Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адаптаційні реакції, що розвиваються у студентів при тривалій роботі з персональними комп'ютерами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Останнім часом збільшується увага до проблеми негативної дії електромагнітних полів різних частот і інтенсивностей техногенного походження на людину, пов'язана з реальними умовами сучасного життя. Постійне зростання числа джерел електромагнітних полів і випромінювань з різними характеристиками, обумовлюють необхідність проведення досліджень по вивченню їх впливу на організм людини з метою розробки науково обґрунтованих регламентів, уточнення методів виміру і гігієнічної оцінки. У даному контексті особливого значення набуває виявлення групи осіб, що мають природжену або придбану підвищену чутливість до електромагнітних полів, чисельність яких неухильно зростає.

Біологічні та медичні проблеми впливу ЕМП, джерелом яких, зокрема, є персональні комп'ютери, є актуальними в даний час. Робота з персональними комп'ютерами впливає на обмінні процеси в організмі користувача, приводячи до порушення стану здоров'я людини, викликає перенапруження зорової системи, негативні зрушення в нервово - емоційному статусі організму. Роль стрес - лімітуючих систем у механізмах дії чинників, що виникають при роботі на ПК вивчена недостатньо. Доцільне дослідження адаптаційних процесів, пристосовних реакцій, що виникають в організмі при роботі з комп'ютером, призводять до функціональних, а деколи і до патологічних змін у користувачів.

Молодь, що вчиться, студентство належить до віку, що стоїть на порозі репродуктивного періоду. Тому від стану здоров'я цієї категорії населення багато в чому залежить здоров'я майбутнього покоління. Крім того, стан здоров'я студентства визначає якість підготовки молодих фахівців, оскільки оволодіння науками на сучасному етапі розвитку вищої школи вимагає від студентів великих розумових, психоемоційних і фізичних витрат.

У період навчання у вищій школі студенти випробовують дію цілого комплексу середовищних чинників, що негативно впливають на стан їх фізичного, психічного і репродуктивного здоров'я. Зміна стереотипу оточення, зростання психологічного навантаження, дезорієнтація, в суспільстві приводять до стресової напруги у студентів. Навчальна діяльність в умовах інформаційного перевантаження, в результаті нераціонального планування навчального навантаження, сприяє виникненню стресу, пов'язаного з дефіцитом часу, що зрештою призводить до вегетативних розладів, неврозів, депресій і різних соматичних захворювань.

Зараз в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження в світовий освітній простір. Цей процес супроводиться істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, інтенсивним використанням персональних комп'ютерів в навчанні, що пред'являє певні вимоги до стану здоров'я тих, що навчаються.

Робота студентів з відеодисплейними терміналами пов'язана з дією на організм низки фізичних чинників, більшість з яких мають електромагнітну природу. Проте залишається недостатньо вивченим питання комплексного впливу даних чинників на організм учнів.

У зв'язку з цим на систему освіти і вищі навчальні заклади зокрема, як на державну структуру, що забезпечує соціальний розвиток особи, окрім спеціальних завдань, лягає і завдання збереження фізичного, психічного та етичного здоров'я студентів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно планам НДР Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського і присвячена адаптації людини до умов середовища, що змінюються: «Вплив екологічної ситуації на стан здоров'я населення ряду регіонів Криму» по кафедрі загальної гігієни.

Мета дослідження - виявити особливості формування неспецифічних адаптаційних реакцій у студентів, що прибули на навчання з різних регіонів світу, в умовах тривалої роботи на персональних комп'ютерах.

Для реалізації поставленої мети вважали за доцільне виконання наступних завдань:

1. Охарактеризувати фізичні чинники, що виникають при роботі з персональним комп'ютером.

2. Визначити адаптаційний потенціал серцево-судинної системи і тип неспецифічних адаптаційних реакцій організму що формуються при тривалій роботі з персональними комп'ютерами за лейкоцитарною формулою у студентів різних рас.

3. Охарактеризувати стан вегетативної нервової системи і психофізіологічний статус при розвитку неспецифічних адаптаційних реакцій організму у студентів.

4. Виявити зміни циркадианної системи у студентів - користувачів персональних комп'ютерів.

5. Досліджувати зміну екскреції мелатоніну під впливом електромагнітних полів персональних комп'ютерів.

6. Виявити осіб з гіперчутливісттю до електромагнітних полів, визначити залежність чутливості у студентів від расової приналежності і гетерозиготності.

Об'єкт дослідження - студенти, в навчанні яких інтенсивно використовуються персональні комп'ютери.

