Раритетний флорофонд Кодимо-Єланецького Побужжя (популяційні та созологічні аспекти)

Результатами вивчення віталітетної структури популяцій модельних видів доведено, що більшість із них належать до рівноважного або депресивного віталітетних типів і лише в умовах, які відповідають еколого-ценотичному оптимуму видів - до процвітаючого.

Характеристика стратегій та типів функціонування популяцій модельних раритетних видів Кодимо-Єланецького Побужжя

Оцінка стратегій раритетних видів рослин є основою поглибленого аналізу причин раритетності, відбиває реальний стан конкретних природних популяцій, є основою для розробки заходів їх збереження та організації моніторингу.

Стратегію модельних раритетних видів визначали за комплексом диференціальних ознак (табл. 2). Встановлено, що переважаючими інтегральними ознаками у Atocion hypanicum є реактивність, у решти видів - толерантність, що поєднується з вираженою в різній мірі конкурентністю. Прояви реактивної стратегії притаманні також Dianthus hypanicus, Silene sytnikii, Gymnospermium odessanum, Crocus reticulatus та Fritillaria ruthenica.

У групі модельних раритетних видів виявлено три функціональні типи (Заугольнова и др., 1992). До першого типу ценотично слабких видів віднесені: Astragalus dasyanthus та Adonis vernalis - власне фітоценотичні патієнти; Crocus reticulatus та Fritillaria ruthenica - фітоценотичні патієнти з вираженими властивостями експлерентів. До другого типу ценофобних, але екотопічно сильних видів віднесені: Dianthus hypanicus, Stachys angustifolia, Silene sytnikii - типові екотопічні патієнти та Atocion hypanicum як експлерент. Третій тип ценотично сильних видів представлений Pulsatilla bohemica та Gymnospermium odessanum. У роботі для видів кожного типу проаналізовано природні та антропогенні причини раритетності, наведено приклади морфоструктурних адаптацій, що забезпечують дефінітивність природних популяцій, а також обґрунтовані заходи охорони.

наукові основи охорони раритетного флорофонду кодимо-єланецького побужжя

Фітосозологічна оцінка раритетного флорофонду Кодимо-Єланецького Побужжя на популяційному та видовому рівнях. Категоризація раритетних видів за ознаками популяційної структури проведена з урахуванням їх біоморфологічних особливостей (тривалість утримання площі елементом популяції, тривалість циклу відтворення, ефективність насіннєвого та вегетативного розмноження (Смирнова, 1987; Малиновський та ін., 2002) та ін.), а також на підставі демографічних характеристик регіональних популяцій, оцінки змін їх активності у часі (Дидух, 1982) та рівня антропогенного впливу. Категорія «0» (2; 3,0%) надана видам, які наводяться з літературних джерел, проте в останні роки їх регіональні популяції не знайдені; категорії «І» (14; 21,2%) та «ІІ» (15; 22,7%) - видам, які трапляються дуже рідко та зрідка, представлені локальними або диз'юнктивними популяціями з порушеною чи нормальною демографічною структурою і характеризуються часто низькою або згасаючою активністю; категорії «ІІІ» (24; 36,4%) та «ІV» (11; 16,7%) - видам із спорадичним і частим траплянням, локальними, лінійними чи континуальними популяціями, із стабільною або зростаючою активністю, основну загрозу існуванню яких становлять антропогенні чинники.

