Біологічні особливості представників родини bromeliaceae juss. при інтродукції у захищений ґрунт ботанічного саду ім. Акад. О.В. Фоміна та перспективи їх використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 631.525; 582.55/56; 580.006; 59 (089)

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата бiологiчних наук

Біологічні особливості представників родини bromeliaceae juss. При інтродукції у захищений ґрунт ботанічного саду ім. Акад. О.в. фоміна та перспективи їх використання

03.00.05 - ботанiка

Коломієць Тетяна Василівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, академік Української Технологічної Академії Гревцова Ганна Терентіївна, Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Волгін Сергій Олександрович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри ботаніки

кандидат біологічних наук Ярославська Жанна Миколаївна, Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України, старший науковий співробітник відділу тропічних та субтропічних рослин

Захист дисертації відбудеться “10” червня 2008 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.14 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, просп. акад. Глушкова, 2, корпус 12, біологічний факультет, ауд. 434

Поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 64. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, біологічний факультет, спеціалізована вчена рада Д 26.001.14

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розіслано “8”травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук О.В. Молчанець

розмноження ботанічний сад рослина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Згідно Глобальної Стратегії збереження рослин, прийнятої на VI засіданні Конференції сторін Конвенції ООН зі збереження біорізноманіття у 2002 році (рішення VI/9,2002), ботанічні сади відіграють визначну роль у вирішенні питань збереження світової флори. Однією з важливих проблем, яка набуває все більшого значення у надмірно урбанізованому середовищі, є збагачення асортименту рослин новими декоративними видами. В числі основних джерел для розв'язання цього питання є рослини тропіків і субтропіків, які складають дві третини світової флори. Серед них понад 2500 видів належать до родини Bromeliaceae Juss. В умовах помірного клімату ці рослини культивують в захищеному ґрунті переважно у ботанічних садах. Враховуючи багатство форм, високу декоративність, позитивний досвід культивування бромелієвих в різних країнах світу, їх доцільно віднести до числа перспективних для використання в озелененні.

Науковою основою для інтродукції представників родини Bromeliaceae у помірній кліматичній зоні є дані про умови, необхідні для їх успішного культивування, та особливості росту і розвитку. Для переважної більшості видів бромелієвих інформація про біологічні властивості, репродуктивну здатність та ефективні способи розмноження в умовах культури є недостатньою. Тому актуальними є встановлення біологічних особливостей видів родини Bromeliaceae у захищеному ґрунті, розробка ефективних методів їхнього культивування та виявлення серед них перспективних декоративних таксонів з метою збагачення асортименту рослин для фітодизайну. Створення колекції бромелієвих у Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна необхідне для розробки наукових засад їхнього вирощування в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності з науковими темами: “Біологічні особливості інтродукованих в Україні рослин, їх охорона, культивування та практичне використання” (№ державної реєстрації 01934042960); “Охорона та збагачення рослинного різноманіття шляхом інтродукції” (№ д/р 0197403571); “Збереження інтродукованого та аборигенного різноманіття рослин в умовах культури” (№ д/р 0101U002470); “Інтродукція, збереження та раціональне використання рослинного різноманіття” (№ д/р 06БП021- 01).

Мета та завдання досліджень. Метою роботи було з'ясування особливостей онтогенезу, розмноження, ритмів розвитку та можливостей використання в озелененні представників родини Bromeliaceaе колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна. Для досягнення мети передбачалося вирішення таких наукових завдань:

провести еколого-географічний аналіз ареалів досліджуваних рослин;

поповнити колекцію рослин родини Bromeliaceae;

дослідити особливості росту й розвитку представників трьох підродин Bromeliaceae в умовах захищеного ґрунту;

дослідити особливості насіннєвого та вегетативного розмноження;

розробити рекомендації з агротехніки представників родини Bromeliaceae;

виявити декоративні особливості інтродукованих рослин;

провести інтегральну оцінку успішності інтродукції досліджуваних таксонів в умови захищеного ґрунту;

відібрати та рекомендувати найперспективніші таксони для практичного використання.

Об'єкт дослідження - інтродукція видів, різновидів, гібридів та культиварів родини Bromeliaceae в умовах захищеного ґрунту.

Предмет дослідження - біологічні особливості інтродукованих таксонів родини Bromeliaceae, їхні корисні властивості.

Методи дослідження - інтродукційні, еколого-географічні, фенологічні; математично-статистичні, методи культивування рослин in vitro.

Наукова новизна отриманих результатів. Створено найбільшу в Україні колекцію родини Bromeliaceae, яка складається із 173 таксонів, у тому числі 134 видів, 23 різновидів, однієї форми, п'яти гібридів, десяти сортів, що належать до 24 родів. Простежено розвиток рослин-інтродуцентів від початкових етапів онтогенезу до цвітіння та плодоношення і вперше встановлено особливості індивідуального розвитку для представників трьох підродин. Для окремих представників підродини Tillandsioideae Juss. вперше підібрано оптимальні умови культивування in vitro. Вперше виявлено наявність шести морфотипів інтродукованих бромелієвих. Вперше встановлено насіннєву продуктивність видів родів Billbergia Thunb. та Aechmea Ruiz et Pav. в умовах захищеного ґрунту. Проведено інтегральну оцінку успішності інтродукції видів, різновидів, форм, гібридів, сортів родини Bromeliaceae.

