Вплив систематичних фізичних навантажень на морфофункціональний розвиток школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив систематичних фізичних навантажень на морфофункціональний розвиток школярів

Евеліна Жигульова, Іван Стасюк

Анотації

Актуальність. Проблема збереження й зміцнення здоров'я дітей привертає до себе все більше уваги фахівців різних галузей. Значні негативні зрушення в стані здоров'я та морфофункціонального розвитку школярів, які спостерігаються протягом останніх років, з одного боку, пов'язані зі зростанням навчального навантаження на фоні значних порушень умов навчання та організації навчально-виховного процесу, а з іншого - зниженням функціональних резервів організму дітей, від яких залежить рівень адаптаційних можливостей організму дитини. Серед низки причин підвищення функціональних розладів та захворюваності дітей шкільного віку недостатня рухова активність посідає чільне місце. Мета дослідження- вивчити вплив систематичних фізичних навантажень на морфофункціональний розвиток дітей старшого шкільного віку. У дослідженні взяли участь 132 учня 10-11 класів (вікова група від 16 до 18 років), у тому числі 65 хлопців, 67 дівчат. Весь контингент підлітків розподілили за віком, статтю та об'ємом рухового режиму. До першої групи увійшли учні з низькою руховою активністю, які відвідували два уроки фізичної культури в загальноосвітній школі. Другу групу (високий руховий режим) склали підлітки-спортсмени, які займалися 10-12 годин на тиждень ігровими видами спорту (баскетбол) із переважним розвитком аеробних можливостей організму. Обстежувались учні, віднесені до 1- та 2-ї груп здоров'я, які не мають хронічних хвороб та які в останні два тижня перед дослідженням не хворіли. Результати роботи. Установлено, що на рівень фізичного розвитку, функціонального стану організму підлітків впливає величина рухового режиму. Виявлено, що в юнаків і дівчат, котрі займаються спортом, спостерігали найвищий рівень фізичного розвитку та функціональних резервів. У підлітків, які відвідують лише уроки фізичної культури в загальноосвітній школі, виявлено низький рівень фізичного розвитку. Результати дослідження дають змогу прогнозувати етапи кінцевого становлення сомато-фізіологічних показників організму дітей, сприяють більш об'єктивній оцінці функціонального стану життєво важливих систем організму.

Ключові слова: морфофункціональний розвиток, школярі, фізичні навантаження, спортсмени.

Актуальность. Проблема сохранения и укрепления здоровья детей привлекает к себе все больше внимания специалистов различных отраслей.

Значительные негативные сдвиги в состоянии здоровья и морфофункциональном развитии школьников, наблюдаемых в последние годы, с одной стороны, связаны с ростом учебной нагрузки на фоне значительных нарушений условий обучения и организации учебно-воспитательного процесса, а с другой - снижением функциональных резервов организма детей, от которых зависит уровень адаптационных возможностей организма ребенка. Среди ряда причин повышения функциональных расстройств и заболеваемости детей школьного возраста недостаточная двигательная активность занимает ведущее место. Цель исследования - изучить влияние систематических физических нагрузок на морфофункциональное развитие детей старшего школьного возраста. В исследовании приняли участие 132 ученика 10-11 классов (возрастная группа - от 16 до 18 лет), в том числе 65 юношей, 67 девушек. Весь контингент подростков распределили по возрасту, полу и объему двигательного режима. В первую группу вошли ученики с низкой двигательной активностью, которые посещали два урока физической культуры в общеобразовательной школе. Вторую группу (высокий двигательный режим) составили подростки-спортсмены, которые занимались 10-12 часов в неделю игровыми видами спорта (баскетбол) с преимущественным развитием аэробных возможностей организма. Иследовались ученики, отнесенные к 1 - и 2-й группам здоровья, которые не имеют хронических болезней и которые в последние две недели перед исследованием не болели. Результаты работы. Установлено, что на уровень физического развития, функционального состояния организма подростков влияет величина двигательного режима. Выявлено, что у юношей и девушек, которые занимаются спортом, наблюдается высокий уровень физического развития и функциональных резервов. У подростков, посещающих только уроки физической культуры в общеобразовательной школе, выявлен низкий уровень физического развития. Результаты исследования позволяют прогнозировать этапы конечного становления сомато-физиологических показателей организма детей, способствуют более объективной оценке функционального состояния жизненно важных систем организма. рухова активність здоров'я шкільний

Ключевые слова: морфофункциональное развитие, школьники, физические нагрузки, спортсмены.

