Лектини як фактори впливу на мутаційний процес

Виявлений стимулювальний ефект РНА-Р на вихід ревертантів залежав від генотипу штаму за системою репарації/рекомбінації і у мутанта recP149 не проявлявся.

Дослідження антимутагенного впливу лектинів щодо дії іонів Ni(II). Вплив на мутаційний процес за тестом на реверсії досліджували на прикладі ізолектинів квасолі звичайної (РНА) за схемою, що включала реєстрацію спонтанного рівня мутагенезу (варіант 1) і впливу на цей процес лектину та Ni(II) окремо (варіанти 2 та 3), а також комбіновану дію двох чинників. Останні додавали одночасно до стандартизованої суспензії клітин (варіант 4), або в різній послідовності: попередня обробка лектином щодо дії Ni(II) (варіант 5) та внесення лектину з інтервалом у 15 хв після додавання Ni(II) (варіант 6).

З даних табл. 3 видно, що вплив лектину на індукований іонами Ni(II) мутаційний процес залежить від послідовності внесення чинників у стандартизовану суспензію клітин. Порівняно із спонтанним фоном сумарний препарат РНА-Р достовірно підвищував кількість trp⁺-ревертантів, чого не спостерігали для ізоформи РНА-L. Додавання лектину одночасно з Ni(II) не впливало на його мутагенний ефект. У разі попередньої обробки культури препаратами лектинів спостерігали достовірний антимутагенний ефект, про що свідчило падіння виходу ревертантів, порівняно з варіантом самостійної дії іонів Ni(II). Антимутагенний вплив лектинів відмічено також у разі післядії щодо Ni(II). Проте у цьому варіанті здатність лектинів перешкоджати мутагенній дії Ni(II) виражена менше, у порівнянні з попередньою обробкою, де результуючий вихід ревертантів наближався до спонтанного рівня.

Таблиця 3 Вплив ізоформ РНА на виживаність та частоту реверсій, індукованих іонами Ni(II) в культурі B. subtilis SB25 (rec⁺ )

Примітка. У таблиці представлено усереднені дані трьох дослідів;*достовірні відхилення у порівнянні з контролем; **достовірні відхилення у порівнянні з варіантом мутагенної дії іонів Ni(II) (p<0,05).

Відомо, що мутагени викликають лише первинні пошкодження, а становлення мутації є складним багатоетапним процесом. Очевидно, ізоформи РНА залежно від структури по-різному впливають на перебіг цього процесу: для РНА-Е характерна цитотоксичність, для PHA-L - протекторна та антимутагенна дія; препарат РНА-Р залежно від умов може виявляти мутагенну активність або антимутагенний вплив щодо дії іонів Ni(II).

Виявлено, що відмінні за вуглеводною специфічністю та фізико-хімічними характеристиками препарати SNAflu-I та SNApol-I, вперше одержані із суцвіть бузини чорної, також відрізняються між собою за протекторним ефектом щодо генотоксичної дії іонів нікеля та порівняно з комерційним препаратом SNA сіалоспецифічного лектину кори бузини чорної.

Препарат SNAflu-I, специфічний до N-ацетил-D-галактозаміну, протидіяв впливу даного генотоксичного чинника. Інша форма (SNApol-I), яка локалізується у пилку рослини, захисних властивостей не виявила.

Протекторні властивості SNAflu-I найкраще проявились у штама BD170(rec⁺) з непошкодженою репаративною функцією. У репараційно-дефектного мутанта BD224 (recE) захисна дія білка SNAflu-I була значно меншою. Внаслідок цієї мутації порушується функція білка, що здійснює процес гомологічної рекомбінації і бере участь в індукції SOS-репарації. Варто зазначити, що мутація в гені recР зробила штам нечутливим до протекторної дії препаратів SNA та SNAflu-I. Мажорний лектин пилку бузини ? SNApol-I в жодному варіанті досліду протекторного ефекту не виявив. Характерно, що за порушення функції ДНК-полімерази III (мутація polC) специфічність протекторної дії досліджуваних препаратів лектинів втрачається і вони набувають здатності посилювати дію іонів Ni(II).

Таким чином, різниця у дії досліджуваних ізоформ підтверджує існування залежності протекторного впливу лектинів від структури молекули. Завдяки репараційно-дефектним мутантам B. subtilis можна виявляти відмінності у генопротекторній активності лектинів і цілеспрямовано обирати препарати з бажаними властивостями.

Дослідження ролі власного бактеріального лектину B. subtilis у прояві модулюючого впливу на мутаційний процес лектинів рослинного походження.

Нами показано, що зміни внутрішніх процесів внаслідок мутаційних порушень системи постреплікативної репарації суттєво впливають на динаміку синтезу лектинів представниками цього виду бактерій. В разі мутації у гені recP активність сіалоспецифічного лектину втрачалась.

Ці результати свідчать, що бацилярний лектин причетний до репараційної функції бактеріальної клітини. Низька активність власного лектину як можливого посередника може бути причиною нечутливості штаму recP149 до модулюючого впливу екзогенних рослинних лектинів на мутаційний процес. Не виключено, що сіалоспецифічний лектин B. subtilis власне і є продуктом гена recP, адже останній досі не виділений і біохімічно не охарактеризований. Однак підтвердження такого припущення потребує додаткових досліджень.

Пошук чутливих до дії лектинів клітинних мішеней. Для цього проведено аналіз із застосуванням комбінованої дії лектинів та метаболічних інгібіторів, а саме ? антибіотиків з різним механізмом дії та синтетичних похідних феназину, які впливають на матричні процеси. Використання інгібіторів реплікації (мітоміцин), транскрипції (рифампіцин) і трансляції (стрептоміцин) дозволило виявити певні шляхи впливу лектинів на клітинні процеси в залежності від структури білка та генотипу мутанта. Найспецифічнішим був модулюючий ефект лектинів щодо дії інгібітора матричного синтезу ДНК ? мітоміцину С. За попередньої обробки лектином ефект антибіотика міг посилюватися (STA > PHA-P > HPA) або послаблюватися (WGA > VAA) у rec⁺ штаму. Менш виражений вплив окремі лектини також чинили в разі репараційно-дефектного штаму recP149. За аналогічних умов мутант BD293 (polC) з пошкодженим ферментом реплікації втрачав чутливість до модулюючої дії більшості лектинів.

Очевидно, що лектини діють через посередництво бактеріальних білків, які належать до системи репарації, реплікації.

Певний вплив здійснювали також окремі лектини щодо дії рифампіцину як інгібітора транскрипції у rec⁺-штамів.

