Організація досліджень ценопопуляцій Astragalus dasyanthus Pall. і Adonis vernalis L. студентами-біологами у процесі проведення навчально-польової практики з ботаніки

Размещено на http://allbest.ru

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Організація досліджень ценопопуляцій Astragalus dasyanthus pall. і Adonis vernalis L. студентами-біологами у процесі проведення навчально-польової практики з ботаніки

Людмила Довгопола, здобувач, старший лаборант

кафедри біології і методики навчання

Анотація

З'ясовано особливості практичної підготовки студентів природничо-технологічного факультету за спеціальністю 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) у процесі навчально-польової практики з ботаніки. Доведено, що практика є важливим елементом цілісної системи формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності.

Проаналізовано важливість та особливості проведення популяційних досліджень студентами-біологами під час навчально-польової практики з ботаніки на прикладі Astragalus dasyanthus Pall. і Adonis vernalis L. Доведено, що вивчення та використання різних польових методів дослідження рослин, особливо популяційних, сприяє формуванню науково-дослідницької компетентності в студентів-біологів. Визначено, що під час постійного моніторингу студентами рідкісних ценопопуляцій рослин, дослідження впливу різних екологічних, антропогенних факторів на їх життєдіяльність, формується екологічна компетентність.

Ключові слова: навчально-польова практика, популяція, Astragalus dasyanthus Pall., Adonis vernalis L., науково-дослідна робота, екскурсія, спостереження, моніторинг, студенти-біологи, професійна підготовка.

Аннотация

Выяснены особенности практической подготовки студентов естественно-технологического факультета по специальности 014 Среднее образование (Биология и здоровья человека) в процессе учебно-полевой практики по ботанике. Доказано, что практика является важным элементом целостной системы формирования готовности будущих учителей биологии к профессиональной деятельности. Проанализированы важность и особенности проведения популяционных исследований студентами-биологами во время учебно-полевой практики по ботанике на примере Astragalus dasyanthus Pall. и Adonis vernalis L. Доказано, что изучение и использование различных полевых методов исследования растений, особенно популяционных, способствует формированию научно-исследовательской компетентности у студентов- биологов. Определено, что во время постоянного мониторинга студентами редких ценопопуляций растений, исследования влияния различных экологических, антропогенных факторов на их жизнедеятельность, формируется экологическая компетентность.

Ключевые слова: учебно-полевая практика, «Ботаника. Анатомия, морфология, фитоценология растений», «Ботаника. Систематика и филогения растений», популяция, Astragalus dasyanthus PALL., Adonis vernalis L., научно-исследовательская работа, экскурсия, наблюдение, мониторинг, студенты-биологи, профессиональная подготовка.

Abstract

The peculiarities of practical training of the students of the Faculty of Natural and Technological Sciences in the Specialty 014 Secondary Education (Biology and Human Health) in the process of the Botany scientific field practice are revealed. It was proved that practice is an important element of a whole system in the formation of the readiness of the future Biology teachers for their professional activity.

The importance and peculiarities of conducting population surveys by Biology students, during the botany scientific field practice on the example of valuable medicinal species A. vernalis L. and A. dasyanthus Pall., whose area is rapidly reduced as a result of anthropogenic influence, was analyzed. It has been proved that the studying and using of various field research methods of plants, especially populations, contributes to the formation of scientific research competence in Biology students.

It was substantiated that the conceptual base of population botany is assimilated in the studying of phytocoenoses in the process of obtaining skills for the compilation of geobotanical descriptions, during which skills are formed to determine species of plants, grouping, to isolate life forms of plants, to determine the density and projective cover, the age of the structure, phenophases, the vitality of species, etc. It has been determined that during the constant monitoring by the students of rare coenopopulations of the plants, the studying of the impact of various ecological and individual factors on their livelihood, the ecological competence is being formed.

The expediency of knowledge forming in the studying method of the cenopopulations ofplants in the process of complex studying of the flora of the region is established in order to ensure the conservation, reproduction and rational using of rare plants and their groupings during the scientific field practice.

It was known that due to such researches, the multifunctional goal is being realized, which is related to the acquisition of practical skills of students in the natural atmosphere and the implementation of the important environmental and ecological projects.

Key words: scientific field practice, «Botany. Anatomy, morphology, phytocenology ofplants», «Botany. The systematic and phylogeny of the plants», the population, Astragalus dasyanthus PALL., Adonis vernalis L., research work, excursion, observation, monitoring, Biology students, professional training.