Предмет дослідження - зміна фізіологічних реакцій організму у відповідь на дію фізичних чинників, що виникають при роботі з персональними комп'ютерами.

Методи дослідження - фізіологічні, функціональні, соматометричні, біоритмологічні, мікроскопічні, імуноферментні, психофізіологічні, анкетування та статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. У ході виконання роботи вперше у студентів застосована методика оцінки ступеня пристосування організму до дії зовнішніх чинників, що виникають при роботі з персональними комп'ютерами, заснована на аналізі лейкоцитарної формули.

Уперше розроблена і упроваджена методика анкетування для студентів, спрямована на виявлення симптомів гіперчутливості до дії чинників, що виникають при роботі з відеодисплейними терміналами.

Уперше визначено тип неспецифічних адаптаційних реакцій, що розвиваються у студентів - користувачів персональних комп'ютерів, виявлено відмінність їх проявів залежно від расової приналежності.

Уперше визначені зміни адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, виявлені закономірності зсуву біологічних ритмів, що виникають у студентів при дії виявлених екзогенних чинників.

Встановлена невідома раніше закономірність перебігу функціональних і психофізіологічних процесів при роботі студентів з відеодисплейними терміналами.

Виявлені чинники, які призводять до розвитку гіперчутливості на дію електромагнітних полів.

Практичне значення отриманих результатів. Результати проведеного дослідження мають фундаментальне значення, оскільки розкривають механізми адаптаційних реакцій, що виникають при роботі на персональних комп'ютерах.

Визначений комплекс чинників, що діють на організм при роботі на ПК, з якого виділені електромагнітні поля, які мають біотропну дію на організм користувача.

Отримані дані дозволили описати симптоми гіперчутливості до дії фізичних чинників, що виникають при роботі на ПК у користувачів залежно від гомозиготності та расових відмінностей.

Отримані дані та їх теоретичне трактування були упроваджені у навчальний процес на кафедрі загальної гігієни Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Результати досліджень упроваджені в роботу клініки і профілакторію, які обслуговують студентів у Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснив інформаційно - патентний пошук, аналіз наукової літератури з проблеми. Спільно з науковим керівником професором Шибановим С.Е. розроблено план досліджень.

Дослідження екскреції 6 - сульфатоксімелатонину у сечі, визначення групової приналежності крові і резус - чинника здійснювалося в біохімічній лабораторії навчально - лікувально - науково - дослідницької клініки Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Автор самостійно організував і провів дослідження адаптаційних процесів у студентів при використанні в навчанні персональних комп'ютерів, розробив експериментальну програму, розробив і провів анкетування і узагальнення результатів, їх остаточне оформлення, обґрунтування висновків і основних положень роботи, які виносяться на офіційний захист. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи повідомлені на IV з'їзді Українського біофізичного товариства, українській республіканській науково - практичній конференції «Лікування і реабілітація в загальній практиці сімейної медицини», V міжнародній науково, - практичній конференції «Наука і освіта - 2007», V міжнародному симпозіумі «Актуальні проблеми біофізичної медицини», II міжнародній науково - практичній конференції «Основні наукові досягнення - 2007», міжнародній науково - практичній конференції, присвяченій 60 - річчю ВООЗ.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, з них 8 статей у журналах і періодичних виданнях, рекомендованих ВАК України та 5 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 150 сторінках, складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів: огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, результатів дослідження та обговорення результатів дослідження; висновків і списку з 219 джерел літератури, серед яких 166 робіт авторів України і країн СНД і 53 роботи зарубіжних авторів. Дисертація ілюстрована 19 рисунками і включає 29 таблиць.

Основній зміст роботі

адаптаційний серцевий комп'ютер лейкоцитарний

Матеріали і методи дослідження. Програма досліджень, вибір об'єктів і методів диктувалися його метою й робочою гіпотезою, що припускала наявність причинно-наслідкового зв'язку між впливом електромагнітних полів персональних комп'ютерів та формуванням адаптаційних реакцій у студентів.

Дослідження були спрямовані на об'єктивну оцінку стану фізіологічних систем організму при роботі студентів із персональними комп'ютерами.

Матеріалом для даної роботи послужили результати обстеження українських і прибулих на навчання з Малайзії студентів - волонтерів Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського у віці 17 - 26 років, в навчанні у яких інтенсивно використовуються ПК. До експериментальних груп увійшли студенти, в навчанні яких інтенсивно використовувалися ПК для тестування з метою підготовки до державного ліцензійного іспиту «Крок - 1 та 2».

