Історія вивчення та охорони рідкісних степових ефемероїдів Лівобережного Придніпров'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія вивчення та охорони рідкісних степових ефемероїдів лівобережного Придніпров'я

Т.В. Шкура, Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка

У статті наведено результати історії вивчення та охорони рідкісних степових ефемероїдів Лівобережного Придніпров'я. Умовно виділено чотири періоди та два етапи, які відрізняються різними напрямками.

Перший період (середина ХІХ ст. - кінець ХІХ ст.) характеризується відомостями про окремі місцезнаходження степових ефемероїдів, які виявлені в ході флористичних досліджень.

Протягом другого періоду (початок ХХ ст. - 70 рр. ХІХ ст.) за результатами флористичних і геоботанічних досліджень регіону з'являються нові літературні дані про знахідки всіх п'яти видів у межах Полтавської та Сумської областей.

У третьому періоді (1970-2000) пріоритетним є созологічний напрямок досліджень, поряд із флористичним та фітоценотичним; усі разом вони були спрямовані на виявлення та збереження нових місцезнаходжень рідкісних степових рослин, занесених до першого видання Червоної книги України (Crocus reticulatus Steven ex Adam, Bulbocodium versicolor (Ker. Gawl.) Spreng.), а також до списків рослин, що охороняються в Полтавській області (Bellevalia sarmatica (Pall. ex Georgi) Woronow, Hyacinthella leucophaea (K. Koch.) Schur, Muscari neglectum Guss. ex Ten.). Перший етап (1970-1990) відрізняється новими знахідками Crocus reticulatus, Bulbocodium versicolor, Hyacinthella leucophaea (понад 70 зразків зберігаються у фондах PW) та створенням декількох ботанічних заказників за ініціативою полтавських ботаніків. Найбільша кількість місцезнаходжень усіх п'яти видів була виявлена у 90-ті роки (другий етап) у ході оптимізації природно-заповідної мережі Полтавської області. Більшість степових ділянок із чисельними популяціями рідкісних степових ефемероїдів увійшли до складу природно-заповідної мережі (29 об'єктів).

Особливістю четвертого періоду (2000 - нинішній час) є проведення комплексних ботанічних досліджень на існуючих та проектованих територіях природно-заповідної мережі, у т. ч. започаткування популяційних досліджень у Лівобережному Придніпров'ї, теоретичних і практичних розробок щодо розбудови регіональної та національної екомереж.

Ключові слова: Лівобережне Придніпров'я, ефемероїд, рідкісний вид, созологічні дослідження.

The history of study and guard of rare steppe ephemeroids of left-bank Pridniprov'ya

T.V. Shkura, Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University

The results of history of study and guard of rare steppe ephemeroids of Left-bank Pridniprov'ya are resulted in the article. Four periods and two stages which differ different directions are de bene esse selected. The first period (the middle of the XIX th - the end of the XIX th century) is characterized information about the separate locations of steppe ephemeroids, which found out during floral studies.

In the third period (1970-2000) priority is sozologichniy direction of researches, next to floristichnim and fitocenotichnim; all together they were directed on an exposure and maintainance of new locations of rare steppe plants, brought to the first edition of the Red book of Ukraine (Crocus reticulatus Steven ex Adam, Bulbocodium versicolor (Ker. Gawl.) Spreng.), and also to the lists of plants which are guarded in the Poltava area (Bellevalia sarmatica (Pall. ex Georgi) Woronow, Hyacinthella leucophaea (K. Koch.) Schur, Muscari neglectum Guss. ex Ten.). The first stage (1970-1990) differs the new finds of Crocus reticulatus, Bul- bocodium versicolor, Hyacinthella leucophaea (over 70 standards are kept in the funds of PW) and creation of a few botanical zakaznikiv, on initiative the Poltava botanists. Most of locations all five kinds was discovered in 90th (second stage) during optimization naturally commandment networks of the Poltava area. Most steppe areas with numeral population of rare steppe ephemeroides entered in the complement of naturally commandment networks (29 objects).

