Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 619:616.99:639.2

16.00.11 - паразитологія, гельмінтологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

ЛЕРНЕОЗ КОРОПОВИХ РИБ

(епізоотологія, патогенез, заходи боротьби)

Пукало Петро Ярославович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - кандидат біологічних наук, доцент Божик Володимир Йосипович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, завідувач кафедри водних біоресурсів

Офіційні опоненти:

- доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН Мандигра Микола Станіславович, Інститут епізоотології УААН, директор

- кандидат біологічних наук, доцент Шевченко Петро Григорович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри загальної зоології та іхтіології

Захист дисертації відбудеться "30" листопада 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий "26" жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.П. Прус

Анотації

Пукало П.Я. Лернеоз коропових риб (епізоотологія, патогенез, заходи боротьби). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 - паразитологія, гельмінтологія. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

У дисертації викладено матеріали з вивчення епізоотологічної ситуації, патогенезу та заходів боротьби за лернеозу коропа в умовах Передкарпаття (Північно-Західне) і Західного Лісостепу (Розточчя) при інтенсивній технології вирощування. Проведені дослідження свідчать про залежність інтенсивності лернеозної інвазії коропа в рибницьких господарствах від гідрохімічного та гідробіологічного режимів води дослідних господарств і пори року.

Вперше запропоновано комплексний підхід вивчення основних взаємовідносин у системі паразит-хазяїн за лернеозу коропових риб. З цією метою були застосовані гістологічні, гематологічні, імунологічні і біохімічні методи дослідження. Встановлено, що метаболіти лерней суттєво впливають на кровотворну функцію, імунний статус організму риб і функціональний стан внутрішніх органів.

Вивчено токсикодинаміку аміакату міді та негувону N розчин, встановлено їх токсичні параметри в гострих дослідах на коропах різних вікових груп.

Експериментальними дослідженнями встановлено, що за лернеозу коропових риб аміакат міді у дозі 0,3 мг/л води за дворазового застосування з інтервалом 7 діб виявляє 100 %-ву терапевтичну ефективність як в акваріальних, так і виробничих умовах.

За лернеозу коропових риб негувон N розчин у дозі 0,5 мл/л води за триразового застосування з інтервалом 7 діб виявляє 100 %-у терапевтичну ефективність. У виробничих умовах екстенсефективність негувону N розчин становила 98 %.

Ключові слова: лернеоз, короп, аміакат міді, негувон N розчин, токсичність, гідрохімічні, гематологічні, імунологічні, патоморфологічні та біохімічні показники.

Пукало П.Я. Лернеоз карповых рыб (эпизоотология, патогенез, меры борьбы). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.11 - паразитология, гельминтология. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

В диссертации изложены материалы изучения эпизоотологической ситуации, патогенеза и мер борьбы при лернеозе карпа в условиях Западного региона Украины при интенсивной технологии выращивания. Проведенные исследования свидетельствуют о зависимости интенсивности лернеозной инвазии карпа в рыбоводческих хозяйствах от гидрохимического и гидробиологического режимов воды опытных хозяйств и времени года.

Нами впервые предложен комплексный подход изучения основных взаимоотношений в системе паразит-хозяин при лернеозе карповых рыб. Для этого были применены гистологические, гематологические, иммунологические и биохимические методы исследования. Установлено, что метаболиты лерней существенно влияют на кроветворную функцию, иммунный статус организма рыб и функциональное состояние внутренних органов.

Были проведены опыты из определения смертельных (DL₁₀₀) и максимально переносимых (DL₀) доз аммиаката меди для дафний (Daphnia magna) и карпо-сазанового гибрида разных возрастных групп. В результате проведенных исследований установлено 100 % гибель (DL₁₀₀) дафний после внесения в аквариум препарата в концентрации 1,0 мг/л в течение 24 час. По результатам аквариумных исследований установлено, что при одинаковых экологических условиях чувствительность карпов к аммиакату меди с возрастом снижается. В частности, максимально переносимые дозы для карпо-сазанового гибрида 7-17-суточного возраста составляют 0,2 мг/л, для 21-50-суточного возраста - 0,3 мг/л, для 115-суточного возраста - 0,5 мг/л, а для 220-суточного возраста - 1,5 мг/л.

