Фармакогностичне дослідження видів роду Potentilla L. флори України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДІВ РОДУ POTENTILLA L. ФЛОРИ УКРАЇНИ

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

АБДУЛКАФАРОВА ЕЛЬМІРА РАМІЗІВНА

Харків 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармакогнозії Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Ковальова Алла Михайлівна, Національний фармацевтичний університет

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор Коновалова Олена Юріївна, Київський медичний університет Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії

кандидат фармацевтичних наук, доцент Дармограй Роман Євдокимович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, завідувач кафедри фармакогнозії і ботаніки

Захист відбудеться “4” квітня 2013 року о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий “ ” березня 2013 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, В.А. Георгіянц

професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Визначення нових джерел біологічно активних речовин (БАР) серед видів флори України, які мають значне поширення і достатню сировинну базу та здавна використовуються в народній медицині є актуальним завданням фармацевтичної науки. Такими рослинами є представники роду Перстач - Potentilla L.

Рід Перстач нараховує 316 видів у світовій флорі, понад 150 видів - у флорі країн СНД, 30 - в Україні. Перстач прямостоячий є офіціальною лікарською рослиною і входить до державних фармакопей України, Росії та країн Європейського Союзу. Різноманітний вміст БАР у лікарський рослинній сировині видів даного роду обумовлює широкий спектр її фармакологічної активності. В народній медицині рослини роду Перстач використовують як болетамувальні, кровоспинні, в'яжучі, сечогінні та спазмолiтичні засоби.

До останнього часу у видах роду Перстач досліджувались переважно дубильні речовини. Інші важливі класи сполук як первинного, так і вторинного метаболізму практично не вивчались.

Вивчення груп БАР, їх фізико-хімічних, фармакологічних властивостей, прогнозуванння фармакологічної дії, розробка методик контролю якості сировини та субстанцій - основні питання і завдання сучасної фармації.

Тому комплексне фітохімічне дослідження видів роду Перстач з метою визначення можливості їх медичного використання є актуальним завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії «Фармація» МОЗ та АМН України (Протокол № 54 від 15.10.2008 р.) і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Національного фармацевтичного університету «Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження» (номер державної реєстрації 0103U000476).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є пошук сировинних джерел БАР серед видів роду Перстач флори України, їх комплексне фармакогностичне дослідження, одержання біологічно активних субстанцій та встановлення їх фармакологічної активності.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: перстач медицина ботанічний хемотаксономічний

• проаналізувати і узагальнити сучасні дані наукових першоджерел щодо ботанічної характеристики, хімічного складу і застосування видів роду Перстач в медицині;

• провести скринінг груп БАР в досліджуваних видах роду Перстач, визначити їх кількісний вміст та виявити види для поглибленого дослідження;

• провести морфолого- та хемотаксономічне дослідження видів роду Перстач, виявити кореляцію між морфологічними ознаками та окремими БАР для визначення перспективних видів;

• виділити біологічно активні сполуки в індивідуальному стані та провести їх ідентифікацію;

• розробити технологічні схеми одержання біологічно активних субстанцій та визначити їх фармакологічну активність;

• розробити методики контролю якості (МКЯ) на сировину;

• визначити основні анатомо-діагностичні ознаки досліджуваних видів роду Перстач з метою стандартизації сировини.

Об'єкт дослідження. Комплексне фармакогностичне дослідження видів роду Potentilla L. флори України, які відносяться до 6 підродів: Schistophyllidium Juz., Fragariastrum Ser., Closterostyles, Hypargyrium Furr., Dynamidum Four. і Chenopotentilla Focke.

Предмет дослідження. Виявлення, виділення в індивідуальному стані і ідентифікація БАР (фенолкарбонові та гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, дубильні речовини, амінокислоти, макро- та мікроелементи, жирні кислоти, терпеноїди, вуглеводні) з видів роду Перстач та їх екстрактів; проведення макро- і мікроскопічних досліджень і встановлення основних діагностичних ознак видів, морфолого-таксономічне та хемотаксономічне дослідження представників роду, розробка схем технології одержання екстрактів БАР з перспективних видів роду Перстач та визначення їх фармакологічної активності.

Методи дослідження. Фармакопейні методи аналізу: фізичні - визначення втрати в масі при висушуванні, розчинність, температура плавлення; фізико-хімічні - хроматографія на папері (ПХ), в тонкому шарі сорбенту (ТШХ), колонкова хроматографія на поліамідному сорбенті і препаративна хроматографія на папері, спектрофотометрія в УФ- та видимій областях спектру, газорідинна хроматографія, високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ), хромато-мас-спектрометрія; хімічні - якісні реакції, лужний, кислотний та ферментний гідроліз; гравіметричний, комплексонометричний та перманганатометричний методи кількісного хімічного аналізу; технологічні - вибір екстрагенту, співвідношення сировини - екстрагенту, встановлення тривалості та температури екстракції; мікроскопічні - вивчення мікропрепаратів з поверхні листків та поперечні зрізи кореневищ; фармакологічні дослідження in vitro та in vivo.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в результаті комплексного фармакогностичного вивчення у досліджуваних видах роду Перстач виявлено ряд вуглеводів, вуглеводні, органічні кислоти, хлорофіли, каротиноїди, амінокислоти, жирні кислоти, фенолкарбонові кислоти, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини, терпеноїди.

Вперше проведено морфолого-таксономічне дослідження 30 видів роду Potentilla L. флори України, проаналізовано 3840 позитивних та негативних станів генеративних і вегетативних ознак. Вперше здійснено хемотаксономічне дослідження 14 видів цього роду, проаналізовано 4312 позитивних та негативних хімічних ознак. На основі розрахованих коефіцієнтів парної спорідненості встановлено морфолого-таксономічні та хемотаксономічні відстані між видами, за коефіцієнтами групової спорідненості побудовано дендрограми роду та доведено самостійність окремих видів. Виявлені перспективні види для подальшого дослідження.

