихгрупнаселення» (протокол № 4 від 17.11.2016).

Завданнядослідження:

1. З'ясуватиставленнядорослихжінок до руховоїактивності.

2. Вивчитиособливостіхарчовогораціонужінокміської і сільськоїмісцевості.

3. Визначитичинники, яківпливають на якістьжиттядорослихжінок.

Методидослідження: аналізнауково-методичноїлітератури, анкетування, методиматематичної статистики.

Виклад основного матеріалу. Дослідженняпроводилося шляхом анкетуванняжінок, у якому брало участь 1864 доросліжінки, з них 706 жінокпершогозрілоговіку, 509 жінок другого зрілоговіку і 649 жінокпенсійноговіку. Середопитанихжінок 1119 проживають у містах і 745 - у сільськіймісцевості.

У проведеномудослідженнівивчалосяставленнядорослихжінок до харчування як складової здорового способу життя. Так, 40,5% міськихжінок і 24,7% жіноксільськоїмісцевостівважають, щораціональне і повноціннехарчування є важливим компонентом їхнього способу життя. Вони стверджують, щознають, як правильно організувативласнийраціон харчування.

У щоденномухарчовомураціоніміськихжінокпереважаютьовочі, фрукти, молочніпродукти та солодощі. Жінкисільськоїмісцевостіщоднявживають страви з картоплі, молочніпродукти та овочі (табл. 1).

Таблиця 1

Споживання різних харчових продуктів дорослими жінками

Наші дані частково підтверджують й інші фахівці [1, с. 3], які вказують, що харчування людей працездатного віку характеризується підвищеним рівнем споживання зернових продуктів, картоплі, кондитерських виробів та недостатнім рівнем споживання молока, м'яса, риби та продуктів їх переробки.

Серед чинників, які порушують правильний режим харчування, міські жінки вказали такі: надто швидкий темп сучасного життя (26,6%), зростання популярності не збалансованих за харчовою та енергетичною цінністю продуктів харчування швидкого приготування (22,1%). Жінки сільської місцевості вважають, що на їхній режим харчування найбільше впливає відсутність вільного часу (52,9%), відсутність знань про раціональне харчування (48,2%) та недостатня увага до організації харчування (45,9%) (рис. 1).

Рис. 1. Чинники, якіпорушуютьправильний режим харчуваннядорослихжінок

Найнижчірейтинговімісцясередусіхчинників, якіпорушують режим харчуванняміськихжінок, займаютьтаківаріантивідповідей: недостатнєрозумінняважливості правильного харчування (11,8%), відсутністьзнань про раціональнехарчування (14,1%) та відсутністьвільного часу (14,7%). Жінкисільськоїмісцевостівказали, щонайменшеїхній режим харчуванняпорушуютьтакічинники, як надтошвидкий темп сучасногожиття (16,6%), зростанняпопулярностіпродуктівхарчуванняшвидкогоприготування (18,1%).

Більшістьопитанихжінок (52,8%) відповіли, щозадоволенісвоєюфігурою, проте не протиїїпокращити. Установлено, щонормальнумасутіламають 37,1% міськихжінок і 14,8% жіноксільськоїмісцевості, надлишковумасутіла - 33,5% і 43,5% жінокміської і сільськоїмісцевостівідповідно, ожиріннявстановлено у 29,4% міськихжінок і 41,7% жіноксільськоїмісцевості. Цепов'язано з недотриманням режиму харчування, а такожнедостатньоюруховоюактивністю. Поряд з цим, 10,9% жінокміст і 9,0% жінок, якіпроживаютьу селах, хотіли б отриматидодатковізнання з питаньраціональногохарчування.

Щостосуєтьсяруховоїактивності, то жінкивважають, що вони достатньоактивні. Жінки, якіпроживають у сільськіймісцевості, оціниливласнуруховуактивність як високу та середню (25,2% і 36,1% відповідно). Проте, руховаактивністьжінок, якіпроживають у селі, маєпереважнопобутовий характер і лишенезначнакількістьжінок (9,5%) вказали, щоїмвластиваспеціальноорганізованаруховаактивність. Натомістьсередміськихжіноквідсоток тих, хтовказав на високийрівеньруховоїактивності, складаєлише 9,7%, значначастинаміськихжінокоціниливласнуруховуактивність як середню (47,9%). Значнакількістьжінокміської і сільськоїмісцевостівказали на низькийрівеньруховоїактивності (28,3% і 24,7% відповідно). Вагалися у виборівідповіді 14,0% дорослихжінок.