The feature of fourth period (2000 till present time) is a leadthrough of complex botanical researches on existent and designed territories naturally commandment networks, in thereby establishment of population surveys is in LP, theoretical and practical developments in relation to reelecting of regional and national eko-networks.

Key words: Left-bank Pridniprov'ya, ephemeroid, rare species, sozological research.

Вступ

Збереження рідкісних та зникаючих видів рослин в умовах природних екосистем є одним із пріоритетних завдань заповідної справи. Лівобережне Придніпров'я (далі ЛП) - лісостеповий регіон, розташований у центральній частині України, характеризується найвищим відсотком розораності. Степи даного регіону займають близько одного відсотка від загальної площі.

Такі ценози зазнали значного ступеня деградації, що стало причиною рідкісності багатьох степових рослин. До таких видів належать Bulbocodium versicolor (Ker. Gawl.) Spreng., Crocus reticulatus Steven ex Adam, що занесені до Червоної книги України, та Bellevalia sarmatica (Pall. ex Georgi) Woronow, Muscari neglectum Guss. ex Ten., Hyacinthella leucophaea (K. Koch.) Schur, які є регіонально рідкісними і охороняються на обласних рівнях у межах ЛП та в інших регіонах. Їх популяції зазнають фрагментацій під впливом трансформації екотопів, раннього весняного палу, знищення на букети та для оздоблення квітників, що, в свою чергу, призводить до поступового скорочення чисельності, щільності; просторової, вікової деградації структур популяцій. Усі вищеперераховані види є високодекоративними рослинами, від яких походять чисельні сорти. Історія вивчення особливостей хорології, фітоценології та оцінка стану популяцій рідкісних степових ефемероїдів ЛП на популяційному рівні, як компонентів екосистем тісно пов'язана із розвитком флористичних, фітоценотичних, геоботанічних популяційних досліджень на території Сумської, Полтавської областей та України загалом.

Матеріали та методи

Матеріалом для даної роботи слугували результати досліджень літературних джерел, матеріали гербарних фондів Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАНУ (KW), Львівського державного природничого музею НАНУ (LWS), Інституту екології Карпат НАНУ (м. Львів (LWE), Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАНУ (KWHA), Донецького ботанічного саду НАНУ (DNZ), Київського національного університету імені Тараса Шевченка (KWU), Полтавського краєзнавчого музею (PW).

Результати та їх обговорення

З метою дослідження історичних аспектів вивчення рідкісних степових ефемероїдів ЛП, на основі аналізу літературних відомостей та гербарних матеріалів, нами виділено чотири періоди та два етапи, які відрізняються різними напрямками ботанічних досліджень.

Перші окремі відомості про місця знаходження рідкісних степових ефемероїдів на території Лівобережного Придніпров'я пов'язані з флористичними дослідженнями, здійсненими академічними експедиціями, які були організовані Російською Академією наук. У них брали участь такі видатні вчені, як П.С. Паллас, В.Ф. Зуєв. Результати експедицій були підведені лише на початку XIX ст. і стали підґрунтям для флористичних зведень. У середині XIX ст. у Київському університеті детально досліджує флору Середнього Придніпров'я плеяда відомих ботаніків. Значний флористичний матеріал міститься в книзі «Труды комиссии при Киевском университете Святого Владимира для описания губерний Киевского учебного округа», яка була періодичним звітом за результатами експедицій з 1849 по 1895 pp., де працювали Є.Р. Траутфеттер, В.В. Монтрезор, А.С. Рогович, І.Ф. Шмальгаузен. У їх роботах основна увага надається вивченню природи губерній, що входили до Київського навчального округу (Київської, Волинської, Подільської, Полтавської, Чернігівської). В «Обозрениях» А.С. Роговича (Рогович, 1855), В.В. Монтрезора (Монтрезор, 1898), у флористичних зведеннях І.Ф. Шмальгаузена (Шмальгаузен, 1886) з флори України та деяких суміжних територій та Й.К. Пачоського (Пачоський, 1892) наведені місцезнаходження багатьох рослин ЛП.

