Знахідки Geranium sibiricum L. на території міста Харків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків, Україна

Знахідки Geranium sibiricum L. на території міста Харків

Лещенко Ю.О. студентка,

Бенгус Ю.В., ст.викл.

Нещодавно у Харкові було виявлено місцезростання Geranium sibiricum, яке раніше не згадувалася у флорі міста. Нами були виявлені наступні райони зростання цього виду рослин: Олексіївка, Одеська, Стара Салтівка, ж/м Рогань та селище Жуковського. Механізм розкидання насіння G. sibiricum (автохорія) забезпечує формування щільної колонії, яка повільно розширюється в сприятливих умовах. Геоботанічні дослідження в місцях масового зростання виду показали, що його часткове проективне покриття складає від 63% (район Одеська) до 82% (район Олексіївка). За часом та способом занесення G. sibiricum на територію міста та ступенем натуралізації, ми віднесли її до еунеофітів, аколютофітів та епекофітів. В останні роки G. sibiricum широко розповсюджується по території України, заселяючи нові райони.

Ключові слова: Geranium sibiricum, адвентивний вид, флористична знахідка, місто Харків.

About found habitats of Geranium sibiricum L. in the city of Kharkov. Leschenko Yu.O., Bengus Yu.V. - Geranium sibiricum habitat, which hasn't been seen in the city flora before, was discovered in Kharkiv recently. We have found a few districts of plant spreading such as Oleksiivka, Odesska, Stara Saltivka, residential area Rogan and Zhukovskiy village. The mechanism of spreading seeds G. sibiricum (autochory) provides forming dense colonies that slowly expands in favorable conditions. Geobotanical research in the areas of mass growing species showed that its partial projective cover is 63% (Odesska district) to 82% (Alekseevka district). Respect to time and method of entry G. sibiricum in the city and degree of naturalization, we attributed it to euneofits, akolutofits and epekofits. In recent years, G. sibiricum distributed on the territory of Ukraine extensively, it inhabits the new areas.

Key words: Geranium. sibiricum, alien species, floristic record, city of Kharkov.

Загальною тенденцією сучасного розвитку флори Харкова є занесення, розповсюдження та натуралізація адвентивних видів, що проникають не тільки у антропогенно порушені екотопи, а й у природні угрупування. В урбані-зованих і густонаселених регіонах цей процес набуває катастрофічного характеру. Види рослин з високим інвазійним потенціалом відзначаються широкою екологічною амплітудою і швидкістю розмноження. Таке успішне поширення пов'язане з тим, що ці рослини не пошкоджуються місцевими фітофагами і патогенами, тому що притаманні їм комплекси шкідників і хвороб ще не розповсюдилися на нові території. Адвентивні види рослин можуть істотно трансформувати фітоценози, ставати видами-домінантами рослинних угруповань [7].

Поява заносних видів відображає сучасну особливість формування флори, зумовлену діяльністю людини. Цей процес має як науковий, так і практичний інтерес. Вивчення адвентивних видів дозволяє передбачити ймовірність витіснення місцевих видів і прогнозувати подальшу зміну флори всього міста. Нові адвентивні види іноді схожі на місцеві споріднені види і тому їх проникнення певний час може залишатися непоміченим.

Geranium sibiricum (Герань сибірська) - один з видів герані, який поступово поширюється по території України. Відомостей про наявність цього виду в місті Харкові до останнього часу не було [7].

Вид G. sibiricum описаний з Сибіру Карлом Лінеєм в 1753 році (Linney 1753, Species PI ant arum: 683). Синоніми: - G. ruthenicum Uechtr. - G. sibiricum subsp. ruthenicum (Uechtr.) Gams. Він зустрічається в антропогенно трансформованих екотопах, на рудеральних місцях в населених пунктах, в парках, садах, на пустирях, берегах рік, крейдових відкладеннях, на узліссях, галявинах, лугах. Вид поширений у Євразії від Середньої Європи до Японії (Кавказ, Сибір, Далекий Схід, Середня Азія) і занесений до Північної Америки. В Україні місцем його зростання є Полісся, Західний Лісостеп та Карпати [1].

Для визначення даного виду ми провели геоботанічні дослідження в місцях масового зростання виду за стандартною методикою [5]. Були проведені порівняння морфологічних ознак, екологічних і адвентивних характеристик Geranium sibiricum і місцевих видів: G. robertianum, G. pusillum та G. sylvaticum. Для цього визначалося систематичне положення кожного виду, життєва форма за К. Раункієром: 1) фанерофіти, 2) хамефіти, 3) гемікриптофіти, 4) криптофіти,

5) терофіти. Визначалась також фітоценотична приналежність, господарське значення, екологічна група рослин за відношенням до: 1) світла: а) геліофіти,

6) тіньовитривалі, в) сціофіти (тінелюбиві); 2) вологи: а) мезофіти, б) ксерофіти [3].

