Сучасний стан фіторізноманіття відновленого байрачного комплексу мегаполісу (м. Дніпропетровськ)

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара НДІ біології

Сучасний стан фіторізноманіття відновленого байрачного комплексу мегаполісу (м. Дніпропетровськ)

Л.О. Кармизова

Анотація

Наведено біоекологічну та созологічну характеристику сучасного стану флори судинних рослин відновленого байрачного комплексу у місті Дніпропетровськ на прикладі балки Тунельна. Список видів складено на основі власних досліджень, літературних джерел та гербарних матеріалів.

Ключові слова: біорізноманіття, балка Тунельна, рідкісні судинні рослини, мегаполіс.

флора судинний рослина байрачний

Аннотация

Приведена биоэкологическая и созологическая характеристика современного состояния флоры сосудистых растений восстановленного байрачного комплекса в городе Днепропетровске на примере балки Туннельная. Список видов составлен на основе собственных исследований, литературных источников и гербарных материалов.

Ключевые слова: биоразнообразие, балка Туннельная, редкие сосудистые растения, мегаполис.

Annotatіon

The bioecological and sozological characteristic of the state of vascular flora of the reduced ravine complex in the city of Dnepropetrovsk on the example of the ravine Tunnelna. The list of species is based on their own research, literature and herbarium materials.

Key words: biodiversity, ravine Tunnelna, rare vascular species, megalopolis.

Сучасний екологічний стан території Степу України пов'язаний з багаторічним антропогенним впливом. Одним з основних негативних факторів цього процесу була антропогенна трансформація природного рослинного покриву, а особливо знищення долинних та байрачних лісів.

Збереження біорізноманіття є однією з найважливіших екологічних проблем сьогодення [19; 20]. Міжнародна Конвенція про біорізноманіття ратифікована Законом України № 257/94-ВР від 29.11.94 р. [10].

Природна флора та рослинність балок (у тому числі і байраків) південного сходу України характеризується значним різноманіттям завдяки різним умовам існування в неоднорідних елементах ландшафту [2; 3]. У сучасних умовах рослинність більшості території привододільно-балкових ландшафтів корінним чином трансформована і залишилася лише на частково трансформованих територіях балок.

У цих обставинах першорядне значення набувають дослідження як природних (еталонних), так і трансформованих біогеоценозів для відновлення найбільш перспективних й сталих екосистем на схилах балки. Детальне вивчення природної рослинності, процесів її трансформації, відновлення, є важливим сучасним завданням [4; 7].

У наш час більшість байрачних лісів вже втрачено. Однак та їх частина, до якої відноситься балка Тунельна, була відновлена ще за радянські часи, у них йдуть процеси сільватизації, відновлюється також степова рослинність, а з іншого боку продовжується значна антропогенна трансформація.

Об'єкти та методи дослідження. Об'єктами дослідження була рослинність різних біотопів балки Тунельна.

Предметом дослідження флора судинних рослин балку Тунельна.

Матеріал було зібрано в період з 2007 по 2013 рр. під час маршрутних та напівстаціонарних досліджень на території балки Тунельна в різні періоди вегетаційних сезонів.

Дослідження проводилися за загальноботанічними методами збирання, гербаризації, вивчення видів та їх екоморф [1; 6; 8; 9; 11-18; 21]. Для уявлення про динаміку рослинності за останні десятиріччя використовувалося опитування працівників лісгоспу та мешканців прилеглого до території балки Тунельна приватного сектора.

Мета даної роботи: провести екоморфічний та созологічний аналіз сучасного стану флори основних рослинних угруповань балки Тунельна.

Результати досліджень і їх обговорення. Балка Тунельна розташована у південній частині міста Дніпропетровська. В наш час навкруги неї знаходяться ж/м Сокіл (південній схід), та ж/м Тополь (південь).

Природні умови балки Тунельна подібні умовам балок, які прорізують схили долини Дніпра [5; 13].

Велика різноманітність фізико-географічних умов різних екотопів породжує досить строкатий рослинний покрив. Вона являє типовий байрачний комплекс із відновленою лісовою та степовою рослинністю.

Рослинний покрив балки Тунельна представлений різними типами рослинності: штучно відновленою лісовою (загальна залісненість близько 30 %), відновленою степовою зі значною участю рудеральних видів, трансформованою лучною та частково водно-болотною.

