Тізаноптерофауна інтродукованих рослин в умовах урбанізованих територій України

Урбанізовані території характеризуються певними абіотичними умовами (Biletska, 2016). Формування фауни екосистем таких територій залежить від багатьох антропогенних факторів, які проявляються у процесі створення штучних екосистем, зокрема парків, ботанічних садів, оранжерей, тепличних комплексів, бульварів, садів тощо (Serebryakov, 2001). Для створення цих екосистем використовують як місцеві декоративні рослини, так і інтродуковані декоративні і плодові рослини з багатьох країн світу.

Окрім цього, такі штучно створені екосистеми територіально обмежені інженерними спорудами - житловими, промисловими і культурними об'єктами. Ці екосистеми характеризуються особливими гідроедафічними умовами середовища, у їх межах склад повітря значно відрізняється від великих територіальних ландшафтів, вітрові потоки залежать від щільності та висоти житлових і промислових споруд (Didukh & Aloshkina, 2006). Усе це зумовлює специфіку формування біоценозу в штучно створених екосистемах урбанізованих територій, що значною мірою впливає на формування комплексу рослиноїдних і хижих видів трипсів, схильних до міграції, для яких вона є фізіологічно необхідною.

Матеріали та методи дослідження. Програма дослідження видового складу фауни трипсів в умовах міської зони Києва охоплює вибрані ділянки, такі як: парк "КПІ", парк ім. Островського, Ботанічний сад ім.

Н. Гришка, Ботанічний сад ім. О. Фоміна, парк партизанської слави, парк Кіото, зоопарк, парк Дубки, співоче поле, дім-музей Т. Шевченка (сквер Березовий гай) та в лісовій зоні Святошинського, Деснянського і Голо- сіївського районів, що представлені на рис. 1, які значно відрізняються за рослинним складом як за багаторічними деревами, так і за однорічними декоративними рослинами. Збір досліджуваного матеріалу проводили впродовж трьох років з 2015 по 2017 р. починаючи від травня та до кінця жовтня. Матеріали збирали з рослин, що зростають у парках, скверах, вздовж автодоріг та залізних колій, а також у ботанічних садах. Трипси від- ловлювали з культурних та інтродукованих рослин, таких родин, як: Cupressaceae, Pinaceae, Aceraceae, Ole- aceae, Dryopteridaceae, Asteraceae, Brassicaceae та інших, а також з дикорослих.

Ідентифікацію проводили за загальноприйнятою методикою (Kirk & Thrips, 1996) у мікробіологічний лабораторії кафедри біотехнології Національного авіаційного університету. Побудову графіків те оброблення статистичних даних проводили за допомогою програми Exles.

Результати дослідження та їх обговорення. Складовою частиною біоти урбанізованих територій України є декоративні одно- та багаторічні рослини, серед яких значною є кількість інтродукованих рослин, що не може не впливати на формування чисельності угрупо¬вань трипсів на них.

Рис. 1. Карта Києва; * - ділянки відлову матеріалу

Таблиця. Видовий склад фауни трипсів міста Києва

Чисельність угруповання трипсів на культурних рослинах залежить більшою мірою від кількості прибулих і вибулих видів трипсів, ніж від кількості тих видів, які постійно розміщені в межах екосистеми. Мобільність є особливою характерною антофільних видів трипсів, які постійно мігрують у пошуках корму.

Генезис комплексу трипсів інтродукованих рослин, їх чисельність у межах антропогенно трансформованих (урбанізованих) територій визначається детермінантами системи розвитку кожного окремого виду угруповання. Фактори середовища, якість і кількість корму та наявність простору для життєдіяльності в умовах урбанізо- ваних територій може сприяти або стримувати розвиток популяції трипсів. Це загальна екологічна закономірність формування фауни трипсів (рис. 2).

Рис. 2. Екологічна детермінованість заселення трипсами рослин в умовах урбанізованих територій

Коливання чисельності трипсів у межах урбанізованих територій, як свідчать результати наших досліджень, відбувається як протягом сезону, так і впродовж тривалого періоду формування сталих екосистем - парків і садів.

Обговорення отриманих результатів дослідження. Видовий склад фауни трипсів Києва представлений трьома родинами, такими як родина АеоІоШгірШае, родина Тгір^е та родина РЫаеоШпрШае. Найчисельні- шою є родина ТгірШае, вона представлена 26-ма родами з 31-го наявного, і налічує 94 види трипсів з 121-го виду, що є в урбанізованій території (таблиця). антропогенний ботанічний декоративний плодовий

Як видно з рис. 3, найчисельнішими є представники виду Пгірі\ з родини ТЫтрШае, цей рід представлений 27-ма видами. Далі за чисельністю йдуть представники виду НарІоЛгр з родини РЫаеоШлрШае, цей рід представлений 10-ма видами. Всі інші роди представлені від одного до семи видів трипсів.

Проаналізовано види трипсів за трофічними зв'язками за типом живлення та за трофічними зв'язками з рослинами. Проаналізувавши виявлені види трипсів за трофічними зв'язками за типом живлення (рис. 4) встановлено, що фауни трипсів урбанізованої території поділяють на:

Рис. 4. Склад фауни трипсів урбанізованої території за трофіч¬ними зв'язками за типом живлення

• поліфаги - багатоїдні види трипсів;

• олігофаги - трипси з обмеженими харчовими ресурсами;

• монофаги - трипси, приурочені до певного виду рослин;

• хижаки.

З рис. 4 видно, що найбільше трипси представлені багатоїдними видами, або поліфагами, найменше - представників хижаків.

Проаналізувавши виявлені види трипсів за трофічними зв'язками з рослинами (рис. 5) встановлено, що фауна трипсів урбанізованої території представлена чотирма видами трипсів:

Рис. 5. Склад фауни трипсів урбанізованої території за трофіч¬ними зв'язками з рослинами

• трипси, що мешкають у суцвітті рослин;

• злакові угруповання трипсів;

• трипси, що мешкають на листі молодих пагонів рослин;

• трипси, що мешкають на листі молодих пагонів дерев і кущів.

Найбільше представників трипсів, що мешкають у суцвітті рослин, найменш поширені представники трипсів, що мешкають на листках і молодих пагонах рослин.

Висновки

Отже, формування тізаноптерофауни ін- тродукованих рослин в умовах урбанізованих територій України значною мірою детермінується впливом антропогенних факторів, характерних саме для цих територій (склад біоти, гідроедафічні фактори, фізичні фактори території тощо). Встановлено, що фауна трипсів урбанізованої території складається з трьох родин: Aeolothri- pidae, Thripidae та Phlaeothripidae, які містять 121 вид з 31 роду. Визначено, що фауну трипсів поділяють за трофічними зв'язками за типом живлення на поліфагів, олігофагів, монофагів та хижаків. З них 48 % - представники поліфагів. Також визначено фауну трипсів за трофічними зв'язками з рослинами, де найбільше представників трипсів, що мешкають у суцвітті рослин (38 %).

Перелік використаних джерел