Фауна денних лускокрилих (rhopalocera, lepidoptera) околиць м. Полтави

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФАУНА ДЕННИХ ЛУСКОКРИЛИХ (RHOPALOCERA, LEPIDOPTERA) ОКОЛИЦЬ м. ПОЛТАВИ

С.О. Юрович, В.М. Закалюжний

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Полтава, Україна

Булавовусі лускокрилі (Rhopalocera, Lepidoptera) є особливо вразливими до антропогенних впливів і належать до однієї з груп тварин, що опинилась під загрозою зникнення. Основними загрозами, що призводять до зменшення видового різноманіття лускокрилих у районі розташування населених пунктів, є деградація та фрагментація придатних для існування біотопів унаслідок розорювання, заліснення чи забудови степових ділянок, надмірного пасовищного навантаження, випалювання, хімічного забруднення, а також сукцесійних змін у степових біотопах.

У статті представлено результати вивчення видової різноманітності лускокрилих околиць м. Полтави протягом весняно-літньо-осіннього періодів 2015-2016 рр.

На підставі даних оригінальних польових досліджень та камеральної обробки ентомологічних зборів встановлено видовий склад фауни булавовусих лускокрилих - 62 види, що належать до 60 родів та 5 родин (Hesperiidae, Papilionidae, Pieridae, Lycaenidae, Nymphalidae). Домінуючими родинами за кількістю видів є Nymphalidae (27) та Licaenidae (17).

Фауністичне ядро дослідженої групи комах утворюють 13 поширених видів (Ochlodes venatus Bremer & Grey, Pieris rapae L., P. napi L., Lycaena dispar Haw., Cupido minimus Fuessly, Lasiommatta megera L., Coenonymphapamphilus L., Maniola jurtinaL., Vanessa cardui L., Inachis io L., Polygonia c-album L., Nymphalis polychloros L., Melitaea didyma Esp.).

П'ять видів вивченої ентомофауни занесені до Червоної книги України (Zerynthia polyxena Den. & Schif., Iphiclides podalirius L., Papilio machaon L., Leptidea morsei Fenton, Apatura iris L.).

Ключові слова: ентомофауна, метелики, денні лускокрилі, рідкісні види, околиці м. Полтави.

С.О. Юрович, В.М. Закалюжный

Полтавский национальный педагогический университет имени В.Г. Короленко

ФАУНА ДНЕВНЫХ ЧЕШУЕКРЫЛЫХ (RHOPALOCERA, LEPIDOPTERA) ОКРЕСТНОСТЕЙ г. ПОЛТАВЫ

Булавоусые чешуекрылые (Rhopalocera, Lepidoptera) особо уязвимы к антропогенным воздействиям и принадлежат к одной из групп животных, которая оказалась под угрозой исчезновения. Основными угрозами, которые приводят к снижению видового разнообразия чешуекрылых в районе расположения населенных пунктов, являются деградация и фрагментация пригодных для существования биотопов вследствие распашки, облесения или застройки степных участков, чрезмерной пастбищной нагрузки, выжигания, химического загрязнения, а также сукцессийных изменений в степных биотопах.

В статье представлены результаты изучения видового разнообразия булавоусых чешуекрылых окрестностей г. Полтавы в течение весенне -летне-осеннего периодов 2015-2016 гг.

По данным оригинальных полевых исследований и камеральной обработки энтомологических сборов установлен видовой состав фауны булавоусых чешуекрылых - 62 вида, принадлежащих к 60 родам и 5 семействам (Hesperiidae, Papilionidae, Pieridae, Lycaenidae, Nymphalidae). Доминирующими семействами по количеству видов являются Nymphalidae (27) и Lycaenidae (17).

Фаунистическое ядро исследованной группы насекомых образуют 13 распространенных видов (Ochlodes venatus Bremer & Grey, Pieris rapae L., P. napi L., Lycaena dispar Haw., Cupido minimus Fuessly, Lasiommatta megera L., Coenonympha pamphilus L., Maniola jurtina L., Vanessa cardui L., Inachis io L., Polygonia c-album L., Nymphalispolychloros L., Melitaea didyma Esp.).

Пять видов изученной энтомофауны находится в Красной книге Украины (Zerynthia polyxena Den. & Schif., Iphiclides podalirius L., Papilio machaon L., Leptidea morsei Fenton, Apatura iris L.).

Видовое богатство станций находилось в зависимости от разнообразия условий биотопа и, в частности, от характера растительного покрова.

Охрана редких видов чешуекрылых должна базироваться на применении активных методов поддержания пространственной структуры биотопов путем мозаичного выкашивания или регулируемого выпаса скота в сочетании с мониторингом численности их популяций.

Ключевые слова: энтомофауна, бабочки, дневные чешуекрылые, редкие виды, окрестности г. Полтавы.

S.O. Yurovich, V.M. Zakalyuzhny

Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University

THE FAUNA OF RHOPALOCERA (LEPIDOPTERA) OF THE OUTSKIRTS OF POLTAVA CITY

Rhopalocera (Lepidoptera) are particularly vulnerable to anthropogenic influences and belong to one of the groups of animals that were found under. threat of extinction. The main threats that lead to a decrease in the species diversity of Lepidoptera in the area of settlements are degradation and fragmentation of natural habitats due to plowing, afforestation or development of steppe areas, excessive pasture load, burning, chemical pollution and succession changes in steppe biotopes.

