Фармакогностичне вивчення Allium cepa L. та отримання на його основі лікарських субстанцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ALLIUM CEPA L. ТА ОТРИМАННЯ НА ЙОГО ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ СУБСТАНЦІЙ

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Шевцов Ігор Миколайович

Харків 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор КИСЛИЧЕНКО ВІКТОРІЯ СЕРГІЇВНА Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри хімії природних сполук

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор СЕРБІН АНАТОЛІЙ ГАВРИЛОВИЧ Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри ботаніки

кандидат фармацевтичних наук, доцент ТЕРНИНКО ІННА ІВАНІВНА Луганський державний медичний університет, доцент кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії

Захист відбудеться 24 червня 2011 року о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий "____" травня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради,

професор В.А.Георгіянц

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У теперішній час дуже велике значення приділяється проведенню не тільки ефективної, а й безпечної фармакотерапії. Згідно з даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров`я, близько 3% усіх госпіталізованих хворих становлять паціенти, з так званою “лікарською хворобою”, тобто з ускладненнями проведеного лікування. Смертність від цієї хвороби становить близько 1%.

У зв`язку з цим науковці все більшу увагу приділяють лікарським засобам рослинного походження, тому що при їх раціональному поєднанні терапевтичні можливості розширюються, а переносимість терапії є набагато кращою. До переваг лікарських рослин також відносяться м`яка терапевтична дія, здатність комплексно впливати на різноманітні ланки патологічного процесу, низька токсичність, а також можливість довготривалого застосування у різних вікових груп. За рахунок цього фітопрепарати добре переносяться паціентами та мають високу комплайєнтність.

Іншим питанням, яке постало перед науковцями наприкінці ХХ - початку ХХІ сторіччя є проблема обмеженості природних ресурсів, що істотно зменшує можливості фармацевтичної промисловості та уповільнює розвиток сучасної фітотерапії. Одним з варіантів вирішення цієї проблеми є введення комплексної переробки рослинної сировини, розробки на цю сировину нормативно-технічної документації та отримання нових субстанцій для створення фітопрепаратів. Такий підхід дозволяє розширити номенклатуру вітчизняних препаратів, раціонально використовувати природні ресурси та підвищувати рентабельність виробництва. Актуальним також є вивчення рослинних відходів харчової та консервної промисловості. До рослин, які є типовими представниками флори України, широко культивуються на всій її території та мають достатню сировинну базу належить цибуля ріпчаста - Allium cepa L., родини Alliaceae. Її цибулини широко застосовуються у народній медицині при дерматологічних, урологічних та гастроентерологічних захворюваннях. В гомеопатії цибуля ріпчаста відома понад 160 років та використовується для лікування сінної лихоманки, що супроводжується ринітом, чханням та сльозотечею. Крім того, наша країна має достатньо великі сировинні запаси лусок цибулин Allium cepa L., які є відходом консервної та харчової промисловості та не зазнають ніякої переробки, незважаючи на те, що вони містять велику кількість біологічно активних речовин (БАР).

Тому вивчення БАР лусок Allium cepa L., з метою визначення можливості створення на їх основі нових лікарських засобів шляхом комплексної переробки, визначають тему даного дослідження як актуальну.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії "Фармація" МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Національного фармацевтичного університету „Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження” (номер державної реєстрації 0103U000476).

Мета та завдання дослідження. Метою роботи було фармакогностичне вивчення лусок цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий з дослідженням різних груп біологічно активних речовин, визначенням можливості отримання з них лікарської субстанції, встановленням її фармакологічної активності та вивченням можливості створення на її основі нових лікарських засобів.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- проаналізувати та узагальнити дані первинних джерел з ботанічної характеристики, ареалів розповсюдження, вивчення хімічного складу та застосування в медицині та народному господарстві цибулі ріпчастої;

- провести попередні фітохімічні дослідження якісного складу лусок цибулі ріпчастої;

- ідентифікувати БАР;

- визначити кількісний вміст основних груп БАР;

- отримати біологічно активні субстанції та визначити їх хімічний склад;

- провести стандартизацію лікарської рослинної сировини - лусок цибулі ріпчастої та отриманих біологічно активних субстанцій та розробити проект методик контролю якості (МКЯ) на них;

- провести вивчення протимікробної активності отриманих біологічно активних субстанцій.

Об'єкт дослідження: фармакогностичне вивчення лусок цибулі ріпчастої. цибуля ріпчата боотанічний фітохімічний

Предмет дослідження: виявлення, виділення, ідентифікація БАР лусок цибулі ріпчастої, отримання на їх основі нових лікарських субстанцій, вивчення їх фармакологічної активності.

Методи дослідження: якісний склад і кількісний вміст БАР визначали за фармакопейними методами: тонкошаровою, паперовою та газорідинною хроматографією, специфічними якісними реакціями, титриметричними, гравіметричними та спектрофотометричними методами. Ліпофільні комплекси досліджували за допомогою тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру. Для розділення БАР використовували адсорбційну хроматографію на поліаміді, целюлозі, силікагелі, рехроматографію, препаративну хроматографію та дробну кристалізацію. Хімічну будову виділених сполук встановлювали за продуктами їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ- та ПМР-спектрів та температури плавлення. Кількісний вміст БАР визначали титриметричними та спектрофотометричними методами. Елементний склад вивчали атомно-емісійною спектроскопією, амінокислотний склад - за допомогою амінокислотного аналізатора Т 339. Фармакологічні дослідження проводили in vitro.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено системне фітохімічне вивчення БАР лусок цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий, що культивуються на території України.

Встановлено в них наявність та кількісний вміст вуглеводів, амінокислот, полісахаридів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, кумаринів, сапонінів, хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот, макро- та мікроелементів.

З лусок цибулі ріпчастої в індивідуальному стані виділено 26 сполук: 3 похідні коричної кислоти, 1 похідна бензойної кислоти, 4 похідні кумарину, 13 флавоноїдів, 2 тритерпеноїди 1 стерин та 2 хлорофіли.

Вперше визначено наявність і кількісний вміст 17 амінокислот, 21 макро- та мікроелементу та 23 жирних кислот.

Вперше отримано сухий екстракт з лусок цибулі ріпчастої, визначено кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин та встановлено його виражену протимікробну дію.

