Бiологiчнi особливостi та видове різноманіття рiчкової iхтiофауни Центрально-Подiльського Приднiстров’я України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут рибного господарства

УДК 597.2/.5+504.453 (477.43/.44)

Бiологiчнi особливостi та видове різноманіття рiчкової iхтiофауни Центрально-Подiльського Приднiстров'я України

03.00.10 - іхтіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Гоч Інна Вікторівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, Кваша Василь Іванович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри зоології.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, Гриб Йосип Васильович, Інститут гідробіології НАН України, провідний науковий співробітник

кандидат біологічних наук, Шевченко Петро Григорович, Національний аграрний університет, доцент, завідувач кафедри загальної зоології та іхтіології.

Захист відбудеться « 12 » січня 2009 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.364.01 при Інституті рибного господарства Української академії аграрних наук за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

Автореферат розісланий « 30 » грудня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук Кражан С.А.

іхтіофауна екологічний придністров'я рибальство

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних іхтіологічних дослідженнях основна увага приділяється іхтіофауні великих річок: Дніпра, Дністра та водосховищ, що створені на них (Балабай, 1952; Ярошенко, 1957; Вайнштейн, 1961; Ващенко, 1972; Озінковська, 1990; Чепурнова, 1991; Коханова, 1980, 2000; Мошу, 2002; Худий, 2002; Щербуха, 2004). Для малих та середніх річок, особливо Західного регіону такі дані зустрічаються рідко (Лєснік, 2000; Татаринов, 1986; Талпош, Пилявський, 1998; Пилявський, 2004). Разом з тим, у сучасних іхтіологічних дослiдженнях значна увага приділяється вивченню iхтiофауни під впливом комплексу абіотичних та біотичних факторів, з яких дедалі більшого значення набуває антропогенний тиск (Владимиров, 1963; Абакумов, 1964; Гладунко, 1983; Жукинский, 1995; Евтушенко, 1999; Мовчан, 1997; Гриб, 2007).

Актуальність роботи зумовлена тим, що для рік Центрально-Подiльського Придністров'я дослідження іхтіофауни є нечисельними та уривчастими. Уточнення потребує сучасний видовий склад риб, поширення окремих видiв іхтіофауни, склад її раритетного та інтродукованого компонентів, вiдсутнi дані щодо впливу факторів, що є визначальними для формування та функціонування іхтіокомплексів, не розроблено заходiв охорони та раціонального використання іхтіофауни. Саме тому, як територію досліджень нами було обрано притоки першого порядку р. Дністер - р.р. Збруч, Нічлава, Золота Липа, Серет, Стрипа, де комплексні дослідження іхтіофауни проводилися вперше.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом наукової тематики кафедри зоології Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка “Фауна безхребетних і хребетних в природних і штучних екосистемах Західної України: біологія, охорона, еволюційні та методичні аспекти” (державний реєстраційний номер 0104U002387).

Мета дослідження - встановити особливості формування видового різноманіття іхтіофауни та еколого-біологічних показників риб, впливу абіотичних та антропогенних факторів на іхтіофауну, розробка заходів охорони та раціонального використання рибних запасів в річкових гідроекосистемах Центрально-Подільського Придністров'я України.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити видову різноманітність та екологічні групи іхтіофауни річкових гідроекосистем Центрально-Подільського Придністров'я України.

2. Встановити ступінь схожості (індекс Серенсона) і типовість за багатством угруповань іхтіофауни річкових гідроекосистем.

3. Виявити вплив основних абіотичних факторів (температури води та повітря, опадiв) на сучасний стан рибного населення.

4. Провести аналіз впливу основних антропогенних факторів (аматорського та спортивного рибальства, браконьєрства, рибогосподарського комплексу, забруднення стоками) на річкову іхтіофауну регiону.

5. Розробити заходи охорони та раціонального використання рибних запасів в річкових гідроекосистемах.

Об'єкт дослідження - аборигенна іхтіофауна та інтродуценти річкових екосистем Центрально-Подільського Придністров'я.

Предмет дослідження - особливості формування видового різноманіття та еколого-біологічних показників іхтіофауни малих річок Центрально-Подільського Придністров'я.

Методи дослідження. Збiр, обробка відібраних матерiалiв проведенi у відповідності до рекомендацій Озінковської С.П. та ін.(1998). Морфометричні проміри тіла риб проводилися за загальноприйнятими методиками (Правдин, 1966). Визначення стадiй зрілості статевих продуктiв проводилася за схемою, запропонованою Г.В.Нікольським (1974). Вік риб визначався за Чугуновою Н.І. (1960). Для визначення молодi риб використана методика, запропонована Коблицькою А.Ф (1966). Визначався ступінь схожості угруповань іхтіофауни річкових гідроекосистем (коефіцієнт Серенсона) (Серенсон, 1948, цит. за Одумом, 1975). Визначалась типовiсть угруповань іхтіофауни за багатством (Кошелев, 2002). Мінімальні площі зимувальних ям та нерестовищ розраховувалися за методикою Гриба-Сондака (Гриб, Сондак, 2007). Статистична обробка здійснювалася за загальноприйнятими методиками (Лакин, 1990).

Наукова новизна одержаних результатів. Для річкових гідроекосистем Центрально-Подільського Придністров'я України уперше проведено комплексні дослідження видового різноманіття та розподілу на екологічні групи іхтіофауни. Встановлено ступінь схожості угруповань іхтіофауни річкових гідроекосистем за коефіцієнтом Серенсона та типовість угруповань за багатством. Уперше для даного регіону виявлено та з'ясовано екологічні особливості інтродуцентів - ротана-головешки (Perсcottus glehnii Dybowsky, 1877, Eleotridae) для Серету, колючки триголкової (Gasterosteus aculeatus Linnaeus, 1842, Gasterosteidae) для Серету та Збруча, чебачка амурського (Pseudorasbora parva Temminck et Schlegel, 1842, Cyprinidae) для Серету та Золотої Липи. Уперше проведено комплексні дослідження біологічних особливостей основних аборигенних видів риб під впливом основних абіотичних чинників та регіонально досліджено вплив антропогенного тиску на річкову іхтіофауну і запропоновано заходи з її охорони і раціонального використання.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень можуть бути основою рекомендацій для ведення рибництва, рекреаційних цілей та рибальства. На основі результатів дисертаційної роботи розроблено заходи охорони та раціонального використання рибних запасів у річкових гідроекосистемах Центрально-Подільського Придністров'я України, які покладені в основу “Програми розвитку рибного господарства Тернопільської області на період 2007-2010 років” (Акт впровадження результатів науково-дослідної роботи від 23.10.2006 р.) та використані в “Програмі з охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та виходу з екологічної кризи Тернопільської області на 2006-2010 роки” (Акт впровадження результатів науково-дослідної роботи від 02.03.2007 р.).

