Загальна характеристика і основні представники родини Капустяні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Міністерство освіти і науки України

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Кафедра садово-паркового господарства

Реферат

на тему:

«Загальна характеристика і основні представники родини Капустяні»

Виконала:

студентка групи А-1-19а

Борщ Анастасія Сергіївна

Перевірила:

доцент Мильнікова Ольга Олександрівна

Дніпро-2019

Об'єм родини та специфіка географічного розповсюдження

Капустяні (Brassicaceae), раніше хрестоцвіті (Cruciferae) -- родина рослин, названа за назвою роду капуста (Brassica), старіша назва «хрестоцвіті» походить від чотирьох пелюсток, через що квітка цих рослин нагадує хрест. Хрестоцвіті - одне із найприродніших з нині існуючих сімейств квіткових рослин, яке налічує близько 3500, з них в Україні росте 230 видів з 65 родів.

Представники родини Капустяні зростають на всіх континентах, за винятком Антарктиди, освоюючи практично всі відомі прийнятні для рослин екологічні ніші. У природі найчастіше хрестоцвіті можна зустріти в помірному кліматі північної півкулі та в Старому світі (Євразія, Африка). Найбільша їх різноманітність відзначається в Ірано-Туранській і Середземноморській флористичних областях і в західних районах Північної Америки.

Хрестоцвіті успішно пристосовуються до найрізноманітніших середовищ існування. Одні з них приурочені до крайніх умов високогір'я, досягаючи рубежів рослинності (4500-5700 м над рівнем моря), другі в своєму поширенні просуваються далеко на північ і характерні для арктичних областей, а треті є мешканцями пустель, напівпустель і степів. Широко представлені хрестоцвіті також в лісах, серед степової рослинності, на зволожених місцях і навіть у воді, але серед них переважають рослини посушливих і сухих середовищ. Однак, незважаючи на таку високу пластичність у пристосуванні до умов середовища, спостерігається відносно невелика різноманітність життєвих форм. Більшість хрестоцвітих - однорічні або багаторічні трави, є і напівчагарнички, у яких дерев'яніє нижня частина стебла.

Загальна характеристика родини Капустяні

Листя хрестоцвітних чергові, прості, цільні або розсічені, позбавлені прилистків. Нижні і верхні листки часто різняться за формою і величиною, причому нижні часто утворюють прикореневу розетку. У деяких видів спостерігається гетерофілія. Серед хрестоцвітних зустрічаються рослини як абсолютно голі, так і опушені простими або вилчато або зірчасто розгалуженими волосками. Коренева система стрижнева.

Суцвіття також вельми одноманітні і специфічні. Зазвичай безлисті, іноді бувають укороченими, майже головчастими, або ж, навпаки витягнутими, колосоподібними. На початку розпускання суцвіття виглядають як щитки, проте внаслідок інтеркалярного зростання нижні частини суцвіть набувають гроновидний вигляд. У багатьох представників суцвіття функціонують протягом усього вегетаційного періоду.

За своєю будовою квітки родини Капустяні вкрай одноманітні. Квітки актиноморфні, рідше - зигоморфні, двостатеві, з подвійною оцвітиною. Чашолистки, розташовані в два кола (по 2), біля основи можуть бути мішковидними, і в таких випадках в ці резервуари стікає нектар. Пелюсток також 4, вільних, розташованих хрестоподібно (звідки і назва хрестоцвіті). У забарвленні пелюсток переважають жовтий і білий кольори, але нерідкі також рослини з фіолетовими, рожевими, аж до пурпурних квітками. Пелюстки, в основному, у верхній частині ширші. Тичинок 6: 2 короткі і 4 довгі (чотирисильний андроцей). Гінецей складається з 2 плодолистків. По шву зростання утворюється несправжня перетинка, яка ділить зав'язь на 2 гнізда.

Якщо будовою всіх інших органів хрестоцвіті досить одноманітні, то цього не можна сказати про їх плоди, ознаки будови яких найбільш широко використовуються в систематиці сімейства. Плід у всіх представників цієї родини-- стручок (капуста, редька, редис, гірчиця) або стручечок (грицики, лунарія).