При проведенні комплексної аутфітосозологічної оцінки видів враховували їх ботаніко-географічне й фітоісторичне значення (Стойко, 1982, 2004 та ін.); созологічні статуси; категорії рідкісності за IUCN Red List Categories (1994), адаптовані для регіонального рівня (Стойко, 2004); созологічні категорії, виділені за ознаками регіональної популяційної структури; регіональний фітоценоцикл; середню рясність в характерних ценозах (Шеляг-Сосонко и др., 1982); активність в регіональному аспекті (Дидух, 1982); ступінь пошкодження особин при дії рекреаційних та пасквальних навантажень тощо. Раритетні види «V» аутфітосозологічної категорії: Moehringia hypanica, Onosma graniticola, Cerasus klokovii, Atocion hypanicum характеризуються найвищими значеннями аутфітосозологічних індексів. Це вузьколокальні ендемічні реліктові види з високим міжнародним та державним созологічними статусами, дуже рідкісні в регіоні і переважно із згасаючою активністю. Популяції цих видів вразливі або знаходяться під загрозою зникнення, тому їх подальше існування залежатиме від активної охорони. Більшість видів «IV» категорії (14; 21,2%): Alyssum savranicum, Thalictrum foetidum, Stachys angustifolia, Sedum borissovae, Stipa disjuncta, Dianthus hypanicus та ін. також включені в міжнародні або (та) державний созологічні кадастри, що переважно обумовлено їх хорологічними особливостями (вузькоареальність, диз'юнктивноареальність) та стенотопністю. Це види з обмеженим поширенням в регіоні, тому існує загроза їх втрати внаслідок антропогенної трансформації та прямого знищення типових для них флористичних комплексів. Види «III» категорії (16; 24,2%): Fritillaria ruthenica, Stipa graniticola, Astragalus dasyanthus, Tulipa quercetorum, Iris pontica, Astragalus odessanus та ін. - переважно пограничноареальні із фрагментованим ареалом, більшість з них охороняються на державному рівні. Регіональні популяції видів даної групи потребують моніторингу, метою якого є контроль за зміною демографічних показників. «II» категорію (20; 30,3%) мають види: Сonvallaria majalis, Primula veris, Viola montana, Vitis sylvestris, Silene supina, Phegopteris connectilis, Gymnocarpium dryopteris та ін. - переважно широкоареальні, регіональні популяції яких часто знаходяться на межі ареалу. Нечисленні ізольовані топопопуляції цих видів характеризуються порушеною демографічною структурою, чим і зумовлений їх регіональний созологічний статус. Види з «I» категорією (12; 18,2%): Malus praecox, Stipa capillata, Valeriana stolonifera, Iris halophila, Bellevalia sarmatica, Clematis integrifolia, Amygdalus nana та ін. в більшості широкоареальні, досить широко розповсюджені в регіоні. Необхідність їх охорони обумовлена скороченням площ типових місцезростань під впливом антропопресії.

Охорона раритетних видів in situ. Фітосозологічна репрезентативність об'єктів природно-заповідного фонду КЄП. Збереження фіторізноманіття КЄП забезпечується регіональною природно-заповідною мережею, що включає 32 заповідних об'єкти загальною площею 10083,57 га. Незначна збереженість природних ландшафтів, їх фрагментованість обумовлюють низьке значення відсотка заповідності (1,6%). Поза межами заповідних об'єктів КЄП знаходяться регіональні популяції лише двох раритетних видів (Plantago maxima та Rhaponticum serratuloides). Найвищою фітосозологічною репрезентативністю характеризуються РЛП «Гранітно-степове Побужжя» (62; 93,9%), заповідні урочища «Лабіринт» (25; 37,9%) та «Пташине» (18; 27,3%). В останні десятиріччя «Гранітно-степове Побужжя» потерпає від надмірного антропогенного пресу, що в першу чергу пов'язано з будівництвом та розширенням Південноукраїнського енергетичного комплексу. Саме тому проблема збереження фітосистем регіону набула особливої актуальності і одним з перших кроків на шляху її вирішення стане створення на базі регіонального ландшафтного парку - національного природного парку.

Охорона раритетних видів флори КЄП в заповідниках та національних природних парках України. За літературними джерелами та матеріалами гербарних колекцій 59 раритетних для регіону видів судинних рослин (89,4%) знаходяться під охороною в об'єктах природно-заповідного фонду України вищих категорій (біосферних та природних заповідниках, національних природних парках). За представленістю у заповідниках згідно з класифікацією Андрієнко Т.Л. та Якушиної Л.А. (1989) раритетні види розподілені нами на три групи: види, достатньо забезпечені охороною в декількох (двох та більше) заповідниках (51; 77,3%); види, що охороняються лише в одному заповіднику (8; 12,1%); види не виявлені в жодному із заповідників (8; 12,1%), їх немає також у жодному з національних природних парків України.