Вперше з надземної та підземної частини п. білого та надземної частини п. прямостоячого виділено 20 речовин: 7 фенолкарбонових та гідроксикоричних кислот (галова, елагова, n-кумарова, кофейна, ферулова, хлорогенова, неохлорогенова), 3 кумарини (умбеліферон, скополетин, ескулетин), 10 флавоноїдів (апігенін, лютеолін, кемпферол, кверцетин, ізорамнетин, вітексин, цинарозид, кверцитрин, ізокверцитрин, рутин). Вперше в надземній та підземній частинах п. білого ідентифіковано та визначено методом ВЕРХ 8 фенольних сполук: галову, п-кумарову, елагову кислоти, рутин, кверцетин-3,7-O-диглюкозид, кемпферол-3-O-глюкозид, кверцетин-3-O-арабінозид, кемпферол-3-O-арабінозид. Вперше проведено комплексне вивчення компонентів ефірних олій та карбонових кислот 15 видів роду Перстач. Вперше було досліджено компонентний склад ефірних олій квіток п. білого та п. гусячого.

Визначені основні діагностичні морфолого-анатомічні ознаки трави п. білого, п. прямостоячого, п. сріблястого та п. піскового.

Розроблено технології одержання густих екстрактів (ліпофільні комплекси - Альбіфунгін Т і Альбіфунгін К, фенольні комплекси - Альбіцид Т і Альбіцид К), сухого екстракту (полісахаридно-протеїновий комплекс - ПСК-ПБ) з трави і кореневищ п. білого та встановлено їх антимікробну, антифунгальну, антиоксидантну, цитотоксичну активності, а також гостру токсичність. Розроблено технологію одержання густого екстракту (фенольний комплекс - ПФК-ПП) трави п. прямостоячого та встановлена його антимікробна та цитотоксична активності.

Новизна досліджень підтверджена патентом України на корисну модель № 66528 «Спосіб одержання ліпофільного комплексу протигрибкової дії»

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені технології одержання біологічно активних субстанцій з трави п. білого (густі та сухі екстракти), які виявили антиоксидантну, антимікробну та антифунгальну активності і можуть бути впроваджені у виробництво нових лікарських засобів на їх основі. За результатами досліджень розроблено проект МКЯ: «Перстачу білого трава».

Результати досліджень впроваджені у науково-дослідну роботу та навчальний процес кафедр медичної ботаніки, хімії природних сполук і фармакогнозії Національного фармацевтичного університету, кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії Луганського державного медичного університету, кафедри фармакогнозії Запорізького державного медичного університету, кафедри фармації Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно:

• вивчені, проаналізовані та узагальнені дані наукових першоджерел стосовно розповсюдження, хімічного складу та використання рослин роду Перстач;

• проведено морфолого-таксономічне та хемотаксономічне дослідження видів роду Перстач флори України;

• встановлено наявність і визначено вміст основних груп БАР трави та кореневищ п. білого, трави п. прямостоячого, трави п. сріблястого та трави п. піскового;

• виділено в індивідуальному стані і встановлено будову 20 речовин фенольної природи з трави і кореневищ п. білого та трави п. прямостоячого;

• розроблено і обґрунтовано технологію одержання екстрактів із трави і кореневищ п. білого та трави п. прямостоячого;

• вивчено морфолого-анатомічну будову трави та кореневищ п. білого, трави п. прямостоячого, встановлені основні діагностичні ознаки сировини цих видів;

• розроблено проект МКЯ на траву п. білого.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено та обговорено на науково-практичних конференціях різного рівня: Всеукраїнська науково-практична конференція «Хімія природних сполук» (м. Тернопіль, 2008 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (м. Харків, 2008 - 2012 рр.); Всеукраїнський конгрес «Сьогодення та майбутнє фармації» (м. Харків, 2008 р.); Ювілейна науково-практична конференція з міжнародною участю «Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи», присвячена пам'яті к.ф.н., доц. М.І. Борисова (м. Харків, 2009 р.); Науково-практична конференція «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (м. Тернопіль, 2009 р.); VII Международный Симпозиум по фенольным соединениям: фундаментальные и прикладные аспекты (г. Москва, 2009 г.); VII Національний з'їзд фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє» (м. Харків, 2010 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «XV міжнародний конгрес студентів та молодих вчених» (м. Тернопіль, 2011 р.); Науково-практична конференція «Бiологiчно-активнi речовини: фундаментальнi та прикладнi питання отримання та застосування (м. Новий Свiт, Крим, 2011 р.); ХIХ Российский Национальный конгресс: «Человек и лекарство» (г. Москва, 2012 г.); XXX International Scientific and Practical Conference «Modern medicine and pharmaceutics:actual problems and prospects of development» (London, 2012).

Наукові публікації. За результатами досліджень опубліковано 20 наукових праць, з яких 9 статей у фахових виданнях України та інших держав (1 з них у виданнях зарубіжних країн, 2 статті в інтернет-виданні); 10 тез доповідей, отримано 1 патент України на корисну модель, отримано заявку патенту на винахід № а2011 07059 вiд 06.06.2011 р.

Структура дисертації. Дисертаційна робота виконана на 187 сторінках основного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота ілюстрована 38 таблицями, 74 рисунками. Список використаних джерел містить 145 найменувань, у тому числі 75 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Ботанічна характеристика, розповсюдження, хімічний склад та застосування видів роду Перстач. В результаті аналізу наукових першоджерел встановлено, що рослини роду Перстач широко розповсюджені і мають достатню сировинну базу в Україні, проявляють різноманітну фармакологічну дію, містять різні класи БАР, проте вивчені нерівномірно і недостатньо. Єдиним офіцинальним видом роду є перстач прямостоячий. У якості лікарської сировини якого використовують кореневище. Перстач прямостоячий - Potentilla erecta внесено до Державної Фармакопеї України, фармакопей Росії та деяких країн Європейського Союзу. Інші види даного роду практично не вивчалися.

Розділ 2. Морфолого-, хемотаксономічне та хімічне дослідження видів роду Перстач. Об'єктами фармакогностичного і таксономічного дослідження стали 30 видів роду Перстач (Potentilla), які відносяться до 6 підродів: підрід Schistophyllidium Juz. - Potentilla orientalis (1), підрід Fragariastrum Ser. - P. alba (2), підрід Closterostyles - P. rupestria (3), підрід Hypargyrium Furr. - P. argentea (4), P. impolita (5), P. leucopolitana (6), P. thyrsiflora (7), P. canescens (8), P. obscura (9), P. fallacina (10), P. pilosa (11), P. semilacinosa (12), P. sulphurea (13), P. taurica (14), P. supina (15), P. norvegica (16), P. intermedia (17), P. heidenreichii (18), P. chrysanta (19), P. goldbachii (20), P. longipes (21), підрід Dynamidum Four. - P. aurea (22), P. crantzii (23), P. schurii (24), P. heptaphylla (25), P. humifusa (26), P. arenaria (27), P. erecta (28), P. reptans (29) та підрід Chenopotentilla Focke. - P. anserina (30).