Різні за вуглеводною специфічністю та поведінкою в електричному полі препарати лектину суцвіть бузини чорної також по-різному впливали на ефект антибіотиків: SNAflu-I зменшував дію мітоміцину С, препарат SNApol-I діяв синергічно з мітоміцином C у rec⁺-штаму. Не виключено, що різні за фізико-хімічними властивостями форми лектинів можуть діяти альтернативно на одну мішень.

Одержані результати свідчать про те, що механізми, за якими лектини впливають на клітинні процеси, є складними і опосередкованими клітинними білками, що забезпечують точність репарації та реплікації ДНК.

Вивчення комбінованої дії лектинів і піримідинових похідних феназину та феназин-1-карбонової кислоти (ФКК-1), здатних впливати на матричні процеси, показало, що лектини специфічно модулюють цитостатичні ефекти останніх залежно від їхньої структури. Чутливість клітин, оброблених лектинами, до наступного впливу іншого чинника зменшується у послідовності: феназин > ФКК-1 > кон'югат ФКК-1 з 6-азацитозином > кон'югат ФКК-1 з 6-азаурацилом. Здатність усіх досліджених лектинів блокувати дію кон'югата ФКК-1 з 6-азаурацилом у штаму з нормальною репаративною функцією (rec⁺) вказує на існування конкуренції за спільну клітинну мішень.

На модельній системі транскрипції in vitro із залученням РНК-полімерази фага Т7 показано, що власний лектин B. subtilis дозозалежно інгібує вихід РНК-транскрипта, аналогічно до дії піримідинових похідних ФКК-1. Цей факт є свідченням того, що спільною мішенню дії даних чинників є ДНК-залежний синтез РНК.

Сукупність одержаних результатів дозволяє дійти висновку, що в бактеріальній культурі захисна дія лектинів опосередкована клітинними функціями, які забезпечують точність матричних процесів. Це відкриває перспективу використання речовин такого типу, особливо у складі лікарських рослин, як потенційних протекторів та антимутагенів.

Практичне застосування лектинів лікарських рослин. Завдяки вуглеводзв'язувальним властивостям лектини використовують для діагностики, вивчаючи спектр глікопротеїнів, що зазнають змін при патологічних станах особливо канцерогенезі (Луцик, 1985; Тимошенко, 1997; Лахтин и др., 2004). Дослідження лектинів лікарських рослин (ЛЛР) як діагностичних та фармакологічно активних речовин є продовженням наукового напрямку, започаткованого у 1970-х роках керівником лабораторії біологічно активних речовин при кафедрі генетики Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка Є. Л. Голинською.

Розроблену авторським колективом оригінальну тест-систему (патент України № 3060), де як модель використано мембрану еритроцита, яка містить мільйони рецепторів до різних лектинів, ми вперше застосували при обстеженні осіб, що зазнали впливу опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС.

Лектинотест базується на порівнянні інтенсивності та специфічності реакції набору ЛЛР з поверхневими рецепторами мембрани еритроцитів у пацієнтів та неопромінених донорів. Попереднє вивчення вуглеводної специфічності показало, що серед ЛЛР зустрічаються препарати, що не мають спорідненості до моноцукрів. Вони краще взаємодіють із такими рідкісними для рослинного світу вуглеводами, як сіалові та уронові кислоти, а також глікозаміноглікани, до яких належать гіалуронова кислота, хондроїтин, дерматансульфат і гепарин.

Реакції з лектинами лікарських рослин як індикатори негативного впливу радіації на клітини й організм людини у віддаленому періоді після аварії на ЧАЕС . За допомогою лектинотесту досліджували зразки еритроцитарної маси ліквідаторів, що зазнали впливу опромінення у 1986 р. та підлягали моніторингу у НЦРМ АМН України з 1990 до 1998 рр. Розраховували два показники: 1) індекс інтенсивності аглютинації (N) у реакції з кожним окремим лектином в умовних балах; 2) інтегральний індекс інтенсивності аглютинації - IN, що є сумою значень N для всіх 24 лектинів набору (Голинська, 1993).

За способом передавання та дозою опромінення, визначеною шляхом фізичної або біологічної дозиметріі, контингент розподілено на шість груп спостереження. Контрольну групу складали неопромінені донори.

Застосування лектинотесту виявило зв'язок інтенсивності реакції еритроцитів опромінених осіб з набором лектинів (інтегральний показник IN) та груповою дозою, а також часовими характеристиками опромінення (пролонговане, гостре). Показник лектинотесту IN зростає із дозою пролонгованого впливу (2-га і 3-тя групи). При значеннях середньої групової дози < 100 сГр реакція з лектинами має більшу інтенсивність у осіб, що зазнали гострого опромінення (3-тя і 4-та групи). У пацієнтів з діагнозом ГПХ (5-та і 6-та групи) значення IN виходить на плато. Очевидно, у даному випадку подальшого посилення інтенсивності реакції не спостерігається через те, що зміни торкнулися майже усіх наявних рецепторів для даного спектра лектинів.

У кожній групі спостереження розподіл опромінених осіб залежно від інтенсивності реакції з набором лектинів (IN) виявив направлені відхилення від норми (контрольна 1-ша група) у бік асиметрії та бімодальності. Із збільшенням дозового навантаження відповідно зростає частка осіб, що мають інтенсивнішу реакцію з лектинами ЛР. Особливо чітко цю тенденцію відмічено у пацієнтів з ГПХ, серед яких особи з нормальними значеннями IN фактично відсутні.

Отже, серед опромінених осіб спостерігається формування окремих підгруп, еритроцити яких відрізняються більш інтенсивною реакцією еритроцитів з лектинами лікарських рослин.

Застосування лектинотесту при обстеженні населення, що проживає на забрудненій радіонуклідами території. Тест з лектинами лікарських рослин, згідно з програмою “Захист генофонду населення України”, застосовано також при обстеженні мешканців Чорнобильської зони. Виявлено кореляційний зв'язок інтегрального показника лектинотесту з характеристикою радіонуклідного забруднення території населеного пункта за активністю ¹³⁷Cs.

Встановлення зв'язку між дозою безперервного іонізуючого опромінення та ключовим параметром лектинотесту IN, який інтегрально оцінює стан рецепторів еритроцитарної мембрани за інтенсивністю взаємодії з ЛЛР, показує, що реакції рецептор - лектин є чутливими індикаторами впливу радіаційного фактора на організм у віддаленому після аварії періоді.