Обсяг досліджень

Комп'ютерні тренінги проводилися в осіннє - зимовий період 3 рази на тиждень. Контрольні групи складені з вітчизняних і малазійських студентів, що виконували аналогічні тестові завдання на паперовому носієві. Тривалість виконання тестів у всіх групах складала від 1 ч 40 мін до 3 ч 20 мін без перерв.

Для визначення основних чинників, що впливають на користувачів ПК вивчалася напруженість електромагнітного і електростатичного полів у комп'ютерних класах, досліджувалася організація робочих місць користувачів, визначалися параметри мікроклімату і освітлення, вимірювалися рівні шуму. Отримані дані порівнювалися з результатами аналогічних вимірів у навчальних аудиторіях.

У ході роботи також проаналізовані результати поглибленого медичного огляду студентів і захворюваність із приводу основних класів хвороб терапевтичного профілю сумарно за 2005-2007 гг. Дослідження були виконані на базі кафедри загальної гігієни і екології і відділення лабораторних досліджень навчально - науково - лікувального комплексу Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Адаптаційні можливості студентів оцінювалися за типами адаптаційних реакцій. Метод, розроблений Л.Х. Гаркаві, Е.Б. Квакіною, заснований на тому, що складні нейроендокринні зміни, що характеризують кожну з адаптаційних реакцій, отримують певне віддзеркалення в морфологічному складі білої крові. Це дозволяє використовувати прості показники кожної реакції для оцінки адаптаційних процесів у студентів у процесі формування адаптації до навчання, у тому числі і з використанням ПК.

Оскільки успішність розвитку адаптаційного процесу значною мірою залежить від функціонального стану системи кровообігу в ході роботи проведена оцінка адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у студентів з визначенням адаптаційного потенціалу.

Враховуючи, що вегетативна нервова система складається з центральних і периферичних відділів, які регулюють необхідний для адекватної реакції всіх систем функціональний рівень внутрішньої середи організму, слід враховувати тип вегетативної регуляції. З цією метою нами було використано визначення індексу Кердо.

Крім того, вегетативна нервова система робить регулюючий вплив на залози, у тому числі і слинні, що указує на зв'язок між тонусом вегетативної нервової системи і фізико-хімічними властивостями слини. Проводилася оцінка препаратів, підготовлених для аналізу за методикою класичної кристалоскопії. Були вивчені загальні кристалоскопічні особливості слини, проведена порівняльна їх характеристика. Мікроскопування проводилося з використанням мікроскопа «Olympus CX-31».

Як критерії оцінки біоритмологічного стану організму використані характеристики циркадіанних ритмів температури тіла і частоти серцевих скорочень. Дослідження показників стану циркадіанних ритмів проводилися в певні години: 8.00, 12.00, 16.00 і 20.00. Крім того, враховуючи, що мелатонін - основний компонент пейсмейкерної системи організму, що бере участь в створенні циркадних та циркадіанних ритмів, а електромагнітні поля пригноблюють продукцію даного гормону, визначені рівні метаболіту мелатоніну: мелатонін сульфату в сечі, оскільки 80 - 90%% мелатоніну секретується в сечу у вигляді мелатонін сульфату, який корелює із загальним рівнем гормону в крові протягом періоду збору зразків.

Для виявлення змін психофізіологічних показників у обстежених досліджувалися функції пам'яті і уваги, як базового механізму навчання та адаптації.

У навчальних аудиторіях і комп'ютерних класах проведений вимір основних параметрів мікроклімату і освітлення.

Визначення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях проводилося з використанням вимірника напруженості ближнього поля НФМ - 1 на рівні голови і грудей користувача триразово при працюючому ПК. Використано найбільше значення зміряної напруженості поля. Вимір напруженості здійснювався в діапазоні від 0, 3 до 300 кВ/м. Реєстрація напруженості електростатичних полів здійснювалася в аналогічно вимірником напруженості ІЕСП - 7 також триразово з визначенням максимального значення і використанням його надалі як базового.

Для визначення гомо - гетерозиготності використовувалася тест - система, що включає 30 менделюючих ознак. За домінантними і рецесивними ознаками оцінювали: величину, колір і розріз очей, розмір і форму носа, конфігурацію нижньої щелепи, губ, форму вушної раковини, колір, лінію зростання волосся, брів, форму черепа, форму пальців і нігтів, колір шкірного покриву, групу крові і резус - чинник.

Для визначення симптомів гіперчутливості була розроблена анкета, що включає 32 питання з варіантами відповідей.