У кінці XIX - на початку XX ст. флористине різноманіття півдня Полтавської області вивчав М.В. Цингер. У його роботах наводяться відомості про місця зростання Bellevalia sarmatica, Crocus reticulatus, Hyacinthella leucophaea в Карлівському районі, які підтверджені гербарними зразками KW, LWS і збереглись донині (Цингер, 1901).

Значною подією першого періоду стала експедиція, організована Лісовим департаментом для проведення природничо-історичного дослідження Полтавської губернії, яку очолив В.В. Докучаєв. У складі експедиції вивченням флори Полтавщини займався видатний російський учений A.M. Краснов. Для роботи були відібрані ряд повітів губернії (Полтавський, Хорольський, Лубенський та Кобеляцький). За результатами досліджень учений склав повний список рослин губернії і вказав місцезнаходження окремих рідкісних видів (Краснов, 1891). Особливе значення має його робота «Ботанико-географический очерк Полтавской губернии» (Краснов, 1894), що містить перші відомості про рослинний покрив ЛП (а саме Полтавської та Харківської областей), де зазначені місця зростання для Bellevalia sarmatica, Crocus reticulatus, Hyacinthella leucophaea. Загальна характеристика степів регіону була наведена у 1892 р. В.В. Докучаєвим з використанням робіт A.M. Краснова, С.О. Іллічевського, М.Ф. Ніколаєва. Зовсім відсутні для цього періоду згадки про Muscari neglectum.

Упродовж другого періоду (початок ХХ ст. - 70 рр. ХІХ ст.) за результатами флористичних і геоботанічних досліджень регіону з'являються нові літературні дані про знахідки всіх п'яти видів у межах ЛП. Для цього періоду наявні малочисельні відомості про Crocus reticulatus (1914, 1915 Г. Оголевець PW; 1894, Б. Левандовський (Бордзіловський, 1950); 1927, В.Ф. Ніколаєв (Ніколаєв, 1927); 1922 Д.К. Зеров KW; 1926, Є.М. Лавренко KW; 1922, О. Капеллер) та Bulbocodium versicolor (1849, Августінович KW; 1850, П.С. Рогович KW; 1927, Г. Оголевець; 1927, Малічевський KW; 1927, М.Ф. Ніколаєв; 1928, І.Г. Зоз KW). Найбільша кількість повідомлень про місця зростання степових ефемероїдів відомі для Hyacinthella leucophaea (1896, Табуранська KW; 1914, Г. Оголевець PW; 1921, Педан; 1924, Полянська KW; 1927, 1929 М.Ф. Ніколаєв KW; 1930, Д.К. Зеров KW; 1924, Полянська KW; 1914, Г. Оголевець PW; 1894, Б. Левандовський; 1937, Мулярчук KW; 1928, Ю.Д. Клеопов KW. Знаходимо поодинокі гербарні збори та літературні свідчення про Bellevalia sarmatica (1907, Гашишен LWS).

Всебічне вивчення рослинного світу Полтавщини проведено ботаніком Полтавського музею С.О. Іллічевським. Ним описана флора відносно великих на той час залишків цілинних степів, переважно в південній та південно-східній частинах регіону, а саме: Академічний степ (близько 200 га), Дібровська цілина (300 га), Струківський степ (100 га), Ланнівська цілина (150 га) (Іллічевський, 1928).

