Каріотипи видів родини Limacidae (Gastropoda: pulmonata)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Каріотипи видів родини Limacidae (Gastropoda: pulmonata)

Чернишова Т.М.

Анотації

Вперше з території України описані каріотипи молюсків роду Limax (L. Cinereoniger, L. Maximus, L. Flavus). Визначені гаплоїдні (n=31), диплоїдні числа хромосом (2n=6r), а також основне число (NF=124).

Також було проаналізовано хромосомні числа представників різних родин слизнів, які варіюють в межах від =40 у L. Melitensis до 2n= 68 у T. Cristata. хромосомний слизень таксономічний

Молюски, каріотип, каріологія, Limax, L. maximus, L. flavus, L. Cinereoniger

Т.Н. Чернышова

КАРИОТИПЫ ВИДОВ СЕМЕЙСТВА LIMACIDAE (GASTROPODA: PULMONATA)

Впервые с территории Украины описаны кариотипы моллюсков рода Limax (L. maximus, L. cinereoniger и L. flavus). Определены гаплоидные (n=31), диплоидные числа хромосом (2n=62), а также основное число (NF=124).

Также было проанализировано хромосомные числа представителей разных семейств слизней, которые варьируют в пределах от 2n=40 у L. melitensis до 2n= 68 у T. cristata.

T.M. Chernyshova

KARYOTYPES SPECIES OF THE LIMACIDAE FAMILY (GASTROPODA: PULMONATA)

For the first time karyotypes of mollusks of the species Limax (L. maximus, L. dnereoniger and L. flavus) from the territory of Ukraine are described. Haploid (n=31), diploidic numbers of is chromosomes (2n=62) and also the main number (NF) are defined.

Also the chromosomal numbers of representatives of different families of slugs which vary ranging is from 2n=40 at L. melitensis to 2n=68 at T. CTistata were analysed.До родини Limacidae Rafinesque, 1815 належать слизні великих та середніх розмірів. Вони мешкають в листяних, особливо широколистяних, і в мішаних лісах, в затінених місцях з багатою і достатньо вологою підстилкою або під густим трав'яним покровом, по ярам, ущелинам і вздовж лісних річок та струмків (maximus (Linnaeus, 1758), Limax cinereoniger (Wolf, 1803). В чисто хвойних насадженнях мешкають лише декілька видів (Malacolimax tenellus (Muller, 1774), L. cinereoniger) і то лише при достатній вологості і наявності грибів і лишайників. Велика кількість видів слизнів заселяє гірські ліси в Карпатах України (Lehmannia marginata (Muller, 1774), Bielzia coerulans (M. Bielz, 1851) та інші. Деякі слизні на зимовий період можуть поселятися у вологих погребах та теплицях (, L. cinereoniger).

Родина Limacidae, до якої належить і рід Limax Linnaeus, 1758, як і більшість наземних черевоногих молюсків, каріологами практично не досліджена. Перші описи каріотипів деяких представників цієї групи були зроблені Г. Бесоном [6]. Він описав хромосомні числа (n) L. cinereoniger та L. maximus з Британії, використовуючи методику давлених препаратів. Це методика виготовлення препаратів без додаткового введення колхіцину у тварину, коли вирізану гонаду розчавлювали на предметному скельці, а потім розфарбовували. Він також визначив гаплоїдні числа ще для 16 видів слизнів. У досліджуваних видів число хромосом варіює від n = 24 у L. marginata до n=34 у Milax sowerbii (Ferrusac, 1823). Останнім часом були описані каріотипи ще кількох видів слизнів з Італії: Lehmannia melitensis (Lessona & Pollonera, 1882) (n=20; 2n=22m+6sm+10st+2t) та Milax nigricans (Philippi, 1836) (n=33; 2n=54m/sm+12st/t) [10, 12], Deroceras panormitanum (n=31; 12m+13sm+6st) [7], Tandonia sowerbyi (Ferussac, 1823) (n=33; 21m+9sm+3st) та Limax flavus (Linnaeus, 1758) (n=31; 15m+12sm+4st) [7].

Отже, каріотипи молюсків роду Limax практично не досліджені. Вся інформація про хромосомні числа його представників базується на епізодичних дослідженнях здебільшого гаплоїдного набору, які датуються серединою минулого століття. Відомості про каріотипи більшості видів слизнів фауни Європи, в тому числі й з українських популяцій, на сьогодні відсутні. Тому вивчення каріотипів цих тварин є особливо актуальним.