До анкети увійшли такі питання як: стать; вік; наявність шкідливих звичок; наявність персонального комп'ютера з вказівкою часу роботи за добу та тиждень в середньому; наявність мобільного телефону; час перегляду телепередач на добу / тиждень; наявність алергічних проявів у респондентів, а також у найближчих родичів; самопочуття до і після роботи за ПК з вказівкою виникнення негативних проявів.

Як показали результати аналізу, практично всі дані, отримані в ході експериментальних досліджень підкоряються закону нормального розподілу. В цьому випадку обробку і аналіз експериментальних даних проводили за допомогою параметричних методів. Порівняння дисперсій двох незалежних вибірок проводили за критерієм Фішера, порівняння середніх зв'язаних і незалежних вибірок за критерієм Стьюдента, перевірка значущості лінійного кореляційного зв'язку для двох вибірок проводилася з розрахунком коефіцієнта кореляції Пірсону.

Обробка і аналіз експериментальних даних за допомогою непараметричних методів включала порівняння центральних тенденцій двох незалежних вибірок по W-критерію Вілкоксона, порівняння центральних тенденцій двох зв'язаних вибірок за T-критерієм Вілкоксона, перевірка значущості кореляційного зв'язку для двох вибірок з розрахунком коефіцієнта кореляції Кендалла, перевірка значущості кореляційного зв'язку для двох вибірок за показником рангової кореляції Спірмена.

Крім того був проведений факторний і регресійний аналізи отриманих даних.

Розрахунки і графічне оформлення отриманих у роботі даних проводилася з використанням програми Microsoft Excell.

Результаті дослідження. При дії чинників, що виникають при роботі з персональними комп'ютерами у студентів формуються неспецифічні адаптаційні реакції, а їх рівень в значній мірі залежить від раси. Так виявлено зниження оптимальних реакцій тренування у 35,48% малазійськіх і 24,25% вітчизняних студентів і відповідне збільшення стресових реакцій на 22,58% і 12,12% після роботи з персональними комп'ютерами, при цьому інтегральний показник, що характеризує тип неспецифічної адаптаційної реакції зменшився від 0,61±0,04 ум. од. до 0,39±0,02 у малазійських від 0,60±0,06 до 0,51±0,03 ум. од. у українських студентів. Зрушення в лейкоцитарній формулі свідчать про напруженість адаптаційних процесів, при цьому, в групі малазійських студентів, ця тенденція була значнішою, тоді як в контрольних групах подібних змін не виявлено.

Напруга регуляторних систем і мобілізація функціональних резервів є платою за адаптацію. Успішність розвитку адаптаційного процесу значною мірою залежить від функціонального стану системи кровообігу. Розрахунок адаптаційного потенціалу серцево - судинної системи на момент першого дослідження у студентів як експериментальних, так і контрольних груп знаходився в межах фізіологічної норми. Після роботи з відеодисплейними терміналами в експериментальних групах абсолютний показник адаптаційного потенціалу вийшов за рамки нормальних значень як у вітчизняних, так і у зарубіжних. При індивідуальній оцінці більш виражені зміни зафіксовані у іноземних студентів: так після роботи з персональними комп'ютерами кількість осіб, що мають задовільний рівень адаптації серцево-судинної системи в групі малайзійців знизилася на 19,35%, у вітчизняних - на 9,09%. Враховуючи, що діапазон змін адаптаційного потенціалу від 2,60 до 3,09 свідчить про напругу механізмів адаптації, можна констатувати, що серцево - судинна система у малазійських студентів має менші адаптивні здібності, ніж у вітчизняних.

Враховуючи, що відношення лімфоцитів до сегменто-ядерних нейтрофилів у лейкоцитарній формулі є адекватним показником адаптаційних реакцій, а адаптаційний потенціал відображає пристосовні можливості серцево - судинної системи, можна констатувати істотніше зрушення в перебігу адаптаційних процесів до впливу чинників, що виникають при роботі з персональними комп'ютерами у зарубіжних студентів.

Для комплексної характеристики стану здоров'я студентів використані результати профілактичних медичних оглядів та зверненість студентів з України і Малайзії в поліклініку за медичною допомогою при захворюваннях терапевтичного профілю сумарно за 2005-2007 гг. Кількість українських студентів, що жодного разу не хворіли за весь час навчання в КДМУ склало 19,01%, у той же час серед іноземних студентів таких значно менше - 4,32%. При аналізі середньорічних показників було виявлено, що гострі респіраторні вірусні інфекції складають серед всіх хвороб органів дихання 69,37%, а вегето-судинна дистонія - 39,03% всіх захворювань нервової системи, що дозволяє зробити висновок про зв'язок поширеності цих хвороб із порушеннями перебігу адаптаційних процесів у студентів до учбового навантаження. Таким чином, найбільш масовою була захворюваність хворобами органів дихання, хворобами нервової системи і органів чуття, при чому у малазійських студентів ці показники були значно вищі ніж у українських. Новоутворення, ендокринна патологія, хвороби крові та органів кровотворення і низка інших захворювань нечисленні, неоднорідні та розпочинаються найчастіше до вступу до вищого навчального закладу.