Практичне значення отриманих результатів. Зібрано колекцію родини Bromeliaceae, яка налічує 173 таксони. Вона є генофондом для флористичного збагачення асортименту декоративних рослин захищеного ґрунту. Для широкого культивування в умовах захищеного ґрунту рекомендовано 118 видів, 15 різновидів, десять сортів та один гібрид. На основі власного досвіду розроблено рекомендації з агротехніки, встановлено оптимальні умови та терміни насіннєвого та вегетативного розмноження, створено ландшафтні ярусні експозиції, що імітують природні угруповання. Колекція рослин родини Bromeliaceae є живим наочним посібником з питань систематики, морфології, анатомії рослин і використовуються у навчальному процесі. Отримані результати суттєво доповнюють інформацію про інтродукцію рослин родини Bromeliaceae.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором і є самостійним завершеним дослідженням. Сформульовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є її науковим доробком. Інформаційний пошук, опрацювання літературних джерел, розробка схеми експерименту, експериментальні дослідження, фотографування та рисунки, підготовка публікацій за результатами досліджень, представлення їх на наукових конференціях, аналіз результатів та їхнє узагальнення виконані автором самостійно. Публікації переважно одноосібні. У наукових працях, написаних у співавторстві, права співавторів не порушено.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, які включено у дисертацію, доповідалися і апробовані на: засіданнях вченої ради та сектору тропічних і субтропічних рослин Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна; ХІІ з'їзді Українського ботанічного товариства (Одеса, 2006); науковій конференції “Будівництво та реконструкція ботанічних садів і дендропарків в Україні (Сімферополь, 2006); міжнародній конференції “Ботанические сады как центры сохранения биоразнообразия растений” (Москва, 2005); Міжнародній науковій конференції “Плодо- і насіннєзнавство. Стан та перспективи досліджень” (Київ, 2005); міжнародній науковій конференції, присвяченій 150-річчю Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка “Біорізноманітність флори: проблеми збереження і раціонального використання” (Львів, 2004); сесії Ради ботанічних садів “Репродуктивна здатність рослин як основа їх збереження і поширення в Україні” (Львів, 2004); ІІ міжнародній конференції “Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти” (Львів, 2004); науковій конференції, присвяченій 160-річчю Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна “Роль ботанічних садів у збереженні рослинного різноманіття” (Київ, 1999); міжнародній конференції “Онтогенез у природному та трансформованому середовищі” (Львів, 1998); обласній координаційній нараді ”Коллекционные фонды тропических и субтропических растений закрытого грунта и проблемы фитодизайна“ (Донецьк, 1985).

Публікації. Всього за матеріалами дисертації опубліковано 20 наукових праць, з них 11 - у фахових журналах, що входять до переліку ВАК України, дві монографії у співавторстві (участь автора становить 37%), сім - тези та матеріалами конференцій, з'їздів.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел та двох додатків. Робота викладена на 137 сторінках основного тексту, містить 17 таблиць, 81 рисунок. Загальний обсяг становить 234 сторінок. Список використаних літературних джерел включає 265 праць вітчизняних та іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. В огляді літератури представлено сучасні уявлення про поширення, екологічні особливості, систематичне положення та ймовірні філогенетичні зв'язки, декоративну й практичну цінність представників родини Bromeliaceae. Бромелієві - багаторічні трав'янисті розеткові та напіврозеткові рослини, що поширені у тропічних та субтропічних областях Північної, Центральної та Південної Америки, за винятком одного західноафриканського виду Pitcairnia feliciana Harms et Mildor (Chevalier, 1938). Проведено історичний огляд основних етапів інтродукції досліджуваних таксонів від перших повідомлень про бромелієві періоду великих географічних відкриттів до сучасних поглядів на класифікацію Bromeliaceae, які базуються на палінологічних та генетичних дослідженнях (J.G. Baker, 1889; C. Mez, 1896, 1935; Smith, Down, 1977, 1993; Crayn, Smith, Winter, Terry, 1998; Martinelli, 2000). Наведено дані про насіннєве та вегетативне розмноження (Шестак В.И., 1989; Чеканова В.Н., Коровин С.Е., 2000), розмноження бромелієвих in vitro (Кушнір Г.П., Сарнацька В.В., 2005).

Об'єкти та методи досліджень. В основі роботи лежить метод родових комплексів (Русанов Ф.Н., 1950) та метод еколого-географічних співставлень ареалів (Аврорин Н.А., 1956; Демидов А.С., Коровин С.Е., 1981, Разумовский С.М., 1980). Латинські назви рослин ідентифікували у відповідності з “Index Kеwensis”. Спостереження за ростом, розвитком рослин проводили за методикою фенологічних спостережень у ботанічних садах (1979). Виділення початкових етапів онтогенезу проводили згідно з методикою Т.А. Работнова (1950) та А.А. Уранова (1975). Інтегральну оцінку успішності інтродукції здійснювали за методикою Р.А. Карпісонової (1985). Вивчення морфологічних особливостей насіння проводили за методом Іванової І.А., Дудік Н.М. (1974). Лабораторну схожість насіння вивчали методом висівання на вологий фільтрувальний папір у чашки Петрі. Посіви тримали в шафі, обладнаній лампами штучного освітлення, при температурі + 20-+25°C з 12-годинним фотоперіодом. Біометричні показники плодів і насіння визначали за методичними рекомендаціями з насінництва інтродуцентів (1980). При асептичному пророщуванні насіння бромелієвих користувалися методами культивування рослинних об'єктів in vitro (Murashige N., Skoog F., 1962; Кушнір Г.П., Сарнацька В.В., 2005). Декоративність оцінювали за сукупністю морфологічних ознак вегетативних і генеративних органів: форма, забарвлення, характер розташування листків і суцвіть та їх величина. Статистичну обробку матеріалів здійснювали, користуючись пакетом аналізу даних комп'ютерної програми Мicrosoft Excel.

Біологічні особливості інтродукованих у захищений ґрунт представників родини bromeliaceae juss.

Експериментальну частину роботи проводили упродовж 1996-2006 років на базі колекції представників родини Bromeliaceae Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Еколого-географічний аналіз ареалів. За даними еколого-географічного аналізу ареалів встановлено, що досліджувані види поширені у тропічній та субтропічній зонах 13 ботаніко-географічних провінцій американського континенту (рис.1). Широкий ареал, який включає три або більше ботаніко-географічних провінцій, займають лише 15 видів нашої колекції. Цим рослинам притаманна невибагливість до умов зростання та наявність сприятливих для поширення способів розмноження.

