Монокультура та асоціацї мікроорганізмів при хронічному обструктивному захворюванні легень професійної етіології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Монокультура та асоціацї мікроорганізмів при хронічному обструктивному захворюванні легень професійної етіології

Роботу виконано згідно з планом науково-дослідної роботи ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» у рамках держбюджетної теми: «Розробка сучасних науково обґрунтованих методів діагностики, лікування та профілактики пневмоконіозу у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень у працівників гірничорудної промисловості України», № державної реєстрації 0114U002695.

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) належить до провідних причин зростання захворюваності і смертності дорослого населення в усьому світі. Це захворювання займає третє місце серед причин смерті після серцево- судинних захворювань і інсультів у світі [3, 9]. Розвиток загострень є характерною рисою перебігу ХОЗЛ. Однією з основних причин загострення ХОЗЛ може бути мікробна інфекція, яка, за даними наукової літератури, зумовлює близько 80% випадків усіх загострень [7]. Домінуючими мікроорганіз- ivchukv@yahoo.com

мами при бактеріологічному дослідженні зразків мокротиння у хворих c загостренням ХОЗЛ і найбільш ймовірними збудниками є Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae і Moraxella catar- rhalis [6]. Однак, разом зі зростанням тяжкості захворювання, збільшується і частота виявлення таких збудників, як представники родин Enterobac- teriaceae, Pseudomonas spp, Streptococcus spp, Staphilococcus spp [1]. З огляду на те, що традиційна терапія загострень ХОЗЛ включає в себе застосування разом з бронхолітиками, глюкокортикоїд- них препаратів і антибіотиків, істотно збільшується ризик приєднання кандидозної інфекції [14].

Основою адекватного етіопатогенетичного лікування бактеріальних інфекцій є раціональна антибіотикотерапія. Вибір антимікробної терапії ґрунтується на виявленні збудника і визначенні його антибактеріальної чутливості [5]. Протягом останніх років у всьому світі спостерігається стрімке зростання резистентності респіраторних збудників до антибактеріальних препаратів [10]. Інфекції, викликані резистентними штамами, частіше вимагають госпіталізації і збільшують тривалість перебування в стаціонарі, погіршують прогноз для пацієнта [2].

Незважаючи на широке коло публікацій присвячених обструктивній хворобі легень, питання щодо визначення впливу мікробних асоціацій на загострення ХОЗЛ професійної етіології залишається недостатньо вивченим. Не визначеними залишаються склад та антибіотикорезистентність асоціацій мікробіоти хворих на ХОЗЛ різної тяжкості.

Визначити частоту виявлення штамів S. aureus в монокультурі та мікробних асоціаціях і встановити їх чутливість до антибактеріальних препаратів при ХОЗЛ професійної етіології.

Був проведений аналіз 363 протоколів мікробіологічного дослідження мокротиння хворих на ХОЗЛ: з першою (ХОЗЛ 1) - 180, другою (ХОЗЛ 2) - 159 і третьою (ХОЗЛ 3) - 24 стадіями хвороби із зазначенням у діагнозі основних клінічних симптомів [4].

лікозит стафілокок золотавий легеня

Структура мікроорганізмів виділених з мокротиння хворих на ХОЗЛ професійної етіології

Матеріалом для бактеріологічного дослідження слугувало спонтанно експектороване мокротиння. Зразки збиралися в стерильні чашки і направлялись в мікробіологічну лабораторію протягом 1 год після їх отримання. Мокротиння було пофарбовано за Грамом, після чого під малим збільшенням проводився підрахунок епітеліальних клітин і лейкоцитів. Тільки зразки мокротиння, які задовольняли критерії Murrey-Washington: < 10 епітеліальних клітин і > 25 лейкоцитів в полі зору (* 100), досліджували культуральним методом [12]. Матеріал висівали на тверді живильні середовища (кров'яний агар, середовище Ендо, шоколадний агар, середовище Сабуро) і культивували протягом 18-24 год при температурі 37 °С. Серед виділених мікроорганізмів розглядалися лише потенційні бактеріальні збудники [8]. Діагностично значимою вважали концентрацію колонієутворюючих одиниць (КУО) > 10⁶ / мл [11]. Чутливість ізолятів до антибактеріальних препаратів визначали дискодифузійним методом згідно з рекомендаціями NCCLS [13]. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою стандартного пакету програм Microsoft Office.