При лернеозе карповых рыб аммиакат меди в дозе 0,3 мг/л при двукратном внесении с интервалом 7 суток проявляет 100 % терапевтическую эффективность, как в аквариумных, так и производственных условиях

Проведенные исследования по изучению остаточного количества меди в тканях рыб показывают, что двукратное внесение аммиаката меди приводит к временной кумуляции меди в печеночной и жаберной тканях. Исследования, проведенные через 2 месяца после второго внесения аммиаката меди показывают, что концентрация меди в опытных рыб находилась на том же уровне, что и до обработки.

Изучено токсикодинамику негувона N раствор, установлены его токсичные параметры в острых опытах на однолетках карпо-сазанового гибрида. Экспериментальными и производственными исследованиями подтверждена высокая терапевтическая эффективность негувона N раствор в дозе 0,5 мл/л воды при лернеозе рыб путем разбрызгивания (распыления) по водному зеркалу трижды с интервалом 7 суток при температуре воды выше, чем 20 ⁰С.

В результате проведенных исследований установлено 100 % гибель (DL₁₀₀) дафний после внесения в аквариум препарата в концентрации 0,025 мл/л и экспозиции 24 часа. Величина смертельной (DL₁₀₀) дозы негувона N для однолетка карпо-сазанового гибрида составляет 2300 мл/л, а максимально переносимая (DL₀) - 1500 мл/л воды.

Ключевые слова: лернеоз, карп, токсичность, гидрохимические, гематологические, иммунологические, патоморфологические и биохимические показатели, аммиакат меди, негувон N раствор.

Pukalo P. Ya. Lerneosis of carp fishes (epizootology, pathogenesis, measures of fight). - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of veterinary sciences on a speciality 16.00.11 - parasitology, helmintology. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

The dissertation contains the materials on studying of epizootological situation, pathogeny and treatment measures of carp lerneosis under the conditions of the West Ukraine region using growing intensive technology. The carried out researches give the possibility for deeper studying of extensiveness and intensity of the carp lerneosis invasion in the fish-breeding farms depending on their hydrochemical and hydrobiological water regime and season.

We were the first to propose the complex approach of studying of main mutual relations "parasite-host" under carp lerneosis. The histological, haematological, immunological and biochemical methods of research were applied for this purpose. It has been estimated that lernea metabolites substantially influence on blood-forming function, immune status of fish organism and on functional state of internal organs.

It has been studied the toxic dynamics of neguvon N and it has been established neguvon N toxic parameters in sharp experiments on one-year carp-sazan hybrid.

By experimental researches it has been established that preparation neguvon N reveals high 100% therapeutic efficiency of carp lerneosis treatment in a dose of 0,5 ml/l under the conditions of three times using with 7 days interval. Under the industrial conditions extenseffectiveness of neguvon N was 98%.

Key words: lerneosis, carp, neguvon N, toxicity, hydrochemical, haematological, immunological, pathomorphological and biochemical indices.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У питанні забезпечення населення продуктами харчування значну роль мають природні водойми цільового призначення з вирощування ставової риби. Значні успіхи у сучасному рибництві безпосередньо пов'язані з підвищенням природної рибопродуктивності, цілеспрямованим створенням оптимальних умов в екосистемах водойм, впровадженням інтенсивних ресурсозберігаючих технологій при вирощуванні риб, використанням оптимальної полікультури різних трофічних рівнів, вирощуванням якісного рибопосадкового матеріалу, селекційно-племінною роботою, які забезпечують економічність рибництва. Проте ефективність вказаних заходів можлива лише при здоровому поголів'ї риби (В.С. Прудников, 2001; С.І. Алимов, 2003; И.С. Мухачев, 2006).

Великої шкоди вітчизняному і зарубіжному ставовому рибництву завдають паразитичні ракоподібні класу Crustacea, зокрема самки з роду Lernaea. Поселяючись на тілі риби, лернеї (Lernaea cyprinacea, Lernaea elegans) глибоко проникають у шкіру, утворюючи виразки з білим вузьким обідком, у подальшому набряки. На уражених ділянках шкірного покриву розвиваються запальні процеси, які ускладнюються патогенною мікрофлорою. У результаті цього риба погано поїдає корм, виснажується і гине. Однак збитки рибництва зумовлені не лише безпосередньою загибеллю риби, а й за рахунок зниження продуктивності й вибраковування риби, ураженої лернеями, яка втратила товарний вигляд. В окремих господарствах ураженість риби сягає 80-100% (П.В. Микитюк, 1992; В. Джміль, 2008).