Положення в системі і родинні зв'язки

Царство: Рослини - Plante

Відділ: Покритонасінні - Magnoliophyta

Клас: Дводольні - Magnoliopsida

Порядок: Капустоцвіті - Brassicales

Родина: Капустяні - Brassicacea

Хрестоцвіті настільки близькі до каперсових, що між ними не завжди легко провести межу. Деякі родини, наприклад рід діптерігіум (Dipterygium), одними ботаніками включається в сімейство каперсових, а іншими - в хрестоцвіті.

Капуста і грицики, хрін і редька, левкой та гірчиця зовні мало схожі один на одного, але належать вони до одного численного сімейства хрестоцвітних: квіти цих рослин мають чотири пелюстки, розташованих один проти одного - хрестоподібно.

На думку багатьох вчених, в тому числі і Чарльза Дарвіна, всі існуючі нині культурні види капусти походять від однієї дикорослої рослини. Це говорить про виняткові властивості капусти, про рідкісну здатність рослини до утворення сортів.

Люди познайомилися з цією рослиною в дуже давні часи, в кінці кам'яного віку. Вчені встановили, що росла тоді первісна капуста на європейському узбережжі Атлантичного океану і Середземного моря. Тут і тепер на скелястих берегах ще можна зустріти дику капусту, рослина з прямим стеблом і з листям, що не завивається. Сучасні види капусти - цвітна, брюссельська, кольрабі навіть віддалено не нагадують первісну дикунку.

Плодові капустяні рослини

Капуста. Селекцією капусти займався Піфагор, який високо цінував лікувальні властивості рослини, а Гіппократ використовував капусту для лікування певних хвороб. У Стародавньому Римі капуста взагалі вважалася першою рослиною серед овочів. Існує припущення, що слово «капуста» походить від латинського «caput», що означає «голова».

Сьогодні капуста є однорічною культурою відкритого ґрунту, але в країнах помірного клімату її вирощують, як правило, розсадним способом. У капусти городньої безліч різновидів: білоголова; червоноголова, цвітна, брюссельська, кольрабі (ріпна), броколі, кале (грюнколь), савойська.

Ріпа (Brassica rapa) - трав'яниста рослина, вид роду Капуста, що походить із Західної Азії. Ріпа є однією з найдавніших культурних рослин, яку почали обробляти близько 40 століть тому. У єгиптян і греків Стародавнього світу ріпа вважалася їжею бідняків і рабів, а в Стародавньому Римі печену ріпу їли всі стани.

Хрін звичайний, або сільський (Armoracia rusticana) - вид роду Хрін родини Капустяні. У природі хрін росте в вологих місцях - по берегах річок і водойм - по всій Європі, виключаючи арктичні райони, а також на Кавказі й у Сибіру. Корінь у хрону м'ясистий і товстий, коренева система мичкувата, вкрита жовтуватою корою, з потужними бічними корінням, на якому по спіралі розташовано безліч сплячих бруньок. Стебло у хрону гіллясте, пряме, з дуже великим прикореневим листям - довгасто-овальним, городчастим, а біля основи серцеподібним. Нижні листки у хрону довгасто-ланцетні, перисто-роздільні, а верхні - цілокраї, лінійні. Квітки білі, з пелюстками завдовжки до 6 мм. Плоди - довгасто-овальні стручечки з сітчастими жилками на стулках, у яких розташовано 4 гнізда з насінням.

Корінь хрону багатий на калій, залізо, марганець, фосфор, мідь, магній, натрій і кальцій. Він містить цукор, клітковину, амінокислоти, вітаміни E, C, групи B і синігрин, який утворює при розщепленні гірчичну олію, та білкова речовина лізоцим, яка знищує багато шкідливих мікробів. Листя хрону містить аскорбінову кислоту і фітонциди. Натерте кореневище хрону є гострою приправою до м'ясних і рибних страв, а листя використовують для маринування та засолювання овочів.

