Фармакогностичне вивчення сировини Armeniaca vulgaris Lam
Аналіз результатів попередніх фітохімічних досліджень якісного складу листя та плодів абрикоса звичайного деяких сортів. Визначення кількісного вмісту основних груп біологічно активних речовин у різних видах сировини абрикоса звичайного та фітозасобах.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.10.2018 |
| Размер файла | 152,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ СИРОВИНИ ARMENIACA VULGARIS LAM.
15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук
Пузак Ольга Анатоліївна
Харків 2012
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України
Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор КИСЛИЧЕНКО ВІКТОРІЯ СЕРГІЇВНА Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри хімії природних сполук
Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор ХВОРОСТ ОЛЬГА ПАВЛІВНА Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри фармакогнозії
кандидат фармацевтичних наук, доцент ТЕРНИНКО ІННА ІВАНІВНА Луганський державний медичний університет доцент кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії
Захист відбудеться «1» червня 2012 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).
Автореферат розісланий «27» квітня 2012 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
професор В.А. Георгіянц
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. За допомогою сучасних досліджень встановлено в етіології та патогенезі захворювань нервової, серцево-судинної, ендокринної, сечостатевої систем, в розвитку запальних та онкологічних процесів важливе місце займає окиснюваний стрес. Застосування природних антиоксидантів у профілактиці та комплексному лікуванні різних патологій дає можливість досягнення більшого куративного ефекту завдяки впливу на основні фактори пошкодження, гальмуванню вільно-радикальних реакцій в поєднанні з м'якою дією на організм людини і низькою токсичністю. Тому актуальним є пошук нових високоактивних природних антиоксидантів.
У зв'язку з цим перспективним об'єктом дослідження є абрикос звичайний (Аrmeniaca vulgaris Lam.) родини розові (Rosaceae), який широко культивується в Україні. Плоди цієї плодово-ягідної рослини широко використовуються в дієтології та медицині для профілактики та лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи. Вони входять до складу багатьох закордонних дієтичних добавок («Вегетабс», «Абрикос Крио», «Гепароз», «Априкотабс»). Листя абрикосу в народній медицині рекомендуються для зовнішнього застосування при запальних процесах.
Листя абрикосу в Україні є неофіцінальною сировиною, за даними літератури хімічний склад їх недостатньо вивчений. Саме тому перспективним є фармакогностичне вивчення сировини абрикосу звичайного, створення фітозасобів на її основі та розробка методик контролю якості (МКЯ) на лікарську рослинну сировину і фітозасоби.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії «Фармація» МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Національного фармацевтичного університету «Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження» (номер державної реєстрації 0103U000476).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи було комплексне фармакогностичне вивчення сировини абрикоса звичайного (Armeniaca vulgaris Lam. ), розробка фітозасобів на його основі, а також стандартизація лікарської рослинної сировини та лікарських засобів.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:
провести інформаційний пошук, критичний аналіз сучасного стану досліджень за темою дисертаційної роботи;
провести попередні фітохімічні дослідження якісного складу листя та плодів абрикоса звичайного деяких сортів;
виділити в індивідуальному стані біологічно активні речовини (БАР) і встановити їх структуру;
визначити кількісний вміст основних груп БАР у різних видах сировини абрикоса звичайного та фітозасобах;
визначити технологічні параметри сировини, обрати основні критерії стандартизації досліджуваної сировини та фітозасобів;
визначити оптимальні умови одержання та стандартизації екстракту з листя абрикоса звичайного;
розробити проекти методик контролю якості (МКЯ) на рослинну сировину та субстанції з сировини абрикоса звичайного;
підтвердити перспективність створення нових лікарських засобів з сировини, що вивчалася, шляхом визначення фармакологічної активності субстанцій.
Об'єкт дослідження: фармакогностичне вивчення листя, плодів та дослідження екстрактів з сировини абрикоса звичайного сортів Ананасний (ранньостиглий), Форум (середньостиглий), Консервний пізній (пізньостиглий). абрикос фітохімічний біологічний сировина
Предмет дослідження: виявлення, виділення та встановлення структури БАР листя і плодів абрикоса звичайного, визначення вмісту основних груп БАР, розробка складу та стандартизація фітозасобів, вивчення їх фармакологічної активності.
Методи дослідження: якісний склад вивчали за допомогою загальноприйнятих якісних реакцій, а також за методами тонкошарової (ТШХ), паперової (ПХ) хроматографії та інструментальними методами. Кількісний вміст БАР визначали методом газової (ГХ) і газорідинної (ГРХ) хроматографії, мас-спектрометрії, хромато-мас-спектрометрії, титриметрії, фотоколориметрії, спектрофотометрії, гравіметрії. Для розділення БАР використовували адсорбційну хроматографію на поліаміді, целюлозі, силікагелі, препаративну ПХ і ТШХ, дробну кристалізацію. Хімічну будову виділених сполук встановлювали на основі їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ- та ПМР-спектрів в порівнянні з референс-зразками, за температурою плавлення. Елементний склад вивчали атомно-емісійною спектроскопією, амінокислотний склад - за допомогою амінокислотного аналізатора. Анатомічну будову листя встановлювали за допомогою мікроскопу Біолам. Фармакологічні дослідження проводили in vitro та in vivo. Обробку результатів експериментальних даних проводили статистичними методами з використанням персонального комп'ютера з допомогою програми Microsoft Exel 7.0.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне фітохімічне вивчення БАР листя абрикоса звичайного сортів Ананасний, Форум, Консервний пізній та проведено порівняльний аналіз вмісту БАР листя та плодів абрикоса звичайного сортів, що вивчались. В сировині встановлено загальноприйнятими якісними реакціями вміст вуглеводів, амінокислот, жирних кислот, органічних та гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, каротиноїдів, хлорофілів (в листі).
З листя та плодів абрикоса звичайного сортів Ананасний, Форум, Консервний пізній в індивідуальному стані виділено 24 сполуки: 3 похідні бензойної кислоти, 4 похідних коричної кислоти, 9 флавоноїдів, 2 кумарини, 2 речовини тритерпенової природи, 2 речовини стероїдної природи та 2 хлорофіли. На основі фізико-хімічних властивостей одержаних речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії, порівняння з референт-зразками встановлено їх структуру. Вперше з листя абрикоса було виділено ціанідин, ціанідин-3-О-глюкозид, в-ситостерин-3-О-глюкозид.
Вперше для листя абрикоса звичайного визначено кількісний вміст 20 макро- та мікроелементів; 15 жирних кислот; 17 амінокислот; а також отримані ліпофільні фракції, фракції полісахаридів та визначено їх вміст. Вперше вивчено мономерний склад водорозчинних полісахаридних комплексів з листя абрикоса звичайного.
Вперше методом газової хроматографії у листі абрикоса було ідентифіковано та встановлено кількісний вміст 30 сполук, серед яких переважали органічні кислоти та речовини фенольної природи.
Визначено кількісний вміст полісахаридів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, суми окиснюваних фенолів, органічних кислот, вітамінів В1, В2, РР, Е у листі досліджуваних сортів.
Вперше одержано сухий екстракт з листя абрикоса звичайного, для якого було доведено антиоксидантну та протизапальну активність.
Новизна досліджень підтверджена патентом України на винахід № 91287 від 12.07.2010 “Спосіб одержання засобу з протизапальною та антиоксидантною дією”.
Практичне значення отриманих результатів. Впроваджено у виробництво добавку дієтичну з плодів абрикоса звичайного серії «ЮВЕТ» «Фруктова з абрикосів», визначено параметри її стандартизації та розроблено технічні умови ТУ У 15.8-35477619-001:2008 (виробник - ПП «Порошкова галузь України»). Розроблено параметри стандартизації та проекти МКЯ на сировину “Абрикоса звичайного листя” та “Екстракт з листя абрикоса звичайного сухий ”.