Установлено, щодоросліжінкинадаютьперевагупобутовійруховійактивності, яка займаєбільшучастинудоби. Натомістьспеціальноорганізованійруховійактивностіприділяєтьсянедостатньоуваги. Так, 10,0% міськихжінок і 71,1% жінок, якіпроживають у сільськіймісцевостіпересуваютьсяу справахпішки, постійнозаймаютьсяпобутовоюфізичноюпрацею 69,6% міськихжінок і 89,3% жіноксільськоїмісцевості. Разом з тим, виконуютьранковугігієнічнугімнастикулише 1,6% міськихжінок і жоднажінкасільськоїмісцевості, самостійнозаймаютьсяфізичнимивправами 11,9% жінок, якіпроживають у містах і 9,5% жінок, якіпроживаютьу селах, заняття у фізкультурно-оздоровчихгрупахвідвідують 13,9% міськихжінок і 1,2% жінок, якіпроживають у сільськіймісцевості. Необхіднозазначити, щобільшактивними є жінки, якіпроживають у містах. Вони відвідуютьфітнес-центри, клуби та більш активно самостійнозаймаютьсяфізичнимивправами в домашніхумовах.

У своємудослідженні ми з'ясували, якічинники, на думку дорослихжінок, впливають на якістьїхньогожиття. Так, міськіжінкивказали, щонайбільше на якістьїхньогожиттявпливаєматеріальнезабезпечення (35,2%), шкідливізвички (34,9%) та руховаактивність (26,0%). Жінкисільськоїмісцевостівважають, щоякістьїхньогожиттязалежитьвідматеріальногозабезпечення (41,9%), руховоїактивності (33,6%) і стану здоров'я (31,7%).

Таблиця 2

Якщо аналізувати відповіді жінок різного віку, вони такожмаютьпевнівідмінності (табл. 2).Чинники, які впливають на якість життя дорослих жінок

Так, жінки першого зрілого віку вважають, що найбільше на якість їхнього життя впливає матеріальне забезпечення (43,6%), шкідливі звички (35,6%) і харчування (27,6%). Кожна четверта жінка вказала на вплив рухової активності на якість життя.

На якістьжиттяжінок другого зрілоговікунайбільшевпливаютьтакічинники: матеріальнезабезпечення (36,3%), руховаактивність (31,0%) і шкідливізвички (29,1%).

Жінкипенсійноговказують, що стан здоров'янайбільшевпливає на якістьїхньогожиття (38,7%). Наступнірейтинговімісцязаймаютьтакічинники, як матеріальнезабезпечення (32,8%) і руховаактивність (30,5%).

Значначастинавсіхдорослихжіноквказують, що на якістьїхньогожиттянайбільшевпливаєматеріальнезабезпечення (тобто, наявністькоштівдозволяєякіснохарчуватися, відпочивати, одягатисятощо, а отже, і якістьжиттякраща). Жінкипенсійноговікунаголошують, що стан здоров'я є найважливішимчинником, щовпливає на якістьжиття. Проте, і в ційвіковійгрупідостатнякількістьдорослихжінок (32,8%) вважають, щоматеріальнезабезпечення є важливимчинникомякостіжиття.

Висновки

У щоденномухарчовомураціоніміськихжінокпереважаютьмолочніпродукти (67,9%), фрукти (58,9%), овочі (58,2%), та солодощі (52,2%). Жінкисільськоїмісцевостіщоднявживають страви з картоплі (66,6%), молочніпродукти (64,2%) та овочі (47,1%). Правильний режим харчуванняміськихжінокпорушуютьтакічинники: надтошвидкий темп сучасногожиття (26,6%), зростанняпопулярностіпродуктівхарчуванняшвидкогоприготування (22,1%). Жінкисільськоїмісцевостівважають, що на їхній режим харчуваннянайбільшевпливаєвідсутністьвільного часу (52,9%) та відсутністьзнань про раціональнехарчування (48,2%).

Жінки, якіпроживають у сільськіймісцевості, оціниливласнуруховуактивність як високу та середню (25,2% і 36,1% відповідно). Жінки, якіпроживають у містах, оціниливласнуруховуактивність як середню (47,9%). Значнакількістьжінокміської і сільськоїмісцевостіоціниливласнийрівеньруховоїактивності як низький (28,3% і 24,7% відповідно).

Найбільше на якістьжиттяміськихжіноквпливаєматеріальнезабезпечення (35,2%), шкідливізвички (34,9%) та руховаактивність (26,0%). Жінкисільськоїмісцевостівважають, щоякістьїхньогожиттязалежитьвідматеріальногозабезпечення (41,9%), руховоїактивності (33,6%) і стану здоров'я (31,7%).

Перспективиподальшихдослідженьполягають у залученнідорослихжінок до спеціальноорганізованоїруховоїактивності та формуваннізнань про раціональнехарчування.