Редька посівна, або городня (Raphanus sativus) є однорічною або дворічною рослиною, видом роду Редька родини Капустяні. Походить редька з Азії, але, крім азійських країн, її культивують у Європі, Австралії й Північній Америці. Корінь у редьки потовщений, дворічний, фіолетового, білого, рожевого або чорного кольору. Листя ліроподібно-перисто - надрізане або цільне, пелюстки квіток білі, рожеві або фіолетові. Стручки дещо роздуті, широкі, жорстко-волосисті або голі, після дозрівання стають м'якими. капустяний ріпа редька хрін

Редис є різновидом редьки посівної. Родом він із Середньої Азії. У культурі цей овоч теж давно - його вирощували в Давньому Єгипті, Японії та Греції. Редис - рослина з їстівними округлими коренеплодами діаметром від 1,5 см до 3 см, забарвленими в рожевий, блідо-рожевий або червоний колір. Гострий смак коренеплодів зумовлений наявністю в них гірчичної олії. Редис містить білки, вуглеводи, калій, фосфор, залізо, натрій, магній, кальцій, фтор, вітаміни (E, A, C, B1, B2, B3, B6) і саліцилову кислоту. Вирощують редис на добре освітлених ділянках, у пухкому, легкому і вологому ґрунті нейтральної або слабколужної реакції, удобреному перегноєм.

Турнепс, або кормова ріпа (Brassica rapa subsp. rapirera) є дворічною рослиною, підвидом виду Ріпа родини Капустяні. Поширена ця рослина тільки в культурі - її вирощують на корм худобі. Найбільші площі під турнепс виділяють у Німеччині, Данії, Великій Британії, США, Канаді та Австралії. Корінь у турнепсу циліндричної, кулястої або овальної форми, а шкірка забарвлена в білий, жовтий або фіолетовий колір. Культура має всі переваги ріпи, до того ж вирізняється скоростиглістю та високою врожайністю. Турнепс, як і ріпу, застосовують у народній медицині для лікування цинги, виведення з організму зайвого холестерину і поліпшення травлення, а також при безсонні.

Дайкон, або японська редька, або китайська редька - коренеплід, різновид редьки посівної. На відміну від основного виду, дайкон не містить гірчичних олій та має набагато м'якший смак і аромат. Соковиті коренеплоди дайкона виростають у довжину до 60 і більше см, а їхня вага часто перевищує 500 г. Вони містять білкову речовину, здатну стримувати ріст бактерій.

У катрана велике цільне виїмчасто-лопатеве або перисто-роздільне листя, голе або опушене. Білі або золотисто-жовті дрібні квітки розкриваються на квітконосах, що сягають у висоту 80 см. Зріле коріння має темно-коричневе забарвлення, м'якоть у нього біла, соковита. Хімічний склад у катрана багатший, ніж у хрону, а смакові якості вищі. Катран невибагливий, добре зносить спеку та холод, йому не потрібно багато тепла, але світло рослині необхідне.

Гірчиця. Видів і сортів гірчиці дуже багато, тому гірчичні культури і називають райдужним сімейством. У культурі найчастіше вирощуються: гірчиця біла, або англійська (Sinapis alba), гірчиця сарептська, або російська, або сиза, або капуста сарептська (Brassica juncea), гірчиця чорна, або французька, або справжня (Brassica nigra).

Гірчицю білу так називають через колір насіння. Це однорічна медоносна комахозапильна рослина. Квітки білі або блідо-жовті, зібрані в гроноподібні суцвіття. Плід рослини - стручок із дрібним, круглим світло-жовтим насінням.

Гірчиця російська, або сарептська - трав'янистий однорічник зі стрижневим коренем, проникаючим углиб на 2-3 м. Стебло у рослини прямостояче, голе, біля основи гіллясте. Дрібні, двостатеві золотисто-жовті квіти зібрані в щиткоподібні або гроноподібні суцвіття. Плід є тонким довгастим горбкуватим стручком.

Декоративні капустяні рослини

Алісум (Alyssum), або Лобулярія морська, або бурячок теж належать до родини Капустяні. У природі алісум зростає в Азії, Європі та Північній Африці. Алісум - низькоросла рослина, що сягає у висоту не більше 40-50 см. Листя у алісума оберненояйцеподібне, довгасте, опушене. Дрібні білі, жовті, червоні, бузкові, рожеві або фіолетові квіти, що утворюють невеликі суцвіття. Лобулярія морська - медонос, що приваблює в сад бджіл пряним ароматом. Зростає алісум на відкритих сонячних ділянках.