Результати досліджень та їх обговорення. Результати власних досліджень свідчать, що монокультура золотавого стафілококу мала найбільшу питому вагу у хворих з першою (11,7%) та другою.

Резистентність мікроорганізмів виділених з мокротиння хворих на ХОЗЛ професійної етіології до основних груп антибіотиків (14,5%) стадіями обструктивного захворювання

Меншу частоту виявлення монокультур S. aureus (4,2%) було встановлено при третій стадії хвороби. Мікробні асоціації, утворені штамми S. aureus і БГКП, зустрічались в 7,2% при першій та 8,2% випадків при другій стадії ХОЗЛ. Потрібно відмітити і те, що таке поєднання мікроорганізмів взагалі не було характерним для ХОЗЛ третьої стадії.

Найбільший відсоток (16,7%) виявлення штамів S. aureus у поєднанні з грибами роду Candida зустрічався при третій стадії ХОЗЛ. Для хворих з першою та другою стадіями обструкції легень їх питома вага була дещо меншою - 10,0% та 8,8% відповідно.

Також була характерною асоціація S. aureus, БГКП та грибів роду Candida, її питома вага склала 12,5% для хворих на ХОЗЛ третьої стадії. В меншій мірі таке поєднання мікроорганізмів спостерігалось у хворих на ХОЗЛ з першою (3,9%) та другою (6,3%) стадіями захворювання.

Аналіз отриманих експериментальних даних, щодо чутливості монокультур штамів S. aureus до антибактеріальних препаратів, показав, що вони мають найбільшу резистентність до лінкозамідів (рис.).

Було виділено 50,0% резистентних штамів золотавого стафілококу у хворих з третьою, 40,0% з першою та 27,8% з другою стадією обструктивної хвороби. Помірна резистентність проявлялась до глікопептидів. При перебігу ХОЗЛ першої стадії виділено 30,8%, ХОЗЛ другої - 26,3% і ХОЗЛ третьої - 25,0% помірнорезистентних штамів мікроорганізмів. Бета-лактами також характеризувалися незначною антибактеріальною активністю. Резистентність штамів S. aureus для другої і третьої стадії ХОЗЛ складала 25,0%, для ХОЗЛ першої стадії - 20,8%. Для антибіотиків групи аміноглікозидів резистентність штамів S. aureus складала 7,1% для хворих першої, 19,0% - для другої і 14,4% - для третьої стадії ХОЗЛ. Резистентність до хіноло- нів найменше проявлялась для хворих з третьою стадією ХОЗЛ - 7,7%, з першою стадією було виділено 19,3% та другою - 20,6%.

Відносно мікст-інфекцій, висока резистентність штамів S. aureus проявлялась до антибіотиків групи лінкозамідів при ХОЗЛ з другою 66,7% і першою 57,1% стадіями. Штами S. aureus за третьої стадії ХОЗЛ характеризувалися помірною резистентністю до лінкозамідів (33,3%), р-лактамів (33,3%) і гліко- пептидів (30,0%). У хворих на ХОЗЛ першої та другої стадії глікопептиди проявляли помірну антимікробну дію - 51,4% та 50,0% відповідно. Значна резистентність штамів S. aureus відзначалась до р-лактамів з першою (47,1%) і другою (35,3%) стадіями ХОЗЛ. До антибіотиків групи хінолонів виявлена не значна резистентність для хворих ХОЗЛ першої (10,0%), другої (12,7%) і третьої (11,1%) стадії. Антибіотики групи аміноглікозидів проявляли до штамів S. aureus також не значну резистентність: виділено відносно першої - 15,6%, другої - 13,3% і третьої - 10,0% стадії хворих на ХОЗЛ.

Проведені бактеріологічні дослідження дають можливість прийти до висновку, що монокультура штамів S. aureus зустрічається при ХОЗЛ з першою та другою стадією частіше ніж при ХОЗЛ третьої стадії. Для ХОЗЛ третьої стадії найбільш характерними є мікробні асоціації штамів S. aureus.

Щодо результатів перевірки чутливості до антибактеріальних препаратів було з'ясовано, що штами S. aureus у моно- та мікст-інфекціях проявляють високу резистентність до антибіотиків групи лінкозамідів та глікопептидів. Менша резистентність спостерігалась до антибіотиків групи хінолонів і аміноглікозидів.