The article presents the results of studying the species diversity of Lepidoptera in the Poltava region during the spring-summer-autumn periods 2015-2016.

The faunistic core of the investigated Rhopalocera group is contained with 13 common species (Ochlodes venatus Bremer & Grey, Pieris rapae L., Pieris napi L., Lycaena dispar Haw., Cupido minimus Fuessly, Lasiommatta megera L., Coenonympha pamphilus L., Maniola jurtina L., Vanessa cardui L., Inachis io L., Polygonia c-album L., Nymphalispolychloros L., Melitaea didyma Esp.)

Five species of the studied entomofauna listed in the Red Book of Ukraine (Zerynthia polyxena Den. & Schif., Iphiclides podalirius L, Papilio machaon L., Leptidea morsei Fenton, Apatura iris L).

The species variety of the stations was dependent on the diversity of the conditions of the biotope and in particular the nature of the vegetation cover.

The protection of rare Lepidoptera species should be based on the application of active methods for maintaining the spatial structure of biotopes by mosaic mowing or regulated cattle grazing in combination with monitoring the population size.

Key words: entomofauna, butterflies, Rhopalocera, ecology, rare species, outskirts of Poltava city.

Вступ

Як відомо, міське середовище існування є особливим, еволюційно новим для життя тварин, і далеко не всі види можуть до нього пристосуватися. На жаль, відомості про комах в умовах міського середовища досить нечисленні. Як правило, значний ступінь антропогенної трансформації природних екосистем призводить до збіднення видового складу та заміщення фоновими видами.

Булавовусі лускокрилі (Lepidoptera) - одна з активних груп запилювачів, яка відіграє вирішальну роль у функціонуванні фітоценозів. Вони є однією з найпомітніших у природі груп комах і мають особливе науково-пізнавальне та естетичне значення. Денні метелики виявились особливо вразливими до антропогенних впливів і належать до однієї з груп тварин, що опинилась під загрозою зникнення. Вони становлять значну частку у списках рідкісних і зникаючих видів тварин різного рівня (МСОП, «Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі», національні та регіональні Червоні книги). Це одна з небагатьох груп тварин, для яких розроблено власний охоронний список, визнаний світовою спільнотою, - Червона книга «Європейських денних метеликів» [2].

Особливого значення дослідження денних булавовусих лускокрилих набувають на урбанізованих територіях, де природні екосистеми зазнають трансформації та деградації. Окремої уваги в цьому аспекті заслуговують локально розповсюджені, вразливі та рідкісні види, що входять до списку Червоної книги України (ЧКУ) [8]. Крім того, локальні фауністичні дослідження лускокрилих можуть слугувати доповненням даних про загальне біорізноманіття певного регіону та виступати складовою стратегії раціонального природокористування.

Основними загрозами, що призводять до зменшення видового різноманіття лускокрилих у районі розташування населених пунктів, є деградація та фрагментація придатних для існування біотопів унаслідок розорювання, заліснення чи забудови степових ділянок, надмірного пасовищного навантаження, випалювання, хімічного забруднення, а також сукцесійних змін у степових біотопах.

Нерегульоване, надмірне випасання худоби, призводить до флористичного збіднення та різкої зміни рослинності в екосистемі - зникнення кормової бази лускокрилих. Несприятливим є також механічне витоптування худобою передімагінальних стадій цих комах.

Випалювання сухої трави становить загрозу практично для всіх видів денних лускокрилих, які на передімагінальних стадіях зимують серед рослинності, у підстилці, верхніх шарах ґрунту або у мурашниках.

Метою даної роботи є встановити видовий склад та особливості поширення булавовусих лускокрилих в околицях м. Полтави - типового обласного центру України, що є осередком різнопланового антропогенного тиску на прилеглі природні екосистеми.

Матеріал та методика досліджень

Матеріалами для роботи слугували дані візуального спостереження і фауністичного збору, що проводився за допомогою ентомологічного сачка. Обробка відловленого матеріалу проводилася за допомогою ентомологічних булавок на стандартних розправилках. Ідентифікацію видів проводили згідно з науковими вимогами [1,3-6].

Під час спостережень та вилову лускокрилих діяли з урахуванням норм природоохоронного законодавства [7, 9].

Дослідження проводилися на попередньо спланованих маршрутах в околицях сіл Гожули, Яківці (Полтавський міський парк), Розсошенці, Копили, Терешки, Горбанівка, Кротенки та уздовж правого берега річки Ворскла у межах м. Полтави протягом весняно-літньо-осіннього періодів 2015-2016 рр. Місцями збору матеріалу слугували відкриті ділянки із трав'янистою рослинністю (степові схили, лучні та псамофітні ценози), а також узлісся.

Результати дослідження та їх обговорення

За результатами проведеного дослідження, в урбанізованих околицях м. Полтави виявлено 62 види денних Лускокрилих, що належать до 40 родів і 5 родин. П'ять видів із цього списку занесені до ЧКУ (Zerynthia polyxena¹, Iphiclides podalirius, Papilio machaon, Leptidea morsei, Apatura iris).

Домінуючими родинами за кількістю видів є Nymphalidae (27) та Licaenidae (17), проміжне положення займає родина Pieridae (12), найменшим видовим багатством відрізняються родини Papilionidae (3) та Hespiridae (3).

Перелік виявлених видів та деякі особливості їх поширення у районі досліджень наведено у таблиці 1.

Пояснення до таблиці:

ЧТ - частота трапляння виду.