Арабіс (лат. Arabis), або різуха представляє рід трав'янистих рослин родини Капустяні, які зустрічаються в горах тропічної Африки і в помірному кліматі північної півкулі. У культурі цю рослину вирощують по всьому світу. Арабіс - однорічні або багаторічні ґрунтопокривні рослини зі сланкими стеблами, які легко вкорінюються. Листя у різухи цільне, опушене. Білі, рожеві, жовті або фіолетові квіти діаметром до 1,5 см зібрані в невеликі, але щільні суцвіття. Плодом арабіса є стручок із плоским насінням. Іберійка абсолютно невибаглива і практично не вимагає догляду. Її немає потреби вкривати на зиму, удобрювати чи часто поливати.

Левкой, або матіола (Matthiola) - рід трав'янистих однорічних і багаторічних рослин родини Капустяні, поширених у Середземномор'ї і Південній Європі. Матіола - декоративна квітуча рослина з чудовим ароматом, що приваблює бджіл. Левкой є вкритою повстяним опушенням рослиною, яка утворює деревіючі кущики. Стебла у левкою густо облистяні, прямі або злегка зігнуті, листя ланцетне, зубчасте або цільне. Білі, рожеві, лілові або жовті квітки утворюють колосоподібні волоті. Плоди левкою - плоскі, сухі і горбисті стручки з насінням.

Значення родини Капустяні в природі і житті людини

Багато із родини Хрестоцвіти, наприклад редька дика, суріпиця звичайна, грицики, талабан польовий - хороші медоноси. Нектаром, що утворюється в їх квітках, харчуються багато комах. Листя хрестоцвітих - їжа слимаків, жуків, гусениць, яких, в свою чергу, поїдають інших тварин.

Дикорослі хрестоцвіті часто зустрічаються серед вирощуваних культур. Тому їх відносять до бур'янів. Вони утворюють величезну кількість насіння, схожість яких зберігається в грунті протягом ряду років. Грицики, наприклад, за одне літо може утворити 2-3 покоління.

Харчове значення. Капуста білокачанна - основна харчова рослина країн помірних широт. Незаперечні смакові якості таких сортів, як кольрабі, цвітної капусти і її різновиди брокколі. Багато місцевих сортів, особливо подобається населенню окремих країн. Так, одними з найдавніших культурних рослин, вирощуваних в Китаї і Японії, є капуста китайська (B. chinensis) і капуста пекінська (B. pekinensis). Як овочеві рослини серед хрестоцвітних широко відомі також різні сорти редьки і редиски (Raphanus sativus), як гострі приправи - хрін (Armoracia rusticana) і гірчиця сарептська (Brassica juncea).

Виробниче. Велике господарське значення має ряд оброблюваних олійних культур: ріпак (Brassica napus var. Napus), гірчиця сарептська, гірчиця чорна (Brassica nigra), гірчиця біла (Sinapis alba), рижик (Camelina saliva), катран абіссінський (Crambe abyssinica). З них в помірних широтах найбільш врожайна олійна рослина - ріпак, насіння якого містять до 50% масла. Воно має суто технічне застосування - його використовують при загартуванню сталей, після спеціальної обробки воно добре вулканізується, утворюючи каучукоподібну масу (фактис), яку застосовують для пом'якшення твердих каучуків і виготовлення олівцевих гумок.

Кормове. Такі цінні кормові рослини, як бруква (Brassica napus var. Napobrassica), ріпа і турнепс (Brassica rapa), також належать до крестоцветним. Крім того, в якості зелених кормів висівають кормову капусту, ріпак і пергу (гібрид ріпаку та кормової капусти).

Медицина. Багато хрестоцвіті завдяки високому вмісту вітамінів, особливо вітаміну С, мають широке застосування в народній медицині. У траві деяких видів желтушника (Erysimum) міститься ерізімілактон, який використовують в препаратах для серця. Сильну кровоспинну дію надають грицики - одна з популярних рослин в тибетській і китайській медицині.

Декортавне. У квітникарстві з хрестоцвітних широко відомі різні сорти левкою (Matthiola incana), а також деякі види бурячка приморського (Alyssurn), що використовуються при оформленні клумб і як бордюрні рослини.

Список використаних джерел

1. Ботаника: в 4 т. Т. 4. Систематика высших растений / Под ред. А.К. Тимонина - М.: Академия, 2009.

2. Дорофеев В.И. Крестоцветные (Сruciferae Juss.)

3. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника, - М.:Высшая школа,1990 - 457 с.

Размещено на Allbest.ru