Вступ

Постановка проблеми. На сьогоднішній день реформування системи вищої освіти України передбачає переорієнтацію на активні методи отримання знань в процесі професійної підготовки, творчий розвиток особистості майбутнього фахівця та його здібностей спонукає до реалізації компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх учителів-біологів. Болонський процес, провідною ідеєю якого є даний підхід до навчання, на сьогодні виступає однією із рушійних сил, які змінюють освітню парадигму вищої школи.

Основною формою навчання, що забезпечує отримання фахових знань із біології є навчальна практика, яка входить до складу обов'язкових дисциплін природничого циклу нормативного блоку навчального плану. Вона займає основне місце у системі навчання, особливо в набутті практичних навичок. популяційний ботаніки біологія adonis

У системі професійної педагогічної підготовки вчителів біології навчальна практика є особливою формою організації навчально-виховного процесу, під час якої студенти набувають досвіду впровадження наукових досліджень в польових умовах, спостереження за об'єктами природи, їх моніторингу впродовж певного відрізку часу та природоохоронної роботи. Організація і проведення навчальних практик забезпечує ефективність професійної підготовки майбутніх учителів, сприяє формуванню необхідних практичних умінь і навичок.

Основною метою практики є розвиток індивідуальності, особистості студента як майбутнього фахівця, вдосконалення його ключових та фахових компетенцій як інтегральних показників формування професійної компетентності.

Аналіз останніх публікацій. Проблеми організації і проведення навчальних практик у процесі професійної підготовки майбутніх учителів біології розглядаються в працях Л. Астахової, Г. Мужа, М. Бойка, Н. Павлової, О. Лукаш, С. Морозюк, І. Чорного, А. Кустовської, Л. Титаренко, Ю. Шапрана та ін.

Так, учені Л. Астахова, Г. Муж, Л. Титаренко, Ю. Шапран розглядають навчально-польову практику з біології як необхідну умову формування професійних компетентностей: природознавчої, екологічної, науково-дослідної тощо.

Зокрема, Ю. Шапран польову практику студентів біологічних спеціальностей вважає важливою складовою їхньої професійної підготовки. На його думку, професійна компетентність учителя біології - це «складне інтегральне інтелектуальне, професійне й особистісне утворення, яке формується у процесі його підготовки у вищій школі, проявляється, розвивається і вдосконалюється у професійній діяльності, а ефективність її здійснення суттєво залежить від видів його теоретичної, практичної та психологічної підготовленості до цієї діяльності, особистісних, професійних та індивідуальних якостей, сприйняття її цілей, особливостей та змісту (Шапран Ю., 2012, с. 360).

І. Давидович, О. Сорочинська, О. Спрягайло розглядають навчально- польову практику як важливий елемент цілісної системи формування практичних умінь і навичок та як форму природоохоронної діяльності студентів- біологів. Вони наводять приклади використання природного потенціалу територій із метою узагальнення теоретичних відомостей природничих навчальних предметів та можливості розв'язання важливих суспільних задач, що пов'язані з екологічним вихованням (Давидович І., Сорочинська О., 2011, с. 61-62; Спрягайло О., 2010, с. 211-216).

Проблемою доцільності проведення навчальних практик, де звертається увага на окремі напрями природничих дисциплін, займаються дослідники: Л. Бурчак, М. Мигун, В. Оніпко, Н. Туровцева, О. Ходан, Так, Л. Бурчак, М. Мигун, І. Гурець розкривають практичну спрямованість польової практики з курсу «Генетика з основами селекції» на прикладі теми «Множинний алелізм природних популяцій конюшини повзучої (Trifolium repens)», наводять аналіз популяції та частоту зустрічей різних фенотипів за ознакою сивої плями у популяціях T. repens.(Бурчак Л., Мигун М., Гурець І., 2015, с. 44-47).

В. Оніпко обґрунтувала теоретичні засади і технологічні аспекти проведення наскрізної польової практики з курсу «Основи сільського господарства» з метою забезпечення ефективної професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до реалізації біотехнологічного профілю у загальноосвітньому навчальному закладі (Оніпко В., 2015, с. 11-16). Н. Туровцева, О. Ходан акцентують увагу на обставині, що у процесі практики з «Основ сільського господарства» в студентів формуються навички з організації та проведення дослідно-практичної роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці (Туровцева Н., Ходан О., 2006, с. 35-37).

