Ceratophyllum tanaiticum (Ceratophyllaceae) в озерах дельти р. Супій (Середнє Придніпров'я)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ceratophyllum tanaiticum (Ceratophyllaceae) в озерах дельти р. Супій (Середнє Придніпров'я)

Василь Л. ШЕВЧИК, Ігор В. СОЛОМАХА, Володимир А. СОЛОМАХА

ННЦ "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка

вул. Володимирська, 64/13, Київ 03680, Україна

Abstract

A rare relict species, Ceratophyllum tanaiticum, was found in three lakes during surveys of floodplain vegetation in the lower reaches of the Supty River (Cherkasy Region, Ukraine). These lakes are located on the left bank of the Supty River, near its confluence with the Dovhun River, which is actually one of the former riverbeds of the Dnipro River. The studied area is represented by floodplain complexes formed by segments of the old floodplain, terrace depressions nearby and upland terrace. There are many small (less than several ares in area) bayou lakes, filled with water during floods, which due to special character of underlying surface (fascia of fine-grained sand and loam) dry out very slow during periods of low water levels in late summer and autumn. The localities of С. tanaiticum, where it plays a role of codominant and assectator in hydrophyte communities, represent habitats of little overgrown drying eutrophic reservoirs with organogenic benthic sediments. Plant communities featuring species identify relatively clean reservoirs. Ensuring sufficient water level in specific reservoirs -- drying bayou floodplain lakelets -- in the first half of vegetation season may be considered as the main conservation measures for С. tanaiticum.

Keywords: Ceratophyllum tanaiticum, protection, Supiy River Delta, Middle Dnipro

Під час обстежень ділянок заплави нижньої течії р. Супій (Черкаська обл., Україна) в акваторіях трьох озер, що знаходяться на ділянці заплави в гирловій частині лівого берега р. Супій, у місці її впадіння в р. Дов- гун, яка фактично є одним із залишкових та затухаючих русел Дніпра, виявлено зростання рідкісної рослини Ceratophyllum tanaiticum. Досліджена територія представлена заплавними комплексами, сформованими сегментами старої заплави, притерасними зниженнями та боровою терасою. Тут трапляється багато невеличких (площею, меншою кількох ар) озер старичного походження, що наповнюються водою під час повеней, та через особливості підстилаючої поверхні (фації з тонкозернистими пісками та суглинками) дуже повільно висихають під час пізньолітніх та осінніх меженей. Місцезнаходження С. tanaiticum, в яких він відіграє роль кондо- мінанта та асектатора в угрупованнях гідрофітів, цілком репрезентують такі біотопи виду, як малозарослі пересихаючі евтрофні водойми з органогенними донними відкладами. Фітоценози з участю виду ідентифікують водойми як умовно чисті. Основним заходом зі збереження С. tanaiticum можна вважати забезпечення достатнього рівня води в першу половину вегетаційного періоду в специфічних водоймах - пересихаючих старичних заплавних озерцях. гідрофіт рослина ceratophyllum tanaiticum

Ключові слова: Ceratophyllum tanaiticum, охорона, дельта річки Супій, Середнє Придніпров'я

При обследовании участков поймы нижнего течения р. Супой (Черкасская обл., Украина) в акваториях трех озер, находящихся на участке поймы в устьевой части левого берега р. Супой в месте ее впадения в р. Довгун, которая фактически является одним из остаточных и затухающих русел Днепра, отмечен рост редкого растения Ceratophyllum tanaiticum. Исследованная территория представлена пойменными комплексами, сформированными сегментами старой поймы, притеррасными понижениями и боровой террасой. Здесь встречается много небольших (площадью меньше нескольких ар) озер старичного происхождения, наполняющихся водой во время паводков, и вследствие особенностей подстилающей поверхности (фации с тонкозернистыми песками и суглинками) очень медленно высыхающих во время позднелетних и осенних меженей. Местонахождения С. tanaiticum, в которых он играет роль кондоминанта и асектатора в группировках гидрофитов, вполне представляют биотопы вида - слабозаросшие пересыхающие эвтрофные водоемы с органогенными донными отложениями. Фитоценозы с участием вида идентифицируют водоемы как условно чистые. Основной мерой по сохранению С. tanaiticum можно считать обеспечение достаточного уровня воды во время первой половины вегетационного периода в специфических водоемах - пересыхающих старичных пойменных озерах.