The problem of children health retention and enhancement attracts more and more attention of experts from different spheres. Significant negative changes in the health state and morpho-functional development of schoolchildren that were observed during the recent years, on the one hand, are connected with the growth of studying exertion on the background of considerable breach of study and educational process organization conditions, on the other hand, with the decline in children organism functional reserves, on which the level of children organism adaptive resources depends. Among the chain of reasons causing increase in functional disorders and diseases of schoolchildren the insufficient movement activity takes the leading place. The objective of the research - to study the impact of systematic physical exertion on the morpho-functional development of senior schoolchidren. 132 pupils of the 10-11 forms took part in the investigation (age group from 16 to 18 years old) participated in the research, including boys - 65 pupils, girls - 67 pupils. The whole contingent of the teenagers was divided by their age, gender and amount of movement regime. The first group included the pupils with low movement activity, who attended 2 Physical Training lessons at a comprehensive school. The second group (high movement regime) comprised teenager sportsmen, who played sports (basketball) 10-12 hours a week, with the prevailing development of organism aerobic resources. The pupils referred to the 1^st and 2^nd health groups and those who do not have chronic diseases as well as those who had not been ill for two weeks before the investigation were examined.

Results. It was determined that the level of physical development, functional state of teenager organism are influenced by the amount of movement regime. It was revealed that boys and girls who go in for sport are characterized by a higher level of physical development and functional reserves. The teenagers that attend only Physical Training classes at a comprehensive school turned out to have a low level of physical development. The results of the research make it possible to predict the stages of the ultimate formation of children organism somatic and physiological rates, to facilitate more objective assessment of the functional state of organism vital systems.

Key words: morphofunctional development, schoolchildren, physical exertion, sportsmen

Вступ. Здоров'я населення - пріоритет сучасного суспільства, збереження якого виступає однією з базових функцій таких інститутів суспільства, як медицина, спорт, відпочинок і дозвілля. Стратегію здоров'язбереження відображено в нормативно-правових та нормативно-методичних документах, що регулюють розвиток сфери освіти, фізичного виховання, спорту та охорони здоров'я в Україні. Однак практична реалізація цієї стратегії ускладнюється цілою системою факторів соціально -економічного, організаційно-управлінського й культурного характеру [1; 3; 4].

Статистичні показники та дані соціологічних досліджень стану здоров'я, культури життя й здоров'я населення України викликають серйозне занепокоєння з боку фахівців. Підвищення показників смертності за рахунок збільшення захворювань та інвалідності, низькі показники народжуваності, депопуляція, поширення девіантних, із ризиками для здоров'я форм поведінки виступають деструктивними проявами і наслідками тих соціальних трансформацій, котрі переживає українське суспільство в останні десятиріччя [4].

Найбільшу тривогу викликає різке погіршення всіх показників здоров 'я дітей, яке простежуємо в останні роки. Тому проблема збереження та зміцнення здоров'я дітей і підлітків привертає до себе все більше уваги медиків, педагогів, соціологів. При цьому темпи приросту хронічної патології серед підлітків у віці 5-18 років у 1,5-2 рази вищі, ніж у дітей до 14 років. Такі негативні особливості сучасного навчального процесу, як зростання статичного навантаження, обмеження рухової активності учнів на фоні інтенсифікації навчальної діяльності призводять до розвитку передчасного стомлення та стресових станів у школярів, напруженню адаптаційних механізмів їхнього організму та, як наслідок, погіршенню стану здоров'я дітей [5; 6].

Простежено такі негативні тенденції в морфофункціональному розвитку дітей, як затримка процесів росту й статевого дозрівання (у 1/3 юнаків і дівчат), зменшення життєвої ємності легенів (на 15 %), м'язової сили кисті (на 18 %) [4]. Указано, що значні негативні зрушення в стані здоров'я та морфофункціонального розвитку школярів, які спостерігаємо протягом останніх років, з одного боку, пов'язані зі зростанням навчального навантаження на фоні значних порушень умов навчання й організації навчально-виховного процесу, а з іншого - зниженням функціональних резервів організму дітей, від яких залежить рівень адаптаційних можливостей організму дитини [2; 3; 5; 7].