Результати досліджень сировини абрикоса звичайного впроваджено у навчальний процес: кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації при Національному фармацевтичному університеті; кафедри фармакогнозії з курсом ботаніки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; кафедри фармакогнозії і ботаніки Запорізького державного медичного університету; кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Луганського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:
l інформаційний пошук та аналіз літературних даних за темою дисертаційної роботи;
l встановлено наявність і визначено кількісний вміст основних груп БАР: вільних та зв'язаних цукрів, зокрема полісахаридів, амінокислот, макро- і мікроелементів, жирних кислот, фенольних сполук (гідроксикоричних кислот, антоціанів, флавоноїдів, дубильних речовин), органічних кислот, сапонінів, каротиноїдів, хлорофілів (в листі);
l виділено, ідентифіковано та встановлено будову 24 сполук;
l визначено основні анатомо-діагностичні ознаки сировини листя абрикоса звичайного;
l запропоновано спосіб одержання та стандартизовано сухий екстракт з листя абрикоса звичайного;
l розроблено проекти МКЯ на сировину “Абрикоса звичайного листя” та “Екстракт з листя абрикоса звичайного сухий”;
l визначено параметри її стандартизації та розроблено технічні умови ТУ У 15.8-35477619-001:2008 на продукт спеціальний харчовий - добавку дієтичну серії «ЮВЕТ» «Фруктова з абрикосів» (виробник - ПП «Порошкова галузь України»).
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено та обговорено на науково-практичних конференціях різного рівня: научно-практическая конференция «Фармация из века в век» (Санкт-Петербург, 2008), «Всеукраїнський конгрес: Сьогодення та майбутнє фармації» (Харків, 2008), Ювілейна науково-практична конференція з міжнародною участю «Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи», присвячена пам'яті к.ф.н., доцента М.І. Борисова (Харків, 2009), The 13th International Congress «Phytopharm 2009» (Бонн, Німеччина, 2009), «Всероссийская научно-практическая конференция с международным участием, посвященная 1000-летию г. Ярославля», (Ярославль, 2010), VII Національний з'їзд фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє» (Харків, 2010).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, в тому числі 6 статей у фахових наукових виданнях, 7 тез доповідей та 1 патент України на винахід.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 193 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, трьох розділів експериментальних досліджень, загальних висновків, 8 додатків, списку використаних джерел літератури. Обсяг основного тексту складає 130 сторінок. Робота ілюстрована 24 рисунками та 35 таблицями. Список використаних джерел включає 232 найменувань, з них 144 кирилицею та 88 латиною.
основний зміст роботи
Ботанічна характеристика, хімічний склад, застосування в медицині та народному господарстві абрикоса звичайного (огляд літератури). В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, особливості культивування, дані про хімічний склад, застосування в медицині та народному господарстві сировини найбільш поширеного з роду Armeniaca виду Armeniaca vulgaris Lam. - абрикоса звичайного.
Проведений аналіз літературних даних свідчив про перспективність абрикоса звичайного як рослини, що адаптована до кліматичних умов і культивується по всій території України з давніх часів як плодово-ягідна, має достатню відновлювану сировинну базу, проявляє різноманітну фармакологічну дію, але вивчена недостатньо, особливо листя абрикоса звичайного. Саме тому актуальним є комплексне фармакогностичне вивчення сировини абрикосу звичайного, створення фітозасобів на їх основі та розробка МКЯ на лікарську рослинну сировину і фітозасоби.
Дослідження хімічного складу сировини Armeniaca vulgaris Lam. Виділення біологічно активних сполук, ідентифікація та встановлення їх структури. Об'єктами дослідження були листя, плоди та екстракти з досліджуваної сировини абрикоса звичайного сортів Ананасний (ранньостиглий), Форум (середньостиглий), Консервний пізній (пізньостиглий). Сировина була зібрана у 2007-2010 роках у плодово-ягідних господарствах Харківської області та використовувалася для проведення досліджень.
Першим етапом нашої роботи було проведення вивчення якісного складу БАР в листі та плодах абрикоса звичайного. Нами було встановлено наявність в сировині вуглеводів, амінокислот, фенольних сполук, органічних кислот, сапонінів, хлорофілів та каротиноїдів.
З метою комплексного вивчення рослинної сировини одержано та досліджено ліпофільної фракції. Для вивчення їх якісного складу було застосовано тривимірну флуоресцентну спектроскопію (рис. 1).
Рис. 1 3DF-спектр флуоресценції (А) та його логарифмічна проекція на площину збудження/випромінювання (Б) ліпофільної фракції з листя абрикоса звичайного
Встановлено, що для ліпофільної фракції з листя абрикоса звичайного притаманні піки в області збудження лex (нм) - 260-270 та випромінювання лem (нм) - 350-375, що свідчило про наявність простих фенольних сполук; серія піків в області збудження лex (нм) - 300-450, 600-700 та випромінювання лem (нм) - 650-730 характерна для сумішей хлорофілів a і b.
За допомогою рідинного фракціонування, адсорбційної хроматографії та дробної кристалізації з рослинної сировини виділено 24 речовини: 3 похідні бензойної кислоти (галова, елагова та бензойна кислоти), 4 похідні коричної кислоти (хлорогенова, неохлорогенова, кофейна та п-кумарова кислоти), 9 флавоноїдів (кверцетин, рутин, кемпферол, гіперозид, кверцитрин, лютеолін, апігенін, ціанідин, ціанідин-3-О-глюкозид), 2 кумарини (скополетин, умбеліферон), 2 речовини тритерпенової природи (урсолова та олеанолова кислоти), 2 речовини стероїдної природи (в-ситостерин, в-ситостерин-3-О-глюкозид) та 2 хлорофіли (хлорофіл a та b). На основі фізико-хімічних властивостей одержаних речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії, порівняння з референт-зразками встановлено структуру виділених сполук. Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин наведені в табл. 1. Вперше з листя абрикоса було виділено та ідентифіковано в-ситостерин-3-О-глюкозид, ціанідин, ціанідин-3-О-глюкозид.