Таким чином, лернеоз завдає значних економічних збитків ставовому рибництву внаслідок втрати рибопродуктивності, товарного вигляду, загибелі і потребує подальшого вивчення шляхом проведення комплексних досліджень із застосуванням сучасних наукових досягнень, з використанням гідрохімічних і гідробіологічних даних; морфологічних, гематологічних, біохімічних та інших досліджень, які дадуть можливість більш детально обґрунтувати патогенез захворювання і запропонувати профілактично-лікувальні заходи (В.Р. Лушнин,1990; А.В. Гаєвська, 1999; П.В. Микитюк, 2002; К.В. Секретарюк, 2004).

У зв'язку з важливістю морфо-гістологічних, гематологічних, біохімічних, імунологічних досліджень та недостатньому їх використанні у рибництві, нами була запропонована тема з вивчення патологічних змін органів і тканин коропових риб, уражених лернеями.

Проведення таких досліджень є актуальними, оскільки вивчення проблеми лернеозу в Україні має вагоме значення для науки й практики ветеринарної медицини та іхтіопаразитології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з програмою кафедри паразитології та іхтіопатології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького і є фрагментом наукових досліджень при виконанні теми: "Наукові основи еколого-паразитологічного моніторингу при вирощуванні коропа та розробка засобів лікування і профілактики паразитозів" (номер державної реєстрації - 0101U008300).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було вивчити екстенсивність та інтенсивність ураження лернеями коропових риб у рибницьких ставах господарств Передкарпаття (Північно-Західне) і Західного Лісостепу (Розточчя). З'ясувати окремі аспекти взаємовідносин у системі,,паразит-хазяїн", дослідити найбільш ефективні та економічно обґрунтовані схеми застосування аміакату міді та негувону N розчин з урахуванням їх токсичних параметрів. Впровадити науково обґрунтовані заходи профілактики та лікування коропових риб за лернеозу.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

– дослідити паразитологічний стан ставових рибних господарств за аналізом ветеринарної документації та за результатами проведених власних досліджень;

– визначити екстенсивність та інтенсивність лернеозної інвазії коропа в дослідних господарствах;

– вивчити гідрохімічні показники ставів, в яких вирощують рибу;

– провести гематологічні, імунологічні та біохімічні дослідження

риб за лернеозної інвазії;

– провести морфо-гістологічні дослідження органів та тканин риб, уражених лернеями;

– дослідити токсичність аміакату міді та негувону N розчин;

– вивчити вплив різних концентрацій аміакату міді на лерней, фітопланктон, зоопланктон і зообентос;

– вивчити залишкові кількості міді в органах і тканинах риб;

– розробити схему лікування, встановити терапевтичну дозу аміакату міді та негувону N розчин за лернеозу коропа;

– розробити практичні рекомендації з діагностики, лікування та профілактики лернеозу коропових риб і визначити економічну ефективність проведених заходів.

Об'єкт дослідження - клінічно здорові та уражені лернеями риби.

Предмет дослідження - гідрохімічні та гідробіологічні дослідження у ставах, токсикологічні, гістологічні, гематологічні та біохімічні показники клінічно здорових та уражених лернеями коропів, антипаразитарна дія аміакату міді та негувону N розчин.

Методи дослідженння: іхтіопаразитологічні, токсикологічні, гідрохімічні, гідробіологічні, гістологічні, гематологічні, біохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше використано комплексний підхід до вивчення екстенсивності та інтенсивності ураження лернеями риб у рибницьких ставах господарств Передкарпаття (Північно-Західне) і Західного Лісостепу (Розточчя). Досліджено епізоотичний стан ставових екосистем за лернеозу риб у різних регіонах Львівської області. Проведено аналіз впливу лерней - Lernaea cyprinacea на ріст і розвиток риб, а також на їх гематологічні, біохімічні, імунологічні показники.

Експериментально визначено гостру токсичну і терапевтичну дози аміакату міді і негувону N розчин на дафніях та коропах різних вікових груп. Встановлено оптимальну дозу та схему застосування аміакату міді та негувону N розчин для профілактики і лікування лернеозу коропових риб, які впроваджено у виробництво.