Виділення невирішених раніше частин проблеми. Незважаючи на наявність фрагментарних досліджень із проблеми формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності у процесі навчальних практик, поза науковим інтересом дослідників залишається низка важливих проблем, розв'язання яких сприятиме поліпшенню професійної підготовки майбутніх учителів біології.

Мета статті полягає у розкритті доцільності проведення популяційних досліджень студентами-біологами під час проведення навчально-польової практики з ботаніки вичення ценопопуляцій Astragalus dasyanthus Pall. і Adonis vernalis L.

Постановка завдання. Проаналізувати доцільність проведення популяційних досліджень студентами-біологами під час навчально-польової практики з ботаніки на прикладі Astragalus dasyanthus Pall. і Adonis vernalis L.

Виклад основного матеріалу

Аналіз сучасних розробок засвідчує, що навчально-польова практика належить до дослідницько-практичної діяльності, а тому відіграє важливе значення в професійній підготовці майбутніх учителів біології.

Польова практика з біології є невід'ємною і обов'язковою при підготовці студентів біологічних спеціальностей. Вона є базовою при підготовці майбутнього фахівця «біології, географії, екології, адже без формування умінь і навичок проводити спостереження і дослідження у природі не можна підготувати кваліфікованого спеціаліста» (Туровцева Н., Ходан О., 2006, с. 35-37).

Практики для студентів природничо-технологічного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди» є складовою частиною освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за спеціальністю 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини), що передбачає набуття ними професійних умінь і навичок, фахових компетенцій. Для кожного виду практики на кафедрі біології і методики навчання розробляються робочі програми, які вміщують її мету і завдання, терміни проведення, вимоги до баз практики, зміст діяльності студента-практиканта, вимоги до звітної документації, порядок підведення підсумків, критерії оцінювання тощо.

Навчально-польова практика з ботаніки розвиває у студентів-біологів навички до самостійної науково-дослідної роботи, сприяє засвоєнню методики польових досліджень, які необхідні учителю біології під час екскурсій в природу, шкільних туристичних походів, краєзнавчої роботи і проектної діяльності. Успішне засвоєння методики польових робіт дозволяє вести наукові дослідження з ботанічних дисциплін.

Основними формами проведення практики є екскурсії в природу й камеральна обробка зібраних матеріалів. Під час екскурсій розповідь викладача поєднується з демонстрацією рослинних об'єктів і виконанням студентами індивідуальних завдань, що надає можливість отримати самостійну і правильну відповідь у процесі їх розв'язання. Дослідницька робота, спостереження та екскурсії в природу не можуть бути замінені ніякою іншою формою навчання: вони завжди методично індивідуальні й практично майже неповторні (Шапран Ю., 2012, с. 359-363).

Навчально-польова практика з ботаніки на природничо-технологічному факультеті ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди» проводиться на першому (анатомія та морфологія) та другому (систематика вищих рослин) курсах, триває по два тижні кожна (3 навчальні кредити) і є логічним завершенням вивчення розділів дисциплін «Ботаніка. Анатомія, морфологія, фітоценологія рослин» і «Ботаніка. Систематика та філогенія рослин». Вона передбачає дослідження регіональної флори і здійснюється в околицях м. Переяслава-Хмельницького. Всього на кожен вид практик передбачено по 10 екскурсійних маршрутів.

Під час практики на першому курсі студенти вивчають морфологічну будову рослин, з'ясовують особливості їх розмноження, основи екології рослин, набувають ґрунтовних знань із догляду і штучного розмноження рослин.

Окрім того, програма практики передбачає одержання кожним студентом конкретних знань: про відмінні риси видів, родів та родин; основні життєві форми рослин; онтогенез, вікові та сезонні зміни морфологічної і анатомічної структури рослин; способи розмноження рослин, їх розселення і розподіл у залежності від екологічних умов довкілля.

Під час проведення польової практики з ботаніки на другому курсі у студентів формуються знання про таксономічну, синтаксономічну та структурну різноманітність рослинного покриву; закономірності змін таксономічного складу та структури рослинних угруповань залежно від умов середовища.

