Досвід інтродукції Сосни жовтої Рinus ponderosa Lawson
Загальна характеристика виду Сосна жовта: морфологічний опис, поширення, екологія. Інтродукція даного ботанічного виду, перспективи його культивування, напрямки та перспективи господарчого використання: виробництво меблів, медицина та озеленіння.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.05.2016 |
| Размер файла | 22,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реферат
Досвід інтродукції Сосни жовтої Рinus ponderosa Lawson
Вступ
Наукове дослідження екзотів в України розпочалось в XIX ст. в зв'язку з організацією ботанічних садів при учбових закладах. Зазначається, що переважно більшість шпилькових з Північної Америки інтродукована в Україні протягом XIX-XX ст. головним чином із Західної Європи.
Збагачення видового складу садових культур шляхом інтродукції, селекції та впровадження у виробництво нових видів рослин, сприяє збільшенню видової різноманітності садових фітоценозів, забезпечує підвищення їх стійкості та продуктивності.
Значення інтродукції сосни жовтої зумовлено, на сам перед широким використанням, зокрема:
· Деревина широко застосовується у виробництві меблів. З неї сьогодні зводять портові споруди, дамби і причали.
· У медицині широко застосовуються бруньки, які необхідно встигнути зібрати ранньою весною, поки вони не розпустилися. Бруньки містять ефірні олії, смоли, крохмаль, дубильні і гіркі речовини. Соснова хвоя містить у великій кількості каротин і вітамін С. Завдяки цінності деревини, соснові ліси вважаються головним об'єктом лісоексплуатації.
· В озелененні ціниться через свою довгу хвою та ажурну крону, має декоративне та естетичне значення.
1. Характеристика виду Сосна жовта Рinus ponderosa Lawson
сосна культивування ботанічний інтродукція
1.1 Морфологічний опис
Сосна жовта, або орегонська, або важка (Pнnus ponderуsa P. Lawson & C. Lawson.) - велике дерево роду Сосна (Pнnus) родини Соснові (Pinбceae). У природних умовах росте в західних районах Північної Америки.
Середня висота дорослого дерева 18-39 м (72 м максимум). Товщина стовбура 80-120 см в діаметрі; стовбур прямий. Крона широко конусоподібна або закруглена. Кора від жовто до червоно-коричневої, з глибокими нерегулярними тріщинами, пересічними таким чином, що кора має вигляд прямокутних лускатих пластин. Гілки міцні, товщиною до 2 см, оранжево-коричневі, з віком темніють і стають шорсткими.
Бруньки яйцеподібні, довжиною до 2 см, товщиною до 1 см, червоно-коричневі, сильно смолисті; на краях біла бахрома. У грона 2-5 розбіжних на кінцях хвоїнок. Хвоїнки зберігаються в середньому 4-6 років, їх довжина 7-25 см, товщина 1,2-2 мм; злегка викривлені, гнучкі, насичено жовто-зелені, зібрані в пучок на кінцях гілок, з боків хвоїнок добре видно білі лінії, краї дрібнозубчасті. На кінцях хвоїнки загострені або сильно звужуються; Чоловічі шишки еліпсоїдні-циліндричний, довжиною 1,5-3,5 см, жовті або червоні. Жіночі шишки дозрівають раз в 2 роки, після чого розкидають насіння, залишаючи лускаті розетки на гілочках.
Луска шишок розташованаі по крутій спіралі по 5-7 в ряд, якщо дивитися збоку, чітко відокремлені один від одного. Апофіз (виступ) луски насінних шишок тьмяний або блискучий, потовщений, по-різному піднятий і поперечно витягнутий; виступ розташований в центрі, зазвичай пірамідальний або усічений, рідко втиснутий, просто гострий або з дуже коротким вістрям, або міцним виступом або колючкою. Насіння еліпсоїдно-яйцеподібне, 4-9 мм, коричневе або жовто-коричневе, часто поцятковане темними цятками, крило 15-25 мм.
1.2 Поширення
Сосна жовта у природних умовах росте в західних районах Північної Америки, Канади (Британська Колумбія) і Мексики.
Це найбільш широко-поширена сосна Північної Америки. Перепели, білки та інші дикі тварини харчуються насінням цієї сосни. Кедровки і бурундуки ховають насіння на зиму, таким чином сприяючи їх поширенню.
Хоча в даний час це найбільш поширена сосна на материку, вона, можливо, не виростала за часів льодовикових і дощових періодів, характерних для епохи плейстоцену. У ці періоди, які займають 80-90% часу останніх двох мільйонів років, сосна жовта могла бути знайдена тільки в центральній Аризоні вздовж гірського хребта Могольон.
Сосна жовта є один з кращих прикладів хорошої адаптації до пожеж, яка характеризує більшу частину роду Pinus. Про це говорять дослідження в Арізоні і Нью-Мексико, де часті грозові шторми і рясна хвойна лісова підстилка є причиною частих лісових пожеж. Такі пожежі перешкоджають поширенню інших дерев типу дуба.
