Радіобіологія
Характеристика іонізуючих випромінювань і їх взаємодія з речовиною. Наслідки радіаційно-хімічних перетворень біологічно важливих молекул для клітинних процесів. Кисневий ефект. Формально-аналітична характеристика репараційних процесів у клітинах.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.04.2019 |
| Размер файла | 509,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Можливі механізми формування адаптивної відповіді:
1. Індукування репарації ДНК, синтез додаткових до конститутивних ферментів репарації.
2. Синтез білків в клітинах, що обумовлюють підвищену радіостійкість (захисних і стресових білків).
3. Зміна концентрації речовин в клітині в результаті зміни проникності мембран.
4. Стимуляція репопуляції та збільшення темпів поділу клітин.
Адаптивна відповідь не проявляється в клфітинах з дефектами репараційної системи.
Радіаційний гормезис
Під час дослідження залежності інтенсивності ростових процесів, нагромадження біомаси в широкому інтервалі доз, починаючи від дуже малих - порядку 0,01 Гр, виявляється такий діапазон доз, у межах якого спостерігається стимуляція росту і прискорення розвитку тваринних і рослинних організмів. Стимуляція росту і розвитку організмів зі їх опромінення в малих дозах назвали радіостимуляцією або гормезисом, за аналогією з тотожним явищем, яке спостерігається у випадку застосування деяких токсичних речовин у дуже малих дозах. Гормезис може проявлятися двома максимумами в області малих доз: в області порядку 0,01 Гр та в області одиниць грей. Проте гормезис є явищем, яке характеризується не відтворюваністю: в повторних експериментах з опроміненням нвсіння рослин у стимулювальних дозах радіо стимуляція проявляється не завжди. Для пояснення гормезису висували різні гіпотези. Найбільш мотивованою вважається гіпотеза Кузіна О. М., за якою гормезис зумовлюється активацією певних генів під впливом так званих тригер-ефекторів, що регулюють експресію окремих ділянок геному. Під впливом малих доз радіації спостерігається функціональне перепрограмування геному. Це явище може бути наслідком ефекту зміщення прицентромерних ділянок хромосом до центру ядра в опромінених клітинах. У результаті опромінення відбуваються структурно-функціональні перебудови кластера рибосом них генів. Сигнал, що індукує ці перебудови в лімфоцитах, формується за доз порядку 0,3 сГр. Є гіпотеза, що механізми гормезису і адаптивної відповіді однакові. Ефект радіостимуляції залежить не лише від дози опромінення, а і від значення ЛПЕ. При дії випромінювання з високим значенням ЛПЕ гормезис не спостерігається.
ЗАДАЧІ
Задача 1. Для опромінення клітин з піддослідними кроликами використали капсулу з Cs134. Джерело помістили на відстані 2 м від клітки. Активність джерела складала 250 Бк. Яка потужність експозиційної дози опромінення у досліді?
Задача 2. Культуру гаплоїдних клітин опромінили дозою 2 Гр г-променями. Життєвоважливою структурою для цих проліферуючих клітин є унікальний ген, що має ефективний об'єм 3 одиниці. У культурі було 200 000 клітин. Скільки клітин вижило після опромінення?
Задача 3. Культуру диплоїдних клітин опромінили дозою 2 Гр нейтронами. Життєвоважливою структурою для цих проліферуючих клітин є унікальний ген, що має ефективний об'єм 3 одиниці. У культурі було 100 000 клітин. Скільки клітин вижило після опромінення?
Задача 4. Опромінювали культуру диплоїдних клітин. Доза, яка суттєво змінила виживання клітин, при якій число клітин, що вижили, почало відрізнятися від початкового рівня складала 2 Гр. Доза, за якої вижило тільки 37 % клітин, становила 3 Гр. Яке число мішеней у цих клітинах?
Задача 5. Опромінили 1 м3 повітря г-променями протягом 20 с. При цьому у цьому об'ємі повітря виникли йони О2- з сумарним зарядом 1,6 * 10-4 Кл, йони Н+ сумарним зарядом 2* 10-5 Кл, йони ОН- сумарним зарядом 1,5* 10-5 Кл, йони О2+ сумарним зарядом 1,7* 10-4 Кл. Густина повітря складала 20 г/м3. Інші йони які утворилися не досліджували. Яка потужність експозиційної дози випромінювання у рентгенах?