Метою практики є поглиблення і практичне застосування теоретичних знань, отриманих упродовж вивчення курсу «Систематика вищих рослин», оволодіння базовими методами фітоценологічних досліджень, розвиток і закріплення навичок роботи з рослинними об'єктами в польових і камеральних умовах.

У процесі проходження практики студенти повинні вивчити назви рослинних об'єктів, навчитися ідентифікувати у природі за діагностичними ознаками найпоширеніші й рідкісні види вищих рослин регіональної флори, визначати таксономічну приналежність рослин, знати характерні ознаки провідних родин флори регіону; розпізнавати типові рослинні угруповання Київщини; оволодіти методикою фітоценологічних досліджень.

Під час практики студенти повинні результативно виконати такі види робіт:

- взяти участь у ботанічних екскурсіях в околицях м. Переяслава-Хмельницького. Під час екскурсій студенти ознайомлюються з видовим складом вищих рослин, різноманітністю рослинних угруповань та екологічних груп рослин; збирають рослини для вивчення, ідентифікації та гербаризації;

- вивчити українські й латинські назви не менше 150 видів рослин, навчитися користуватися визначальними таблицями родин до яких вони належать;

- зібрати і змонтувати певну кількість гербарних зразків із дотриманням вимог до гербаризації вищих рослин;

- навчитися розпізнавати в природних умовах без використання визначників приналежність рослин до певного відділу та провідних родин квіткових рослин: Ranunculaceae, Сагуоркуїїасеае, Rosaceae, Fabaceae, Brassicaceae, Boraginaceae, Lamiaceae, Scrophularaceae, Аріасеае, Asteraceae, Мпсасеае, Сурегасеае, Роасеае.

Особливу увагу викладачі звертають на організацію флористичних та геоботанічних досліджень, які добре поєднуються з комплексним вивченням популяцій рослин. Ознайомлення з даним напрямком дослідження є важливим в подальшому вивченні курсів: «Основи екології та біосферології», «Популяційна біологія», «Флора України», «Охорона природи», «Методологія і методика досліджень в біології», «Проблеми збереження біорізноманіття в урбанізованому середовищі» тощо. Під час практики важливо сформувати у студентів поняття про популяції рослин, визначити критерії, які характеризують популяцію: популяційну (внутрішньовидову) мінливість рослин, віковий склад популяції, особливості росту популяції тощо. Оцінка стану популяції відіграє практичне значення при організації раціонального використання і охороні рослин.

Понятійна база популяційної ботаніки засвоюється при вивченні фітоценозів в процесі отримання навичок складання геоботанічних описів, під час яких формуються вміння визначати види рослин, угрупування, виділяти життєві форми рослин, визначати щільність та проективне покриття, віковий стан, фенофази, життєвість видів, оцінювати вплив екологічних факторів на рослинні угрупування.

Систематичне проведення практики на стаціонарних територіях дозволяє проводити постійний моніторинг визначених для спостереження ценопопуляцій. Зібрані камеральні дані можна використовувати при організації науково-дослідної роботи студентів-біологів (за результатами досліджень виконуються курсові та дипломні роботи). Даний вид діяльності формує науково-дослідницьку компетентність.

По-перше, формуються у майбутніх учителів біології уміння і навички щодо організації дослідної роботи в учнів, по-друге, відбувається становлення педагога як дослідника. У процесі вивчення студентами популяцій рослин, що підлягають охороні на міжнародному, європейському, державному та регіональному рівнях, дослідження впливу різних екологічних, антропогенних факторів на їх життєдіяльність, формується екологічна компетентність.

Вище розглянуті компетентності є складовою фахової компетентності майбутнього вчителя біології, що доводить доцільність проведення регулярних досліджень популяцій під час навчально-польової практики з ботаніки. Нижче наведено досвід проведення популяційного дослідження видів рослин Astragalus dasyanthus Pall. і Adonis vernalis L.

Щорічне проведення практики на території с. Циблі (урочище «Цирковище»), на ділянці «Змієвого валу» по трасі Переяслав-Хмельницький - Золотоноша - комплексній пам'ятці природи «Дніпрово-Яненківський вал» та в урочищі «Куряче горло» (околиці м. Переяслава-Хмельницького) дозволило провести вивчення ценопопуляцій цінних лікарських видів A. vernalis L. та A. dasyanthus Pall., ареал яких швидко скорочується внаслідок антропогенного впливу.