Індивідуальні особливості реакції еритроцитів з кожним лектином окремо можна представити графічно у вигляді персональної або групової лектинограми. Усереднення показників низки лектинограм надає можливість виявити однонаправлені відхилення реакції у групи пацієнтів порівняно з контрольною групою. Проведений аналіз індивідуалних, а також відповідних групових лектинограм осіб, що зазнали впливу малих і великих доз опромінення, виявив реакції, інтенсивність яких збільшується до верхньої межі навіть за дії малих доз. Такі чутливі реакції могли мати діагностичне значення.

Здійснювали пошук кореляцій між типовими відхиленнями за інтенсивністю реакції гемаглютинації з лектинами ЛР і показниками ендокринного, гемато-імунного статусу та іншими клінічними параметрами і діагнозами.

Схему пошуку маркерних реакцій рецептор - лектин представлено на прикладі лектинів приймочок кукурудзи (Zea mays) та листя ожини сизої (Rubus caesius), інтенсивність реакції яких з рецепторами мембран еритроцитів опромінених осіб достовірно зростала (табл.4).

Таблиця 4 Параметри ендокринного статусу ліквідаторів, що зазнали впливу гострого опромінення, в групах з нормальною (А) та високою (В) інтенсивністю реакції з індивідуальними лектинами

Примітка. ТЗГ - тироксинзв'язувальний глобулін, синтезований, клітинами печінки; Т3 - трийодтиронін; Т4 - загальний тироксин. n = 48; *p < 0,05.

Виявлено, що у сироватці пацієнтів з високою інтенсивністю реакції рецептор - лектин Z. mays достовірно знижений вміст основних гормонів щитовидної залози - загального тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3), а також співвідношення Т4/ТЗГ. Це є прикладом негативної кореляції між індивідуальним показником лектинотесту (N) та параметрами тиреоїдного статусу. Особи, у яких визначено високу інтенсивність взаємодії еритроцитів з лектином R. caesius мали значно підвищений вміст гормону стресу - кортизолу і Т3 та вищі значення показника Т4/ТЗГ, ніж у групі з нормальною інтенсивністю даної реакції (позитивна кореляція).

Наведені приклади підтверджують, що реакція рецептор - лектин може свідчити про конкретні зміни внутрішнього середовища організму, які в даному разі є наслідком негативного впливу радіації на функцію ключового компонента ендокринної системи - щитовидної залози.

Для подальшого пошуку маркерних реакцій було створено комп'ютерну базу даних, яка дозволяє зіставляти інтенсивність реакції гемаглютинації за присутності лектинів лікарських рослин з лабораторними показниками гематологічного, імунологічного, гормонального статусу, активності антиоксидантної системи та клінічними діагнозами (більше 40 параметрів). На основі характерних відхилень у реакціях з лектинами, які мають кореляційний зв'язок з клінічними показниками, нами розроблено «Спосіб виявлення змін фізіологічного статусу пацієнта “Лектинотест”» (патент № 10742). Лектинотест демонструє можливості еритроцитарної лектинодіагностики і може бути індикатором негативного впливу на організм людини генотоксичних чинників довкілля.

Лектинокорекція. За останніми даними, підвищення рівня захворюваності дорослих і дітей, що зазнають впливу іонізуючої радіації, має генетичну причину - радіаційно індуковану нестабільність геному (Михайлов и др., 2006; Мазурик и др., 2006). У зв'язку з цим заслуговують на увагу не тільки діагностичні характеристики лектинів ЛР, а також їхні потенційні генопротекторні властивості і здатність до активації захисних систем організму.

Прикладом практичного застосування тесту з лектинами стали клінічні випробування фітопрепарату “морський чай”, одержаного на основі бурої морської водорості цистозіри, що містить фукозоспецифічний лектин. Їх проводили в рамках науково-практичного співробітництва з відділенням променевої патології НЦРМ АМН України та Інститутом біології південних морів НАН України.

Обстеження пацієнтів за допомогою лектинотесту до і після прийому фітопрепарату протягом двох тижнів виявило нормалізацію 6 з 24 показників у бік донорської норми. Зокрема, відбувалось направлене зниження інтенсивності реакції гемаглютинації з лектином цистозіри. Обстеження групи із 17 пацієнтів, що хворіли на ГПХ, показало, що в 11 з них спостерігалось наближення відповідного показника лектинотесту N до норми. Негативних відхилень у цій групі не відмічено.

Таким чином, зіставлення лектинограм до та після курсу фітотерапії, призначеної згідно з результатами лектинотесту, дає спосіб оцінки ефективності дії лектиновмісних лікарських рослин як засобів корекції, зокрема, порушення функції щитовидної залози (патент № 13073).

Існує гіпотеза, що фармакологічні властивості рослинних лектинів базуються на їхній подібності до власних ендогенних лектинів організму людини, які перебувають у стані постійної взаємодії з вуглеводними детермінантами клітинної поверхні (Голынская и др., 1989; Rudiger et al., 2000; Gabius, 2001; Корсун и др., 2007). Згідно з цими уявленнями, зміна якісного та кількісного складу ендогенних лектинів може глибоко вплинути на життєво важливі функції організму. Отже, введення в організм адекватних лектинів рослинного походження у складі харчових або лікарських рослин буде сприяти нормалізації знижених функцій та запобігати негативному впливу шкідливих чинників довкілля.

Таким чином, результати дисертаційної роботи вказують на можливі напрямки подальших досліджень - вивчення механізму генопротекторного та антимутагенного впливу лектинів та ролі власних ендогенних лектинів у його реалізації; поєднання діагностичних і фармакологічних властивостей лектинів лікарських рослин для створення нових профілактичних і протекторних фітопрепаратів та персоніфікованого їхнього застосування.

Висновки

Дисертація є внеском у вирішення сучасної проблеми - регуляції мутаційної мінливості для захисту геному з використанням природних речовин - лектинів і стосується малодосліджених аспектів впливу цих вуглеводзв'язувальних білків на темпи мутаційного процесу. Доведено здатність лектинів до протекторного, антимутагенного і модулюючого впливу на рівень спонтанного та індукованого мутагенезу у культурі клітин еукаріотів та прокаріотів, а також встановлено його залежність від репараційної функції клітини. Лектини, що володіють унікальним механізмом вуглевод-білкового упізнавання, вперше розглядаються як потенційні генопротектори, згідно з існуючою концепцією щодо їхньої причетності до активації широкого спектра захисних реакцій на рівні клітини та організму.