У роботах С.О. Іллічевського та В.Ф. Ніколаєва зазначаються не лише дані про місця знаходження, а також вказуються еколого-ценотичні умови місцезростань, зокрема для Bulbocodium versicolor, Hyacinthella leucophae, Crocus reticulatus, Muscari neglectum (Ніколаєв, 1927). C.O. Іллічевським до гербарію Інституту ботаніки НАН Україн передані зібрані матеріали, які були використані при підготовці 12 томного видання «Флори УРСР» (1936-1965) (Бордзіловський, 1950). У третьому томі знаходимо відомості про степові ефемероїди Лівобережного Придніпров'я: точне місцезнаходження, автор знахідки, часто - дата зборів, підтвердження гербарними матеріалами. Слід відзначити, що відомості про зібрані раніше (у першому періоді) гербарні матеріали степових ефемероїдів були використані у «Флорі УРСР». У цьому виданні відомості про місцезнаходження Bellevalia sarmatica в межах ЛП подані з посиланням на таких авторів: М.В. Цингер, Є.І. Бордзіловський, А.М. Краснов; Bulbocodium versicolor - Д.К. Зеров, П.С. Рогович, М.Ф. Ніколаєв, С.О. Іллічевський, Є.І. Бордзіловський, Є.М. Лавренко, І.Г. Зоз; Crocus reticulatus - М.Ф. Ніколаєв, Наумов, Августинович, Б.А. Барсуков, С.М. Вартанський; Hyacinthella leucophaea - Д.К. Зеров, П.С. Рогович, М.В. Цингер, М.Ф. Ніколаєв, Наумов, В. Гагман, Августинович, Б. Левандовський, Кенітцер, Чернієвський; Muscari neglectum - М.В. Цингер, Августинович, С.О. Іллічевський, Лоначевський.

Детальні дослідження степової рослинності південно-східної частини регіону «Академічний степ», площею 207 га, проведені Ю.Д. Клеоповим. На той час вона отримала статус заповідника АН України (Клеопов, 1934).

За часів, коли степ інтенсивно випасався (20-30-ті рр. ХХ ст.), перша загальна характеристика рослинного покриву «Михайлівської цілини» наведена в роботі Є.М. Лавренка (Лавренко, 1928). В цих роботах згадки про рідкісні степові ефемероїди ЛП відсутні.

Про зростання Bulbocodium versicolor свідчать збори С.С. Харкевича, З.А. Саричевої, Л.Г. Оляніцької, Пашко, Латишенко; про Hyacinthella leucophaea - Г.І. Білик, Рогаль, С.С. Харкевич, З.А. Саричевої.

У третьому періоді (1970-2000) пріоритетним є созологічний напрямок досліджень, поряд із флористичними та фітоценотичними, які були спрямовані на виявлення та збереження нових місцезнаходжень рідкісних степових рослин, занесених до першого видання Червоної книги України (для Bulbocodium versicolor наведено три місцезростання, для Crocus reticulatus - жодного), а також із списків рослин, що охороняються в Полтавській області (1979).

Перший етап (1970-1990) відрізняється новими знахідками рідкісних степових ефемероїдів. Наприкінці 70-х років ХХ ст. починається більш активний та комплексний підхід у вивченні рідкісних рослин флори Полтавщини та їх збереження на територіях заповідних об'єктів. У цей час дослідження очолив Д.С. Івашин, який разом із відомими полтавськими ботаніками та природоохоронцями Р.В. Ганжою, О.А. Стасілюнас, Т.П. Головою, М.Д. Литвиновою виявив нові місця зростання рідкісних рослин в області та запропонував створення заповідних територій (Івашин, 1992). Завдяки їх праці були встановлені 72 місця зростання рідкісних видів рослин, у тому числі рідкісних степових ефемероїдів. Унаслідок виявлення на територіях рідкісних степових ефемероїдів були створені заказники «Величківський», «Воскобійницький» (Шишацький р-н), «Драбинівка» (Кобеляцький р-н, Полтавська обл.).

Значну кількість місцезнаходжень ефемероїдів підтверджено гербарними зразками, що нині зберігаються в гербарії Полтавського краєзнавчого музею (PW). Гербарні зразки Bulbocodium versicolor передали Г Волик, А. Яреха, Р.В. Ганжа, М.Д. Литвинова, Д.С. Івашин, Н.А. Ткаченко; Hyacinthella leucophaea - Д.С. Івашин, Н.А. Ткаченко, Р.В. Ганжа, Г Волик; Crocus reticulatus - Д.С. Івашин, В.І. Гонтарь, Р.В. Ганжа, В.О. Мокляк, О. Котлін; Muscari neglectum - Т.П. Голова, Д.С. Івашин. Проаналізувавши дані гербарію, можна зробити висновки, що найбільш дослідженими територіями в Полтавській області були Ве- ликобагачанський, Глобинський, Диканський, Карлівський, Кобеляцький, Машівський, Лохвицький, Полтавський, Новосанжарський, Чутівський, Шишацький райони.

