Вегетативне розмноження глоду одноматочкового

Серед різнотипних зелених стеблових живців глоду одноматочкового, відібраних у період інтенсивного росту пагонів, істотну перевагу мав приріст тривузлових апікальних живців. У середньому за три роки досліджень приріст тривузлових апікальних живців становив 5,7 см, що на 4,3 см більше, ніж у двовузлових апікальних і на 4,3 см більше, ніж у тривузлових медіальних і на 3,6 см, ніж у тривузлових базальних. Тривузлові апікальні живці істотно переважали за довжиною приросту надземної частини однотипні медіальні і базальні протягом всього періоду виконання досліджень. Аналізуючи приріст надземної частини укорінених одновузлових і двовузлових живців, варто відзначити істотну перевагу за період досліджень двовузлових.

Таким чином, результати проведених досліджень підтверджують, що регенераційна здатність зелених стеблових живців глоду одноматочкового значно залежить від індивідуального розвитку самого пагона і його структурних елементів, зокрема від частини пагона і його метамерності.

У технології вирощування садивного матеріалу глоду на основі зеленого живцювання є вивчення і визначення ефективних біологічно активних речовин, їх оптимальних концентрацій залежно від строків живцювання, типу і метамерності пагона та сорту [3, 4]. Ауксинові синтетичні речовини широко впливають на коренеутворення у важковкорінюваних рослин.

За дослідженнями науковців синтетичні біологічно активні речовини ауксинової природи позитивно впливають на процеси коренеутворювання у живців деревних і кущових рослин [1-5]. Однак, на нашу думку, на сьогодні не достатньо досліджено вплив біологічно активних речовин на коренеутворю - вальну здатність стеблових живців. Проведено дослідження щодо визначення оптимальних концентрацій біологічно активної речовини ауксинової природи КАНО (10%-й розчин калійної солі а-нафтилоцтової кислоти (а-НОК) під час обробляння і вкорінювання зелених живців глоду одноматочкового, строків живцювання типу і метамерності пагона. Встановлено, що біологічно активна речовина КАНО значно впливає на вкорінюваність живців (табл. 3).

Таким чином, укоріненість живців, заготовлених у фазу інтенсивного росту пагонів, залежить від частини пагона і його метамерності. Цей показник у контрольному варіанті досліду для глоду одноматочкового у живців з медіальної частини пагона за роки досліджень становив 30,0-32,9%, з апікальної - 37,0-39,4%, з базальної частини - 30,5-36,8%. Отже, найвищу частку укорінення спостережено у живців, заготовлених з апікальної частини пагона. У процесі дослідження встановлено, що приросту у апікальних живців сприяє концентрація біологічно активної речовини КАНО на рівні 15 мг/л. Для медіальних і базальних живців оптимальна концентрація КАНО становила 20-25 мг/л.

Отже, можна зробити такі висновки:

• стеблові живці глоду одноматочкового мають слабу регенераційну здатність і належать до середньовкорінюваних;

• оптимальними строками заготівлі зелених живців глоду одноматочкового є фаза інтенсивного росту пагонів;

• кількість вузлів у зелених живців визначає регенераційну здатність та подальший ріст і розвиток рослин;

• оптимальними для живцювання є тривузлові живці;

• найвища регенераційна здатність живця забезпечується заготівлею його з апікальної частини пагона;

• біологічно активні розчини КАНО, залежно від їх концентрації, стимулюють коренеутворення живців глоду.

Таким чином, глід одноматочковий у виробничих умовах доцільно вирощувати зеленим черенкуванням і використовувати для створення лісових насаджень та озеленення населених пунктів.