1.3 Екологія
Сосна жовта декоративна своєю темно-зеленою кроною, довгою, на кінцях пагонів щільно зібраної хвоєю. Посухостійка і жаростійка, світлолюбна. Добре росте на легко суглинистих ґрунтах. Не виносить сирих і важких ґрунтів. В ареалі витримує температуру до -400С. Поза ареалу на території Росії зустрічається рідко. Заслуговує більш широкого поширення як високо декоративна культура.
2. Інтродукція сосни жовтої Pinus ponderosa Lawson, в Правобережному Лісостепу та Степу України
Різноманітність хвойних, які поширені в Лісостепу та Степу України, потребує збагачення. За даними деяких дослідників (М.А. Кохно, О.М. Курдюк, 1994) Правобережний Лісостеп та Степ України є сприятливі регіоном для більшої частини існуючого асортименту інтродукованої дендрофлори. Значний Інтерес викликають шпилькові з Північної Америки, більшість з них мають високу стійкість, здатність зберігати високі декоративні, санітарно-гігієнічні естетичні властивості при інтродукції.
Наукове дослідження екзотів в Лісостепу України розпочалось в XIX ст. в зв'язку з організацією ботанічних садів при учбових закладах. Зазначається, що переважно більшість шпилькових з Північної Америки інтродукована в Україні протягом XIX-XX ст. головним чином із Західної Європи.
Інтродукція Сосни жовтої почалася з 1827 року в Західній Європі. В 1837 р. висаджена в Нікітському ботанічному саду. На сьогодні в саду є декілька екземплярів, найбільш старі у віці близько 100 років із діаметром стовбура 67 см, при висоті 10 м. На території України добре ростуть екземпляри висотою 7-8 м. Перші відомості про це є в працях П.С. Роговича (1869), І.Ф. Шмальгаузена (1886), І.К. Пачоського (1897) та ін. Головні питання теорії інтродукції деревних рослин з достатньою повнотою викладені у відомих працях. Ч. Дарвіна, А. Гумбольдта, А. Декандоля, Е. Регеля, А.Н. Бекетова, А.Н. Краснова та ін.
А. Гумбольдт в 1806 р опублікував книгу «Ідеї з географії рослин», в якій вказав, що при переселенні рослин головну увагу необхідно звертати на сукупність кліматичних чинників, що впливає на розподіл рослин, а також виклав ряд інших теоретичних міркувань по інтродукції. Вже у XX столітті значний внесок у розвиток вище означеної теорії зробили Г. Майр, О.М. Краснов, М.І. Вавілов, В.П. Малеєв, М.Ф. Кащенко, О.М. Корміліцин, Ф.М. Русанов, М.В. Культиасов, М.М. Гришко С.Я. Соколов, О.В. Гурський, О.Л. Липа, С.С. Харкевич, М.А. Кохно, В.І. Некрасов та ряд інших.
Важливу роль в інтродукції на Україні зіграв Тростянецький дендрологічний парк, в якому вперше інтродукована сосна жовта або орегонська (Pinus ponderosa D). Окремі екземпляри є в Білорусії (Мінськ) і на Україні. У Харкові, на високому сухому плато, в селищі Ясна Поляна, у віці 16 років має висоту 6 м.
На Південному березі Криму, в Нікітському ботанічному саду, росте добре, виносить засуху, в 90 років досягла висоти 10 м при діаметрі стовбура 54 см і діаметр крони 10,4Ч11 м. Має два різних екотипи. Приморський екотип зустрічається в прибережних гірських районах північно-західної частині Північної Америки, де досягає 90 м висоти і до 300 см в діаметрі. Гірський екотип, поширений в Каскадних горах від штату Арізона до Південної Дакоти, досягає висоти 30 м і 120 см в діаметрі.
На батьківщині є однією з основних лісоутворювачів в межах ареалу, відома як джерело важкої деревини, тому отримала синонім «сосна важка».
3. Перспективи культивування та використання сосни жовтої
Розмноження та культивування: Схожість насіння сосни жовтої невелика, тому висівати їх слід в миски з подальшою пікіровкою на гряди в кінці травня в період весняно-літніх дощів. Перший рік необхідний захист від прямих сонячних променів (лист шиферу або висадка в тіні плодових дерев).
Сосна жовта має дуже високоякісну деревину і широко використовується як будівельний матеріал, йде на розпилювання, для виготовлення меблів і для столярних робіт.
В ландшафтному будівництві сосна жовта ціниться не гірше, оскільки має довгі хвоїнки, дуже ефектна повітряної ажурною кроною. Особливий колорит дереву надають великі коричневі шишки, зібрані в мутовки. Хороша в поодиноких і групових посадках для західних і південно-західних районів СНД. Добре поєднується з декоративними кущами (форзиція, барбарисом), ефектно виглядає на тлі більш високих темнохвойних щільних деревних порід.