Переважна більшість інтродукованих до Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна рослин, що становить 60% (85 таксонів), у природних місцезростаннях відносять до однієї (із 13-ти) провінції, тобто мають вузький ареал, що пов'язано з їхньою пристосованістю до певних умов зростання та особливостями онтогенезу. Значна кількість рослин - 29% (41 таксон) мають обмежений ареал, поширені у двох суміжних провінціях і вирізняються більшою пластичністю. Незначна кількість рослин - 11% (15 видів) поширені у трьох-п'яти ботаніко-географічних провінціях і саме цим рослинам притаманна невибагливість до умов зростання та наявність широкого спектру пристосувань до поширення.

Ритми росту і розвитку. В умовах оранжерей у річному циклі розвитку досліджуваних рослин можна виділити такі фази: початок росту вегетативних пагонів, активний ріст вегетативних пагонів, бутонізація і початок цвітіння, які збігаються з періодом закінчення росту вегетативних пагонів. Для більшості видів Bromeliaceae активний ріст вегетативних органів припадає на найсприятливіший період в оранжереях - весняно-літній (початок березня, червень-липень) за оптимальних 20-28єС температур та при освітленні 7-25 тис. люксів. Гальмування ростових процесів і настання періоду спокою відбувається із зниженням температури повітря до 15-9єC та освітлення до 4-2 тис. люксів.

Особливості цвітіння та плодоношення. Фенологічні спостереження за розвитком ґенеративної сфери бромелієвих показали, що більшість колекційних рослин - 93 види, 21 різновид, шість сортів, чотири гібриди, одна форма (72% колекції) квітують в умовах оранжереї. З них 60 видів, 15 різновидів, п'ять сортів та три гібриди (42% колекції) цвітуть щорічно. Для 20 таксонів (десять видів, шість різновидів, одна форма, один гібрид та два сорти) характерне не регулярне цвітіння.Щорічно плодоносять 20 видів (1,2% колекції).

За періодами цвітіння в умовах захищеного ґрунту представників родини ми поділяємо на вісім фенологічних груп: осінньо-зимового цвітіння (жовтень-лютий) - 12 таксонів; зимового (грудень-лютий) - 12; зимово-весняного (лютий-квітень) - чотири; весняного (березень-травень) - вісім; весняно-літнього (березень-серпень) - дев'ять; літнього (червень-серпень) - 29; осінньо-літнього (серпень-жовтень) - шість; осіннього (жовтень-листопад) - чотири таксони (рис. 2). Види родини Bromeliaceae також різняться за тривалістю цвітіння, а саме: тривалоквітуючі, квітують понад 30 діб, середньоквітуючі - від 20 до 30 діб та короткоквітуючі - від двох до 15 діб. Тривалість цвітіння обумовлена кількістю квіток у суцвітті. Одна квітка цвіте одну-дві доби. Найдовший термін цвітіння, до 43 діб, спостерігається у Aechmea coelestis (C. Koch) E. Morr., A. luddemanniana (C. Koch) Brongn. ex Baker, у суцвітті цих видів, відповідно, 30 та 65 квіток. Найкоротший термін цвітіння (від двох до чотирьох діб) відзначено для Tillandsia recurvata L., яка квітує поодинокими квітками. Винятком є представники підродини Pitcairnioideae. У суцвіттях Dyckia altissimа Lindl., D. brevifolia Baker, відповідно, по 30 і 55 квіток, а цвітіння триває лише дев'ять-десять діб. Це пояснюється тим, що квітки у суцвітті розкриваються одночасно по чотири-дев'ять.

Вік, у якому рослина починає квітувати, є видоспецифічною ознакою.Види роду Fosterella L.B. Sm., Puya, деякі Pitcairnia L'Herit зацвітають у віці один-два роки. Види родів Billbergia, Dyckia, Aechmea - у три-чотири роки, а види родів Guzmania Ruiz et Pav., Hechtia Klotzsch - у віці п'ять-шість років. Види роду Vriesea Lindl. (V. fenestralis Linden et Andre, V. hieroglyphyca (Carr.) E. Morr. V. saundersii (Carr.) E. Morr. ex Mez) вступають у флоральну стадію на восьмий-десятий рік.

У колекції є види Hochenbergia augusta (Baker) E. Morr., Puya venusta Phil., які мають доволі значний для трав'янистих рослин вік - 30-35 років, хоча жодного разу не цвіли. Плоди достигають переважно через 120-180 діб після цвітіння. Найдовший період достигання плодів відзначено для Aechmea conspicuiarmata Baker - 270 діб, мінімальний - для Tillandsia recurvata - 90 діб та Puya mirabilis (Mag.) L.B. Sm. - 99 діб.

Малий життєвий цикл. Отримані нами дані щодо малого життєвого циклу видів трьох підродин родини Bromeliaceae, які в умовах оранжерей Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна проходять повний цикл розвитку з утворенням плодів та повноцінного насіння, показали, що для представників підродини Tillandsioideae Juss. проростання насіння підземне, а для Pitcairnioideae та Bromelioideae - наземне.

Для родів Aechmea та Billbergia характерним є утворення проростків мезокотильно, що є ознакою зародка високоспеціалізованих однодольних.. Тривалість малого життєвого циклу, що включає період від проростання насінини до цвітіння та утворення насіння, у представників різних підродин неоднакова: у Pitcairnioideae становить - два-три, Bromelioideae - три-чотири, Tillandsioideae - п'ять-десять років. У рослин підродини Tillandsioideae велика тривалість малого життєвого циклу пояснюється розтягнутим у часі прегенеративним періодом.

Репродуктивна здатність інтродукованих рослин родини bromeliaceae juss.