Наукова новизна дослідної роботи підтверджена стандартом організацій України: СОУ 11.22-37-562:2007,,Рибництво ставове. Засіб для профілактики та лікування лернеозу коропових риб", 2007 та деклараційним патентом на корисну модель: № 13841 Україна, МПК 7 А 01К 61/00; А 61К 38/00; А 61D7/00,,Застосування препарату,,Негувон N" проти ураження великої рогатої худоби підшкірним оводом як профілактично-лікувального засобу при лернеозі коропових риб". Заявл. 03. 11. 2005; Опубл. 17.04. 2006. Бюл. № 4.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень доповнюють і розширюють уявлення про стан паразитофауни коропових риб у господарствах Передкарпаття (Північно-Західне) і Західного Лісостепу (Розточчя). У результаті проведених досліджень вивчено морфологічні, гематологічні, імунологічні та біохімічні зміни в коропових риб, уражених лернеями. Виявлено нез'ясовані аспекти морфо-функціональних взаємовідносин у системі хазяїн-паразит за лернеозу коропа.

Розроблено заходи з обмеження поширення даного захворювання і запропоновано ефективну лікарську форму препарату для виробництва. Результати досліджень використані для розробки рекомендацій,,Методичні рекомендації з профілактики і лікування лернеозу коропових риб" (2006), які використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін,,Хвороби риб" та,,Іхтіопатологія" для студентів факультету ветеринарної медицини (спеціалізація,,Іхтіопатологія"), біолого-технологічного факультету (спеціальність,,Водні біоресурси") та студентів стаціонарної і заочної форм навчання з спеціальності,,Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва", спеціалізація,,Рибництво".

Результати роботи впроваджені у рибницьких господарствах ВАТ,,Львівський обласний виробничий рибний комбінат" та у ряді інших рибницьких господарствах різних форм власності.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному опрацюванні літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів, опануванні методик досліджень, проведенні лабораторних і науково-виробничих досліджень та здійсненні статистичної обробки результатів. Вибір теми та напрямок досліджень проведено під керівництвом наукового керівника. У співавторстві розроблено методичні рекомендації з профілактики і лікування лернеозу коропових риб.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (Львів, 2004); Міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових технологій, економіки та освіти", присвяченій 220-річчю академії (Львів, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції паразитологів, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка Р.С. Чеботарьова (Київ, 2006); Звітній науково-практичній і навчально-методичній конференції викладачів та аспірантів ЛНУВМтаБТ імені С.З. Ґжицького за 2003-2008 н.р.;,,Новітні досягнення та перспективи ветеринарної медицини" (Харків, 2008), "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (Львів, 2008), Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва (Львів, 2008); ІІІ науково-практичній конференції Міжнародної асоціації паразитоценологів (Вітебськ, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 15 наукових працях, з яких 12 статей видано у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України (з них 4 одноосібно); 1-х методичних рекомендаціях, 1-му деклараційному патенті на корисну модель та 1-му стандарті організацій України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 170 сторінках комп'ютерного тексту, вона містить 37 таблиць і 19 рисунків. Робота складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, додатки, список використаних літературних джерел, що містить 181 вітчизняних та 47 іноземних авторів.

Основний зміст роботи

Загальна методика та основні методи досліджень

Робота виконана протягом 2003-2008 років на базі лабораторій кафедри паразитології і іхтіопатології та водних біоресурсів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Львівської дослідної станції ІРГ "Любінь Великий", а також у рибницьких господарствах,,Рудники" та,,Янів", що входять до складу ВАТ,,Львівський обласний виробничий рибний комбінат".

Матеріал отримували методом клінічного огляду та паразитологічного дослідження коропових риб у ряді ставових господарств Львівської області. Роботу на водних об'єктах починали з вивчення первинної ветеринарної документації для з'ясування стану водойм щодо неблагополуччя із заразних захворювань риб. Рибу для досліджень відбирали під час контрольних виловів у різні сезони року. Для аналізу (шляхом огляду) використовували не менше 100 екземплярів риб кожного виду з вилову.

Паразитологічне дослідження риб проводили за І.Є. Биховською-Павловською (1985) з урахуванням специфіки наших досліджень. Видову належність паразитів визначали за,,Определителем паразитов пресноводных рыб фауны СССР" (1985).