Таблиця 1
Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин, виділених з сировини абрикоса звичайного
|
№ |
Речовина, її шифр |
Джерело отримання сполуки |
Тпл, 0С |
, град |
УФ-спектр, л нм |
Rf у системах розчинників |
||
|
Система |
Rf |
|||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
Похідні бензойної кислоти |
||||||||
|
2.1. Галова кислота (3,4,5-тригідроксибен-зойна кислота) |
плодилистя |
226-228 |
- |
272 |
1 |
0,65 |
||
|
2.2. Елагова кислота (дилактон гексагідрок-сидифенової кислоти) |
плодилистя |
360 з розк. |
- |
366 |
13 |
0,330,82 |
||
|
2.25. Бензойна кислота |
плодилистя |
122-123 |
- |
271 |
8 |
0,70 |
||
|
Похідні коричної кислоти |
||||||||
|
2.3. Хлорогенова кис-лота (5-О-кофеїл-D-хінна кислота) |
плодилистя |
203-205 |
-32 (метанол) |
325300245 |
13 |
0,620,70 |
||
|
2.4. Неохлорогенова кислота (3-О-кофеїл-D-хінна кислота) |
плодилистя |
аморф. |
+2,6 (етанол) |
325300243 |
13 |
0,640,75 |
||
|
2.5. Кофейна кислота (3,4-дигідроксикорич-на кислота) |
плодилистя |
194-195 |
- |
325300245 |
13 |
0,810,32 |
||
|
2.6. п-Кумарова кислота (4-гідроксико-рична кислота) |
плодилистя |
212-214 |
- |
310228 |
13 |
0,890,48 |
||
|
Похідні кумарину |
||||||||
|
2.7. Умбеліферон (7-гідроксикумарин) |
плодилистя |
228-230 |
- |
231258327 |
4 |
0,36 |
||
|
2.8. Скополетин (6-метоки-7-гідроксику-марин) |
плодилистя |
202-204 |
- |
230255296346 |
4 |
0,58 |
||
|
Тритерпеноїди |
||||||||
|
2.9. Урсолова кислота |
плодилистя |
280-283 |
+62,5(хлороф.) |
- |
1 |
0,89 |
||
|
2.10. Олеанолова кислота |
плодилистя |
300-303 |
+79,0 (хлороф.) |
- |
119 |
0,900,44 |
||
|
Стерини |
||||||||
|
2.11. в-ситостерин |
плодилистя |
134-136 |
+37,5 (хлороф.) |
- |
119 |
0,950,54 |
||
|
2.21. в-ситостерин-3-О-глюкозид |
плоди*листя* |
- |
- |
- |
- |
- |
||
|
Хлорофіли |
||||||||
|
2.12. Хлорофіл а |
листя |
117-120 |
- |
- |
1011 |
0,550,85 |
||
|
2.13. Хлорофіл b |
листя |
120-130 |
- |
- |
1011 |
0,600,95 |
||
|
2.20. Апігенін (5,7,4' - тригідроксифлавон) |
плодилистя |
345-346 |
- |
275321401 |
12 |
0,90,1 |
||
|
2.14. Лютеолін (5,7,3',4'-тетрагідрок-сифлавон) |
плодилистя |
232-241 |
- |
255318350410 |
13 |
0,820,11 |
||
|
Флавоноли |
||||||||
|
2.15. Кемпферол (3,5,7,4'-тетрагідрокси-флавон) |
плодилистя |
273-274 |
- |
366266 |
15 |
0,830,55 |
||
|
2.16. Кверцетин (3,5,7,3',4'-пентагідрок-сифлавон) |
плодилистя |
310-312 |
- |
375268256 |
15 |
0,690,32 |
||
|
Глікозиди флавонолів |
||||||||
|
2.17. Рутин (кверце-тин-3-О-в-D-рутино-зид) |
плодилистя |
189-192 |
- 32,3 (етанол) |
362258 |
13 |
0,460,54 |
||
|
2.18. Гіперозид (квер-цетин-3-О-в-D-галак-топіранозид) |
плодилистя |
235-236 |
- 58,9 (етанол) |
350265 |
13 |
0,530,32 |
||
|
2.19. Кверцитрин (кверцетин-3-О-б-L-рамнопіранозид) |
плодилистя |
182-185 |
- |
355257 |
13 |
0,630,49 |
||
|
Антоціани |
||||||||
|
2.23. Ціанідин (2-(3',4'-дигідроксифе-ніл)-3,5,7-тригідрокси-бензо[b]пірилію хло-рид) |
плоди*листя* |
300 |
- |
535 |
6 |
0,36 |
||
|
2.24. Ціанінідин-3-О-глікозид |
плоди*листя* |
215-217 |
- |
533282 |
6 |
0,4 |
Примітка. Системи розчинників: 1 - н-бутанол-кислота оцтова-вода (4:1:2); 2 - 15% кислота оцтова; 3 - 2% кислота оцтова; 4 - хлороформ (формамід 25%); 5 - етилацетат-кислота оцтова-кислота мурашина-вода (100:11:11:25); 6 - хлороформ-кислота оцтова-вода (13:6:2); 7 - етилацетат-кислота мурашина-вода (3:1:1); 8 - петролейний етер-тетрахлорметан-кислота мурашина-кислота оцтова льодяна (50:40:20:8)
Похідні бензойної кислоти. Речовина 2.1 утворювала з 1% розчином феруму (ІІІ) хлориду синє забарвлення, а 2.2 - сіре забарвлення, що свідчило про їх фенольну природу. Крім того, при обробці речовини 2.1 розчином лугу з'являлося червоно-фіолетове забарвлення, яке переходило в буре. Речовина 2.2 давала позитивну реакцію на вільну елагову кислоту - червоно-фіолетове забарвлення з нітритом натрію в оцтовокислому середовищі. Про належність речовин 2.1, 2.2 та 2.25 до похідних бензойної кислоти свідчили дані ТШХ, УФ- та ІЧ-спектрів. На підставі проведених досліджень і порівнянь з референт-зразками речовини 2.1., 2.2 та 2.25 були ідентифіковані як галова, елагова та бензойна кислоти (табл. 1).
Похідні коричної кислоти. Речовини 2.3-2.6 на хроматографічному папері давали позитивні реакції на фенольний гідроксил (з феруму (III) хлоридом, кислотою сульфаніловою діазотованою). Кислотні властивості виявлені на підставі утворення синіх плям на ПХ з бромтимоловим синім. При обробці хроматограм розчином кислоти барбітурової плями речовин 2.3, 2.4 давали блакитне забарвлення, що свідчило про наявність у їх складі кислоти хінної. Лужна деструкція речовин 2.3-2.5 приводила до утворення протокатехової кислоти. За результатами хімічних перетворень, даних УФ-спектрів, у порівнянні з референт-зразками речовини 2.3-2.6 були ідентифіковані відповідно як хлорогенова, неохлорогенова, кофейна та п-кумарова кислоти (табл. 1).
Похідні кумарину. Речовини 2.7-2.8 після обробки хроматограм 10% спиртовим розчином лугу мали блакитну та зеленувато-блакитну флуоресценцію в УФ-світлі, жовтогаряче забарвлення при денному світлі після обробки кислотою сульфаніловою діазотованою та були віднесені до похідних кумарину; розщеплення кислотою йодидною в середовищі рідкого фенолу та оцтового ангідриду до кумарину дозволило віднести їх до похідних бензо-?-пірону. На підставі даних молекулярної маси, елементного складу, фізико-хімічних властивостей, УФ- та ІЧ-спектрів, а також порівняння з референт-зразками речовини 2.7-2.8 ідентифіковані відповідно як умбеліферон і скополетин (табл. 1).
Флавоноїди. З флавоноїдних сполук нами було виділено 9 речовин, серед яких є аглікони і глікозиди. Флавоноїдна природа цих речовин підтверджувалася якісними реакціями, даними хроматографічного, спектрального аналізу, продуктами гідролізу, фізико-хімічними характеристиками. Таким чином, встановлено, що речовини 2.14, 2.20 є флавоновими агліконами - лютеолін, апігенін; речовини 2.15-2.16 є флавоноловими агліконами - кемпферол, кверцетин; речовини 2.17-2.19 є глікозидами - рутин, гіперозид, кверцитрин; речовини 2.23-2.24 є антоціанами - ціанідин та ціанідин-3-О-глікозид (табл. 1).
Терпеноїди. За результатами якісних реакцій і хроматографічного аналізу речовини 2.9 і 2.10 було віднесено до тритерпеноїдів. В ІЧ-спектрі сполуки 2.9 спостерігалися смуги поглинання при 3300, 2750, 2200 см-1, що вказувало на наявність гідроксильних груп, 1700 см-1 відповідала валентним коливанням -С=О, 1600-1620 см-1 характерні для С=С зв'язків. При метилюванні та ацетилюванні речовини 2.9 отримували ацетати та метилати, які не давали депресії температури плавлення з відповідними ацетатами і метилатами урсолової кислоти. ІЧ-спектр речовини 2.10 мав смуги поглинання, характерні для олеанолової кислоти при 3300, 2720, 2200, 1700, 1620, 1600, 1390, 1340, 1320, 1290, 1260, 1230 см-1. При ацетилюванні речовини 2.10 отримували ацетати, які не давали депресії температури плавлення з відповідними ацетатами олеанолової кислоти. За даними молекулярної маси, елементного складу, фізико-хімічних властивостей, УФ- та ІЧ-спектрів, а також порівняння з референт-зразками речовини 2.9 та 2.10 ідентифіковані як урсолова та олеанолова кислоти (табл. 1).