1. Вперше встановлено факт модулюючого впливу лектинів на темпи мутаційного процесу у клітинних культурах еукаріотів (клітини китайського хом'ячка) та прокаріотів (B. subtilis) і виявлено головні фактори, які впливають на його ефективність та специфічність. Визначальними є структурні характеристики лектину - субодинична будова, доменна організація, вуглеводна специфічність. Важливою є реакція клітини на введення лектинів, яка залежить від стану її репараційної системи. У репараційно-дефектних мутантів B. subtilis генетична дія лектинів достовірно змінюється залежно від генотипу. Має також суттєве значення тип ушкодження ДНК (мутація точкова, інсерційна), а також первинний механізм дії мутагену (розриви, зшивки, алкілування ДНК).

2. Показано переваги і універсальність модифікованого методу ізоелектрофокусування (автофокусування), який дозволяє із будь-якого джерела виділяти спектр лектинових субстанцій та обирати препарати, що мають протекторні та антимутагенні властивості. Вперше з лікарської сировини - суцвіть бузини чорної з використанням гель-фільтрації і афінної хроматографії на галактані виділено мажорний лектин, специфічній до N-ацетил-D-галактозаміну. За допомогою автофокусування виділено ще два нових препарати і встановлено, що вони є компонентами пилку рослини.

3. Вперше запропоновано комплекс методичних підходів до вивчення особливостей протекторного та антимутагенного впливу лектинів для подальшого розкриття його механізмів, який передбачає використання репараційно-дефектних мутантів B. subtilis, а також інсерційних мутантів, індукованих за допомогою екзогенних ДНК. Визначено експериментальні умови, за яких лектини виявляють генопротекторну і антимутагенну дію: збіднене середовище без глюкози, ефективні концентрації (1,0-100 мкг/мл), попередня обробка лектином, оптимальні концентраційні співвідношення лектин/мутаген. Виявлено лектини, представники різних структурних класів, що є протекторами проти генотоксичної дії іонів Ni(II) у тест-системі B. subtilis: ConA, PHA-P, PHA-L, LAA, STA, SNA, HPA, SNAflu-I та власний лектин B subtilis.

4. Вперше виявлено зв'язок між генотипом rec^--мутантів B. subtilis, дефектних за білками системи репарації/рекомбінації, та рівнем продукування бактеріального сіалоспецифічного лектину. Встановлено, що за наявності мутації у гені recP бактеріальна клітина втрачає здатність до продукування власного лектину та не реагує на дію чужорідних лектинів. Це висвітлює важливу роль ендогенного лектину як посередника у реалізації впливу інших лектинів на мутаційний процес у B. subtilis та свідчить на користь опосередкованого механізму такого впливу.

5. Виявлено вплив лектинів на процеси реплікації та транскрипції in vivo із застосуванням інгібіторів метаболізму, які блокують різні клітинні мішені (матричний синтез ДНК, транскрипція, біосинтез білка, синтез пептидоглікану клітинної стінки), а також синтетичних аналогів азотистих основ - похідних феназину, що належать до інгібіторів матричних процесів.

6. У системі транскрипції in vitro із залученням РНК-полімерази фага Т7 встановлено, що клітинною мішенню дії власного сіалоспецифічного лектину B. subtilis є ДНК-залежний синтез РНК.

7. Теоретичні розділи роботи доповнено розробками, спрямованими на використання лектинів лікарських рослин на практиці. Лектинотест, що базується на визначенні інтенсивності та специфічності зв'язування низки лектинів лікарських рослин з поверхневими глікокон'югатами мембрани еритроцитів вперше застосовано для обстеження осіб, що зазнали впливу опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС. Встановлено зв'язок показника сумарної інтенсивності реакцій рецептор - лектин із дозою іонізуючої радіації. Знайдено кореляції інтенсивності реакції з окремими лектинами та стандартними клінічними показниками, зокрема, порушення функції ендокринної та імунної систем. Сукупність одержаних результатів свідчить про інформативність тесту з лектинами лікарських рослин як індикатора впливу шкідливих факторів довкілля на клітини і організм.

8. Розроблено спосіб практичного застосування лектинів лікарських рослин у складі фітопрепаратів для профілактики та корекції негативного впливу шкідливих чинників довкілля - лектинокорекція. Спосіб відрізняється тим, що вперше при створенні фітопрепарату використано результати лектинотесту, де враховано направлені зміни інтенсивності реакції рецептор- лектин, які корелюють з розвитком певної патології.

Перелік наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Карпова И.С. Получение мутаций с помощью гетерологичной ДНК // Мутагенное действие природных и синтетических полинуклеотидов. - К. : Наук. думка, 1990. - С. 35 - 48. Одноосібна праця.

2. Карпова И.С. Генетическая нестабильность у Bacillus subtilis, индуцируемая чужеродной ДНК / И.С. Карпова, О.В. Пидпала // Мутагенное действие природных и синтетических полинуклеотидов. - К. : Наук. думка, 1990. -С. 48 - 71. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, розробка протоколів експериментів та участь у їх виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

3. Карпова И.С. Проявления нестабильности у лейцинзависимого ауксотрофа Bacillus subtilis, полученного с помощью ДНК сельди / И.С. Карпова, О.В. Пидпала // Цитология и генетика. - 1986. ? Т. 20, № 1. - С. 40 - 46. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, спосіб одержання мутацій B. subtilis за допомогою ДНК, планування експерименту та участь у його виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

4. Карпова И. С. Транспозиция нестабильной мутации сенной палочки, полученной с помощью чужеродной ДНК / О.В. Пидпала, И.С. Карпова // Докл. АН УССР. -1989. ? № 9. - С. 78 - 80. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експерименту та участь у його виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

5. Карпова И.С. RecE-независимая нестабильность у Bacillus subtilis / И.С. Карпова, О.В. Пидпала // Биополимеры и клетка. - 1991. - Т. 7, № 2. - С. 15 - 19. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, розробка протоколів експериментів та участь у їх виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

6. Мутагенная активность ДНК рекомбинантных плазмид в компетентной культуре Bacillus subtilis / И.С. Карпова, О.В. Пидпала, И.Н. Шульженко, И.Е. Костецкий, Н.В. Корецкая, Л.Л. Лукаш // Цитология и генетика. - 1994. - Т. 28, № 1. - С. 66 - 73. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, участь у виконанні експериментів з ДНК-мутагенезу, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