Результати дисертаційної роботи використовуються Тернопільською обласною державною адміністрацією, Держуправлінням екології та природних ресурсів в Тернопільській області, Головним державним управлінням охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Тернопільській області.

Отримані результати досліджень значно доповнюють дані щодо річкового іхтіорізноманіття Західного регіону України і можуть бути використані при читанні курсу ”Біологія тварин” (Розділ: Клас Кісткові риби) для студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною і закінченою науковою працею. Автором обґрунтовано тему, мету та основні завдання роботи, проведено опрацювання літератури за темою дисертації. Дисертантом освоєно необхідні методи наукових досліджень, протягом 6-річних досліджень проведено самостійний збір, аналіз та статистичне опрацювання отриманого іхтіоматеріалу; проведено дослідження впливу факторів природного та антропогенного походження; розраховано ступінь схожості угруповань іхтіофауни річкових гідроекосистем за коефіцієнтом Серенсона та типовість угруповань за багатством; сформульовано основні положення роботи та висновки; запропоновано заходи охорони та покращення еколого-біологічного стану іхтіофауни; особисто та у співавторстві з науковим керівником підготовано до друку наукові праці, у яких викладено основний експериментальний матеріал дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися на: V науковій конференції молодих вчених „Наукові основи збереження біотичної різноманітності” (м. Львів, 2002); міжнародній науково-практичній конференції ”Динаміка наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Черкаси, 2002); всеукраїнській науковій конференції „Проблеми і перспективи наук в умовах глобалізації” (м. Тернопіль, 2005); науково-практичнiй конференцiї з міжнародною участю «Актуальні проблеми охорони здоров'я риб та інших гідробіонтів» (м. Феодосія, 2008); І міжнароднiй іхтіологічнiй науково-практичнiй конференцiї «Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології» (м. Канiв, 2008); засіданнях кафедри зоології ТНПУ ім. Володимира Гнатюка (2004-2008 р.р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 4 статті - у виданнях, що включені до переліку фахових періодичних наукових видань ВАК України.

Структура дисертації. Робота викладена на 184 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу та 6 розділів, ілюстрована 21 таблицею та 21 рисунком, містить сім додатків. Список використаних літературних джерел нараховує 246 назв, з яких 35 - іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури за темою досліджень. Іхтіофауна Заходу України описана у працях багатьох польських, австрійських, російських науковців (Zawadsky, 1840; Belke, 1853; Kessler, 1857; Hekkel, 1858; Nowicki, 1889; Варпаховский, 1898; Граціанов, 1907). Відомості про стан рибного населення цієї території знаходимо у дослідженнях вітчизняних вчених радянської доби (Балабай, 1952; Лузанская, 1965; Вайнштейн, 1961; Опалатенко, 1967). Дані щодо іхтіофауни річок Центрально-Подільського Придністров'я нечисленні та фрагментарні i присвячені переважно видовому складу. Є окремi згадки про рідкісні види та види-інтродуценти, кормову базу водойм (Татаринов, 1986; Талпош, Пилявський, 1998; Пилявський, 2004). Обширна іхтіологічна лiтература присвячена вивченню абіотичних і біотичних факторів та їх впливу на iхтiофауну, сучасному стану інтродукованого та раритетного компонентiв (Владимиров, 1963; Абакумов, 1964; Спановская,1964; Гладунко, 1983;Озиньковская,1990, Булгаков, 1995, 1997; Жукинский, 1995; Евтушенко, 1999; Мовчан, 1997; Гриб, 2002, Гончаренко, 2007).

Фізико-географічна характеристика району досліджень. У розділі на основi лiтературних даних (Адрiанов, 1951; Геренчук, 1975; Руденко, 1990; Маринич, 1993) наводиться загальний огляд території досліджень, що адміністративно розташована у центральній та південній частинах Тернопільської області. Територія, по якій протiкають досліджені ріки - притоки р.Дністер І порядку (Серет, Стрипа, Збруч, Нічлава, Золота Липа) займає західну частину Волино-Подільського плато (лісостепова зона). Її протяжність із півночі на південь становить 195 км, а з заходу на схід - 129 км. Термічний режим Центрально-Подільського Придністров'я характеризується континентальним типом річного ходу температур повітря, м'якою зимою з середніми температурами - 4,5…-5,5 єС та помірним літом, середні температури якого становлять +18…+19 єС. Для досліджених річок характерна весняна повінь, низька літня межень з окремими повенями, незначне осіннє підвищення водності та низька зимова межень, що порушується зимовими відлигами. Порівняно великий нахил русел рік зумовлює швидкі течії при повенях - 0,5-1,5 м/с, у межень - 0,2-0,3 м/с. Заболочені ділянки русел трапляються рідко - лише у верхніх та середніх течіях рік. Сходження льоду відбувається в останній декаді березня-середині квітня. Дати формування та сходження льодових мас впливають на початок ходу риби на місця зимівлі, гідрохімічний режим природних водних екосистем, динаміку проходження нересту. Сніговий покрив на території досліджень з'являється у другій половині листопада, з коливаннями від 26 жовтня до 25 січня.

Географічне розташування, кліматичні особливості регiону дослiджень, гідрологічний режим річок та особливості морфології річищ є сприятливими для існування та підтримання високої різноманітності іхтіофауни.

Матеріали і методи досліджень. Іхтіофауна природних гідроекосистем Центрально-Подільського Придністров'я вивчалася протягом 2001-2007 років на 27 стаціях дослідження, з яких видiлено 10 груп стацiй. Iз них 4 групи стацiй розташовано у верхній течії річок, 3 - у середнiй, i 3 - у нижній. Протягом періоду досліджень зроблено масових вимiрiв у 1044 екземплярiв риб; взято на повний біологічний аналiз 798 екземплярiв; проаналiзовано плодючість 307 екземплярiв риб; обстежено нерестовищ площею 26,2 га та зимувальних ям площею 9,5 га. Умови відтворення риб вивчалися у лiтньо-осiннiй періоди експедицiйно по всій території водотоків. Проводилися спостереження за погоднiми i гідрологічними умовами протягом зимівлі риби та під час нересту, біологічним станом риб, підходами плідників до нерестових угідь, їх концентрацією, строками та активністю проходження нересту. Строки та інтенсивність нересту, місця знаходження нерестовищ визначалися за кількістю виловлюваної риби з текучими або виметаними статевими продуктами (Коблицька, 1966). Визначення стадiй зрілості статевих продуктiв проводилася за схемою, запропонованою Г.В.Нікольським (1974).