Стерини. За результатами якісних реакцій та ТШХ в різних системах розчинників після обробки 10% розчином кислоти сульфатної та 1% розчином кислоти фосфорномолібденової речовини 2.11 та 2.21 було віднесено до стероїдів. Речовина 2.11 не давала депресії температури плавлення при змішуванні з референт-зразком в-ситостерину. За результатами гідролізу речовини 2.21 3% кислотою хлоридною в метанолі були отримані аглікон, ідентифікований як в-ситостерин, та цукор, ідентифікований як D-глюкоза. В ІЧ-спектрі сполуки 2.21 виявлялись смуги поглинання характерні для СН-зв'язку в області 2853, 2921 см-1; двом не супряженим С=С-зв'язкам в області 1696, 1649 та 815 см-1, гідроксильної групи в області 3460 см-1, а також притаманне алканам в області 1461, 1025 см-1. ПМР спектр речовини 2.21 виявився майже ідентичним для в-ситостерину, за виключенням сигналів, що характерні для цукрової частини. Результати вивчення ІЧ-спектрів, фізико-хімічних властивостей і хроматографічного дослідження з референт-зразками дозволили ідентифікувати речовини 2.11 та 2.21 як в-ситостерин та в-ситостерин-3-О-глюкозид (табл. 1).
Хлорофіли. Речовини 2.12 та 2.13 при хроматографічному визначенні мали природне зелене забарвлення плям у видимому світлі, змінювали його на червоний колір в УФ-світлі та хроматографічна поведінка в системах розчинників, що дозволило ідентифікувати їх відповідно як хлорофіли а та b (табл. 1).
Визначення кількісного вмісту біологічно активних речовин в листі та плодах абрикоса звичайного. Встановлено кількісний вміст полісахаридів, органічних та гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, окиснюваних фенолів, вітамінів (табл. 2).
Таблиця 2
Кількісний вміст основних груп БАР у листі абрикоса звичайного сортів Ананасний, Форум і Консервний пізній
|
Група БАР |
Вміст БАР, % в перерахунку на абсолютно суху сировину (m=5) |
|||
|
Ананасний |
Форум |
Консервний пізній |
||
|
Полісахариди |
8,90±0,16 |
7,90±0,15 |
8,50±0,14 |
|
|
Пектинові речовини |
17,87±0,25 |
17,80±0,25 |
16,56±0,32 |
|
|
Органічні кислоти |
1,51±0,09 |
1,71±0,09 |
1,41±0,07 |
|
|
Окиснювані феноли |
5,11±0,20 |
5,24±0,20 |
5,45±0,12 |
|
|
Гідроксикоричні кислоти |
3,11±0,03 |
3,45±0,06 |
3,03±0,02 |
|
|
Флавоноїди |
0,42±0,01 |
0,56±0,01 |
0,56±0,01 |
|
|
Тіамін (В1) |
6,66±0,32 |
9,33±0,43 |
9,45±0,48 |
|
|
Рибофлавін (В2) |
0,58±0,01 |
1,54±0,08 |
0,98±0,05 |
|
|
Ніацин (РР) |
1,23±0,07 |
0,92±0,06 |
1,24±0,07 |
|
|
Токоферол (Е) |
35,40±0,95 |
38,40±0,97 |
44,20±0,98 |
З листя абрикоса звичайного виділяли окремі фракції полісахаридів: водорозчинні полісахариди (ВРПС), пектинові речовини (ПР) та геміцелюлози (ГЦ А та ГЦ Б) (табл. 3).
Таблиця 3
Кількісний вміст фракцій полісахаридів у листі абрикоса звичайного
|
Об'єкт дослідження |
Кількісний вміст, % в перерахунку на абсолютно суху сировину (m=5) |
||||
|
ВРПС |
ПР |
ГЦ А |
ГЦ Б |
||
|
Листя абрикоса звичайного |
8,40±0,36 |
4,14±0,04 |
9,98±0,23 |
1,80±0,07 |
Результати вивчення якісного складу та кількісного вмісту амінокислот в листі абрикоса звичайного, сухих екстрактах з листя абрикоса звичайного сортів, що досліджувалися, та фракції ВРПС з листя абрикоса звичайного наведені у табл. 4.
Таблиця 4
Кількісний вміст амінокислот у сировині та екстрактах абрикоса звичайного
|
№ |
Назва амінокислоти |
Листя сорту, мг/100 мг |
Сухий екстракт з листя сорту, мг/100 мг |
ВРПС листя абрико-са зви-чайного |
|||||
|
Анана-сний |
Форум |
Консер-вний пізній |
Ананас-ний |
Форум |
Консервний пізній |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
1. |
Аспарагінова кислота |
0,33 |
0,53 |
0,45 |
0,31 |
0,34 |
0,89 |
0,50 |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
2. |
Треонін* |
0,17 |
0,23 |
0,17 |
0,06 |
0,05 |
0,10 |
0,08 |
|
|
3. |
Серин |
0,17 |
0,21 |
0,19 |
0,07 |
0,07 |
0,15 |
0,10 |
|
|
4. |
Глютамінова кислота |
0,34 |
0,47 |
0,50 |
0,24 |
0,18 |
0,36 |
0,25 |
|
|
5. |
Пролін |
0,14 |
0,17 |
0,10 |
0,06 |
0,07 |
0,22 |
0,06 |
|
|
6. |
Гліцин |
0,39 |
0,43 |
0,45 |
0,11 |
0,14 |
0,20 |
0,15 |
|
|
7. |
Аланін |
0,25 |
0,33 |
0,36 |
0,08 |
0,18 |
0,19 |
0,09 |
|
|
8. |
Цистеїн |
слідові конц. |
слідові конц. |
слідові конц. |
слідові конц. |
слідові конц. |
слідові конц. |
слідові конц. |
|
|
9. |
Валін |
0,28 |
0,53 |
0,40 |
0,34 |
0,14 |
0,18 |
0,23 |
|
|
10. |
Метіонін* |
0,06 |
0,27 |
0,30 |
0,12 |
0,03 |
0,05 |
0,06 |
|
|
11. |
Ізолейцин* |
0,09 |
0,48 |
0,36 |
0,14 |
0,09 |
0,10 |
0,09 |
|
|
12. |
Лейцин* |
0,16 |
0,50 |
0,55 |
0,17 |
0,18 |
0,10 |
0,10 |
|
|
13. |
Тирозин |
0,16 |
0,47 |
0,39 |
0,10 |
0,06 |
0,08 |
0,07 |
|
|
14. |
Фенілаланін* |
0,17 |
0,60 |
0,50 |
0,17 |
0,08 |
0,15 |
0,04 |
|
|
15. |
Гістидин* |
0,10 |
0,20 |
0,19 |
0,12 |
0,02 |
0,05 |
0,04 |
|
|
16. |
Лізин* |
0,82 |
0,61 |
0,51 |
0,39 |
0,07 |
0,09 |
0,11 |
|
|
17. |
Аргінін* |
0,28 |
0,53 |
0,40 |
0,29 |
0,10 |
0,15 |
0,17 |
|
|
Сума амінокислот |
3,96 |
6,45 |
5,81 |
4,38 |
1,78 |
3,03 |
2,14 |
Встановлено наявність та визначено кількісний вміст 17 амінокислот, 8 з яких є незамінними. Максимальний вміст суми амінокислот виявлено в листі сортів Форум та Консервний пізній, що становило 6,45% та 5,81% відповідно. В екстрактах максимальний вміст суми амінокислот було виявлено у сухому екстракті з листя сорту Ананасний - 4,38%.