У зв'язку з надмірним використанням ресурсів та інтенсивним антропогенним навантаженням на природні екосистеми, вибрані види підлягають охороні на міжнародному рівні. A. dasyanthus включений до Європейського червоного списку та другого видання «Червоної книги України» в 1996 р. і має природоохоронний статус вразливого. A. vernalis занесений до Додатку конвенції CITES та останнього видання «Червоної книги України» в 2009 р.; природоохоронний статус - неоцінений. У Червоному Списку МСОП ці види мають статус низького ризику, але потребують особливої уваги та охорони (LR) (Дідух Я., Шеляг-Сосонко Ю., 2003, с. 6-17).

Спостереження проводилися впродовж декількох років, групами студентів по 2-4 особи, які виконували самостійну роботу, що була спрямована на вивчення окремих параметрів структури популяцій (щільність популяцій, віковий склад, внутрішньо популяційна мінливість вегетативних і генеративних ознак рослин).

Дослідження проводили з використанням маршрутного, стаціонарного та камерального методів. При геоботанічному описі об'єктів користувалися загальноприйнятими методиками. Кількісні і якісні показники стану популяцій визначали на кожній моніторинговій площі одноразово за вегетаційний сезон, в період цвітіння модельних видів.

Встановлено, що A. dasyanthus зростає по крутих схилах пагорбів південно-західної експозиції разом з Galium verum L., Potentilla argentea L., Achillea submillefolium Klok. EtKrytzka, Euphorbia cyparissias L., Elytrigia repens (L.) Nevski, Plantago lanceolata L., Genista tinctoriaL., Salvia nutans L., Stipa capillata L. та ін. при задернінні до 90%. У межах дослідженого регіону виявлено 8 локалітетів A. dasyanthus. Більшість із них невеликі за площею (до 100 м²), приурочені до степових ділянок на схилах вздовж р. Дніпро. Виявлено дві великі ценопопуляції A. dasyanthus на крутих схилах із мінімальним антропогенним навантаженням, площею близько 1 га. На досліджуваних територіях студентами закладалися моніторингові площі з метою вивчення динаміки ценопопуляцій астрагала в умовах відсутнього або обмеженого пасовищного навантаження.

Досліджені ценопопуляції повночленні, спостерігається інтенсивне відновлення; щільність вегетативних особин - 20-33%, генеративних - 80-60%. Особини A. dasyanthus добре розвинені, кількість екземплярів на 1 м² 3-6 шт.; висота пагонів у середньому - 27,7±5,4 см, кількість пагонів у однієї особини від 2 до 40 штук; середнє число суцвіть на одній генеративній особині 15,6±5,4 штук. Насінне поновлення слабке, молоді вегетативні рослини складають > 5%.

Ценопопуляції A. vernalis приурочені до більш пологих схилів вздовж р. Дніпро, де він є інгредієнтом лучно-степових фітоценозів, у складі яких зазвичай трапляються інші види лікарських рослин: Elytrigia repens, Koeleria glauca (Spreng.) DC., Achillea submillefolium, Eryngiumplanum L., Amygdalus nana L., Stipa capillata L., Hyacinthella leucophaea(C. Koch) Schur та ін. Виявлено три великих ценопопуляції горицвіту, загальною площею близько 5 га, де проведені детальні дослідження. A. vernalis формує тут розріджені агрегації з щільністю особин у середньому 2+0,3 екземпляри на 1 м². Висота пагонів генеративних особин у середньому становить 29,8±5 см.; середня кількість квіток на одній рослині 13,8±4 шт.; кількість пагонів у однієї особини горицвіту досягає до 52 шт.

Після проведення польових досліджень, студенти-біологи обговорюють результати моніторингу ценопопуляцій, розробляють презентаційні проекти, де обґрунтовують створення умов, які будуть спрямовані на забезпечення збереження та відтворення популяцій A. dasyanthus та A. vernalis. Вони розробляють практичні рекомендації щодо їх охорони: підтримання оптимальної чисельності ценопопуляцій шляхом усунення надмірного антропогенного впливу (збір квітучих рослин, випалювання пасовищ, сінокосіння до достигання насіння, випас худоби тощо), заборони збору сировини, навіть для власних потреб, щорічного відстеження зміни структури популяцій. Студенти-практиканти формулюють власні переконання щодо збереження довкілля, потребу розвитку екологічної культури, свідомості і виховання майбутнього покоління.