Матеріал і методика досліджень

Об'єктом для каріологічних досліджень слугували три види молюсків роду Limax: L. maximus, L. flavus та L. cinereoniger, зібраних у період їх найбільшої статевої активності (квітень - червень, серпень - початок жовтня). Всього було зібрано 205 екз. тварин з 11 областей України. З них L. maximus- 105 екз. (Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська та Чернівецька обл.), L. flavus - 55 екз. (Житомирська, Запорізька, Одеська, Рівненська, Черкаська та Херсонська обл.), L. cinereoniger - 45 екз. (Житомирська, Рівненська та Тернопільська обл.).

Препарати готували із тканин гонади за методикою, раніше успішно використаною для дослідження каріотипів молюсків [1, 3, 11] та люмбріцид [4, 8]. Молюскам вводили шляхом ін'єкції у м'яз ноги 0,5 мл 0,05%-го розчину колхіцину за 23 години до розтину. Вилучений шматочок гонади гіпотонували 45 хв. в дистиляті і фіксували в суміші льодяної оцтової кислоти й етанолу у співвідношенні 1:3.

Препарати хромосом виготовляли методом відбитків [5]. Висушені мікропрепарати фарбували 4%-ним розчином азур-еозину за Романовським, виготовленому на фосфатному буфері (pH = 6,8).

Аналіз препаратів здійснювали під мікроскопами "Біолам Ломо-Д", "Біолам Л- 212" (об 20, ок. 10). Метафазні пластинки фотографували за допомогою цифрової фотокамери Student Cam. Clear One Communications Inc. (Salt Lake City, Utah, USA).

Результати дослідження та їх обговорення

Як відомо з літературних джерел [6] гаплоїдний набір хромосом для L. maximus становить (n=31). Нами вперше здійснено каріологчне дослідження представників цього виду, зібраних на території України.

В результаті каріологічного аналізу встановлено хромосомні числа в гаплоїдному (n=31) та диплоїдному (2n=62) наборах (рис. 1).

Всі хромосоми в каріотипі L. maximus двоплечі, основне число NF = 124. За розмірами чітко виділяється 1-а пара хромосом, довжина інших пар поступово зменшується.

Рис. 1. Каріотип виду Limax maximus 1 - мітотична метафаза (2n=62); 2 - діакінез (n=31); 3 - каріограма

Каріотип виду Limax cinereoniger (Wolf, 1803)

В результаті каріологічного дослідження представників цього виду, зібраних на території України. Вперше встановлено, що його диплоїдний набір (2n) включає 62 хромосоми (рис. 2. 1.). Всі хромосоми двоплечі і поступово зменшуються за розміром, основне число NF = 124 (рис. 2. 3.).

На стадії діакінезу мейозу спостерігається 31 бівалент (n=31) (рис. 2. 2), що підтверджує наявні в літературі дані [6].

Карітип виду Limax flavus (Linnaeus, 1758)

В результаті аналізу для L. flavus встановлені хромосомні числа в гаплоїдному (n=31) і диплоїдному (2n=62) наборі (рис. 3). У всіх досліджених екземплярів кількість хромосом була стабільною. Отримані результати підтверджують дані попередніх дослідників [6, 7].

У таблиці наведено хромосомні числа (n та 2n) представників різних родин слизнів, які варіюють у межах від 2n=40 у (L. melitensis) до 2n= 68 у (T. cristata).

Таблиця

Хромосомні числа (2n, n) та структура каріотипів видів родини Limacidae

Встановлено, що представники українських популяцій роду Limax (L. maximus, L. cinereoniger та L. flavus) характеризуються гаплоїдним набором хромосом п=31, що підтверджує данні Г. Бесона [6]. Диплоїдній набір (2n) цих видів складається із 62 двоплечих, хромосом. Стосовно представників роду Arion Ferussac, 1819 з території України, то їх диплоїдній набор (2n) Arion subfuscus (Draparnaud, 1805) містить 52 хромосоми. В гаплоїдному наборі (n) виявлено 26 хромосом. Ці результаті не узгоджуються з даними Г. Бесона (табл.), який вказував для цього виду гаплоїдне число n =25. Досліджений каріотип виду A. fasciatus (Nilsson, 1823) (n=29; 2п=58) з українських популяцій виявився за гаплоїдним числом хромосом ідентичним іншому близькоспорідненому виду - A. circumscriptus Johnston, 1828, дослідженого Г. Бесоном [6] з території Великобританії. Також досліджений каріотип виду Tandonia cristata (Kaleniczenko, 1851) з території України, який характеризується диплоїдним набором хромосом (2n = 68). Мейотичні хромосоми на препаратах були відсутні [2].

Отже, аналіз літературних даних та результати власних досліджень свідчать про сталий набір хромосом всередині роду і про значну варіабельність хромосомних чисел слизнів на різних таксономічних рівнях. Враховуючи той факт, що систематика цієї групи останнім часом переглядається, каріологічні дані можуть виявитися корисними для уточнення систематичного положення деяких таксонів.

Висновки