Визначення компонентного складу спиртової витяжки з листя абрикоса звичайного проводили методом газової хроматографії/мас-спектрометрії. У листі сорту Ананасний було ідентифіковано 26 сполук, сорту Форум - 18 сполук, сорту Консервний пізній - 15 сполук (табл. 5).
Таблиця 5
Компонентний склад спиртової витяжки з листя абрикоса сортів Ананасний, Форум, Консервний пізній
|
№ |
Назва речовини |
Кількісний вміст, % |
|||
|
Ананасний |
Форум |
Консервний пізній |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1 |
Метилакрилат |
2,12 |
- |
- |
|
|
2 |
Ацетол |
0,58 |
- |
- |
|
|
3 |
Метоксифенолоксим |
2,81 |
2,74 |
1,05 |
|
|
4 |
г-Бутиролактон |
0,86 |
1,07 |
2,26 |
|
|
5 |
2-Гідрокси-2-циклопентен-1-он |
2,91 |
2,24 |
- |
|
|
6 |
2,4-Діокси-2,5-диметил-3(2Н)-фуран-3-он |
1,40 |
- |
- |
|
|
7 |
Фенілацетальдегід |
2,14 |
11,39 |
14,21 |
|
|
8 |
2,3-дигідро-3,5-діокси-6-метил-4Н-піран-4-он |
19,14 |
21,34 |
6,85 |
|
|
9 |
Кислота бензойна |
2,08 |
0,57 |
- |
|
|
10 |
Моноетиловий естер бурштинової кислоти |
0,63 |
- |
- |
|
|
11 |
Гліцерин діацетат (діацетин) |
0,69 |
0,56 |
1,15 |
|
|
12 |
2,3-Дигідробензофуран |
1,79 |
0,66 |
2,15 |
|
|
13 |
5-Гідроксиметилфурфурол |
1,31 |
0,95 |
4,82 |
|
|
14 |
Етилфенілацетат |
0,97 |
- |
- |
|
|
15 |
Ізосорбід |
10,37 |
5,83 |
10,90 |
|
|
16 |
2-Метокси-4-вінілфенол |
2,91 |
3,60 |
8,12 |
|
|
17 |
3-Оксо-в-іонон |
0,39 |
0,55 |
1,44 |
|
|
18 |
Мегастігматрієнон |
0,65 |
1,19 |
4,48 |
|
|
19 |
Пальмітинова кислота |
13,01 |
2,43 |
1,70 |
|
|
20 |
Стеаринова кислота 1 |
0,93 |
- |
- |
|
|
21 |
Олеїнова кислота |
1,28 |
- |
- |
|
|
22 |
Стеаринова кислота 2 |
3,38 |
- |
- |
|
|
23 |
Нонадеканова кислота |
1,12 |
- |
- |
|
|
24 |
Октадецен-3 |
0,98 |
- |
- |
|
|
25 |
Ейкозанова кислота |
1,38 |
- |
- |
|
|
26 |
Пальмітин |
1,56 |
- |
- |
|
|
27 |
Ізовалеріанова кислота |
- |
0,39 |
- |
|
|
28 |
3-Оксибутаналь |
- |
1,50 |
4,76 |
|
|
29 |
2,5-Диметил-4-окси-3(2Н)-фуранон |
- |
2,66 |
2,89 |
|
|
30 |
1-(3,6,6-триметил-1,6,7,7a-тетрагідроциклопента[c]піран-1-іл)eтанон |
- |
2,49 |
6,53 |
У значних кількостях у листі усіх сортів було визначено 2,3-дигідро-3,5-діокси-6-метил-4Н-піран-4-он. Вміст визначених компонентів у листі сорту Ананасний склав 77,39%, сорту Форум - 62,16%, сорту Консервний пізній - 73,31% у перерахунку на масу витяжки (співвідношення сировина:екстрагент - 1:10).
Визначення якісного складу та кількісного вмісту макро- та мікроелементів у сировині абрикоса звичайного проводили методом атомно-абсорбційної спектроскопії з атомізацією в повітряно-ацетиленовому полум'ї (табл. 6). Встановлено наявність 20 елементів. В найбільшій кількості в усіх досліджуваних зразках сировини накопичуються калій, силіцій, кальцій, магній, фосфор. Вміст важких металів знаходився в межах вимог гранично допустимих концентрацій для сировини та харчових продуктів.
Таблиця 6
Результати елементного аналізу листя абрикоса звичайного
|
№ п/п |
Елемент |
Вміст елемента, мкг/100г |
||||||
|
сорт Ананасний |
сорт Форум |
сорт Консервний пізній |
||||||
|
лист |
плоди |
лист |
плоди |
лист |
плоди |
|||
|
1 |
K |
1160 |
2140 |
1120 |
2100 |
1260 |
3250 |
|
|
2 |
Na |
230 |
190 |
110 |
100 |
130 |
100 |
|
|
3 |
Ca |
460 |
1200 |
450 |
900 |
540 |
1260 |
|
|
4 |
P |
100 |
290 |
95 |
190 |
110 |
210 |
|
|
5 |
Mg |
170 |
1000 |
170 |
1010 |
190 |
1150 |
|
|
6 |
Si |
460 |
- |
340 |
- |
380 |
- |
|
|
7 |
Fe |
60 |
50 |
20 |
20 |
30 |
20 |
|
|
8 |
Mn |
5 |
8 |
3 |
6 |
4 |
6 |
|
|
9 |
Al |
60 |
- |
50 |
- |
60 |
- |
|
|
10 |
Pb |
0,06 |
<0,03 |
0,04 |
<0,03 |
0,06 |
<0,03 |
|
|
11 |
Sr |
3 |
<0,03 |
3 |
<0,03 |
2 |
<0,03 |
|
|
12 |
Сr |
3 |
<0,01 |
3 |
<0,01 |
3 |
<0,01 |
|
|
13 |
Zn |
6 |
30 |
2 |
20 |
3 |
25 |
|
|
14 |
Ni |
0,2 |
- |
0,06 |
- |
0,06 |
- |
|
|
15 |
Mo |
0,04 |
- |
0,03 |
- |
0,05 |
- |
|
|
16 |
Cu |
3 |
1 |
2 |
15 |
3 |
10 |
|
|
17 |
Co |
<0,03 |
<0,03 |
<0,03 |
<0,03 |
<0,03 |
<0,03 |
|
|
18 |
Cd |
<0,01 |
<0,01 |
<0,01 |
<0,01 |
<0,01 |
<0,01 |
|
|
19 |
As |
<0,01 |
<0,01 |
<0,01 |
<0,01 |
<0,01 |
<0,01 |
|
|
20 |
Hg |
<0,01 |
<0,01 |
<0,01 |
<0,01 |
<0,01 |
<0,01 |
Спектрофотометричним та фотоколориметричним методом визначено кількісний вміст суми каротиноїдів в перерахунку на в-каротин та хлорофілів в перерахунку на хлорофіл а у листі абрикоса звичайного, який склав 171,05мг% і 9,15% відповідно.