Реінтродукція та репатріація найбільш вразливих раритетних видів КЄП. Проведені нами поглиблені дослідження поліваріантності онтогенетичного розвитку особин, особливостей репродуктивної біології та популяційно-демографічних показників стали науковою основою для реінтродукції та репатріації найбільш вразливих раритетних видів (Atocion hypanicum, Dianthus hypanicus та Gymnospermium odessanum). Здійснене культивування раритетних видів з використанням колекційних насіннєвих банків ботанічних садів та отримано насіннєвий матеріал для відновлення втрачених та покращення існуючих популяцій. Проведені експериментальні роботи по репатріаціїї Gymnospermium odessanum з техногенних зон Олександрівського водосховища на території з оптимальними для виду еколого-ценотичними градієнтами. Доведена актуальність і необхідність створення реінтродукованих та покращення популяцій регіонально рідкісних, відомих з одного-двох місцезнаходжень, видів: Aconitum eulophum, Astragalus dolichophyllus, Bulbocodium versicolor, Thalictrum foetidum та деяких ін.

Охорона раритетних видів Кодимо-Єланецького Побужжя ex situ. Аналіз літературних джерел дозволив встановити наявність у колекціях ботанічних садів України 49 видів (74,2%), раритетних для флори регіону. Більшість з них інтродуковані у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка (37; 56,1%), Донецькому ботанічному саду (36; 54,5%), Криворізькому Ботанічному саду (25; 37,9%), дендрологічному парку біосферного заповідника Асканія-Нова (18; 27,3%).

ВИСНОВКИ

Проведений комплексний таксономічний, географічний, біоморфологічний, екологічний та еколого-ценотичний аналіз раритетного флорофонду Кодимо-Єланецького Побужжя; досліджено демографічну та віталітетну структури популяцій, здійснено оцінку стратегій поведінки модельних раритетних видів; з'ясовано просторову структуру популяцій раритетних видів, уточнено їх сучасні місцезнаходження; проведено комплексну дворівневу созологічну оцінку видів раритетного флорофонду, проаналізовані причини раритетності та розроблено рекомендації щодо забезпечення їх охорони, що в результаті дозволило зробити наступні висновки.

1. Раритетний флорофонд КЄП нараховує 66 видів судинних рослин (7,8% аборигенної фракції флори), що мають міжнародний (IUCN Red List - 7 видів; European Red List - 8 видів; Бернська конвенція - 2 види; CITES - 1 вид), державний (Червона книга України - 29 видів) та регіональний (природоохоронний кадастр Миколаївської області - 26 видів) созологічні статуси. Обґрунтована необхідність додаткового включення до державного та регіонального созологічних кадастрів 7 раритетних видів флори КЄП. Проведена інвентаризація місцезнаходжень видів раритетного флорофонду. Встановлено, що 2 раритетні види, ймовірно, зникли з території досліджуваного регіону.

2. Раритетні види флори КЄП належать до 50 родів, 28 родин та 2 відділів. Найвищою созологічною ємністю характеризуються родини Poaceae (12; 18,2%), Caryophyllaceae (6; 9,1%), Ranunculaceae (6; 9,1%), Asteraceae (5; 7,6%), Fabaceae (5; 7,6%); роди - Stipa (10; 15,2%), Astragalus (4; 6,1%).

3. За результатами географічного аналізу види раритетного флорофонду КЄП віднесено до 9 типів ареалів та 38 ареальних груп. За кількістю раритетних видів абсолютно переважає євразіатський степовий тип (36; 54,5%), в якому виділений причорноморський підтип (22; 33,3%). Ареали більшості раритетних видів скорочуються і характеризуються фрагментованістю, що часто зумовлено впливом антропопресії. З хорологічних позицій пріоритетними для охорони є пограничноареальні (30, 45,5%), диз'юнктивноареальні (10; 15,2%) та ендемічні (25; 37,9%) види. Ареали 12 реліктових раритетних видів (18,2%) характеризуються незначними розмірами та диз'юнктивністю.