Об'єктами морфолого-таксономічного дослідження стали 30 видів роду Перстач флори України; фітохімічного вивчення - 15 видів, хемотаксономічного дослідження - 14 видів даного роду. Усі види були заготовлені у фазу цвітіння на території України у 2008 - 2011 рр. Ідентифікацію досліджуваних видів проводили за консультативною допомогою кандидата біологічних наук, доцента Гамулі Ю.Г. (кафедра ботаніки та екології рослин ХНУ імені В.Н. Каразіна).

До вихідної таблиці-матриці морфолого-таксономічного дослідження увійшли 128 морфологічних ознак 30 видів, тобто було проаналізовано 3840 станів ознак. До таблиці-матриці для хемотаксономічного дослідження внесено 308 хімічних ознак 14 видів, тобто було проаналізовано 4312 станів ознак. Таксономічні відстані між видами визначали на основі коефіцієнтів їх найбільшої спорідненості. Ранжування видів проводили за розрахованими коефіцієнтами групової спорідненості. Враховуючи найбільшу спорідненість, були побудовані дендрограми таксономічних відстаней між видами роду Перстач за морфологічними та хімічними ознаками.

В результаті морфолого-таксономічного дослідження 30 видів роду Перстач побудовано дендрограму роду, яка ілюструє поділ видів на 4 групи (гілки). В основі роду знаходяться 2 види з підроду Hypargirium - P. supina (секція Rivales) і P.obscura (секція Recta) (рис.1).

Перша група утворена 10 таксонами, що належать до підродів Hypargirium та Closterostyles. Друга група утворена 5 видами підроду Dynamidum. Третя група утворена 4 видами з різних підродів, а саме: Dynamidum, Hypargirium, Fragariastrum, Schistophyllidium, Chenopotentilla. Четверта група утворена 11 видами з підродів Hypargirium та Dynamidum.

Встановлено, що утворені гілки дендрограми в основному відповідають системі роду Перстач, яку представлено у Флорі України та монографіях систематики рослин.



Рис. 1 Дендрограма видів роду Перстач за морфологічними ознаками

На основі результатів досліджень доведено самостійність видів P. intermedia (17) і P. heidenreichii (18), P. obscura (9) і P. pilosa (11), P. obscura (9) і P. semilacinosa (12), що описані у Флорі України як подібні або навіть тотожні. Між ними відмічено таксономічну спорідненість на рівні 19%, 17% та 28% відповідно.

Для хемотаксономічного дослідження 14 видів роду Перстач було проведено визначення компонентів їх ефірних олій, що були використані як хімічні ознаки.

З використанням методу хромато-мас-спектрометрії в об'єктах визначено 33 карбонові кислоти. Основними для видів роду Перстач є щавлева, малонова і яблучна кислоти. Проте, зазначені кислоти не можуть бути хімічними маркерами для хемотаксономії, внаслідок того, що їх набір є однаковим для усіх досліджуваних видів.

Хромато-мас-спектрометричним методом в надземних та підземних органах 14 видів роду Перстач встановлено наявність 308 компонентів ефірних олій, серед яких монотерпеноїди: ациклічні - ліналоолоксид, гераніаль, ліналілацетат, моноциклічні - 1,8-цинеол, г-терпінен, цис-ліналоолоксид, транс-ліналоолоксид, терпінен-4-ол, б-терпінеол, біциклічні - б-пінен, в-пінен, сабінен, борнеол; ароматичні монотерпеноїди - п-цимен-8-ол, карвакрол, евгенол; сесквітерпеноїди: ациклічний - в-фарнезен, біциклічний гвайазулен; ациклічний тритерпеноїд сквален; стероїдні сполуки - кампестерол, г-ситостерол; жирні кислоти, прості вуглеводні. За результатами досліджень побудовано дендрограму видів роду Перстач за хімічними ознаками (рис.2).

Рис. 2 Дендрограма видів роду Перстач за хімічними ознаками

Найбільш поширеними сполуками серед компонентів ефірних олій видів роду Перстач є цис- і транс-ліналоолоксиди, їх ідентифіковано у 12 видах, які відносяться до 4 підродів - Hypargirium, Fragariastrum, Schistophyllidium та Chenopotentilla: а саме Potentilla alba, P. anserina, P. taurica, P. orientalis, P. humifusa, P. impolitа, P. obscura, P. pilosa, P. intermedia, P. reptans, P. sulphurea, P. arenaria; гексагдіроксифарнезилацетон - у 6 видах: P. impolita, P. obscura, P. pilosa, P. intermedia, P. reptans і P. sulphurea. Кваліфікаційними хемо-ознаками виявились в-дамаскенон, який знайдено у двох видах: P. erecta і P. sulphurea; 1,8-цинеол, п-цимен та лимонен, що виявлені у P. alba та P. anserina. Potentilla alba - єдиний вид, який містить такі монотерпеноїди, як терпінен-4-ол, б-терпінеол, ментол, б-пінен, в-пінен, борнеол, карвон та п-цимен-8-ол.

За результатами морфолого-таксономічного та хемотаксономічного дослідження було встановлено корелятивні взаємозв'язки між морфологічними ознаками видів роду Перстач та вмістом окремих компонентів ефірних олій (рис.3).



Рис. 3 Кореляція транс-ліналоолоксиду з ознаками видів роду Перстач

Вміст транс-ліналоолоксиду корелює на 60% з такими морфологічними ознаками видів роду Перстач: багаторічники, прилистки стеблових листків яйцевидні, квітконоси короткі, чашолистки внутрішні і зовнішні яйцевидні, чашолистки внутрішні яйцевидні, трикутно-яйцевидні, гострі і на 80% з наступними морфологічними ознаками: суцвіття багатоквіткове, пелюстки довші за чашечку та чашолистки, тичинок 20.