Особливості запилення та фертильність пилку. Нами досліджено питання репродуктивної здатності інтродукованих представників родини Bromeliaceae в умовах захищеного ґрунту. Найвищі показники життєздатності пилку за температури +20-25°С відзначені у видів роду Billbergia (100%), для Aechmea recurvata (Klotzsch) L.B. Sm., цей показник становить 68%, для Vriesea carinata Wawra - 93%.

Дослідження насіннєвого розмноження включали вивчення морфологічних особливостей будови насінини, насіннєвої продуктивності та схожості й енергії проростання насіння (свіжозібраного та після зберігання протягом певного часу).

Для рослин родів Dyckia, Puya, що зростають на відкритих місцях (пустелях та гірських районах), характерні крилоподібні принасінники; принасінники у вигляді чубчика притаманні епіфітним видам, що ростуть переважно у верхніх ярусах тропічних і субтропічних лісів (роди Tillandsia, Vriesea, Guzmania Ruiz et Pav.). Бромелієві підродини Bromelioideae з соковитими плодами мають насіння без принасінників (роди Aechmea, Billbergia, Pseudoananas Hassl. ex Harms). Ці рослини складають екологічну групу епіфітів нижніх ярусів та наземних рослин.

Морфологічний аналіз зовнішніх ознак показав, що насіння Bromeliaceae невелике за розмірами: максимальна довжина дорівнює 4,06±0,01 мм (Billbergia rosea Beer), мінімальна - 1,81±0,01 мм у Aechmea coelestis (C. Koch) E. Morren; ширина коливається у межах від 0,25±0,02 (Tillandsia recurvata L.) до 3,0±0,02 мм (Dyckia brevifolia Baker); товщина не перевищує 1,78±0,01 мм (Billbergia rosea Beer). Морфологічні особливості насіння кожної з досліджуваних підродин мають специфічні кількісні та якісні показники. Скульптура поверхні насінини підродини Pitcairnioideae дрібночарункова, Bromelioideae - дрібно- та великочарункова, зморшкувата, Tillandsioideae - дрібносітчаста і є видоспецифічною ознакою. В колекції Ботанічного саду представники родів Aechmea та Billbergia утворюють плоди й насіння шляхом самозапилення. Саме ці види й були взяті для дослідження їх насіннєвої продуктивності (табл.).Отримані дані показали, що досліджуваним видам в умовах захищеного ґрунту властива висока насіннєва продуктивність. Кількість плодів на одній рослині коливається від 7,0±0,9 до 45,1±1,7 шт. Найбільшу кількість насінин в одному плоді (191,6±22,6) продукує A. recurvata, а найменшу - 38,8±8,5 - A. luddemanniana.

Найвища фактична насіннєва продуктивність - 6483,3±262,5 шт. - спостерігалась у A. coelestis, найнижча - 1235,9±56,4 шт. - у Billbergia magnifica Mez var. acutisepala Hassl. Маса 1000 насінин залежно від виду становить 0,36-9,27 г.

Насіннєве розмноження. За нашими даними, схожість свіжозібраного насіння вивчених п'яти видів Aechmea bracteata (Swartz) Griseb., Billbergia rosea Beer., Dyckia brevifolia, Puya mirabilis, Vriesea splendens (Brongn.) Lem. становить 95-100%. Свіжозібране насіння не має спокою, проростає залежно від виду на п'яту-сьому (Pitcairnioideae), сьому-десяту (Bromelioideae), 12-14-ту добу (Tillandsioideae).

Зберігання насіння в неконтрольованих умовах призводить до зниження його схожості до 40% або її повної втрати через один рік у видів підродини Tillandsioideae, через два роки - у Pitcairnioideae, та через чотири роки - у Bromelioideae.. Для пророщування насіння із сповільненим онтогенезом (роди Guzmania, Tillandsia, Vriesea) ми застосували метод культури in vitro. Насіння Vriesea saundersii стерилізували і висівали на поверхні агаризованого живильного середовища Мурасіге-Скуга з розведеним удвічі вмістом мінеральних солей та додаванням 20 г/л сахарози. Перші ознаки проростання спостерігали вже через 7 діб після висіву. На 11-13-ту добу після сівби відмічалося збільшення розмірів насінин, на 14-15-ту - появу зародкового кореня та піхви сім'ядолі, на 18-20-ту добу відзначали максимальну кількість проростків. Проростання in vitro виявилося залежним від температури навколишнього середовища. Так, при температурі + 23-25єС насіння проростало на 10-14-ту добу, при + 18-20єС - через 30-50 діб і було несинхронним.

Нами вперше відзначено, що асептично отримана ювенільна рослина здатна до утворення додаткових бруньок, тобто до спонтанного клонування in vitro. Клон з однієї насінини продукував 3-5 рослин. Пророщування насіння Bromeliaceae in vitro, як спосіб уникнення масової загибелі рослин на початкових стадіях розвитку, здатне забезпечити збереження та відтворення представників колекції родини у штучно створених умовах їх вирощування.

Вегетативне розмноження. Встановлено, що представники колекції мають три форми росту: розеткова ортотропна рослина, розеткова гетеротропна та плагіотропна рослина з видовженим, рівномірно облисненим пагоном, і належать до шести морфологічних типів: розеткова ортотропна димонохазіальна рослина; розеткова гетеротропна плейохазіальна рослина; розеткова гетеротропна монохазіальна рослина; розеткова гетеротропна дихазіальна рослина; розеткова гетеротропна димонохазіальна рослина; плагіотропна плейомонохазіальна рослина з видовженим рівномірно облисненим стеблом.