Задача 6. Опромінювали культури клітин дурману. В першій серій дослідів (1) опромінювали гаплоїдну культуру б-променями, в другій серії дослідів (2) опромінювали опромінювали гаплоїдну культуру рентгенівськими променями, в третій серії (3) дослідів опромінювали диплоїдну культуру г-променями, в четвертій серії дослідів (4) опромінювали тетраплоїдну культуру рентгенівськими променями. Зобразіть графічно відмінності між залежністю виживання клітин від дози в усіх чотирьох дослідах.
Задача 7. Культуру клітин саркоми Рауса щурів опромінювали г-променями. Було встановлено, що квазіпорогова доза для цієї культури клітин рівна 3 Гр, а D0 = 5 Гр. Побудуйте графік залежності виживання клітин від дози в цих дослідах.
Задача 8. Білих щурів чистої лінії альбінос опромінювали гамма-променями. При цьому визначили, що D0 = 5 Гр, а D50/30 = 3 Гр. Графічно встановіть значення квазіпорогової дози.
Задача 9. Опромінювали культури клітин тютюну. В першій серій дослідів (1) опромінювали гаплоїдну культуру б-променями, в другій серії дослідів (2) опромінювали опромінювали гаплоїдну культуру рентгенівськими променями, в третій серії (3) дослідів опромінювали диплоїдну культуру г-променями, в четвертій серії дослідів (4) опромінювали тетраплоїдну культуру рентгенівськими променями. Зобразіть графічно відмінності між залежністю виживання клітин від дози в усіх чотирьох дослідах.
Задача 10. Культуру клітин лімфоми Беркета людини опромінювали гамма-променями. Встановили, що для цих клітин D0 = 4 Гр, D50 = 3 Гр. Графічно визначіть значення квазіпорогової дози для цієї культури клітин.
Задача 11. Створили культури клітин чорного пасльону. Встановили, що при опроміненні бета-променями для гаплоїдних клітин екстраполяційне число = 1, для диплоїдних = 4, для тетраплоїдних = 8. Значення D0 для гаплоїдних клітин = 2 Гр, для диплоїдних = 4 Гр, для тетрапплоїдних = 7 Гр. Встановіть графічно для кожної культури клітин значення квазіпорогової дози.
Задача 12. Зобразіть графічно графік залежності частоти онкотрансформації від дози клітин ембріону китайського хом'ячка (1) і миші (2).
Задача 13. Зобразіть графічно залежність частоти розвитку лейкемії від дози в результаті опромінення всього тіла у мишей.
Задача 14. Мишей опромінювали г-променями дозою 4 Гр. В першій серії дослідів опромінювали одноразовим опроміненням, в другій серії дослідів опромінення розбивали на чотири послідовних фракції. Зобразіть графічно залежність частоти появи лімфом від часу після першого опромінення в обох серіях дослідів.
Задача 15. Зобразіть графічно залежність радіочутливості мишей від віку.
Задача 16. Зобразіть графіки залежності чисельності лейкоцитів в периферійній крові від часу після одноразового гострого опромінення у помірній дозі у людини.
Задача 17. Продемонструйте графічно як буде відрізнятися залежність виживання від дози клітин і популяції тих же одноклітинних водоростей при г-опроміненні.
Задача 18. Опромінювали 4 різних штами E. coli : 1) дикий тип; 2) мутант по гену uvr A; 3) мутант по гену rec A; 4) мутант по двох генах: uvr A і rec A. Зобразіть графічно чим буде відрізнятися залежність виживання клітин від дози в усіх серіях дослідів.
Задача 19. Покажіть графічно залежність ефективності репарації від часу після опромінення для активного хроматину (1) і репресованого хроматину (2).
Задача 20. Культуру клітин лімфосаркоми опромінювали: 1) б-променями в атмосфері повітря; 2) б-променями в атмосфері азоту; 3) г-променями в атмосфері повітря; 4) г-променями в атмосфері азоту. Зобразіть графічно чим буде відрізнятися залежність виживання клітин від дози в усіх чотирьох дослідах.
Задача 21. Зобразіть графічно як буде відрізнятися зміна мембранного потенціалу клітин після опромінення (залежність величини мембранного потенціалу від часу після одноразового опромінення) при різних дозах г-радіації.