4. Види раритетної компоненти флори КЄП характеризуються вираженим комплексом морфологічних адаптацій до умов конкретних місцезростань. У спектрі біоморф превалюють трав'янисті полікарпіки (49; 74,2%). Переважають раритетні види з мичкуватою кореневою системою (40; 60,6%). Для більшості раритетних видів (50; 75,8%) характерна моноцентричність біоморфи. Формування спеціалізованих органів розростання, що сприяє активному розселенню особин та їх вегетативному розмноженню, притаманне незначній кількості раритетних видів неявнополіцентричного (5; 7,6%), явнополіцентричного (9; 13,6%) та ацентричного (2; 3,0%) типів біоморф, які в своєму поширенні тяжіють до більш зволожених місцезростань. Встановлено, що більшу еколого-ценотичну пластичність мають раритетні види із розеткоутворюючими пагонами (42; 63,6%), зокрема за рахунок їх високої морфоструктурної та функціональної спеціалізації. Значна варіація циклів сезонного розвитку раритетних видів забезпечує ефективність використання абіотичних ресурсів впродовж періоду вегетації.

5. Виявлено значне різноманіття екологічних типів за адаптацією окремих раритетних видів КЄП як до сукупності умов території, так і до окремих екологічних чинників. У спектрі клімаморф превалюють гемікриптофіти (37; 56,1%); геліоморф - геліофіти (41; 62,1%); гігроморф - ксерофіти (23; 34,8%); термоморф - мегатермофіти (46; 69,7%). Встановлено, що більшість раритетних видів характеризується гемістенофітністю (36; 56,2%). Серед екоценоморф раритетних видів регіону переважають степанти та петрофанти (по 14; по 21,2%), марганти (11; 16,7%) та степопетрофанти (9; 13,6%).

6. Серед флористичних комплексів КЄП найвищою созологічною цінністю відзначаються гранітопетрофітон (44; 68,8%), степофітон (42; 65,6%) і тамнофітон (38; 59,3%).

7. Характер просторової структури топопопуляцій раритетних видів в КЄП визначається стрічкоподібним або фрагментарним поширенням природних флористичних комплексів, а також широтою екологічної пластичності видів. Виділені чотири типи просторової структури топопопуляцій раритетних видів: континуальні (2; 3,1%), лінійні (9; 14,1%), локальні (46; 68,8%) та диз'юнктивні (9; 14,1%). Континуальні та лінійні популяції, характерні для незначної кількості видів раритетного флорофонду, під впливом антропопресії трансформуються в локальні.

8. Більшість популяцій модельних полікарпічних видів характеризуються дефінітивністю. Встановлені два типи їх базових вікових спектрів: лівосторонні (Gymnospermium odessanum, Fritillaria ruthenica) та правосторонні (решта модельних видів). При різних деструктивних змінах фітоценотичних та екотопічних умов місцезростань досліджених видів відбуваються порушення демографічної структури їх популяцій, які потім набувають незворотного характеру. Багаторічна тенденція поступового згасання Atocion hypanicum пояснюється генетичним збідненням популяцій виду (переважно штучного походження) в межах природного ареалу, їх ізольованістю, незначними розмірами та низькими показниками чисельності й щільності особин. Популяції модельних видів належать до рівноважного або депресивного віталітетних типів, і лише в умовах еколого-ценотичного оптимуму - до процвітаючого.

9. Модельні раритетні види диференціюються за ознаками поведінки. Переважаючими інтегральними ознаками у Atocion hypanicum є реактивність, у решти видів - толерантність, що поєднується з вираженими в різній мірі конкурентністю та реактивністю. Проаналізовані біологічні та антропогенні причини раритетності видів, а також їх адаптації до певних еколого-ценотичних умов із різним ступенем антропогенного навантаження, які забезпечують дефінітивність популяційної структури; підібрані оптимальні режими охорони.

10. Созологічна оцінка видів раритетного флорофонду КЄП на популяційному та видовому рівнях дозволила виділити категорії їх созологічної цінності. Найбільш вразливими виявилися регіональні популяції 14 раритетних видів (21,2%) КЄП. Найвищу аутфітосозологічну категорію отримали 4 (6,1%) ендемічні реліктові види, що знаходяться під загрозою зникнення. Охорона 62 (93,9%) видів раритетного флорофонду забезпечується об'єктами природно-заповідного фонду в межах регіону. Серед видів раритетного флорофонду КЄП достатньо забезпечені охороною в біосферних та природних заповідниках, а також національних природних парках України - 51 вид (77,3%); охороняються лише в одному заповіднику - 8 (12,1%) видів; не виявлені в жодному із заповідників та національних природних парків - 8 (12,1%). Додатковими заходами охорони раритетних видів КЄП in situ, повинні стати їх реінтродукція та репатріація із техногенних зон, культивування в ботанічних садах, створення кріобанків насіння тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Щербакова О.Ф. Біоморфологічні та популяційні особливості Dianthus hypanicus Andrz. в Кодимо-Єланецькому Побужжі / О.Ф. Щербакова // Український ботанічний журнал. - 2008. - Т. 65, № 4. - С. 552 - 564.