7. Диагностические возможности лектинов лекарственных растений при обследовании лиц, подвергшихся воздействию малых доз радиации в связи с аварией на Чернобыльской АЭС / И.С. Карпова, Е.Л. Голынская, Н.В. Корецкая, Т.Н. Тихонова, О.В. Пидпала, Э.В. Михайловская // Докл. АН Украины. - 1994. № 1. - С. 110 - 113. Особистий внесок здобувача - планування експериментів та участь у їх виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

8. Влияние соцветий Sambucus nigra на спонтанный и индуцированный алкилирующим агентом мутагенез в соматических клетках млекопитающих / Л.Л. Лукаш, И.С. Карпова, О.С. Мирошниченко, Т.Н. Тихонова, В.В. Лыло, В.Г. Манько, Е.М. Сухорада, Е.Л. Голынская // Цитология и генетика. - 1997. -Т. 31, № 5. - С. 52 -60. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування та участь у виконанні експериментів з виділення лектину та його субодиниць, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

9. Карпова И.С. Генетическая нестабильность ауксотрофных мутантов Bacillus subtilis, вызванная инсерцией Alu-повтора генома человека / И.С. Карпова, О.В. Пидпала, С.Е. Рымарь // Доповіді НАН України. - 1998. - № 2. - С. 206 - 209. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування та участь у виконанні експериментів, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

10. Карпова И.С. ДНК рекомбинантных плазмид приобретают мутагенную активность в культуре Bacillus subtilis после введения Alu-повтора генома человека / И.С. Карпова, О.В. Пидпала, Л.Л. Лукаш // Цитология и генетика. -1999. - Т. 33, № 4. - С. 3 - 8. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, спосіб одержання мутацій B. subtilis за допомогою ДНК, планування експерименту та участь у його виконанні, аналіз, підготовка матеріалів до друку.

11. Влияние изолектинов Phaseolus vulgaris на спонтанный мутагенез у rec⁺ и rec^- мутантов Bacillus subtilis / И.С. Карпова, Н.В. Корецкая, Т.Н. Тихонова, О.В. Пидпала, Л.Л. Лукаш // Біополімери і клітина. - 2001. - Т. 17, № 5. - C. 406 - 410. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експерименту та участь у його виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

12. Карпова І.С. Дослідження зв'язку між структурою та біологічною активністю ізолектинів квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris) з використанням різних тест-систем / Н.В. Корецька, Т.О. Кочубей, І.С. Карпова // Вісн. Київ. ун-ту. Серія «Біологія». ? 2002, Вип. 36. ? C. 40 - 43. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експерименту та участь у його виконанні, аналіз, статистична обробка результатів, підготовка матеріалів до друку.

13. Карпова И. С. Влияние характера и дозы облучения на активность реакции рецептор - лектин у ликвидаторов аварии на ЧАЭС/ И. С. Карпова, Н. В. Корецкая // Біополімери і клітина. ? 2003. ? Т. 19, № 2. - C. 133 - 139. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експерименту та участь у його виконанні, аналіз, результатів, підготовка матеріалів до друку.

14. Карпова І.С. Дослідження модифікуючого впливу лектинів на токсичність і мутагенність іонів Ni(II) в культурі Bacillus subtilis / І.С. Карпова, Н.В. Корецька // Біополімери і клітина. - 2003. ? Т. 19, № 3. - С. 224 - 230. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експерименту та участь у його виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

15. Позаклітинні лектини сапрофітної бактерії Bacillus subtilis та її мутантів / І.С. Карпова, Е.О. Коваленко, Н.В. Корецька, К.І. Гетьман // Біополімери і клітина. - 2004. ? Т. 20, № 4. - С. 290 - 295. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експерименту та участь у його виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

16. Участь лектинів сапрофітних бактерій Bacillus subtilis у репаративних процесах / В.С. Підгорський, І.С. Карпова, Е.О. Коваленко, Н.В. Корецька, К.І. Гетьман, С.Ю. Римар // Доповіді НАН України. - 2005. № 1. - С. 154 - 158. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експерименту та участь у його виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

17. Карпова І.С. Здатність лектинів модулювати дію антибіотиків на ріст мутантів Bacillus subtilis / І. С. Карпова, Н.В. Корецька, Т.О. Кочубей // Укр. біохім. журн. - 2005. ? Т. 77, № 3. - С. 136 - 141. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експерименту та участь у його виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

18. Карпова И.С. Использование лектинотеста для изучения состояния эритроцитарных мембран детей, проживающих на территориях, подлежащих радиоэкологическому мониторингу / И.С. Карпова, Н.В. Корецкая, Т.Д. Лев // Біополімери і клітина. - 2005. - Т. 21, № 4. - С. 326 - 334. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експерименту та участь у його виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

19. Карпова І. С. Дослідження антимутагенної дії лектину суцвіть бузини з використанням rec^- мутантів Bacillus subtilis / І.С. Карпова, Н.В. Корецька // Вісн. Укр. товариства генетиків і селекціонерів. - 2005. - Т. 3, № 1-2. -С. 57 - 64. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експериментів та участь у їх виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

20. Карпова І.С. Розвиток ідей С.М. Гершензона у дослідженні адаптивності мутацій / І.С. Карпова, Н.В. Корецька, Т.С. Лялюцька // Физиология и биохимия культурных растений. - 2006. - Т. 38, № 2. - С. 124 - 133. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експериментів та участь у їх виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

21. Карпова І.С. Діагностичні можливості лектинів лікарських рослин при обстеженні осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС / І.С. Карпова, Н.В. Корецька // Наукові записки. Національний університет Києво-Могилянська Академія. Серія “Біологія та екологія”. - 2005. - Т. 43. - С. 43 - 47. Особистий внесок здобувача - планування експериментів та участь у їх виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

22. Дослідження здатності екзолектину Bacillus subtilis модулювати дію антибіотиків на ріст мутантів B. subtilis / Е.О. Коваленко, І.С. Карпова, Н.В. Корецька, К.І. Гетьман, О.В. Сащук // Мікробіол. журн. - 2006. - Т. 68, № 4. - С. 40 - 47. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експериментів та участь у їх виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

23. Лектини модулюють цитостатичну дію композитних біорегуляторів - кон'югатів аза-аналогів піримідину та феназин-1-карбонової кислоти в тест-системі Bacillus subtilis / І.С. Карпова, Л.Г. Пальчиковська, Н.В. Корецька, М.О. Платонов, Е.О. Коваленко, К.І. Гетьман // Укр. біохім. журн. - 2006. - Т. 78, № 5. - С. 93 - 100. Особистий внесок здобувача - планування експериментів та участь у їх виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

24. Инсерционный механизм ДНК-мутагенеза / И.С. Карпова, Н.Г. Горовенко, С.В. Подольская, З.И. Россоха, Н.В. Корецкая, В.В. Дмитренко, С.Е. Рымарь // Вісн. Укр. товариства генетиків і селекціонерів. - 2006. Т. 4. № 1. - С. 124 - 129. Особистий внесок здобувача - планування експериментів та участь у їх виконанні, аналіз, статистична обробка результатів, підготовка матеріалів до друку.