За результатами досліджень подано заявку на корисну модель №2011u 03199 від 18.03.2011 «Антимікробний засіб».

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено технологію отримання сухого екстракту з лусок цибулі ріпчастої, для якого визначено гостру токсичність та фармакологічну активність. Проведено фармакологічні дослідження впливу отриманого екстракту на грампозитивні та грамнегативні бактерії, а також було визначено його фунгіцидну дію.

Розроблено проекти МКЯ на «Луски цибулі ріпчастої» та «Сухий екстракт з лусок цибулі ріпчастої». Розроблено добавку дієтичну серії «ЮВЕТ» «Овочева з цибулі», (виробник - ПП “Порошкова галузь України”), яка призначена для вживання у якості дієтичної добавки до раціону харчування, а також для використання на підприємствах харчової промисловості, в т. ч. для виробництва збагачених продуктів, продуктів спеціального дієтичного споживання (дитяче харчування), на підприємствах фармацевтичної галузі або у виробництві лікарських засобів.

Результати фармакогностичного дослідження лусок цибулі ріпчастої, сортів Буран, Халцедон та Золотистий впроваджено в навчальний процес та науково-дослідну роботу кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету; кафедри фармакогнозії з курсом ботаніки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; кафедри фармакогнозії і ботаніки Львівського національного медичного університета ім. Данила Галицького; кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Луганського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:

- інформаційний пошук за темою дисертаційної роботи, аналіз отриманих даних з питань сучасних досліджень за проблематикою, результати яких стали підґрунтям до вибору об`єктів дослідження;

- встановлено наявність і визначено кількісний вміст основних груп БАР лусок цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий: полісахаридів, амінокислот, макро- та мікроелементів, органічних та гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, кумаринів, ліпофільних та дубильних речовин;

- ідентифіковано та встановлено будову 26 речовин;

- розроблено технологію отримання сухого екстракту з лусок цибулі ріпчастої;

- розроблено проекти МКЯ на сировину «Луски цибулі ріпчастої» та «Сухий екстракт з лусок цибулі ріпчастої»;

- розроблено ТУ У 15.8.-35477619-001:2008 на продукт спеціальний харчовий - добавку дієтичну серії «ЮВЕТ» «Овочева з цибулі», (виробник - ПП “Порошкова галузь України”).

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено та обговорено на науково-практичних конференціях різного рівня: науково-практична конференція “Косметичні і парфумерні засоби та технології майбутнього” (Харків, 2006), “II Международная научная конференция молодых ученых-медиков” (Курськ, Росія, 2008), ювілейна науково-практична конференція з міжнародною участю “Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи”, присвячена пам'яті к.ф.н., доцента М.І. Борисова” (Харків, 2009), The 13th International Congress “Phytopharm 2009” (Бонн, Німеччина, 2009), VI регіональна науково-практична конференція молодих вчених та студентів “Фармацевтична наука: історичні аспекти формування та шляхи вдосконалення (Луганськ 2010)”, VII Національний з`їзд фармацевтів України “Фармація України. Погляд у майбутне” (Харків 2010), Всероссийская научно-практическая Интернет-конференция «Современные аспекты разработки и совершенствования состава и технологии лекарственных форм» (Курськ, Росія, 2011).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях та 7 тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 178 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів експериментальних досліджень, загальних висновків, 7 додатків, списку використаних джерел літератури. Обсяг основного тексту складає 135 сторінок. Робота ілюстрована 27 рисунками та 30 таблицями. Список використаних джерел включає 203 найменування, з них 138 кирилицею та 65 латиною.

основний зміст роботи

Коротка ботанічна характеристика, хімічний склад, застосування в медицині та народному господарстві представників роду Allium (огляд літератури). В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, дані про хімічний склад, застосування в медицині та народному господарстві представників рослин роду Allium. Проведений аналіз літературних даних за темою дисертаційної роботи показав, що цибуля ріпчаста має багатий хімічний склад та широко застосовується в народній, науковій медицині та харчовій промисловості. Найбільш вивченою сировиною цибулі ріпчастої є цибулини, а луски практично не досліджувались, що створило передумови для їх комплексного фармакогностичного вивчення, як відходу виробництва харчової промисловості та більш ретельного дослідження хімічного складу біологічно активних речовин з подальшим створенням на їх основі нових лікарських субстанцій та лікарських засобів.

Дослідження хімічного складу, ідентифікація та встановлення структури виділених біологічно активних речовин лусок цибулі ріпчастої. Об'єктами досліджень були луски цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий. Сировина була зібрана у 2007-2009 роках в Харківській області і використовувалась для проведення досліджень.

За допомогою якісних реакцій та хроматографії з використанням водних, водно-спиртових, хлороформних, етилацетатних, бутанольних екстрактів отриманих з лусок цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий, було встановлено наявність вільних та зв'язаних цукрів, полісахаридів, амінокислот, органічних та гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, пектинових та дубильних речовин, кумаринів, сапонінів, терпенових сполук, хлорофілів та каротиноїдів.

Для виділення БАР і розділення їх на індивідуальні компоненти використовували методики рідинно-рідинної екстракції, колонкової адсорбційної хроматографії на силікагелі та поліаміді, препаративної хроматографії на папері і в тонкому шарі сорбенту.

На основі фізико-хімічних властивостей отриманих речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР спектроскопії, порівняння з достовірними зразками встановлено їх структуру: похідні коричної кислоти - кофейна, хлорогенова та неохлорогенова кислоти; похідні бензойної кислоти - галова кислота; похідні кумарину - кумарин, скополетин, умбеліферон, ескулетин; флавоноїди - катехін, епікатехін, лютеолін, цинарозид, кемпферол, астрагалін, кверцетин, гіперозид, кверцитрин, ізокверцитрин, рутин, ізорамнетин, мірицетин; тритерпеноїди - урсолова та олеанолова кислоти; стерини - в-ситостерин, хлорофіли - хлорофіл a хлорофіл b.

Вперше виділені з лусок цибулі ріпчастої: кофейна кислота, умбеліферон, ескулетин, лютеолін, цинарозид, астрагалін, гіперозид, кверцитрин, мірицетин. Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин наведені в табл. 1.