За результатами морфолого- та хематаксономічного дослідження, а також зважаючи на розповсюдження та сировинні ресурси, видами для поглибленого дослідження стали п. білий, п. прямостоячий, п. сріблястий та п. пісковий.

Розділ 3. Визначення кількісного вмісту БАР перстачу білого, перстачу прямостоячого, перстачу сріблястого та перстачу піскового. Дослідження гідроксикоричних кислот та флавоноїдів в траві п. білого, п. прямостоячого, п. сріблястого та п. піскового проводили спектрофотометричним методом (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст гідроксикоричних кислот та флавоноїдів в досліджуваних об'єктах

Вид перстачу	Вміст гідроксикоричних кислот, %	Вміст флавоноїдів, %
	, n=5
Трава п. білого	1,82±0,01	0,91±0,02
Трава п. прямостоячого	1,75±0,01	0,85±0,02
Трава п. сріблястого	1,64±0,01	0,66±0,01
Трава п. піскового	1,47±0,02	0,38±0,01

Найбільший вміст гідроксикоричних кислот та флавоноїдів спостерігався у траві п. білого та траві п. прямостоячого.

Вміст дубильних речовин (у повітряно-сухій сировині) в надземних частинах та підземних органах досліджуваних видів роду Перстач визначали перманганатометричним (ДФ XI) та фармакопейним (ДФУ) методами (табл.2).

Таблиця 2

Вміст дубильних речовин в досліджуваних об'єктах

Вид роду Перстач	Вміст дубильних речовин, %
	Метод перманганатометрії	Метод фармакопейний
	, n=5
П. прямостоячий, надземні органи	7,26±0,16	1,59±0,04
П. прямостоячий, підземні органи	22,13±0,12	8,60±0,15
П. білий, надземні органи	2,85±0,02	2,07±0,03
П. білий, підземні органи	23,53±0,42	11,86±0,20
П. пісковий, надземні органи	6,34±0,15	1,77±0,15
П. сріблястий, надземні органи	6, 94±0,14	1,53±0,14

Найбільший вміст дубильних речовин встановлено у кореневищах п. білого.

У траві п. білого, п. прямостоячого, п. сріблястого, п. піскового та у кореневищах п. білого та п. прямостоячого було визначено 23 амінокислоти, з яких 8 - незамінні амінокислоти. Вміст вільних амінокислот у траві п. білого склав мг/кг: 338,8, у кореневищах - 645,7; в траві п. прямостоячого - 683, у кореневищах п. прямостоячого - 216,7; в траві п. сріблястого - 1306,1; в траві п. піскового - 506,5.

Методом емісійної спектрометрії у траві п. білого, п. прямостоячого, п. сріблястого, п. піскового та у кореневищах п. білого і п. прямостоячого визначено вміст 5 макро- (К, Na, Ca, Р, Mg) та 11 мікроелементів (Fe, Si, Мn, Al, Pb, Sr, Zn, Ni, Mo, Cu, Co). У траві досліджуваних видів в межах можливостей виявлення були відсутні кадмій (<0,001), арсен (<0,001) та ртуть (<0,001).

Виявлено основні діагностичні ознаки видів роду Перстач: п. білого, п. прямостоячого, п. сріблястого та п. піскового, які будуть необхідні для ідентифікації та стандартизації лікарської рослинної сировини. Найбільш відрізняється за морфолого-анатомічною будовою від інших видів п.білий. Відмінними анатомічними ознаками п. білого є: чисельні друзи кальцію оксалату в мезофілі та кристалоносна обкладинка з призматичних кристалів кальцію оксалату вздовж жилок; товстостінні прості волоски із тонкою порожниною, зігнуті при основі, направлені до верхівки листової пластинки; чисельні товстостінні волоски вздовж центральної жилки, значно довші за волоски, що знаходяться по краю листової пластинки та головчасті волоски з двоклітинними голівками та одноклітинними ніжками.

За результатами кількісного визначення гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, амінокислот та макро- і мікроелементів об'єктами для подальшого дослідження стали п. білий та п. прямостоячий.

За результатами морфологічних, анатомо-діагностичних, гістохімічних, фітохімічних досліджень розроблено проект МКЯ "Перстачу білого трава".

Згідно вимог ДФУ нами рекомендовано стандартизувати дану сировину за морфолого-анатомічними ознаками, результатами ТШХ, показниками загальної золи, золи не розчинної в 10% розчині хлористоводневої кислоти, втрати в масі при висушуванні, вмісту домішок та кількісним вмістом флавоноїдів і гідроксикоричних кислот.

Розділ 4. Виділення, ідентифікація БАР з трави та кореневищ перстачу білого і трави перстачу прямостоячого.

Для виділення і розділення БАР сировину послідовно обробляли хлороформом, етилацетатом, сумішшю етилацетат - етанол (8:2), етанолом та водою. Процес вичерпної екстракції ліпофільних фракцій здійснювали в апараті Сокслета. Спиртову та водну фракції отримували в колбі на водяному нагрівнику з виснаженої сировини. В результаті було отримано хлороформну фракцію, яка містила комплекс ліпофільних сполук: каротиноїди, хлорофіли та метильовані аглікони флавоноїдів.

Етилацетатна та етилацетатно-спиртова фракції були об'єднані, оскільки містили однакові фенольні сполуки: флавоноїди - аглікони та їх моно-, біозиди, глікозиди гідроксикумаринів, елагову кислоту та її похідні. В етанольній фракції були виявлені біозиди флавонолів.

У водній фракції виявлено полісахариди, амінокислоти та дубильні речовини.

За допомогою хроматографічних методів дослідження: ПХ, ТШХ, препаративної хроматографії, використовуючи хроматографічний папір і пластини Сорбфіл (Росія) та Silufol (Чехія) з трави і кореневищ п. білого і трави п. прямостоячого було виділено та ідентифіковано 20 речовин (табл. 3). Характерними для трави, кореневищ п. білого та трави п. прямостоячого є кислоти: галова, елагова, ферулова, хлорогенова, неохлорогенова; кумарин умбеліферон; флавоноїди апігенін, лютеолін, вітексин. З трави п. білого та з трави п. прямостоячого було виділено та ідентифіковано ескулетин, цинарозид, ізорамнетин, ізокверцитрин та рутин.