25. Карпова І.С. Модулююча дія рослинних лектинів на мутагенний ефект іонів Ni(II) залежить від стану репаративної системи тест-об'єкту Bacillus subtilis / І.С. Карпова, Н.В. Корецька // Вісн. Укр. товариства генетиків і селекціонерів. - 2006. - Т. 5, № 2. - С. 85 - - 89. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експериментів та участь у їх виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

26. Лектини суцвіть Sambucus nigra L.: Виділення та дослідження біологічної активності з використанням прокаріотичних тест-систем / І.С. Карпова, Н.В. Корецька, Л.Г. Пальчиковська, В.В. Негруцька // Укр. біохім. журн. - 2007. - Т. 79, № 5. - С. 145 - 152. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експериментів та участь у їх виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

27. Пошук клітинних мішеней, чутливих до дії лектинів, із застосуванням системи транскрипції in vitro / І.С. Карпова, Н.В. Корецька, Л.Г. Пальчиковська, В.В. Негруцька // Вісн. Укр. товариства генетиків і селекціонерів. - 2007. - Т. 5, № 1-2. - С. 27 - 32. Особистий внесок здобувача - участь у плануванні, виконанні та обговоренні роботи, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

28. Ізоформи лектину Bacillus subtilis ІМВ В-7014 / В.С. Підгорський, Е.О. Коваленко, І.С. Карпова, О.В. Сащук, Л.Г. Пальчиковська, Н.В. Корецька, К.І. Гетьман // Мікробіол. журн. - 2008. - Т. 70, № 5. - С. 9 - 13. Особистий внесок здобувача - участь у плануванні, виконанні та обговоренні роботи, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

29. Деклараційний патент на корисну модель 10742 Україна, 7 G01N33/53. Спосіб виявлення змін фізіологічного статусу пацієнта “Лектинотест” / І.С. Карпова, Н.В. Корецька.; заявник і власник патенту Київський наук.-дослід. ін-т молекуляр. біології і генетики НАНУ. - № 200505587; заявл. 10.06.05; опубл. 15.11.05, Бюл. № 11. Особистий внесок здобувача - розширення сфери застосування лектинів лікарських рослин, удосконалення методики, участь у виконанні та аналіз результатів досліджень, оформлення матеріалів.

30. Деклараційний патент на корисну модель 13073 Україна, МПК (2006) А61К 36/00. Фітозбір для корекції гіпофункції щитовидної залози "Тиреоген" / І.С. Карпова, Н.В. Корецька, Д.М. Говорун, І.М. Хоменко; заявник і власник патенту Київський наук.-дослід. ін-т молекуляр. біології і генетики НАНУ. - № 200508755 ; заявл. 14.09.05 ; опубл. 15.03.06, Бюл. № 3. Особистий внесок здобувача - розширення сфери застосування лектинів лікарських рослин, розробка підходів до практичного впровадження результатів досліджень.

31. Карпова И.С. Лектины лекарственных растений как фармакологически активные вещества / И.С. Карпова, Н.В. Корецкая, В.М. Римша // Клiнiчна фармацiя. - 1999. - Т. 3, № 2. - С. 148 - 150. Особистий внесок здобувача - розробка підходів до застосування лектинів лікарських рослин, участь у виконанні досліджень та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

32. Противовирусные свойства сбора лекарственных трав "ФитоГоР" / И.С. Павлова, О.В. Савинова, В.М. Римша, И.С. Карпова, С.Н. Николаева, Е. И. Борекс // Здравоохранение. - 1999. № 1. - С. 50 - 53. Особистий внесок здобувача - участь у формуванні фітозбору та тестуванні лектинової активності компонентів.

33. Карпова И.С. Модулирующее влияние лектинов на мутагенез у Bacillus subtilis опосредовано системой репарации / И.С. Карпова, Н.В. Корецкая // Фактори експериментальної еволюції організмів: [зб. наук. пр.]. - К: Аграрна наука.-2004. - Т. 2. - С. 294 - 299. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експерименту та участь у його виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

34. Карпова І.С. Вплив лектинів на частоту спонтанного ревертування мутантів Bacillus subtilis, одержаних за дії гетерологічної ДНК / І.С. Карпова, Н.В. Корецька // Фактори експериментальної еволюції організмів: [зб. наук. пр.]. - К.: Логос.-2006. - Т. 3. - С. 349 - 353. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експериментів та участь у їх виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

35. Карпова І.С. Генетична нестабільність мутантів Bacillus subtilis та продукування власних лектинів / І.С. Карпова, Н.В. Корецька // Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології: [зб. наук. пр.]. - К.: Логос.-2007. - Т. 1. - С. 58 - 62. Особистий внесок здобувача - ідея роботи, планування експериментів та участь у їх виконанні, аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

36. Мутагенна дія нуклеїнових кислот і вірусів / C.М. Гершензон, Ю.Н. Александров, С.С. Малюта, Т.І. Бужієвська, І.С. Карпова, К.А. Ларченко: (огляд). ? К.: Знання, 1999. - 30 с. Особистий внесок здобувача - підготовка матеріалів, присвячених вивченню мутагенної дії гетерологічної ДНК на бактерію B. subtilis.

37. Карпова І. С. Історія дослідження мутагенної дії нуклеїнових кислот на бактеріальній моделі Bacillus subtilis // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: (огляд). - К.: Логос, 2001. - С. 477 - 483. Одноосібна стаття.

38. Карпова И.С. Применение лектинов из лекарственных растений - новое направление в диагностике и фитотерапии // Матеріали 14 з'їзду терапевтів України: [розширені тези]. - К.: Укр. наук. терапевт. тов.-1998. - С. 576 - 578. Одноосібна праця.

39. Карпова І.С. Лектини лікарських та харчових рослин в індивідуальній дієті / І.С. Карпова, Н.В. Корецька // Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття: [розширені тези]. - Полтава, 2002. - C. 114 - 117. Особистий внесок здобувача - розробка підходів до практичного застосування лектинів лікарських рослин, підготовка матеріалів до друку.