Гідрохімічні показники визначали за Ю.А. Привезенцевим (1971). Гідробіологічні дослідження у ставах проводили за методикою С.А. Кражан (1991).

Для одержання більш повного уявлення про взаємовідносини в системі паразит-хазяїн проводились морфологічні дослідження ділянок шкірного покриву з фіксованими лернеями, а також внутрішніх органів риб, уражених паразитами. Вивчення загальної мікроморфології проводили після фарбування гематоксиліном Ерліха з доофарбовуванням еозином (О.В. Волкова, 1982).

Визначення вмісту гемоглобіну проводили гемоглобін-ціанідним методом, кількості еритроцитів - за фотоелектроколориметричним методом. Кількість лейкоцитів підраховували у лічильній камери Горяєва; лейкограму виводили за уніфікованим методом морфологічного дослідження формених елементів крові з диференційним підрахунком лейкоцитів, співвідношення окремих форм лейкоцитів у мазках, зафарбованих за Романовським-Гімза. Кількість Т- і В-розеткоутворюючих лімфоцитів у периферичній крові риб визначали за методом Д.К. Новікова та В.І. Новікової (1979), фагоцитарну активність лейкоцитів - за В.В. Нікольським (1968). Вміст загального білка та білкових фракцій у сироватці крові риб визначали за біуретовою реакцією (В.Г. Колб, В.С. Камишніков, 1982). Досліди з визначення гострої токсичності проводили на дафніях та коропах різних вікових груп в акваріумах ємністю 40 л, на ставововій воді (В.И. Лукьяненко, 1985). Для визначення токсичності визначали загальний стан, загибель риб та дозу препарату за методом Г. Кербера (1931). Досліди з встановлення профілактичної і лікувальної ефективності препаратів проведено в акваріальних та виробничих умовах рибницьких господарств. Економічну ефективність лікування та профілактики обраховували за рибницькими показниками і вартістю препаратів.

Результати дослідів підлягали біометричній обробці із застосуванням комп'ютерної програми з урахуванням на виході показника середньої квадратичної та критерію вірогідності, поданих в одиницях міжнародної системи СІ.

Результати досліджень та їх аналіз

Моніторингові паразитолого-екологічні дослідження у рибницьких ставах господарств,,Рудники" та "Янів". Аналіз отриманих результатів свідчить, що масовий спалах лернеозу у рибницьких ставах спостерігався у кінці липня (табл. 1). Ураженими лернеями у цей період були 64,8 % досліджуваних риб всіх видових та вікових груп рибницького господарства,,Рудники" та 61,7% рибницького господарства,,Янів". Середні показники інтенсивності інвазії коливались в межах 4,7-6,3 особин на рибу, при максимальному - 19 лерней на рибу, хоча поодинокі екземпляри риб зустрічались з досить високою інтенсивністю інвазії (сотні паразитів на один екземпляр риби).

У вересні спостерігали тенденцію до суттєвого зниження інвазованості риб лернеями. Порівняно з липнем, екстенсивність інвазії коропа знизилась на 67,4 % (рибгосп,,Рудники") та 69,4 % (рибгосп,,Янів"), коропово-сазанового гібрида - на 69,0 та 69,8 %, білого амура - на 68,6 та 67,3 %, товстолоба - на 64,4 та 66,0 %, карася - на 61,6 та 62,2 %, відповідно. Інтенсивність інвазії становила 1,9-2,7 особин на рибу (максимальна - 7).

Спостереження показали, що на рибі перезимовують лише поодинокі молоді самки лерней. Їх кількість залишається стабільною до кінця травня, коли зростає температура води і відновлюється розвиток паразитів.

Проведені нами на початку травня дослідження свідчать, що екстенсивність інвазії була невисокою: коропа - 3,7 % (рибгосп,,Рудники") та 2,5 % (рибгосп,,Янів"), коропово-сазанового гібрида -3,1 та 3,0 %, білого амура - 4,5 та 2,2 %, товстолоба -3,5 та 1,3 %, карася - 9,1 та 7,1 %, відповідно. Максимальна інтенсивність інвазії не перевищувала 3 паразитів на рибу.