З 80-х рр. осередком вивчення рідкісних рослин області є кафедра ботаніки Полтавського педагогічного інституту (нині університету), де цей напрямок здійснювали викладачі О.А. Стасілюнас, Р.В. Ганжа, В.В. Буйдін, О.М. Байрак, С.В. Гапон, Л.Д. Орлова, та кафедра екології і ботаніки Полтавського сільськогосподарського інституту (нині аграрної академії), де працює В.М. Самородов. Ними проведена робота щодо виявлення нових місцезростань деяких рідкісних степових рослин, зокрема рідкісних степових ефемероїдів, гербарні зразки яких передані до Полтавського краєзнавчого музею (Байрак, 2005). Серед них для Bulbocodium versicolor наводяться дані про місцезростання у Глобинському, Полтавському, Чорнухинському районах; для Crocus reticulatus - у Глобинському, Лохвиць- кому, Новосанжарському, Чутівському.

У виданні «Рослинність УРСР. Степи, кам'янисті відслонення, піски» (Рослинність УРСР, 1973) узагальнені відомості про закономірності розподілу та наведені детальні характеристики степової природної рослинності, в тому числі, на території Лівобережного Придніпров'я.

Найбільша кількість місцезнаходжень усіх п'яти видів була виявлена у ході комплексних досліджень рідкісних видів флори і вивчення їх еколого-фітоценотичних та созоло- гічних особливостей (90-ті роки, другий етап) під керівництвом Т.Л. Андрієнко. Для реалізації даної мети проводились, в першу чергу, геоботанічні та флористичні дослідження існуючих та проектованих заповідних ділянок, зокрема степових, де також зазначали нові місцезнаходження рідкісних ефемероїдів (Байрак, 2001, 2008). За результатами проведених комплексних досліджень існуючих та проектованих заповідних територій було виявлено значну кількість нових місцезнаходжень рідкісних видів рослин, у тому числі рідкісних степових ефемероїдів. Більшість степових ділянок із чисельними популяціями цих видів увійшли до складу природно-заповідної мережі (29 об'єктів).

Відомості про їх поширення та охорону наведені у ряді праць (Байрак та ін., 1998, 2003, 2008). Окремі відомості про поширення, еколого-ценотичні особливості та місця зростання степових ефемероїдів вивчались в ході детальних обстежень рослинності степових ділянок (Коротченко, 1996, 1997), а також проведення флористичних, систематичних і геоботанічних дисертаційних досліджень окремих регіонів територій такими науковцями, як Н.О. Стецюк, І.А. Бабко, Н.І. Гальченко. Відомості про сучасний стан флори і рослинності Полтавщини узагальнені та проаналізовані в монографії «Атлас рідкісних і зникаючих видів рослин» (Байрак, 2005), де вперше закартовано поширення рідкісних видів рослин, у тому числі степових ефемероїдів. Відомості про рослини, занесені до червоного списку Сумської області, а також рослини занесені до Червоної книги України, що виявлені на території Сумської області, наведені в монографіях авторського колективу О.С. Родинки, К.К Карпенка, А.П Вакал, І.В. Гончаренка (Карпенко та ін., 2001, Родінка, 2004, Родінка та ін. 1996). У 1992 р. були вперше опубліковані узагальнені дані про рідкісні рослини (110 видів) та тварини (52 види) Полтавщини у книзі «Щоб росли горицвіти» (Івашин та ін., 1992), де наведені описи степових ефемероїдів.

У кінці ХХ ст. науковці розробляють шляхи охорони рідкісних видів рослин регіону, увагу приділяють вивченню проблем збереження рідкісних рослин на популяційному рівні (Гончаренко та ін., 1998).