2. Щербакова О.Ф. Біоморфологічні та демографічно-популяційні особливості смілки Ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova) в Кодимо-Єланецькому Побужжі / О.Ф. Щербакова, В.В. Новосад, Л.І. Крицька // Інтродукція рослин. - 2008. - №2. - С. 3 - 10.

3. Щербакова О.Ф. Особливості біоморфології та популяційної демографії астрагалу шерстистоквіткового у зв'язку з його охороною на Миколаївщині та Кіровоградщині / О.Ф. Щербакова, І.М. Бармак // Заповідна справа в Україні. - 2008. - Т. 14, № 1. - С. 31 - 37.

4. Щербакова О.Ф. Чистець вузьколистий (Stachys angustifolia М. Bieb.) в ексклаві Гранітно-степового Побужжя (біоморфологічні особливості, структура популяцій та проблеми охорони) / О.Ф. Щербакова, В.В. Новосад // Вісник Національного науково-природничого музею. - сер. Ботан. - 2003 - 2004. - Ч. І., № 2 - 3. - С. 163 - 189.

5. Щербакова О.Ф. Проблеми вивчення та охорони популяцій раритетних видів рослин каньйонів Дністра та Південного Бугу як природних резерватів унікального фітогенофонду / Щербакова О.Ф., Новосад В.В. // Різноманіття природи Хмельниччини: зб. статей за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф. [«Ландшафтне та біологічне різноманіття Хмельниччини: дослідження, збереження та відтворення»] (Кам'янець-Подільський, 17 - 18 грудня 2003 р.). - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2004. - С. 133 - 143.

6. Щербакова О.Ф. Особливості популяційної структури чистецю вузьколистого Stachys angustifolia М. Bieb. в Гранітно-степовому Побужжі та проблеми його охорони / О.Ф. Щербакова // Актуальні проблеми ботаніки та екології: зб. наук. праць. - К.: Фітосоціоцентр, 2005. - С. 96 - 104.

7. Щербакова О.Ф. Смілка південнобузька (Silene hypanica Klokov) - ендемічний раритетний вид Кодимо-Єланецького Побужжя: біоморфологічні особливості, структура популяцій та проблеми охорони / О.Ф. Щербакова // Вісник Національного науково-природничого музею. - сер. Ботан. - 2005 - 2007. - Ч. ІІ., № 4 - 5. - С. 365 - 388.

8. Щербакова О.Ф. Фітосозологічні аспекти популяційно-видового та екотопологічного різноманіття раритетної компоненти флори регіону Гранітно-степове Побужжя / О.Ф. Щербакова, Л.І. Крицька, В.В. Новосад // Степові і галофітні екосистеми України: зб. наук. праць присвячений 100-річчю з дня народження д.б.н., професора Г.І. Білика, 7 квітня 2004 р. / Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. - К., 2004. - С. 375 - 397. - Укр. - Деп. в ДНТБ України 17.05.04, № 24 - Ук2004.

9. Щербакова О.Ф. Структура популяцій Stachys angustifolia М. Bieb. на території Гранітно-степового Побужжя та проблеми його охорони / О.Ф. Щербакова // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали конф. молодих учених-ботаніків (Канів, 7 - 10 вересня 2004 р.). - Канів, 2004. - С. 84 - 86.

10. Щербакова О.Ф. Сучасний стан популяцій Gymnospermium odessanum (DC.) Takht. на північній межі ареалу та проблеми їх охорони / О.Ф. Щербакова // Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття: матеріали міжнар. конф. молодих учених-ботаніків (Умань, 6 - 9 вересня 2005 р.). - К.: Фітосоціоцентр, 2005. - С. 75 - 76.

11. Щербакова О.Ф. Біоморфологічні та демографічні особливості Dianthus hypanicus Andrz. в Гранітно-степовому Побужжі / О.Ф. Щербакова // Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології: матеріали міжнар. конф. молодих учених-ботаніків (Київ, 27 - 30 вересня 2006 р.). - К.: Фітосоціоцентр, 2006. - С. 66 - 67.