Байрачну систему балки Тунельна можна віднести до південного варіанта байрачних лісів як за географічним розташуванням (поблизу колишньої порожистої частини Дніпра), так і за природними умовами (занадто сухі схили південної експозиції) [3].

На схилі південної експозиції (у верхній третині) розповсюджена трансформована степова рослинність, відновлена степова рослинність на перелогах (середня та нижня третини схилу) на місцях колишніх господарств. Поблизу залізниці степова рослинність збіднена, у її складі переважають рудеранти.

На схилі північної експозиції розповсюджена штучна лісова рослинність, яка представлена ясенево-кленовою дібровою (з кленом польовим (Acer campestre L.)), розрідженою дібровою зі скумпією (Cotinus coggygria Scop.) середня частина. По тальвегу балки у нижній частині розташована ясенева діброва із шовковицею (Morus nigra L).

Лучна рослинність (верхня та середня частини тальвегу) представлена звичайними монодомінантними угрупованнями пирію повзучого (Elytrigia repens (L.) Nevski) та тонконогу лучного (Poa pratensis L.) з бур'янистими видами. Вона значною мірою змінена внаслідок сінокосіння, випасу та рекреації.

На заболочених ділянках тальвегу та розширеннях водотоків розповсюджені водно-болотні рослинні угруповання очерету південного (Phragmites australis L.) з болотним широкотрав'ям.

У сучасному рослинному покриві балки лісонасадження займають біля 30 %, відновлена степова рослинність 20 %, степово-бур'яниста рослинність 35 %, трансформована лучна рослинність 10 %, водно-болотна 5 %

Таким чином, сучасний рослинний покрив балки Тунельна можна характеризувати як комплекс відновленої степової рослинності, трансформованої лучної рослинності та штучної лісової рослинності.

За відсутності надмірної дії антропогенних факторів штучні лісові фітоценози можуть поступово набувати процесів сильватизації. Ділянки ковилових степів можуть бути розширені, а на існуючих відбудеться збагачення флори за рахунок типово степових видів.

На сучасному етапі досліджень флори балки Тунельна нараховує 342 види, що складає 226 родів, 58 родин. Найбільш чисельні родини: Asteraceae 45 видів; Scrophulariaceae 37 видів; Poaceae 37 видів; Brassicaceae 29 видів; Fabaceae

- 25 видів; Lamiaceae 23 види; Caryophyllaceae 16 видів; Rosaceae 13 видів; Apiaceae 12 видів; Ranunculaceae 11 видів.

Екоморфічний аналіз показує, що серед біоморф переважають багаторічники (Per) 160 видів, серед гігроморф мезофіти 179 видів та ксерофіти 148 видів, серед трофоморф мезотрофи 251 видів, серед геліоморф переважають геліофіти

- 330 видів; серед ценоморф бур'янисті 121 вид та степові 133 види.

Флора схилу південної експозиції з ділянками відновленого степу, призалізничних лісосмуг, рудеральних угруповань, налічує 230 видів. Флора схилу північної експозиції, який репрезентує лісові ділянки та галявини складає 196 видів. Флора тальвегу з лісовими та лучними ділянками включає 151 вид. Флора водотоку та прилеглих заболочених ділянок налічує 16 видів. Розбіжність у кількості видів пояснюється характером екотопів та ступенем їх трансформації.

Особливості флористичного складу різноманіття екотопів можуть бути використані для проектування рекреаційної зони на території балки Тунельна і в тому числі виділення демонстраційних ділянок, репрезентуючи природну рослинність Степу України.

Збереження рідкісних рослин найважливіша частка загальної проблеми збереження біорізноманітності. Першим заходом щодо збереження рідкісних та зникаючих видів є їх реєстрація та складання регіональних списків, а потім і червоних книг областей.

На території балки Тунельна виявлено місцезнаходження шести видів рідкісних та зникаючих видів судинних рослин (табл. 1), які занесені до Червоного списку Дніпропетровської області: Stipa capillata L., Stipa lessingiana Trin. et Rupr., Inula helenium L., Astragalus. ponticus Pall., Pulsatilla pratensis (L.) Mill. з категорією «рідкісний» та Astragalus dasyanthus Pall. з категорією «вразливий» [18].

Таблиця 1 Види раритетної флори судинних рослин, які занесені до Червоної книги України та до Червоного списку Дніпропетровської області