Похідні коричної кислоти. Речовини 2.1-2.3 на хроматографічному папері давали позитивні реакції на фенольний гідроксил (з розчином заліза (III) хлориду, діазотованою сульфаніловою кислотою). Кислотні властивості виявлені на підставі утворення синіх плям на ПХ з бромтимоловим синім. При обробці хроматограм реактивом кислоти барбітурової плями речовин 2.2-2.4 давали блакитне забарвлення, що свідчило про наявність у їх складі кислоти хінної. За результатами хімічних перетворень, даних УФ-спектрів, у порівнянні з вірогідними зразками речовини 2.1-2.3 були ідентифіковані відповідно як кофейна, хлорогенова та неохлорогенова кислоти (табл.1).

Таблиця 1

Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин

№ п/п	Речовина, її структурна характерстика	Тпл°С	[],град	УФ-спектр, л нм	Значення Rf у системах розчинників
					Система	Rf
1	2	3	4	5	6	7
Похідні коричної кислоти
2.1	Кофейна кислота (3,4-дигідроксикорична кислота)	194-195	-	325 300 235	1 2	0,8 0,5
2.2	Хлорогенова кислота (5-О-кофеїл-D-хінна кислота)	203-205	-32 (метанол)	325 300 245	1 2	0,62 0,7
2.3	2.3. Неохлорогенова (3-0-кофеїл-D-хінна кислота)	Аморф.	+2,6 (етанол)	325 300 245	1 3	0,66 0,7
Похідні бензойної кислоти
2.4	Галова кислота (3,4,5-тригідрокси-бензойна кислота)	226-228	-	272	1	0,65
Похідні кумарину
2.5	Кумарин (бензо--пірон)	67-69	-	-	3	0,1
2.6	Скополетин (6-метоки-7-гідроксикумарин)	202-204	-	230 255 296 346	2 5	0,50 0,58
2.7	Умбеліферон (7-гідроксикумарин)	228-230	-	231 258 327	2 5	0,64 0,36
2.8	Ескулетин (6,7-дигідроксикумарин)	344-350	-	230 258 270 316	2 5	0,51 0,06
Катехіни
2.9	Катехін (D-3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван)	174-176	+17 (етанол)	280	1	0,72
Похідні коричної кислоти
2.10	Епікатехін (L-3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван)	243-245	-60,8 (етанол)		1	0,59
Флавони
Група лютеоліну
2.11	Лютеолін (5,7,3,4 - тетрагідроксифлавон)	327-328	-	255 318 350 410	1 3	0,82 0,11
2.12	Цинарозид (лютеолін-7-О-в-D-глюкопіранозид)	257-259	-41		1 3	0,42 0,21
Флавоноли
Група кемпферолу
2.13	Кемпферол (3,5,7,4-тетрагідроксифлавон)	276-278	-	366 266	1 3	0,83 0,1
2.14	Астрагалін (кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозид)	196-198	-6,8 (етанол)	375 270	1 2	0,69 0,37
Група кверцетину
2.15	Кверцетин (3,5,7,3,4-пента-гідроксифлавон)	310-312	-	375 268 256	1 3	0,69 0,7
2.16	Гіперозид (кверцетин-3-О-в-D-галактопиранозид)	235-236	-58,9 (етанол)	350 255 265	1 3	0,53 0,32
2.17	Кверцитрин (кверцетин-3-О-б-L-рамнопіранозид)	182-185	-	355 257	1 3	0,63 0,49
2.18	Ізокверцитрин (кверцетин-3-О-в-D-глюкопіранозид)	227-229	-12,5 (метанол)	355 256	1 3	0,52 0,36
2.19	Рутин (кверцетин-3-О--D-рутинозид)	189-192	-32,3 (метанол)	362 258	1 3	0,46 0,54
Група ізорамнетину
2.20	Ізорамнетин (3,5,7,4-тетрагідрокси -3- метоксифлавон)	167-170	-	370 254	1 3	0,85 0,11
Група мірицетину
2.21	Мірицетин (3,5,7,3,4,5-гексагідроксифлавон)	352-354	-	374 272 254	5	0,24
Тритерпеноїди
2.22	Урсолова кислота	280-283	+62,5 (хлороф.)	-	1	0,89
2.23	Олеанолова кислота	300-303	+79,0 (хлороф.)	-	1 7	0,9 0,44
Стерини
2.24	в-ситостерин	134-136	+37,5 (хлороф.)	-	1 7	0,95 0,54
Хлорофіли
2.25	Хлорофіл а	117-120	-	-	5	0,90
2.26	Хлорофіл b	120-130	-	-	5	0,93

Примітка. Системи розчинників: 1- н-бутанол-кислота оцтова-вода (4:1:2); 2 - 2% оцтова кислота; 3 - 15% оцтова кислота; 4 - хлороформ-оцтова кислота-вода (13:6:2); 5 - етилацетат-мурашина кислота-вода (3:1:1); 6 - етилацетат-кислота оцтова-кислота мурашина-вода (100:11:11:25)

Похідні бензойної кислоти. Речовина 2.4 утворювала з 1% розчином заліза (III) хлориду синє забарвлення, що свідчило про її фенольну природу. Крім того, при обробці речовини 2.4 лугом утворювалося червоно-фіолетове забарвлення, яке переходило в буре, що дозволило припустити наявність галоїльного угруповання. Про належність речовини 2.4 до гідроксибензойних кислот свідчили дані ІЧ-спектрів. На підставі проведених досліджень і порівнянь з вірогідним зразком речовина 2.4 була ідентифікована як галова кислота (табл. 1).

Похідні кумарину. Виділені речовини 2.5-2.8, після обробки хроматограм 10%-ним спиртовим розчином лугу, мали блакитну, золотисто-жовту та жовту флуоресценцію в УФ-світлі. При денному світлі після обробки хроматограм кислотою сульфаніловою діазотованою вони мали жовтогарячє забарвлення, що дозволило віднести їх до похідних кумарину; розщеплення йодистоводневою кислотою в середовищі рідкого фенолу та оцтового ангідриду до кумарину, дозволило віднести їх до похідних бензо--пірону. На підставі елементного складу, фізико-хімічних властивостей, УФ- та ІЧ-спектрів, а також порівняння з достовірними зразками речовини 2.5-2.8 ідентифіковані відповідно як кумарин, скополетин, умбеліферон, ескулетин (табл. 1).