Висновки

Встановлено, доцільність формування знань методики дослідження ценопопуляцій рослин, у процесі комплексного вивчення флори регіону з метою забезпечення збереження, відтворення і раціонального використання рідкісних рослин та їх угрупувань під час навчально-польової практики. Даний вид діяльності формує у майбутніх фахівців науково-дослідницьку та екологічну компетентності. З'ясовано, що внаслідок проведення таких досліджень реалізується поліфункціональна мета, що пов'язана з отриманням практичних навичок роботи студентів у природних умовах і здійсненням важливих природоохоронних і екологічних проектів.

Перспективи подальших наукових розвідок. Перспективними є дослідження формування готовності здобувачів вищої освіти до науково- дослідної діяльності в процесі проведення педагогічних і навчальних практик.

Список використаних джерел

1. Астахова Л., Муж Г. Роль навчально-польової практики у формуванні природознавчих компетентностей у майбутніх учителів початкових класів. Вісник Житомирського державного університету. 2008. Вип. 40. Серія: Педагогічні науки. С. 49-52.

2. Бойко М., Павлова Н. Методичні вказівки до програмної сезонної навчальної практики з ботаніки. Метода: збірник наук.-мет. статей. Київ: Міжнародна фінансова агенція, 1997. Вип. 2. 46 с.

3. Бурчак Л., Мигун М., Гурець І. Практична спрямованість польової практики з генетики на прикладі теми «Множинний алелізм природних популяцій конюшини повзучої» Молодь і ринок. 2015. № 2. С. 44-47.

4. Давидович І., Сорочинська О. Польова практика з біології як форма природоохоронної діяльності студентів «Біологічні дослідження - 2011»: матер. ІІ наук.-практ. конф. для молодих учених та студентів. Житомир, 2011.С. 61-62.

5. Дідух Я., Шеляг-Сосонко Ю. «Червона книга України. Рослинний світ». Післямова. Український ботанічний журнал. 2003. 60, № 1. С. 6-17.

6. Лукаш О. Польова практика з фізіології та екології рослин: (Екскурсії, фенологічні спостереження, польові та демонстраційні досліди): навч. посіб. для студ. природн. спец. пед. вищ. навч. закл. Київ: Фітосоціоцентр, 2001. 127 с.

7. Оніпко В. Практична підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін до реалізації біотехнологічного профілю у вищій школі Педагогічні науки: зб. наук. праць. Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Короленка. Полтава, 2015. Вип. 64. С. 11-16.

8. Польова практика з ботаніки: програма і методичні вказівки / Нац. пед. ун-т ім. М. Драгоманова; укл.: С. Морозюк, І. Чорний, А. Кустовська, Н. Мельниченко, Л. Оляніцька, О. Турубара. Київ, 2004. 92 с.

9. Спрягайло О. Використання природного потенціалу територій для проведення навчально-експедиційної практики студентів Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. 2015. № 34. С. 132-137.

10. Титаренко Л. Роль польової практики у формуванні екологічної компетентності студентів. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка; гол. ред. Г. Терещук. Тернопіль, 2010. № 1. С. 211-216. (Серія «Педагогіка»).

11. Туровцева Н., Ходан О. Польова практика з «Основ сільського господарства» як складова фахової підготовки вчителя біології. Всеукр. наук.- практ. конф. «Розвиток біологічної освіти в Україні» (Мелітополь, 26-27 вересня 2006 р.). Мелітополь, 2006. С. 35-37.

12. Шапран Ю. Формування професійної компетентності майбутніх учителів біології у процесі проведення навчально-польової практики. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: зб. наук. праць. Переяслав-Хмельницький, 2012. Вип. 26. С. 359-363.

References

1. Astakhova L., Muzh Gh. (2008). Rolj navchaljno-poljovoji praktyky u formuvanni pryrodoznavchykh kompetentnostej u majbutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv [Role of field practice in shaping natural competence in future primary school teachers]. Visnyk Zhytomyrsjkogho derzhavnogho universytetu, Vyp. 40, Serija: Pedaghoghichni nauky, 49-52 (ukr).

2. Bojko M., Pavlova N. (1997). Metodychni vkazivky do proghramnoji sezonnoji navchaljnoji praktyky z botaniky [Methodical instructions for seasonal botanical training practice]. Metoda: zbirnyk nauk.-met. statej. Kyjiv: Mizhnarodna finansova aghencija, Vyp. 2, 46 (ukr).