У колекції присутні декоративні види, різновиди, сорти та гібриди, які розмножуються лише вегетативним шляхом. Терміни формування дочірніх розеток є характерною ознакою виду: дочірня розетка утворюється перед цвітінням - Billbergia pyramidalis (Sims.) Lindl. var. concolor L.B. Sm., B.Ч Windii; дочірня розетка утворюється в період цвітіння - Aechmea calyculata (Morr.) Baker, Billbergia rosea; дочірня розетка утворюється після цвітіння - види родів Neoregelia L.B. Sm., Nidularium Lem., Vriesea, Guzmania; формування дочірньої розетки не пов'язане з вступом рослин в генеративну стадію - види роду Pitkairnia.

Встановлено, що рослини різних родів різняться за локалізацією утворення дочірніх розеток:

дочірні розетки формуються в основі материнської розетки, яка поступово відмирає - види, сорти роду Neoregelia;

дочірні розетки формуються на столонах на відстані 15-20 см від материнської розетки - види, різновиди, гібриди родів Aechmea, Billbergia, Bromelia L., Pseudoananas, Quesnelia Gaudich.;

дочірні розетки формуються біля основи материнської розетки, яка продовжує рости - види родів Dyckia, Hechtia, Puya;

дочірні розетки формуються у пазухах нижніх листків материнської розетки - види, сорти родів Vriesea, Guzmania;

дочірні розетки формуються на верхівці материнської розетки і легко відокремлюються від неї - види, різновиди, гібриди роду Cryptanthus Otto et Dietr.;

дочірні розетки на материнській рослині формуються в її основі, у пазухах листків різних ярусів, на верхівці супліддя -види, різновиди роду Ananas Adans; гібрид Ч Cryptbergia;

Нами було відмічено формування дочірніх розеток при механічному пошкодженні точки росту материнської розетки у видів таких родів, як Aechmea, Billbergia, що ми й використовували у своїй практичній роботі..

Для прискорення коренеутворення у дочірніх розеток ми використовували перліт, сфагнум, пісок, який підсипали у зону галуження. Способи розміщення субстрату різноманітні, але найефективніший у міні-упаковках.

Наші дослідження показали, що дочірні розетки доцільно залишати на материнській рослині якнайдовше, поки на них не утворяться додаткові корені. У багатьох представників родини Bromeliaceae живцювання можливе впродовж року. Оптимальною температурою субстрату для вкорінення живців є температура + 25-30°С.

Через особливості вегетативної системи бромелієвих можна отримати невелику кількість садивного матеріалу - лише один-десять саджанців від однієї рослини залежно від виду. По одній дочірній розетці утворюють Aechmea nudicaulis (L.) Griseb., Billbergia euphemiae E. Morr.; дві-три - види родів Aechmea, Bromelia, Guzmania Neoregelia, Nidularium; три-чотири - види родів Quesnelia, Tillandsia, чотири-п'ять - Acanthostachys strobilaceae (Schult. f.) Klotzsch, шість - сім - Billbergia nutans H. Wendl., B.Ч windii Hort. ex Baker, дев'ять - десять дочірніх розеток - Pitcairnia xanthocalyx Mart.

Інтегральна оцінка успішності інтродукції видів родини bromeliaceae juss.

За нашими даними, до групи цілком перспективних віднесено 20 (11,5%) таксонів, які щорічно плодоносять, продукують життєздатне насіння, розмножуються живцями, до групи перспективних ? 124 (70,5%), а саме, рослини з високими балами генеративного та вегетативного розмноження і стійкі до шкідників та хвороб, до групи мало перспективних ? 6 (3%) таксонів, з низькими показниками генеративного та вегетативного розмноження.

Декоративні властивості рослин родини bromeliaceae juss. Та перспективи їхнього використання

Перевагою представників родини Bromeliaceae перед іншими декоративними рослинами є притаманна їм велика кількість квітучих у зимово-весняний період видів та можливість вирощування їх у затінених місцях. Завдяки своїй винятковій декоративності ці культури можна широко використовувати для створення композицій у вітринах або флораріумах різноманітної форми, зимових садах, для оформлення декоративних ємностей, створення невеликих композицій за сучасними вимогами до інтер'єрного озеленення. Епіфіти - роди Tillandsia, Guzmania, Vriesea можна з успіхом використовувати у пристінному озелененні.

Декоративність листкової розетки, листкової пластинки, брактей та суцвіть. За сукупністю декоративних ознак представників родини Bromeliaceae ми розподілили на три групи: декоративнолистяні - види, різновиди, сорти родів Aechmea, Billbergia, Cryptanthus, Neoregelia, Vriesea; красивоквітуючі - види, різновиди, сорти ·родів Aechmea, Billbergia, Guzmania, Quesnelia, Tillandsia, Vriesea; красивоквітуючі з декоративними листками -Aechmea caudata Lindm. var. variegata M.B. Foster A. fasciata (Lindl.) Baker, Billbergia chlorosticta Saunders, B saundersii Bull. ex Koch, B. magnifica var. acutisepala, Vriesea splendens, V. saundersii.

Використання бромелієвих в озелененні. Бромелієві першої групи рекомендується використовувати у комбінаціях трьох-п'яти видів, гармонійно розташованих за контрастним забарвленням, малюнком, що створює завершену естетичну композицію; другої групи - як солітери для створення акценту композиції або поодинокими екземплярами; третьої групи - як у комбінаціях, так і осібно.

Бромелієві у навчальному процесі. Колекція Bromeliaceae наочно демонструє різноманіття біологічних типів рослин. Різноманітність будови вегетативних органів рослин тісно пов'язане з характером мінерального живлення і водного режиму. На цій підставі бромелієві поділяють на такі основні біологічні типи: ґрунтово-кореневий, епіфітний цистерново-кореневий, епіфітний цистерново-безкореневий і атмосферний, які демонструються студентам на заняттях зі спецкурсів „Морфологія”, „Систематика” та „Географія рослин”.