Вивчення вегетативної регуляції у студентів в процесі роботи з персональними комп'ютерами показало зміну вегетативного індексу, причому найбільш істотна динаміка простежувалася у в групах, сформованих з іноземних студентів. Так, у першій групі, складеній з малазійських студентів індекс Кердо збільшився більш ніж в два рази, в 2 - у відповідно на 79,35%. Отримані результати треба розцінювати як посилення симпатичної регуляції, що носить достовірний характер як у вітчизняних студентів, так і у зарубіжних. Враховуючи, що симпатичний відділ вегетативної нервової системи виконує ерготропну функцію, а його збудження відбувається в період стресових дій, виявлену симпатикотонію можна розцінювати як адаптаційну реакцію вегетативної нервової системи на роботу студентів із персональними комп'ютерами.

Використана в роботі кристалоскопія, що передбачає оцінку здатності до кристалізації і до ініціації кристалогенезу базисної речовини, є одним із методів індикації складу та властивостей біосередовища показала зміну кристалізації слини після роботи студентів з персональними комп'ютерами. Зокрема, до роботи за відеотерміналами у студентів у більшості випадків виявлені одиночні кристали за типом прямокутників, пірамід і призм, що є свідченням про переважання парасимпатичної регуляції ВНС. Після роботи студентів експериментальних груп на ПК утворення кристалів значно змінилося: кількість кристалів збільшилася, а їх розміри зменшилися, з'явилися дендритні утворення за типом папороті, які реєструвалися в групі малазійських студентів у більшій кількості випадків, ніж у групі вітчизняних. Результати проведених досліджень підтвердили, що аналізований нами чинник впливає на вегетативну нервову систему, а саме стимулює симпатичну регуляцію, що кінець кінцем змінює кристалоскопічну картину слини.

Біоритмологічне дослідження шкірних температур у студентів до роботи з персональними комп'ютерами виявило в більшості випадків оптимальний параболоподібний тип хронограм: у 1-ій групі - у 92,31%, в 2-ій - у 91,30%, у контрольних - 91,67% і 96,15% відповідно. Після роботи з відеодисплейними терміналами тип хронограм в експериментальних групах змінився на платоподібний та інвертований у 61,54% малазійських студентів і 52,17% українських, що таким чином склало 77,55% випадків загалом.

Треба проте відзначити, що акрофази шкірних температур малазійських студентів як у контрольних, так і в експериментальних групах були достовірно вище в середньому на 21,63% ніж у українців, що може бути пояснене особливостями терморегуляції жителів Південно - Східної Азії, обумовленої кліматичними умовами місця постійного мешкання.

Квантифікація хронограм шкірної температури дала можливість судити про глибину змін, що сталися, після роботи студентів за відеодисплейними терміналами, при цьому кореляційний аналіз продемонстрував лінійну залежність між хронограмами до і після роботи студентів з ПК. Таким чином, зміна шкірної температури після роботи з персональними комп'ютерами як у зарубіжних, так і у українських студентів залежить від початкових даних.

Крім того, простежувався взаємозв'язок між типом неспецифічних адаптаційних реакцій організму і шкірною температурою після роботи студентів на ПК.

При побудові хронограм частоти серцевих скорочень у студентів до роботи за відеодисплейними терміналами, як правило мали місце класичні параболоподібні криві з акрофазою в 12 або 16 годин: у 93,94% випадків загалом і за групами 96,15% і 95,65%, 91,67% і 92,31% відповідно.

При побудові хронограм частоти серцевих скорочень у студентів до роботи за відеодисплейними терміналами, як правило, мали місце класичні параболоподібні криві з акрофазою в 12 або 16 годин: у 93,94% випадків загалом за по групами 96,15% і 95,65%, 91,67% і 92,31% відповідно.

Після роботи з персональними комп'ютерами в експериментальних групах спостерігалися зміни акрофази, зниження амплітуди, з'явилися інвертовані хронограми. Зміни в хронограмах студентів експериментальних груп носили достовірний характер у порівняльному аспекті з відповідною групою контролю.