Четвертий період (з 2000 р. - нинішній час) характеризується започаткуванням теоретичних та практичних розробок щодо проектування та розбудови регіональної екомережі у складі природного регіону ЛП. З 2000 р. у межах даної програми, здійснюються дослідження по існуючим та проектованим заповідним територіям Полтавської області. Результати досліджень опубліковані в монографіях «Еталони природи Полтавщини» (Байрак та ін. 2003), «Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини», «Ботанічний заказник «Драбинівка» (Байрак та ін., 2006).

Цілеспрямоване вивчення поширення та стану популяцій рідкісних степових ефемероїдів на території ЛП розпочалося відносно недавно (на початку ХХІ ст.) і залишається актуальним у наш час. До цього часу відомі лише фрагментарні дані. Результати окремих флористичних, популяційних досліджень та історії созологічних досліджень рідкісних рослин, у тому числі, степових ефемероїдів опубліковані в ряді праць В.І. Мельника та ін. (Мельник та ін. 2006, 2007), Т.В. Криворучко (2006), О.М. Байрак (Криворучко, 2005, 2006), І.В. Гончаренко, К.К. Карпенко (Гончаренко та ін., 1998), Л.М. Гомлі та Д.А. Давидова (Гомля та ін., 2008), І.Є. Шапаренко (Шапаренко, 2012), І.Г Ольшанського (Ольшан- ський, 2018), Н.О. Смоляр, О.Р. Ханнанової (Смоляр та ін., 2016).

У період з 2002-2005 рр. полтавські ботаніки здійснюють флоросозологічні дослідження в рамках впровадження природоохоронних проектів: «Інвентаризація місцезростань погранично-ареальних рослин Полтавщини, занесених до Червоної книги України, та регіонально-рідкісних, а також рідкісних угруповань, занесених до Зеленої книги України», «Оцінка стану популяцій рідкісних видів рослин-ефемероїдів Полтавщини, занесених до Червоної книги України» (Байрак та ін., 2006).

Упродовж 2005 р. проведено обстеження Псільського екокоридору з метою визначення існуючих і перспективних природних ядер та буферної зони шляхом оцінки біологічного різноманіття існуючих та проектованих заповідних територій в межах п'яти районів (Зіньківський, Шишацький, Великобагачанський, Решетилівський, Козельщинський).

ефемероїд придніпров'я флористичний рослина

Висновки

В історії вивчення рідкісних ефемероїдів на території ЛП виділено чотири періоди. У перші два періоди (друга половина XIX ст.- перша половина XX ст.) у ході флористичних та геоботанічних досліджень виявлені окремі місцезнаходження Crocus reticulatus, Bulbocodium versicolor, Hyacinthella leucophaea, більшість із яких не вціліли до тепер, окрім популяцій у заповіднику «Михайлівська цілина» та колишньому «Карлів- ський степ». У ІІІ періоді (з 1970 р.) за результатами созологічних досліджень виявлено найбільшу кількість сучасних місцезнаходжень Crocus reticulatus, Bulbocodium versicolor, Hyacinthella leucophaea, Muscari neglectum, Bellevalia sarmatica та здійснюється їх охорона у природно-заповідній мережі. Популяційні дослідження рідкісних ефемероїдів та охорона ex situ характерні для ІV періоду.

Список використаної літератури

1. Байрак О.М. Фіторізноманітність Лівобережного Придніпров'я: автореф. дис. доктора біол. наук. Київ, 2000. 30 с.

2. Байрак О.М., Криворучко Т.В. Еколого-ценотичні особливості рідкісних ефемероїдів Полтавщини. Екологія. Біологічні науки: зб. наук. пр. відп. ред. О.М. Байрак. Вип. 4 (37). Полтава, 2004. С. 174-180.

3. Байрак О.М., Криворучко Т.В. Особливості поширення рідкісних ефемероїдів на території Полтавської області та стан їх охорони. Наукові основи збереження біотичної різноманітності: тематичний зб. Інституту екології Карпат НАН України. / Відп. ред. М. Козловський. Випуск 5. Львів: «Ліга-Прес», 2004. С. 14-20.

4. Байрак О.М., Самородов В.М., Стецюк Н.О., та ін. Збережи, де стоїш, де живеш. Полтава: Верстка, 1998. 204 с.