12. Щербакова О.Ф. Вузьколокальний ендемічний вид Silene hypanica Klokov, демографічна структура популяцій та проблеми охорони / О.Ф. Щербакова // Тези доп. І-го відкритого з'їзду фітобіологів Херсонщини (Херсон, 6 квітня 2006 р.). - Херсон: Айлант, 2006. - С. 65.

13. Щербакова О.Ф. Стратегії поведінки модельних раритетних видів флори Кодимо-Єланецького Побужжя / О.Ф. Щербакова // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали міжнар. конф. молодих учених-ботаніків (Київ, 17 - 20 вересня 2007 р.). - К.: Фітосоціоцентр, 2007. - С. 187 - 188.

АНОТАЦІЇ

Щербакова О.Ф. Раритетний флорофонд Кодимо-Єланецького Побужжя (популяційні та созологічні аспекти). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню раритетного флорофонду Кодимо-Єланецького Побужжя, який включає 66 видів судинних рослин, що мають міжнародний, державний та регіональний созологічні статуси. Проведено таксономічний, географічний, біоморфологічний, еколого-ценотичний, екологічний аналізи раритетного флорофонду та з'ясовано созологічну цінність флористичних комплексів регіону. Встановлені просторові типи популяцій раритетних видів і тенденції їх зміни під впливом антропопресії. Досліджено біоморфологічні особливості та демографічну структуру популяцій модельних видів, на підставі отриманих результатів встановлені стратегії їх поведінки та типи функціонування популяцій, проаналізовані природні та антропогенні причини раритетності та обґрунтовані заходи охорони. Здійснено созологічну оцінку раритетного флорофонду на популяційному та видовому рівнях, проаналізовано фітосозологічну репрезентативність регіональної природно-заповідної мережі. Запропоновані заходи збереження раритетних видів КЄП in situ та ex situ.

Ключові слова: Кодимо-Єланецьке Побужжя, раритетний флорофонд, структура популяцій, созологія.

Щербакова О.Ф. Раритетный флорофонд Кодымо-Еланецкого Побужья (популяционные и созологические аспекты). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. - Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию раритетного флорофонда Кодымо-Еланецкого Побужья, который насчитывает 66 видов сосудистых растений, имеющих международный, государственный и региональный созологические статусы.

Географический анализ раритетных видов позволил установить такие характеристики их ареалов, как размер, степень дискретности, выявить пограничноареальные и эндемические виды. Виды раритетного флорофонда региона отнесены к 9 типам ареалов: голарктический (3; 4,5%), палеарктический (2; 3,0%), евроазиатский (4; 6,1%), европейский (7; 10,6%), европейско-средиземноморский (3; 4,5%), европейско-средиземноморско-ирано-туранский (1; 1,5%), средиземноморско-евроазиатский степной (8; 12,1%), евроазиатский пустынно-степной (2; 3,0%), евроазиатский степной (36; 54,5%) (в последнем типе выделяем причерноморский подтип (22; 33,3%). В рамках названых типов выделено 38 ареальных групп. Раритетный флорофонд региона характеризуется высоким эндемизмом: экстензивных и конфинитных субэндемиков - по 8 видов (по 12,1%), дупликатных субэндемиков - 6 (9,1%), эуэндемиков - 3 (4,5%). Ареалы 12 (18,2%) реликтовых раритетных видов характеризуются незначительными размерами и дизъюнктивностью. На границе ареала находятся региональные популяции 30 раритетных видов (45,5%).