Література

1. Банковська Н. В. Гігієнічнаоцінка стану фактичного харчуваннядорослогонаселенняУкраїни та науковеобґрунтуванняшляхівйогооптимізації. :автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: [спец.] 14.02.01 «Гігієна та професійнапатологія» / Н. В. Банковська. - Київ, 2008. - 26 с.

2. Зубар Н. М. Основифізіології та гігієнихарчування :Підручник / Н. М. Зубар. - К. : Центр учбовоїлітератури, 2010. - 336 с.

3. Олексієнко Я. І. Харчування та йоговплив на здоров'ялюдини :навч.-метод. посібник / Я. І. Олексієнко, В. А. Шахматова, О. П. Верещагіна. - Черкаси : ПП Чабаненко Ю.А., 2014. - 42 с.

4. Павлова Ю. Руховаактивність, харчування та якістьжиттямолоді / Павлова Юлія // СпортивнийвісникПридніпров'я. - 2015. - № 2. - С. 136-141.

5. Приступа Є. Якістьжиттялюдини: категорії, компоненти та їхвимірювання / Є. Приступа, Н. Куриш // Фізичнаактивність, здоров'я і спорт. - 2010. - № 2. - С. 54-63.

6. Фізичнарекреація :навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту / Приступа Є. Н., Жданова О. М., Линець М. М. [та ін.]; за наук. ред. Євгена Приступи. - Дрогобич : Коло, 2010. - 448 с.

7. Ханікянц О. В. Значенняорганізації оптимального співвідношенняраціональногохарчування та руховоїактивності для студентськоїмолоді / О. В. Ханікянц // ВісникЧернігівського нац. пед. у-ту імені Т. Г. Шевченка. - Чернігів : ЧНПУ, 2018. - Вип. 152, т. ІІ. - Серія :Педагогічні науки. - С. 169-175.

8. Birnbacher D. Quality of life - evaluation or description? / D. Birnbacher// Ethical Theory and Moral Practice. - 1999. - Vol. 2. - N 1. - P. 25-36.

9. Rejeski W. J. Physical activity and quality of life in older adults / W. J. Rejeski, S. L. Mihalko // The Journals of Gerontology Series A: Biological Sciences and Medical Sciences, 2001. - № 56. - pp. 23-35.

10. Wojciechowska P. Physical activity and human health / Paulina Wojciechowska// StudiaMedyczne. - 2015. - 30 (4). - Р. 254-260.

References:

1. Bankovska N. V. (2008), "Hygienic assessment of the actual nutrition of the adult population of Ukraine and scientific substantiation of ways to optimize it", avtoref. dys. nazdobuttyanauk. stupenyakand. med. nauk: [spets.] 14.02.01 "Hihiyena ta profesiynapatolohiya", Kyiv, 26 p.

2. Zubar N. M. (2010), "Fundamentals of Physiology and Food Hygiene", Pidruchnyk, Kyiv: Tsentruchbovoyiliteratury,

336 p.

3. Oleksiyenko Y. I., Shakhmatova V. A. and Vereshchagina O. P. (2014), "Nutrition and its influence on human health", navch.-metod. posibnyk, Cherkasy: PP Chabanenko Y.A., 42 p.

4. Pavlova Y. (2015), "Motor activity, nutrition and quality of life of young people", SportyvnyyvisnykPrydniprov"ya, No. 2, P. 136-141.

5. Prystupa Y., Kurysh N. (2010), "Quality of human life: categories, components and their measurement", Fizychnaaktyvnist', zdorov"yai sport, No. 2, P. 54-63.

6. Prystupa Y. N., Zhdanova O. M., Lynets M. M. and other (2010), "Physical recreation", Navchalnyyposibnykdlyastudentivvyshchykhnavchalnykhzakladivfizychnohovykhovannyaisportu, Drohobych: Kolo, 448 p.

7. Hanikyants O. V. (2018), "The importance of organizing the optimal correlation of rational nutrition and motor activity for student youth", VisnykChernihivskohonatsionalnohopedahohichnohouniversytetu, Seriia: Pedahohichninauky, No. 152(2), pp. 169-175.

8. Birnbacher D. (1999), "Quality of life - evaluation or description?" Ethical Theory and Moral Practice, Vol. 2, N 1, P.

25-36.

9. Rejeski W. J., Mihalko S. L. (2001), "Physical activity and quality of life in older adults", The Journals of Gerontology Series A: Biological Sciences and Medical Sciences, No. 56. pp. 23-35.

10. Wojciechowska P. (2015), "Physical activity and human health", StudiaMedyczne, No. 30 (4), pp. 254-260.

Размещено на Allbest.ru