Весняні контрольнi лови проводилися порядком ставних сіток з вічком 30, 36, 40, 50, 60, 70, 75, 80, 90, 100, 110 мм, довжиною 25 м, висотою 2 м. Для більш повного виконання завдань дослідження використовувався закидний невiд (вічко 20 - 40 мм, довжина - 25 м) та аматорські та спортивні знаряддя лову. Збiр, обробка відібраних матерiалiв проведенi у відповідності до загальноприйнятих в іхтіології методик (Правдин, 1966; Озінковська, 1998).

Видова належність дорослих риб визначалася за Фауною України (1983) та Фауною СССР (1991), Маркевичем О.П., Коротким І.І. (1954). Латинські, українськi назви та систематичне положення визначених видів подано здебільшого за Фауною України (1985), а також використані дані по систематиці рибоподібних та риб Росії, методичні розробки Iнституту рибного господарства України (Єрко, 1997; Аннотированный каталог..., 1998; Атлас…, 2003). Вилов молодi риб проводився у кiнцi липня-на початку серпня використовуючи малькову волокушу довжиною 10 м, висотою 1 м iз мельничного газу №7 за рекомендаціями Коблицької А.Ф (1966).

При визначеннi впливу аматорського та спортивного рибальства використовувався безпосереднiй облiк, що здiйснювався шляхом маршрутних обходiв місць скупчень рибалок-аматорiв та аналiз матерiалiв з журналiв обліку відвідування водойм Українського товариства мисливцiв i рибалок.

Для наукового аналiзу впливу браконьєрства використовувалися матеріали справ про адміністративні правопорушення. Для аналiзу впливу промислового рибальства використовувалися лiтературнi дані (Лузанская, 1965) та дані вилову ПП «Лютий 2000». Для аналiзу ступеня схожості угруповань іхтіофауни використовувався показник схожості Серенсона (Серенсон, 1948, цит. за Одумом, 1975). Типовiсть угруповань іхтіофауни за видовим багатством визначалась за коефіцієнтом типовості Rs (Кошелев, 2002).

З метою визначення відносної ролі окремих чинників зовнішнього середовища був використаний методика, запропонована Грибом Й.В. та Сондаком В.В., яка базується на встановленні екологічних нормативів для конкретного водного об'єкта, зокрема, мінімальної площі зимувальних ям та нерестовищ (Гриб, Сондак, 2007).

Всi дані, отриманi у дослiдженнях, опрацьовувалися статистично за стандартними методиками (Лакин, 1990). При обробці отриманих результатiв використовувався персональний комп'ютер (програма Microsoft Exсel).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Видова рiзноманiтнiсть iхтiофауни природних гiдроекосистем Центрально-Подiльського Приднiстров'я. Видова характеристика рибного населення. На дослідженій території протягом 2001-2006 років нами виявлено 43 види риб, що складає 83% від усієї кількості видів риб України, вказаних для рік Заходу України (Татаринов, 1986). Досліджені види належать до 7 рядів, 9 родин, 30 родів (Рис.1). Найширше представлена родина Коропові (Cyprinidae). Менш різноманітно - Родини Окуневі (Percidae) та В'юнові (Gobitidae). Родини Щукові (Esocidae), Сомові (Siluridae), Тріскові (Gadidae), Колючкові (Gasterosteidae), Головешкові (Eleotridae), Осетрові (Acipenseridae) малочисельні і представлені одним видом. Іхтіофауна р. Серету налічувала 41 вид, р. Стрипи - 32 види, р. Збруча- 31 вид, р. Золотої Липи - 28 видів. Найменш різноманітним був склад іхтіофауни у р.Нічлаві - тут за увесь період досліджень нами виявлено усього 16 видів.

Рис. 1 Розподiл іхтіофауни Центрально-Подільського Придністров'я за родинами.

Характеристика показників схожості та типовості за видовим багатством угруповань річкової іхтіофауни. Найбільш подібними за видовим складом були екосистеми річок Збруч та Золота Липа (коефіцієнт Серенсона склав 0,84), Стрипа і Серет (0,82), Серет та Збруч (0,81) (табл.1). Найменші значення коефіцієнтів схожості за видовою різноманітністю іхтіофауни встановлені для екосистем річок Серет та Нічлава (0,54), Стрипа та Нічлава (0,62).

Таблиця 1

Показники схожості річкових екосистем Центрально-Подільського Придністров'я (коефіцієнт Серенсона - кількість спільних видів

	Серет	Збруч	Нічлава	Стрипа	Золота Липа
Серет	-	0,81/29	0,54/16	0,82/30	0,75/26
Збруч	-	-	0,63/15	0,79/25	0,84/25
Нічлава	-	-	-	0,62/16	0,73/16
Стрипа	-	-	-	-	0,80/25
Золота Липа	-	-	-	-	-

Найбiльш типовою (репрезентативною) за багатством іхтіофауни для Центрально-Подільського Придністров'я була р. Серет, де показник типовості (R_S) склав 0,95 (табл.2). Дещо меншим цей показник був для р.р. Збруч, Стрипа та Золота Липа (0,65-0,74), а найменшим - для р. Нiчлава (0,37).

Низькі показники коефіцієнтів схожості та типовості за багатством для р.Нічлава пояснюються найменшою довжиною та площею водозбору (обмежена кількість екологічних ніш) та багатьма розташованими на руслі підприємствами-забруднювачами, що зумовило низьку якiсть води.



Таблиця 2

Типовість річкової іхтіофауни за її багатством (R_S)

RS	Річки
	Серет	Збруч	Нічлава	Стрипа	Золота Липа
	0,95	0,72	0,37	0,74	0,65

Характеристика кількісного співвідношення компонентiв iхтiокомплексiв. Для р. Серет найчисельнішими видами були (екз./сiткодоба) карась сріблястий (3,28), лящ (1,67), плітка (0,93). Для р. Збруч значну частку становили лящ (3,18) та карась сріблястий (0,95). У iхтiокомплексах р. Стрипа переважали карась сріблястий (1,17) та плітка (1,10). Найчисельнішими представниками іхтіофауни р. Золота Липа були плітка (2,11) та карась сріблястий (2,11). Для р. Нічлава переважали невимогливi види - карась сріблястий (3,53) та окунь (1,50).