Шкідники та хвороби бромелієвих. Однією з переваг рослин родини Bromeliaceae перед іншими оранжерейними рослинами є незначне ураження шкідниками та хворобами. Дотримуючись правильної агротехніки, це можна звести до мінімуму.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення питань інтродукції представників родини Bromeliaceae у захищений ґрунт помірного клімату і висвітлено нове розв'язання наукового завдання щодо створення колекції досліджуваних рослин у вигляді триярусного насадження в оранжереї Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

1. У результаті 26-річної інтродукції у захищений ґрунт Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна створено колекцію із 173 таксонів 24 родів родини Bromeliaceae, яка включає 134 види, 23 різновиди, одна форма, п'ять гібридів, десять сортів. Представники колекції належать до трьох підродин, до яких входять наземні (підродина Pitcairnioideae), епіфітні та наземні (Вromelioideae), епіфітні (Tillandsioideae) види.

2. Аналіз ареалів показав, що інтродуковані рослини Bromeliaceae походять із 13-ти ботаніко-географічних провінцій американського континенту: близько 45% - із Центрально-Бразильської провінції, яка є центром їх видового різноманіття та близько 34% із Вест-Індської та Південно-Бразильської провінцій, а решта провінцій представлені незначною кількістю видів.

3. Ритми росту й розвитку інтродукованих рослин родини Bromeliaceae генетично обумовлені і в штучно створених умовах захищеного ґрунту помірного клімату збігаються з ритмами у місцях їхнього природного зростання. У рослин, які перебувають у тропічній оранжереї, не виявлено чітко вираженої сезонної ритміки, що вказує на задовільні умови штучно створеного мікроклімату. У субтропічній оранжереї, де температура повітря, вологість та освітлення недостатні, періоди росту і спокою у рослин чергуються.

4. Встановлено тривалість малого життєвого циклу: для представників підродини Pitcairnioideae його тривалість становить три - чотири роки, підродини Bromelioideae - чотири - п'ять років, підродини Tillandsioideae - вісім - десять років.

5. Тривалість цвітіння та терміни достигання плодів є видоспецифічною ознакою, яка в умовах інтродукції стабільна. За періодом цвітіння інтродуковані види згруповано у вісім феногруп. Найбільша кількість - 29 видів належить до літньої групи цвітіння. У тропічних видів період цвітіння розмежований у часі з наростанням вегетативної маси і настає після його закінчення, а у гірських та пустельних субтропічних видів він проходить одночасно з ростом листків і пагонів. Відзначено щорічне плодоношення 20-ти видів (1,2% колекційних рослин ), які утворюють повноцінне насіння. У досліджуваних видів відмічено високу життєздатність пилку, що свідчить про їхню велику репродуктивну здатність.

6. Для шести таксонів встановлена насіннєва продуктивність. Вперше для 17 таксонів вивчено морфологічні ознаки насіння і відзначено їх видоспецифічність. Свіжозібране насіння не має спокою, проростає залежно від виду на п'яту - сьому (Pitcairnioideae), сьому -десяту (Bromelioideae), 12-14-ту добу (Tillandsioideae). Зберігання насіння в неконтрольованих умовах призводить до зниження його схожості до 40% або її повної втрати через один рік у видів підродини Tillandsioideae, через два роки - у Pitcairnioideae, та через чотири роки - у Bromelioideae.

7. Представникам родини Bromeliaceae властивий низький коефіцієнт вегетативного розмноження (одна - десять дочірніх рослин за рік з однієї рослини), тому для видів, що здатні до плодоношення, ефективнішим є насіннєве розмноження. Щоб отримати з насіння дорослу особину, необхідний термін від двох до десяти років, але насіннєвий спосіб розмноження забезпечує масовий вихід садивного матеріалу, що є цінним для промислового вирощування. Однак вегетативний спосіб розмноження дає змогу отримати нову квітуючу особину з відсадка на наступний рік.

8. За результатами інтегральної оцінки успішності інтродукції перспективними для культивування в умовах захищеного ґрунту є 144 таксони (83%) колекції, створеної у Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна.

9. Для широкого культивування в умовах захищеного ґрунту рекомендовано 118 видів, 15 різновидів, 10 сортів та 1 гібрид колекції родини Bromeliaceae. За декоративними ознаками вони згруповані у три групи: красивоквітуючі, декоративнолистяні та красивоквітуючі з декоративними листками.

Практичні рекомендації

1. Насінням доцільно розмножувати такі види бромелієвих: Aechmea bracteata, Aechmea coelestis, Aechmea conspicuiarmata, Aechmea luddemanniana, Billbergia magnifica var. acutisepala, Billbergia rosea, Bromelia balansae Mez., Dyckia brevifolia, Dyckia floribunda Grizeb., Dyckia remotiflora Otto et Dietr., Fosterella penduliflora (C.H. Wright) L.B. Sm., Guzmania subcorymbosa L.B. Sm., Pitcairnia tomentosa Hort. ex F. Dietr, Puya mirabilis, Vriesea carinata, Vriesea ensiformis (Vell.) Beer, Vriesea saundersii, Vriesea splendens, Vriesea viridiflora Wittm. Для посіву свіжозібране насіння видів родів Aechmea, Billbergia, Bromelia має бути відмитим від цукристих залишків м'якуша плоду. Насіння видів родів Dyckia, Fosterella, Pitcairnia, Puya висівають без попереднього очищення. Як субстрат використовують подрібнений сфагновий мох.

2. При вегетативному розмноженні відсадками необхідно враховувати ступінь розвитку дочірніх розеток. Доцільно відділяти від материнської розетки дочірню, що має п'ять - сім листків. Вегетативне розмноження можна проводити впродовж усього року, за умовою, що температура субстрату для вкорінення становить 25-30^оС. Субстрат для вкорінення відсадків - подрібнений сфагновий мох або суміш піску та перліту (1:1).