Коефіцієнти кореляції між типом неспецифічних адаптаційних реакцій і квантифікацією шкірних температур у студентів різних груп після роботи з персональними комп'ютерами

За групами загалом зміни спостерігалися у 69,32% і 56,52% хронограм температури і частоти сердечних скорочень, у контрольних групах зміни носили недостовірний характер. Кореляційної залежності частоти сердечних скорочень до і після роботи студентів з персональними комп'ютерами не виявлено. Проте такий зв'язок виявлений між квантифікацією хронограм і НАРО у малазійських студентів, що у свою чергу демонструє залежність формування НАРО від функціонування серцево - судинної системи у даних осіб. Таким чином, проведені біоритмологічні дослідження впливу роботи з персональними комп'ютерами на динаміку шкірної температури і частоту серцевих скорочень показали, що у як у малазійських, так і у вітчизняних студентів виявлені десинхронози, що склало 65,31% випадків загалом.

Результати, отримані в ході дослідження екскреції мелатоніну сульфату з сечею, свідчать про нижчу продукцію гормону у малазійських студентів. На момент першого дослідження концентрація 6 - сульфатоксимелатоніну у цієї групи була достовірно нижче, ніж у вітчизняних студентів на 51,74%, на момент 2 - го дослідження ця різниця дещо зменшилася і склала 42,60% при порівнянні з вітчизняними студентами, що входять до 2-ої групи. Таким чином, виявлено, що екскреція 6 - сульфатоксимелатоніну після роботи за відеодисплейними терміналами знизилася у малазійських студентів на 58,64% і на 56,52% у вітчизняних. Узагальнення отриманих результатів показало відмінність рівнів продукції мелатоніну, обумовленому расовою приналежністю, унаслідок чого у малазійських і українських студентів спостерігаються відмінності у формуванні адаптаційних реакцій на дію електромагнітних полів від персональних комп'ютерів.

Проведені психофізіологічні дослідження показали достовірне зниження обсягу пам'яті після роботи з персональними комп'ютерами в обстежених в експериментальних групах на 21,96% і 21,82% порівняно з первинними даними відповідно. Результати коректурних проб також свідчать про зниження рівня уваги на момент другого дослідження в експериментальних групах: у першій - на 25,69%, у другій на 19,51%.

При проведенні тестування за опитувальником SF - 12, отримані наступні результати: при дослідженні в першій і другій групах після закінчення студентами роботи на ПК виявлені достовірні відмінності усередині груп порівняно з первинними даними: у 1-ій групі показники самооцінки здоров'я знизилися на 25,71%, у 2-ій на 24,13%. Дослідження в групах контролю носили недостовірний характер.

При визначенні коефіцієнта гетерозиготності у малазійських студентів він склав 0,479, що відповідає середньому ступеню. У українців цей показник був значно вищий і дорівнював 0,697, що свідчить про високий ступінь гетерозиготності.

Порівняльний аналіз параметрів мікроклімату і освітлення в комп'ютерних класах та навчальних аудиторіях свідчить про приблизно рівні показники, що не виходять за межі гігієнічних нормативів. Рівні шуму і вібрації в досліджуваних приміщеннях склали 42,57 ± 0,36 дБ.

Дослідження рівнів електромагнітних випромінювань показало, що дані величини в комп'ютерних класах відповідають затвердженим гранично допустимим рівням і не залежать від моделі монітора, що можна пояснити використанням комп'ютерів високого класу, якісним заземленням.

При анкетуванні студентів після роботи з персональними комп'ютерами виявлено погане самопочуття у 51,43% малазійських і 33,33% вітчизняних студентів.

Зорове стомлення, появу симптому «піску» в очах відзначили 77,14% і 51,72% респондентів відповідно. Оніміння пальців рук виявлене у 22,86% студентів - іноземців і 12,82% українських. Напругу і біль в спині відзначили 38,57% і 20,68% відповідно. Шкірне свербіння виявилося у 7,14% малазійських студентів, у вітчизняних подібних проявів не відзначено. Загальна частота прояву симптомів гіперчутливості у вітчизняних студентів була нижча ніж у малазійських. У зв'язку з малою кількістю виявлених гіперсенситивів ми можемо судити тільки про тенденцію розвитку гіперчутливості. Проте при індивідуальному аналізі виявлено, що симптоматика гіперчутливості на тлі розвитку неспецифічних адаптаційних реакцій супроводилася різноспрямованими проявами з боку досліджуваних систем. Так, у гіперчутливих малайзійців превалювали зміни вегетативного статусу і зниження екскреції 6 - сульфатоксимелатоніну, а у українських тільки зниження екскреції метаболіту мелатоніну.