п-Кумарову кислоту виділено з кореневищ п. білого; скополетин - з трави п. білого. У траві п. прямостоячого та в кореневищах п. білого ідентифіковано кофейну кислоту.

Таблиця 3

Фізико-хімічні властивості БАР, виділених з досліджуваних об'єктів

Сполука	Т. пл.,°С	УФ-спектр, лmax нм	Rf у системах розчинників	Сировина
			Система*	Rf
1	2	3	4	5	6
Галова кислота	226-228	276,236	6 1	0,44 0,65	Т.,к. п.б., т. п. пр.
Елагова кислота	360	366,256	2	0,68	Т.,к. п.б., т. п. пр.
п-Кумарова кислота	207-210	310,225	6	0,74	К. п.б.
Кофейна кислота	194-196	325,300,235	6	0,32	К. п.б., тр.п. пр.
Ферулова кислота	168-170	320,290	6	0,43	Т.,к. п.б., т. п. пр.
Хлорогенова кислота	203-205	325,300,245	6	0,66	Т.,к. п.б., т. п. пр.
Неохлорогенова кислота	Аморф.	325,300,243	6	0,70	Т.,к. п.б., т. п. пр.
Умбеліферон	228-230	230,257,326	6 7	0,28 0,25	Т.,к. п.б., т. п. пр.
Ескулетин	268-276	230,260,300,360	6 7	0,24 0,06	Т. п.б., т. п. пр.
Скополетин	202-204	230,255,296, 346	6 7	0,58 0,60	Т. п.б.,
Апігенін	347-349	336, 269	2	0,78	Т., к. п.б., т. п. пр.
Лютеолін	232-241	256, 265, 352	4 3	0,94 0,55	Т., к. п.б., т. п. пр.
Цинарозид	256-258	352, 266, 257	1 5	0,42 0,21	Т. п.б., т. п. пр.
Вітексин	263-265	275, 335	1 5	0,65 0,28	Т., к. п.б., т. п. пр.
Кемпферол	275-277	265, 369	3 4	0,55 0,63	Т., к. п.б., т. п. пр.
1	2	3	4	5	6
Цинарозид	256-258	352, 266, 257	1 5	0,42 0,21	Т. п.б., т. п. пр.
Вітексин	263-265	275, 335	1 5	0,65 0,28	Т., к. п.б., т. п. пр.
Кемпферол	275-277	265, 369	3 4	0,55 0,63	Т., к. п.б., т. п. пр.
Кверцетин	310-312	265, 370	3 4	0,32 0,26	Т., к. п.б., т. п. пр.
Ізорамнетин	306-309	203, 256, 360	1	0,78	Т. п.б., т. п. пр.
Кверцитрин	187-190	256, 265, 356	2 6	0,62 0,31	Т. п.б., т. п. пр.
Ізокверцитрин	238-241	360, 265, 255	1 5	0,58 0,39	Т. п.б., т. п. пр.
Рутин	187-190	361, 258	5 1	0,54 0,46	Т., к. п.б., т. п. пр.

Примітки: 1 - н-бутанол - оцтова кислота - вода БОВ (4:1:2), 2 - етилацетат - мурашина кислота - вода (10:2:3), 3 - хлороформ - оцтова кислота - вода (13:6:1), 4 - бензол - етилацетат - оцтова кислота - вода (50:50:1:1), 5 - 15% оцтова кислота, 6 - 2% оцтова кислота; 7 - хлороформ (формамід 25 %) - ПХ.

Методом ВЕРХ в траві п. білого встановлено наявність та кількісний вміст наступних сполук мг/100г: кверцетин-3,7-O-диглюкозид (1031,8), кемпферол-3-O-глюкозид (70,0), кверцетин-3-O-арабінозид (10,9), рутин (86,5), кемпферол-3-O-арабінозид (23,3). В кореневищах п. білого ідентифіковано п-кумарову (106,2) та елагову кислоти (5,9). Речовини кверцетин-3,7-O-диглюкозид, кемпферол-3-O-глюкозид, кверцетин-3-O-арабінозид, кемпферол-3-O-арабінозид в доступних нам наукових першоджерелах не були описані для Potentilla alba.

Розділ. 5. Одержання біологічно активних субстанцій з трави та кореневищ перстачу білого, трави перстачу прямостоячого; дослідження їх фармакологічної активності.

Траву та кореневища п. білого вичерпно екстрагували хлороформом у співвідношенні сировина - екстрагент 1:9, отримані густі екстракти фільтрували та упарювали при температурі 65 єС до повного видалення екстрагенту і одержання ліпофільного залишку. Вихід густого екстракту з трави п. білого (Альбіфунгін Т) склав 4,06%, з кореневищ рослини (Альбіфунгін К) - 0,56%.

З метою комплексної переробки сировини знежирену сировину вичерпно екстрагували сумішшю етилацетат - етанол у співвідношенні 8: 2. Вихід отриманого густого екстракту з трави п. білого (Альбіцид Т) склав 1,20%, з кореневищ п. білого (Альбіцид К) - 15,33%, з трави п. прямостоячого (ПФК-ПП) - 9,49%.

Отримання сухого екстракту з трави п. білого (ПСК-ПБ) проводили шляхом трикратної екстракції водою при співвідношенні сировина - екстрагент (1: 32) з наступним концентруванням розчину до третини об'єму та висадженням полісахаридів трикратним об'ємом 96% етанолу. Вихід сухого екстракту ПСК-ПБ склав 12%.

З використанням методу хромато-мас-спектрометрії проведено визначення якісного складу одержаних екстрактів та кількісного вмісту БАР. В густому екстракті Альбіфунгін Т визначено 58 летких сполук, з яких ідентифіковано 30. Домінуючими компонентами за кількісним вмістом (мг/кг) є цис-неофітадієн (712,8), тритриаконтан (258,3), г-ситостерол (1800,7), гентриаконтадієн-1,20 (1602,7), кампестерол (128,7); пальмітинова (2681,1), лінолева (1165,3), стеаринова (570,5) та тетрадеканова (115,5) кислоти. Методом тривимірної скануючої спектрофлуориметрії визначено хлорофіли (2,8%) та каротиноїди (4,1%).