Флавоноїди. З флавоноїдних сполук було виділено 13 речовин, які представлені агліконами та глікозидами. За результатами якісних реакцій, хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-спектроскопії (див. табл. 1) речовини 2.9-2.10 є флаванами - катехін, епікатехін. Речовини 2.11, 2.13, 2.15, 2.20, 2.21 є флавоновими агліконами - лютеолін, кемпферол, кверцетин, ізорамнетин, мірицетин, про що свідчили якісні реакції та хроматографічна поведінка в різних системах розчинників. Речовини 2.12, 2.14, 2.16-2.19 є глікозидами флавоноїдів - цинарозид, астрагалін, гіперозид, кверцитрин, ізокверцитрин, рутин.

Терпеноїди. Речовини 2.22-2.23 за результатами якісних реакцій та хроматографічного аналізу було віднесено до тритерпеноїдів. В ІЧ-спектрі сполуки 2.22 спостерігалися смуги поглинання при 3300, 2750, 2200 см^-1, що свідчило про наявність гідроксильних груп, смуга при 1700 см^-1 відповідала валентним коливанням -С=О, 1600-1620 см^-1 - характерні для С=С зв'язків. При ацетилюванні та метилюванні речовини 2.22 отримували ацетати та метилати, які не давали депресії температури плавлення з відповідними ацетатами і метилатами урсолової кислоти. Речовина 2.23 в ІЧ-спектрі мала смуги поглинання, характерні для олеанолової кислоти. Різниця смуг поглинання, характерна для коливань -СН і СН₃-груп, підтверджувала, що речовина 2.23 є ізомером речовини 2.22 і відрізнялася розташуванням метильних груп в кільці Е. На підставі елементного складу, фізико-хімічних властивостей, УФ- та ІЧ-спектрів, а також порівняння з достовірними зразками речовини 2.22-2.23 були ідентифіковані відповідно як урсолова та олеанолова кислоти (табл. 1).

Стерини. Речовину 2.24 за результатами якісних реакцій, хроматографування в різних системах розчинників з наступною обробкою хроматограм відповідними реактивами, у порівнянні з достовірним зразком було віднесено до стероїдів та ідентифіковано як ?-ситостерин (табл. 1).

Хлорофіли. Речовини 2.25 та 2.26 при хроматографічному визначенні мали природне зелене забарвлення плям у видимому світлі та змінювали його на червоний колір під дією УФ-світла, що дало змогу ідентифікувати їх відповідно як хлорофіл a та b (табл. 1).

Визначення якісного склдау та кількісного вмісту жирних кислот в лусках цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий проводилив ліпофільній фракціїза допомогою метода газорідинної хроматографії. Результати визначення наведені в табл. 2.

Встановлено, що в ліпофільній фракції лусок цибулі ріпчастої сортів Буран та Золотистий серед насичених кислот переважають стеаринова, пальмітинова та арахінова кислоти, серед ненасичених - олеїнова, лінолева та ліноленова. В ліпофільній фракції цибулі ріпчастої сорту Халцедон серед насичених кислот переважають стеаринова, міристинова та пальмітинова кислоти, серед ненасичених - олеїнова, лінолева та ліноленова.

Таблиця 2

Жирнокислотний склад ліпофільної фракції з лусок цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий

№ п/п	Жирна кислота	Індекс	Вміст, % від суми
			Буран	Халцедон	Золотистий
1	Каприлова	С8:0	-	1,25	-
2	Неідентифікована	С9:1	4,35	-	2,81
3	Лауринова	С12:0	3,27	3,02	1,37
4	Неідентифікована	С12:1?	2,56	2,55	1,48
5	Міристинова	С14:0	3,54	10,15	5,84
6	Пентадеканова	С15:0	3,35	2,03	2,84
7	Пентодекенова	С15:1	2,12	-	0,89
8	Пальмитинова	С16:0 n 9	5,64	5,65	8,57
9	Неідентифікована	С16:1 n 6?	2,74	4,84	3,64
10	Пальмітоолеїнова	С16:1 n 9	4,53	4,27	6,52
11	Неідентифікована	С16:2 n9, 12?	3,49	6,50	2,68
12	Стеаринова	С18:0	13,57	10,97	8,29
13	Олеїнова	С18:1 n 9	15,68	13,60	17,27
14	Неідентифікована	С18:2 n 9 ?	-	3,07	2,41
15	Лінолева	С18:2 n 9-15	8,15	6,97	9,86
16	Ліноленова	С18:3 n 9-15	5,68	10,23	7,39
17	Арахінова	С20:0	4,57	2,85	7,72
18	Гондолієва	С20:1 n 11	4,49	1,62	2,12
19	Бегенова	С22:0	2,87	1,05	2,27
20	Ерукова	С22:1	2,48	1,36	1,95
21	Ейкозадієнова	С20:2	2,35	1,98	2,15
22	Неідентифікована	С23:0	2,01	3,58	0,55
23	Неідентифікована	С26:0	2,56	2,46	1,38
Вміст насичених жирних кислот	36,81	36,97	36,9
Вміст ненасичених жирних кислот	45,48	40,03	48,15
Вміст неідентифікованих жирних кислот	17,71	23	14,95

Якісний склад та кількісний вміст амінокислот в лусках цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий визначали за допомогою амінокислотного аналізатора. Результати дослідження наведено у табл. 3.

Встановлено, що в лусках цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий містяться 16 вільних та 17 зв'язаних амінокислот, з яких 7 є незамінними (треонін, валін, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, фенілаланін) та 2 частково замінними (аргінін та гістидин). Визначено, що в амінокислотному складі усіх сортів цибулі, що вивчалися, домінують лізин, аргінін та метіонін.