Різні інфекційні агенти можуть сприяти загостренню та прогресуванню обструктивного захворювання легень професійної етіології. Для них характерна виражена здатність до персистенції на слизових оболонках респіраторного тракту. Виявлення таких мікроорганізмів та дослідження їх властивостей, які сприяють адгезії, інвазії та персистенції на слизових оболонках дихальних шляхів, може розширити уявлення про перебіг запального процесу та допомоги у проведенні адекватної терапії загострень хронічного обструктивного захворювання легень.

Література

1. Avdeyev SN. Sovremennyye podkhody k antibakterial'noy terapii obostreniy khronicheskoy obstruktivnoy bolezni leg- kikh. Pulmonologiya. 2012; 3: 109-14. [Russian].

2. Dvoretskiy LI. Antibakterialnaya terapiya infektsionnykh obostreniy KHOBL: mesto levofloksatsina. Sonsilium medi- cum. 2014; 16 (11): 5-12. [Russian].

3. Leshchenko IV, Baranova II. Khronicheskaya obstruktivnaya bolezn legkikh: problemne voprosy klinicheskoy epidemi- ologii, faktorov riska i bazistoy terapii. Consilium Medicum. 2016; 11: 8-18. [Russian].

4. Nakaz MOZ Ukrayiny № 555 vid 27.06.2013 r. «Pro zatverdzhennya ta vprovadzhennya medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsiyi medychnoyi dopomohy pry khronichnomu obstruktyvnomu zakhvoryuvanni lehen». Kyiv; 2013. 146 s. [Ukrainian].

5. Tets HV. Vybor antybyotykov pry smeshannykh ynfektsyyakh u patsyentov s khronycheskoy obstruktyvnoy boleznyu lehkykh. Praktycheskaya pulmonolohyya. 2015; 4: 21-8. [Russian].

6. Fedosenko SV, Ohorodova LM, Karnaushkyna MA, Kulykov ES, Deev YA, Kyryllova NA. Rol soobshchestva mykroor- hanyzmov dykhatelnykh putey v patoheneze khronycheskoy obstruktyvnoy bolezny lehkykh. Byulleten sybyrskoy me- dytsyny. 2014; 13 (1): 153-60. [Russian].

7. Chulovska UB, Tolokh OS. Pravylni rishennya antybakterialnoyi terapiyi zahostren khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoryuvannya lehen. Ukrayinskyi pulmonolohichnyi zhurnal. 2011; 2: 55-9. [Ukrainian].

8. Cabello H, Torres A, Celis R, El-Ebiary M, Puig de la Bellacasa J, Xaubet A, Gonzalez J, Agusti C, Soler N. Bacterial colonization of distal airways in healthy subjects and chronic lung disease: a bronchoscopic study. Eur Respir J. 1997; 10: 1137-44. PMID: 9163659.

9. Lange P. Chronic obstructive pulmonary disease. UgeskrLaeger. 2013; 175 (16): 1105-8. PMID: 23651748. [Danish].

10. 10. Miravitlles M, Anzueto A. Antibiotics for acute and chronic respiratory infection in patients with chronic obstructive pulmonary disease. American journal of respiratory and critical care medicine. 2013; 188 (9): 1052-7. PMID: 23924286. https://doi.org/10.1164/rccm.201302-0289PP.

11. Miravitlles M, Espinosa C, Fernandez-Laso E, Martos JA, Maldonado JA, Gallego M. Relationship between bacterial flora in sputum and functional impairment in patients with acute exacerbations of COPD. Study Group of Bacterial Infection in COPD. Chest. 1999; 116: 40-6. PMID: 10424501.

12. Murray PR, Washington JA. Microscopic and bacteriologic analysis of expectorated sputum. Mayo Clin Proc. 1975; 50: 339-44. PMID: 1127999.

13. National Committee for Clinical Laboratory Standards. Performance standards for antimicrobial susceptibility testing. Philadelphia, PA: NCCLS. 1997; 1: 57-100.

14. Serisier DJ. Risks of population antimicrobial resistance associated with chronic macrolide use for inflammatory airway diseases. The Lancet Respiratory Medicine. 2013; 1 (3): 262-74. PMID: 24429132. DOI: 10.1016/S2213-2600 (13)70038-9.

Размещено на Allbest.ru