В густому екстракті Альбіфунгін К визначено 54 леткі сполуки, з яких ідентифіковано 31. Домінуючими компонентами за вмістом (мг/кг) є г-ситостерол (4550,4), кампестерол (299,5) та цис-неофітадієн (200,5); серед жирних кислот домінуючі: пальмітинова (2344,2), стеаринова (696,2) та олеїнова (589).

В густому екстракті Альбіцид Т визначено 31 летку сполуку, з них ідентифіковано 26. Домінуючими компонентами за вмістом (мг/кг) є гексагідрофарнезилацетон (47,9), сквален (14,5), цис-, транс-неофітадієн (15,0 та 4,7 відповідно). Ідентифіковано 9 дикарбонових та 12 жирних кислот. Домінуючими карбоновими кислотами є (мг/кг): янтарна (1507), малонова (555), азелаїнова (481); жирними - пальмітинова (8351), лінолева (2193) та стеаринова (1853).

В результаті досліджень в густому екстракті Альбіцид К визначено 41 летку сполуку, з них ідентифіковано 15. Домінуючими компонентами (мг/кг) є сквален (13,9), ацетоїн (13,7) та бензиловий спирт (11,4). Ідентифіковано 7 жирних кислот, серед яких домінуючі (мг/кг): кротонова (4453,6), ізомасляна (175), метилкротонова (106). Ідентифіковано 15 карбонових та 15 жирних кислот. Домінуючими карбоновими кислотами є (мг/кг): ізо-лимонна (541,0), ванілінова (276,8), метилянтарна (222,0), янтарна (217,1) та малонова (110,0); жирними - пальмітинова (1144,4), лінолева (596,5) та олеїнова (375,8).

Дослідження антимікробної, антифунгальної активностей, гострої токсичності густих екстрактів Альбіфунгін Т, Альбіфунгін К, Альбіцид Т, Альбіцид К проводили на базі ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України» у лабораторії біохімії мікроорганізмів та поживних середовищ за консультативною допомогою наукового співробітника Кашпур Н. В. Дослідження проводили методом дифузії в агар. Відповідно до рекомендацій ВООЗ для оцінки активності препаратів використовували тест-штами Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa, Basillus subtilis, Candida albicans. Оцінку антимікробної активності здійснювали шляхом вимірювання розміру зони затримки росту мікроорганізмів (в мм) навколо досліджуваного препарату (табл. 4).

Таблиця 4

Порівняльна антимікробна активність густих екстрактів з трави та кореневищ перстачу білого

Субстанція	Затримка росту мікроорганізмів, мм
	S. aureus 25923	E. coli 25922	P.aeruginosa 27853	B.subtilis 6633	P.vulgaris 4636	C.albicans 885/653
Альбіфунгін Т 2%	10,0±0,1	12,7±0,3	32,4±0,3	10,0±0,1	33,2±0,2	35,0±0,3
Альбіфунгін Т 5%	12,1±0,2	20,2±0,3	30,3±0,4	10,0±0,1	35,2±0,3	35,0±0,3
Альбіфунгін К 2%	Х	10,3±0,4	35,3±0,1	10,2±0,2	30,1±0,4	30,0±0,1
Альбіцид Т 2%	30,4±0,3	20,3±0,2	18,3±0,2	10,0±0,1	14,2±0,3	х
Альбіцид Т 5%	32,4±0,3	30,3±0,4	20,1±0,3	13,2±0,2	15,1±0,2	х

Примітка: х - затримка росту мікроорганізмів відсутня

Густий екстракт Альбіфунгін Т проявляє високу антибактеріальну активність щодо P. aeruginosа, P. vulgaris та дуже високу протигрибковую дію щодо C. albicans. Густий екстракт Альбіцид Т проявляє високу антибактеріальну активність щодо S. aureus, E. coli, P. аeruginosа.

Дослідження антимікробної, цитотоксичної активностей та гострої токсичності густого екстракту ПФК-ПП та сухого екстракту ПСК-ПБ проведено за консультативною допомогою спеціалістів бактеріологічного відділення 28 СЕЗ МО України (начальник відділення А.К. Капелюха, лікарі О.Б. Сребродольський, Н.Г. Осадча) на наявність бактеріостатичної активності до Pseudomonas aeruginosa, Esherichia coli, Proteus vulgaris, Staphylococcus aureus. За результатами дослідження густий екстракт ПФК-ПП проявляє помірну антимікробну активність щодо E. coli та P. aeruginosa; сухий екстракт ПСК-ПБ проявляє високу антимікробну активність щодо P. vulgaris та S. aureus.

Визначення антиоксидантної активності сухого екстракту ПСК-ПБ на моделі тетрахлорметанового ураження печінки проводилося на кафедрі біології, фізіології та анатомії людини Національного фармацевтичного університету за консультативною допомогою завідувача кафедри д.б.н., проф. Л.М. Малоштан. Як референс-препарат використано вітчизняний антиоксидант рослинного походження «Силібор». Порівняльний аналіз активності сухого екстракту ПСК-ПБ та „Силібору” показав, що досліджуваний екстракт не поступається за активністю референс-препарату.

Вивчення цитотоксичної дії сухого екстракту трави перстачу білого та густого екстракту трави перстачу прямостоячого проведено за консультативною допомогою професора кафедри біологічної та медичної хімії з курсом фізколоїдної та біонеорганічної хімії ІФНМУ А.О. Клименка. Цитотоксичну активність досліджуваних екстрактів вивчали методом контактного впливу цих препаратів на клітини асцитної карциноми Ерліха за методикою Р.А. Шрека на білих нелінійних мишах. Про цитолітичну дію досліджуваних екстрактів робили висновок на основі відсоткового вмісту забарвлених еозином (мертвих) клітин. Виражену цитотоксичну дію на ракові клітини проявляє густий екстракт ПФК-ПП, який у дозі 100 мг у 23,7 % викликає загибель ракових клітин та сухий екстракт ПСК-ПБ, який у дозі 100 мг, у 19,7 % викликає загибель ракових клітин.

За результатами досліджень гострої токсичності густі екстракти Альбіфунгін Т, Альбіцид Т, Альбіцид К за класифікацією К.К. Сидорова та ГОСТ 12.1.007-76 можна віднести до VI класу токсичності - відносно нешкідливі речовини; сухий екстракт ПСК-ПБ до IV класу токсичності - малотоксичні речовини, а густий екстракт ПФК-ПП - до V класу токсичності - практично нетоксичні речовини.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукової проблеми, що полягає у пошуку нових рослинних джерел БАР серед рослин роду Перстач шляхом комплексного фармакогностичного дослідження.