3. Для озеленення інтер'єрів з південною та південно-західною орієнтацією можна використовувати види, різновиди, сорти та гібриди родів Aechmea, Ananas, Billbergia, Bromelia, Dyckia, Hechtia, Quesnelia; із східною та південно-східною орієнтацією - види, сорти, гібриди родів Billbergia, Cryptanthus, Neoregelia, Nidularium, Guzmania, Tillandsia, Vriesea; для північних та куточків з слабкою освітленістю - види, різновиди, сорти родів Billbergia, Cryptanthus, Guzmania, Neoregelia. Мініатюрними видами, різновидами, сортами та гібридами родів Cryptanthus, Guzmania, Neoregelia, Tillandsia, Vriesea можна прикрасити флораріуми, обладнаних лампами денного освітлення. У зимових садах епіфітні види родів Aechmea, Billbergia, Neoregelia, Nidularium, Guzmania, Vriesea доцільно розташовувати ярусами (на стовбурах дерев, у підвішених кошиках), імітуючи їх розташування у природі. У відкритому ґрунті з травня по вересень у кам'янистих гірках можна використовувати ксерофітні види Aechmea recurvata, Aechmea recurvata var. benrathii (Mez) Reitz, Aechmea recurvata var. ortgiesii (Baker) Reitz та сукулентні види родів Bromelia, Dyckia, Hechtia, Puya; у декоративних ємкостях, як солітер, можна використовувати Aechmea distichantha Lem.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коломієць Т.В. Формування та сучасний стан колекції родини Bromeliaceae Juss. у захищеному ґрунті Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття - К., 2007. - Вип. 11. - С. 29-31.

2. Коломієць Т.В. Еколого-географічний аналіз видів родини Bromeliaceae Juss. колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Серія „Екологія. Біологічні науки”. - Полтава, 2006. - Вип. 5 (52). - С. 113-116.

3. Коломієць Т.В. Насіннєва продуктивність деяких представників родини Bromeliaceae Juss. в умовах культури // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К., 2006. - Вип. 10. - С. 22-23.

4. Коломієць Т.В. Морфологічні особливості насіння та плодів родів Aechmea Ruiz et Pav. та Billbergia Thunb. (Bromeliaceae Juss.) // Вісник Київського національного ун-ту імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К., 2005. - Вип. 9. - С. 32-33.

5. Коломієць Т.В. Онтогенез Billbergia rosea Beer в умовах культури // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К., 2005. - Вип. 8. - С. 30-31.

6. Коломієць Т.В. Декоративні особливості роду Billbergia Thunb. у захищеному ґрунті // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К., 2004. - Вип. 7. - С. 26-28.

7. Коломієць Т.В. Інтродукція представників роду Billbergia Thunb. у захищений ґрунт // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К., 2003. - Вип. 6. - С. 18-19.

8. Лапчик В.Ф., Рудік Г.О., Коломієць Т.В. Дослідження представників роду Aechmea Ruiz et Pav. на вміст лектинів // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К., 2002. - Вип. 5. - С. 70-71.

9. Коломієць Т.В. Морфологічні особливості насіння представників родини Bromeliaceae Juss. // Вісник Київського національного ун-ту імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К., 2001. - Вип. 4. - С. 25-26.

10. Коломієць Т.В., Ступницький В.О. Бромелієві в колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В.Фоміна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К., 1999. - Вип. 2 - С.47-48.

11. Нікітіна В.В., Баглай К.М., Коломієць Т.В. та ін. Каталог тропічних і субтропічних рослин захищеного ґрунту // Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна. Каталог рослин. - Природно заповідні території України. Рослинний світ. Вип. 7. - К.: Фітосоціоцентр, 2007. - С. 131-266.

12. Коломієць Т.В. Оранжерея представників однодольних рослин // Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського державного університету. - К., Вид-во при Київ. ун-ті „Вища школа”, 1989. - С.140-144.

13. Капустян В.В., Нікітіна В.В., Коломієць Т.В. та ін. за ред. Капустяна В.В. Тропічні та субтропічні рослини. Монографія. - К.: ВЦ Київ. нац. ун-ту, 2005. - 224 с.

14. Коломієць Т.В. Експозиція бромелієвих у колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна // Матеріали наукової конференції “Будівництво та реконструкція Ботанічних садів і дендропарків в Україні” (Сімферополь. 23-26 травня 2006 року). - Сімферополь, 2006. - С. 161-162.

15. Коломієць Т.В. Біологічні типи представників роду Bromeliaceae Juss. в колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна // Матеріали ХІІ з'їзду Українського ботанічного товариства (Одеса, 15-18 травня 2006 рік). - Одеса, 2006. - С. 321.

16. Коломиец Т.В. Представители семейства Bromeliaceae Juss. в коллекции Ботанического сада им. акад. А.В. Фомина // Материалы международной конференции “Ботанические сады как центры сохранения биоразнообразия растений”. - М., 2005. - С. 243-244.

17. Коломієць Т.В. Особливості онтогенезу деяких видів роду Billbergia Thunb. в умовах культури. Тези доповідей 2-ї міжнародної конференції “Онтогенез рослин у природному і трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”. - Львів, 2004. - С. 52.

18. Коломієць Т.В. Морфологічні ознаки насіння представників роду Billbergia Thunb. в оранжереї Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна. Тези доповідей Міжнар. конф., присвяченій 150-річниці Ботанічного саду Львівського націон. університету ім. Івана Франка “Біорізноманітність флори: проблеми збереження і раціонального використання”. - Львів, 2004. - С. 29.

19. Коломієць Т.В., Ступницький В.О. Особливості початкових етапів онтогенезу видів роду Vriesea Lindl. в культурі in vitro // Матеріали міжнародної конференції „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі” (Львів, липень 1-4, 1998 рік). - Львів, 1998. - С. 58-59.

20. Коломиец Т.В. Коллекция бромелиевых // Коллекционные фонды тропических и субтропических растений закрытого грунта и проблемы фитодизайна. Тезисы докладов областного координационного совещания (Донецк, 4-6 сентября 1985 год). - Донецк, 1985. - С.21-22.