Найоптимальніший показник існуючих площ зимувальних ям (4,2 га, 37,80% від розрахованого показника) та нерестовищ (9,8 га, 60,87% від розрахованого показника) зафiксовано для р. Серет, що поряд iз іншими факторами обумовило високi показники відносної чисельності іхтіофауни (9,65 екз/сіткодоба). Найнижчим таке спiввiдношення було для р. Нічлава (1,1 га, 9,24 % по нерестовищах, 0,4 га, 17,00 % по зимувальних ямах), де показник відносної чисельності іхтіофауни був найнижчим i склав 7,27 екз/сіткодоба.

Розподіл на іхтіокомплекси, видова та морфометрична характеристика риб. У роздiлi зроблено огляд видового складу з розподілом на окремі іхтіокомплекси, проведено статистине опрацювання основних морфометричних показників отриманого iхтiоматерiалу.

Виявлено, що у дослiджених рiках спiвiснували рiзнi групи риб. За походженням видiв та шляхами потрапляння їх у водойми виділено 3 іхтіокмплекси: аборигеннi види (37 видів, 86%); види-інтродуценти, що акліматизовувалися цілеcпрямовано (3 види, 7%) та види-інтродуценти, що акліматизовувалися випадково (3 види, 7%) (Рис. 2). За частотою зустрічей у виловах чисельними є 17 видів (39,6%), малочисельними - 13 видів (30,25%) і поодинокими - 13 видів (30,25%). За промисловим значенням - об'єкт промислового лову (7 видів, 16,3%); другорядний об'єкт промислового лову (8 видів, 18,6%); може бути об'єктом промислового лову (16 видів, 37,2%); - непромисловий вид (12 видів, 27,9%). За ступенем необхідної охорони людиною іхтіофауна розподілилася на дві групи - чисельність стабільна, особливої охорони не потребують (40 видів, 93,0%) та чисельність яких не стабільна, потребують охорони (3 види, 7,0%).

Рис. 2 Розподіл іхтіофауни Центрально-Подiльського Приднiстров'я в залежності від походження та способу потрапляння у водойми

Раритетний компонент річкової іхтіофауни. На дослідженій території виявлено 7 видів риб, що підлягають охороні за охоронними списками різних рівнів, якi діють на території України (табл. 3). Acipenser ruthenus (Linnaeus) занесено до Червоної книги Мiжнародного союзу охорони природи, Zingel zingel (Linnaeus) - до Європейського Червоного списку, Acipenser ruthenus (Linnaeus) - внесено у додатки до Вашингтонської конвенцiї, Rutilus frisii (Nordmann), Zingel zingel (Linnaeus) та Acipenser ruthenus (Linnaeus) занесено до Червоної книги України. Rutilus frisii (Nordmann), Rhodeus sericeus (Bloch, Pallas), Aspius aspius (Linnaeus), Zingel zingel (Linnaeus), Cobitis taenia (Linnaeus), Silurus glanis (Linnaeus), Acipenser ruthenus (Linnaeus) охороняються Бернською конвенцією (табл.3). Серед родин найбільш багатою на раритетні види є родина Cyprinidae - 3 види, а з родин Percidae, Acipenseridae, Cobitidae, Siluridae охороняються по одному виду.

Таблиця 3

Раритетна іхтіофауна Центрально-Подільського Придністров'я

Види риб	Охоронна категорія
	ЧК МСОП1	ЄЧС2	БК3	ЧКУ4	ВК5
Білизна	-	-	3	-	-
Вирезуб	-	-	3	I	-
Гірчак звичайний	-	-	3	-	-
Сом звичайний	-	-	3	-	-
Стерлядь	VU Al c + 2 d	-	3	II	2
Чоп	-	V	3	III	-
Щипавка звичайна	-	-	3	-	-

Сучасний стан iнтродукованого iнвазивного компоненту iхтiофауни Центрально-Подiльського Приднiстров'я. Біологічна характеристика ротана-головешки Percсottus glehnii Dybowsky, 1877 (Eleotridae). Далекосхідний інтродуцент P. glehnii виявлено у річках Золотій Липі та Сереті. Порівнюючи меристичні ознаки здобутих екземплярів із показниками ротана з Підмосков'я (Спановская и др., 1964), котрий перейшов на хижий спосіб життя, виявлено збільшення кiлькостi зябрових тичинок до 11-13, що може бути пов'язано iз укрупненням об'єктiв харчування. При порівнянні пластичних ознак особин P. glehnii було відмічено збільшення найбільшої та найменшої висоти тіла (на 14,8 та 28,7% відповідно, р<0,001 ), вкорочення грудних і черевних плавців (на 5,3 та 5,6% відповідно, р<0,05), що за літературними даними (Турдаков, 1962) є наслідком швидких темпів лінійного та вагового росту. Зменшення коефіцієнта варіації пластичних ознак місцевого ротана (CV=6,88) порівняно з особинами з Підмосков'я (CV= 9,97), як i у інших видiв (Никольский, Пикулева, 1958, Никольский, 1974) свідчить про сприятливі для виду умови iснування у досліджених водоймах. У проміряних особин відбулося зменшення ширини голови на 8,6% (р<0,01) та міжочної відстанi на 22,8 % (р<0,001), що свідчить про їх відхід від хижого способу життя (Суворов, 1948).

Вгодованість місцевого ротана за Фультоном по вiдношенню до екземплярів з Підмосков'я (1,87-2,05) була значно вищою (2,43±0,03). В харчовому спектрі переважали личинки комах (до 75,9% за масою), ікра та молодь риб становили меншу (навесні - 12,3%, восени - 7,4% за масою) частку порівняно з даними з Підмосков'я. Масовий нерест ротана проходив в 2-4 декадах травня при температурі води 16°С. Індивідуальна абсолютна плодючість коливалася від 0,788 до 1,540 тисяч iкринок i в середньому становила 1,260±0,134 тисяч iкринок, що перевищує вказанi (Кирпичников, 1945) для басейну Амуру показники (1,0 тис. ікринок).

Біологічна характеристика колючки триголкової (Gasterosteus aculeatus, Linnaeus, 1758 (Gasterosteidae). Колючка триголкова поширена у рiчках Серет та Збруч. Меристичні ознаки G. aculeatus були стабільними i мало вiдрiзнялися від описаних у лiтературi для інших водойм України (Мовчан, 1983). При порівнянні з особинами з Дністровського водосховища (Гончаренко, 2007) виявлено зменшення кількості бокових кісткових пластин з 26-29 до 21-26, що дозволило вiднести виловленi екземпляри до прохідної форми.