На основі результатів морфолого-таксономічних досліджень 30 видів, хімічного вивчення 15 видів та хемотаксономічного дослідження 14 видів роду Перстач флори України визначено перспективні види. Встановлено якісний склад і кількісний вміст БАР в досліджуваних видах, одержані густі та сухі екстракти трави і кореневищ п. білого та густий екстракт трави п. прямостоячого, визначено їх антиоксидантну, цитотоксичну, антимікробну та антифунгальну дію; розроблено проект МКЯ на новий вид лікарської рослинної сировини.

1. Вперше визначено 33 карбонові кислоти, 308 летких сполук в надземних та підземних органах 15 видів роду Перстач, 16 макро- та мікроелементів, 23 амінокислоти у 6 видах сировини досліджуваних видів роду.

2. Вперше з надземної та підземної частини п. білого та надземної частини п. прямостоячого виділено 20 речовин: 7 фенолкарбонових та гідроксикоричних кислот (галова, елагова, n-кумарова, кофейна, ферулова, хлорогенова, неохлорогенова), 3 кумарини (умбеліферон, скополетин, ескулетин), 10 флавоноїдів (апігенін, лютеолін, кемпферол, кверцетин, ізорамнетин, вітексин, цинарозид, кверцитрин, ізокверцитрин, рутин).

3. Вперше в надземній та підземній частинах п. білого методом ВЕРХ ідентифіковано та кількісно визначено 8 речовин: галова, елагова, п-кумарова кислоти, рутин, кверцетин-3,7-O-диглюкозид, кемпферол-3-O-глюкозид, кверцетин-3-O-арабінозид, кемпферол-3-O-арабінозид.

4. З метою ідентифікації сировини визначені основні морфологічні та анатомічні діагностичні ознаки трави та кореневищ п. білого, п. прямостоячого, п. сріблястого та п. піскового; виявлені їх характерні та відмінні ознаки.

5. Вперше розроблено технології одержання густих екстрактів Альбіфунгін Т, Альбіфунгін К (ліпофільні комплекси), густих екстрактів Альбіцид Т, Альбіцид К, ПФК-ПП (фенольні комплекси) та сухого екстракту ПСК-ПБ (полісахаридно-протеїновий комплекс) з трави, кореневищ п. білого та трави п. прямостоячого. Технологія одержання Альбіфунгіну Т захищена патентом на корисну модель України (№ 66528 „Спосіб одержання ліпофільного комплексу протигрибкової дії”).

6. Вперше встановлено антимікробну, антифунгальну, антиоксидантну, цитотоксичну активності та гостру токсичність густих екстрактів (Альбіфунгін Т, Альбіфунгін К, Альбіцид Т, Альбіцид К, ПФК-ПП) та сухого екстракту (ПСК-ПБ). Вперше встановлено антимікробну та цитотоксичну активності густого екстракту ПФК-ПП.

7. Проведено стандартизацію трави п. білого, як нового виду лікарської рослинної сировини. Запропоновано проводити стандартизацію сировини, згідно вимог ДФУ за наступними критеріями: морфолого-анатомічні діагностичні ознаки, результати тонкошарової хроматографії, показники загальної золи, золи не розчинної в 10 % розчині хлористоводневої кислоти, втрати в масі при висушуванні, домішки та вміст флавоноїдів і гідроксикоричних кислот. Розроблено проект МКЯ «Перстачу білого трава».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Хромато-мас-спектрометричне визначення компонентів ефірної олії Potentilla alba L. / А. М. Ковальова, Е. Р. Абдулкафарова, А. Р. Грицик, Т. В. Ільїна, О. М. Гриценко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. 2009. Вип.18, кн. 3. С. 432-437. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних дослідженнь, обробці одержаних результатів, оформленні статті).

2. Порівняльне вивчення компонентного складу ефірних Potentilla alba та Potentilla anserinа / А. М. Ковальова, Е. Р. Абдулкафарова, Т. В. Ільїна, Н. В. Сидора // Український біофармацевтичний журнал. 2011. № 3. С. 39-43. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних дослідженнь, обробці одержаних результатів, оформленні статті).

3. Компоненти ефірних олій квіток Potentilla alba L. та Potentilla anserina L. / А. М. Ковальова, Е. Р. Абдулкафарова, Т. В. Ільїна, А. М. Комісаренко // Вісник фармації. 2011. № 3. С. 4043 (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних дослідженнь, обробці одержаних результатів, оформленні статті).

4. Kovalyova A. M. Phenolic compounds from Potentilla alba / A. M. Kovalyova, E. R. Abdulkafarova // Chemistry of Natural Compounds. 2011. Vol. 47, № 2. P. 290291. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних дослідженнь, обробці одержаних результатів, оформленні статті)

5. Абдулкафарова Е. Р. Хромато-мас-спектрометричне визначення компонентів ефірної олії перстачу сріблястого / Е. Р. Абдулкафарова, А. М. Ковальова, Т. В. Ільїна // Problems and ways of modern public health development: materials digest of the XVI Internationals Scientific and Practical Conference, Kiev, London, December 21-26, 2011. Kiev, 2011. С. 175176. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних дослідженнь, обробці одержаних результатів, оформленні статті)

6. Абдулкафарова Е. Р. Порівняльна характеристика видів підроду Dynamidium роду Potentilla L. за компонентним складом ефірних олій та морфологічною будовою / Е. Р. Абдулкафарова, А. М. Ковальова, Т. В. Ільїна // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. 2012. Вип.21, кн. 4. С. 284288. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних дослідженнь, обробці одержаних результатів, оформленні статті).

7. Абдулкафарова Е. Р. Дослідження жирних кислот ліпофільно-поліфенольного комплексу з кореневищ перстачу білого / Е. Р. Абдулкафарова, А. М. Ковальова, Т. В. Ільїна // Український медичний альманах. 2012. Т. 15, № 5. С. 46. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних дослідженнь, обробці одержаних результатів, оформленні статті).