При оцінці гіперчутливості з позиції расової приналежності ми виявили більше число гиперсенситивів серед малазійських студентів, ніж у українських.

Отже, при дії електромагнітних полів персональних комп'ютерів на організм користувача, що знаходяться в межах гігієнічних нормативів, складається досить складна картина формування адаптаційних реакцій із залученням до процесу цілої низки фізіологічних систем, що реагують в тій або іншій мірі, залежно від раси і гетерозиготності.

Висновки

У студентів із різних регіонів світу в умовах тривалої роботи на персональних комп'ютерах формуються адаптаційні реакції, що мають низку особливостей, та залежать від расової приналежності і виявляються, по-перше, активацією симпатичного відділу вегетативної нервової системи, зрушенням у лейкоцитарній формулі периферичної крові, по-друге, зміною психо - емоційного стану і, по-третє, біоритмологічними порушеннями із зниженням продукції мелатоніну, і, як наслідок, зменшенням активності стрес - лімітуючих систем організму, що у свою чергу може впливати на формування гіперчутливості до дії електромагнітних полів, що продукуються персональними комп'ютерами.

1. Аналіз фізичних чинників, що виникають при роботі на ПК, проведений із дослідженням організації робочого місця користувача ПК, визначенням параметрів мікроклімату, показників природного і штучного освітлення, рівнів електромагнітних та електростатичних полів у комп'ютерних класах, показав відповідність показників, що вивчалися до гігієнічних нормативів і дозволив визначити ЕМП і ЕСтП як біотропні, що викликають, кінець кінцем формування адаптаційних реакцій.

2. При тривалій роботі студентів на ПК змінився адаптаційний потенціал ССС: так в експериментальних групах абсолютний показник АП вийшов за рамки нормальних значень як у вітчизняних, так і у зарубіжних студентів. При індивідуальній оцінці більш виражені зміни у простежувалися в іноземних студентів: після роботи на ПК кількість осіб, що мають задовільний рівень АП у групі малайзійців знизилася на 19,35%, у вітчизняних - на 9,09%. Враховуючи, що діапазон змін АП від 2,60 до 3,09 свідчить про напругу механізмів адаптації, можна констатувати, що ССС у малазійських студентів має менші адаптивні здібності, ніж у вітчизняних.

3. У відповідь на дію ЕМП ПК у студентів різних рас формуються НАРО: виявлено зниження оптимальних реакцій тренування у 35,48% малазійських і 24,25% вітчизняних студентів і відповідне збільшення стресових реакцій на 22,58% і 12,12% після роботи з персональними комп'ютерами, при цьому інтегральний показник, що характеризує тип неспецифічної адаптаційної реакції зменшився від 0,61 ум. од. до 0,39 у малазійських від 0,60 до 0,51 ум. од. у українських студентів. Формування НАРО залежить від функціонування ССС.

4. Після виконання тестових завдань на ПК мало місце посилення симпатичної регуляції. Так, у малазійських студентів індекс Кердо зріс більш ніж в два рази, у вітчизняних - на 79,35%. При оцінці класичної кристалоскопії слини маркерними, залежними від тонусу вегетативної нервової системи, є - утворення типу «папороті», що з'явилися у 29,92% іноземних і 13,33% українських студентів, відповідні частковій або загальній симпатикотонії.

5. При оцінці психофізіологічного статусу виявлено зниження функції пам'яті після роботи на персональних комп'ютерах в середньому на 21,82%. Передчасне стомлення виникло у 22,95%, вітчизняних і 35,25% малазійських студентів; увага знизилася на 25,69% і 19,51% відповідно. При визначенні психо - емоційного стану показники самооцінки здоров'я знизилися на 25,71% в українських і на 24,13% малазійських студентів.

6. Робота на персональних комп'ютерах змінює циркадіанну ритміку частоти серцевих скорочень і шкірної температури. Ці зміни виражаються в появі інертних, платоподібних і інвертованих хронограм після роботи на ПК і виявляється зменшенням показників квантифікацій з 4,32 балів до 3,24 балів у малайзійців і з 4,84 до 3,61 балів у українців із зниженням мезору і амплітуди, зі зсувом акрофази біоритмів.

7. Рівень мелатоніну залежить від расової приналежності. Порівняльний аналіз екскреції 6 - ГМС показав нижчу продукцію мелатоніну у малазійських студентів. На момент першого дослідження концентрація 6 - ГМС у цих осіб була достовірно нижчєю, ніж у вітчизняних студентів на 51,74%. Вплив ЕМП ПК викликав значне зниження екскреції 6 - ГМС у малазійських і на 56,52%, у українських).