Таблиця 3

Амінокислотний склад лусок цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий

Назва амінокислоти	Кількісний вміст, мкг/100мг
	Буран	Халцедон	Золотистий
	Вільні аміно-кислоти	Зв'язані аміно- кислоти	Вільні аміно-кислоти	Зв'язані аміно- кислоти	Вільні аміно-кислоти	Зв'язані аміно- кислоти
Аспарагінова кислота	0,6	1,2	0,03	0,05	0,1	0,14
Треонін*	0,76	0,3	0,04	0,5	0,06	0,16
Серин	0,41	0,3	0,03	0,4	0,06	0,07
Глутамінова кислота	0,14	0,5	0,1	1,5	0,12	0,15
Пролін	0,2	0,09	0,04	0,4	0,09	0,06
Гліцин	0,33	0,47	0,52	1,02	0,42	0,08
Аланін	0,03	0,07	0,01	0,07	0,03	0,18
Цистеїн	-	0,02	-	-	0,12	0,45
Валін*	-	-	-	0,1	-	0,17
Метіонін*	0,24	0,65	0,01	0,2	0,27	0,45
Ізолейцин*	0,37	0,4	0,54	0,6	0,13	0,13
Лейцин*	0,09	0,14	0,11	0,9	0,09	0,37
Тирозин	0,3	0,7	0,12	0,23	0,18	0,14
Фенілаланін*	0,4	0,9	0,04	0,08	0,15	0,17
Гістидин**	0,3	0,9	0,14	0,05	0,16	0,38
Лізин*	0,5	0,6	0,2	0,03	0,52	0,09
Аргінін**	0,43	0,84	0,39	1,5	0,43	0,62

Примітки:

1. «-» - амінокислота не знайдена у досліджуваному об'єкті.

^{2. «*»} - незамінна амінокислота.

^{3. «**»} - частково замінна амінокислота.

Визначення елементного складу лусок цибулі ріпчастої сортів, що досліджувались, проводили методом атомно-абсорбційної спектроскопії з атомізацією в повітряно-ацетиленовому полум'ї. Результати визначення наведені в табл. 4.

В лусках цибулі ріпчастої сортів, що досліджувались, встановлено наявність 21 елементу. В найбільших кількостях містяться магній, кальцій, натрій, кремній, залізо, алюміній та марганець. Встановлено, що вміст важких металів знаходиться в межах вимог гранично допустимих концентрацій для сировини та харчових продуктів.

Таблиця 4

Елементний склад лусок цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий

Елемент	Вміст елемента, мг/100г
	Буран	Халцедон	Золотистий
Si	150	190	220
Ca	760	860	900
Na	230	430	490
Mg	400	1200	1400
К	250	1050	1260
P	<0,1	<0,1	<0,1
Al	70	72	75
Fe	120	100	80
Mn	54	70	8
Cu	0,2	0,4	0,4
Pb	<0,03	<0,03	<0,03
Ni	<0,02	<0,02	<0,02
Sr	<0,02	<0,02	<0,02
Zn	<0,02	<0,02	<0,03
Ge	<0,02	<0,02	<0,02
Sn	<0,03	<0,02	<0,02
Ga	<0,02	<0,02	<0,02
Cr	<0,02	<0,02	<0,02
Bi	<0,03	<0,02	<0,02
Cd	<0,02	<0,03	<0,03
Co	<0,02	<0,03	<0,03

Стандартизація досліджуваної сировини та отриманих з неї субстанцій. З метою встановлення оптимальних умов отримання сухого екстракту з лусок цибулі ріпчастої нами було проведено визначення технологічних параметрів сировини. Результати визначення наведені в табл. 5.

Для отримання сухого екстракту подрібнені луски цибулі ріпчастої двічі вичерпно екстрагували гарячою водою (Т=80⁰С) у співвідношенні сировина-екстрагент 1:10 до повного вилучення біологічно активних речовин з сировини. Отримані витяжки об'єднували, фільтрували і концентрували до необхідної консистенції. Отриманий густий екстракт висушували до сухого у вакуумній сушильній шафі при температурі 100-120 °С і тиску 80-87 кПа. Вихід екстракту склав 32 % від повітряно-сухої сировини.

Отриманий екстракт - це порошок коричневого кольору, однорідного складу з характерним запахом і специфічним смаком. Добре розчинний у воді, мало розчинний в етиловому спирті, нерозчинний у хлороформі, етилацетаті, бутанолі, діетиловому етері.

Таблиця 5

Технологічні параметри сировини лусок цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий

Параметри	Числове значення
	Буран	Халцедон	Золотистий
Втрата в вазі при висушуванні, %	2,48±0,06	3,15±0,12	2,52±0,08
Зола загальна, %	4,61±0,10	3,18±0,07	4,02±0,09
Зола, нерозчинна в 10 % розчині кислоти хлоридної, %	0,85±0,06	0,94±0,08	0,88±0,08
Об'ємна маса, г/см3	0,52	0,54	0,54
Насипна маса, г/см3	0,39	0,38	0,38
Питома маса, г/см3	1,34	1,38	1,37
Пористість, г/см3	0,57	0,55	0,59
Порізність, г/см3	0,45	0,43	0,48
Вільний об'єм шару, г/см3	0,73	0,69	0,71
Коефіцієнт поглинання екстрагенту: · Вода · 10% етанол · 30% етанол · 40% етанол · 50% етанол · 70% етанол	6,10 5,61 4,80 4,50 4,02 3,85	6,24 5,98 4,97 4,51 4,36 3,98	6,20 6,07 5,24 4,68 4,52 4,27

З метою розробки методів стандартизації на отриманий сухий екстракт з лусок цибулі ріпчастої 1:10 було проведено визначення вмісту основних груп біологічно активних речовин та визначені показники тотожності та доброякісності. Результати визначення наведені в табл. 6.

З метою розробки проектів методик контролю якості на «Луски цибулі ріпчастої» та «Сухий екстракт з лусок цибулі ріпчастої» нами досліджено 5 серій кожної субстанції. Для цього в «Лусках цибулі ріпчастої» визначали макро- та мікроскопічні ознаки, вміст вологи, золи загальної та нерозчинної в 10% розчині кислоти хлоридної, проводили визначення якісного складу, встановлювали вміст окиснюваних поліфенольних речовин та суми гідроксикоричних кислот. Вміст окиснюваних поліфенольних речовин має бути не менше 5,5 %, вміст гідроксикоричних кислот не менше 1,0%. Доброякісність «Сухого екстракту з лусок цибулі ріпчастої» оцінювали за зовнішніми ознаками, визначенням якісного складу, вмістом вологи, важких металів, мікробіологічною чистотою та вмістом окиснюваних поліфенольних речовин та суми гідроксикоричних кислот. Вміст окиснюваних поліфенольних речовин має бути не менше 8 %, вміст гідроксикоричних кислот - не менше 1,5 %.