Довжина та маса тіла колючки триголкової відрізнялася від даних з інших водойм України і була більшою відповідно на 40,1 % та 17,6% порівняно з даними з р. Ірпінь та дещо меншою (2,7-10,6 % та 7-8% відповідно) порівняно з особинами з Дністровського водосховища. У місцевої колючки довжина голови становила 25,0-27,1% до довжини тіла, а у особин з р. Iрпiнь голова була значно крупнiша (30,7-32,8%). Цей факт зближував G. аculeatus з особинами Дністровського водосховища і пояснювався загальними тенденціями до збільшення розмiрiв голови у озерних форм порівняно з прохiдними (Ikeda K, 1935). Зростання найбiльшої та найменшої висот тіла у дослiджених екземплярiв вiдповiдно на 5,6 та 35,3%, свідчило про їх вищий лiнiйний і ваговий ріст.

У раціоні харчування колючки складали (% за масою): личинки та лялечки комах (73,4); черви (12,2), павукоподібнi (1,1); залишки рослин (1,7); пісок (1,2); молодь (8,2) та iкра риб (2,2). Коефіцієнт вгодованостi місцевої колючки за Фультоном складав 2,05-2,41 (у середньому 2,23±0,03). Нерест колючки зафіксовано у 2-3 декадах квiтня при температурі води +11°С. Індивідуальна абсолютна плодючість коливалася від 0,520 до 0,1247 тисяч iкринок i становила в середньому 0,948±0,075 тисяч iкринок.

Біологічна характеристика чебачка амурського (Pseudorasbora parva Temminck et Schlegel, 1842 (Cyprinidae). Знахідки P. parva на території Центрально-Подiльського Приднiстров'я приуроченi до водотоків, що найбiльше зазнають впливу рибогосподарського комплексу - Серет та Золота Липа. Мiсцевий чебачок вiдрiзнявся від особин з водойм-донорiв - рiчок басейну Амуру дрібнішою лускою та незначним збільшенням елементів у серiальних кісткових структурах (Мухачева, 1950).

На високi темпи лінійного та вагового росту, посилення локомоторних функцій тіла місцевого чебачка у порівнянні з особинами з басейну Амуру вказують змiни у пропорцiях тіла: зростання найбільшої та найменшої висот тіла відповідно на 6,8% і 7,9 %, довжини хвостового стебла на 4,3% та антидорсальної вiдстанi на 4,6%. Свідченням про меншi глибини водойм-реципiєнтiв може бути вкорочення анального та спинного плавцiв P. parva відповідно на 14% та 6,8%, що виконують функції стабілізаторів та рулів повороту, а їх висота корелює з глибиною водойми (Никольский, 1974).

В умовах Центрально-Подільського Приднiстров'я основу харчового рацiону складають личинки Chironomidae (35,6%), Cladocera (27,1%), яйця двокрилих (7,5%). Коефіцієнт вгодованостi місцевого чебачка за Фультоном склав 1,76-2,04 (у середньому - 1,87±0,025) і перевищував цей параметр для популяції з басейну Амуру на 7,9% (Мухачева, 1950). Нерест чебачка проходить на місяць раніше, нiж у басейнi Амуру - початок червня-липень. У місцевого чебачка показник середньої індивідуальної абсолютної плодючості (0,388-3,060) зрiс на 31,1% і в середньому склав 1,835±0,210 тисяч iкринок.

Вплив екологічних чинників на бiологiю і чисельність іхтіофауни. Вплив абіотичних факторів на іхтіофауну річок Центрально-Подільського Придністров'я. Серед абіотичних факторів встановлено визначальну роль температурного чинника та опадів, які безпосередньо пришвидшували або сповiльнювали терміни та визначали характер та ефективність нересту риб.

У найтеплішому 2002 році показано, що початок нересту окремих аборигенних видів риб зафіксовано від 5 до 28 днів раніше за відповідні показники найхолоднішого 2005 року (табл. 4).

Таблиця 4

Нерест окремих аборигенних видів риб Центрально-Подільського Придністров'я у 2002 році

Вид	Початок нересту	Темпера-тура води, tС	Масовий нерест	Темпера-тура води, tС	Кінець нересту	Темпера-тура води, tС
Плітка	23.04.02	+13	09.05.02	+16	16.05.02	+16
Окунь	01.04.02	+7	06.04.02	+10	12.04.02	+7
Щука	13.03.02	+4	15.03.02	+5	18.03.02	+6
Карась сріблястий	22.04.02	+13	23.04.02	+15	-	-
Судак	18.04.02	+12	23.04.02	+13	02.05.02	+12

Пізня холодна весна 2005 року сприяла більшій розтягнутості нерестового періоду у риб на відміну від теплої та ранньої весни 2002 року (табл. 5). Особливо яскраво ці факти можна було спостерігати на прикладі хижих видів риб, котрі нерестилися найпершими. Виявлено, що найбільше підняття рівня води у досліджених річках відбулося у 2002 та 2006 роках, що зумовило затоплення більшої площі нерестовищ і сприяло підвищенню концентрації цьоголіток.

Таблиця 5

Нерест окремих аборигенних видів риб Центрально-Подільського Придністров'я у 2005 році

Вид	Початок нересту	Темпера-тура води, tС	Масовий нерест	Темпера-тура води, tС	Кінець нересту	Темпера-тура води, tС
Плітка	28.04.05	+13	12.05.05	+18	18.05.05	+16
Окунь	18.04.05	+7	26.04.05	+9	05.05.05	+13
Щука	10.04.05	+6	15.04.05	+10	21.04.05	+11
Карась сріблястий	30.04.05	+15	10.05.05	+16	-	-
Судак	23.04.05	+17	15.04.505	+15	18.05.05	+13

Угруповання молоді риб характеризувалися низькою концентрацією цьоголіток. Так, середній показник концентрації цьоголіток у найбільш сприятливому 2002 році склав 50,2 екз. на 100 м², що значно перевищує середню концентрацію за весь період досліджень - 26,24 екз/100м².

Вплив антропогенного фактору на іхтіокомплекси річок Центрально-Подільського Придністров'я. Кількість рибалок на ріках Центрально-Подільського Придністров'я загалом за період 2001-2006 рр. мала тенденцію до збільшення (за виключенням р.Нічлави, де кількість рибалок зменшилася майже удвічі). Найчастіше рибалки відвідували р. Серет. Проте, саме тут спостерігався найнижчий показник середніх уловів на одного умовного рибалку - 0,89-2,08 кг. Встановлено, що р. Серет зазнає найбільшого тиску з боку браконьєрства. Тут здійснено 25% усіх виявлених порушень Правил рибальства, в той час як 8% - на р. Збруч, 3% - на р. Стрипа, 2% - на р. Золота Липа, 2% - на р. Нічлава, 60% - інших водних об'єктах. Це пояснюється тим, що р. Серет протiкає через всю Тернопільську область, у тому числі через найбiльшi міста - Тернопiль та Чортків. Найбільш часто браконьєрами використовувалися сітні знаряддя лову, що пояснюється їх дешевизною та доступністю. У браконьєрських уловах більший відсоток становили цінні види риб, як з погляду природоохоронного законодавства, так і з огляду на споживчу вартість: лящ, короп, щука. Менше здобувалося карася та плітки, які становили основу аматорських уловів. Встановлено, що частка молоді в браконьєрських уловах порівняно з аматорськими нижча на 5 % (Рис. 3).