Методом газорідинної хроматографії досліджено жирнокислотний склад ліпофільних фракцій з листя та плодів абрикоса звичайного (табл.7).
Таблиця 7
Кількісний вміст жирних кислот у ліпофільних фракціях абрикоса звичайного
|
Назва кислоти |
Вміст, % від суми |
||
|
плоди |
листя |
||
|
1 |
2 |
3 |
|
|
С12:1 Лауроолеїнова кислота |
- |
3,46 |
|
|
С14:1 Міристоолеїнова кислота |
- |
3,56 |
|
|
С16:0 Пальмітинова кислота |
3,97 |
46,65 |
|
|
С16:1 Пальмітолеїнова кислота |
- |
2,17 |
|
|
С16:2 5,9-гексадекадієнова кислота |
4,30 |
- |
|
|
С18:0 Стеаринова кислота |
3,18 |
7,12 |
|
|
С18:1 Олеїнова кислота |
22,02 |
2,15 |
|
|
С18:2 Лінолева кислота |
4,61 |
6,52 |
|
|
С18:3 б-ліноленова кислота |
18,63 |
17,06 |
|
|
С20:0 Арахінова кислота |
5,79 |
2,20 |
|
|
С20:1 Гадолеїнова кислота |
5.89 |
- |
|
|
С22:0 Лігноцеринова кислота |
2,56 |
- |
|
|
С22:1 Ерукова кислота |
8,03 |
- |
|
|
С24:0 Лігноцеринова кислота |
- |
2,07 |
|
|
С26:0 Церотинова кислота |
- |
7,04 |
|
Сума ідентифікованих жирних сполук:Сума насичених кислотСума ненасичених кислот |
78,9815,5063,48 |
10065,0834,92 |
|
|
Неідентифіковані кислоти |
21,02 |
- |
Примітка. «-» - жирна кислота не знайдена у досліджуваному об'єкті
У ліпофільній фракції з плодів абрикоса звичайного було ідентифіковано 10, а з листя - 11 жирних кислот. Серед ідентифікованих кислот у ліпофільній фракції з плодів переважали ненасичені, а з листя - насичені жирні кислоти. В найбільшій кількості в ліпофільній фракції з плодів містилися олеїнова (22,02%) та б-ліноленова (18,63%) кислоти, а з листя серед насичених кислот - пальмітинова кислота (46,65%), серед ненасичених - б-ліноленова кислота (17,06%).
Стандартизація досліджуваної сировини та отриманих з неї субстанцій. Для встановлення оптимальних умов отримання субстанції з листя абрикоса звичайного було визначено технологічні параметри сировини та розроблено спосіб одержання сухого екстракту.
Для розробки проектів МКЯ було проведено стандартизацію сировини та отриманої з неї субстанції. Для листя абрикоса звичайного визначали морфологічні та анатомічні ознаки, методи ідентифікації та числові показники. Параметрами стандартизації сухого екстракту були опис, ідентифікація та числові показники. На добавку дієтичну серії «ЮВЕТ» «Фруктова з абрикосів» розроблені параметри стандартизації та технічні умови - ТУ У 15.8-35477619-001:2008 (виробник - ПП «Порошкова галузь України»).
Дослідження фармакологічної активності сухого екстракту проводилися на кафедрі біологічної хімії НФаУ під керівництвом проф. Л.М. Вороніної. Вивчення гострої токсичності досліджуваного екстракту проводили експрес-методом визначення середньолетальних доз хімічних речовин за Пастушенко Т.В. Встановлено, що ЛД50 сухого екстракту для мишей знаходилося в інтервалі 12600-20000 мг/кг. Таким чином, сухий екстракт з листя абрикоса звичайного було віднесено до класу практично нетоксичних сполук.
Вивчення протизапальної активності сухого екстракту з листя абрикоса звичайного проводили на білих безпородних щурах-самцях в умовах гострого асептичного запалення стопи, викликаного карагеніном та зімозаном. У якості препаратів порівняння були обрані ортофен і кверцетин відповідно. Встановлено, що сухий екстракт в дозі 25 мг/кг проявляв виражений протизапальний ефект.
Вивчення антиоксидантних властивостей проводили in vitro на моделях спонтанного і аскорбатіндукованого перекисного окиснення ліпідів. Встановлено, що сухий екстракт з листя абрикоса звичайного в дозі 50 мкг/мл за виразністю антиоксидантного ефекту не поступався препарату порівняння - б-токоферолу.
На базі Тернопільського державного медичного університету під керівництвом проф. Фіри Л.С. було вивчено антиоксидантну активність сухого екстракту з листя абрикоса звичайного in vivo на моделі тетрахлорметанового ураження печінки щурів. Активність вільно радикальних процесів в організмі тварин оцінювали за розвитком процесів ліпопероксидації та окиснювальної модифікації білків. Стан ендогенної антиоксидантної системи вивчали за активністю її ферментативної ланки, зокрема каталази та супероксиддисмутази. Встановлено, що сухий екстракт з листя абрикоса звичайного виявив антиокиснювальні властивості в дозі 70 мг/кг за умов токсичного ураження печінки.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та вирішення наукової задачі, що виявляється в комплексному фармакогностичному вивченні листя та плодів абрикоса звичайного сортів Ананасний, Форум, Консервний пізній, отриманого сухого екстракту з листя абрикоса, визначення його фармакологічної активності. Розроблені методики контролю якості на досліджувану сировину та сухий екстракт, а також технічні умови на функціональний продукт - дієтичну добавку «Фруктова з абрикосів».
1. За допомогою якісних реакцій, хроматографічних методів аналізу у листі та плодах сортів, що досліджували, встановлено наявність вуглеводів, амінокислот, органічних та гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, вітамінів, макро- та мікроелементів, каротиноїдів, жирних кислот, сапонінів, хлорофілів (у листі).
2. З сировини абрикоса звичайного в індивідуальному стані виділено 24 сполуки: 3 похідні бензойної кислоти, 4 похідних коричної кислоти, 9 флавоноїдів, 2 кумарини, 2 речовини тритерпенової природи, 2 речовини стероїдної природи та 2 хлорофіли. На основі фізико-хімічних властивостей одержаних речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР спектроскопії, порівняння з вірогідними зразками встановлено їх структуру. Вперше з листя абрикоса було виділено в-ситостерин-3-О-глюкозид, ціанідин, ціанідин-3-О-глюкозид.
3. Вперше методом ГХ у спиртовій витяжці з листя абрикоса було ідентифіковано та встановлено кількісний вміст 30 компонентів, які переважно представлені органічними кислотами та речовинами фенольної природи.
4. Вперше визначено кількісний вміст: полісахаридів, органічних та гідроксикоричних, флавоноїдів, окиснюваних фенолів, вітамінів В1, В2, РР, Е, С у листі досліджуваних сортів. Вперше отримані фракції полісахаридів (ВРПС, ПР, ГЦ А та ГЦ Б) з листя абрикоса звичайного, визначено їх кількісний вміст та вивчено моносахаридний склад фракції ВРПС.
5. Проведено вивчення макро- та мікроелементного складу листя та плодів досліджуваних сортів абрикоса. Встановлено наявність та визначено кількісний вміст 20 елементів у листі та 16 - у плодах.
6. У листі, сухих екстрактах та ВРПС з листя абрикосу досліджуваних сортів встановлено наявність та визначено кількісний вміст 17 амінокислот.
7. В листі та плодах абрикоса звичайного встановлено наявність 15 жирних кислот, серед яких переважав вміст насичених - у листі і ненасичених - у плодах.
8. Визначено технологічні параметри та числові показники, а також встановлено морфолого-анатомічні діагностичні ознаки листя абрикоса звичайного. Встановлено параметри стандартизації листя абрикоса звичайного та сухого екстракту з листя абрикоса звичайного.