Задача 22. Зобразіть графічно залежність відносного вмісту перекисних сполук ліпідів від дози у ліпосомах при г-опроміненні.
Задача 23. Зобразіть графічно залежність кількості хроматичних розривів (1) і хромосомних транслокацій (2) від дози у клітинах традесканції при г-опроміненні.
Задача 24. Зобразіть графічно залежність кількості одно- і двониткових розривів ДНК від дози.
Задача 25. Культуру клітин нейробластоми людини опромінювали в-променями. В першій серії дослідів опромінювали одноразовою дозою, в другій серії дослідів дозу розбивали на дві фракції, в третій серії дослідів - на три фракції. Зобразіть графічно, як буде відрізнятися залежність виживання клітин від дози в усіх трьох серіях дослідів.
Задача 26. Закінчіть ядерні реакції:
238U + n …
239Np … + e + н
2З + 2З … + n
63Cu + г … + p
222Ra + n … + б + в + г + н
190Pt
3H
40К
7Be
14C
209Bi + б … + n + в + г + н
99Tc … + n + б + в + г + н
60Co + n … + б + в + г + н
40K
50 V
м+ … + … + нм
р+ … + н
с0 … + р+
p + p …+ e+ + н
p + D …+ г
Семінарські заняття з радіобіології
Заняття № 1.
Тема: Предмет радіобіології.
Питання для обговорення:
1. Розділи радіобіології.
2. Методи радіобіології.
3. Метод чорного ящика.
4. Історія радіобіології.
5. Закон Бергон'є-Трибондо.
6. Досліди Меллера.
7. Радіопротектори.
8. Радіоміметики.
9. Радіосенсибілізатори.
10. Актуальність радіобіології.
11. Джерела опромінення біоти іонізуючою радіацією.
12. Природна радіоактивність.
13. Складові природного радіоактивного фону.
14. Космогенні радіонуклеїди.
15. Радіонуклеїди земного походження.
16. Сімейства природних радіоактивних елементів.
17. Природні радіоекологічні аномалії в біосфері.
18. «Озонові діри» в атмосфері як причина зростання інтенсивності УФ променів.
19. Фотобіологічні ефекти.
20. Космічне іонізуюче випромінювання.
21. Первинне і вторинне космічне випромінювання.
22. Антропогенні зміни радіоактивного фону.
23. Використання іонізуючих випромінювань у медицині.
24. Наслідки випробовувань ядерної зброї.
25. Промислові процеси, що збільшують дозоутворення.
26. Атомна енергетика.
27. Наслідки Чорнобильської катастрофи.
Заняття № 2.
Тема: Іонізуюче випромінювання.
Питання для обговорення:
1. Іонізуюче і неіонізуюче випромінювання.
2. Корпускулярне випромінювання.
3. Хвильове випромінювання.
4. Іонізація.
5. Збудження молекул.
6. Триплетний і синглетний стан збудження молекул.
7. Вільні радикали.
8. Ультрафіолетове випромінювання.
9. Радіохвилі.
10. Інфрачервоні хвилі.
11. Хвилі видимого діапазону.
12. Рентгенівські хвилі.
13. Гамма-випромінювання.
14. Бета-випромінювання.
15. Альфа-випромінювання.
16. Мезони.
17. Баріони.
18. Нейтрони.
19. Мюони.
20. Оже-електрони і ефект Оже.
21. Класифікація елементарних частинок.
22. Фізичні параметри радіобіологічних процесів.
23. Дозиметричні величини і одиниці.
24. лінійне передавання енергії.
25. Рідко- та щільно іонізуюче випромінювання.
26. Поглинута доза.
27. Експозиційна доза.
28. Відносна біологічна ефективність випромінювання.
29. Способи передавання дози опроміненим об'єктам.
Заняття № 3.
Тема: Теорія мішені.
Питання для обговорення:
1. Експоненціальні дозові залежності виживання клітин.
2. Принципи теорії мішені.
3. Принцип влучання.
4. Принцип мішені.
5. Принцип посилювача.
6. Основні поняття теорії мішені.
7. Унікальні та масові структури клітини.
8. Ефективний об'єм мішені.
9. Роль ядра і цитоплазми в радіобіологічному ефекті.