АНОТАЦІЯ

Коломієць Т.В. Біологічні особливості представників родини Bromeliaceae Juss. при інтродукції у захищений ґрунт Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна та перспективи їх використання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню біологічних особливостей представників родини Bromeliaceae в умовах культури захищеного ґрунту.

Досліджено ритми сезонного росту та розвитку рослин в умовах культури. Проаналізовано особливості насіннєвого та вегетативного розмноження, запропоновано ефективні способи розмноження, зокрема, in vitro. Зроблено інтегральну оцінку успішності інтродукції рослин родини Bromeliaceae та рекомендовано 144 (83%) інтродукованих таксонів колекції родини Bromeliaceae для використання в озелененні та навчальному процесі.

Ключові слова: родина Bromeliaceae, інтродукція, онтогенез, ритми росту і розвитку, декоративнiсть, репродуктивна здатність, інтегральна оцінка.

АННОТАЦИЯ

Коломиец Т.В. Биологические особенности представителей семейства Bromeliaceae Juss. при интродукции в защищенный грунт Ботанического сада им. акад. А.В. Фомина и перспективы их использования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев. 2008.

Диссертация посвящена изучению биологических особенностей растений семейства Bromeliaceae в условиях защищенного грунта в умеренной зоне. В результате анализа литературных данных выявлено, что ареал исследуемых видов растений охватывает 13 ботанико-географических провинций Американского континента. Наибольшее число видов (61 вид, 44%) коллекции принадлежит Центральнобразильской ботанико-географической провинции.

В Ботаническом саду им. акад. А.В. Фомина собрана коллекция представителей семейства Bromeliaceae, которая насчитывает 134 вида, 23 разновидности, одну форму, десять сортов и пять гибридов из 24 родов.

Исследованы ритмы роста и развития, особенности цветения и плодоношения. Установлено, что в условиях защищенного грунта для 20% представителей коллекции начало роста вегетативных побегов наблюдается в феврале-марте, активный их рост продолжается в мае-августе. Фаза бутонизации и начала цветения совпадает с окончанием роста вегетативных побегов (май-август). Установлено, что 93 вида, 21 разновидность, одна форма, шесть сортов, четыре гибрида (72% коллекционных растений) ежегодно вступают в генеративную фазу, из них 20 видов ежегодно плодоносят. По срокам цветения в условиях защищенного грунта представители семейства разделены на восемь феногрупп. Наибольшее число - 29 видов (18% коллекции) отнесено к летней группе цветения. По продолжительности цветения бромелиевые разделены нами на три группы: длительного периода цветения - более 30 дней (Aechmea, Vriesea); среднего - от 20 до 30 дней (Aechmea, Vriesea); короткого - от 2 до 15 дней (Billbergia, Dyckia, Pitcairnia, Puya, Tillandsia). Плоды бромелиевых созревают в течение 120-180 дней. Самый длительный срок созревания плодов - 270 дней, отмечен у Aechmea conspicuirnata, минимальный, 90 дней - у Tillandsia recurvata. Определены всхожесть, энергия прорастания свежесобранных семян видов Dyckia, Puya, Billbergia, Aechmea, Vriesea. Установлено, что свежесобранные семена рода Dyckia прорастают на третий-четвертый день, Puya - седьмой день, Aechmea и Billbergia - 15-16 день, Vriesea - 21-22 день и характеризуются высокими качественными показателями: всхожесть - 95-100%, энергия прорастания 80-95%. За унифицированной нами методикой предложен способ размножения in vitro видов подсемейства Tillandsioideae, размножение которых традиционным семенным способом затруднительно.

Установлено, что длительность малого жизненного цикла представителей всех трех подсемейств различна: у видов Pitcairnioideae три-четыре года, Bromelioideae -четыре-пять, а у Tillandsioideae -восемь-десять лет.

В результате интегральной оценки успешности интродукции для культивирования в условиях защищенного грунта выделено 144 перспективных таксона (83% коллекции). По декоративным признакам виды бромелиевых разделены на три группы: 1 - декоративнолиственные, 2 - красивоцветущие, 3 - красивоцветущие с декоративными листьями. Разработаны практические рекомендации по использованию в озеленении растений родов: Aechmea, Billbergia, Bromelia, Cryptanthus, Dyckia, Guzmania, Nidularium, Vriesea, Tillandsia.

Ключевые слова: семейство Bromeliaceae, интродукция, онтогенез, ритмы роста и развития, декоративность, репродуктивная способность, интегральная оценка.

SUMMАRY

Kolomiyets T.V. Biological peculiarities of representatives of the family Bromeliaceae Juss. introduced in greenhouses of O.V. Fomin Botanical Garden and prospects of their use. - Manuscript.

Thesis presents for a candidate of biological science degree. Speciality 03.00.05 - Botany. Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2008.

This thesis is dedicated to the study of biological peculiarities and prospects of use of plants of the family Bromeliaceae introduced in greenhouses. The taxonomic composition of the collection has been analysed and geographical spread of representatives of the family Bromeliaceae in natural areas have been given.

The rhythms of growth, peculiarities of blossom and fruitage have been studied. The peculiarities of seed multiplication of representatives of the family Bromeliaceae under the conditions of culture have been investigated.

It has been carried out the complex evaluation of introduction success of plants of the family Bromeliaceae on the basis of which 144 taxons (83%) are recommended for using them in the phytodesign and educational process.

Key words: The family Bromeliaceae, introduction, ontogenesis, reproduction capacity, rhythms of growth and development, phytodesign.

Підп. до друку 22.04.2008 р. Формат 60x90 1/16. Папір офсетний.

Друк різографічний. Автор. арк. 0,9. Тираж 100 пр. Зам. №659.

Видавництво Українського фітосоціологічного центру