Рис.3 Розподiл здобутої браконьєрами та рибалками риби за віком аматорами риби за віком

Цей факт можна пояснити тим, що браконьєрський вилов орієнтований на рибу з видовими та розмірними характеристики, що більше вартісні з споживчої точки зору, тоді як рибалки-аматори виловлювали рибу переважно для власних цілей, тому часто не нехтували і маломірними особинами. Виявлено, що самок браконьєрами здобувалося на 10% більше, що може бути пов'язано з переважанням сітних знарядь лову, якi селективно відбирають самок в період нерестової заборони. Вплив рибогосподарського комплексу був відчутний для р.р. Серет, Стрипа та Золота Липа, де розташовувалося найбільше риборозплідних ставів (95,1 % за площею). Саме тут спостерігалися вилови інтродуцентів - товстолоба білого та строкатого, амура білого, ротана, чебачка амурського, колючки триголкової.

Забруднення річок Центрально-Подiльського Приднiстров'я i його вплив на iхтiофауну. Найчистiшою виявилася р. Золота Липа, найзабрудненiшою - р. Нічлава, де у видовому складі переважали малоцінні та невимогливі види. Тут спостерiгалося перевищення ГДК по БСК₅ у 1,33-2,46 рази, амоній-iону - у 1,26-3,56 рази, нiтратах - в 1,25-4,25 рази. На вiдмiну від інших річок мало місце суттєве збільшення рівня сульфатiв, що перевищувало ГДК у 1,15-2,91 разiв. Такий стан пояснювався з одного боку впливом комунальних техногенних та агротехногенних, а з іншого тим, що р. Нічлава є найменшою за довжиною та площею водозбору.

Заходи з охорони та рацiонального використання іхтіофауни. До найважливіших заходів з охорони та раціонального використання іхтіофауни Центрально-Подільського Придністров'я відноситься реорганізація правових засад любительського і спортивного рибальства: введення єдиного платного рибальського квитка та спрямування отриманих коштів на зариблення річок, проведення рибницько-меліоративних робіт, широка пропаганда раціонального, ощадливого рибальства. Важлива рішуча боротьба з браконьєрством: посилення суворості покарань природоохоронними органами за повторне чи грубе порушення Правил рибальства; створення спеціалізованого риборозплідного господарства, яке займалося б відтворенням аборигенних видів риб.

Важливе значення мають заходи, спрямовані на збереження середовища існування риб, що повинні проводитися користувачами водойм: раціональна, науково-обґрунтована експлуатація ГЕС в базовому режимі, що передбачає незначне коливання рівня води та убезпечення ікри від висихання; спорудження тимчасових підпірних дамб, що закриваються після закінчення нересту, снігозатримання на льоду підчас танення снігового покриву на весні, прочищення засмічених проток з нерестовищ та врятування молоді з водойм, що відшнурувалися; встановлення штучних нерестовищ.



ВИСНОВКИ

У дисертації викладено теоретично-експериментальне узагальнення фактичного стану іхтіофауни річкових гідроекосистем Центрально-Подільського Придністров'я під впливом абiотичних та антропогенних чинників, подано нове бачення вирiшення проблем збереження iхтiокомплексiв шляхом раціонального їх використання та охорони.

1. Досліджено, що таксономічний склад річкової іхтіофауни гідроекосистем Центрально-Подільського Придністров'я включає 43 види, де набагатше представлена родина Cyprinidae. Рiзноманiтна іхтіофауна р. Серет, найбiднiша - р. Нiчлава.

2. Вставновлено, що за походженням видiв та шляхами потрапляння їх у водойми риби пділяються на: аборигенні (37 видів, 86,0%); види-інтродуценти, що цілеcпрямовано акліматизовувалися людиною (3 види, 7,0%) та види-інтродуценти, акліматизованi випадково (3 види, 7,0%). За частотою зустрічей у виловах види подiлялися на: чисельні (17 видів, 39,6%); малочисельні (13 видів, 30,25%); поодинокі, випадкові мешканці (13 видів, 30,25%). За промисловим значенням види розподiлялися: об'єкти промислового лову (7 видів, 16,3%); другоряднi об'єкти промислового лову (8 видів, 18,6%); можуть бути об'єктом промислового лову (16 видів, 37,2%); непромисловi види (12 видів, 27,9%), а за ступенем охорони - види, що особливої охорони не потребують i чисельність яких стабільна (40 видів, 93,0%); види, які потребують охорони i чисельність (3 види, 7,0%).

3. Виявлено, що найчисельнішими видами риб дослiджених річок були: р.Серет - карась сріблястий; р. Збруч - лящ; р. Стрипа - плітка і карась сріблястий; р. Золота Липа - карась сріблястий і плітка; р. Нічлава - карась сріблястий і окунь.

4. За коефіцієнтом схожості угруповань річкової іхтіофауни найбільш подібними за видовим складом були iхтiоугруповання річок Збруча та Золотої Липи (0,84), а найменші значення коефіцієнту Серенсона мали iхтiоугруповання річок Серет та Нічлава (0,54).

5. Встановлено, що найбiльш типовою за багатством іхтіофауни була р. Серет з показником типовості (R_S) 0,95. Меншим цей показник був для річок. Збруч, Стрипа та Золота Липа (0,65-0,74) i найменшим - для річки Нiчлави (0,37).

6. Відмічено, що у дослiджених річках мешкають 7 видів риб, що підлягають охороні: 1 вид занесено до Червоної книги Міжнародного Союзу охорони природи, 1 - до Європейського Червоного списку, 1 - охороняється Вашингтонською конвенцiєю, 3 види - до Червоної книги України, 7 видiв охороняються Бернською конвенцією. Найбагатшою на раритетні види є родина Cyprinidae (3 види).