10. Багато ударні мішені.
11. Інактивація клітин з багатьма мішенями.
12. Квазіпорогова доза.
13. Поняття D0 в радіобіології.
14. Екстраполяційне число.
15. Цитоскелет в якості мішені.
Заняття № 4.
Тема: Структурно-метаболічна теорія.
Питання для обговорення:
1. Теорія Кузіна.
2. Радіаційний синдром.
3. Радіотоксини.
4. Парабіонти.
5. Тригерні механізми.
6. Несуперечливість теорії мішені і структурно-метаболічної теорії.
Заняття № 5.
Тема: Радіоліз.
Питання для обговорення:
1. Нестабільні хімічні форми.
2. Вільні радикали.
3. Ударна іонізація.
4. Стан речовини в клітинах.
5. Кількісна оцінка радіаційно-хімічних реакцій.
6. Радіаційно-хімічні перетворення води.
7. Закон Дейла.
Заняття № 6.
Тема: Радіоліз ДНК.
Питання для обговорення:
1. Однониткові і двониткові розриви ДНК.
2. Співвідношення між однонитковими і двонитковими розривами ДНК.
3. Зшивки ДНК-протеїн.
4. Деградація ДНК.
5. Основні типи ушкоджень ДНК.
6. Молекулярні ушкодження ДНК викликані ультрафіолетом.
7. Зміни структури хроматину під впливом опромінення.
8. Радіаційно-хімічні перетворення РНК.
Заняття № 7.
Тема: Наслідки радіаційно-хімічних перетворень в живій клітині.
Питання для обговорення:
1. Радіоліз білків.
2. Радіоліз ліпідів.
3. Ушкодження мембран.
4. Хромосомні аберації.
5. Делеції.
6. Дуплікації.
7. Транслокації.
8. Інверсії.
9. Механізми виникнення хромосомних аберацій.
10. Потенційні ушкодження хромосом.
11. Гіпотеза помилкової репарації.
12. Обмінна гіпотеза Ріаелла.
13. Мультіаберативні клітини.
14. Точкові мутації.
15. Функціональні порушення.
16. Дія радіації на мембрани.
17. Мікросоми.
18. Ліпосоми.
19. Осциляції.
20. Перокисне окислення ліпідів.
Заняття № 8.
Тема: Кисневий ефект..
Питання для обговорення:
1. Поширення кисневого ефекту.
2. Кисневий ефект у радіаційно-хімічних реакціях.
3. Коефіцієнт кисневого посилення (ККП).
4. Вплив ЛПЕ на кисневий ефект.
5. Кисневий ефект і концентрація кисню.
6. Зворотний кисневий ефект.
7. Киснева післядія.
8. Кисень в живих клітинах.
Заняття № 9.
Тема: Репарація.
Питання для обговорення:
1. Сублетальні ушкодження клітин.
2. Ефект фракціонування.
3. Репарація ДНК від сублетальних ушкоджень.
4. Ефект фракціонування і ЛПЕ.
5. Репарація і кисневий ефект.
6. Квазіпорогова доза і репарація.
7. Ефект потужності поглинутої дози.
8. Потенційно-летальні ушкодження.
9. Фотореактивація.
10. Ферментативна і не ферментативна фотореактивація.
11. Темнова (ексцизійна) репарація.
12. Репарація в різних частинах хроматину.
13. Інгібітори репарації.
14. Постреплікативна репарація.
15. SOS-репарація.
16. Мутації і репарація.
Заняття № 10.
Тема: Радіаційний синдром.
Питання для обговорення:
1. Клітинні популяції.
2. Перманентні клітинні популяції.
3. Проліферуючі клітинні популяції.
4. Оновлювальні клітинні популяції.
5. Критичні тканини.
6. Радіостійкість і клітинний цикл.
7. Синхронні культури клітин.
8. Клітинний пул.
9. Порогові механізми.
10. Клітинна селекція.
11. Гемопоетичний синдром.
12. Гастроінтестинальний синдром.
13. Нервово-паралітичний синдром.
14. Вплив опромінення на ембріогенез.
15. Дія опромінення на імунну систему.
16. Радіаційний канцерогенез.
ПРОГРАМНІ ВИМОГИ ДО КУРСУ РАДІОБІОЛОГІЯ
1. Предмет радіобіології.