5. Байрак О.М., Самородов В.М., Стецюк Н.О. В гаю заграли проліски. Полтава: Верстка, 2001.77 с.

6. Байрак О.М., Стецюк Н.О. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини. Полтава: Верстка, 2005. 248 с.

7. Байрак О.М., Стецюк Н.О. Конспект флори Полтавщини. Вищі судинні рослини. Полтава: Верстка, 2008. 196 с.

8. Байрак О.М., Залудяк М.І., Стецюк Н.О. та ін. Еталони природи Полтавщини. / Під заг. ред. Байрак О.М. Полтава: Верстка, 2003 - 212 с.

9. Байрак О.М., Шевель І.М., Грицай І.А. та ін. Ботанічний заказник «Драбинівка». / Під заг. ред. Байрак О.М. Полтава: Верстка, 2006. C. 94-99.

10. Бордзіловський Є.І. Лілійні - Liliaceae Hall. УРСР. К.: Видав. АНУРСР, 1950. - Т. ІІІ - С. 223-233.

11. Гомля Л.М.,. Давидов Д.А. Флора вищих судинних рослин Полтавського району. Полтава: ТОВ «Фірма «Техсервіс», 2008. 212 с.

12. Гончаренко I.B., Карпенко К.К. Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versicolor (Ker.- Gawl.) Spreng.) на Сумщині. Вакалівщина: зб. наук. праць. / Відп. ред. Лебідь Є.О. Суми, 1998. - С. 211-215.

13. Івашин Д.С., Самородов В.М., Буйдін В.В., Байрак О.М. та ін. Щоб росли горицвіти. Полтава, 1992. 70 с.

14. Іллічевський С.О. Обслідування цілинних степів Полтавщини в 1927 р. Охорона пам'яток природи на Україні. 1928. Т. 2. С. 89-113.

15. Карпенко К.К., Вакал А.П., Родінка О.С. Рослини, занесені до Червоної книги України, що виявлені на території Сумської області Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині: зб. наук. праць. Вип. 5. - Суми : Джерело, 2001. - С. 7-3.

16. Клеопов Ю.Д. Рослинність Карлівського степового заповідника ВУАН Вісник Київського ботанічного саду. Вип. 17. 1934. С. 41-136.

17. Коротченко І.А. Рідкісні угруповання степів Полтавщини Укр. ботан. журн. 1996. Т. 53, № 3. С. 274-277. Коротченко І.А., Дідух Я.П. Степова рослинність південної частини Лівобережного Лісостепу України. II.

18. Клас Festuco-Brometea. Укр. фітоцен. зб. 1997. Сер. А., № 1. С. 20-40.

19. Краснов А.Н. Ботанико-географический очерк Полтавской губернии. Материалы к оценке земель Полтавской губернии. Отчет Полтавскому губернскому земству. Выпуск 16. СПб, 1894, гл. 8. С. 369-513.

20. Краснов А.Н. Материалы для флоры Полтавской губернии: Результаты флористических исследований в Полтавской губернии. Харьков. универс. тип. - 1891. - 116 с.

21. Криворучко Т.В. Історія популяційних досліджень рідкісних степових ефемероїдів Полтавської області. «Природоохоронний рух на Полтавщині»: матеріали наук.-практ. конф. Полтава: Верстка, 2006. С. 107-111.

22. Криворучко Т.В. Особливості поширення, вікові спектри та морфологічні показники ценопопуляцій Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng. деяких заповідних територій в межах Полтавської області. Екологія. Біологічні науки: зб. наук.праць ПНПУ ім. В.Г. Короленка. Вип. 4 (43). Полтава, 2005. С. 45-52.

23. Криворучко Т.В. Особливості поширення, вікові спектри та морфологічні показники ценопопуляцій Crocus reticulatus Stev. ex Adam. у Лівобережному Придніпров'ї. Екологія. Біологічні науки. ПДПУ імені В.Г. Короленка: зб. наук. праць. Вип. 5 (52). Полтава, 2006. С. 151-159.