7. У iнтродуцента - ротана зафiксовано змiни у зовнішньому екстер'єрі порівняно з іншими водоймами, де вiдбулася інтродукція та стрімке збільшення чисельності. Особини P. glehnii більш високотілi (на 14,8%) з вкороченими грудними та черевними плавцями (на 5,3 та 5,6 %) із меншим показником міжочної відстанi на 22,8 %, що вказувало на високi темпи вагового і лінійного росту та вiдхiд від хижого способу життя.

8. Зростання найбiльшої та найменшої висот тіла iнтродуцента G. аculeatus на 5,6 та 35,3% вiдповiдно, свідчило про вищий лiнiйний та ваговий ріст, а змiни у пропорцiях голови пiдтверджували належність до прохідної форми.

9. Екземпляри виявлених особин P. parva мали дрібнішу луску, вищі показники найбільшої та найменшої висот тіла (на 6,8% і 7,9 %), довжини хвостового стебла (на 4,3%) і антидорсальної вiдстанi (на 4,6%) та коротші анальний і спинний плавці (на 14,0% та 6,8%), що пов'язано з посилення локомоторних функцій тіла, збільшенням темпiв лінійного та вагового росту. Вища наповненiсть шлунків, вгодованiсть та індивідуальна абсолютна плодючiсть свідчили про сприятливі умови iснування iнтродуцентiв у дослiджених рiках.

10. Відмічено, що iз абіотичних факторів визначальну роль відігравали температура та опади, що регулювали терміни i визначали характер нересту риб, а рівень підняття води обумовлював затоплення нерестовищ i визначав чисельність молоді певного року. Угруповання молоді риб мали низьку концентрацію цьоголіток, яка в найсприятливiшому 2002 роцi сягала 50,2 екз./ 100м² i в середньому за період досліджень - 26,2 екз./100 м².

11. Виявлено, що найбільш сприятливими для іхтіофауни були гідрохімічні умови р. Золота Липа, а найзабрудненішою виявилася р. Нічлава iз значним перевищенням ГДК по БСК₅ у 1,33-2,46 рази, амоній-iону у 1,26-3,56 рази, нiтратах у 1,25-4,25 рази, сульфатах у 1,15-2,91 разiв, що є наслiдком впливу скидів очисних споруд і найменшої площi водозбору річки.

12. Серед антропогенних чинників значний негативний вплив справляли фактори аматорського рибальства та браконьєрства. Частка молодi у браконьєрських уловах була меншою на 5,0% від вiдповiдного показника аматорських уловiв, що може бути пов'язано з її низькою споживчою вартістю, а частка самок була бiльшою на 10,0 %, що пояснюється переважанням сітних знарядь лову та активізацією браконьєрства у нерестовий перiод.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Промисловий вилов необхідно здiйснювати лише з меліоративною метою застосовуючи великовічкові знаряддя лову та ставнi частиковi неводи.

2. Доповнити діючі нормативно-правові акти з питань любительського та спортивного рибальства (Правила любительського та спортивного рибальства, Кодекс України про адміністративні правопорушення) у частинi введення платного квитка для рибалок-аматорів, посилення суворості покарань за повторне чи грубе порушення Правил рибальства.

3. Для збереження таких видів, як сом звичайний та марена звичайна доцільним є зміна їх територіального охоронного статусу шляхом внесення до регіонального охоронного списку Тернопільської області.

4. Відповідно до “Програми розвитку рибного господарства Тернопільської області на період 2007-2010 років” провести добудову запроектованого Державного експериментального заказника по відтворенню аборигенних видів риб до 2010 року

5. Встановити спеціальнi рибозахиснi пристрої (зонтичного та касетного типу) на Кобиловолоцькому, Зарубинському та Борщівському спиртзаводах, Бучацькому, Збаразькому та Лановецькому цукрових заводах, що проводять забір води з річок Центрально - Подільського Придністров'я.

6. Заборонити спрацювання води Касперівською ГЕС в нерестовий період з 1квітня по 10 червня щорiчно нижче відмітки рівня води 164,4 м.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гоч І.В. Екологічна характеристика Percottus glehni Dybowsky (Eleotridae) з водойм Західно-Подільського Придністров'я // Наукові записки ТДПУ, серія: Біологія / I.В.Гоч, В.I.Кваша. - Тернопіль, 2003. - №2 (21). - С.68-70 (проведення натурних досліджень, аналіз літературних джерел, узагальнення та статистична обробка отриманих даних, написання статті).

2. Гоч І.В. Охорона та раціональне використання іхтіофауни річок Західно-Подільського Придністров'я в умовах скорочення чисельності та біорізноманіття риб під впливом антропогенного тиску // Наукові записки ТДПУ, серія: Біологія / I.В.Гоч, В.I.Кваша. - Тернопіль, 2006. - №1(28). - С.69-73. (аналіз літературних джерел та отриманих самостійно даних, формулювання пропозицій по охороні риб, написання статті).

3. Гоч І.В. Видовий склад іхтіокомплексів річок Західно-Подільського Придністров'я та основні антропогенні фактори, що його визначають / I.В.Гоч // Рибне господарство України. - Керч, 2004. - № 6. - С.2-4.

4. Гоч І.В. Колючка триголкова Gasterosteus aculeatus (Gasterosteidae) - iнтродуцент водойм Захiдноподiльського Приднiстров'я / I.В.Гоч // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. Біологія. Екологія. - 2008. - Вип. 16. - Т.2. - С. 42-46.

5. Гоч І.В. Екологічні та гідрохімічні передумови формування іхтіофауни річок Західно-Подільського Придністров'я // Динаміка наукових досліджень: матеріали міжн. наук.-практ. конф., 24 жовт.-4 лист. 2002 р. Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Черкаси, 2002, Т.3. Біологічні науки / I.В.Гоч, В.I.Кваша. - Дніпропетровськ: Наука та освіта, ДНУ, 2002. - С.52-54.

6. Гоч І.В. Видова та морфоекологічна характеристика іхтіофауни окремих водойм Західно-Подільського Придністров'я / I.В.Гоч // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - Львів: «Ліга-прес», 2003. - Вип. 4. - С. 129-136. - (Тематичний збірник / [ ред. Й.М.Берко, М.А. Голубець, О.Т.Демко та iн.], Інститут екології Карпат НАНУ).

7. Кваша В.І. Видова різноманітність та екологічні групи іхтіофауни природних гідроекосистем Західно-Подільського Придністров'я / В.І. Кваша, І.В Гоч. // Матеріали Всеукр. наук. конф. [«Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації»] (27 жовтня, 2005, Тернопіль). - С.88-90.