Ключевые слова: Ceratophyllum tanaiticum, охрана, дельта реки Супой, Среднее Приднепровье

Вступ

Інтерес до вивчення Geratophyllum tanaiticum Sapegin визначається насамперед недостатніми відомостями про його ареал і особливості поширення на території України (наведений для Лівобережжя, півдня країни та Криму) (Dubyna et al., 1985; Chorna, 2006), у Східній та Центральній Європі, Західному Казахстані, на Кавказі (Tzvelev, 2001). Наразі в літературі трапляються дещо суперечливі висновки щодо його розповсюдження. Вид характеризують і як понтійсько-каспійський, і як реліктовий причорноморський ендемік, і як кавказько-східноєвропейський (Dubyna et al., 1985; Les, 1986; Tzvelev, 2001), а за найновішими даними він виявлений і в Угорщині (Csiky et al., 2010). Таким чином, постає питання про тип його ареалу та сучасний характер поширення на території України. Окрім цього, з огляду на рідкісність цього виду та необхідність його охорони, досить

Матеріали та методи

Об'єктом досліджень стали нові місцезнаходження виду С. tanaiticum у пересихаючих озерцях старичного походження. Для їхнього виявлення і вивчення нами застосовано загальноприйняті польові (детально-маршрутний, відбору гербарних зразків, рекогносцирувальний), камеральні (опрацювання літературних джерел та гербарних фондів, статистична обробка даних) методи. У виявлених місцезнаходженнях нами виконано геоботанічні описи. Ценотичну приуроченість виду характеризували на засадах школи Ж. Браун-Бланке (Solomakha, 2008). Назви видів наводяться переважно за таксономічним зведенням С.Л. Мосякіна та М.М. Федо- рончука (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999).

Гербарні зразки С. tanaiticum із виявлених місцезнаходжень передано до Гербарію Інституту ботаніки НАН України (KW), Гербарію Київського національного університету імені Тараса Шевченка (KWU) та до фондів Канівського природного заповідника.

Результати та обговорення

Ceratophyllum tanaiticum у межах роду належить до окремої секції Muricatum (Les, 1989). У 1997 р. за созологічним статусом (I -- indeterminate) цей вид був одним із 28 видів флори України, що визнавалися як такі, для яких можуть існувати окремі загрози існування у межах ареалу (Walters, Gillett, 1998). Згідно з останньою версією списку МСОП видів під загрозою зникнення (http:// www.iucnredlist.org/details/167834/0) C. tanaiticum відноситься до категорії DD (Data Deficient, ver. 3.1), для видів якої недостатньо даних, щоб зробити обґрунтовану оцінку щодо потреби охорони цього виду. Більшість дослідників указують на наявність загроз існуванню його популяцій та необхідність охорони всіх місцезростань (Csiky et al., 2010; Davydenko, 2014). Також вид включений до Європейського Червоного списку (R), в Україні внесений до списку охоронюваних макрофітів (Dubyna et al., 1993), а також включений в офіційні переліки охоронюваних видів Дніпропетровської, Запорізької, Київської та Одеської обл. України (Andriyenko, Perehrym, 2012). Угруповання за його участі в ролі домінанта та співдомінанта включені до Зеленої книги України (Zelena knyha..., 2009).

Для Лісостепу України цей вид відомий з території Зміївського р-ну Харківської обл. та з водойм долини р. Сула в околицях с. Велика Бурім- ка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл. (Dubyna et al., 1985; Chorna, 2006). Очевидно, що із цих місцезнаходжень вказується про наявність виду на території Національного природного парку "Нижньосульський" (Halchenko, 2012). Нами також підтверджено поширення C. tanaiticum у межах цього парку на островах Жовніно та Чубарове (Smolyar et al., 2016).

Ceratophyllum tanaiticum є вільно плаваючою у товщі води рослиною з дуже тонким і довгим стеблом понад 100 см завдовжки. Листки розміщені в густих, зближених кільцях, 3-4-вилчасто-розсі- чені на ниткоподібні частки, м'які, світло-зелені, іноді з коричневим відтінком. Розмножується насінням. Запилення відбувається під водою. Квітує рослина під водою в травні--червні. Плід розміром 3,0--5,0 х 2,0--2,5 мм на помітній ніжці, овальний, сплющений, коричневого кольору, із шипами, з яких два нижніх довші за інші. Вид вважаємо одно- річником, оскільки в циклі його розвитку не виявлено зимуючих бруньок.