На добавку дієтичну серії «ЮВЕТ» «Овочева з цибулі» розроблені параметри стандартизації та технічні умови виробництва - ТУ У 15.8.-35477619-001:2008. Для цього в ній визначали органолептичні показники, вміст вологи, золи загальної та нерозчинної в 10% розчині кислоти хлоридної, масову частку сторонніх домішок та мікробіологічну чистоту.

Таблиця 6

Кількісний вміст основних груп БАР в сухому екстракті 1:10 з лусок цибулі ріпчастої

Група БАР	Метод визначення	Вміст, %
Флавоноїди	Спектрофотометричний (у перерахунку на рутин)	6,33±0,02
Сума окиснюваних фенолів	Перманганатометричний	8,32±0,07
Аскорбінова кислота	Титриметричний	0,12±0,01
Гідроксикоричні кислоти	Спектрофотометричний (у перерахунку на хлорогенову кислоту)	1,84±0,03
Органічні кислоти	Титриметричний (у перерахунку на яблучну кислоту)	0,32±0,04
Полісахариди	Гравіметричний	14,24±0,13
Пектинові речовини	Спектрофотометричний	28,15±0,17

Вивчення фармакологічної активності сухого екстракту з лусок цибулі ріпчастої. Дослідження протимікробної активності проводились на базі Інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечнікова в лабораторії біохімії мікроорганізмів та живильних середовищ під керівництвом старшого наукового співробітника к.біол.н. Осолодченко Т.П.

При оцінці нових антибактеріальних речовин, а також при вивченні антибіотикорезистентних штамів застосовували такі критерії:

- відсутність зон затримки росту мікроорганізмів навколо лунки, а також зони затримки до 10 мм, вказують на те, що мікроорганізми не чутливі до внесеного в лунку препарату або концентрації антибіотика;

- зони затримки росту діаметром 10-15 мм, вказують на малу чутливість культури до випробовуваної концентрації антибактеріальної речовини;

- зони затримки росту діаметром 15-25 мм розцінюються, як показник чутливості мікроорганізму до випробовуваного лікарського засобу;

- зони затримки росту, діаметр яких перевищує 25 мм, свідчять про високу чутливість мікроорганізмів до досліджуваних субстанцій.

Результати дослідження протимікробної активності сухого екстракту з лусок цибулі ріпчастої наведені в табл. 7.

Результати проведених досліджень показали, що досліджувані зразки сухого екстракту з лусок цибулі ріпчастої мали широкий спектр антимікробної активності, включаючи антибактеріальну і слабку протигрибкову. Встановлена залежність зменшення діаметрів зон затримки росту від зростання розведення. Найбільш виражену фармакологічну дію мав екстракт у розведенні 1:50. Порівняльна оцінка рівня антимікробної активності сухого екстракту з лусок цибулі ріпчастої по відношенню до вивчених тест-штамів свідчила про більш виражений ефект у відношенні до культур грампозитивних бактерій - S. aurеus і B. subtilis. Так, діаметр зони затримки росту культур зазначених бактерій навколо лунок із внесеними зразками сухого екстракту лусок цибулі ріпчастої у розведенні 1:50 складав 17,3±0,1 мм для культури S. аurеus і 19,0±0,1 мм - для культури B. subtilis, що значно вище, у порівнянні з діаметрами затримки росту культур грамнегативних бактерій - E. соlі, P. аеrugіnоsа P. vulgaris та гриба С. albicans, які склали 14,3±0,1; 12,3±0,1; 12,6±0,1 та 12,3±0,1мм відповідно.

Таблиця 7

Протимікробна активність сухого екстракту 1:10 з лусок цибулі ріпчастої

Розве дення	Диаметри зон затримки росту, мм, кількість повторів досліду n=3
	Staphylococcus aureus ATCC 25923	Escherichia coli ATCC 25922	Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853	Proteus vulgaris ATCC 4636	Bacillus subtilis ATCC 6633	Candida albicans ATCC 885/653
1:50	17,3±0,1	14,3±0,1	12,3±0,1	12,6±0,1	19,0±0,1	12,3±0,1
1:100	14,6±0,1	12,6±0,1	11,6±0,1	12,3±0,1	17,0±0,1	12,3±0,1
1:200	14,3±0,1	12,0±0,1	-	-	14,6±0,1	-

Примітка:

«-» - відсутність затримки росту мікрорганізмів

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та вирішення наукової задачі, що виявляється у системному фітохімічному дослідженні лусок цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий, встановленні якісного складу та кількісного вмісту БАР, отриманні екстрактів та визначенні їх фармакологічної активності. Розроблено методики контролю якості на лікарську рослинну сировину, отриманий з неї екстракт та дієтичну добавку.

1. За допомогою якісних реакцій, хроматографічних методів аналізу в лусках цибулі ріпчастої, сортів, що досліджувались, виявлені вільні та зв'язані цукри, полісахариди, амінокислоти, органічні та гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, дубильні речовини, кумарини, сапоніни, терпенові сполуки, хлорофіли та каротиноїди.

2. За допомогою колонкової адсорбційної хроматографії, рехроматографії на силікагелі та поліамідному сорбенті з лусок цибулі ріпчастої, сортів що досліджувались, в індивідуальному стані було виділено 26 сполук: 3 похідні коричної кислоти, 1 похідна бензойної кислоти, 4 похідні кумарину, 13 флавоноїдів, 2 тритерпеноїди, 1 стерин та 2 хлорофіли. На основі фізико-хімічних властивостей виділених речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ -спектроскопії, порівняння з референт-зразками встановлено їх структуру. Кофейна кислота, умбеліферон, ескулетин, лютеолін, кемпферол, астрагалін, кверцитрин, мірицетин виділені вперше з лусок цибулі ріпчастої, сортів, що досліджувались.

3. Визначено кількісний вміст: полісахаридів, амінокислот, аскорбінової, гідроксикоричних та органічних кислот, фенольних сполук, кумаринів, флавоноїдів, дубильних речовин. Вперше з лусок цибулі ріпчастої сортів, що досліджувались, одержані фракції полісахаридів (СРПС, ВРПС, ПР та ГЦ) та визначено їх кількісний вміст.