Таблиця 1. Екстенсивність та інтенсивність лернеозної інвазії риб дослідних ставів рибгосподарств,,Рудники" та,,Янів"

Визначення залишкової кількості міді в тканинах риб. Проведені дослідження з вивчення залишкової кількості міді у тканинах риб показують, що накопичення міді в зяберній, м'язовій і печінковій тканинах риб, оброблених аміакатом міді, відбувається неоднаково. Так, після першого внесення препарату суттєвих змін в тканинах риб дослідної групи не спостерігали. Спостерігали збільшення концентрації міді у зябрах оброблених аміакатом міді риб на 33,8%. Однак, після другого внесення препарату, спостерігається збільшення концентрації міді в печінці на 44,1%, по відношенню до контролю. При подальших дослідженнях, через 10 діб після другого внесення аміакату міді, поряд з зростанням концентрації міді в печінці на 63,0 %, відбувається збільшення концентрації міді в зябрах на 80,5 %, що вказує, мабуть, на виділення іонів міді зябрової тканини з організму в навколишнє середовище. Дослідження, проведені через 2 місяці після другого внесення цього препарату показують, що концентрація міді у дослідних риб знаходилась на тому ж рівні, що і до обробки.

Терапевтична ефективність аміакату міді та негувону N розчин за лернеозу ставових риб. При вивченні ефективності обробки риб встановлено, що впроваджені нами комплексні заходи щодо лікування риб, хворих на лернеоз, виявились високоефективними. При обробці ставів аміакатом міді у дозі 0,3 мг/л води дворазово з інтервалом 7 діб риби повністю звільнились від паразитів.

За умов застосування препарату негувон N розчин коропам у дозі 0,5 мл/л води триразово з інтервалом 7 діб екстенсивність інвазії знизилась з 73 до 2 %, а інтенсивність інвазії - з 6,3 до 1 паразита на рибу.

Морфометричні показники риб за лернеозу. Морфометричні показники оброблених аміакатом міді риб господарства,,Янів" суттєво відрізнялись порівняно з контролем. Так, середня маса однорічок у травні становила 28,92 ± 2,38 г, довжина 11,42±0,38 см, коефіцієнт вгодованості - 1,94 ± 0,08. У свою чергу у дволіток коропа у липні спостерігалось підвищення середньої маси - на 88,16 %, довжини - на 43,04 % та коефіцієнта вгодованості - на 35,97 % порівняно з травнем.

У коропів господарства,,Рудники", оброблених негувоном N розчин, у травні середня маса становила 28,52 ± 2,04 г, довжина 11,12±0,28 см, коефіцієнт вгодованості- 2,04±0,12. У липні спостерігалось підвищення всіх показників, а саме: маси - на 88,14 %, довжини - на 42,14 % та коефіцієнта вгодованості - на 38,93 % порівняно з показниками коропів у травні місяці.

Економічна ефективність застосування аміакату міді за лернеозу коропа в нагульних ставах. Дослідження з визначення економічної ефективності аміакату міді проведені в рибницькому господарстві,,Янів" ВАТ,,Львівський рибокомбінат" на річняках коропово-сазанового гібриду середньою масою 21±1,3 г за температури води в ставах 20±3,0 ⁰С, з вмістом кисню 4,7-5,6 мг/л, рН 7,6-8,4. У результаті проведених досліджень встановлено, що в умовах рибгосподарства,,Янів" аміакат міді за запропонованої нами схеми застосування виявив 100 % ефективність.

Після проведеної обробки риб аміакатом міді у дослідному ставі № 6 восени під час облову було виловлено 3729 кг товарного коропа, вихід риби становив 76,8 %, рибопродуктивність 1243,0 кг/га.

У контрольному ставі № 4 виловлено 2182 кг товарного коропа, вихід риби становив 61,2 %, рибопродуктивність 909,2 кг/га. Маса риби в дослідному ставі порівняно з контрольним збільшилась на 14,56 %.

Окупність 1 грн. за застосування аміакату міді при терапії лернеозу становила в дослідному ставі 7,8 грн. Річна економічна ефективність препарату становила 14693,2 грн. по даному ставу.

Економічна ефективність застосування препарату негувон N розчин за лернеозу коропа в нагульних ставах. Дослідження з визначення економічної ефективності препарату негувон N розчин проведені у рибгосподарстві,,Рудники" ВАТ,,Львівський рибокомбінат" на річняках коропово-сазанового гібрида середньою масою 22±1,5 г за температури води у ставах 20±3,0 ⁰С, із вмістом кисню 4,8-5,6 мг/л, рН 7,6-8,4.