Висновки
Різноманітність хвойних, які поширені в Лісостепу та Степу України, потребує збагачення. Інтродукція Сосни жовтої почалася з 1827 року в Західній Європі.
· Сосна жовта може доростати до висоту максимум 72 м, дуже
· Досить морозостійка, виносить зниження температури до -30
· Задовільно переносить посуху.
· Має цінну, тверду з білою заболонню і світло-червоним ядром деревину.
· Дає високий вихід живиці при підсочці. Кора містить до 11% дубильних речовин.
· Дає високоякісну деревину, багату смолою.
· У медицині широко застосовуються бруньки, які містять ефірні олії, смоли, крохмаль, дубильні і гіркі речовини.
· Хвоя містить у великій кількості каротин і вітамін С. Завдяки цінності деревини, соснові ліси вважаються головним об'єктом лісоексплуатації.
Список використаної літератури
1. Колесніков А.І. / Декоративна дендрологія. - 1-е вид., 1960
2. Калініченко О.А. / Декоративна дендрологія, Вища школа, 2003.-199с
3. Дерева і чагарники СРСР. Дикорослі, культивовані та перспективні для інтродукції. - Т. 1. Голонасінні. - М.; Л.: Ізд_во АН СРСР, 1949. - 464 с.
4. Маринич І. С. / Біологічні Особливості Північно-американських шпилькових у зв'язку з їх культурою в Лісостепу України: Автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. біолог. наук: спец. 03.00.05 - «Ботаніка» / І.С. Маринич. - Київ, 1999.
5. Дроздов І.І., Дроздов І.Ю., / Лесная интродукция: Навч. посіб. - 1-е вид., - М.: МГУЛ, 2003
6. Дроздов І.Ю. / Хвойные интродуценты в лесных культурах. - М.: МГУЛ, 1998
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Характеристика біотехнології отримання ембріонів in vitro, напрямки та перспективи її вдосконалення. Умови середовища культивування ооцит-кумулюсних комплексів. Впровадження біоритмічно осцилюючих параметрів культивування біологічних мікрооб’єктів.
статья [150,5 K], добавлен 21.09.2017Географічне положення та історико-культурний потенціал м. Миколаєва. Дослідження видового біорізноманіття та ареалів походження деревних листяних інтродуцентів парків і скверів міста. Оцінка рясності насаджень, успішності та перспективності інтродукції.
курсовая работа [156,7 K], добавлен 19.04.2015Узагальнення основних порід дерев, розповсюджених в нашій країні. Біологічні характеристики, ареол поширення та народногосподарське значення Дуба Звичайного, Ялиці Білої, Ялини Звичайної, Модрини Європейської та Сосни Кримської, Сибірської і Звичайної.
презентация [11,7 M], добавлен 25.09.2011Оптимізація складу живильних середовищ для культивування продуцентів біологічно активних речовин, способи культивування. Мікробіологічний контроль ефективності методів стерилізації. Методи очищення кінцевих продуктів біотехнологічних виробництв.
методичка [1,9 M], добавлен 15.11.2011Екологічні основи інтродукції. Використання інтродукованих хвойних рослин для озеленення урботериторій: інтродуковані Хвойні в зеленому будівництві, тетеревиний кущ: екзотичний і мальовничий, культивари хвойних деревно-чагарникових рослин в озелененні.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 21.09.2010Iсторiя iнтродукцiї калини в Українi. Використання калини в народному господарствi. Репродуктивна здатнiсть калини та морфологiчна характиристика культури. Оцінка успішності інтродукції видів роду Viburnum L. в умовах Правобережного Лісостепу України.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 19.04.2011Науково-методичні та екологічні засади створення і розвиток дитячого ботанічного саду. Напрямки діяльності дендропарку та заходи щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища. Колекційні фонди реліктових, ендемічних і декоративних рослин.
курсовая работа [8,5 M], добавлен 21.09.2010Опис зовнішнього виду та розповсюдження великого рудого, кримського, древесного і російського богомолів - гігантських хижих комах із довгими передніми ногами. Використання кокону комахи як сечогінного засобу і як ліків від вушних та ниркових хвороб.
презентация [1,3 M], добавлен 24.03.2011Загальна характеристика та життєві форми комах. Ряд Одноденки (Ephemeroptera): опис властивостей та специфічні ознаки, поширення та особливості біології. Личинки одноденок, їх життєві форми. Використання личинок одноденок для визначення якості води.
контрольная работа [901,0 K], добавлен 21.09.2010Фундаментальні принципи, методи, перспективи розвитку і застосування нанотехнологій з використанням мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності. Виробництво наноматеріалів за допомогою мікроорганізмів, використання їх специфічних властивостей.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 21.01.2016