Характеристика комплексов морфологических признаков жизненных форм видов раритетной фракции, проводимая в рамках ее биоморфологического анализа, позволила установить механизмы морфофизиологических адаптаций видов к условиям характерных флористических комплексов. В спектре биоморф раритетных видов региона представлены травянистые поликарпики (49; 74,2%) и монокарпики (4; 6,1%); из полудревесных - полукустарнички (6; 9,1%), полукустарники (2; 3,0%); из древесных - кустарники (3; 4,5%); кустарнички и деревья (по 1; по 1,5%). Большинство из них (50; 75,8%) характеризуются моноцентричностью биоморфы. Преобладают раритетные виды (40, 60,6%) с мочковатой корневой системой. Показано, что виды с розеткообразующими побегами (42; 63,6%) имеют более широкую эколого-ценотическую пластичность, они наиболее приспособлены к степным и гранитопетрофитным флористическим комплексам региона с экстремальными мегатермными, ксерофитными и гелиофитными условиями. Среди видов раритетной фракции флоры региона большинство с продолжительной вегетацией: летне-зимнезеленые (34; 51,5%) и летнезеленые (19; 28,8%). Коротковегетирующие виды представлены весенними эфемероидами (7; 10,6%), весенне-раннелетними эфемероидами (1; 1,5%) и гемиэфемероидами (5; 7,6%).

Созологическая ценность флористических комплексов региона определяется наличием в их составе раритетных видов, так в гранитопетрофитоне насчитывается 44 (68,8%) раритетных вида, степофитоне - 42 (65,6%), тамнофитоне - 38 (59,3%), дримофитоне - 25 (39,1%), пратофитоне - 7 (10,9%), псамофитоне - 6 (9,4%). Незначительное количество раритетных видов (5; 7,8%) отмечено в антропофитоне.

Экологический и эколого-ценотический анализы раритетного флорофонда показали значительное разнообразие экологических типов по адаптации отдельных видов, как к совокупности условий местопроизрастаний, так и к отдельным экологическим факторам.

Определено, что континуальные и линейные популяции, характерные для незначительного числа раритетных видов, под действием антропогенных факторов трансформируются в локальные. На десяти модельных видах показано, что такие демографические показатели их популяций, как характер размещения элементов, плотность, возрастная структура и др. определяются в первую очередь биоморфологическими особенностями видов (тип и темпы онтогенеза, характер вегетативного разрастания и степень морфологической дезинтеграции, регулярность та эффективность диссеминации и др.), а также зависят от ценотических и экотопических условий местопроизрастаний и уровня антропогенного влияния на них. Показано определяющее влияние на морфометрические параметры особей разных популяций их флорокомплексной приуроченности и воздействия антропопрессии. Анализ дифференциальных признаков поведения модельных раритетных видов (на уровне отдельного элемента и популяции в целом) позволил определить доминирующее для каждого из них интегральное свойство стратегии: толерантность, конкурентность или реактивность.

Созологическая оценка видов раритетного флорофонда региона на популяционном и видовом уровнях позволила выделить категории их созологической значимости.

Показано, что охрана 93,9% раритетных видов обеспечивается объектами природно-заповедного фонда в границах региона. Аргументирована необходимость повышения природоохранного статуса регионального ландшафтного парка «Гранитно-степное Побужье» до уровня национального природного парка. Проанализирована обеспеченность охраной в биосферных и природных заповедниках, национальных природных парках Украины видов раритетного флорофонда региона, а также их наличие в коллекциях ботанических садов страны. Представлены результаты реинтродукции и репатриации из техногенных зон наиболее уязвимых раритетных видов - Atocion hypanicum, Dianthus hypanicus, Gymnospermium odessanum.

Ключевые слова: Кодымо-Еланецкое Побужье, раритетный флорофонд, структура популяций, созология.

Scherbakova O.F. Rare flora component of Kоdymo-Elanetsky Bug region (population and sozological aspects). - Manuscript.

Thesis for Candidates Degree of Biological Sciences: speciality 03.00.05 - Botany. - M.M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The thesis deal which research of 66 rare vascular plants species of Kоdymo-Elanetsky Bug region. These plants have international, state and regional statuses of protection. It were done taxonomical, geographical, biomorphological, ecophytocenotical, ecological analyses; it was found out the sozological importance of floristic complexes of the region. It were ascertained spatial types of rare species populations and tendency of their change under influence of human activity. It were researched biomorphological features and demographic structure of model species populations, it were established strategy of their behaviour and types of population functioning it were analyzed causes of rare and it were prove measures of protection. It was estimated of the rare flora component on population and species levels; it was analysed phytosozological representative of the regional natural reserve territory. It was proposed measures of the species protection ex situ and in situ.

Keywords: Kоdymo-Elanetsky Bug region, rare flora component, structure of populations, sozology.

Размещено на Allbest.ru