У результаті проведених досліджень встановлено, що в умовах рибгоспу,,Рудники" негувон N розчин за запропонованої нами схеми застосування виявив 98,0 %- ну ефективність.

Після проведеної обробки риб негувоном N розчин у дослідному ставі № 1 восени під час облову було виловлено 3981 кг товарного коропа, вихід риби становив 76,2 %, рибопродуктивність 1244,1 кг/га.

У контрольному ставі № 4 виловлено 3962 кг товарного коропа, вихід риби становив 62,5 %, рибопродуктивність 966 кг/га. Маса риби в дослідному ставі порівняно з контрольним збільшилась на 17,98 %.

Окупність 1 грн. за застосування негувону N розчин при терапії лернеозу становила в дослідному ставі 5,7 грн. Річна економічна ефективність препарату становила 13758,9 грн. по даному ставу.

Висновки

лернея інвазія короп метаболіт

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення поставленого завдання, яке полягало у з'ясуванні взаємовідносин у системі,,паразит-хазяїн" за лернеозу коропових риб при інтенсивній технології вирощування. Проведено аналіз впливу ектопаразита Lernaea cyprinacea на ріст і розвиток риб, а також на їх гематологічні, біохімічні, імунологічні показники. Експериментально визначено гостру токсичну і терапевтичну дози аміакату міді та негувону N розчин на дафніях та коропах різних вікових груп. Вивчено вплив аміакату міді на фіто- та зоопланктон та зообентос, а також залишкові кількості міді у тканинах риб. Розроблено найбільш ефективні і економічно обґрунтовані схеми лікування коропів, уражених лернеозом.

За результатами проведеного паразитологічного моніторингу встановлена інвазованість ставових риб лернеями - Lernaea cyprinacea та Lernaеа elegans. У ставах дослідних господарств (,,Рудники" та,,Янів") ураженими лернеями були 61,7-64,8 % досліджуваних риб всіх видових та вікових груп. Найвища екстенсивність інвазії спостерігалась у кінці липня і становила: у карася - 85,1-86,6 %, білого амура - 64,8-71,1 %, товстолоба - 67,1-80,4 %, коропа - 61,5-59,6 %, коропово-сазанового гібриду - 54,8-56,5 %. Середні показники інтенсивності інвазії коливались в межах 4,7-6,3 особин на рибу, при максимальному - 19 лерней на рибу. У вересні спостерігалася тенденція до суттєвого зниження лернеозної інвазії (екстенсивність - 34,7-39,2 %; інтенсивність - 1,9-2,7 екз.), а впродовж зимово-весняного періоду інвазованими залишалися поодинокі особини риб переважно старших вікових груп.

Гідрохімічний режим (температура, рН, окиснюваність, лужність, NO^-₂, NH⁺₄, NO^-₃, PO^3-₄, Fe загальне, твердість, Ca²⁺, Cl^-, Mg²⁺, SO^2-₄, загальна мінералізація, O₂, CO₂) дослідних рибогосподарств протягом вегетаційного вирощування риби та зимової перетримки був стабільним, коливався у незначних межах. Значення біомаси зоопланктону знаходились в межах 6,1-14,0 г/мі, зообентосу - 4,9-6,8 г/м ².

При інтенсивності інвазії від 50 і більше лерней на рибу встановлено деструктивні зміни як у місцях безпосереднього контакту (шкіра, м`язова тканина), так і у внутрішніх органах та органах імунної системи.

Лернеозна інвазія суттєво впливає на функціональний стан внутрішніх органів та імунний статус організму риб, які виявляються лейкоцитозом, еозинофілією, лімфоцитопенією, зниженням кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну, зменшенням вмісту загального білка та альбумінів, зниженням вмісту б- і в-глобулінових та підвищенням г-глобулінових фракцій, підвищеною кількістю Т- і В-лімфоцитів.

Встановлено 100 % загибель (DL₁₀₀) дафній (Daphnia magna) після внесення в акваріум препарату в концентрації 1,0 мг/л протягом 24 год Максимально переносимі дози для коропово-сазанового гібриду 7-, 17-добового віку становлять 0,2 мг/л, для 21-, 50-добового віку - 0,3 мг/л, для 115-добового віку - 0,5 мг/л, а для 220-добового віку - 1,5 мг/л.