4. Вперше визначено якісний склад та кількісний вміст вільних та зв'язаних амінокислот. Встановлено наявність 17 амінокислот у лусках цибулі ріпчастої.

5. Вперше проведено визначення якісного складу та кількісного вмісту макро- та мікроелементів у лусках цибулі ріпчастої, сортів, що досліджувались. Встановлено наявність в них 21 елемента.

6. Вперше отримані ліпофільні фракції з лусок цибулі ріпчастої сортів, що досліджувались. За допомогою тонкошарової, газорідинної хроматографії та тривимірної скануючої спектрофлуориметрії вивчено якісний склад отриманих ліпофільних фракцій. Встановлено наявність каротиноїдів, хлорофілів, жирних кислот та визначено їх кількісний вміст.

7. Проведено фармакологічні дослідження сухого екстракту з лусок цибулі ріпчастої, які показали виражену протимікробну активність до культур грампозитивних бактерій - Staphylococcus aurеus і Bacillus subtilis, та помірну протимікробну активність по відношенню до Escherichia соlі, Pseudomonas аеrugіnоsа Proteus vulgaris та Сandida albicans.

8. Розроблено параметри стандартизації та проекти МКЯ на сировину - луски цибулі ріпчастої та отриманий з них сухий екстракт. Створено добавку дієтичну серії «ЮВЕТ» «Овочева з цибулі», визначено параметри її стандартизації та розроблено технічні умови виробництва ТУ У 15.8.-35477619-001:2008 (виробник - ПП «Порошкова галузь України»).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шевцов І. М. Цибуля ріпчаста - перспективне джерело для отримання лікарських засобів / І. М. Шевцов, І. О. Журавель, В. С. Кисличенко // Фітотерапія. Часопис. 2007. №3. С. 66-71. (Особистий внесок - проаналізував та узагальнив літературні дані, брав участь в написанні роботи).

2. Вивчення полісахаридів лусок цибулин Allium cepa L. / І. М. Шевцов, І. О. Журавель, В. С. Кисличенко, О. М. Новосел // Фітотерапія. Часопис. - 2008. №3. С. 76-78. (Особистий внесок - здійснення фітохімічних досліджень, участь в оформленні роботи).

3. Шевцов І.М. Дослідження ліпофільної фракції з лусок цибулин Allium cepa L. / І. М. Шевцов, І. О. Журавель, В. С. Кисличенко // Фармацевтичний часопис. 2008. №2. С. 39-42. (Особистий внесок - одержував ліпофільні фракції, брав участь в узагальненні результатів та підготовці статті).

4. Шевцов І. М. Дослідження амінокислотного складу лусок цибулин Allium cepa L. та листя Lawsonia inermis L. / І. М. Шевцов, І. О. Журавель, В. С. Кисличенко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. 2008. Т. 3, № 4. С. 20-22. (Особистий внесок - брав участь в дослідженнях, аналізі результатів та підготовці статті).

5. Шевцов І. М. Ідентифікація та кількісне визначення вмісту гідроксикоричних кислот в лусках Allium cepa L. / І. М. Шевцов, І. О. Журавель, В. С. Кисличенко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. 2009. Т.4, №4. С. 33-35. (Особистий внесок - виконав експериментальну частину, описав отримані результати, брав участь в підготовці статті).

6. Шевцов И. Н. Использование лука и хны в косметологии / И. Н. Шевцов, И. А. Журавель, В. С. Кисличенко // Тези доповідей науково-практичної конференції «Косметичні і парфумерні засоби та технології майбутнього», 8 грудня 2006 року, м. Харків. С. 27.

7. Шевцов И. Н. Перспективы применения шелухи луковиц Allium cepa L. в медицине / И. Н. Шевцов, И. А. Журавель, В. С. Кисличенко // Материалы II международной научной конференции молодых ученых-медиков, 22-25 февраля 2008 года, г. Курск. С. 145-146.

8. Дослідження поліфенольних сполук лусок Allium cepa L. / І. М. Шевцов, І. О. Журавель, В. С. Кисличенко, Г. О. Брашевецька // Матеріали ювілейної науково-практичної конференції з міжнародною участю «Фармакогнозія XXI століття. Досягнення та перспективи», 26 березня 2009 року, м. Харків. С. 261.

9. Phytochemical study of Allium cepa L. onion skin. Ia. Diakonova, I. M. Shevtsov, I. O. Zhuravel, A. A. Brasheveckaya // The 13-^th International Congress «Phytopharm 2009», 29-31 July 2009, Bonn, Germany. Bonn, 2009. P. 32.

10. Шевцов І. М. Фітохімічне дослідження лусок Allium cepa L. / І. М. Шевцов, І. О. Журавель, В. С. Кисличенко // Матеріали VI регіональної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Фармацевтична наука: історичні аспекти формування та шляхи вдосконалення», 29 квітня 2010 року, м. Луганськ. С. 108-109.

11. Шевцов І. М. Дослідження флавоноїдного вмісту лусок Allium cepa L. / І. М. Шевцов, І. О. Журавель, В. С. Кисличенко // Матеріали VII Національного з`їзду фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутне», 15-17 вересня 2010 року, м. Харків. Т.1, С. 362.

12. Шевцов И. Н. Определение содержания биологически активных веществ в сухом экстракте шелухи Allium cepa L. / И. Н. Шевцов, И. А. Журавель, В. С. Кисличенко // Материалы Всероссийской научно-практической Интернет-конференции «Современные аспекты разработки и совершенствования состава и технологии лекарственных форм», 27 апреля 2011 года, г. Курск. С. 86.

АНОТАЦІЯ

Шевцов І.М. Фармакогностичне вивчення Allium cepa L. та отримання на його основі лікарських субстанцій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02. - фармацевтична хімія та фармакогнозія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2011.

Дисертація присвячена вивченню біологічно активних речовин лусок цибулі ріпчастої сортів Буран, Халцедон та Золотистий та отриманих з них субстанцій. Досліджено якісний склад та визначено кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин в сировині, в індивідуальному стані виділено 26 сполук та встановлено їх структуру. Встановлено наявність і кількісний вміст 17 амінокислот, 21 макро- та мікроелементу, 23 жирних кислот. Отримано сухий екстракт з лусок цибулі ріпчастої, визначено кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин та встановлено його виражену протимікробну дію.