8. Гоч І.В. Загальна біологічна характеристика чебачка амурського Pseudorasbora parva Temminck et Schlegel, (Cyprinidae) з водойм Західного Придністров'я/ I.В.Гоч // Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю [«Актуальні проблеми охорони здоров'я риб та інших гідробіонтів»] (26-29 травня, 2008, Феодосія). - С.123-127.

9. Гоч І.В. Раритетний компонент іхтіофауни Західно-Подільського Придністров'я / I.В.Гоч // Тези І міжнар. іхтіологічної наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології» (18-21 вересня, 2008, Канів). - С. 48-50.

АНОТАЦІЇ

Гоч І.В. Біологiчнi особливостi та видове різноманіття річкової iхтiофауни Центрально-Подiльського Приднiстров'я України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10. - іхтіологія. - Інститут рибного господарства Української академії аграрних наук України, Київ, 2008.

Вивчено сучасний видовий склад та співвідношення компонентів іхтіофауни за чисельністю природних гiдроекосистем Центрально-Подiльського Приднiстров'я. Вивчено розподіл на групи іхтіофауни річкових гідроекосистем. Виявлені три представники інтродукованого інвазивного компоненту іхтіофауни: ротан, чебачок амурський та колючка триголкова, які адаптувалися до гідрологічних умов водойм-реципiєнтів. Досліджено сучасний стан забезпеченості нерестовищами та зимувальними ямами. Встановлено ступінь схожості угруповань за коефіцієнтом Серенсона та показник типовості іхтіофауни за багатством. Досліджено строки та екологічні особливості нересту основних аборигенних видів риб в залежності від абіотичних факторів. Проведено аналіз впливу основних антропогенних факторів: аматорського та спортивного рибальства, браконьєрства, рибогосподарського комплексу, забруднення стоками.

Розроблено заходи охорони та раціонального використання рибних запасів в річкових гідроекосистемах регіону.

Ключові слова: річкова іхтіофауна, природні гідроекосистеми, Центрально-Подільське Придністров'я, іхтіокомплекси, раритетні види, види-інтродуценти, абіотичні та антропогенні фактори, охорона риб.

Гоч И.В. Биологические особенности и видовое разнообразие речной ихтиофауны Центрально-Подольського Приднестровья Украины. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.10. - ихтиология. - Институт рыбного хазяйства Украинской академии аграрных наук, Киев, 2008.

Изучен современный видовой состав и соотношение компонентов ихтиофауны по численности естественных гидроэкосистем Центрально-Подольского Приднестровья. Таксономичний состав ихтиофауны исследованных речных гидроекосистем был представлен 43 видами, которые принадлежат к 6 рядам, 9 семействам и 30 родам. Наиболее разнообразно представлено семейство Карповые (Cyprinidae).

По коэффициенту сходства группировок речной ихтиофауны (коэффициент Серенсона) наиболее сходными по видовому разнообразию являются экосистемы рек Збруч и Золотая Липа (0,84), Стрипа и Серет (0,82), Серет и Збруч (0,81). Наименьшие значения коэффициента установлены для экосистем рек Серет и Ничлава (0,54), Стрипа и Ничлава (0,62). Наиболее типичной (репрезентативной) по багатству была ихтиофауна р. Серет (показатель типичности (R_S) - 0,95), а наименьшим - р. Ничлава (0,37).

Изучено распределение на группы ихтиофауны речных гидроэкосистем: в зависимости от способа внедрения в водоемы-реципиенты, по промысловому значению, по частоте встреч в уловах, по необходимой для вида охране.

Наиболее оптимальные показатели площадей зимовальных ям и нерестилищ зафиксированы для р. Серет, где относительная численность ихтиофауны была сравнительно высокой (9,65 екз./сетесутки ), а наименьшие - для р. Ничлава (7,27 екз./ сетесутки).

Обнаружены три представителя интродуцированого инвазионного компонента ихтиофауны: ротан, чебачек амурский и колючка трехиглая, которые адаптировались к гидрологическим условиям водоемов-реципиентов.

Отмечено, что в речных гидроэкосистемах Центрально-Подольского Приднестровья живут 7 видов рыб, которые подлежат охране согласно природоохранным спискам разных уровней. Из этих видов Z. zingel занесен в Европейский Красный список, A.ruthenus - в Красную книгу Международного Союза охраны природы, Z. zingel, R. frisii, A. ruthenus - в Красную книгу Украины, A.ruthenus охраняется Вашингтонской конвенцией, R. frisii, R. sericeus, A. aspius, Z.zingel, G. taenia , S. glanis, A.ruthenus занесены в дополнение 3 Бернской конвенции. Среди семейств наиболее богатой на раритетные виды является Cyprinidae - 3 вида, а из семейств Percidae, Acipenseridae, Cobitidae, Siluridae охраняется по 1 виду.

Исследовано сроки и некоторые экологические особенности нереста основных аборигенных видов рыб в зависимости от абиотических факторов и показано определяющую роль температурного фактора и осадков, которые непосредственно ускоряют или замедляют его сроки, характер и эффективность нереста рыб. Проведен анализ влияния основных антропогенных факторов: любительского и спортивного рыболовства, браконьерства, рыбохозяйственного комплекса, загрязнения стоками. Разработаны мероприятия по охране и рациональному использованию рыбных запасов в речных гидроэкосистемах региона.

Ключевые слова: речная ихтиофауна, естественные гидроэкосистемы, Центрально-Подольское Приднестровье, ихтиокмплексы, раритетные виды, види-интродуценты, абиотические и антропогенные факторы, охрана рыб.

Hoch I.V. Biological peculiarities and species composition of river ichthyofauna of the Central Podillya Prydnistrovya of Ukraine. - The manuscript.

The dissertation on reception of scientific degree of Cand.Biol.Sci. on a specilaity 03.00.10. - ichthyology. - Institute of Fisheries of Ukrainean of Agrarian sciences, Kyiv, 2008.

Modern species composition and correlation of the components of ichthyofauna by amount of the natural fluid circuit of the Central Podillya Prydnistrovya were observed. Тhe groups of ichthyofauna of the river fluid circuits were studied. The level of similarity of groups by the coefficient of Serenson and indexes of typicality of ichthyofauna (by richness) was determined. Terms and ecological peculiarities of spawning of the main local species of fish depending on abiotic factors were studies. Analysis of influence of the main anthropogenic factors, such as amateur and sport fishing, poaching, fish economical complex, pollution with the runoffs was made.

Protection measures and rational use of fish reserves in the river fluid circuits were processed.

Key words: river ichthyofauna, natural fluid circuits, Central Podillya Prydnistrovya, rear species, species-aliens, abiotic and anthropogenic factors, fish protection.

Размещено на Allbest.ru