Особливістю репродуктивного процесу є переважно насіннєве, а не вегетативне, як в інших видів роду. Відтворення в популяціях та здатність насіння зберігати схожість упродовж 2--3 років забезпечує формування насіннєвого банку на дні водойм, і, таким чином, сприяє виживанню популяцій у конкретних локалітетах.

Ceratophyllum tanaiticum було виявлено спочатку в акваторіях трьох озер, що знаходяться на ділянці заплави в межах кілометрової смуги лівого берега р. Супій на відрізку від моста по дорозі між селами Дмитрівка та Матвіївка до її впадіння у р. Довгун, яка, ймовірно, є одним із залишкових та затухаючих русел Дніпра. Ця територія представлена заплавними комплексами, сформованими сегментами старої заплави, притерасних знижень та борової тераси. Рельєф її рівнинний. Поверхня складена здебільшого заплавним та старичним алювієм. Переважають фації центральної заплави із малопотужними лінзами суглинково-супіскового матеріалу, фації притерасної частини заплави із прошарками глин і старичні й озерні фації з тонкозернистими пісками та суглинками, що утворювались під час періодичного повеневого поновлення водотоку. На цих поверхнях трапляється багато невеличких (площею, меншою кількох ар) озер старичного походження, що наповнюються водою під час повеней та дуже поступово, в зв'язку з описаними особливостями підстилаючої поверхні, висихають під час пізньолітніх та осінніх меженей.

Нами 30.06.2016 відмічені угруповання з участю С. tanaiticum в одному із пересихаючих озерець глибиною 20--100 см. Озерце площею близько двох ар знаходиться в прибережній частині гирла р. Супій серед сосново-дубового лісу. В прибережній смузі із добре зволоженими грунтами сформовані густі зарості дерев (зімкнутість 0,8--0,9) та кущів з високою участю видів Ulmus laevis Pall., Quercus robur L., Amorpha fruticosa L., що спричинює високе затінення акваторії озерця. Майже вся акваторія озера зайнята угрупованням з домінуванням С. tanaiticum (70%). Сумісно зростають Lemna minor L. (5%), Lemna trisulca L. (+). На мілководді трапляються поодинокі рослини Oenanthe aquatica (L.) Poir. та Iris pseudacorus L. Ймовірно, формуванню високої щільності особин у відмічених місцезростаннях сприяли умови зимівлі насінин у попередні роки. Так, за даними метеостанції Канівського природного заповідника середня температура з 23.11.2014 до 18.02.2015 становила -1,8 ^оС, що значно тепліше від багаторічних показників. Упродовж зимового періоду 2014--2016 рр. зниженню температури постійно передували снігопади й відлиги. Можливо, висока стійкість популяцій виду пов'язана із фіто- ценотичним оточенням, адже все узбережжя водойми знаходиться серед лісової рослинності, де переважно ростуть листопадні дерева. Опале листя, що акумулюється на дні, очевидно, сприяє виживанню насіння взимку.

На відкритій ділянці заплави, в іншому озері округлої форми площею близько 10 ар, де прибережні мілководдя заросли рослинами Typha angustifolia L. та Iris pseudacorus, виявлені смуги та фрагменти із домінуванням Oenanthe aquatica (10%), де зрідка в ролі асектатора зростає і С. tanaiticum. Значна участь тут таких видів, як Galium palustre L. (3%) та Agrostis stolonifera L. (5%). Як асектатори трапляються також Potamogeton lucens L. і Veronica anagalis- aquatica L. У центральній частині цього ж озера С. tanaiticum трапляється в ролі асектатора в угрупованнях Lemnetum minoris Th. Muller et Gers 1960. Домінантом тут є Lemna minor (80%). Трапляються також Lemna trisulca (+), Spirodelapolyrrhiza (L.) Schleid. (+) і Salvinia natans ( L.) All. (+).