8. Абдулкафарова Е. Р. Исследование жирных кислот травы лапчатки белой (Potentilla alba L.) / Е. Р. Абдулкафарова, А. М. Ковальова, Т. В. Ільїна // Problems and ways of modern public health development: materials digest of the XVI Internationals Scientific and Practical Conference, Kiev, London, August 16-23, 2012. Kiev, 2012. С. 183184. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних дослідженнь, обробці одержаних результатів, оформленні статті).

9. Порівняння антибактеріальної активності ліпофільних екстрактів трави перстачу гусячого та перстачу білого / А. М. Ковальова, Е. Р. Абдулкафарова, Н. В. Кашпур, А. Ю. Волянський, Т. П. Осолодченко // Запорожский мед. журн. 2012. №3 (72). С. 7173. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних дослідженнь, обробці одержаних результатів, оформленні статті).

10. Патент України на корисну модель № 66528. МПК А61К 36/73, A61P 31/10. Спосіб одержання ліпофільного комплексу протигрибкової дії / Абдулкафарова Е. Р., Кашпур Н.В., Ковальова А.М., Ільїна Т.В., Комісаренко А.М., Горяча О.В., Грудько І.В., Очкур О.В., Волянський Ю.А. (Україна). № - и 2011 07061; заявл. вiд 06.06.2011; опубл. 10.01.2012, Бюл.№ 1. 4с. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних дослідженнях, обробці одержаних результатів, оформлення статті).

11. Ковальова А. М. Дослідження ефірної олії трави Potentilla alba L. / А. М. Ковальова, Е. Р. Абдулкафарова // Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи: тез. доп. ювілейної наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвяч. пам'яті канд. фармац. наук, доц. Михайла Івановича Борисова (до 80-річчя від дня народж.), м. Харків, 26 берез. 2009 р. Х., 2009. С. 97.

12. Ковальова А. М. Терпеноїди ефірної олії кореневищ Potentilla alba L. / А. М. Ковальова, Е. Р. Абдулкафарова // Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи: тез. доп. ювілейної наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвяч. пам'яті канд. фармац. наук, доц. Михайла Івановича Борисова (до 80-річчя від дня народж.), м. Харків, 26 берез. 2009 р. Х., 2009. С. 98.

13. Изучение фенольных соединений травы Potentilla alba L. и Potentilla anserina L. / Н. Ф. Гончаров, А. М. Ковалёва, Э. Р. Абдулкафарова, А. Н. Комиссаренко // Человек и лекарство: тез. докл. ХVI Росс. нац. конгр., г. Москва, 6-10 апр. 2009 г. М., 2009. С.642.

14. Абдулкафарова Е. Р. Антибактерiальна активнiсть перстачу бiлого / Е. Р. Абдулкафарова, Т. I. Канюка, А. М. Ковальова // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених, м. Харків, 21-22 квіт. 2010 р. Х., 2010. С. 30.

15. Абдулкафарова Е. Р. Фітохімічне дослідження перстачу білого / Е. Р. Абдулкафарова, А. М. Ковальова, Н. В. Сидора // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених, присвяч. 140-річчю з дня народж. д-ра фармац. та хім. наук, проф. Миколи Овксентійовича Валяшка, м. Харків, 21-22 квіт. 2011 р. Х., 2011. С. 36.

16. Абдулкафарова Е. Ліпофільні фракції перстачу білого / Е. Абдулкафарова, Н. Сидора // XV Міжнародний конгрес студентів та молодих вчених: тез. доп., 27-29 квіт. 2011р. Тернопіль, 2011. С. 319.

17. Біологічно активні речовини ліпофільних фракцій з трави видів родів Artemisia L, Potentilla L., Melilotus L. і дослідження їх протимікробної активності / А. М. Ковальова, Т. В. Ільїна, Н. В. Кашпур, Е. Р. Абдулкафарова, І. В. Грудько, О. В. Очкур // Биологически активные вещества: фундаментальные и прикладные вопросы получения и применения: материалы конф., 23-28 мая 2011 г. Новый Свет, 2011. С. 263264.

18. Абдулкафарова Е. Р. Компоненти ефірних олій Potentilla erecta та Potentilla arenaria / Е. Р. Абдулкафарова, А. М. Ковальова, О. Є. Комлик // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених, м. Харків, 19-20 квіт. 2012 р. Х., 2012. Т. 1. С. 40.

19. Абдулкафарова Е. Р. Елементний склад перстачу білого / Абдулкафарова Е.Р., Ковальова А.М. // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених, м. Харків, 19-20 квіт. 2012 р. Х., 2012. Т. 1. С. 46.

20. Компонентный состав эфирного масла Potentilla arenaria L. / А. М. Ковалёва, Э. Р. Абдулкафарова, Т. В. Ильина, Н. В. Сидора, Н. Н. Гончаров // Человек и лекарство: тез. докл. ХІХ Рос. нац. конгр., г. Москва, 23-27 апр. 2012 г. М., 2012. С.387.

АНОТАЦІЯ

Абдулкафарова Е.Р. Фармакогностичне дослідження видів роду Potentilla L. флори України. На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2013.

Вперше проведено морфолого-таксономічне дослідження 30 видів роду Перстач. У траві 15 видів роду Перстач хромато-мас-спектрометричним методом ідентифіковано та встановлено кількісний вміст компонентів ефірних олій та карбонових кислот. Хемотаксономічне дослідження 14 видів роду Перстач проводили, використовуючи як сполуки-маркери компоненти ефірних олій. За результатами хемотаксономічного дослідження визначено перспективні види для подальшого дослідження. У траві п. білого, п. прямостоячого, п. сріблястого та п. піскового, кореневищах п.білого та п. прямостоячого досліджено органічні, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, дубильні речовини, амінокислоти, макро- та мікроелементи. З трави та кореневищ п. білого та з трави п. прямостоячого виділено і встановлено структуру 20 речовин. Розроблено оптимальні технології одержання густих та сухих екстрактів з трави та кореневищ п. білого та трави п. прямостоячого. Ідентифіковано та встановлено в отриманих субстанціях кількісний вміст хлорофілів, каротиноїдів, флавоноїдів, летких сполук та жирних кислот. Досліджено антиоксидантну, антимікробну, фунгіцидну, цитотоксичну активність густого, сухого екстрактів з трави та кореневищ п. білого та густого ектракту з трави п. прямостоячого. Розроблено проект МКЯ: "Перстачу білого трава”.