Адвентивні рослини класифікують стосовно:

1) способу заносу: а) ксенофіти - види, що випадково занесені людиною в процесі господарської діяльності; б) аколютофіти - види, що поширюються в результаті порушення рослинного покриву, антропогенної трансформації довкілля; в) ергазиофіти - здичавілі види культур;

2) часу заносу: а) археофіти - види занесені до 18 століття; б) неофіти - види занесені на територію не раніше 18 століття; в) еунеофіти - рослини, що потрапили в дану флору в 20 столітті;

3) ступеня натуралізації: а) агріофіти - рослини, що зростають в природних та напівприродних фітоценозах; б) епекофіти - розповсюдженні у вторинних фітоценозах: лісових культурах, на рекультивованих відвалах гірських розробок, дорожніх насипах; в) ергазиофіти - рослини розповсюджені на оброблюваних землях: полях, квітниках, газонах; г) ефемерофіти - рослини,

4) що не мають постійного екотопу, чи знайдені лише в поодиноких місцях зростання [2].

Повідомляються нові дані про поширення Geranium sibiricum в різних районах міста Харків на основі гербарних зборів та фотографій рослин та угрупувань з участю вказаного виду.

Нами були виявлені 5 районів зростання виду: Олексіївна, Одеська, Салтівка, ж/м Рогань та селище Жуковського (рис. 1). В цих хабітатах проводилися наші дослідження.

За морфологічними ознаками, життєвою формою і адвентивними характеристиками герань сибірська суттєво відрізняється від гераней Робертової, маленької і лісової (табл. 1, 2) [4].

Механізм розкриття плодів G. sibiricum забезпечує розкидання насіння на 1-2 метри від материнської рослини. Завдяки такій автохорії насіння не розпорошується на великі відстані, а концентрується навколо місця зростання попереднього покоління рослин. Таким чином формується колонія, яка за кілька років ущільнюється і повільно збільшує свої розміри. Так забезпечується домінування даного виду в трав'яному покриві на досліджених ділянках. Цьому сприяє відсутність пошкоджень комахами і хворобами, зафіксована на всіх досліджених ділянках. Єдиним фактором, який пошкоджує рослини - було викошування заростей G. sibiricum на ділянці в районі Одеської. Навесні скошені рослини відновлюються з бруньок, які зимують біля поверхні ґрунту.

герань геоботанічний насіння

Рис. 1. Райони зростання Geranium sibiricum в місті Харкові

Таблиця 1 Відмінності Geranium sibiricum від схожих місцевих видів за морфологічними ознаками

Таблиця 2

Відмінності Geranium sibiricum від схожих видів за життєвою формою і адвентивними характеристиками

У наступних таблицях (3-6) подана частина результатів геоботанічних досліджень ділянок зростання Герані сибірської у фітоценозах з іншими рослинами, а саме відсотки часткового проективного покриття (ЧПП). В основу вивчення еколого-ценотичних структур фітоценозів покладена система ценоморф А.Л. Бельгарда [1]. Серед ценоморф розрізняють сільванти (Sil) - лісові види, степанти (St) - степні види, пратанти (Рг) - лугові види, палюданти (Раї) - болотні види, галофіти (Наї) - види, пов'язані з засоленим ґрунтом, рудеранти (Ru) - бур'яни.

Таблиця 3 Відсоток ЧПП та ценоморфи рослин ділянки з участю Герані сибірської в районі Олексіївки (15.07.2015)

Таблиця 4 Відсоток ЧПП та ценоморфи рослин ділянки з участю Герані сибірської в районі Одеської (вул. Макіївська, 15.08.2015)

Таблиця 5 Відсоток ЧПП та ценоморфи рослин ділянки з участю Герані сибірської в районі Одеської (вул. Азербайджанська, 15.08.2015)

Таблиця 6 Відсоток ЧПП та ценоморфи рослин ділянки з участю Герані сибірської в районі Салтівки (24.07.2015)

Часткове проективне покриття рослин Герані сибірської в середньому на досліджених ділянках складає від 63% (район Одеська) до 82% (район Олексіївка). Герань сибірська проявляє себе як домінуючий вид. При вивченні еколого-ценотичних структур фітоценозів виявлено, що інші види рослин відносяться переважно до рудерантів, у меншій кількості зустрічаються види, які можна вважати як рудерантами, так і пратантами або сільвантами. На основі цього вивчені фітоценози можна віднести до рудеральних, а домінуючий на них вид герані сибірської вважати рудерантом.

Герань сибірська поступово поширюється по всіх областях лісостепової зони України. Про це свідчать її знахідки у Хмельницькій [9], Київській [11], Сумській [10], Тернопільській [13], Полтавській [8], Івано-Франківській [12], Житомирській [6] областях. Ще не знайдено її у Черкаській, Вінницькій і Чернівецькій областях, але на їх території можна впевнено прогнозувати знахідки цього виду в найближчий час.