Ще одне (четверте) невеличке (площею до 1 ар водного плеса) мілководне й пересихаюче озерце із зростанням С. tanaiticum виявлено на відстані близько 4 км у напрямку на північ від гирла р. Су- пій, обабіч ґрунтової дороги. По периферії воно оточене суцільною стіною заростей прибережно-водної рослинності із домінуванням на окремих фрагментах таких видів, як Acorus calamus L., Equisetum fluviatile L., Scirpus lacustris L., Typha latifolia L., T. angustifolia. На ділянці водного плеса цього озерця та в місцях із рідкостойними рогозами з однаковою участю трапляються С. tanaiticum (5%), Lemna trisulca (5%) та Utricularia vulgaris L. (5%), а також Lemna minor (+), Salvinia natans (+), Hydrocharis morsus-ranae L. (+). На звільнених з під води периферійних ділянках дна нами також виявлено С. tanaiticum під шаром зелених нитчастих водоростей, що свідчить про приуроченість виду до даних біотопів. Відомо, що при пересиханні водойм він зберігається в плодах обсохлих донних відкладів.

Виконані нами геоботанічні описи демонструють досить різноманітний характер його асоцію- вання, що узгоджується із даними інших дослідників (Davydenko, 2014). На думку українських фіто- соціологів (Dubyna, 2006), ценологія С. tanaiticum обмежується асоціацією Ceratophylletum tanaitici Dubyna 2006 союзу Ceratophyllion demersi Den Hartog et Segal 1964 порядку Potametalia W. Koch 1926 класу Potametea Klika in Klika et Novak 1941. Ця асоціація діагностується єдиним видом C. tanaiticum та об'єднує угруповання евтрофних замкнутих, рідше слабкопроточних прісноводних і слабко- солонуватоводних водойм зі слабколужною реакцією середовища, з мулистими донними відкладами з домішкою детриту, товщею води 40--70 (100) см. Ці угруповання поширені в озерах, затоках річок, внутрішньоплавневих водоймах, на мілководді штучних водосховищ, у ставках, затоплених кар'єрах торфорозробок, занедбаних меліоративних каналах у південно-східній частині Лісостепу (Solomakha, 2008). Таким чином, у результаті нашого дослідження отримана інформація про розширення ареалу цього синтаксону на північну частину Лівобережного Лісостепу.

За результатами аналізу описів встановлено, що найчастішими супутниками С. tanaiticum є види- макрофіти добре прогрітих водойм (Potamogeton lucens, Salvinia natans, Utricularia vulgaris, Lemna minor, Spirodela polyrrhyza). Можливо, в подальшому отримані нові фітоценотичні матеріали дозволять змінити його синтаксономічне положення.

В екологічному відношенні виявлені нами місцезнаходження С. tanaiticum цілком репрезентують біотопи виду -- малозарослі евтрофні водойми, що пересихають, з органогенними донними відкладами (Dubyna, Didukh, 2004). Фітоценози з його участю індикують їх як умовно чисті (Baranovskyi, Aleksandrova, 2006), що є важливим для біоіндика- ційних досліджень та з'ясування загальної екологічної ситуації регіону.

Висновки

На основі наших досліджень можна стверджувати, що зростання С. tanaiticum у внутрішніх водоймах дельти р. Супій та наявність угруповань гідрофітів із його асоційованістю визначає созологічну пріоритетність виду. Дана локальна популяція його може слугувати моделлю для вивчення його біології та джерелом діаспор для відтворення популяцій в інших водоймах регіону. Основними заходами збереження С. tanaiticum можна вважати забезпечення достатнього рівня води в першу половину вегетаційного періоду в пересихаючих заплавних озерцях та охорону біотопів, де вид зростає, від різного роду можливих деструкційних впливів господарської діяльності. Зважаючи на досить обмежене поширення рідкісного виду С. tanaiticum в Україні та специфічність біотопічної приуроченості його популяцій, на наш погляд, вважаємо за доцільне внести вид до Червоної книги України. Нами раніше було наведено коротке повідомлення про зростання С. tanaiticum у гирловій області пониззя р. Сула (Smolyar et al., 2016). Саме ці знахідки виду в охарактеризованих місцезнаходженнях дозволяють доповнити список флори вищих судинних рослин Полтавської обл. і Лівобережного Придніпров'я, оскільки раніше він для цих територій (Bayrak, 1997; Konspekt..., 1998; Bayrak, Stetsyuk, 2008) не наводився, та розширити уявлення про поширення фітоценозів з його участю.

СПИСОК ПОСИЛАНЬ

Andriyenko T.L., Perehrym M.M. Ofitsiyni pereliky rehionalno ridkisnykh roslyn administratyvnykh terytoriy Ukrainy (dovidkove vydannya), Kyiv: Alterpress, 2012, 148 pp. [Андрієнко ТЛ., Перегрим М.М. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання), Київ: Альтерпрес, 2012, 148 c.].