2. Розділи радіобіології.
3. Методи радіобіології.
4. Історія радіобіології.
5. Актуальність радіобіології.
6. Основні джерела опромінення біоти.
7. Типи іонізуючих випромінювань.
8. Електромагнітне випромінювання.
9. Корпускулярне випромінювання.
10. Головні радіометричні параметри.
11. Дозиметричні величини і одиниці.
12. Лінійне передавання енергії.
13. Додаткові дозиметричні величини.
14. Способи передавання дози опроміненим об'єктам.
15. Класифікація потужностей доз опромінення.
16. Дози внутрішнього опромінення.
17. Загальна схема радіобіологічного ефекту.
18. Теорія мішені. Експотенціальні дозові залежності виживання клітин.
19. Принципи теорії мішені. Принцип влучання. Принцип мішені. Принцип посилювача.
20. Основні поняття теорії мішені.
21. Унікальні і масові структури клітини.
22. Ефективний об'єм мішені.
23. Роль опромінення ядра і цитоплазми в розвитку радіаційного ураження клітини.
24. Багатоударні мішені.
25. Інактивація клітини з кількома мішенями.
26. Лінійно-квадратична функція виживання клітин.
27. Цитоскелет як мішень у разі дії іонізуючого випромінювання.
28. Структурно-метаболітична теорія.
29. Радіоліз. Перетворення молекул внаслідок випромінювання.
30. Стан речовини в клітинах.
31. Кількісна оцінка радіаційно-хімічних реакцій.
32. Радіаційно-хімічні перетворення води.
33. Закон Дейла.
34. Радіаційно-хімічні перетворення ДНК.
35. Молекулярні ушкодження ДНК, індуковані ультрафіолетовим випромінюванням.
36. Зміни структури хроматину під впливом іонізуючого випромінювання.
37. Радіаційно-хімічні перетворення РНК.
38. Радіаційно-хімічні перетворення амінокислот і білків.
39. Радіаційно-хімічні перетворення ліпідів.
40. Реалізація молекулярних ушкоджень ДНК.
41. Хромосомні аберації.
42. Точкові мутації.
43. Функціональні порушення внаслідок ушкодження білкових молекул.
44. Дія радіації на мембрани.
45. Кисневий ефект. Поширення кисневого ефекту.
46. Кисневий ефект у радіаційно-хімічних реакціях.
47. Коефіцієнт кисневого посилення.
48. Залежність кисневого ефекту від концентрації кисню.
49. ЛПЕ і кисневий ефект.
50. Зворотний кисневий ефект.
51. Киснева післядія.
52. Кисень в живих клітинах.
53. Сублетальні ушкодження клітини.
54. Потенційно летальні ушкодження клітини.
55. Репарація ДНК. Фотореактивація.
56. Темнова (ексциційна) репарація ДНК.
57. Постреплікативна репарація.
58. Індуцибельна (SOS) репарація.
59. Гени, що контролюють процес репарації.
60. Патології людини, що пов'язані з процесами репарації.
61. Радіобіологія клітинних популяцій.
62. Критичні тканини.
63. Радіостійкість і клітинний цикл.
64. Клітинна селекція.
65. Радіаційний синдром.
66. Кістково-мозковий синдром при опроміненні.
67. Гастроінтестинальний синдром при опроміненні.
68. Синдром ЦНС при опроміненні організму.
69. Вплив іонізуючого випромінювання на плід людини і тварин.
70. Дія радіації на імунну систему людини і тварин.
71. Радіаційний канцерогенез.
72. Проблеми радіотерапії.
73. Радіація і процеси старіння.
74. Радіоадаптація.
75. Радіаційний гормезис.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бак З., Александер П. Основи радіобіології. - М.: Наука, 1963. - 300 с.
2. Гончаренко Е. Н., Кудряшов Ю. Б. Гіпотеза ендогенного фону радіорезистентності. - М.: Вид-во МДУ, 1980. - 176 с.
3. Гродзінський Д. М. Радіобіологія. - К.: Либідь, 2000. - 447 с.
4. Гродзінський Д. М. Радіобіологія рослин. - К.: Наукова думка, 1989. - 379 с.
5. Дертігер В., Юнг П. Молекулярна радіобіологія. - М.: Мир, 1973. - 450 с.