9. Вперше розроблено технологію одержання сухого екстракту з листя абрикоса звичайного, для якого була визначена гостра токсичність, антиоксидантна та протизапальна активності (Патент України на винахід № 91287). Розроблено проекти МКЯ “Листя абрикоса звичайного”, “Сухий екстракт з листя абрикоса звичайного”. Впроваджено у виробництво дієтична добавка серії «ЮВЕТ» «Фруктова з абрикосів» у вигляді порошку (ТУ У 15.8-35477619-001:2008).
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Кисличенко В. С. Анализ липофильных фракций листьев и веток Armeniaca vulgaris Lam. / В. С. Кисличенко, Л. В. Упир, О. А. Пузак // Химия природ. соедин. 2007. № 6. С. 571. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень та узагальнення результатів. Підготовка статті).
2. Вивчення антиоксигеназних та антиліпооксигеназних властивостей екстрактів з листя абрикоса звичайного / Г. Б. Кравченко, О. В. Файзуллін, О. А. Пузак, Л. В. Упир, В. С. Кисличенко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. 2009. Т. 4, № 4. С. 44-46. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень та узагальнення результатів. Підготовка статті).
3. Пузак О. А. Дослідження вуглеводів листя абрикоса звичайного (Armeniaca vulgaris Lam.) / О. А. Пузак, Л. В. Упир, В. С. Кисличенко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. 2009. Т. 4, № 2. С. 30-34. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень та узагальнення результатів. Написання статті).
4. Вивчення амінокислотного складу та антиоксидантної активності Armeniaca vulgaris Lam. / О. А. Пузак, Л. В. Упир, В. С. Кисличенко, Г. Б. Кравченко, Л. М. Вороніна // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. 2009. Вип. 18, кн. 3. С. 476-486. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень та узагальнення результатів. Підготовка статті).
5. Одержання та стандартизація сухого екстракту з листя абрикоса звичайного / О. А. Пузак, Л. В. Упир, В. С. Кисличенко, Л. В. Галузінська, Г. Б. Кравченко // Український біофармацевтичний журнал. 2010. № 3(8). С. 52-55. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень та узагальнення результатів. Написання статті).
6. Дослідження фармакологічних властивостей сухого екстракту з листя абрикосу звичайного / А.Л. Штробля, Л.С. Фіра, В.С. Кисличенко, О.А. Пузак, Л.В. Упир // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2011. - №1. С. 110-112. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень та узагальнення результатів. Підготовка статті).
7. Патент на винахід № 91287 Україна, МПК А 61 К36/736. Спосіб одержання засобу з протизапальною та антиоксидантною дією / Кисличенко В. С., Упир Л. В., Пузак О. А., Вороніна Л. М., Кравченко Г. Б., Файзуллін О. В. (Україна). № 2008 14478; заявл. 15.12.08; опубл. 12.07.10, Бюл. №13.
8. Поиск субстанции с противовоспалительной активностью из листьев абрикоса обыкновенного / О. А. Пузак, Л. В. Упыр, В. С. Кисличенко, А. В. Файзуллин, И. В. Сенюк // Фармация Казахстана: интеграция науки, образования и производства: материалы Междунар. науч.-практ. конф. Шымкент, 2009. Т. 1. С. 267-270.
9. Пузак О. А. Получение и изучение полисахаридных комплексов из листьев абрикоса обыкновенного / О. А. Пузак, Л. В.Упыр, В. С. Кисличенко // Фармация из века в век: тр. науч.-практ. конф. Ч. III. Анализ и стандартизация лекарственных средств. СПб., 2008. С. 128-130.
10. Пузак О. А. Вивчення якісного складу полісахаридних комплексів з листя абрикосу звичайного / О. А. Пузак, Л. В. Упир, В. С. Кисличенко // Сьогодення та майбутнє фармації: тез. доп. Всеукр. конгр., м. Харків, 16-19 квіт. 2008 р. Х., 2008. С. 171.
11. Comparative analysis of the element composition of Armeniaca vulgaris leaves and extract / I. G. Guryeva, L. V. Upyr, O. A. Puzak, N. V. Tolkacheva // Phytopharm 2009: materials The 13TH International Congress, 29-31 July 2009. Bonn, 2009. P. 43.
12. До питання вибору оптимального екстрагенту листя Armeniaca vulgaris lam. / О. А. Пузак, Л. В. Упир, І. Г. Гур'єва, Н. В. Толкачова // Фармокогнозія ХХІ століття досягнення та перспективи: тез. доп. Ювілейної наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвяч. пам,яті канд. фармац. наук, доц. М. І. Борисова (до 80-річчя від дня народження), м. Харків, 26 берез. 2009 р. Х., 2009. С. 182.
13. Пузак О. А Изучение жирнокислотного состава липофильных фракций цветков Armeniaca vulgaris Lam. / О. А. Пузак, Л. В. Упир, В. С. Кисличенко // Актуальные вопросы медицинской науки: сб. науч. работ студ. и молодых ученых Всероссийской науч.-практ. конф. с междунар. участием, посвящ. 1000-летию г. Ярославл, г. Ярославль, 21-23 апреля 2010 г. Ярославль: ООО «ЯрМедиаГруп», 2010. С. 380-381.
14. Пузак О. А. Морфолого-анатомічне дослідження листя абрикоса звичайного / О. А. Пузак, Л. В. Упир, В. С. Кисличенко // Фармація України. Погляд у майбутнє: матеріали VII Нац. з,їзду фармацевтів України: у 2-х т., м. Харків, 5-17 верес. 2010 р. Х.: НФаУ, 2010. Т. 1. С. 330.
АНОТАЦІЯ
Пузак О.А. Фармакогностичне вивчення сировини Armeniaca vulgaris Lam. - На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2012.
Дисертаційна робота присвячена вивченню біологічно активних речовин плодів та листя абрикоса звичайного сортів Ананасний, Форум та Консервний пізній та отриманих з них субстанцій. Досліджено якісний склад та визначено кількісний вміст основних груп біологічно активних сполук у сировині, було виділено та встановлено структуру 24 індивідуальних сполук. Встановлено наявність і кількісний вміст 20 макро- та мікроелементів у листі та 16 - у плодах, 15 жирних кислот (у листі та плодах), 17 амінокислот (у листі). На основі сировини плодів абрикоса звичайного створено добавку дієтичну серії «ЮВЕТ» «Фруктова з абрикосів», визначено параметри її стандартизації та розроблено технічні умови ТУ У 15.8-35477619-001:2008 (виробник - ПП «Порошкова галузь України»). Одержано сухий екстракт з листя абрикоса звичайного, для якого була визначена діуретична, антиоксидантна та протизапальна фармакологічна активність. Розроблено параметри стандартизації та проекти МКЯ на сировину -- листя абрикоса звичайного та отриманий з них сухий екстракт.
Ключові слова: абрикос звичайний, листя, плоди, фармакогностичне вивчення, біологічно активні речовини, сухий екстракт, антиоксидантна та протизапальна дія.
АННОТАЦИЯ
Пузак О.А. Фармакогностическое изучение сырья Armeniaca vulgaris Lam. - На правах рукописи.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2012.
Диссертационная работа посвящена комплексному фармакогностическому изучению плодов и листьев абрикоса обыкновенного сортов Ананасный, Форум, Консервный поздний, созданию на их основе фитосредств, разработке методик контроля качества на лекарственное растительное сырье и разработанные средства. Исследован качественный состав и определено количественное содержание основных групп биологически активных веществ в изучаемом сырье: свободных и связанных сахаров, аминокислот, макро- и микроэлементов, органических кислот, фенольных соединений (кумаринов, гидроксикоричных кислот, антоцианов, флавоноидов, дубильных веществ), сапонинов, каротиноидов и хлорофиллов (в листьях).