Встановлено 100 % загибель (DL₁₀₀) дафній (Daphnia magna) після внесення в акваріум негувон N розчин в концентрації 0,1 мл/л протягом 24 год. Максимально переносимі дози препарату для річняка коропово-сазанового гібриду становлять 1500 мл/л,

Встановлено, що за лернеозу коропових риб аміакат міді у дозі 0,3 мг/л за дворазового застосування з інтервалом 7 діб проявляє 100 %-ву терапевтичну ефективність як в акваріальних, так і виробничих умовах.

За лернеозу коропових риб негувон N розчин у дозі 0,5 мл/л за триразового застосування з інтервалом 7 діб проявляє 100 %-ву терапевтичну ефективність. У виробничих умовах екстенсефективність негувону N розчин становила 98 %.

Морфометричні показники (маса, довжина, коефіцієнт вгодованості) риб, оброблених аміакатом міді та негувоном N розчин, були суттєво вищими за показники контрольних груп.

Пропозиції виробництву:

1. З метою лікування і профілактики лернеозу рекомендується застосовувати для цьоголіток, одно- і дволіток коропових риб аміакат міді в дозі 0,3 мг/л води дворазово, або негувон N розчин у дозі 0,5 мл/л триразово, з інтервалом 7 діб.

2. Теоретичні дані роботи рекомендуємо використовувати у навчальному процесі при підготовці спеціалістів з курсу,,Водні біоресурси" та спеціалізації,,Іхтіопатологія" і,,Рибництво" для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного і біологічного профілів III-IV рівнів акредитації.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Пукало П.Я. Лернеоз риб / П.Я. Пукало // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. - 2004. - Т. 6, № 2.- Ч. 1. - С. 84-90.

Пукало П.Я. Еколого-паразитологічний статус рибогосподарств Львівської області при лернеозі риб / П.Я. Пукало // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. - 2004. - Т. 6, № 3.- Ч. 2. - С. 89-94.

Пукало П.Я. Найбільш поширені захворювання ставових риб та їх профілактика / П.Я. Пукало, Ю.В. Лобойко // Сільський господар. - 2005. - № 11 - 12. - С. 36-38. (Здобувач зробив підбір літератури з питання, обробку та аналіз результатів).

Пукало П.Я. Морфофункціональні зміни в організмі коропових риб при лернеозі / П.Я. Пукало // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2006. - Вип. 98. - С. 157-159.

Пукало П.Я. "Негувон N" як профілактично-лікувальний препарат при лернеозі коропових риб / П.Я. Пукало, В.Й Божик // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. - 2006. - Т. 8. - № 2, 29.- Ч. 1. - С. 140-144. (Здобувачем проведено дослідження, зроблено підбір літератури з питання, обробку та аналіз результатів, написано статтю).

Пукало П.Я. Методичні рекомендації з профілактики і лікування лернеозу коропових риб / П.Я. Пукало, В.Й. Божик - Львів, 2006 р. - 17 с. (Здобувачем проведено дослідження, обробку та аналіз результатів, написано рекомендації).

Пукало П.Я. Епізоотичний стан та паразитологічна ситуація в рибницькому господарстві,,Янів" (ВАТ,,Львівський облрибкомбінат") / П.Я. Пукало // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2006. - Вип. 42. - С. 84-88.

Засіб для профілактики та лікування лернеозу коропових риб: CОУ 11.22-37-562:2007. - Київ, Мінагрополітики України, 2007. - 18 с. (Стандарт організацій України).

Деклараційний патент на корисну модель А 01К 61/00 Україна, А 61К 38/00, А 61D7/00. Застосування препарату,,Негувон N" проти пораження великої рогатої худоби підшкірним оводом як профілактично-лікувального засобу при лернеозі коропових риб / В.Й. Божик, П.Я. Пукало -№13841; Заявл. 03.11.2005; Опубл. 17.04.2006 р., бюл.№4. (Здобувач брав участь у проведенні досліду, узагальненні результатів досліджень, оформленні патенту).

Пукало П.Я. Біохімічна мінливість крові клінічно здорових та уражених лернеозом коропів / П.Я. Пукало, Ю.В. Лобойко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького - 2007. - Т. 9, № 3 (34). - Ч. 1. - С. 125-128. (Здобувачем проведено дослідження, зроблено підбір літератури з питання, обробку та аналіз результатів, написано статтю).