6. Конєв С. И., Волоковський Н. Я. Фотобіологія. - М.: Наука, 1965. - 390 с.
7. Кузін А. М. Сучасні проблеми радіобіології. В 6 т. - М.: Наука, 1970. - 2400 с.
8. Тимофеев-Ресовский Н. В. Введение в молекулярную радиобиологию. - М.: Наука, 1969. - 500 с.
9. Шевченко В. А., Померанцева М. Д. Генетические последствия действия ионизирующих злучений. - М.: Наука, 1985. - 279 с.
10. Штреффер К. Радиационная биохимия. - М.: Атомиздат, 1972. - 199 с.
11. Шубик В. М. Ионизирующее излучение и имунитет. - М.: Атомиздат, 1977. - 177 с.
12. Эйдус Л. Х. Физико-химические основы радиобиологических процес сов и защиты от злучений. - М.: Атомиздат, 1979. - 216 с.
13. Эйдус Л. Х., Корыстов Ю. Н. Кислород в радиобиологии. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 177 с.
14. Ярмоленко С. П. Радиобиология человека и животных. - М.: Высшая школа, 1988. - 424 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Процеси утворення іонів з нейтральних атомів або молекул. Альфа-випромінювання, бета-випромінювання, гамма-випромінювання. Джерела зовнішнього опромінення. Внутрішнє опромінення людини. Ступінь впливу іонізуючих випромінювань на живий організм.
презентация [228,4 K], добавлен 28.10.2013Предмет, структура та основні поняття біофізики і біосистем. Об’єкти дослідження фізики клітинних процесів. Жива клітина – основна форма життя. Мембранний транспорт речовин у клітинах. Механізми активного транспорту речовин через біологічні мембрани.
реферат [305,7 K], добавлен 10.02.2011Травлення як сукупність фізичних, хімічних і фізіологічних процесів для обробки і перетворення харчових продуктів. Характеристика харчових речовин, вивчення процесів обміну білків, жирів та вуглеводів. Значення води і мінеральних речовин у травленні.
реферат [15,7 K], добавлен 26.06.2010Характеристика, класифікація іонізуючих випромінювань. Основні величини та одиниці в радіоекології. Джерела радіаційної небезпеки. Чутливість живих організмів (тварин, рослин) до іонізуючого випромінювання, його біологічна, фізична, хімічна дія.
реферат [382,9 K], добавлен 10.11.2015Вивчення будови ядра як одного із структурних елементів еукаріотічеськой клітки, що містить генетичну інформацію в молекулах ДНК. Ядерна оболонка, ядерце, матрикс як структурні елементи ядра. Характеристика процесів реплікації і транскрипції молекул.
презентация [756,9 K], добавлен 08.01.2012Живі організми як об'єктивні реальні форми буття. Хронобіологія – наука про біоритми. Екологічні і фізіологічні аспекти ритмічних процесів. Ритмічні добові коливання фізіологічних процесів у людини та біолектрична активність мозку і м`язової системи.
доклад [13,6 K], добавлен 31.05.2009Поняття дихання як сукупності фізичних та хімічних процесів, які відбуваються в організмі за участю кисню, його різновиди: зовнішнє та клітинне. Хімічні реакції під час дихання, класифікація та типи організмів за його способом: аероби та анаероби.
презентация [8,0 M], добавлен 19.03.2014Особливості протікання процесів живлення рослин вуглецем. Суть та значення фотосинтезу, загальне рівняння фотосинтезу та походження кисню. Листок як орган фотосинтезу, фотосинтетичні пігменти листка. Енергетика процесів фотосинтезу та його Z-схема.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 21.09.2010Структура класичних кадгеринів. Роль Т-кадгерину в регуляції росту кровоносних судин. Молекулярні компоненти, які задіяні в клітинних контактах типу десомосоми. Білки проміжних філаментів. Взаємодія кадгеринів, катенінів і актинових мікрофіламентів.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 19.05.2013Порушення гомеостазу в організмі внаслідок гемопаразитарної інвазії. Методи оцінки стану організму. Ступень напруження адаптаційних процесів Pelophylax ridibundus, що інвазовані гемопаразитами. Застосування інтегральних індексів лейкоцитарної формули.
статья [999,7 K], добавлен 21.09.2017