8. При виявленні симптомів гіперчутливості їх частота у вітчизняних студентів була нижча, ніж у іноземних. При оцінці ГЧ з позиції расової приналежності ми виявили більше число гиперсенситивів серед малазійських студентів, ніж у українських. Прояви більшої чутливості до екзогенних чинників, що виникають при роботі з ПК у малазійських студентів, може бути обумовлені як зміною продукції мелатоніну, переважанням тонусу симпатичної регуляції вегетативної нервової системи, пониженими адаптаційними резервами серцево - судинної системи, так і гетерозиготністю, при оцінці якої визначений коефіцієнт гетерозиготності, який у малайзійців склав 0,479, що відповідає середньому ступеню. В українців цей показник був значно вищий і дорівнював 0,697, що говорить про високий ступінь гетерозиготності.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Куркчи О.Э. Динамика психофизиологических показателей у студентов при работе с персональным компьютером / О.Э. Куркчи, С.Г. Ященко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2007. - Т. 143, Ч. VI. - С. 66 - 70.

2. Kurchi O.E. Changes crystallization of oral liquid during influence of electromagnetic radiations / O.E. Kurchi // Таврический медико - биологический вестник. - 2007. - №3. - С. 47 - 49.

3. Куркчи О.Э. Оценка влияния факторов, возникающих в процессе работы за персональными компьютерами, используемыми в обучении у студентов на состояние их здоровья / О.Э. Куркчи, С.Г. Ященко // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2007. - №2, Т. 11. - С. 219 - 221.

4. Ященко С.Г. Изменения кристаллизации ротовой жидкости при воздействии электромагнитных излучений / С.Г. Ященко, О.Э. Куркчи // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2007. - №1. - С. 24 - 25.

5. Генералов О.В. Влияние электромагнитных полей, возникающих при работе на персональном компьютере /О.В. Генералов, О.Э. Куркчи, С.Г. Ященко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 2008. - Т.21, №1. - С. 59 - 64.

6. Куркчи О.Э. Исследование заболеваемости и функционирования сердечно - сосудистой системы у студентов / О.Э. Куркчи // Таврический медико - биологический вестник. - 2008. - №1. - С. 37 - 41.

7. Куркчи О.Э. Исследование адаптационных реакций, гетерозиготности и определение гиперчувствительности у студентов при использовании в обучении персональных компьютеров / О.Э. Куркчи, С.Г. Ященко // Таврический медико - биологический вестник. - 2008. - №4. - С. 146 - 152.

8. Куркчи О.Э. Динамика вегетативных реакций у студентов при использовании в обучении персональных компьютеров / О.Э. Куркчи, С.Г. Ященко // Науковий вісник Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця / Матеріали Міжнародної науково - практичної конференції, присвяченої 60-річчю ВООЗ, всесвітньому дню здоров'я 2008 р., захисту здоров'я від змін клімату, 7-8 квітня 2008 р. - С. 115 - 117.

9. Необходимость определения гиперчувствительности в физиотерапии / С.Г. Ященко, О.Э. Куркчи // Тези доповідей IV з'їзду Українського біофізичного товариства, Донецьк, 19 - 21 грудня 2006 р. - Донецьк, 2006. - С. 257 - 258.

10. Оценка факторов, возникающих при работе персональным компьютером / О.Э. Куркчи, С.Г. Ященко // Наука и образование - 2007: Материалы V международной науч.-практ. конференции. Днепропетровск, 3 - 15 января 2007 г. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - С. 75 - 76.

11. Влияние обучения с использованием компьютерных технологий на биологические ритмы / С.Г. Ященко, О.Э. Куркчи, С.Ю. Рыбалко, С.В. Иванов // Основные научные достижения - 2007: Материалы II международной науч.-практ. конференции. Днепропетровск, 1 - 14 февраля 2007 г. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - С. 32 - 34.

12. Методика выявления факторов, влияющих на развитие утомления при работе с персональным компьютером / О.Э. Куркчи, С.Г. Ященко // Лікування та реабілітація у загальній практиці-сімейній медицині: Матер. Української республіканської наук.-практ. конференції. Одеса, 11 - 12 травня 2007 р. - Одеса, 2007. - С. 62 - 63.

13. Десинхронозы возникают у студентов при интенсивном использовании информационных технологий в обучении / С.Г. Ященко, О.Э. Куркчи // Актуальные проблемы биофизической медицины: Материалы международного симпозиума. Киев, 17 - 19 мая 2007. - К. 2007. - С. 212 - 213.

Размещено на Allbest.ru