3. Burchak L., Myghun M., Ghurecj I. (2015). Praktychna sprjamovanistj poljovoji praktyky z ghenetyky na prykladi temy «Mnozhynnyj alelizm pryrodnykh populjacij konjushyny povzuchoji» [Practical direction of field practice in genetics on the example of the topic «Multiple alleys of natural populations of creeping creeping»]. Molodj i rynok, 2, 44-47 (ukr).

4. Davydovych I., Sorochynsjka O. (2011). Poljova praktyka z biologhiji jak forma pryrodookhoronnoji dijaljnosti studentiv «Biologhichni doslidzhennja - 2011» [Field practice in biology as a form of environmental activity of students «Biological research - 2011»]: [mater. II nauk.-prakt. konf. dlja molodykh uchenykh ta studentiv]. Zhytomyr, 61-62 (ukr).

5. Didukh Ja., Sheljagh-Sosonko Ju. (2003). «Chervona knygha Ukrajiny. Roslynnyj svit» [«Red Book of Ukraine. Vegetable world»]. Pisljamova. Ukrajinsjkyj botanichnyj zhurnal, 60, 1, 6-17 (ukr).

6. Lukash O. (2001). Poljova praktyka z fiziologhiji ta ekologhiji roslyn: (Ekskursiji, fenologhichni sposterezhennja, poljovi ta demonstracijni doslidy) [Field practice on plant physiology and ecology: (Excursions, phenological observations, field and demonstration experiments)]: [navch. posib. dlja stud. pryrodn. spec. ped. vyshh. navch. zakl]. Kyjiv: Fitosociocentr, 127 (ukr).

7. Onipko V. (2015). Praktychna pidghotovka majbutnjogho vchytelja pryrodnychykh dyscyplin do realizaciji biotekhnologhich. profilju u vyshhij shkoli [Practical training of the future teacher of natural sciences for the implement. of a biotechnological profile in a high school]. Pedaghoghichni nauky: zb. nauk. pracj. Poltav. nac. ped. un-t imeni V. Gh. Korolenka. Poltava, Vyp. 64, 11-16 (ukr).

8. Poljova praktyka z botaniky: proghrama i metodychni vkazivky (2004). [Field practice in botany: program and methodological guidance]. M. P. Draghomanova; ukl.: S. Morozjuk, I. Chornyj, A. Kustovsjka, N. Meljnychenko, L. Oljanicjka, O. Turubara. Kyjiv, 92 (ukr).

9. Sprjaghajlo O. (2015). Vykorystannja pryrodnogho potencialu terytorij dlja provedennja navchaljno-ekspedycijnoji praktyky studentiv [Use of natural potential of territories for carrying out of expeditionary practice of students]. Visnyk Cherkasjkogho univeru. Serija: Pedaghoghichni nauky, 34, 132-137 (ukr).

10. Tytarenko L. (2010). Rolj poljovoji praktyky u formuvanni ekologhichnoji kompetentnosti studentiv [The role of field practice in shaping the environmental competence of students]. Naukovi zapysky TNPU im. V. Ghnatjuka; ghol. red. Gh. Tereshhuk. Ternopilj, 1, 211-216 (ukr).

11. Turovceva N., Khodan O. (2006). Poljova praktyka z «Osnov siljsjkogho ghospodarstva» jak skladova fakhovoji pidghotovky vchytelja biologhiji [Field practice in «Fundamentals of Agriculture» as a component of professional training of a biology teacher]. Vseukr. nauk.-prakt. konf. «Rozvytok biologhichnoji osvity v Ukrajini», Melitopolj, 35-37 (ukr).

12. Shapran Ju. (2012). Formuvannja profesijnoji kompetentnosti majbutnikh uchyteliv biologhiji u procesi provedennja navchaljno-poljovoji praktyky [Formation of professional competence of future teachers of biology in the process of conducting field practice]. Ghumanitarnyj visnyk DVNZ «Perejaslav-Khmeljnycjkyj derzhavnyj pedaghoghichnyj universytet imeni Ghryghorija Skovorody»: zb. nauk. pracj. Perejaslav-Khmeljnycjkyj, Vyp. 26, 359-363 (ukr).

Размещено на Allbest.ru