Розроблено параметри стандартизації та проекти МКЯ на сировину - луски цибулі ріпчастої та отриманий з них сухий екстракт. Створено добавку дієтичну серії «ЮВЕТ» «Овочева з цибулі», визначено параметри її стандартизації та розроблено технічні умови виробництва ТУ У 15.8.-35477619-001:2008 (виробник - ПП “Порошкова галузь України”).

Ключові слова: цибуля ріпчаста, лікарські рослини, стандартизація, флавоноїдні сполуки.

АННОТАЦИЯ

Шевцов И.Н. Фармакогностическое изучение Allium cepa L. и получение на его основе лекарственных субстанций. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2011.

Впервые проведено системное фитохимическое изучение шелухи лука репчатого сортов Буран, Халцедон и Золотистый. Установлено наличие основных групп биологически активних веществ: полисахаридов, свободных и связанных сахаров, аминокислот, органических и гидроксикоричных кислот, флавоноидов, дубильных и пектиновых веществ, кумаринов, сапонинов, терпеновых соединений, хлорофиллов, каротиноидов.

Проведено определение количественного содержания полисахаридов, аскорбиновой, гидроксикоричных и органических кислот, фенольных соединений - кумаринов, флавоноидов, дубильных веществ. Впервые з шелухи лука репчатого получены фракции полисахаридов (СРПС, ВРПС, ПВ та ГЦ) и определено их количественное содержание.

С помощью аминокислотного анализатора было проведено исследование аминокислотного состава шелухи лука репчатого. Установлено наличие 16 свободных и 17 связанных аминокислот из которых 7 - незаменимые (треонин, валин, изолейцин, лейцин, лизин, метионин, фенилаланин) и 2 частично заменимые (аргинин та гистидин). Установлено, что в аминокислотном составе всех исследовавшихся сортов лука репчатого преобладают лизин, аргинин и метионин.

Методом атомно-абсорбционной спектроскопии в шелухе лука репчатого определены качественный состав и количественное содержание макро- и микроэлементов. Установлено, что в сортах лука репчатого Буран, Халцедон и Золотистый преобладают магний, кальций, натрий, кремний, железо, алюминий и марганец. Содержание тяжелых металлов находится в пределах требований предельно допустимых концентраций для сырья и пищевых продуктов.

Впервые из шелухи лука репчатого получены липофильные фракции. С помощью тонкослойной, газо-жидкостной хроматографии и трехмерной сканирующей спектрофлуориметрии изучен их качественный состав. Установлено наличие каротиноидов, хлорофиллов, жирных кислот и определено их количественное содержание.

С помощью колоночной хроматографии на полиамиде и силикагеле, препаративной хроматографии на бумаге и в тонком слое сорбента из шелухи лука репчатого выделены в индивидуальном состоянии 26 веществ: 3 производных гидроксикоричных кислот, 1 производное бензойной кислоты, 4 производных кумарина, 13 флавоноидов, 2 тритерпеноида, 1 стерин и 2 хлорофилла. На основании физико-химических свойств выделенных веществ и продуктов их химических превращений, данных УФ-, ИК-, ПМР-спектроскопии, сравнения с референт-образцами установлена их структура. Кофейная кислота, умбеллиферон, эскулетин, лютеолин, кемпферол, астрагалин, кверцитрин, мирицетин выделены впервые из шелухи лука репчатого исследовавшихся сортов.

Определены технологические параметры шелухи лука репчатого и установлены оптимальные параметры экстракции. Получен сухой экстракт, в котором определено количественное содержание основных групп биологически активных веществ.

Проведены фармакологические исследования сухого экстракта из шелухи лука репчатого, которые показали выраженную противомикробную активность в отношении культур грамположительных бактерий - Staphylococcus aurеus і Bacillus subtilis.

Разработаны проекты методов контроля качества на сырье - «Шелуха лука репчатого» и «Сухой экстракт из шелухи лука репчатого». Разработана диетическая добавка к рациону питания серии «ЮВЭТ» «Овощная из лука», определены параметры ее стандартизации и разработаны технические условия ее производства - ТУ У 15.8.-35477619-001:2008. Данная добавка вошла в фармацевтическую разработку на лекарственные средства с дальнейшим внедрением в производство на ЧП «Порошкова галузь України».

Результаты фармакогностического изучения шелухи лука репчатого внедрены в учебный процесс: кафедры качества, стандартизации и сертификации лекарств Института повышения квалификации специалистов фармации Национального фармацевтического университета; кафедры фармакогнозии с курсом ботаники Тернопольского государственного медицинского университета им. И.Я. Горбачевского; кафедры фармакогнозии и ботаники Львовского национального медицинского университета им. Данилы Галицкого, кафедры фармацевтической химии и фармакогнозии Луганского государственного медицинского университета.

Ключевые слова: лук репчатый, лекарственные растения, стандартизация, флавоноидные соединения.

ANNOTATION

Shevtsov I.M. The pharmacognostic study of Allium cepa L. and obtaining of medicinal substances on its basis. - A manuscript.

The dissertation for the candidate of pharmaceutical science degree in speciality 15.00.02 - pharmaceutical chemistry and pharmacognosy. The National University of Pharmacy, Kharkiv, 2011.

The thesis is devoted to the study of biologically active substances from skins of onion bulbs of Buran, Chaltsedon and Golden varieties and of substances obtained from them. The qualitative composition and quantitative content of main groups of biologically active substances was studied, 26 compounds were obtained in individual state and their structure was determined. The presence and quantitative content of 17 amino acids, 21 macro- and microelements, 23 fatty acids were determined. The dry extract of skins of onion bulbs was obtained, the quantitative content of main groups of biologically active substances in it and its expressed antimicrobial activity was determined.

The standardization parameters and project of quality control methods for the raw material - skins of onion bulbs and the dry extract obtained from them were developed. A dietary supplement from the series “YUVET” “Vegetable from the onion” was created, its standardization parameters were determined and technical specifications TS U 15.8.-35477619-001:2008 (the producer - PE “Poroshkova galuz' Ukrainy”) were developed.

Key words: onion, medicinal plants, standardization, flavonoid compounds.

Размещено на Allbest.ru