40. Карпова І.С. Лектини лікарських рослин в діагностиці та корекції патологічних станів людини / І.С. Карпова, Н.В. Корецька // Матеріали Міжнародного науково-практичного форуму "Основи молекулярно-генетичного оздоровлення людини і довкілля": [розширені тези] - К: Благод. фонд А. Потопальського “Небодарний цілитель”, 2005. - С. 79 - 81. Особистий внесок здобувача - розширення сфери застосування лектинів лікарських рослин, удосконалення методики, участь у виконанні досліджень, аналіз результатів та оформлення матеріалів до друку.

41. Карпова И.С. Нестабильность и транспозиции мутаций, вызванных экзогенной ДНК у дрозофилы и сенной палочки / С.М. Гершензон, И.С. Карпова // Материалы 8-го двустороннего симпозиума СССР - Франция [“Molecular biology of proteins and nucleic acids”]. Москва, 9 - 12 июня 1986 г. - С. 10.

42. Карпова И.С. RecE-независимая нестабильность у Bacillus subtilis / И.С. Карпова, О.В. Пидпала // Материалы VII Всесоюзного симпозиума [“Молекулярные механизмы генетических процессов”], Москва, 27-30 марта 1990 г. - С. 226.

43. Изучение возможности снижения уровня генетической изменчивости трансформированных клеток млекопитающих под влиянием некоторых лекарственных препаратов / Л.Л. Лукаш, И.С. Карпова, Е.М. Сухорада, Е.Л. Голынская // Материалы VI съезда Украинского общества генетиков и селекционеров им. Н.И. Вавилова, Полтава, 1992 г. Т. І, - С. 22.

44. Лектины лекарственных растений в ранней диагностике радиационно-индуцированных заболеваний / И.С. Карпова, Е.Л. Голынская, Н.В. Корецкая, Т.Н. Тихонова, О.В. Пидпала, Э.В. Михайловская, И.Г. Халявка, В.В. Бобрышев // Материалы Радиобиологического съезда, Киев, 20-25 снтября 1993 г. - С. 435-436.

45. Применение лектинотеста для раннего выявления эндокринных заболеваний у лиц, подвергшихся воздействию факторов аварии на ЧАЭС / И.С. Карпова, Е.Л. Голынская, Н.В. Корецкая, Т.Н. Тихонова, О.В. Пидпала, В.Г. Манько, В.В. Лыло // Матеріали конференції [“Чорнобильська аварія, її наслідки та проблеми їх подолання”], Київ, 20 - 21 квітня 1994 р. - С. 17.

46. Новые подходы определения индивидуальной радиочувствительности по состоянию рецепторов мембран эритроцитов / И.С. Карпова, Н.В. Корецкая, В.В. Лыло, Т.Н. Тихонова, В.Г. Манько, В.И. Гранцев, Л.С. Салтыков // Матеріали конференції ["9 рокiв пiсля Чорнобильської аварiї"], Київ, 20 - 21 квітня 1995 р. - С. 17 - 18.

47. Применение лектинотеста для оценки модифицирующего действия лекарственного чая на физиологический статус ликвидаторов аварии на ЧАЭС / И.С. Карпова, Н.В. Корецкая, Т.Н. Тихонова, И.Г. Халявка // Матеріали конференції ["9 рокiв пiсля Чорнобильської аварiї"], Київ, 20 - 21 квітня 1995 р.- С. 18 - 19.

48. Вивчення антимутагенної дії лектину суцвіття бузини чорної в культурі клітин ссавців / Л.Л. Лукаш, І.С. Карпова, О.С. Мірошниченко // Матеріали ІІ з'їзду медичних генетиків України, Львів, 18 - 20 жовтня 1995 р. - С. 96.

49. Investigation of interaction between lectins and peripheral blood red cells of patients which have been subjected to various doses of irradiation in connection with Chernobyl accident / E.L. Golynskaya, I.S. Karpova, N.V. Koretskaya, T.N. Tykhonova, E.V. Mykhailovskaya, I.G. Khalyavka, L.M. Ovsjannikova // Abstracts of the 17th International Lectin Meeting, Wurzburg, Germany, 24 - 27 Sept. 1997. Eur. J. of Cell Biol. - 1997. - V. 74, Suppl. 46. - P. 15.

50. Лектины лекарственных растений в диагностике и фитотерапии / Е.Л. Голынская, И.С. Карпова, Н.В. Корецкая, Т.Н. Тихонова, И.Г. Халявка, В.М. Римша // Матеріали IV мiжнародної конференції з медичної ботанiки, Ялта, вересень 1997 р. - С. 503 - 505.

51. Карпова И.С. Лектины в изучении индивидуальной восприимчивости к дифтерийной инфекции / И.С. Карпова, Н.В. Корецкая, Е.В. Демиховская // Матеріали науково-практичної конференції [“Сучасний стан медичної генетики в Україні”], Київ, 19 - 20 травня 1999 р. - С. 82 - 83.

52. Карпова И.С. Орхидеи как источник биологически активных веществ - лектинов / И.С. Карпова, Н.П. Сытнянская, Н.В. Корецкая // Матеріали 5-го національного з'їзду фармацевтів України [“Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті"], Харків, 1999. - С. 301 - 302.

53. Karpova I.S. Some properties of D. kaki Th. lectins / I. S. Karpova, N. V. Koretskaya, E.V. Demikhovskaya // Abstracts of the 18th International Lectin Meeting, Portsmouth, UK, 18 - 27 July, 1999. - P. 22.

54. Карпова И.С. Лектины генеративных органов бузины черной (Sambucus nigra L.) как потенциальные участники процесса репродукции / И.С. Карпова, Н.В. Корецкая // Матеріали 12-ї Міжнародної конференції [“Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії”], Полтава, 2000 р. - С. 146 - 147.

55. Karpova I.S. Some properties of lectins from Sambucus nigra inflorescences / I.S. Karpova, N.V. Koretskaya // Abstracts of the 19th International Lectin Meeting, Fortaleza, Brazil, 25 - 30 March, 2001. - P. 42.

56. Реакция гемагглютинации с набором лектинов из лекарственных растений как индикатор физиологического статуса ликвидаторов аварии на ЧАЭС / И.С. Карпова, Н.В. Корецкая, И.С. Халявка, Л.М. Овсянникова // Международный журнал радиационной медицины [Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы], Киев, 2001. - Т. 3, № 1 - 2. - C. 204.