24. Криворучко Т.В. Стан популяційних досліджень рідкісних степових ефемероїдів Полтавської області. Проблеми збереження, відновлення і збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого середовища: матеріали міжнар. наук. конф. Кривий Ріг, 2005. С. 69-71.

25. Лавренко Є., Зоз І. Рослинність цілини Михайлівського кінного заводу (кол. Капніста) Сумської округи. Охорона пам'яток природи на Україні. 1928. Т. 2. 16 с.

26. Мельник В.И., Гриценко В.В., Шевченко Д.Ю. Bulbocodium versicolor (Melanthiaceae) в Украине. Ботан. журн. 2006. Т. 91, № 10. С. 88-97.

27. Мельник В.И., Гриценко В.В., Шевченко Д.Ю., Диденко С.Я. та ін. Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng. (Melanthiaceae) - редкий вид флоры Европы (географическое распространение, условия обитания и структура ценопопуляций). К.: Фитосоциоцентр, 2007. 44 с.

28. Мельник В.І., Гриценко В.В., Шевченко Д.Ю. Ареал, эколого-ценотические условия местообитаний и структура ценопопуляций Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng. (Melanthiaceae). Інтродукція рослин. 2006. № 1. С. 23-35.

29. Монтрезор В.В. Список растений, собранных в Киевском учебном округе в последний 15-летний период времени, т. е. со времени издания «Обозрение семенных и высших споровых растений» проф. Роговича, 1869 до 1895 г. Записки Киевского общества естествоиспытателей. К., 1898. Т. 15, Вып. 2. С. 675-707.

30. Ніколаєв М.Ф. Матеріали щодо рослинності на степах Полтавщини. Записки Полтавського ІНО. 1927. Т.4. С. 91-99. Ольшанський І.Г Рідкісні види рослин Лохвицького району (Полтавська область, Україна). Біологія та екологія: зб. наук. пр. Полтава, 2018. Т. 4, №1. С. 34-52.

31. Пачоский Й.К. Результаты флористических исследований в северо-западной части Полтавской губернии. Записки Киевского общества естествоиспытателей (протоколы собраний). 1892. Вып. 2. С. 50-54.

32. Рогович А. Обозрение сосудистых и полусосудистых растений, входящих в состав флоры губерний Киевской, Черниговской и Полтавской. Рогович Киев, 1855. 147 с.

33. Родінка О., Шляхи охорони рідкісних видів рослин Сумської області / О. Родінка // Вісник Львів. ун-ту 2004. Вип. 36. Серія біологічна. С. 91-95.

34. Родінка О.С., Карпенко К.К., Вакал А.П., Гончаренко І.В. Рослини, занесені до червоного списку Сумської області. Суми: ПП Вінниченко, 1996. Книга 6, Ч. І. С. 34-35.

35. Рослинність УРСР. Степи, кам'янисті відслонення, піски. К.: Наукова думка, 1973. 428 с.

36. Саричева З.А. Вплив різних строків викошування на степову рослинність заповідника Михайлівська цілина.

37. Укр. ботан. журн. 1962. Т. 19, № 4. С. 40-54.

38. Смоляр Н.О., Ханнанова О.Р. Фітосозологічна характеристика проектованого заказника «Глибока долина» у Гадяцькому районі (Полтавська область, Україна). Вісник проблем біології і медицини. 2016. Вип. 1, Т. 2 (127). С. 48-52.

39. Цингеръ Н. Весенняя флора южной части Полтавской губернии. Записки Киевского общества естествоиспытателей. К., 1901. Т. 17. С. 14-15.

40. Шапаренко І.Є. Нові знахідки рідкісних степових видів рослин у басейні р. Полузір'я (Полтавська область). Біологічні науки: збірник наукових праць Львівського національного університету імені І. Франка. 2012. Вип. 58. С. 97-106.

41. Шмальгаузен И.Ф. Флора Юго-Западной России, т.е. губерний: Киевской, Волынской, Подольской, Полтавской, Черниговской и смежных областей. Руководство для определения семенных и высших споровых растений. К., 1886. Т.6, Вып. 4. 783 с.

Размещено на Allbest.ru