Рис.2. Поширення Герані сибірської по території України (2003-2016 р.)

Висновки

1. Geranium sibiricum - адвентивний вид родини Geraniaceae, який в останні десятиріччя поширюється в лісостеповій зоні на території України (Хмельницькій, Київській, Сумській, Тернопільській, Полтавській, Івано- Франківській, Житомирській), у флорі міста Харкова він був досі не задокументований.

2. Насадження G. sibiricum були знайдені у 5 районах міста (Олексіївка, Одеська, Салтівка, ж/м Рогань та селище Жуковського), відмінні ознаки (життєва форма, галуження, форма листка, колір віночка, поверхня стулки плоду) - дозволяють легко виокремити даний вид з поміж інших видів флори міста.

3. Механізм розкидання насіння G. sibiricum (автохорія) забезпечує формування щільної колонії, яка повільно розширюється в сприятливих умовах.

4. За часом та способом занесення G. sibiricum на територію міста та ступенем натуралізації, ми віднесли його до еунеофітів (потрапив у флору міста у 20 ст.), аколютофітів (поширюється в результаті порушення рослинного покриву, антропогенної трансформації довкілля) та епекофітів (розпов- сюдженний у вторинних фітоценозах).

5. Геоботанічні дослідження показали, що часткове проективне покриття даного виду складає від 63% (район Одеська) до 82% (район Олексіївка). За ценоморфою ми вважаємо його рудерантом.

6. Особливості поширення виду на території України дозволяє очікувати в найближчий час його знахідки в Чернівецькій, Вінницькій і Черкаській областях, а також у Львівській області і в Закарпатті.

Література

1. А. Бельгард, А.Л. Лесная растительность юго-востока УССР / Л. Бельгард. - К.: Изд-во Киевск. госуд. унив-та им. Т.Г. Шевченка, 1950. - 264 с.

2. Бурда Р.І. Антропогенна трансформація флори / Р.І. Бурда; [під ред. Кондратюк Є.Н., АН УССР.]; Донецький ботанічний сад. - Київ : Наук, думка, 1991.- 168 с.

3. Васильченко І.Т. Флора східної Європи. Том 9. / [Алексеев Ю.Є., Васильев І.В., Васильченко І.Т.]; Ред. Цвелев Н.Н. - СПб. : Світ і сімя-95, 1996. - 456 с.

4. Власова Н.Л., Типологічна різноманітність адвентивної фіто біоти / Л. Власова, В. П. Патика // Корми і кормовиробництво. - 2006. - Вип. 56. - С. 64-70.

5. Григора І.М., Польовий практикум з ботаніки : [навч. посібник.] / М. Григора, Б.Є. Якубенко. - К. : Арістей, 2005. - 255 с.

6. Дунаєвська О.Ф. Вивчення дигресії екосистем міського парку внаслідок зростання рекреаційного навантаження / О.Ф. Дунаєвська,

7. Ю. Козловський // Географія та туризм. - 2013. - С. 26. - Режим доступу: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/2382

8. Звягінцева К.О. Анотований конспект урбанофлори Харкова /К.О. Звягінцева; [наук, редак. М.В. Шевера]. - Харків : ХНУ імені Н. Каразіна, 2015. - 96 с.

9. Коваленко О.А. Ценотичний діапазон інвазійних видів флори національного природного парку «Пирятинський» / О. А. Коваленко // Синантропізація рослинного покриву України (м. Переяслав-Хмельницький) : тези наукових доповідей. - Київ-Переяслав-Хмельницький, 2012. - 84 с.

10. Ковтун І.В. Антропогенна трансформація природних ценофлор Кам'янецького Придністров'я (Хмельницька обл.) / І.В. Ковтун // Промышленная екологія. - 2003. - Вьш. З - С. 7-20.

11. Панченко С. М. Гербарій національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» / С. М. Панченко, Є. Г. Кутявін: за загал, ред. к.б.н. Н.М. Шиян. - Суми : Університетська книга, 2011. - 83 с.

12. П. Парнікоза І.Ю. Списки природної флори судинних рослин Голосіївського лісу та РЛП «Лиса гора» (м. Київ) [Електронний ресурс] / Ю. Парнікоза, Ю.В. Гречишкіна // Наукові доповіді НУБіП. - 2010. - № 4 (20). - 1-27. - Режим доступу: https://drive.google.eom/file/d/0B56i6taWLI2OQlFLNmNqT1ZfTFU/ view

13. Сичак Н.М. Нові локалітети деяких адвентивних видів рослин у Івано-Франківській області // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2012.-Т. 3(10), № 1.-С. 111-112.

14. Сінгалевич О.В. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Тернопільській області у 2012 році / О.В. Сінгалевич, І.Є. Бай [та ін.] - Тернопіль, 2013. - 223 с.

Размещено на Allbest.ru