57. Effects of lectins on the genotoxicity of Ni(II) ions for Bacillus subtilis / E.A. Kovalenko, I.S. Karpova, N.V. Koretskaya, E.I. Getman // Abstracts of the 20th International Lectin Meeting, Copenhagen, Denmark, 20 - 25 May, 2002. - P. 7.

58. Karpova I.S. Lectins as modulators of Ni(II) induced genotoxicity and mutagenesis in rec⁺ and rec^- strains of Bacillus subtilis / I.S. Karpova, N.V. Koretskaya, T.O. Kochubey // Abstracts of the 32nd Annual Meeting of European Environmental Mutagen Society [DNA Damage and Repair Fundamental Aspects and Contribution to Human Disorders], Warsaw, Poland, 3 - 7 Sept., 2002. - P. 173.

59. Study of the combined effects of lectins and inhibitors of nucleic acid biosynthesis on microbial growth / I.S. Karpova, L.I. Palchikovskaya, N.V. Koretskaya, M.O. Platonov, I.V. Alexeeva // Abstracts of the 4^th Parnas Conference [Molecular Mechanisms of Cell Activation: Biological Signals and their Target Enzymes], Wroclaw, Poland, 15 - 17 Sept., 2002. - Р. 66.

60. Сумісна дія лектинів та інгібіторів матричних процесів на ріст мутантів Bacillus subtilis з нормальною та пошкодженою системою репарації / І.С. Карпова, Н.В Корецька, Л.Г. Пальчиковська, М.О. Платонов, І.. Алексеєва // Матеріали VIII Українського біохімічного з'їзду, Чернівці, 1 - 3 жовтня, 2002 р. - C. 34.

61. Карпова І.С. Лектини лікарських рослин у дослідженнях зв'язку індивідуальної чутливості до радіаційного фактору з генетичними системами крові людини / І.С. Карпова, Н.В. Корецька, І.Г. Халявка // Матеріали IІІ з'їзду медичних генетиків України [з міжнародною участю], Львів, 2 - 4 жовтня 2002 р. - С. 41.

62. Карпова И.С. Тестирование состояния рецепторов эритроцитарных мембран у детей с помощью лектинов в сравнении с данными радиоэкологического мониторинга / И.С. Карпова, Н.В. Корецкая, Т.Д. Лев // Материалы IV Международной конференции [“Chernobyl children - health effects and psychosocial rehabilitation”], Международный журнал радиационной медицины, Киев. - 2003 - Т. 5, № 3. - C. 62.

63. Вплив лектинів на репаративні процеси / І.С. Карпова, Е.О. Коваленко, Н.В. Корецька, К.І. Гетьман // Матеріали установчого з'їзду Українського товариства клітинної біології, Львів, 25 - 28 квітня 2004 р. - С. 258.

64. Дослідження сумісної дії лектинів та антибіотиків у тест-системі сапрофітної бактерії Bacillus subtilis / Т.О. Кочубей, І.С. Карпова, Н.В. Корецька // Матеріали конференції молодих учених [“Актуальні проблеми біохімії та біотехнології - 2004”], Київ, 3 - 4 червня 2004 р. - С. 17.

65. Дослідження сумісної дії екзолектину Bacillus subtilis та антибіотиків / Е.О. Коваленко, І.С. Карпова, Н.В. Корецька, К.І. Гетьман // Матер. Х з'їзду Товариства мікробіологів України, Одеса, 15 - 17 вересня 2004 р. - С. 57.

66. Карпова І.С. Застосування лектинів лікарських рослин для мембранної діагностики та індивідуальної фітокорекції / І.С. Карпова, Н.В. Корецька // Матеріали XI Конгресу світової федерації українських лікарських товариств [Великі інвестиції в здоров'я нації], Полтава - Київ - Чікаго, 2006 р. - С. 655.

67. Исследование возможных механизмов действия лектина Bacillus subtilis с использованием композитных биорегуляторов - производных феназин-1-карбоновой кислоты / И.С. Карпова, Э.А. Коваленко, Л.И. Пальчиковская, Н.В. Корецкая, М.О. Платонов, Е.И. Гетьман, Е.В. Сащук // Матеріали міжнародної конференції ["Мікробні біотехнології "], Одеса, 11 - 15 вересня 2006 р. - С. 29.

68. Ізолектини Bacillus subtilis як регулятори проліферації клітин ссавців / Л.Л. Лукаш, І.С. Карпова, Е.О. Коваленко, Н.В. Корецька, К.І. Гетьман, О.М. Сухорада, Т.О. Рубан, О.В. Сащук // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю [“Актуальні питання медичної генетики”], Київ, 2007 р. - С. 81.

69. Characteristics of Bacillus subtilis extracellular lectins / V.S. Podgorsky, E.A. Kovalenko, I.S. Karpova, O.V. Sashchuk, N.V. Koretskaya, E.I. Getman // International scientific conference [“S.P. Kostychev and contemporary agricultural microbiology”], Yalta, 8 - 12 October 2007. - P. 48.

70. Изолектины Bacillus subtilis и возможные мишени их действия / Е.В. Сащук, И.С. Карпова, Э.А. Коваленко, Н.В. Корецкая, Е.И. Гетьман, В.С. Подгорский // Материалы Всероссийской конференции с международным участием ["Фундаментальные и прикладные аспекты исследования симбиотических систем"], Саратов, 25 - 27 сентября 2007 г. - С. 93.

71. Investigation of Bacillus subtilis soluble lectins / O. Sashchuk, I. Karpova, E. Kovalenko, N. Koretskaya, E. Getman, E. Sukhorada, T. Ruban, L. Lukash // International scientific conference [“Modern problems of microbiology and biotechnology”], Odesa, 28 - 31 May 2007. - P. 78.

72. Bacterial lectins as modulators of mammalian cell proliferation / T. Kochubey, I. Karpova, E. Kovalenko, E. Sukhorada, T. Ruban, L. Lukash: Abstracts of the 42^nd Ann. Sci. Meet. of the Eur. Soc. for Clin. Invest. (Geneva, Switzerland, 26 - 29 March 2008). // Eur. J. Clin. Invest. - 2008. - V. 38, Suppl. 1. - P. 45.

73. Влияние углеводов на синтез лектинов природным и мутантными штаммами Bacillus subtilis / Е.В. Сащук, И.С. Карпова, Э.А. Коваленко, Н.В. Корецкая, Е.И. Гетьман, В.С. Подгорский // Материалы IV межрегиональной конференции молодых ученых ["Стратегия взаимодействия микроорганизмов и растений с окружающей средой"], Саратов, 14 - 16 октября 2008 г. - С. 35.