Загальновизнано, що одним із найважливіших чинників ризику хвороб є гіпокінезія, яка призводить до зниження рівня здоров'я й цілого комплексу передпатологічних станів [1; 3; 5]. Серед низки причин підвищення функціональних розладів і захворюваності дітей шкільного віку недостатня рухова активність посідає чільне місце. Розповсюдженість гіпокінезії серед учнів загальноосвітніх шкіл досягає 60-80 % [3].

У дитячому та підлітковому віці в період фізичного й психічного становлення гіпокінезія відіграє особливо негативну роль, оскільки на цьому етапі розвитку біологічне значення рухової активності досить велике. При раціональному руховому режимі індивідуальний розвиток дитини зміщується на більш високий рівень у рамках своєї генетичної програми [5; 6]. Отже, відбувається природна стимуляції процесів росту та розвитку, вивчення яких має не лише теоретичне значення для вікової фізіології, але й виключно практичне - збереження здоров'я підростаючого покоління як резерву найважливішого компонента виробничих сил - працюючого населення.

За наявності великої кількості публікацій щодо закономірностей росту організму на різних вікових етапах онтогенезу проблема формування, збереження та оцінки індивідуального здоров'я залишається актуальною й сьогодні.

Мета дослідження - вивчити вплив систематичних фізичних навантажень на морфофункціональний розвиток дітей старшого шкільного віку.

Матеріал і методи досліджень. У дослідженні взяли участь 132 учні 10-11 класів (вікова група - від 16 до 18 років), у тому числі 65 хлопців, 67 дівчат. Весь контингент підлітків розподілили за віком, статтю та об'ємом рухового режиму. До першої групи увійшли учні з низькою руховою активністю, які відвідували два уроки фізичної культури в загальноосвітній школі. Другу (високий руховий режим) склали підлітки-спортсмени, котрі займалися 10-12 годин на тиждень ігровими видами спорту (баскетбол), із переважним розвитком аеробних можливостей організму. Обстежували учнів, віднесених до 1 - та 2-ї груп здоров'я, які не мають хронічних хвороб та які в останні два тижні перед дослідженням не хворіли.

Методи дослідження. Застосовано такі теоретичніметоди, як синтез і узагальнення літературних джерел. У ході проведених досліджень особливості морфофункціонального розвиту дітей старшого шкільного віку оцінювали на підставі визначення соматометричних і фізіометричних показників. Реакцію фізіологічних систем організму дітей в умовах активної життєдіяльності визначали за допомогою функціональних проб. Використовували також статистичні методи аналізу.

Результати досліджень. Обговорення. Виходячи з того, що одним із найбільш чутливих та найоб'єктивніших показників стану здоров'я дитячої популяції є фізичний розвиток, а процеси зростання та розвитку дитини тісно пов'язані з індивідуальними особливостями способу життя особини, нами проведено морфофункціональну оцінку адаптації організму учнів 16-18 років до різних рухових режимів.

Установлено, що значення морфофункціональних ознак у межах однієї статево -вікової групи достатньо варіабельні. Основою соматометричних методів фізичного розвитку людини є морфологічні параметри тіла: довжина тіла, маса тіла, обхват грудної клітки. Наші дослідження антропометричних показників тіла юнаків і дівчат виявили як вікові, так і міжгрупові відмінності, які представлено в табл. 1. Отримані дані визначили, що в 16-18 років довжина тіла юнаків обох груп збільшується більше ніж на 7 см, а дівчат - на 5-7 см.

Таблиця 1

Антропометричні показники юнаків та дівчат з різним рівнем рухової активності

Примітка. *- Достовірність відмінностей порівняно з результатами групи юнаків (р<0,05); ** - достовірність відмінностей порівняно з результатами групи дівчат (р<0,05).

Потрібно відзначити, що в юнаків-спортсменів довжина тіла характеризується більш високими показниками у всіх вікових групах. Так, якщо в юнаків, які не займаються спортом, у 18 років довжина тіла становить 172,52±0,68 см, то в групі юнаків-спортсменів - 175,41±0,74 см (р<0,05).Загалом, довжина тіла є інтегральним показником, який змінюється протягом життя й залежить від темпів росту та розвитку окремих кісток.