В результате исследований было выделено в индивидуальном состоянии и установлена структура 24 соединений: 3 производных бензойной кислоты (галловая, эллаговая и бензойная кислоты), 4 производных коричной кислоты (хлорогеновая, неохлорогеновая, кофейная и n-кумаровая кислоты), 9 флавоноидов (кверцетин, рутин, кемпферол, гиперозид, кверцитрин, лютеолин, апигенин, цианидин, цианидин-3-О-глюкозид), 2 кумарина (умбеллиферон, скополетин), 2 веществ тритерпеновой природы (урсоловая и олеаноловая кислоты), 2 веществ стероидной природы (в-ситостерин, в-ситостерин-3-О-глюкозид) и 2 хлорофилла (хлорофилл a, хлорофилл b). На основании физико-химических свойств полученных соединений, продуктов их химических превращений, данных УФ-, ИК-, ПМР-спектроскопии, сравнением с референт-образцами установлена их структура. Впервые из листьев абрикоса были выделены в-ситостерин-3-О-глюкозид, цианидин, цианидин-3-глюкозид, что является новым для данного растения.
Методом газовой хроматографии в листьях и плодах абрикоса обыкновенного установлено наличие 15 жирных кислот, среди которых преобладали в листьях насыщенные, а в плодах - ненасыщенные.
Впервые методом газовой хроматографии/масс-спектрометрии в спиртовом извлечении из листьев абрикоса было установлено количественное содержание 30 компонентов, среди которых преобладали органические кислоты и вещества фенольной природы.
Фотоколориметрическим, спектрофотометрическим методами определено количественное содержание витаминов В1, В2, РР, Е в листьях исследуемых сортов абрикоса обыкновенного. Впервые получены фракции полисахаридов (водорастворимых полисахаридных комплексов, пектиновых веществ, гемицелюлоз типа А и Б) из листьев абрикоса обыкновенного, определено их количественное содержание и изучен их монономерный состав.
С помощью аминокислотного анализатора в листьях и сухих экстрактах из листьев абрикоса сортов Ананасный, Форум, Консервный поздний определено количественное содержание 17 аминокислот, среди которых 8 были незаменимыми.
Методом атомно-адсорбционной спектроскопии определен качественный состав и количественное содержание макро- и микроэлементов в листьях исследуемых сортов абрикоса. Установлено наличие 20 элементов. В листьях в большей степени накапливались калий, кальций и кремний, в плодах - калий, кальций, магний и фосфор. Содержание элементов по сортам существенно не отличалось. Содержание тяжелых металлов находилось в пределах требований предельно допустимых концентраций для сырья и пищевых продуктов.
На основе плодов абрикоса обыкновенного разработана диетическая добавка серии «ЮВЕТ» «Фруктовая из абрикосов». Определены параметры стандартизации для готовой продукции и разработаны технические условия ТУ У 15.8-35477619-001:2008. Данная добавка вошла в фармацевтическую разработку на лекарственные средства с дальнейшим внедрением в производство на ЧП «Порошкова галузь України».
Определены технологические и числовые параметры, а также установлены анатомо-диагностические признаки листьев абрикоса обыкновенного. Разработана технология получения сухого экстракта из листьев абрикоса обыкновенного. Проведено количественное определение основных групп биологически активных веществ в сухом экстракте из листьев абрикоса обыкновенного.
Разработаны проекты методик контроля качества на сырье - «Абрикоса обыкновенного листья» и «Экстракт из листьев абрикоса обыкновенного сухой».
Проведено изучение острой токсичности и фармакологической активности сухого экстракта из листьев абрикоса обыкновенного. Изучение острой токсичности исследуемого экстракта проводили экспресс-методом определения среднее значение летальных доз химических веществ по Пастушенко Т.В. Установлено, что значение ЛД50 сухого экстракта для мышей находилось в интервале 12600-20000 мг/кг. Таким образом, сухой экстракт из листьев абрикоса обыкновенного был отнесен к классу практически нетоксичных соединений. Изучение противовоспалительной активности сухого экстракта из листьев абрикоса обыкновенного проводили на белых беспородных крысах-самцах в условиях острого асептического воспаления стопы, вызванного каррагенином и зимозаном. В качестве препаратов сравнения были выбраны ортофен и кверцетин соответственно. Установлено, что сухой экстракт в дозе 25 мг/кг проявлял выраженный противовоспалительный эффект. Изучение антиоксидантных свойств проводили in vitro на моделях спонтанного и аскорбатиндуцированного перекисного окисления липидов. Установлено, что сухой экстракт листьев абрикоса обыкновенного в дозе 50 мкг/мл по выраженности антиоксидантного эффекта не уступал препарату сравнения - б-токоферолу.
Подобные документы
Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.
статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017Исследование ботанической классификации и биологических особенностей рода абрикос. Обзор происхождения и распространения культуры, морфологии надземной части и корневой системы. Анализ химического состава, применения в медицине, видов и сортов абрикоса.
курсовая работа [434,0 K], добавлен 08.02.2012Виробництво плодоовочевих консервів, вибір сировини: цільове призначення, імунітет плодів і овочів до захворювань, викликаних мікроорганізмами. Епіфітна і фітопатогенна мікрофлора плодоовочевої і допоміжної сировини. Міри попередження і зниження втрат.
реферат [18,5 K], добавлен 03.11.2011Оптимізація складу живильних середовищ для культивування продуцентів біологічно активних речовин, способи культивування. Мікробіологічний контроль ефективності методів стерилізації. Методи очищення кінцевих продуктів біотехнологічних виробництв.
методичка [1,9 M], добавлен 15.11.2011Загальна характеристика поверхнево активних речовин, їх класифікація, молекулярна будова та добування. Вплив на мікроорганізми, організм людини та живі системи. Роль ендогенних поверхнево активних речовин в регуляції всмоктування поживних речовин.
реферат [177,3 K], добавлен 18.11.2014Характер зміни вмісту нітратів у фотоперіодичному циклі у листках довгоденних і короткоденних рослин за сприятливих фотоперіодичних умов. Фотохімічна активність хлоропластів, вміст никотинамидадениндинуклеотидфосфату у рослин різних фотоперіодичних груп.
автореферат [47,7 K], добавлен 11.04.2009Аналіз видового складу фітопланктону. Характеристика каскаду Горіхувастих ставків. Визначення обсягу ставка. Особливості складу фітопланктону каскадів Горіхувастих ставків. Визначення первинної продукції фітопланктону і деструкції органічних речовин.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 24.01.2013Узагальнення основних порід дерев, розповсюджених в нашій країні. Біологічні характеристики, ареол поширення та народногосподарське значення Дуба Звичайного, Ялиці Білої, Ялини Звичайної, Модрини Європейської та Сосни Кримської, Сибірської і Звичайної.
презентация [11,7 M], добавлен 25.09.2011Механізми дії регуляторів росту рослин, їх роль в підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур. Вплив біологічно-активних речовин на площу фотосинтетичної поверхні гречки, синтез хлорофілів в її листках, формування його чистої продуктивності.
реферат [19,0 K], добавлен 10.04.2011Застосування ферментів в промисловості. Протеїнази, амілази і амілоглікозидази. Іммобілізовані ферменти. Добування хімічних речовин з біологічної сировини. Добування металів за допомогою біотехнологій. Біогеотехнологія.
реферат [196,6 K], добавлен 04.04.2007